CC BY
57
М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
С1доров Вадим 1горович,
кандидат економ'чнихнаук, професор, декан факультету м'жнародних економ'чних в'дносин та туристичного б'\знесу, Харк'!вський нацюнальний унверситет iменiВ. Н. Караз'1на, УкраУна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-5655-2221
doi: 10.21564/2414-990x.136.95296 УДК 339.9:[341.4:343.9.002]
Здоровко Серий Федорович,
кандидат юридичних наук, доцент кафедрим'жнародних в/'дносин, м1'жнародноУ iнформацiУ та безпеки, Харк'!вський нацюнальний унверситет iменiВ. Н. Караз'1на, УкраУна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-0237-8125
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦИ ЕКОНОМ1КИ НА ТРАНСНАЦЮНАЛЬНУ ОРГАН1ЗОВАНУ ЗЛОЧИНН1СТЬ
Висвтлюються проблеми глобал1заци економти, тдстави, що обумовили виникнення та бурхливий розвиток глобального ринку капталу, зроблено акцент на головну рушшну силу цього феномену - транснащональш компани та корпорацп (ТНК). Акцентуеться увага на негативних наслгдках цього процесу; осмислюеться, яким чином гх намагаються використовувати транснащональт злочинт орган1зацп, даеться стисла кримтал1стична характеристика цих злочинних угруповань. Анал1зуються заходи, що гх вживае мжнародна стльнота тд ег1дою ООН для попе-редження та припинення цих злочитв.
Ключовi слова: глобалiзацiя; глобальна економша; транснащональт компани та корпорацп (ТНК); банки; офшори; транснащональт злочинт оргатзацп; мiжнароднi вщносини.
Сидоров В. И., кандидат экономических наук, профессор, декан факультета международных экономических отношений и туристического бизнеса, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Украина, г. Харьков.
е-шаИ: [email protected] ; ОКСГО 0000-0002-5655-2221
Здоровко С. Ф., кандидат юридических наук, доцент кафедры международных отношений, международной информации и безопасности, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Украина, г. Харьков.
е-шаИ: [email protected] ; ОКСГО 0000-0002-0237
Влияние глобализации экономики на транснациональную организованную преступность
Изучаются проблемы глобализации экономики, основания, которые обусловили возникновение и стремительное развитие глобального рынка капитала. Сделан акцент на главную движущую силу этого феномена - транснациональные компании и корпорации (ТНК). Обращено внимание на отрицательные последствия этого процесса и осмыслено, каким образом их пытаются использовать транснациональные преступные организации. Дана криминалистическая характеристика этих преступных группировок. Акцентировано внимание на те меры, которые принимает международное сообщество под эгидой ООН по предупреждению и прекращению этих преступлений.
Ключевые слова: глобализация; глобальная экономика; транснациональные компании и корпорации (ТНК); банки; оффшоры; транснациональные преступные организации; международные отношения.
Вступ. У сучасному свт про кожне сусшльне явище неможливо вести мову поза контекстом глобалiзацfí. Суспшьний розвиток кожно! краТни не може бути адекватно осмислений поза його зв'язками з розвитком людства в щлому.
Другу половину XX - початок XXI ст., поряд з шшими процесами, харак-теризуе значне змщнення економiчних зв'языв мiж державами. Локомотивом цього процесу е глобалiзацiя економжи, яку загалом слщ сприймати як пози-тивне явище.
Однак на цьому ™ перед св^овою сшльнотою постала проблема планетарного характеру - зростання ролi оргашзованих злочинних оргашзацш, яы у гонитвi за отриманням надприбутыв усе частше поширюють свою неза-конну дiяльнiсть на рiзнi краТни i тим самим стають дестабтзуючим чинни-ком для кожно! з них. Значну роль у цьому вщграють фактори глобально! економжи.
Аналiз лтературних даних i постановка задачi досл1дження. Проблеми боротьби з транснащональною оргашзованою злочиншстю наразi не можна назвати достатньо висвггленими втизняними науковцями. Тут слщ згадати роботу П. Д. Бшенчука, А. П. Гель та Г. С. Семакова «Кримшалютична тактика i методика розслщування окремих видiв злочишв», в якш серед шшого даеться загальна характеристика особливостей виявлення та розслвдування транснащ-ональних злочишв.
У зарубiжнiй правовш доктрин кримшолопчнш природi такого явища, як транснащональна органiзована злочиннiсть, присвяченi роботи А. Л. Репецько! (Росiйська Федерацiя) [26], В. С. Овчинського (Росшська Федерация) [31], А. В. Меркушина (Бiлорусiя) та iнших. Однак бракуе досi теоретичних досш-джень про вплив глобалiзацi! економiки на транснацiональну оргашзовану злочиннiсть.
З огляду на це мета cmammi - визначення впливу глобалiзащT економжи на транснащональну оргашзовану злочиншсть шляхом аналiзу досвiду зарубiж-них краТн та документiв Конгре^в ОрганiзацiT Об'еднаних Нацiй у цш сферi.
Виклад основного материалу. Явище глобалiзацiT стало активно обговорю-ватися вченими у 90-х роках минулого столтя. Один i3 видатних дослщниыв глобалiзацiT австралieць М. Уотерс (Malcolm Waters) зазначае у своТй науковш працi «Глобалiзащя» (1995 р.), що хоча iсторiя вислову «global» налiчуе понад 400 рокiв, поняття «the globalization», «globalize» та «glodalizinq» розпочали використовувати лише в 1960-х роках [1, с. 2]. Ще на початку 1980-х роыв у найбшьших бiблiотеках Заходу та й усього св^у книги, у назвах яких зустрiча-лося слово «глобалiзацiя», обчислювалися одиницями.
Англiйський вчений Л. Скляр (Lesli Sklair) пiдкреслюе, що глобалiзацiя -це вiдносно нова щея в соцiальних науках, хоча мiжнародний бiзнес вже пев-ний час використовуе це поняття [2, с. 143- 163]. У 90-х роках XX ст. стався буквально вибух дослщжень рiзного плану, присвячених глобалiзацiT. Вона стала одшею з ключових тем св^во'!' соцiальноT науково'!' думки - економiчноT науки, соцiологiT, фiлософiT, пол^ологп, економiчноT та соцiальноT географп, етнографп, психологи, культурологи i iнших сусшльних дисциплiн. Ця тенденцiя в наущ продовжуе мати мiсце.
Глобалiзацiя постае як багаторiвнева та багатоскладова система рiзних iнтеграцiйних проявiв свiтового життя. Глобалiзацiя виступае як сукупнiсть таких сво"^ проявiв, як глобальна економжа, глобальна мiграцiя, глобальна комунiкацiя, глобальна мова, глобальна пол^ика, глобальне духовне життя, глобальний спосiб життя, глобальна злочиншсть та глобальш мiста. Учеш роз-глядають глобалiзацiю як процес перетворення свiтово! економiки на единий ринок товарiв, послуг, капiталiв, робочо! сили i знань, поступальний розвиток iнтернацiоналiзацiT [3, с. 260].
Ввдомий американський вчений М. Кастельс (Manuel Castells) визначае глобальну економiку як економжу, основнi компоненти якоT володшть шсти-туцiональною, органiзацiйною та технолопчною здатнiстю дп, як сукупнiсть (цШсшсть) у реальному часi, або в визначеному ча^ у планетарному масштабi [Див.: 4, с. 64].
Експерти ЦРУ США, прогнозуючи розвиток св^у до 2015 р., ще в 2004 р. стверджували, що глобальна економжа, виступаючи як взаемопозв'язане щле, буде пiдштовхуватися швидкими i необмеженими потоками шформацш, iдей, культурних благ, капiталiв, товарiв, послуг та людей. Це i е глобалiзацiя [5].
Безпосередньо глобалiзацiя уявляеться як рух велико! маси капiталу, а значить, як утворення глобального кашталу. М. Кастель ще в 90-х роках ХХ ст. виокремив п'ять шдстав, яы обумовили виникнення та бурхливий розвиток в останш десятилтя глобального ринку кашталу. По-перше, це лiбералiза-цiя фiнансових ринкiв та трансакцш. По-друге, це розвиток iнфраструктури, пов'язано! з новими iнформацiйними технологiями. По-трете, це використання до цього часу невщомих фшансових iнструментiв (ф'ючери, опщони та т. п.).
По-четверте - спекулятивний рух капiталiв, яю CTpiMKO входять, а noTiM зни-кають з конкретного ринку щнних паперiв, нащональних валют з метою отри-мання переваги вщ рiзницi котирувань, а також уникнення можливих втрат. По-п'яте - це дiяльнiсть фiрм, яю oцiнюють кон'юнктуру ринкiв, якi визначають рейтинги як нацioнальних екoнoмiк в щлому, так i цiнних паперiв [6, с. 65]. Цi висновки дають пiдстави вважати, що процес глoбалiзацií фiнансoвих ринкiв призводить до того, що глобальш потоки кашталу все менше й менше залежать вщ функцioнування нацioнальних екoнoмiк.
Головну рушшну силу глoбальнoí екoнoмiки складають транснацioнальнi кoмпанií або корпорацп (ТНК), яы перетворилися на один з основних струк-туроутворюючих фактoрiв свггового господарства [7, с. 7]. Саме вони в першу чергу й формують глобальний екoнoмiчний прoстiр. Глобальна економжа - це якiснo новий етап розвитку св^ово'1" екoнoмiки, яка поступово перетворюеться на цiлiсний глобальний оргашзм, утворений гiгантськoю виробничо-збутовою, глобальною фшансовою та планетарною iнфoрмацiйнoю мережею [8, с. 37]. Йдеться про таю ТНК, як «Ford Motor», «Philip Morris», «Coca Cola», «Toyota», «General Motors», «Mitsubishi», «Pepsi Cola», «British Petroleum», «Boeing» та багато шших.
Першi транснащональт компани в сучасному розумшш цього слова виникли наприкшщ XIX - початку ХХ ст., при цьому íx попередниками вва-жаються комерцшш компани, яы виникли в епоху Нового часу - Британська Ост-1ндшська компашя (утворена в 1600 р.) та Шдерландська Ост-1ндшська кoмпанiя (1602). Наприкiнцi XX ст. шльысть ТНК стала обчислюватися десятками тисяч, вони охопили павутиною сво1'х фШй усю планету, перетворившись на головного суб'екта глобально!' економжи. Американсьы вченi У. Робшсон та Д. Xаррiс, посилаючись на даш ЮНКТАД, зазначають, що вже в 1995 р. у свт було близько 40 тис. транснащональних корпорацш. Вони контролювали в той перюд двi третини свiтoвoí торпвль Частка свiтoвoгo ВВП, пiдкoнтрoльнoгo ТНК, виросла з 17 % у 1960-х р. до 24 % у 1984 р. та до рiвня майже 33 % в 1995 р. [9, с. 13]. Англшський вчений П. Вшлут зазначае в свош науковш пращ, яка вийшла у 2011 р., що у свт на той час уже кну-вало 82 100 транснащональних компанш, у яких було 807 400 фшш в рiзниx крашах св^у [10, с. 328].
Екoнoмiчна мщь транснацioнальниx кoрпoрацiй дуже значна i вона з кож-ним роком збшьшуеться. Якщо у 1982 р. 200 найбшьших ТНК контролювали 24,2 % свггового внутршнього продукту, то у 2000 р. 1м належало вже 28,3 % свггового ВВП [11].
Транснащональт корпорацп контролюють колосальш маси кашталу i в силу цього володшть значною екoнoмiчнoю мщцю, яка нерiдкo ввдткняе на другий план або навт пiдкoряе со6Г екoнoмiки середнix та невеликих краш. Вже до кшця XX ст. серед 100 найбшьш значимих екoнoмiчниx суб'ектiв пла-нети 51 були ТНК i лише 49 - крашами. РГчний оборот General Motors наприкшщ XX ст. перевищував ВВП Ташанду, Дани та Норвегп, оборот Ford - ВВП
Польшу, Грецп, Майлазп, «Mitsubishi» - ВВП 1ндонезп, оборот «Wall-Mart» -1зра1'лю та Грецп' [12].
Транснащональш корпорацп в сво'й бшьшост належать капiталу США, Захiдноí Свропи та Японп. У 1998 р. Í3 500 наИбiльших транснацiональних корпорацш планети 244 корпорацií, або 48 % ввд загальноí кiлькостi були американськими, 173, або 35 %, - европейськими, 58, або 12 %, - азiатськими (з них 46 були японськими) [13, с. 109]. У 1992 р. штаб-квартири 500 найвпли-вовших транснащональних корпорацш географiчно розподiлялись наступним чином: 32 % з них розташовувались в США, 32 % - в Захвднш Сврош та 26 % - в Японп' [14, с. 341]. 1з 200 наИбiльших транснащональних компанш 186 на початку XXI ст. мали штаб-квартири у 7 розвинутих кра'нах - США, Япошя, Шмеччина, Францiя, Велика Британiя, Шдерланди та ШвеИцарiя. Однак пiсля 2000 р. ситуащя почала змiнюватися: з'являеться все бшьше транснацiональних компанiИ Í3 кра'н, що розвиваються - Í3 Китаю, Швденно'' Коре'', 1ндп, Бразилп', Росп та т. д. Станом на 2016 р. у цьому списку немае укра'нських компанш, яы б вийшли на свiтовиИ ринок i на рiвних могли кон-курувати з указаними ТНК.
Незважаючи на те, що до 2/3 обсягу виробництва припадае на кра'ни роз-мiшення фiлiИ, все ж найбiльшi вигоди результатiв фшансово-господарсько' дiяльностi ТНК приносять кра'ни базування материнських компанш [15, с. 122].
Зпдно з рейтингом «Fortyne», у 2013 р. серед 500 найкрупшших компанш свггу домiнували американськi компанп - 'х було 132. Вщ крупного капiталу США значно вщставав, посiвши друге мiсце, китайський бiзнес - 89 компанiИ, трете мкце японський бiзнес - 62 компанп, Франщя, Нiмеччина та Велика Бриташя посiли вiдповiдно 4-е, 5-е та 6-е мюця (31, 29 та 26 компанш) [16].
Серед найбшьших компанш св^у провiдну роль вщграють банки. Саме наИкрупнiшi банки - це важливi пункти управлiння глобальною економжою. Складений на початку XXI ст. рейтинг баныв спецiальним онлайн-сервюом «The Banker Database», який входить до складу групи британсько'' газети «Financial Times» показав за 2011 р. наступний розподш 1000 провщних банюв свiту [17]: iз США - 183, Японй' - 102, Канади - 101, Шмеччини - 36, Швей-царп - 33, 1ндп - 32, Велико!' Британп - 25, 1спанп - 25, Росй' - 24, 1талп - 23, Тайваня - 23, ОАС 15, Австралп' - 14, Майлазй' - 13, Бразилп, Нiдерландiв та Туреччини - по 12, Канади, Австралп, Саудiвськоí Аравп, 1рану - по 10, 1ндонезп, Нiгерií та Швденно' Коре'' - по 9, Кувейту - 8, iз Францп, Гонконгу та Грецп - по 7, iз ПАР, 1зра'лю та Швецп - по 6 баныв. На жаль, Укра'ни у цьому списку немае.
У 2013 р. вперше в кторп перше мiсце в банкiвськiИ iерархií свiту посiв китайський банк ICBC (Industria and Commercial Bank of China). Друге та трете мюця - американсьы банки «JP Morgan Chase & Co» та «Bank of America» ввдповвдно. Цей рейтинг наочно демонстрував, що американсьы, японсьы, захщноевропейсьы та китаИськi банки на початку другого десятилтя XXI ст. домшували на аренi глобального банывського бiзнесу. Особливий iнтерес
викликае склад глобально! банювсько! суперелгти. Серед 50 найбшьших баныв свггу в 2013 р. було 8 американських, 7 китайських, 5 англшських, 5 французь-ких, 4 японських, 4 австралшських, 3 бразильських, 2 шмецьких, 2 шдерланд-ських, 2 1талшських, 2 юпанських, 2 швейцарських, по одному росшському та шведському банку.
Анал1з рейтинпв глобальних транснащональних компанш свггу, в тому числ1 й банывських корпорацш, показуе, ниш дшть чотири основних центри глобального каштал1зму - США, Китай, Захщна бвропа та Япошя та щла низка другорядних - 1нд1я, Рос1я, Бразил1я, ПАР та т. п.
Ще одним проявом глобал1зацп, на цей раз проявом негативним, е виник-нення глобально! оргашзовано! злочинность Це означае, що над попередшми видами злочишв, як1 юнують столгттями, в епоху глобал1зацп розбудовуеться кримшальна д1яльшсть, що мае всепланетний характер. Виникають транснащ-ональш об'еднання злочинщв, як1 дшть под1бно звичайним ТНК одночасно в декшькох 1 навпъ в багатьох кра!нах. Кримшальний св1т глобал1зуеться, при-чому бшьш швидкими темпами, шж законослухняш громадяни.
Доповщь експерт1в ЦРУ, складена на початку стол1ття, констатувала пер-спективи розвитку глобально! злочинност до 2015 р.: «Кримшальш оргашзацп та мереж1, розташоваш в Швшчнш Америщ, Зах1днш бврош, Кита!, КолумбГ!, 1зра!л1, Японп, Мексищ, Шгерп та РосГ!, будуть розширювати масштаби та мету свое! д1яльност1. Вони формують гнучю альянси один з одним, з кримшальними шдприемцями, з повстанськими рухами для здшснення специф1чних операцш Вони будуть корумпувати л1дер1в нестабшьних, економ1чно слабких держав, встановлять контроль за банками 1 шдприемствами, яю знаходяться в скрут-ному становищу, будуть сшвробгтничати з повстанськими полгтичними рухами для контролю над значними регюнами. Вони будуть отримувати сво! прибутки в1д наркотрафжа, незаконного перевезення людей, торпвл1 жшками та дпъми, торпвл1 токсичними матер1алами, зброею та вшськовими технолопями, фшан-сових афер та рекету» [18]. Як бачимо, цей прогноз шдтвердився.
Деяю автори стверджують, що глобальна оргашзована злочиншсть спочатку багато в чому носила початковий етшчний характер [19, с. 28]. Однак глобальш злочинш угруповання р1зного нащонального та етшчного походження об'едну-ються, кооперуються та розпочинають д1яти як едине щле. 1снують глобальш злочинш об'еднання, яю включають в себе представниюв р1зних кра!н. Таким чином, виникають могутшш1 та загрозлив1 транснащональш кримшальш угруповання, яю нал1чують у своему склад1 тисяч1, нав1ть десятки тисяч ос1б. Мова йде про дшсно кримшальш 1мперп, чия влада простягаеться над кордонами держав та континент1в.
Розглядаючи глобал1защю як процес формування загальносвггавих прин-цишв життевого устрою внаслвдок стр1мкого розвитку транснащонального фшансово-шформацшного простору на баз1 новгтшх високих технологш, ООН видшяе !"! основш тенденцГ!, як1 й визначають загальний процес змш, як1 при-зводять до змш у м1жнароднш злочинность
1. Поширення л1беральног демократа. Завдяки цьому значно збшьшилась кшьккть людей, як отримали право ввдкрито та вшьно висловлювати свою думку 1 брати участь у полггачнш д1яльност1. Однак ця тенденщя призвела в щлому свт та в окремих кра!нах до нових суперечностей, як дуже часто при-зводять до пол1тичних, економ1чних, релшйних, етшчних та територ1альних конфл1кт1в. Результат цих конфл1кт1в - спалахи насилля та акт1в вандал1зму, збройш конфлшти, акти тероризму. У результат! цих конфл1кт1в на цей час в свт близько 23 млн б1женщв, або людей, умови життя яких нагадують становище б1женщв [20, с. 49].
2. Переважання ринкових сил в економщ. Економ1чний л1берал1зм став дом1-нуючою щеолопею з середини 1970-х роюв. Ефектившсть економши зросла, однак при цьому поглибився сощально-економ1чний розкол в сусшльств1 р1зних кра!н.
3. Збшьшився р1вень корумпованост1 апарату влади та управлшня як насл1-док Ясного зв'язку держслужбовщв з тонким шаром нащональних ол1гарх1в 1 представниюв м1жнародних ф1нансових орган1зац1й.
4. 1нтеграц1я св1товог економти. Ця тенденщя перш за все визначаеться мобшьшстю свггового кап1талу. Для кра!н з нерозвинутою економжою й рин-ковою шфраструктурою цей процес мае назву «витж» кап1талу, квал1ф1ковано! робочо! сили 1 «ввдплив ум1в», що певною м1рою в1дбуваеться й в Укра!н1.
1з названих тенденц1й необх1дно особливу увагу звернути на штегращю св1тово! економжи, яка спричинила виникнення св1тово! системи «тшьово!» економ1ки, яка не обкладаеться податками в офшорних зонах. Ми переконаш, що саме тшьова економжа е базисом, фундаментом для усшшно! д1яльност1 транснац1ональних орган1зованих злочинних груп (ОЗГ). I без цього проблеми транснацюнально! оргашзовано! злочинност1 не юнувало б взагал1.
«Т1ньова економ1ка» та глобал1защя е чи не найактуальшшим предметом економ1чного анал1зу останн1х десятилпъ. Безумовно, постае питання про вза-емний вплив цих двох явищ 1 перш за все про змшу само! категорГ! «т1ньова» економжа» в умовах глобал1зацГ!.
Сл1д звернути увагу на таке: офщшний загальносв1товий ВВП, розрахо-ваний за паритетом кушвельно! спроможност1, в 1999 р. складав 39 трлн дол. Тшьовою економжою в тому ж рощ, як м1шмум, було створено ще 8 трлн дол. не облжованих товар1в 1 послуг. Таким чином, за сво!ми розм1рами глобальна тшьова економша пор1вняна з економ1кою США - кра!ни, яка мае самий най-б1льший ВВП в свт [21, с. 35]. Таким чином, тшьова економша - явище гло-бальне за сво!ми масштабами, мае мкце в ус1х кра!нах св1ту.
Наступне питання, на яке необхщно звернути увагу, - принципова невщповщ-н1сть п1дход1в до анал1зу тшьово! економши представник1в р1зних галузей знань, зокрема економ1ст1в 1 юрист1в. Для економ1ста функц1онування в сфер1 тшьово! економ1ки - спос1б м1н1м1зацГ! шдприемцем його витрат. При цьому постулю-еться принципова в1дмова в1д морально-етичних та щеолопчних оц1нок факт1в порушення встановлених суспшьством норм права. У зв'язку з цим економ1сти
нерщко стають «адвокатами» порушень закошв. Для юриспв всяке порушення норм права - правопорушення. При цьому в бшьшост iндустрiальних кра!н поняття економiчно! злочинностi не мае ч^ких кримiнально-правових меж.
Однак якщо в силу недосконалостi законотворчо! практики у кримiнальне законодавство не включеш статтi, що передбачають покарання за вчинення будь-якого виду економiчних сусшльно небезпечних дiянь, то це ще не свщчить про вщсутшсть самих фактiв скоення таких злочишв.
До аналiзу таких явищ необхщно, на нашу думку, пiдходити з урахуванням свггового досвiду правозастосовно! практики в умовах ринково! економiки.
Особливе значення це зауваження набувае у зв'язку з новггшми процесами глобалiзацfí економжи, якi передбачають загальне зменшення ролi нацiональних кордонiв та поступове злиття окремих нащональних ринкiв в единий свгговий ринковий простiр. Ввдбуваеться своерiдне виведення економiки (або ж при-наймнi значно! !! складово!) iз-пiд нацiонально! юрисдикцп. При цьому виникае необхвдшсть у розробцi нових пiдходiв до цiлого ряду явищ i висування нових iдей у боротьбi з негативними наслiдками ново! ситуацп. Типовим прикладом цього е проблема ухилення ввд податкiв.
Тшьова економiка у найзагальнiшому виглядiв може бути роздшена на двi основш частини:
1) дiяльнiсть, пов'язана з виробництвом i реалiзацiею «звичайних» (тобто не заборонених законом) товарiв i послуг, але яка опиняеться поза контролем держави (шдшльне виробництво, контрабанда; будь-як операцп легальних компанiй, яю не вiдображаються в фiнансових та статистичних звггах тощо); у цьому разi мае мiсце порушення закошв, однак щ порушення не призводять до кримшально! вiдповiдальностi;
2) дiяльнiсть, що порушуе норми закону i тягне за собою в подальшому кримiнальну вiдповiдальнiсть.
Перший вид дiяльностi завдае шкоди суспiльству, позбавляе державу подат-кових надходжень у бюджетну систему. Iнодi цей вид дiяльностi називають «сiрою економiкою». Другий вид шкодить здоров'ю людей, моральности безпещ держави, навколишньому природному середовищу тощо. Йдеться перш за все про так види «взнесу», як работорпвля, проституцiя, виробництво та торгiвля наркотиками, шдробка лiкарських засобiв, торгiвля людськими органами, неза-коннi поставки збро!, знищення рiдкiсних видiв рослин та тварин, несанкщо-нованi викиди токсичних вiдходiв у довкiлля. Зазвичай цей вид дiяльностi мае назву «чорна економiка».
Як «сiра», так i «чорна» економiка забезпечують високу норму прибутку, що створюе передумови для абсолютного i ввдносного зростання масштабiв тiньо-вого сектора. Слiд зазначити, що нав^ь у «законослухняних» кра!нах Заходу тiньовий сектор досягае 20 й бшьше вiдсоткiв.
У валовому продукт кра!н, що розвиваються, на продукщю «сiрого» та «чорного» секторiв економiки, за експертними оцiнками, вже припадае бшьше 50 вiдсоткiв.
У глобалiзованому свш XXI ст. постшно циркулюе 600-700 млрд брудних доларiв. 1х левова частка - наркогрош^ але оскiльки злочиншсть i тероризм -близнюки, все складшше вдаеться провести межу мiж наркогрошима та грошима терористiв. Вщбуваеться зрощування кримiнального бiзнесу (наркотики, зброя, работорпвля та т. п.) з банками, яы самi стають частиною кримiнального 6i3-несу, його «фасадом». Защкавлешсть банкiв очевидна: оскiльки кошти «бруднi», то вони отримують ïx з «дисконтом», за надання «послуг» та за «ризики». Вони можуть домовитися з кримшальним бiзнесом про вщкриття для нього депозит-них рахунюв пiд бiльш низький вщсоток, нiж той, який банк виплачуе «чистим» клiентам. Вони можуть кредитувати кримшальний бiзнес пiд бiльш високий ввдсоток, враховуючи, що погашення борпв буде здiйснюватися «брудними» грошима. 1нвестицшш банки i фонди можуть також сшвпрацювати з кримша-лом, швестуючи ïx кошти в цiннi папери на фондовому ринку [20, с. 49].
Значш проблеми для податкових оргашв спричинив 1нтернет. По-перше, 1нтернет - це абсолютно новий канал перемщення товарiв та послуг ввд про-давця до споживача, i оподаткування вiртуальниx товарiв - куди бшьш про-блематичний процес, шж оподаткування реальних товарiв. Дематерiалiзуватися за допомогою 1нтернету може не лише товар або послуга, але й сам платник податюв. У ситуацп, коли платник податкiв - це просто деяка сума аношмних електронних кош^в, захищених до того ж сучасними криптографiчними кодами, визначити платника податыв дуже складно.
Офшорна iндустрiя розвинулась в глобальний бiзнес, який проникае в усi куточки свггу, охоплюючи, так чи iнакше, близько половини свггових фшансо-вих угод. Протистояти цьому феномену дуже складно. Кожна запропонована програма виявляеться «поборною», а ïï реалiзацiя вкрай конфлжтна. МГж^род-ний режим ухилення вщ податкiв утворився i ефективно дiе. Його iснування робить практично неефективними засоби нащональних законодавств у боротьб! з ухиленням вед податкiв.
Буквальний переклад з англшсько1 мови термша «offshore» означае «що знаходяться далеко вщ берега». Офшорш територiï - це, як правило, остр!вш держави (Сейшельсьы острови, Британськi ВГргшсью острови тощо). Однак сво1 офшорш територп е й на континентi. Як приклад, в бврош - це Лixтен-штейн, деякi кантони Швейцарп, штати США - Делавер, Вайомiнг. Експерти Органiзацiï ЕкономГчного Спiвробiтництва та Розвитку склали список ¡з 35 краш та територiй, яю вважаються «банкiвським i податковим раем».
Головним критерiем для вiднесення юрисдикцп до офшорно!" е ввдсутшсть у цих крашах i територiяx оподаткування або стягування низьких (мiзерниx) податкiв на прибутки вщ фiнансовоï або шших видГв дГяльностг
Другий критерiй - наявшсть чотирьох ключових факторiв, яю перетворю-ють ту чи шшу крашу або територiю в офшорну:
а) низька або нульова ставка оподаткування доходГв ввд фiнансовоï або шшо'1 дГяльностц б) вiдмова вщ надання iнформацiï про дшчий режим оподаткування; в) вщсутшсть гласност щодо чинного режиму, що не дозволяе кон-
тролювати дiяльнiсть зареестрованих в офшорнш зош компанш; г) наявшсть корпоративного законодавства, яке дозволяе утворювати компанп шд контролем шоземщв [22, с. 54].
Офшорш територп, як правило, не укладають мiжнародних угод про боротьбу з ухиленням вщ сплати податюв i, таким чином, вони не зобов'язаш брати участь у нш.
До вказаного перелжу характеристик офшорно! компанп! додамо ще двп 1) заборона компашям вести бiзнес в кра!нi !х реестрацп (компанiям, зарее-строваним в офшорнш зош, забороняеться здшснювати бiзнес на !! територп, вони повинш дiяти лише за !! межами); 2) вщсутшсть договорiв про уникнення подвшного оподаткування з зарубiжними кра!нами, оскiльки зареестрованi в офшорних юрисдикщях компанп! звiльняються вiд сплати мкцевих податкiв i не ведуть там свш бiзнес.
1снуе безлiч класифжацш офшорних юрисдикцiй. Зокрема, з точки зору !х географiчного положення та кторичного походження Н. Шексон [23, с. 32] видшяе чотири групи таких територш.
До першо! групи належать европейсью офшори - Швейцарiя, Люксембург, Нiдерланди та Лiхтенштейн. Другу, найбшьш значну та впливову групу, утво-рюють офшори, прямо або опосередковано контрольоваш Великобританiею з центром в лондонському Ст, - острови Джерсi i Гернсi, острiв Мен, Каймановi острови, Британськi Вiргiнськi острови, Багамсью острови, Гiбралтар, Гонконг, Сшгапур, Дуба!, Йорданiя та iншi. До третьо! групи офшорiв входять деяы штати США (Вайомiнг, Делавер, Невада, Флорида), а також територп, яы зна-ходяться пiд впливом США, Маршаловi острови, Лiберiя, а також Панама. При цьому Панама, на думку американського митного сшвробггника, е кра!ною, що «переповнена безчесними юристами, безчесними банюрами, безчесними агентами з заснування кампанш та безчесними компашями» [23, с. 32].
Нареши, до четверто! групи належать iншi територп!, яким поки що не вдалося досягти усшху на ринку офшорних послуг, таю як Сомалi та Уругвай.
Офшори та офшорний бiзнес досить розповсюджене явище в сучаснш еко-номiцi. З'явився навггь спецiальний термiн, що позначае повсюдне поширення офшорного бiзнесу «офшоризацiя св^ово! економiки».
Глобалiзацiя серйозно впливае на кримшальний сегмент тiньово! еконо-мжи - «вотчину» перш за все злочинних оргашзацш рiзного масштабу i рiзно! мiри вiдповiдальностi. Глобалiзацiя створюе сприятливi умови для iнтернацi-оналiзацп злочинного свiту, який не зволжае з використанням можливостей, що надаються. Сьогодш вже очевидно, що проблеми злочинного виробництва товарiв i послуг може бути виршено лише за умови об'еднання зусиль свггового сшвтовариства, в тому чиси правоохоронних оргашв, фiнансових iнсти-тутiв тощо, для боротьби з самим фактом виробництва або його негативними наслщками.
Процес глобалiзацп провокуе утворення ново! свгшво! «трiади» у виглядi симбюзу економiчно!, органiзовано! та транснацiонально'l злочинность Названий
симбюз виявляеться в трьох головних моментах: а) вщбуваеться глобалiзацiя економiки (економiчний вихор, який руйнуе периферш свiтового eKOHOMÍ4-ного життя); б) злочинш оргашзацп значно посилюють свою роль у свiтовiй економщ, створюючи свого роду «кримiнальну павутину»; в) злочиннiсть все активнiше транснацiоналiзуеться, виходячи за межi державних кордошв.
Мiжнароднi (транснацiональнi) злочиннi органiзацГí однаковою мiрою е як причиною, так i наслщками змiн, що сталися в глобальнш полiтицi та еконо-мiцi: розвал Радянського Союзу та утворення ряду самостшних, але економiчно дуже слабких i незахищених держав з прозорими кордонами, яю фактично не охороняються; заснування бвропейського Союзу, що призвело до послаблення митних процедур, паспортного та валютного контролю в бврош; змши в пол^ тищ Китаю, як дали поштовх активному зростанню економiчних вiдносин у цш краíнi; укладання Пiвнiчноамериканськоí угоди про вшьну торгiвлю. Саме сукупшсть цих факторiв, як стверджують деяю автори, стала умовою форму-вання i змщнення транснацiональноí органiзованоí злочинност [24, с. 45].
Глобалiзацiя свггу, транснацiоналiзацiя злочинностi призводить до погли-блення мiжнародного спiвробiтництва в цш сферi. А воно може бути ефек-тивним лише за наявност мiжнародних i мiжнародно-правових установ, що координують дп у цьому напрямi.
Зараз у свт iснуе юлька найбiльш могутшх i небезпечних транснащональних злочинних оргашзацш Спробуемо дати Тх коротку характеристику.
1талшська маф1я. Походження слова «мафiя» до кшця залишаеться не з'ясованим. Деякi фахiвцi вважають, що воно походить ввд арабського слова mahfaz (захист), або mahfil (збирання); шшГ - що це акрошм, наприклад, Mazzini Autoriza Furti, Furti, Incendi, Avvelenamenti (Мадзш дозволяе грабежi, пiдпали, отруення), це спроба поеднати мафш з очолюваним Джузеппе Мадзш рухом «Молода ^лГя» в Х1Х ст. БшьшГсть же пов'язують мафш з ще бшьш давнiм часом. Домiнуюче становище в цш краТнi серед злочинних оргашзацш посщае сiцiлiйська мафiя, яка традицшно базуеться в захiднiй частинi острова СщШя. Шсля ДругоТ свГтовот вшни í"í вплив поширився й на схщну частину острова. На цей час члени мафп дшть на всш територп 1талп i мають злочинш контакти по всьому свиу; особлив! зв'язки вони встановили з кшця Х1Х ст. з американською мафiею. За оцiнками iталiйських властей, на початку ХХ1 ст. щор!чний оборот мафи досяг 133 млрд доларiв (що складае 15% ВВП 1талп).
Це iерархiчна злочинна оргашзащя на чолГ з «Главою сГм'Т» (Capofamiglia), який в свою чергу призначае 1-2 раднишв (Consigliere) та свого заступника (Sotto capo). Останнш, або останнi, якщо Тх деюлька, вiдповiдають за роботу конкретних груп, на чолГ яких знаходяться - ^рГвники груп (Capodecima), Тх юльшсть не регламентована. До складу групи входять «люди честЬ» (Uomini d''onore). Нижче «людей честi» знаходяться честолюбш члени сГм'Т, яю сподiва-ються, що в майбутньому вони можуть стати «людьми честЬ». СщШйська мафiя iменуе себе Onorato Societa (суспшьство честi), а своТх членiв - «людьми чеси». Напрямок злочинноТ дГяльност - торпвля наркотиками та зброею.
Ыш11тал1йськ1 злочинт угруповання:
Камора - це Гталшське оргашзоване злочинне угруповання, базуеться в м. Неаполь. НайбГльш вiрогiдним походженням слова «Камора» (Camorra) е morra (гра на грошГ). На чолi стояв саро, а значить, «Камора» походить ввд саро morra. Це поеднання вперше з'явилось в документах 1735 року i означае пюрне кубло в Неаполь Ввдомо, що вона Гснувала як едина оргашзащя ще до 1820 р., коли полщя виявила документи з описом обрядiв ГшщалГзацп i мети Камори. Сьогодш мережа груп Камори складаеться iз 3-4 члешв, вона - одне з наймогутшших злочинних угруповань. Головний напрямок злочинноТ дГяль-ност - контрабанда тютюну.
Ндраньета (Ndranqheta) походить вщ грецького слова «героТзм». Оргаш-зована злочинна органiзацiя шд такою назвою базуеться в Калабрь Калабрш-ськi бандити об'едналися в Ндраньету наприкшщ Х1Х ст. На початку 1900 р. злочинш банди, утвореш на сiмейно-клановiй основi, активно дiяли в багатьох калабрiйських мктах. У подальшому вони стали ядром Ндраньети, на цей час одшею iз могутнiх iталiйських злочинних оргашзацш Ця ОЗГ дiе по всш КалабрГТ i нараховуе близько 4000-6000 активних члешв. Основна одиниця Ндраньети - «'ndrina», багаточисельна сГм'я або клан, який керуе певним кварталом населеного пункту. Ядро «'ndrina» складаеться Гз близьких родичГв. Capobastone - глава сГм'Т - керуе близько 30 TT членами. Capobastone зустрГча-ються один раз на рш в селищГ Сан-Лука, в передпр'Т Аспромонте, або в ЛакрГ. Це оргашзоване злочинне угруповання займаеться наркотиками i контрабандою тютюну, продажем зброТ та вимаганням.
Сакра Корона (Sacra Corona Unita) мае релшйне коршня i пов'язана з короною - терновим вшком Христа. Заснована у в'язнищ БарГ в травш 1983 р. Джузепе РоголГ. ПГсля того, як члени банди пщрвали будГвлю суду в м. Лучче в 1990 р., Сакра Корона Ушта була офщшно визнана органГзацГею мафюз-ного типу. На вершинГ шрамщи цГеТ злочинноТ органГзацГТ знаходиться Босс (Crimine). Вш мае трьох заступниюв (Trequartini), якГ самостГйно по вертикалГ кожний окремо через своТх помГчниюв: Evangelisti (ЕвангелГстГв), Santesti (Свя-тих) та Sgarristi (ПриставГв) - Тх кГлькГсть змГнюеться залежно вГд ситуацГТ в органГзацГТ - здГйснюють керГвництво (Cammoristi).
Вони займаються наркотиками та контрабандою тютюну, вимаганням, продажем зброТ. З 2000 р. швострГв Саленте, який контролюе Сакра Корона Ушта (SCU), став головними воротами, через якГ до Свропи надходять наркотики, зброя та незаконш мГгранти [25, с. 56].
Зпдно з японською традищею, слово «якудза» означае того, хто програв у грГ, яка мае назву «оГчо-абу» - варГант картковоТ гри Блек Джек. Послщовшсть чисел 8-9-3 - програшна комбГнацГя - звучить як Я-Ку-дза. Таким чином, слово «якудза» використовуеться, щоб позначити людину, яку не ощнило суспГль-ство. В Японп найнижчий рГвень злочинностГ серед високорозвинутих краТн. Кожен, хто побував в Японп, може засвщчити, як мало злочишв вчиняеться на вулицях японських мГст. Однак при цьому в Японп нараховуеться вГд 100
до 150 тисяч члешв ОЗГ, об'еднаних в 2500 банд, як мають узагальнену назву якудза, щ велик злочинш синдикати очолюе на цей час Кешч1 Сшодой. Най-бшьша оргашзащя якудза в Японп - Ямагут1-гум1 - базуеться в мкт1 Кобе на заход1 Японп, !! чисельшсть - приблизно 40 000 ос1б, або 45 % вс1х якудза. Вона була заснована в 1915 р. 1 названа по 1меш свого першого сегуна, або «хрещеного батька» клану, - Харукт Ямагуть Шсля смерт його сина Нобуру Ямагут синдикат 35 рошв (1946- 1981) очолював !х наступник - Казуо Таоко. Успадкувавши верховну владу в «Ямагут1-гум1», вш сформулював три принципи життя та д1яльност1 якудза. Перший з них - «наявшсть професп» - означав необхщшсть легального «даху» над злочинним б1знесом. Другий - зал1зна дис-циплша 1 беззаперечне шдпорядкування - подавався як отримання по заслугах 1 вщповщальшсть за помилку та вщступництво. Третш принцип - «захист ште-рес1в людей» - був свщомо святенницьким, але саме про захист штерес1в людей завжди говорить влада, а тому - хай сусшльство знае, що в ньому заправляють не лише полгтики та б1знес, а й якудза. Угруповання якудза дшть на всш територп кра!ни, однак найбшьший вплив вони мають в м1стах Токю, К1ото та Кобе. Якудза складаеться 1з «с1мейств», в яких ключовим е вщношення ОЯКУБ-КО-БУН. «Оякуб» - ф1гура батька, який дае поради, допомогу та захист членам банди, «Кобун» - дгтям. Спрощена схема ввдносин у ц1й злочиннш орган1зац1! мае наступний вигляд: на вершиш п1рам1ди - ОЯБУН. Йому надають допомогу: САЙКО КОМОН (старший радник), ВАКАГАС1РА (людина номер 2) та ЧАТЕЙ ГАС1РА (людина номер 3). САЙКО КОМОН здшснюе кер1вництво по ввдношенню до КОМОН (радники), КАЙК6Й (бухгалтер1в) та КУМ1ТЕ Х1СЕ (секретар1в). Кр1м того, у раз1 потреби в1н разом з ВАКАГАС1РА та ЧАТЕЙ ГАС1РА направляе злочинну роботу СЯТЕЙ (старших кер1вник1в), яю е безпосередн1ми кер1вниками ВАКАСЮ (молодш1 л1дери). На початку XXI ст. ця оргашзована злочинна оргашзащя контролювала близько 2500 ф1рм, у т. ч. шкшьних заклад1в 1 лшарень з щор1чним прибутком близько 500 млн долар1в. З середини 1980-х рошв якудза була защкавлена не лише в тому, яким чином отримати грош1, але й яким чином !х легал1зувати.
Кр1м Ямагут1-гум1, на цей час на територп Японп дшть так1 в1дом1 злочинн1 угруповання, як1 поширили свою д1яльшсть й на 1нш1 кра!ни: 1НАГАВА КАЙ з чисельн1стю в 9 000 члешв, яю об'еднаш в 300 клан1в, СУМ1ЙОС1 РЭНГО КА1 - з чисельн1стю близько 10 000 ос1б, як1 об'еднаш в 170 клашв та К1О-КУТО КА1 - 1700 члешв. Пошук нових сфер злочинного б1знесу не знизив актившсть якудза в !! традиц1йних напрямках: як 1 рашше, головними джере-лами !! прибутк1в залишалися торг1вля наркотиками, контроль за азартними ирами та проститущею, спекуляц1я та вимагання. Одночасно якудза розпо-чинають все ширше виходити на м1жнародну арену, все бшьше включаються в систему глобально! транснащонально! злочинност1, разом з закордонними партнерами по злочинному б1знесу активно займаються нелегальним ввезен-ням до кра!ни 1ноземно! робочо! сили, налагоджують контакти з росшськими угрупованнями у сфер1 торг1вл1 зброею, б1оресурсами, автомоб1лями, що були
в використанш, noMiTHO розширюють зв'язки з партнерами i3 Швденно-Схщно1 Азп i бвропи з метою зростання прибутку ввд постачання «живого товару» на ринок сексуальних послуг [26, с. 144].
Питанню структурування i дiяльнoстi китайських «ТР1АДИ» та «ТОНГ» в наукoвiй лiтературi придiленo вже достатньо уваги [27, с. 132], тому ми тут не будемо зупинятися на цьому, як i на дiяльнoстi американсько1 мафп, мекси-канських наркoкартелiв, колумбшських - меделынського та калiйськoгo нарко-картелiв, рoсiйських та нiгерiйських оргашзованих злочинних oрганiзацiй, якi мають яскраво виражеш ознаки транснацioнальнoï дiяльнoстi.
Окремо варто прoаналiзувати злочинну дiяльнiсть албанських оргашзованих злочинних угруповань, сфера злочинноТ дiяльнoстi яких на початку XXI ст. поши-рилась по всш бврош та США. В 1талп та США албанцi працюють на ггалшську мафiю, стаючи ÏT вiрними «солдатами». У певний час вони будуть намагатися отримати в цш сферi свою незалежнiсть. Основним видом злочинноТ дiяльнoстi цих ОЗГ е тoргiвля людьми, контрабанда тютюну та збро1, тoргiвля наркотиками. На початку ХХ1 ст. албанськi ОЗГ контролювали бiльше 50 % ринку важких наркотиюв у таких крашах, як Грещя, Швецiя, Нoрвегiя, Нiмеччина, Австрiя.
Як бачимо, глoбалiзацiя поставила перед мiжнарoднoю спiльнoтoю дуже непросте завдання: як в умовах вщкритост кордошв мiж крашами, пов'язано1 з процесами штеграцп свiтoвoï екoнoмiки, зупинити процес розповзання штер-нацioнальнoï (транснацioнальнoï) злочинност в масштабах нашо1 планети.
На цей час мiжнарoдне спiврoбiтництвo в бoрoтьбi зi злoчиннiстю - це урегульована нормами мiжнарoднoгo i внутршньодержавного права спiльна дiяльнiсть суб'ектiв мiжнарoднoгo права та внутрiшньoдержавних правoвiднoсин щодо забезпечення правового захисту особи, сусшльства, держави та свггово1 спiльнoти вщ мiжнарoдних та транснацioнальних злoчинiв, яы посягають на внутрiшньoдержавний правопорядок.
Змкт дiючих у сферi боротьби зi злoчиннiстю мiжнарoдних угод та практика ix реалiзацiï дозволяють виокремити головт оргатзацшно-правов1 форми м1жнародного ствроб1тництва у боротьб1 з транснащональною злочиншстю та ïï oрганiзoваниx форм, а саме:
1) прийняття узгоджених заxoдiв щодо встановлення на мiжнарoднo-правo-вому рiвнi каранoстi певних суспiльнo-небезпечниx дш (дoгoвiрна кримiналiза-цiя мiжнарoдниx злочишв та злочишв мiжнарoднoгo характеру);
2) розробка та укладання мiжнарoдниx угод, прийняття шших мiжнарoд-но-правових докуменпв як правово'1 основи дiяльнoстi держав, мiжнарoдниx oрганiзацiй та ïx оргашв в сферi боротьби зi злочиншстю;
3) укладання мiжнарoдниx угод та видання докуменив, якi регламентують порядок здшснення ïx повноважень, процесуальний порядок здшснення мiжна-родного правосуддя, а також сшвпращ держав у бoрoтьбi зi злoчиннiстю;
4) утворення i формування на дoгoвiрнiй та шшш мiжнарoднo-правoвiй oснoвi мiжнарoдниx oрганiзацiй, шших оргашв, як здiйснюють свою дiяльнiсть у сферi боротьби зi злочиншстю;
5) взаемод1я у запоб1ганш та розкритт злочишв, у тому числ1 й шляхом проведення в необхвдних випадках оперативно-розшукових дш (спещальних розслщувань);
6) надання правово! допомоги в сфер1 кримшального судочинства (видача, взаемна правова допомога у кримшальних справах, здшснення кримшального переслщування за запитами шоземних держав або передача юрисдикцп, сшвп-раця з органами м1жнародно! кримшально! юстицп;
7) д1яльшсть м1жнародних оргашзацш та оргашв (оргашв м1жнародно! кримшально! юстицп) щодо ввдправлення правосуддя про транснащональш злочини, здшснення кримшального переслвдування.
Оргашзащя Об'еднаних Нацш, !! органи та оргашзацп системи ООН в р1зних формах беруть участь у м1жнародному сшвроб1тництв1 у боротьб1 з1 зло-чинн1стю, використовуючи фактично вс1 назван1 орган1зац1йно-правов1 форми. Оргашзащя Об'еднаних Нацш е загальновизнаним центром координацп д1яль-ност1 держав 1 м1жнародних орган1зац1й у боротьб1 з1 злочинн1стю. У розробц1 м1жнародних стандарт1в у ц1й сфер1 важливу роль вщграють Конгреси ООН щодо попередження злочинност1 та крим1нального правосуддя, яю розробляють концептуальн1 положення для удосконалення нащональних законодавств та розширення сшвробгтництва правоохоронних орган1в р1зних держав у боротьб1 з1 злочинн1стю.
Для з'ясування оргашзацп св1тового процесу з протидп орган1зован1й зло-чинност1 варто розглянути структуру оргашв ООН, як1 займаються питаннями розробки м1жнародно! полгтики та координацИ' д1й з попередження злочин-ност1 та крим1нального правосуддя. Щ задач1 покладен1 на функщональний орган Економ1чно! та Соц1ально! Ради (ЕКОСОР) - Ком1с1ю з попередження злочинност1 та крим1нального правосуддя. Ком1с1я була створена резолюц1ею 1992/1 Ради вщ 6 лютого 1992 р. На першш сесГ! Ком1с1!, яка пройшла у В1дш у кв1тш 1992 р., були визначен1 прюритетш напрямки д1яльност1, в тому числ1 - протид1я орган1зован1й та економ1чнш злочинност1, включаючи в1дмивання грошей [28].
Управлтня ООН з наркотик1в та злочинност1 (ЮНОДК) виконуе мандат, наданий йому Ком1с1ею 1 е ввддшом ООН, вщповщальним за попередження злочинност1, крим1нальне правосуддя та реформу кримшального законодав-ства, втшюе Програму ООН з м1жнародного контролю за наркотиками. У 1999 р. у сшвпращ з М1жрегюнальним науково-досл1дним 1нститутом ООН з питань злочинност1 та правосуддя (ЮН1КР1) Управлшня розпочало зд1йснення Всесв1тньо! програми боротьби з корупщею, Глобально! програми боротьби з торпвлею людьми та Глобальних дослщжень щодо орган1зовано! злочинност1. У рамках Глобально! програми проти транснацюнально! оргашзовано! злочинно-ст1 виявляються нов1тш тенденцГ! й висв1тлюються потенц1йн1 загрози з метою своечасного прийняття ввдповщних профшактичних заход1в.
Центр з м1жнародного попередження злочинност1 (ЦМПЗ) сприяе змщненню м1жнародного сп1вроб1тництва в справ1 попередження та стримання злочинност1,
надае допомогу державам-членам у виршенш ще'1 задачi та подолання загрози, яка виникае в зв'язку зi змшою характеру транснащонально1 злочинностп Зпдно з рiшенням Генерально1 АсамблеТ кoжнi п'ять рoкiв (розпочинаючи з 1955 р.) проводяться конгреси ООН з попередження злочинност та кримЬ нального правосуддя. У Конгресах беруть участь кримшологи, пенологи та вишд пoсадoвi особи пoлiцiï, а також експерти з кримшального права, з прав людини та реабШтацп, так зваш нацioнальнi респонденти: представники держав, яю мають квалiфiкацiю або дoсвiд прoфесioналiв, або наукових експерив у сферi запoбiгання злочинност i поводження зi злочинцями. За ршенням ГенеральноТ АсамблеТ ООН ввд 1 грудня 1950 р., вони залучаються не лише до шдготовки кoнгресiв ООН, а й до участ в нарадах експертiв консультативних груп по бoрoтьбi зi злочиншстю. До функцш нацioнальниx респoндентiв входить шформування Секретарiату ООН з попередження злочинност та боротьби з нею в шших крашах, надання текспв закошв з питань боротьби зi злочиншстю, статистичних даних, наукових доповщей та дослщжень; сприяння Секретарiату в отриманш тако1 iнфoрмацiï, яка може бути необхщною для вiдпoвiдниx досш-джень; сприяння розповсюдження iнфoрмацiï ООН у цш сферi, яка може бути корисною для краш-члешв та в подальшому використана ними.
Конгрес Оргашзацп Об'еднаних Нацiй щодо попередження злочинност -це найбiльший у свш форум рiзнoманiтниx представникiв урядiв, громадського суспiльства, академiчниx кiл та експерив в галузi попередження злочинност та кримiнальнoгo правосуддя. Протягом 60 роыв цi конгреси впливають на полмку в сферi кримiнальнoгo правосуддя, сприяють змщненню мiжнарoднoгo спiврoбiтництва у бoрoтьбi з всесвiтньoю загрозою транснащонально1 оргашзо-вано1 злoчиннoстi.
Перший Конгрес Оргашзацп Об'еднаних Нацш вiдбувся в Женевi в 1955 р. Вш прийняв Мiнiмальнi стандарти правила поводження з ув'язненими.
Другий Конгрес (1960 р., Лондон, Великобриташя) рекомендував створити спещальш полщейсью служби здiйснення правосуддя щодо неповнолггшх.
Третш Конгрес (1965 р., Стокгольм, Швещя) прoаналiзував взаемозв'язок мiж злoчиннiстю та сoцiальними змшами.
Четвертий Конгрес (1970 р., Кюто, Япoнiя) закликав до покращання пла-нування дiяльнoстi у сферi попередження злочинносл в iнтересаx екoнoмiчнoгo та сощального розвитку.
П'ятий Конгрес (1975 р., Женева, Швейцарiя) прийняв Декларащю про захист всix oсiб вщ катувань та iншиx жорстоких, нелюдських, або таких, що принижують людську пдшсть, видiв поводження та покарання.
Шостий Конгрес (1980 р., Каракас, Венесуела) в рамках теми «Попередження злочинност та яюсть життя» визнав, що попередження злочинност повинно базуватися на сощальних, культурних, пол^ичних та екoнoмiчниx умовах краш.
Сьомий Конгрес (1985 р., Мшан, Iталiя) прийняв Мiланський план дiй та декшька нових стандартiв та норм Оргашзацп Об'еднаних Нацш у межах дис-
Kyciï «Попередження злочинност з метою свободи, справедливости миру та розвитку».
Восьмий Конгрес (1990 р., Гавана, Куба) виробив рекомендацп щодо боротьби з оргашзованою злочиннiстю в рамках теми «Мiжнародне запобiгання злочин-ностi та кримiнальне правосуддя у двадцять першому столiттi».
Дев'ятий Конгрес (1995 р., КаТ'р, бгипет) зосередив увагу на питанш мiжна-родного сшвробггництва та практичнiй технiчнiй допомозi з метою змiцнення верховенства права в рамках теми «У пошуках безпеки та справедливой для всiх».
Десятий Конгрес прийняв Ввденську декларацiю, якою держави-члени зобов'язуються укршлювати мiжнародне спiвробiтництво у боротьбi з трансна-цiональною злочиннiстю та у реформуванш системи кримiнального правосуддя.
Одинадцятий Конгрес (2005 р., Бангкок, Ташанд) прийняв Бангкокську декларащю - важливий пол^ичний документ, що закладае основи i вказуе напрямок дiяльностi щодо укршлення мiжнародного спiвробiтництва та коор-динацп зусиль у сферi попередження злочинност та боротьби з нею.
Дванадцятий Конгрес (2010 р., Салвадор, Бразилiя) шдкреслив ключову роль правосуддя у процесi розвитку, особливо вщзначив необхiднiсть розробки цiлiсного пiдходy до реформування систем кримшального правосуддя з метою укршлення ïx потенщалу, з'ясував шляхи попередження нових форм злочинно-ст i боротьби з ними у всьому свт.
Тринадцятий Конгрес (2015 р., Доха, Катар) прийняв Дохинську Декларащю про включення питань попередження злочинност та кримшального правосуддя в бшьш широкий порядок денний Оргашзацп Об'еднаних Нацш з метою вир^ шення сощальних та економiчниx проблем i сприяння заберпеченню верховенства права на нащональних i мiжнародниx рiвняx, а також участ громадськостi.
Рекомендацп конгресiв закрiплюються в резолющях Генерально1 Асамбле1 ООН, яка приймае та вщкривае для шдписання державам найважливiшi мiж-народнi угоди ушверсального характеру, спрямованi на боротьбу з мiжнарод-ною злочиннiстю. Документи Конгресiв допомагають орiентyвати мiжнароднy сшльноту на вирiшення нових проблем в обласл попередження злочинностi та кримшального правосуддя.
На Восьмому Конгрес1 ООН (Гавана, Куба - 1990 р.) вщзначалось, що оргашзована злочиншсть створюе пряму загрозу нащональнш та мiжнароднiй безпецi й стабiльностi та представляе собою фронтальну атаку на полггичш та економiчнi влади, а також утворюе загрозу самш державi. Вона порушуе нор-мальне фyнкцiонyвання сощальних та економiчниx iнститyтiв i компрометуе ix, що призводить до втрати довiри до демократичних процесiв. Вона шдривае процес розвитку i зводить нашвець досягнyтi yспixи. Вона ставить у стан жер-тви населення щлих краш й експлуатуе людську слабшсть, отримуючи при цьому прибутки. Вона охоплюе, залучае i навт втягуе в кабалу цт прошарки сyспiльства у рiзнi взаемопов'язанi злочинш шдприемства» [29, с. 148].
Питанням боротьби з мiжнародними злочинами значну увагу придшили учасники Десятого (Ввдень, 2000 р.), Дванадцятого (Салвадор, 2010 р.) та
Тринадцятого Конгресу ООН (Доха, 2015 р.). Так, у Вщенськш декларацп про злочиншсть та правосуддя: вщповщ на виклики XXI столлтя вказано на необ-хщшсть бшьш ткно1 координацп та сшвроблництва мiж державами у вирiшеннi свггово1 проблеми злoчиннoстi, змiцнення внутрiшнix систем кримшального правосуддя та нацioнальнoгo потенщалу в сферi мiжнарoднoï спiвпрацi з цього питання [30, с. 427].
За класиф1кац1ею ООН нит ус1 транснащональт злочини подшяються на 17 груп:
1) ввдмивання грошей; 2) тероризм; 3) крадiжки твoрiв мистецтва та предмет культури; 4) крадiжки iнтелектуальнoï власнoстi; 5) незаконна торпвля зброею; 6) викрадення лпаыв; 7) морське пiратствo; 8) захват наземного транспорту; 9) шахрайство з наземним транспортом; 10) комп'ютерна злочиншсть; 11) еколопчна злочиншсть; 12) торпвля людьми; 13) торпвля людськими органами; 14) незаконна торпвля наркотиками; 15) фальшиве банкрутство; 16) проникнення в легальний бiзнес; 17) корупщя й шдкуп громадських i партшних дiячiв, виборних oсiб.
Матерiали кoнгресiв Органiзацiï Об'еднаних Нацiй засвщчують, що цей процес мае тенденщю до осмислення та прийняття перших кроыв на цьому непростому шляху i вш може бути усшшним лише при наявнoстi добро'1 вoлi всix держав, якi ратифiкували Конвенщю ООН проти транснацioнальнoï орга-шзовано'1 злoчиннoстi та прoтoкoлiв, що ïï доповнюють (Протокол про попередження i припинення тoргiвлi людьми, особливо жшками i дiтьми, i покарання за не'1, Протокол проти незаконного ввозу мiгрантiв по сушi, морю i повггрю).
У 2004 р. Украша ратифiкувала зазначену Кoнвенцiю з застереженнями до п. 6 ст. 13, до п. «b» ст. 2, до п. 5а ст. 16, до п. 13 ст. 18, до п. 14 ст. 18, та п. 3 ст. 26 та вказаш до не'1 протоколи i тим самим приедналась до списку бшьш шж 183 краш, яы взяли на себе зобов'язання координувати свою дiяльнiсть у бoрoтьбi з цим явищем, яке за великим рахунком у майбутньому несе загрозу всьому людству [31, с. 553].
Англшсью вчеш С™ Смгг (Steve Smith), Патрщя Оуенс (Patricia Owens) та Джон Бейлк (John Daylis) зазначають, що глoбалiзацiя головним чином просто (або спрощено) визначаеться як процес зростання взаемозв'языв мiж сусшльством, при якому поди в однш частиш свггу все бшьшою мiрoю вплива-ють на поди в шшш його частиш i вони в певний час повторюються. Глобаль-ний свп - це свгг, в якому полггичш, екoнoмiчнi, культурнi та сoцiальнi явища стають все бшьш взаемопов'язаними та взаемозалежними i, отже, одне впливае на всi iншi [32, с. 8].
Украша як суверенна держава е частиною свггово1 екoнoмiчнoï системи, а тому всi процеси, яы проходять на цей час у тш чи шшш його форм^ певною мiрoю впливають i на ïï екoнoмiчнi процеси. Немае жодних шдстав спoдiватися, що процеси глoбалiзацiï, як i вплив транснацioнальниx злочинних угруповань оминуть нашу державу. Украша розташована у центрi бвропи i фактично е тран-зитною державою мiж Заходом i Сходом, а тому вона обов'язково потрапляе
у поле зору мiжнародних транснащональних злочинних оргашзацш в частиш контрабанди наркотиюв, торгiвлi людьми, зброею та iнших злочинiв.
З моменту ратифжацп УкраТною зазначеноТ Конвенцй ООН минуло 12 роюв. Однак ми не можемо стверджувати що за цей перюд нашою державою зроблено все можливе для втшення рекомендацш Конвенцй' з попередження та боротьби з транснащональною органiзованою злочиннiстю. Понад те, брак системного вивчення зазначеноТ проблематики ученими, конкретних шщатив з боку правоохоронних оргашв сввдчить про те, що сусшльство та сама держава в особi ТТ вiдповiдальних посадових осiб ще не усввдомили цю загрозу i не намагаються завчасно вжити вiдповiднi заходи правотворчого характеру з цього питання.
Висновки. На пiдставi викладеного можна впевнено стверджувати, що процес глобалiзацiТ економiчних вщносин, крiм позитивних наслiдкiв, спричиняе i суттевi негативнi явища, таи як транснащональна органiзована злочиннiсть, загрожуе суверенитету окремих краТн i впливае на кримшогенну ситуацiю у свт.
Список л^ератури:
1. Waters M. The Globalization. London, New York: Routlenqe, 1996. - Р. 2.
2. Sklair L. Competinq Conceptions of Globalization // Journal of World - Systems Research, V. 2, Summer, 1999. - P. 143-163.
3. Свиова економжа : тдручник / за ред. А. П. Голжова, О. А. Довгаль. - Харюв : ХНУ iitf. В. Н. Каразша, 2015. - 268 с.
4. Кастельс М. Глобальный капитализм и новая экономика : значение для России / М. Кастельс // Постиндустриальный мир и Россия / отв. ред. В. Г. Хорос, В. А. Красильщиков. -Москва : Эдиториал УРСС, 2001. - 614 с.
5. Global Trends 2015 : A. Dialoque about the Future With Nonqovernment Experts [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cia.qov/cia/reports /qlobaltrends2015/index.htmI.
6. Кастельс М. Глобальный капитализм и новая экономика : значение для России / М. Кастельс // Постиндустриальный мир и Россия / отв. ред. В. Г. Хорос, В. А. Красильщиков. - Москва : Эдиториал УРСС, 2001. - 614 с.
7. Мiжнароднi економiчнi ввдносини : тдручник / за ред. А. П. Голжова, О. А. Довгаль. -Харюв : ХНУ 1м. В. Н. Каразша, 2015. - 464 с.
8. Свиова економжа : тдручник / за ред. А. П. Голжова, О. А. Довгаль. - Харюв : ХНУ iменi В.Н. Каразша, 2015. - 268 с.
9. Robinson W. Towards a Global Rulinq Class? Globalization and the Transnational Capitalist Class / W. Robinson, J. Harris // Science & Society. Vol. 64. № 1. Sprinq, 2000. - P. 11-54.
10. The Globalization of Word Politics. An Introduction to International Relations. Fifth Edition Ed.by John Baylis, Steve Smith&Patricia Owen. Oxford : Oxfsord University Press, 2011. - P. 328.
11. Top 200:The Rise of Clobal Corporate Power [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.qlobalpolicy.orq.
12. Human Development Index 1999. Ch. 1. Human Development in this aqe of Globalization [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htt://www.hdr.undp.orq/reports/qlobal/1999/en/; Тор 200: The Rise of Global Corporate Power [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. qlobalpolicy.orq.
13. Petras J. China in the contex of qlobalization / J. Petras // Journal of Contemporary Asia. V. 30. Issue 1, 2000. - P. 109.
14. Алисов Н. Н. Экономическая и социальная география мира (общий обзор) / Н. Н. Алисов, Б. С. Хорев. - Москва, 2001.
15. Свиова економжа : тдручник / за ред. А. П. Голжова, О. А. Довгаль. - Харюв : ХНУ iMem В. Н. Каразша, 2015. -268 с.
16. Clobal 500. 2005-2013. Fortyne [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.fortyne.
17. Top 1000 World Banks 2011 Rankinq; Top 50 Banks in Top 1000 Worid Banks 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.thebankerdatabase.com/index.cfm&fuseaction=top50. default&paqe=2.
18. Global Trends 2015: A Dialoque About the Future With Nonqovernment Experts [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cia.qov/cia/reports/qlobaltrends2015/index.html.
19. Bovenkerk F., Sieqel D., Zaitch D. Orqanized crime and etnic reputation manipulation / F. Bovenkerk, D. Sieqel, D. Zaitch // Crime, Law&Social Chanqe. - 2003. - № 39.
20. Гуров А. XXI век против глобализации преступности / А. Гуров, Н. Ковалев, А. Куликов // Прокурорский надзор. - 2000. - № 2.
21. Глобализация общей, организованной и коррупционной преступности : материалы круглого стола. - Москва : ИГП РАН, 2001.
22. Вахания В. Деятельность Группы органов банковского надзора по офшорам (ОГБ-С), Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) и Форума финансовой стабильности (ФФС) в борьбе против преступности в сфере финансов / В. Вахания // Право и экономика. - 2004. - № 8.
23. Шэксон Н. Люди, обокравшие мир / Н. Шэксон. - Москва : Эксмо, 2011. - С. 24-33.
24. Глобализация общей, организованной и коррупционной преступности: материалы круглого стола. - Москва : ИГП РАН, 2001. - С. 45-50.
25. Ланд П. Организованная преступность. Тайная история самого прибыльного бизнеса в мире / П. Ланд. - Москва : АСТ, 2005. - С. 55-57.
26. Морозов Н. А. Япония: преступность и уголовная политика : монография / Н. А. Морозов. - Санкт-Петербург : Юридический центр, 2016.
27. Годунов И. В. Организованая преступность. От рассвета до заката / И. В. Годунов. -Москва: Академический проект, 2008. - С. 131-139.
28. Резолющя 46/152 Генерально1 Асамбле! ООН ввд 18 грудня 1991 р., додаток А/ RES/46/152 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://base.garant.ru/2565318/.
29. Овчинський В. С. XXI столетие против мафии. Уголовная глобализация и Конвенция ООН против транснациональной преступности / В. С. Овчинський. - Москва : ИНФРА-М, 2001. - С. 148.
30. Кибалкин А. Г. Влияние международного уголовного права на росийськое уголовное право : автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук / А. Г. Кибалкин. - Москва, 2003.
31. Збiрник мiжнародних договорiв Украши про правову допомогу у кримшальних справах. Багатосторонт договори. - Ктв : Фешкс, 2006.
32. The Globalization of World Politics. An Introduction to International Relations. Fifth Edition. Edited dy John Baylis, Steve Smith& Patricia Owens. - Oxford : Oxford University Press, 2011. - P. 8.
References:
1. Waters, M. (1996). The Globalization. London, New York: Routlenge, 2.
2. Sklair, L. (1999). Competing Conceptions of Globalization. Journal of World - Systems Research, 2, Summer, 143-163.
3. Holikova, A. P., Dovhal, O. A. (Eds.). (2015). Svitova ekonomika. Kharkiv [in Ukrainian].
4. Kastels, M. (2001). Globalnyi kapitalizm y novaja ekonomika: znachenije dlia Rossii. Postindustrialnyi mir i Rossija. Moscow, 64 [in Russian].
5. Global Trends 2015: A Dialogue about the Future With Nongovernmental Experts. cia.qov. Retrieved from: http://www.cia.qov/cia/reports /qlobaltrends2015/index. htmI.
6. Kastels, M. (2000). Globalnyi kapitalizm y novaja ekonomika: znachenije dlia Rossii. Postindustrialnyi mir i Rossija. Moscow [in Russian].
7. Holikova, A.P., Dovhal, O.A. (Eds.). (2015). Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny Kharkiv [in Ukrainian].
8. Holikova, A.P., Dovhal, O.A. (Eds.). (2015). Svitova ekonomika. Kharkiv [in Ukrainian].
9. Robinson, W., Harris, J. (2000). Towards a Global Ruling Class? Globalization and the Transnational Capitalist Class. Science & Society, Vol. 64, 1. Sprinq, 11-54.
10. The Globalization of Word Politics. An Introduction to International Relations. Fifth Edition Ed.by John Baylis, Steve Smith&Patricia Owen. (2011). Oxford: Oxford University Press.
11. Top 200: The Rise of Global Corporate Power. qlobalpolicy.orq. Retrieved from: http://www. qlobalpolicy.orq.
12. Human Development Index 1999. Ch. 1. Human Development in this age of Globalization. hdr.undp.orq. Retrieved from: htt://www.hdr.undp.orq/reports/qlobal/1999/en/; Тор 200: The Rise of Global Corporate Power. qlobalpolicy.orq. Retrieved from: http://www.qlobalpolicyorq.
13. Petras, J. (2000). China in the cortex of globalization. Journal of Contemporary Asia, 30, Issue 1, 109.
14. Alisov, N.N., Horev, B.S. (2001). Ekonomicheskaja i sotsialnaja geografija mira (obshchij obzor) [in Russian].
15. Holikova, A.P., Dovhal, O.A. (Eds.). (2015). Svitova ekonomika. Kharkiv [in Ukrainian].
16. Global 500. 2005-2013. Fortune. fortyne.com.Retrieved from: www.fortyne.com.
17. Top 1000 World Banks 2011 Ranking; Top 50 Banks in Top 1000 World Banks 2013. thebankerdatabase.com. Retrieved from: http:// www.thebankerdatabase.com/index. cfm&fuseaction=top50.default&paqe=2.
18. Global Trends 2015: A Dialogue About the Future With Nongovernmental Experts. cia.qov. Retrieved from: http://www.cia.qov/cia/reports/qlobaltrends2015/index.html.
19. Bovenkerk, F., Sieqel, D., Zaitch, D. (2003). Organized crime and ethnic reputation manipulation. Crime, Law&Social Change, 39.
20. Gurov, A., Kovalev, N., Kulikov, A. (2000). XXI vek protiv globalizatsii prestupnosti. Prokurorskij nadzor, 2 [in Russian].
21. Globalizatsija obshchej, organizovannoj i korruptsionnoj prestupnosti: Abstracts of Papers. (2001). Moscow, IGP RAN [in Russian].
22. Vahanija, V. (2004). Dejatelnost gruppy organov bankovskogo nadzora po ofshoram (OGBS), Organizatsii ekonomicheskogo sotrudnichestva i razvitija (OESR) i Foruma finansovoj stabilnosti (FFS) v borbe protiv prestupnosti v sfere finansov. Pravo i ekonomika, 8 [in Russian].
23. Shekson, N. (2011). Ljudi, obokravshije mir. Moscow: Eksmo, 24-33 [in Russian].
24. Globalizatsija obshchej, organizovannoj i korruptsionnoj prestupnosti: Abstracts of Papers. (2001). Moscow, IGP RAN [in Russian].
25. Land, P. (2005). Organizovannaja prestupnost. Tajnaja istorija samogo pribylnogo biznesa v mire. Moscow: ACT [in Russian].
26. Morozov, N.A. (2016). Japonija: prestupnost i ugolovnaja politika. Sankt-Peterburg: Juridicheskij tsentr [in Russian].
27. Hodunov, I.V. (2008). Organizovannaja prestupnost. Ot rassveta do zakata. Moscow: Akademicheskij proekt [in Russian].
28. Rezoliutsiya 46/152 Heneralnoi Asamblei vid 18 hrudnia 1991 r., dodatok A/RES/46/152. base.garant.ru. Retrieved from: http://base.garant.ru/2565318/.
29. Ovchinskij, V.S. (2001). XXI stoletije protiv mafii. Ugolovnaja globalizatsija i Konventsija OON protiv transnatsionalnoj prestupnosti. Moscow: INFRA-M [in Russian].
30. Kibalkin, A.H. (2003). Vlijanije mezhdunarodnogo ugolovnogo prava na rossiyskoe ugolovnoe pravo. Extended abstract of Doctor's thesis. Moscow [in Russian].
31. Zbirnyk mizhnarodnykh dohovoriv Ukrainy pro pravovu dopomohu u kryminalnykh spravakh. Bahatostoronni dohovory (2006). Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
32. The Globalization of World Politics. An Introduction to International Relations. Fifth Edition. Edited by John Baylis, Steve Smith& Patricia Owens. (2011). Oxford: Oxford University Press.
Sidorov V. I., PhD in Economics, Full Professor, Dean for the School of International Economic Relations and Travel Business, V. N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-5655-2221
Zdorovko S. F., PhD in Laws, Associate Professor of the Department of International Relations, International Information and Security, V. N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-0237-8125
The impact of economic globalization on transnational organized criminal activity
The article studies the problems of the economy globalization, the basis of the origin and a rapid development of global capital market; it also emphasizes the main motive force of this phenomenon such as transnational corporations (TNC). It highlights the negative consequences of this process and analyzes how they are used by transnational criminal organizations. The characteristics of these criminal groups are briefly stated. Furthermore the measures taken by the international community under the United Nations in order to prevent and stop these crimes are emphasized in the article.
Keywords: globalization; global economy; transnational corporations (TNC); banks; offshore; transnational criminal organizations; the UN Congresses; international relations.
Hadiumna do pedKomiïi 13.02.2017 p.
