CC BY
50
зовншнього середовища, мотиваци нових власниюв aKqioHepiB, а також не було впровадження MexaHi3MiB удосконалення рiвня корпоративного управлiння.
На сьогодш в нашiй державi створенi c^M^rai умови для ефективного функдiонування корпоративного управлшня i розвитку пщприемств пол^рафи, за-пропонованi механiзми корпоративного управлшня, його адаптащя до динамiчних змiн до зовнiшнього се-редовища.
Подальшi доcлiдження будуть cпрямованi на об-Грунтування напрямiв вдосконалення рiвня корпоративного управлшня пщприемств сучасно! видавничо-полiграфiчноl галузi Укра!ни.
Список використаних джерел
1. Про акдiонернi товариства: Закон Укра!ни вiд 17.09.2008 р. №514-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
2. Перехщна економжа: пiдручник / В.М. Геець, 6.Г. Панченко, Е.М. Лiбанова та ш. — К.: Вища шк., 2003. — 519 с.
3. Кальниченко Л.Ф. Актуальные проблемы повышения эффективности процесса реструктуризации предприятий в Украине / Л. Ф. Кальниченко // Гос. информ. бюллетень о приватизации. — 1999. — №10.
4. Мiкула Н.А. Репональний видавничо-пол^ра-фiчний кластер: монографiя / Н.А. М^ла, 6.М. Па-лига, В.Б. Базилюк. — Львiв: Л^а-Прес, 2013. — 172 с.
5. Палига 6.М. Стан та розвиток видавничо поль графiчного комплексу Укра!ни: регiональний аспект:
моногр. / G.M. Палига, Г .Я. Пушак, Я.Я. Пушак. — Львiв: Укр. акад. Друкарства, 2009. — 192 с.
6. Палига G.M. Соцiально-економiчний мехашзм формування ефективно'1 економiки / G.M. Палига. — Львiв: 1нститут регюнальних дослiджень НАН Укра-1ни, 2000. — 340 с.
7. Палига G.M. Корпоративне управлшня: навч. noci6. / 6.М. Палига. — Львiв: УАД, 2013. — 423 с.
8. Портер М. Конкуренция / М. Портер; пер. с англ. — М.: Изд.дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
9. Прищепа Н.П. Реструктуризащя тдприемств вугшьно'1 галузi як складник стратеги конкурентоспро-можносп / Н.П. Прищепа // Економiчний вiсник Донбассу. — Луганськ: НУ iм. Т. Шевченка, 2012. — №2(28).— С. 225.
10. Сазонець 1.Л. Корпоративне управлшня: свь товий досвщ та механiзми залучення швестицш: навч. посiб. / 1.Л. Сазонець. — К.: Центр учбово'1 лггератури, 2008. — 304 с.
11. Чернявська G.I. Реструктуризацiя пщприемств в умовах трансформацшно'1 економiки: монографiя / G.I. Чернявська. — Луганськ: В-во СНУ iм. В. Даля, 2004. — 343 с.
12. Швайка Л.А. Досвiд i сучасш проблеми рефо-рмування управлшня пщприемницькими, структурами книговидання / Л.А. Швайка // Науковi записки. — 2001. — №4. — С. 125.
13. Штангрет A.M. Реструктуризации процеси на полiграфiчних пщприемствах / А.М. Штангрет // Науковi записки. — 2001. — №4. — С.23.
Ю. О. Петренко
канд. екон. наук 1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, Kuïe
ВПЛИВ ФIСКАЛЬНОÏ ДЕЦЕНТРЛЛ1ЗАЦП НА ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА НАДАННЯ СУСП1ЛЬНИХ ПОСЛУГ: ОГЛЯД
Постановка проблеми. В останш роки через про-голошений в Укра'ш курс на фiскальну децентралiза-щю питання 11 функдiонування посiдають вагоме мю-це в дослiдженнях теори та практики суспшьних фь нанетв. Така увага обумовлена тим, що, як бiльшiсть iнституцiональних структур в економщ, фiскальнi структури рiзних рiвнiв влади впливають на економiч-ш процеси, що вiдбуваються як на центральному, так i на мiсцевому рiвнях через вiдмiнностi в оподатку-ваннi та наданнi суспшьних послуг, а отже i на довго-строковий розвиток кра'1ни в цшому. Тенденцiя остан-нiх рок1в показуе, що фiскальна децентралiзацiя е най-бшьш реалiзованим та оптимальним шструментом фь скально'1 та бюджетно'1 полггики на мiсцевому рiвнi для багатьох кра1н. 1ндекс регюнально1 влади, обчислений для сорока двох демократш i напiв-демократiй, опуб-лiкований у 2010 рощ, показуе, що починаючи з 1950 року було децентралiзовано 70 вщсотюв кра'1н [8, с. 1].
Згщно з останнiми [5; 8] i попереднiми [9; 10] до-слiдженнями, фiскальна децентралiзацiя розглядаеться як споаб оргашзаци суспiльного сектора щодо ство-рення можливостi для досягнення вищого економiч-
ного i сощального розвитку з точки зору тдвищення рiвнiв економiчного зростання та добробуту населення краши. Соцiально-економiчне зростання i розвиток е одними з найбшьш важливих завдань сьогодення, i питання щодо того, чи триваюча в свт тенденцiя до фюкально1 децентралiзацií е корисною для ще1 мети, е головним у провадженш фюкально! та бюджетно! полiтики на мюцевому рiвнi.
Аналiз наукових дослщжень. Концептуальним основам та емпiричним дослщженням фюкально1 децен-тралiзацil та п впливу на економiчне зростання, на-дання суспшьних послуг та iншi соцiально-економiчнi аспекти розвитку держави присвячено багато наукових публжацш як заруб1жних, так i вiтчизняних дослщни-юв.
Так, зарубiжнi автори зосереджують свою увагу на визначеннi теоретичних засад фюкально1 децентраль заци як тако1 [9; 10], впливi децентралiзацil на еконо-мiчне зростання через економiчну активнiсть, продук-тивнiсть працi та швестицш [1], а також ефектившсть освгтшх систем [2] та надання суспшьних послуг [14], дослiджують роль шститущональних структур у вза-
емозв'язку фюкально! децентралiзацií з економiчним зростанням [3], вивчають особливостi процесiв фюка-льно! децентралiзацií в крашах, що розвиваються [5] i вплив фюкально1 децентралiзацií на економiчне зрос-тання в обраних крашах [11], проводять комплексне дослщження впливу фюкально1 децентралiзацií щодо рiзних аспектiв [8], а також комплексний аналiз де-централiзацií видатк1в та складу мюцевих суспшьних витрат [12].
Вгтчизняш дослiдники в останнi роки зосереджу-ють увагу на фюкальнш децентралiзацií та сощально-економiчному розвитку регiонiв, розглядаючи в основному теоретичш аспекти [17], на систематизацп розроблених моделей впливу фюкально1 децентралiза-цп на економiчний розвиток з метою визначення мо-жливостей !х застосування в Укра'ш [18], сташ та оцiнцi рiвня децентралiзацií фшансово1 системи в Ук-ра1ш [19].
З огляду на те, що вплив фюкально1 децентраль зацп на рiзнi соцiально-економiчнi аспекти розвитку в Укра1ш е напрямком, який починае активно розвива-тися у наукових колах, i зважаючи на актуальшсть ви-вчення заруб1жного досвiду, мета статп полягае у до-слщженш основних наукових здобутк1в у сферi впливу фюкально1 децентралiзацií на економiчне зростання та надання суспшьних послуг i проведеннi аналiзу основних висновюв, що мiстяться в юнуючш лiтературi стосовно даного питання.
Виклад основного матерiалу. Згiдно з одним з най-бшьш всебiчних оглядiв теоретичних засад фюкально1 децентралiзацií [10], ранш напрацювання стосовно теорп першого поколiння, що характеризуеться як "нормативна", засноваш на визначеннi характеру сус-пiльних благ, осмислення ролi державного та приватного секторiв i основних функдiй уряду, таких, як роз-подш доходiв, вирiшення проблем неспроможносп ринку та макроекономiчноl стабЫзацп беручи до уваги, що мiсцевi суспiльнi блага бшьш ефективно на-даються мiсцевими урядами, оск1льки вони краще обь знанi щодо мюцевих уподобань, проте за умови контролю з боку центрального уряду в разi негативних екс-терналш. Теорiя першого поколiння також розглядае проблему розподшу податкових повноважень стосовно багаторiвневого уряду з висновком, що оподатку-вання, яке здiйснюеться на рiвнi мiсцевих органiв влади, слщ зосередити на майнових податках i зборах за користування мiсцевими послугами з метою уник-нення спотворень. В теорп другого поколiння фю-кальнi вiдносини розглядаються з точки зору "суспшь-ного вибору" з акцентом не суто на економiчних засадах, але й на проблемах неповно1 шформацп, морального ризику у зв'язку з наявшстю державних посадо-вих осiб з власними планами та штересами, а також питаннях твердих i м'яких бюджетних обмежень iз висновком, що процес децентралiзацií на основi влас-них ресурсiв органiв мiсцевого самоврядування е бшьш ефективним, нiж заснований на трансфертах.
Що стосуеться визначення фюкально1 децентра-лiзацií, iснують рiзнi пiдходи, заснованi на розподiлi процеетв децентралiзацií. Один з них передбачае, що фюкальна децентралiзацiя е частиною децентралiзацil управлiння поряд з шшими компонентами, як1 вклю-чають: вертикальну децентралiзацiю, яка описуе так1 системи, в яких уряд е багатс^вневим; децентралiза-цiю прийняття рiшень, яка фокусуеться на тому, як повноваження щодо прийняття пол^ичних рiшень
розпод^ляються м1ж рiзними рiвнями влади; децентра-лiзацiю призначення, що стосуеться рiвня влади, на якому посадовi особи рiзних рiвнiв обираються та звшьняються; виборчу децентралiзацiю, яка визначае частку рiвнiв влади, на яких проводяться прямi вибори з метою обрання виконавчо1 влади; децентралiзацiю персоналу, що стосуеться частки адмшстративного персоналу, який працюе на нижчих рiвнях влади; фiскальну децентралiзацiю, що стосуеться способу розподшу податкових надходжень i державних витрат м1ж рiзними рiвнями влади [16, 5-13]. 1нший пiдхiд передбачае три елементи децентралiзацil: фiскальну децентралiзацiю, яка включае передачу фшансових ре-сурсiв у виглядi субсидiй i податкових повноважень на рiвень субнацiональних державних одиниць; адмшст-ративну, яка передбачае передачу функцш, як1 вико-нуються центральним урядом, географiчно вiддаленим адмiнiстративним одиницям; полггачну з акцентом на передачi повноважень i вiдповiдальностi до виборних оргашв мiсцевого самоврядування [13, с. 4]. Приведет варiанти розд^лу децентралiзацil використовуються в рiзних iнтерпретацiях, проте залишаються досить спiрними, оскшьки всi напрями процеетв децентралi-зацil е взаемопов'язаними, i ступiнь фiскальноl деце-нтралiзацil залежить вiд усiх И компонент. Але задля того, щоб уникнути неоднозначностi у вимiрюваннi, у багатьох випадках виокремлення фiскальноl децентра-лiзацil е припустимим i виправданим.
Не юнуе единого загальноприйнятого показника для вимiрювання фiскальноl децентралiзацil, адже ви-рiшення завдань у межах мшурядових фiскальних вiд-носин вимагае застосування багатовимiрного пiдходу. Мiж тим загальноприйнятою мiрою фiскальних повноважень на мюцевому рiвнi е частка ресуретв, що ви-д^ляються у розпорядження субнацiональних урядiв у формi витратних, дохщних i податкових коефiцiентiв, яю, хоч i досить обмежено, покликаш вимiряти реа-льнi фiскальнi повноваження оргашв мюцевого самоврядування на практищ. Причиною обмеження у ви-мiрюваннi е те, що центральний уряд може впливати на податкову автономда з боку доходiв або на витрати мюцевих бюджетiв, залишаючи тим самим основнi ре-гулюкга повноваження на центральному рiвнi. В цьому випадку традицiйнi способи вимiрювання часто е недосконалими для встановлення впливу фiскальноl децентралiзацil на економiчне зростання, ефектив-нiсть надання суспшьних послуг або задоволенiсть громадян. Оскшьки мiжурядовi фiскальнi структури мають багато аспекив, i важко визначити, який по-казник краще вiдображае взаемозв'язок м!ж децентра-лiзацiею та результатами економiчноl дiяльностi, широкий спектр шдикатс^в може бути використаний у процеа вимiрювання. Серед основних видшяють так! [2, с. 8]:
— децентралiзацiя видатк1в (вiдношення мiсцевих видатюв до загальнодержавних);
— децентралiзацiя доход1в (вiдношення власних мiсцевих доход!в до загальнодержавних);
— децентралiзацiя податкових надходжень (вщно-шення мiсцевих податкових надходжень до загально-державних);
— податкова автономiя (вiдношення податк1в, щодо яких субнацюнальш уряди мають деяку автоно-мда стосовно встановлення бази або ставки, до загальнодержавних податкових доход1в державного бюджету).
Незалежно вщ актуальности та надiйностi рiзних показниюв юнуючий досвiд показуе, що коефiцieнти децентралiзацiï доходiв большою мiрою вщображають фюкальш та регулюючi повноваження, н1ж коефщь енти витрат, ацже витрати на мюцевому рiвнi в бага-тьох випадках фiнансуються за рахунок трансферов, що нацаються на певних нормативних умовах. 1нсти-туцiйнi показники, як наприклад, iнцикатор витратних повноважень, е бшьш показовими, н1ж витратнi та до-хiцнi спiввiцношення, але щ показники на цаний час не е загальноприйнятими i розраховуються лише в де-к1лькох крашах [2, с. 8].
Вплив фккально'1 децентралiзацiïна eKOHOMÎHHe зростання та надання суспшьних послуг: огляд. Економiчне зростання та надання суспшьних послуг безпосе-редньо пов'язаш з пщвищенням рiвня життя насе-лення. Фюкальна цецентралiзацiя може впливати на зазначеш аспекти по-рiзному. З огляду на останш пу-блiкацiï в област фiскальноï цецентралiзацiï, ïï вплив на економiчне зростання в цiлому дослщжуеться iз за-стосуванням показника валового внутршнього продукту (ВВП), який вважаеться основним iнцикатором економiчного i сощального розвитку в краïнi [15]. З шшого боку визначаеться, як фюкальна цецентралiза-цiя впливае на надання суспшьних послуг у цшому та за основними напрямками, як-то освта, охорона здо-ров'я, шфраструктура тощо. Так, при застосуваннi ви-робничо'1 функцп основними е показники фiзичного та людського капiталу та к продуктивност1, яю в свою чергу зазнають впливу в1д шститущональних i пол1-тичних показниюв, включаючи рiвень цецентралiзацiï, адже продуктивн1сть даяльноси пiцприeмств i добро-бут домогосподарств залежать вщ структури видатюв на м!журядовому р1вн1. Децентралiзацiя також може безпосередньо впливати на конкретний державний сектор, наприклад, систему освгти, функщонування яко'1 в свою чергу обумовлюе зм1ни у показниках людського катталу [4].
Що стосуеться економтного зростання, дослщ-ники видшяють три основш причини, що пов'язують його з фюкальною цецентралiзацieю: перша полягае в тому, що зростання розглядаеться як мета фокально! цецентралiзацiï та ефективноси в розпод1л1 ресуретв у державному сектор!, друга полягае у явному нам!р! уряду щодо проведення политики, яка приводить до стшкого збшьшення доходу на душу населення, а третя обумовлена тим, що економiчне зростання на душу населення легше вим1ряти й iнтерпретувати, н1ж 1нш1 економiчнi показники. Важливо вщзначити труд-нощ1 стосовно встановлення його зв'язку з децентра-лiзацieю через значну кшькють 1нших факторiв, яю в1-цiграють певну роль в економiчному зростаннi [13, с. 10].
Тим не менш, iснуe багато емтричних свiцчень щодо позитивного взаемозв'язку м1ж цецентралiзацieю та економiчним зростанням на приклада ВВП. Так, по-зитивний i статистично значимий вплив цецентралiза-цп вицаткiв на зростання ВВП на душу населення було встановлено у виборщ з 51 розвинених краш i краш, що розвиваються, за 1997-2001 роки [7]. Шзшш1 результата дослщжень сукупностей р1зних краш [2, с. 5] показали, що субнащональш фiскальнi повноваження, вимiрюванi шляхом дох1дних або видаткових стввщ-ношень (часток), позитивно пов'язаш з економiчною д1яльн1стю, i подвоення цих часток (збшьшення стввщношення субнацiонального до загальнодержавного
податкового доходу вщ 6 до 12 вщсотюв) асоцiюeться з1 збшьшенням ВВП на душу населення приблизно на 3 вщсотки за рахунок значного впливу збшьшення продуктивносп та розвитку людського катталу, i не-значного економiчного ефекту в1д капiтальних вкла-день. 1нвестицп у ф1зичний i людський капiтал як частка загальнодержавних витрат значно вище в бшьш децентралiзованих крашах. Хоча стввщношення м1ж децентралiзацieю i ВВП е слабюшим у бшьш децент-ралiзованих крашах, що вщображае можливий нега-тивний вплив значних субнащональних фюкальних повноважень i недоречнють цецентралiзацiï за пев-ними напрямками, за результатами дослщження, воно не може набути негативно! форми. В аналопчному до-слiцженнi [1, с. 3] автори доводять, що 10-вщсоткове збшьшення показниюв цецентралiзацiï у вигляд1 витратних спiввiцношень або часток податкових надходжень асощюеться з1 збшьшенням ВВП на душу населення у середньому на 0,3 вщсотки, i що результати майже не вщр1зняються у федеративних та уштарних крашах в цшому, припускаючи, що вщмшносп м1ж двома групами краш е незначними.
Слщ вщмгтити, що емтричш оц1нки впливу фю-кально'1 цецентралiзацiï е змшаними. Окремi досль дження виявили негативний вплив на зростання ВВП або не показали жодного. Видшяють дв1 основш причини для пояснення цих результата. По-перше, дослщження з негативними результатами були зосере-джеш на крашах, що розвиваються, або крашах з пе-рехщною економжою, адже бюджетна цецентралiзацiя може мати негативш наслiцки на стада! розвитку кра-ши, коли адмшютративш можливост1 мiсцевих органiв влади е недостатшми, мiсцева влада не може належ-ним чином реагувати на уподобання мюцевих меш-канцiв, i повноваження на мюцевому р1вн1 можуть бути обмежеш центральним урядом [6, с. 1918]. З огляду на це, стввщношення м1ж децентралiзацieю i зростанням також розглядаеться в аспеки переходу вщ точки зору, засновано! на деякому оптимальному сту-пеш фiскальноï цецентралiзацiï, у 61к бшьш системно!, засновано'1 на узгоцженiй шституцюнальнш структур!, що м1стить вирiшальнi взаемозв'язки для зростання ВВП [3]. По-друге, фюкальна цецентралiзацiя як така може впливати на економiчне зростання менше, шж функцiональний склад державних витрат або вид по-датку [6, с. 1918]. 1ншою причиною може бути те, що наслщки впливу децентралiзацiï на економiчне зростання за допомогою таких значимих економiчних та шститущональних змшних, як корупщя або макро-економiчна стабiльнiсть, не завжди враховуються в р1зних дослщженнях.
Щодо суспшьних послуг починаючи з теореми де-централiзацiï Оутса питання ефективноси !х надання е одним з основних теоретичних проблем фюкально! децентралiзацiï [10]. У цьому контекста фюкальна де-централiзацiя може служити iнструментом пщви-щення ефективностi в конкретних умовах. Зосередив-ши увагу на ефективностi витрат на освгту й охорону здоров'я, цеякi автори [14, с. 3] показують, що адек-ватне шститущональне середовище е необхщною умо-вою цецентралiзацiï для полшшення системи надання суспшьних послуг, включаючи ефективну автономiю мiсцевих оргашв влади, значну пщзвгттсть на р1зних iнституцiональних р1внях, боротьбу з корупщею з метою запобiгання неправомiрного використання державних ресуретв, ефективне управлшня, а також по-
тужний потенщал на мiсцевому рiвнi, зважаючи на те, що децентралiзацiя витрат повинна супроводжуватися достатнiм рiвнем децентралiзацiï доходiв. За умови, що зазначеш вище вимоги не задоволенi, фюкальна деце-нтралiзацiя може погiршити ефектившсть надання суспшьних послуг. Один iз основних результата досль дження полягае в тому, що децентралiзацiя за доходами показуе позитивний i статистично значущий вплив на надання суспшьних послуг для краш з роз-виненою та перехiдною економжою i краш, що роз-виваються. Децентралiзацiя за доходами позитивно позначаеться на ефективност надання суспшьних послуг у галузi охорони здоров'я та освгга. У свою чергу децентралiзацiя за видатками може полшшити надання послуг скорiше у крашах iз розвиненою еконо-мжою, демонструючи змiшаний вплив у крашах з пе-рехiдною економiкою i тих, що розвиваються. Емт-ричш данi вказують на порiг децентралiзацiï видатюв приблизно у 35 вщсотюв для полшшення якостi надання послуг. Ц результати доводять необхщшсть су-проводження децентралiзацiï видатюв достатньою де-централiзацiею доходiв задля забезпечення пщви-щення ефективностi [14, с. 20-22].
Розглядаючи освiту як один з найбшьш важливих напрямюв надання суспшьних послуг, велику кшь-юсть емпiричних дослiджень було зосереджено на ви-вченнi впливу фiскальноï децентралiзацiï на ефектив-нiсть ïï надання, пщвищення показниюв зарахування, а також пщвищення успшносп студентiв. Зокрема, в крашах, що розвиваються, фюкальна децентралiзацiя робить iнвестицiï в освiту бшьш вiдповiдними мюце-вим потребам, забезпечуе пщтримку полiпшення ре-зультатiв у галузi освiти, включаючи рiвень грамотности роки навчання, а також показники вiдрахування для початково'1 та середньо'1 освiти, покращуе охоп-лення шкшьною освiтою. У крашах з розвиненою еко-номiкою фiскальна децентралiзацiя позитивно впли-вае на рiвень освiти i частку успiшних студенив. М1ж-державнi дослiдження показують полшшення устш-ностi учнiв як основний позитивний результат децен-тралiзацiï державних витрат на освиу, а також, що де-легування освiтньоï политики i функцiй на мiсцевий рiвень е корисним для досягнення високо'1 якостi початково'1 та середньо'1 освiти. Що стосуеться медичних послуг, результати пщтверджують позитивний ефект, але з бшьш слабкими результатами, н1ж у сферi освiти. Причина може бути в наданш бшьш низького прюри-тету медичному обслуговуванню децентралiзованими урядами. Основний позитивний вплив у цш сферi ви-являеться у зниженш дитячо'1 смертностi, полiпшеннi стану здоров'я, а також слабкому, але позитивному впливi на ефективнiсть сектора охорони здоров'я в щ-лому. У випадку iнфраструктури, в умовах децентраль зацп вона е бiльш високо'1 якоси та низько'1 вартостi, н1ж за умов централiзованого надання [8, с. 6-8]. З точки зору порiвняння рiзних краш [12], податкова де-централiзацiя позитивно корелюе з децентралiзацiею витрат на охорону здоров'я, освиу, забезпеченiсть житлом i транспорт, демонструючи тюний взаемо-зв'язок м1ж тими, хто отримуе вигоду вщ програм, i тими, хто к фшансуе, наприклад, за рахунок зборiв i плати за користування.
Деяк дослiдники у свои роботах зосереджують увагу на крашах, що розвиваються, з к специфiкою щодо здшснення процесiв фiскальноï децентралiзацiï, включаючи так1 з них:
— емпiричнi данi свiдчать про те, що краши, що розвиваються, е менш децентралiзованими, нiж роз-виненi, та 1х субнацiональнi уряди, як правило, знач-ною мiрою залежать вiд трансфертiв [5, с. 8]; з шшого боку, податкова децентралiзацiя в поеднаннi з недо-статнiм застосуванням трансфертiв вирiвнювання може привести до збшьшення нерiвностi в достут гро-мадян до суспшьних послуг та рiвнях економiчного розвитку [8, с. 14];
— вщсутшсть значних зв'язюв мiж податками i отриманими вигодами означае, що краши, що розвиваються, не в змозi охопити значну юльюсть потен-цiйних вигод вiд децентралiзацiï [5, с. 19]. Зважаючи на те, що встановлення податюв, яю е наближеними до плати за користування мюцевими сусп^льними благами, зводить до мшмуму витрати на ефектившсть, проблема полягае в тому, що фшансування суспшьних благ в крашах, що розвиваються, не узгоджуеться з щею структурою. I той факт, що мiсцевi органи влади не несуть фшансово'1 вщповщальноси за граничш витрати, призводить до алокативно'1 неефективностi по-мiж рiзними рiвнями;
— фiскальна децентралiзацiя може розглядатися як шкщлива щодо кра'1н з перехщною економiкою та тих, що розвиваються [11, с. 5], через проблеми, що часто асощюються з децентралiзацiею, а саме збшьшення дефщиту, низьку як1сть урядових ршень, ко-рупцiю, посилення впливу защкавлених груп, а також зб1льшення мiжрегiональних нерiвностей, що може привести до зниження загального економiчного зростання, адже слабке управлiння на субнацюнальному рiвнi може мати наслiдком неправильне використання децентралiзованих ресурсiв i видатюв;
— показники економiчного зростання не пщви-щуватимуться, напряму вiдбиваючи результати фюка-льно'1 децентралiзацiï, в крашах, яю не мають вiдповi-дних шститупв, правових систем, а також людського катталу [11, с. 29]. Наприклад, вщповщно до прове-дених дослщжень, фюкальна децентралiзацiя в цшому пщвищуе ефективнiсть надання сусп^льних послуг в крашах з розвиненою економжою, але може попр-шити ефектившсть в крашах, що розвиваються [14, с. 14].
Беручи до уваги вет плюси i мiнуси фюкально'1 де-централiзацiï, нещодавно проведене дослщження пiд-креслюе наявнiсть усiх причин для оптимiзму з приводу загального позитивного впливу децентралiзова-них систем, яю були введенi в усьому свт протягом останнiх декшькох десятилiть, особливо, коли процеси децентралiзацiï е добре розробленими та реалiзова-ними [8, с. 20].
Висновки та перспективи подальших досл1джень
Згщно з емтричними дослiдженнями, фiскальна децентралiзацiя впливае на економiчне зростання та надання суспшьних послуг. З боку економiчного зростання позитивш результати можуть бути узагаль-ненi таким чином: позитивний i статистично значи-мий вплив децентралiзацiï видатк^в на зростання ВВП на душу населення в розвинених крашах i крашах, що розвиваються; позитивний вплив розширення субна-цюнальних фюкальних повноважень, вимiрюваних частками доходiв або витрат, на економiчну активнiсть i зростання ВВП на душу населення з iмпульсом, що походить вщ продуктивностi та удосконалення людського капiталу. Деяк1 дослщники виявили негативний
вплив фюкально1 децентратзацп на зростання ВВП або не виявили жодного впливу. З огляду на це, ств-вщношення мгж децентралiзацiею i зростанням про-понуеться розглядати з шшого ракурсу, переходячи вщ пiдходу, заснованого на деякому оптимальному сту-пеш фiскальноï децентралiзацiï, в напрямку, що мае бшьш системний характер, заснованому на узгодженш iнституцiональнiй структурi, що включае в себе вза-емозв'язки, вирiшальнi для зростання ВВП. Позитивний досвщ щодо надання суспшьних послуг можна т-дсумувати таким чином: фюкальна децентралiзацiя по-казуе позитивний i статистично значущий вплив на надання суспшьних послуг для краш з розвиненою економшою, краш з транзитивною економiкою i краш, що розвиваються; вона позитивно корелюе з охороною здоров'я, освггою, шфраструктурою i надан-ням iнших суспiльних послуг. Основною передумовою для позитивного впливу е адекватне шституцюнальне середовище, в тому чист ефективна автономiя мюце-вих оргашв влади, значна пiдзвiтнiсть на рiзних рiвнях iнститутiв, боротьба з корупщею, а також децентраль защя витрат поряд з децентралiзацiею доходiв.
Проблеми краш, що розвиваються, вщповщно до параметрiв фiскальноï децентралiзацiï в основному пов'язаш зi збшьшенням дефщиту, бшьш низькою яюстю урядових ршень, корупцiею, посиленням впливу зацiкавлених груп, а також бшьшими мiжрегi-ональними нерiвностями. Зазвичай краши, що розвиваються, е менш децентралiзованими, шж розвиненi, та потерпають вiд недостатносп зв'язюв мгж подат-ками та вигодами на мюцевому рiвнi, що може привести до алокативно'1 неефективность У зв'язку з цим важливо зробити висновок, що в крашах, що розвиваються, процеси фюкально1 децентралiзацiï повиннi су-проводжуватися вiдповiдними змiнами в шституцюна-льнш структурi. Успiх процесiв децентралiзацiï е на-слiдком iснування сильних ефективних шститупв на всiх рiвнях уряду, що е найбшьш прийнятним пояс-ненням того, чому фюкальна децентралiзацiя мае кращi результати в розвинених крашах порiвняно з крашами, що розвиваються.
В Украш, як краш що розвиваеться та в останш роки активно впроваджуе процеси фюкально1 децент-ралiзацiï як основний напрямок реформи у фшансовш сферi, визначення впливу фюкально1 децентралiзацiï на економiчне зростання та надання суспшьних послуг е перспективним напрямком дослщжень. Подальшi дослщження слiд зосередити на пошуках вщповщних iнструментiв та даних для моделювання, емтричш результати якого дозволять враховувати змши в фюкаль-нiй та бюджетнiй полiтицi держави з точки зору к впливу як на мiсцевi економiчнi системи, так i на еко-номiку краши в целому. Крiм того, доцшьно дослiдити напрями та шляхи удосконалення iнституцiонального середовища задля пщвищення ефективносп запрова-джуваних процесiв фюкально1 децентралiзацiï та 1х вщ-повщноси поставленим цшям.
Список використаних джерел
1. BlцcЫiger H. Decentralisation and Economic Growth — Part 2: The Impact on Economic Activity, Productivity and Investment / H. B^chliger, B. Йgert. — Paris: OECD Publishing, 2013. — (OECD Working Paper on Fiscal Federalism No. 15). [Online]. — Available at: http://dx.doi.org/10.1787/5k4559gp7pzw-en.
2. B^chliger H. Fiscal Federalism and its Impact on Economic Activity, Public Investment and the Performance of Educational Systems / H. B^chliger, B. Hgert, K. Fredriksen. - Paris: OECD Publishing, 2013. -(OECD Economics Department Working Papers No. 1051) [Online]. - Available at: http://dx.doi.org/l0.1787/ 5k4695840w7b-en.
3. Filippetti A. Fiscal decentralization and economic growth reconsidered: the role of institutional setting /A. Filippetti, A. Sacchi. —2013 [Online]. — Available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2373164.
4. Fiscal Federalism 2014: Making Decentralisation Work. — OECD Publishing, 2013. — 136 p. [Online]. — Available at: http://www.oecd-ilibrary.org/governance/fis-cal-federalism-2014_9789264204577-en.
5. Gadenne L. Decentralization in Developing Economies / L. Gadenne, M. Singhal. — 2014. — (NBER Working Paper No. 19402). [Online]. — Available at: http://www.ksg.harvard.edu/fs/msingha/Decentraliza-tionDevelopingEconomies_gadenne_singhl.pdf.
6. Gemmell N. Fiscal decentralization and economic growth: spending versus revenue decentralization / N. Gemmell, R. Kneller, A. Sanz // Economic Inquiry. — 2013. — Vol. 51 (4). — Pp. 1915-1931. [Online]. — Available at: http://www.socsci.uci.edu/~jkbrueck/course%20 readings/Econ%20272B%20readings/gemmell-kneller-san z. pdf.
7. Iimi A. Decentralization and Economic Growth Revisited: An Empirical Note / A. Iimi // Journal of Urban Economics. — 2005. — Vol. 57. — Pp. 449-461.
8. Martinez-Vazquez J. The Impact of Fiscal Decentralization: A Survey / J. Martinez-Vazquez, S. Lago-Pecas, A. Sacchi // International Center for Public Policy, 2015.—(Working Paper 15-02). [Online]. — Available at: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2633869.
9. Oates W.E. Fiscal decentralization and economic development / W.E. Oates // National Tax Journal. — 1993. — Vol. 46 (2). — Pp. 237-243.
10. Oates W.E. Toward a second-generation theory of fiscal federalism / W.E. Oates // International Tax and Public Finance. — 2005. — Vol.12 ( 4). — Pp. 349-373.
11. RodrHguez-Pose A. Fiscal decentralisation and economic growth in Central and Eastern Europe /A. RodrHguez-Pose, A. Krmijer. — London: the London School of Economics and Political Science, 2009. — (LSE 'Europe in Question' discussion paper series, 12/2009). [Online]. — Available at: http://www.lse.ac.uk/european-Institute/LEQS%20Discussion%20Paper%20Series/LEQS Paper12.pdf.
12. Sacchi A. A comprehensive analysis of expenditure decentralization and of the composition of local public spending / A. Sacchi, S. Salotti // Regional Studies, 2014 [Online]. — Available at: https://idus.us.es/xmlui/bit-stream/handle/11441/30302/A%20comprehensive%20ana lysis.pdf?sequence=1.
13. Scott Z. Decentralisation, Local Development and Social Cohesion: An Analytical Review / Z. Scott // University of Birmingham: Governance and Social Development Resource Centre, 2009. — (GSDRC Research Paper) [Online]. — Available at: http://www.gsdrc.org/docs/ open/ po60.pdf.
14. Sow M. Fiscal Decentralization and the Efficiency of Public Service Delivery / M. Sow, I.F. Razafimahefa. — 2015.— (IMF Working Paper 15/59) [Online]. — Available at: https: //www.imf. org/external/pubs/ft/wp/2015/wp 15 59.pdf.
ПЫЕЦЬКА С. Т., ПРОЦЮК Д. В.
15. Sustainable development — socioeconomic development / Eurostat Statistics Explained, 2015 [Online]. — Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/statisticsex-plained/index.php/Sustainable_development_-_socioeco-nomic_development.
16. Treisman D. Defining and Measuring Decentralization: A Global Perspective / D. Treisman. — 2002 [Online]. — Available at: http://www.sscnet.ucla.edu/ polisci/faculty/treisman/Papers/defin.pdf.
17. Булеца Н.В. Фюкальна децентралiзацiя та со-цiально-економiчний розвиток регюшв [Електронний ресурс] / Н. В. Булеца // Ефективна економжа. — 2015.
— № 12. — Режим доступу: http://www.economy.nayka. com.ua/pdf/12_2015/55.pdf.
18. Кваша Т. К. Фюкальна децентралiзацiя: моделi ïï впливу на економiчний розвиток [Електронний ресурс] / Т.К. Кваша // Технологический аудит и резервы производства. — 2015. — № 5/5 (25). — С. 70-74.
— Режим доступу: http://journals.uran.ua/tarp/article/ viewFile/52202/48392.
19. Сало Т.В. Децентралiзацiя фшансово! системи: стан таоцшка р1вня в Украш [Електронний ресурс] / Т.В. Сало //Ефективнють державного управ-л1ння. — 2013. — Вип. 35. — С. 324-330. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/efdu_2013_35_42.pdf.
С. Т. Шлецька
д-р екон. наук,
Д. В. Процюк
Нацюнальний авгацшний утверситет, м. Kuïe
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ НА АВ1АЦ1ЙНИХ ПЩПРИвМСТВАХ
Постановка проблеми. На наш час кризов1 явища в економщ Украши та значний вплив зовшшнього се-редовища на дояльнють в1тчизняних пiцприeмств зу-мовлюе необхiцнiсть пошуку 61льш ефективних мето-д1в та iнструментiв управлшня з метою стабiлiзацiï 1х розвитку i досягнення стратепчних цшей. Одним 1з таких iнструментiв i е процес бюджетування. Удоскона-лення управлшня стратепчно важливими пщприем-ствами, де одним з елеменив сукупно! системи пос1-дають авiацiйнi пщприемства, ставить питання про до-цшьнють використання 61льш рацiональноï системи щодо тдвищення рол1 бюджетування, що дозволить забезпечити безпосереднш контроль за процесом реа-лiзацiï довгострокових цшей розвитку. Особливо! ваги воно набувае з огляду на досить вузьке тлумачення бюджетування у втизнянш теорп, а також орieнту-вання тдприемств переважно на вирiшення поточних завдань, що призводить до неефективно! структури витрат, погiршення фiнансово-економiчного стану та втрати конкурентних позиц1й на ринку.
Авiацiйна промислов1сть в Украш — це галузь, яка реально може приносити Украш прибутки. Укра-ша спроможна розробити та презентувати конкурен-тозцатнi проекти не лише на регюнальному, а й на св1-товому р1вн1.
Стабильна та ефективна робота авiакомпанiй е не-вщ'емною умовою нормального функцiонування еко-ном1ки Украши. Оцнieю з головних проблем авiацiй-но! транспортно! галузi е пошук джерел формування швестицшних ресурав. Потенцiал ринку авiацiйноï техшки — досить великий у свгтовому та регiональ-ному масштабах, але його розвиток неможливий без сприяння з боку держави.
Анал1з останн1х дослщжень i публшацш. Вагомий внесок в дослщження теорп та практики бюджетування зробили зарубiжнi та в1тчизнян1 вчеш, серед яких: Ч. Хорнгрен [1], I. Данилов [2], Ю. брешко [3], Г. Мiокова [4], О. Кошелюк, Г. Кошелюк [5], О. Кар-минський, М. Оленев, О. Примак, С. Фалько [5],
Д. Гладких [6], С. Полщук [7], В. Чеснакова [8], G. Манюшко [9], М. Панов [10], G. Пушкарьов [11], 6. Синщин [12].
В Украш, як i в багатьох шших крашах постра-дянського простору, повномасштабно вщбуваеться трансформацiя соцiально-економiчноï системи. Сьо-годш досить мала частина пiцприeмств Украши вико-ристовують бюджетування у свош госпоцарськiй да-яльност1. Таким чином проблема розвитку спецiалiзо-ваних методичних подходов i практичних рекоменцацiй щодо становлення i використання бюджетування на пщприемствах залишаеться актуальною.
Мета статп i виклад основного матерiалу. Бюджет зазвичай включае в себе фiнансовi та нефiнансовi аспекти плану i використовуеться як програма тдпри-емства, яко'1 необхiцно дотримуватись в наступний пе-р1од. Фiнансовий бюджет виправдовуе очiкування менеджменту щодо прибутюв, грошових поток1в i фшан-сового становища. Так само як фшансова зв1тн1сть мае бути пщготовленою на останнiй перiоц, також може бути подготовлена i на майбутнш перiоц, наприклад: зв1т про рух грошових поток1в або бюджетний баланс. В основ1 фiнансових бюцжетiв лежать нефiнансовi бю-джети для виготовлених одиниць, що враховують к1-лькють сп1вро61тник1в, к1льк1сть нових впроваджених на ринок продукпв тощо [1, с. 84].
В даний час не юнуе единого тдходу до визначення бюджету та бюджетування. Тому основш визна-чення наведено в табл. 1.
Отже, з точки зору процесного подходу, бюджетування — це управлшський шструмент, який спрямо-вано на розподш ресуретв, необхiцних для досягнення цшей пiцприeмства за умови 1х ефективного використання. В процеа бюджетування складаеться бюджет пiцприeмства — план в якому наведено показники да-яльносп пiцприeмства в натуральному та грошовому виразь
Бюджетування «з нуля» переважно використову-ють при створенш нового, единого порядку розробки
