CC BY
30
14. Дука О. Г. Дискурс исторической науки дискурс идентичности / О. Г. Дука. -Режим доступа : http://discourse-pm.ur.ru/avtor5/dukao.php
Стаття надшшла до редакцп 29.11.14
S. Kostina
IDENTIFICATION DISCOURSE AS METHODOLOGICAL PROGRAM OF AN ETHNOPOLITICAL RESEARCH
The paper examines the problem of the prerequisite and factors complex research in ethnopolitics by the means of identity discourse that is marked as basic scientific plane for ethnopolitical studies.
The article gives an analysis of the previous researches in the field of scientific discourse. A special attention is paid to the insufficient study and theoretical justification of this concept in research works. The main characteristics of identity discourse are outlined and its permanent interacting and property to transformations is proved. Detection of the meanings that are not directly expressed, but implied by the actors of 'discursive event' is determined as identity discourse objective for the purpose of truthful illustration of the ethnopolitical realities. To achieve this goal the analysis of the political rhetoric of domestic and foreign politicians, the public organizations' and associations' initiatives are involved, the statements and opinions of ordinary citizens are taken into account (through the public opinion poll) and the Discourse analysis is involved. Therefore, identity discourse allows to illustrate the existing organization of society, as well as to fix the probable changes in the social structure of the country.
A discourse is characterized by the existence of linguistic component (a speech, a statement, a remark, a quote), that attracts the attention of the media and society. Thus the discourse encourages discussion of a discursive event. As a result, the discourse informs about this event and gives it a comprehensive assessment that leads to new discussions and comments.
A general conclusion is made concerning the necessity in further theoretical study of the identity discourse as a separate semantic field to illustrate ethno-political reality in society.
It is necessary that a more thorough study of identification discourse in ethnopolitology should be performed.
Key words: identity, identity discourse, discursive event, paradigm, crisis paradigm.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова I.C., d.i.H, проф.; Хома H.M., д.полт.н, проф.
УДК 327:[341.4:343.431]:061.1€С
H.M. Лукач
ПОЛ1ТИЧНИЙ ВИМ1Р ПРОТИДП ТОРГГВЛ1 ЛЮДЬМИ В РАМКАХ ее
У cmammi зЫйснено комплексне до^дження полтичного euMipy npomudi 'i явищу mopгiвлi людьми в рамках €С. Визначено дощ^т^ь aнaлiзy нормашивно-правово! бази, мехaнiзмiв ma iнcmpyменmiв запроваджених €С для прошен mopгiвлi людьми, в кoнmекcmi до^джуваног проблеми.
Ключов1 слова: mopгiвля людьми, глoбaлiзaцiя, нелегальна м^ращя, кoнmpaбaндa людей, mpaнcнaцioнaльнi злочинт угрупування, npaвoвi мехатзми €С щодо npomuдii mopгiвлi людьми, iнcmumyцiйнi мехатзми €С щодо npomuдii mopгiвлi людьми.
Постановка проблеми. Сьогодш ми е сводками глобально! штеграцп не лише економ1чного, политичного 1 культурного простору сучасного св1ту, а й безпосередшми учасниками безперервного процесу вироблення й апробування единих концептуальних тдход1в у боротьб1 з найнебезпечшшими та найпоширешшими видами транснацюнально! злочинност1, одним з яких е дослщжувана нами торпвля людьми.
Актуальность досл1дження ц1е! теми полягае у тому, що до сьогодш це загальне суспшьне зло, попри значну шкоду, яку воно завдае не тшьки окремим особам, але й цшим державам, як наукова проблема розглядаеться у св1тов1й пол1тичн1й думц1 переважно не в м1жнародно-пол1тичному плаш, 1 не як глобальна проблема, що негативно впливае на суспшьний устрш, економ1чну та пол1тичну стабшьшсть багатьох держав 1 цших м1жнародних регюшв, а переважно на нацюнально-державному р1вн1 окремих держав у контекст1 забезпечення законности й правопорядку, охорони здоров'я та соц1ального забезпечення.
Анализ досл1джень 1 публ1кац1й. Проблема торпвля людьми була 1 продовжуе бути актуальним об' ектом досл1дження для багатьох в1тчизняних та заруб1жних науковц1в. Серед них сл1д в1дзначити Л. Гердер, Т. Качка, Д. К1л, Е. Зелшська, Ю. Штольдт та 1н. Основн1 аспекти боротьби 1з торг1влею людьми на 1нституц1йному та м1жнародно-политичному р1вн1 СС висв1тлен1 в досл1дженнях Е. Бубнофф.
Хоча науков1 досл1дження явища торг1вл1 людьми вже певною м1рою виявили правов1, економ1чн1, соц1альн1, цив1л1зац1йн1, ф1лософськ1, пол1тичн1 та 1нш1 його аспекти, проте проблема дос1 невир1шена 1 потребуе подальшого вивчення.
Метою статп е досл1дження политичного вим1ру протидп явищу торг1вл1 людьми в СС. Пильна увага буде придшятися анализу нормативно-правово! бази, механ1зм1в та инструментов запроваджених СС для протидп торг1вл1 людьми.
Виклад основного матер1алу. Явище торг1вл1 людьми не е новим для Свропи, 1 в1доме ще з 19 стол1ття [3, с. 77-86]. В той час тд торговлею людьми розум1ли торговлю ж1нками, проституцию. Саме в цей период тут виникли перш1 орган1зован1 злочинн1 мереж1, що займались торг1влею д1вчатами та ж1нками. Науково-техн1чний прогрес та велика промислова революция штенсифшували внутр1шню м1гращю чолов1к1в, що в свою чергу, суттево вплинуло на зростання попиту на живий товар. У брошур1, опубликований Л1гою Нац1й в 1927 р. подано яскравий опис тод1шньо! ситуацп [8] .
1нтенсивний розвиток явища торг1вл1 людьми актив1зували р1зш ж1ноч1 рухи, як1 прагнули в1дстояти сво! права [8]. Згодом крах комушстичних режимов в Свроп1, вшна в колишн1й Югослав1! в дев'яностих роках суттево вплинули на соц1ально-економ1чн1 умови в багатьох кранах, 1 призвели до зубожшня ц1лих сощальних клас1в. Значно зб1льшилось число людей, як1 перебуваючи у пошуках кращого життя все част1ше стають доступним товаром на ринку торпвля людьми за усе нижчими цшами. Надлишкова пропозиция робочо! сили в економ1чно мало розвинутих кранах, де велика к1льк1сть незайнятого молодого населення, стала важливим фактором у зб1льшенн1 нелегальних м1грант1в, як1 намагаються проникнути зах1дноевропейськ1 кра!ни в пошуках роботи.
Проблема торг1вл1 людьми охопила всю Свропу, яка дос1 розд1лена на дв1 макро-зони: зах1дну та сх1дну, що представляють полюси тяжшня м1грацп тисяч1 людей. Не останню роль в цьому в1д1грала 1 политика розширення СС. Як стверджуе Ф. Яс1ньск1 [8,s.128], явище торг1вл1 людьми дуже т1сно пов'язане з незаконною м1грац1ею, тому що люди, як1 з1ткнувшись з проблемами отримання дозволу на в'!зд в кра!ну або залишитися в н1й, часто незаконно перетинають кордон, в результат1 чого стають жертвами контрабандист1в, або торговц1в людьми.
Торговля людьми разом з контрабандою людей, нелегальною м1грац1ею е складовими частинами поняття незаконного об1гу людей, та б1льш загально! проблеми - транснац1онально! организовано! злочинност1. Хоча вищезгадаш поняття т1сно взаемопов'язан1, м1ж ними е суттева р1зниця [12].
Протокол Оргашзацп Об'еднаних Нац1й про попередження 1 припинення торг1вл1 людьми, особливо ж1нками 1 д1тьми [13], пропонуе загально визнане на м1жнародному р1вн1 визначення торг1вл1 людьми, та визначае !!, як:
(А ) ... «д1!, зд1йснюван1 з метою експлуатацп вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або !! застосування або 1нших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразлив1стю положення, або шляхом тдкупу, у вигляд1 платеж1в або вигод, для одержання згоди особи, яка контролюе 1ншу особу. Експлуатац1я включае, як м1н1мум, експлуатац1ю проституц1! 1нших ос1б або 1нш1 форми сексуально! експлуатацп, примусову працю або послуги, рабство або звича!, под1бн1 з рабством, п1днев1льний стан або вилучення оргашв» (Стаття 3 (а)).
(Б)... Вербування, перевезення, передача, приховування або отримання дитини з метою експлуатац1! вважаються «торг1влею людьми» нав1ть у тому раз1, якщо вони не пов'язаш 1з застосуванням будь-якого 1з заход1в впливу, зазначених у п1дпункт1 (а) ц1е! статт1; (Стаття 3 (с)).
(С)... «Дитина» означае будь-яку особу, що не досягла 18-л1тнього в1ку. (Стаття 3 (а)) [13].
Зг1дно з законодавством СС, торг1вля людьми е злочином не лише спрямованим на сексуальну та трудову експлуатац1ю ос1б (головним чином - на сексуальну експлуатац1ю ж1нок 1 д1тей), а також е кричущим порушенням прав людини, зокрема, статп 5(3) Хартп основних прав СС, яка проголошуе: «Торг1вля людьми забороняеться».
Торг1вля людьми мае так1 основн1 елементи: 1) перем1щення людини; 2) шляхом обману чи примусу; 3) у стан примусово! прац1, рабства або умов, под1бних рабству.
М1грац1я полягае в тому, що людина перем1щаеться з одн1е! кра!ни в 1ншу. Це може статися легальним або нелегальним способом, добров1льно (за згодою людини) або примусово (без !! згоди), але зазвичай м1грац1я в1дбуваеться добров1льно. Багато людей м1грують добров1льно, але в результат1 виявляються жертвами торг1вл1 людьми. Торг1вля людьми - приклад примусово! м1грац1!.
Контрабанда - це перевезення людини (з !! згоди) в 1ншу кра!ну нелегальним способом [12].
Про вщмшшсть торг1вл1 людьми та незаконного ввезення м1грант1в йдеться в Статт1 3 Протоколу ООН проти незаконного ввезення м1грант1в по суш1, морю 1 пов1трю, доповнюючого Конвенц1ю ООН проти транснац1онально! орган1зовано! злочинност1. Незаконне ввезення м1грант1в визначаеться тут як: «...забезпечення, з метою отримання, прямо або опосередковано, будь-яко! ф1нансово! або 1ншо! матер1ально! вигоди, незаконного в'!зду до будь-яко! держави-члена будь-яко! особи, яка не е !! громадянином або не проживае пост1йно на !! територп» [13].
Жертвами торг1вл1 людьми е переважно ж1нки та молод1 д1вчата. Св1дченням цього е крим1нолог1чн1 досл1дження, як1 показують, що б1льш н1ж 90% жертв торг1вл1 людьми це ж1нки [6, s. 179].
Ще до оф1ц1йного створення Свропейського Союзу у рамках Свропейських Сп1втовариств в 1975 р. було створено координац1йний орган з боротьби з орган1зованою злочинн1стю - група ТЯЕУ1. До не! входили м1н1стри внутр1шн1х справ держав-член1в, як1 зас1дали дв1ч1 на р1к.
Важливим внеском у розвиток боротьби держав СС з торпвлею людьми, стало укладення Шенгенських домовленостей, а саме: тдписання 14 червня 1985 р. Бельпею, Франщею, Имеччиною, Люксембургом та Нщерландами в м. Шенген (Франщя) угоди, в якш держави-учаснищ зобов'язалися поступово усунути контроль за пересуванням сво!х громадян на спшьних кордонах, а також тдписання 19 червня 1990 р. Шенгенсько! конвенци про гарант!! !мплементаци цих домовленостей (набула чинност 1995 р.). [4, с.192].
3 набуттям чинност Договору про Свропейський Союз 1993 р. розпочався новий етап розвитку ствпращ держав-члетв у сфер! боротьби з! злочинтстю, пов'язаний з тим, що боротьбу визнано одтею з трьох головних опор, регламентованою Роздшом VI Договору тд назвою «Положення про ствпрацю в сфер! юстици i внутр!штх справ».
У рамках ще! структури були створен! робоч! групи з питань пол!цейського ствроб!тництва, боротьби з наркотиками та оргатзованою злочинн!стю, боротьби з тероризмом ! взаемоди судових орган!в. В!дтод! як набув чинност Маастрихтський догов!р, Свропейський Союз видав низку правових документ!в з питань боротьби з орган!зованою злочинн!стю. Вт!лення цих документ!в у життя д!стало новий стимул тсля прийняття у кв!тн! 1997 р. Плану дш у боротьб! з оргатзованою злочинтстю з тридцятьма його рекомендащями. Цей План, зокрема, включае такий компонент, як програму обм!н!в ! навчання (Програму Фальконе).
Маастрихтський догов!р вщкрив нов! можливост! посилення полщейського сп!вроб!тництва в боротьб! з оргатзованою злочинтстю. Як результат, у 1993 р. за р!шенням Свропейсько! Ради була утворена Свропейська Група боротьби з наркотиками (ЕБ11), що стало першим кроком на шляху до утворення Сврополу. У грудн 1996 р. Свропейська Рада поширила мандат ЕБ11 ! на торпвлю людьми.
У 1994 р. на Всесв!ттй конференци з проблем оргатзовано! транснащонально! злочинност!, кра!ни-члени ООН прийняли Неапольську Пол!тичну Декларац!ю та Глобальний план дш проти орган!зовано! транснац!онально! злочинност!.
1996 р. впроваджено Проект европейсько! стратеги з попередження та боротьби з торпвлею людьми. 3 цього часу кра!ни Свропейського Союзу долучились до боротьби з торг!влею людьми, за участю вс!х зац!кавлених стор!н: НПО, судових орган!в, громадських оргатзацш та м!гращйних служб. Мета проекту забезпечити адекватну п!дтримку та допомогу жертвам. Цього ж року в!дбулось розширення мандату Сврополу та впровадження програми STOP, на мет! яко! застосування профшактичних заход!в по боротьб! з торг!влею людьми та сексуальною експлуатац!ею д!тей.
У лютому 1997 р. Рада Свропейського Союзу Ыщювала до розгляду питання про Сп!льн! Д!!, який закликав держави-члени перев!рити правила крим!нального права з питань торпвл! людьми ! ствпращ м!ж правоохоронними органами. У тому ж рощ створено 1тщативу Daphne щодо насильства до д!тей, тдл!тк!в та жшок, яка в грудт 2000 р. також включила ! боротьбу з торпвлею людьми. До шщативи долучились числент НУО.
У грудт 1998 р. прийнято Комютке ново! шщативи щодо боротьби з торпвлею жшками. Ком!с!я зд!йснюючи мон!торинг ц!е! шщативи, рекомендувала ц!лу низку нових проект!в по розвитку сп!вроб!тництва щодо протиди торг!вл! людьми.
В 1997 р. Амстердамський догов!р вн!с зм!ни до Договору про Свропейський Союз, тобто Маастрихського договору, як! торкнулися й ствроб!тництва у сфер! боротьби з орган!зованою та неорган!зованою злочинн!стю, в тому числ! ! з торг!влею людьми.
Положення Роздшу VI щодо боротьби з торпвлею людьми в рамках транснац!онально! злочинност! належать до третьо! опори Свропейського Союзу, яка
147
регулюе в1дносини на засадах м1ждержавного сп1вроб1тництва. Тому акти, що !х приймае з цих питань переважно Рада, не мають прямого застосування у державах-членах, тобто вони безпосередньо не визначають прав 1 обов' язк1в для ф1зичних та юридичних ос1б на територ1! Союзу. Принциповою в1дм1нн1стю сп1вроб1тництва держав-член1в Союзу в ц1й сфер1 е те, що, на в1дм1ну в1д наднац1онального р1вня !хнього сп1вроб1тництва, ця форма не п1длягае юрисдикц1! Суду Свропейських Сп1втовариств.
На основ1 положеннь установчих договор1в про Свропейський Союз у сфер1 боротьби з м1жнародною злочинн1стю утворилась нова стратег1я Союзу, яка грунтувалась на прийнятих у жовтн1 1999 р. Свропейською Радою у м. Тампере (Ф1нлянд1я) висновках «На шляху до Союзу свободи, безпеки та юстиц1!: Тамперськ1 нар1жн1 камен1» [11]. Роком п1зн1ше в ход1 реал1зац1! стратеги Рада СС прийняла документ «Запоб1гання та контроль над орган1зованою злочинн1стю: стратег1я Свропейського Союзу на початок нового тисячол1ття», в якому систематизовано й оновлено попередн! документи в ц1й сфер1 [2, с. 41-45].
24-26 кв1тня 1997 р. за 1н1ц1ативою Н1дерландського уряду у м. Гааз1 (Н1дерланди) в1дбулася Свропейська м1н1стерська конференц1я, яка проходила п1д кер1вництвом СС. Там було прийнято Гаазьку м1н1стерську декларац1ю по запоб1ганню та боротьб1 з торг1влею ж1нками з метою сексуально! експлуатац1!.
У 1988 р. розпочала свою д1яльн1сть Робоча група у справах боротьби з орган1зованою злочинн1стю, в структур1 1нтерполу. Результатом !! роботи стало визначення 1нтерполом поняття «орган1зована злочинн1сть» 1 внесення на розгляд Генерально! Асамбле! 1988 р. проекту резолюц1! про створення спец1ально! групи. На виконання ц1е! резолюц1! Генеральний Секретар1ат 1нтерполу сформував у 1989 р. В1дд1л боротьби з орган1зованою злочинн1стю [7, s. 129]. У довгостроков1й перспектив1 В1дд1л боротьби з орган1зованою злочинн1стю мав створити широку базу даних про орган1зован1 крим1нальн1 угруповання та ос1б, як1 пост1йно займаються протиправною д1яльн1стю з метою одержання незаконних прибутк1в.
Добре усв1домлюючи, що орган1зован1 злочинн1 групи дедал1 част1ше займаються переправленням нелегальних м1грант1в 1 торг1влею людьми, В1дд1л боротьби з орган1зованою злочинн1стю за сприяння кра!н-член1в виступив 1н1ц1атором проекту, присвяченого проблемам нелегально! м1грац1!. У 1996 р. розпочалася реал1зац1я Проекту «Марко Поло» з метою досл1дження маршрут1в, метод1в д1яльност1 злочинц1в 1 тих крим1нальних угруповань, як1 займаються нелегальним переправленням людей з будь-яко! кра!ни св1ту до Зах1дно! Свропи.
В жовтн1 1999 р. в Тампере на зас1данн1 за участ1 Ради Свропи боротьбу з торг1влею людьми визначили пр1оритетним напрямком [11].
Прийнят1 згодом Л1сабонський та Н1ццський договори також надали важливого значення протид1! та запоб1ганню торг1вл1 людьми, особливо в контекст1 обговорення розширення СС.
Сьогодн1 головною орган1зац1йно-правовою структурою Свропейського Союзу у сфер1 сп1вроб1тництва з питань боротьби з транснац1ональною злочинн1стю е Рада, яка у д1яльност1, спрямован1й на досягнення ц1лей Союзу, уживае заход1в та сприяе сп1вроб1тництву, використовуючи в1дпов1дн1 форми 1 процедури, визначен1 у Розд1л1 VI. Дуже широко про заходи щодо боротьби з торг1влею людьми та !! запоб1гання, написано ком1тетом Ради М1н1стр1в Свропи.
Основною 1нституц1ею, яка приймае р1шення 1 вносить 1н1ц1ативи в сфер1 протидп торг1вл1 людьми е Свропейська Ком1с1я. Починаючи з 1996 р. Свропейська Ком1с1я виступила з низкою 1н1ц1атив на европейському р1вн1 або у сп1впрац1 з трет1ми кра!нами
148
та оргатзащями щодо торпвл1 людьми «з метою сексуально'1 експлуатацп». Вони включають програму SТОР (дослщження, навчання i програми обмшу фах1вцями з проблем торгiвлi людьми та сексуально'1 експлуатацп дiтей) та шщативу ОарИпе (пiдтримка дiяльностi НУО по боротьбi з насильством проти жшок).
Свропейська Комiсiя прискорюе гармонiзацiю нащонального кримiнального законодавства та процедур у кра'нах-членах СС, охоплюючи питання юрисдикцп, звинувачення та захисту свiдкiв у судових процесах. Комiсiя активiзувала сво'1 зусилля, особливо стосовно здiйснення програми ТАСК для розвитку iнiцiатив щодо боротьби з торпвлею людьми (наприклад, шляхом проведення кампанш з тдвищення обiзнаностi громадськостi з цього питання) в кра'нах походження та транзиту жертв, таких як Вiрменiя, Азербайджан, Бшорусь, Грузiя, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Монголiя, Узбекистан, Росiя, Таджикистан, Туркменистан, Укра'на, а також реалiзувала програму «Cards» в Албанп, Боснп i Герцеговини, Хорватп, Союзнiй Республiцi Югославп i Македонп.
У травнi 2001 р. Свропейська Комiсiя створила Свропейський форум по боротьбi з оргатзованою злочинтстю, в тому чи^ i з торпвлею людьми. Вш включае в себе представникiв державних оргашв, комерцiйних компанiй i наукових кш, неурядових органiзацiй, а також громадських об'еднань. Метою Форуму е розробка нових методiв запоб^ання наслiдкам оргатзовано! злочинносп, включаючи торгiвлю людьми.
У 2003 р. оновлено Рамкову програму «Agis», яка стосувалась ствпращ мiж судовими органами та полщею, i фшансувалась НУО. Нова програма базувалась на програмах Stop i Stop II (1996-2002 р.).
О^м прийнято'1 програми «Daphne», було впроваджено двi iншi програми, „Argo - програма для ствроб^ництва адмiнiстративних органiв щодо м^ацп, захисту кордонiв, вiзового контролю, надання притулку. Другою програмою е «Aeneas» -програма для фшансово!' та техтчно!' допомоги третiм кра'нам у сферi м^ацп та надання притулку. Програма е частиною загально'1 пол^ики по боротьбi з торпвлею людьми, беручи до уваги необхщтсть контролю за м^ращею.
22 грудня 2003 р. прийнято Рамкове ршення про боротьбу з сексуальною експлуатащею дiтей та дитячою порнографiею.
2005 р. Свропейський Союз прийняв План дш, щодо стандарт i процедур боротьби i запоб^ання торгiвлi людьми в будь-якш формi, а також щодо захисту, допомоги та сощально!' рештеграцп жертв [10].
План передбачае, що з метою ефективно'1 боротьби з торпвлею людьми, необхщно розробити комплексну стратепю, яка грунтуеться на дотримант прав людини, загальнiй мiжнародно-полiтичнiй обстановцi, особливо в сферах безпеки i мiжнародних вiдносин, свободи та правосуддя, сощально'! сфери та гендерно'1 дискримiнацiï.
Ще одна програма, Daphne III, була прийнята на перюд 2007-2013 рр. Одтею з передових щлей програми - пiдтримка заходiв по боротьбi з торгiвлею людьми.
3 викладеного матерiалу слiдуе, що явище торгiвлi людьми вимагае скоординованого i ч^кого реагування вiдповiдних шституцш СС та краïн-членiв СС, щодо протидп йому. Адже, iснування та зростання масштабiв торгiвлi людьми призводить до формування негативного мiжнародного iмiджу крахни походження, призначення чи транзиту, як держави, нездатноï ефективно протидiяти нелегальнiй мiграцiï та торгiвлi людьми.
Сьогодт Свропейський Союз створив досить велику правову та шституцшну базу протидп торгiвлi людьми. Посилення ваги загальноевропейськоï складовоï як в шституцшному, так i в iнструментальному плат мае суттево сприяти дiевiй i оперативнш боротьбi з явищем торгiвлi людьми.
149
3 огляду на актуальшсть Ц1е'1 проблеми для кожно'1 краши - члена СС, доречно у перспектив! дослщити пол1тичш аспекти протидп торг1вл1 людьми на piBHi окремих держав та ïx законодавств. Адже, устшшсть ща протидп суттево залежить в1д темтв !мплементац!'1 державами-членами вщповщних правових актив Союзу, а також вщ якомога послщовшшого ïx втшення в систему нацюнального права [1, с. 51].
Список використано!' лгтератури
1. Бубнофф Е. Боротьба i3 злочиншстю на шституцшному р1вш в СС. Кроки на шляху до створення спшьного европейського простору для спшьно'1' д1яльносп i притягнення до кримшально'1' вiдповiдальностi / Е. Бубнофф // Бюлетень МЫстерства юстици У краши. - 2003. - № 4. - С. 37-51.
2. Качка T. Боротьба з вщмиванням грошей: комплексний пор1вняльно - правовий аналiз вщповщносп законодавства Украши acquis Свропейського Союзу в сфеpi боротьби та запоб^ання легалiзацiï доход1в, отриманих злочинним шляхом. / Т. Качка.
- К., 2004. - 288 с.
3. Лукач Н. М. Торговля людьми - европейские реалии / Н. М. Лукач // Европа : международный альманах. - Тюмень : изд-во Тюменского гос. ун-та, 2013. - Вып. XII.
- 168 с.
4. Шенгенские соглашения. - М., 2000. - 192 с.
5. Kyle D. Global Human Smuggling: Comparative Perspective. / D. Kyle, R. Koslowski // Baltimore: The John Hopkins University Press, Introduction, 2011. - P. 9.
6. Zielinska E. Handel ludzmi jako naruszenie praw kobiet. Handel ludzmi [Electronic resource] / E. Zielinska // Handel ludzmi : zapobieganie i sciganie / by Zbigniew Lasocik. -Warszawa : Uniwersytet Warszawski, 2006.- S. 179. - Mode of access : http://books.google.com.ua/books.
7. Jasinski F. Praktyczne znaczenie przepisow Unii Europejskiej dotycz^cych handlu ludzmi. Handel ludzmi. Zapobieganie i sciganie / F. Jasinski, pod red. Z. Lasocika, IPSiR UW. - Warszawa, 2006. - S. 128.
8. Herger L. Frauenhandel in Globalia - Neue Fakten zu einer alten Tragodie [Electronic resource] / L. Herger // FIZ. Rundbrief. - 2003. № 33, November. - Mode of access : www.fiz-info.ch.
9. Transit Migration in Turkey. Migration Information Programme. - International Organization for Migration (IOM),1995. - P. 17.
10. Plan UE dotycz^cy najlepszych praktyk, standardow i procedur zwalczania i zapobiegania handowi ludzmi [Dz.U. UE C 311 z dnia 9 grudnia 2005 r.] [Electronic resource]. - Mode of access :
http://europa.eu/legislation_summaries/justice_freedom_security/fight_against_trafficking_in _human_beings/l14168_pl.htm.
11. Presidency Conclusions, Tampere European Council, 15 and 16 October 1999 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.europarl.europa.eu/summits/tam_en.htm
12. U. N. Protocol against the smuggling of migrants by land, sea and air, supplementing the united nations convention against transnational organized crime. Article 3, p. 2 [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.uncjin.org/Documents/Conventions/dcatoc/final_documents_2/convention_smug_ eng.pdf .
13. U. N. Protocol to Prevent, Suppress and Punish Trafficking in Persons, Especially Women and Children, Supplementing the United Nations Convention Against Transnational Organized Crime [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.osce.org/odihr/19223.
Стаття надшшла до редакцш 14.11.2014
N. Lukach
THE POLITICAL DIMENSION OF COMBATING HUMAN TRAFFICKING IN THE EU
The article presents complex, systematic study of the political dimension of combating human trafficking in the EU. Today human trafficking gained the grand scale of its spreading and it has affected almost all European countries and their neighboring regions. Very often human trafficking is confused with illegal migration since both phenomena are connected with shadow economy and they constantly fuel corruption, money laundering, hindering economic and democratic development of society. Trafficking in human beings, for whatever reason - sexual exploitation or work - is a violation of fundamental human rights. Because it affects vulnerable groups such as women and children in particular, the European Union has focused its action on objectives aiming to protect these groups and to prevent and combat this phenomenon, especially by strengthening cooperation and coordination between the police and judicial authorities of the Member States. The action of the EU, which in this way is also designed to protect the victims of trafficking, is based on instruments defining its objectives and priorities, but it is also integrated in a broader context of protection against violence, sexual tourism and child pornography.
Key words: human trafficking, human smuggling, illegal immigration, globalization, transnational criminal groups, EU action against human trafficking.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф.; Краевська О.А., к.полт.н,
доц.
УДК 323.1(437.1/2)
Г.1. Мелеганич
ТЕНДЕНЦП ЕТНОПОЛ1ТИЧНОГО РОЗВИТКУ ЧЕСЬКО1 РЕ СПУБЛ1КИ
У cmammi npoaнaлiзoвaнo еmнoнaцioнaльнi змти, що вiдбyлucя в Че^кт Ретублщ в poзpiзi перепиЫв нacелення, що вiдбyлucя в 1994, 2001 ma 2011 роках. Вказано на отовм mенденцli, що вiдбyвaюmьcя в четкому cycniльcmвi в еmнoнaцioнaльнiй площит. Рoзглянymo нopмamuвнo-npaвoвy базу забезпечення прав нацюнальних меншин ma дiяльнicmь державних cmpyxmyp, що !х зaбезnечyюmь.
Ключов1 слова: нацюнальн меншини, еmнoнaцioнaльнa полШика, перепж нacелення, еmнonoлimuчнuй poзвumoк, еmнonoлimuчнuй менеджменm.
Необхщшсть дослщження етнопол!тичних процеав та забезпеченосп прав нацюнальних меншин у Чеськш Республщ для Укра!ни обумовлена рядом причин. По-перше, спшьна !стор!я сучасно! частини Укра!ни (Закарпаття) з Чеською Республшою (Чехословаччиною) з 1921 по 1939 рр. По-друге, постшне збшьшення чисельносп укра!нц!в на територ!! Чесько! Республ!ки. По-трете, прагнення Укра!ни до вступу у СС, вимагае вивчення досвщу цих кра!н у вс!х сферах, в етнопол!тичний зокрема.
Чеська Республша визначаеться дослщниками як пол!етшчна держава. Проте, за останш двадцять рок!в у нацюнальному склад! республши вщбулися суттев! змши. Вивчення етнопол!тичних процес!в та анал!з явищ, як! на них впливають окремо не досл!джувалися укра!нськими досл!дниками. В!тчизнян! вчен! б!льше уваги прид!ляли трансформацшним процесам у Чеськш Республщ - Н.В. Марадик, розвитку
151
