Научная статья на тему 'Влияние финансового кризиса 2008-2009 гг. На структуру банковского сектора Украины'

Влияние финансового кризиса 2008-2009 гг. На структуру банковского сектора Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
237
72
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СТРУКТУРА БАНКіВСЬКОГО СЕКТОРА / BANKING SECTOR RESTRUCTURING / ФіНАНСОВА КРИЗА / FINANCIAL CRISIS / ДЕРЖАВНі БАНКИ / БАНКИ З іНОЗЕМНИМ КАПіТАЛОМ / ДОВіРА ДО БАНКіВ / СТРУКТУРА БАНКОВСКОГО СЕКТОРА / ФИНАНСОВЫЙ КРИЗИС / ГОСУДАРСТВЕННЫЕ БАНКИ / PUBLIC BANKS / БАНКИ С ИНОСТРАННЫМ КАПИТАЛОМ / FOREIGN BANKS / ДОВЕРИЕ К БАНКАМ / CONFIDENCE IN BANKS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Версаль Н.

В статье обозначены положительные сдвиги в результате изменения функций регуляторов банковского сектора Национального банка Украины и Фонда гарантирования вкладов физических лиц в части усиления защиты вкладчиков физических лиц благодаря сокращению срока действия временной администрации, устранения моратория на выплаты вкладчикам физическим лицам и т.п. Структура банковского сектора претерпела значительные трансформации из-за изменения приоритетов в размещении и привлечении средств, в том числе и вследствие доверия клиентов к банкам.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

IMPACT of FINANCIAL CRISIS 2008-2009 on BANKING SECTOR STRUCTURE IN UKRAINE

The article deals with the changes in the structure of Ukraine's banking sector caused by the crisis 2008 2009. The research covers the precrisis stage (early 2008), the stage of the impact of the global financial crisis (end of 2008 2009), the stage of post-crisis development (2010 -2013). The analysis is done in two areas: the analysis of the consequences of redistribution of responsibilities between the Deposit Guarantee Fund (the DGF) and the National Bank of Ukraine (the NBU) and the analysis of changes in the structure of the banking sector (the redistribution of the market between the four groups of banks in terms of assets, state-owned banks and other banks, foreign banks and domestic banks). It is possible to talk about the positive aspects arising from the redistribution of responsibilities between the NBU and the DGF, namely in terms of depositors' protection strengthening due to reducing the term of the interim administration, eliminating the moratorium on payments to depositors etc. However, it is impossible to make an unambiguous conclusion that these changes have had a positive effect on the level of depositor's confidence in banks. It turned out to be factors that are more important: economic and political situation in the country. The changes in the structure of the banking sector had a crucial character. Characteristic tendencies for each block of banks have been determined based on an analysis of indicators such as total assets, loans to legal entities and individuals, total liabilities, liabilities of legal entities and individuals, equity and equity multiplier. The financial crisis has revealed deep problems in the banking sector and has caused essential transformation processes: the redistribution of the banking market in favor of banks, which enjoyed the confidence of customers. Research shows that such banks in the unit of banks in terms of assets are banks of 2 and 4 groups; banks in the block by the presence of state ownership PJSC 'Oschadbank', PJSC 'Ukreximbank'; banks in the block by the presence of foreign capital foreign banks.

Текст научной работы на тему «Влияние финансового кризиса 2008-2009 гг. На структуру банковского сектора Украины»

ВИПУСК 12(177)

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 6-11

УДК: 336.7

JEL: G18, G21

DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/1

Н. Версаль, канд. екон. наук, доц.

КиТвський нацюнальний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв

ВПЛИВ ФШАНСОВО1 КРИЗИ 2008 - 2009 РР. НА СТРУКТУРУ БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРА УКРА1НИ

З'ясовано, що е позитивн зрушення вна^док змни функцш регуляторiв банювського сектора - Нацюнального банку Укра/ни та Фонду гарантування вкладiв ф/'зичних осб - в частин посилення захисту вкладникв - ф/'зичних осб через скорочення строку дп тимчасово/ адмiнiстрацil, усунення мораторю на виплати вкладникам - ф/'зичним особам тощо. Структура банювського сектора зазнала значних трансформаций через змну прiоритетiв у розм/'щенн/' та залученн кошт/'в, зокрема й вна^док довiри клiентiв до банкв.

Ключовi слова: структура банквського сектора; фнансова криза; державн банки; банки з ноземним капталом; довiра до банкв.

Постановка проблеми. Фшансова криза 2008 -2009 рр. мала серйозний вплив як на структуру банювського сектора Украши, так i на структуру його регуля-торiв. Бангавський сектор економки Украши як сукуп-нють банюв другого рiвня може бути структурований за рiзними ознаками: за обсягом активiв вщповщно до методики НБУ, за часткою держави у капiталi банюв (державы та приваты банки), за резидентнютю катталу (банки з шоземним катталом та банки з нацюнальним катталом). Таю пщходи до структурування банювського сектора дозволяють з'ясувати, як змшюеться роль тих чи шших банюв в бангавському сеюгр за певний промь жок часу, а особливо внаслщок кризових явищ, зокрема через кризу 2008 - 2009 рр. Актуальнють теми досль дження пояснюеться тим, що постмно точаться дискусп щодо спроможност великих та малих банюв, банюв з нацiональним капiталом та шоземним катталом, дер-жавних та приватних бангав надавати кредити юридич-ним та фiзичним особам, залучати кошти в достатньо-му обсяз^ мати необхiдний розмiр капiталу, адекватний сформованим активам.

Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Проблематика великих та малих банкiв постiйно знахо-диться в полi зору науков^в. В бiльшостi випадкiв мова йде про процеси консолiдацií та концентраци в банюв-ському секторi. Так, Рашкован В., Корнилюк Р. зазна-чають: "Полiтика НБУ в напрямi подальшоí консолiдацií та капiталiзацií сприяе трансформаци банкiвськоí сис-теми через збтьшення фiнансового потенцiалу i зни-ження iндивiдуальних ризикiв банюв" [1, с. 32]. Кузнецова А.Я. наголошуе, що в результат кризи 2008 - 2009 рр. "... консолща^я банювсько!' системи в Укра'1'ы не харак-теризуеться великою юлькютю злиттiв та поглинань банкiв, вщзначаючись iншими способами укрупнення банкiв на ринку" [2, с. 7]. Водночас, е низка науков^в, як пщтримують iдею щодо необхiдностi й ефективност функцiонування не тiльки великих бангав, зокрема Ха-кенес Г., Хасан I., Молшье П. вказують на важливють присутностi малих банкiв та 1х ролi в економiчному зро-станнi [3], а у звт щодо стану банкiвського сектора Св-ропейського Союзу, пiдготовленому за головуванням Е. Лпканена, вiдзначаеться, що малi банки краще пройшли кризу 2008 - 2009 рр., ыж велик [4, с. 34 - 37].

Питання частки участ держави у бангавському сек-торi е не менш дискусiйним. Так, Вовчак О.Д. зазначае: "В Укра1ш роль державних банюв iстотно зростае внаслщок стрiмкого збiльшення частки iноземного катталу в бангавськш системi крайни. За таких умов державы банки е своерщною запорукою збереження ютотно1 частки вп"чизняного капiталу в бангавськш системi" [5, с. 135].Примостка Л.О. акцентуе увагу на тому, що в результат кризи 2008 - 2009 рр. "Тенден^ю до збть-

шення державно! частки в бангавському капiталi слiд оцiнити позитивно з погляду пщвищення фiнансовоí стiйкостi бангавсько1 системи в цiлому, однак практика показуе, що державы банки на завжди ефективш, а управлiнськi ршення нерiдко приймаються пiд дiею не економiчних, а полiтичних чинникiв. Тому закономiрно виникае питання щодо оптимального рiвня участi держави в бангавському секторi" [6, с. 112]. В цьому аспект оцiнюють дiяльнiсть державних банкiв i Гасанов С.С., Лк^ч О.О., Бортнiков Г.П. [7].

Порiвняння дiяльностi банкiв з шоземним катталом та з нацюнальним капггапом також е дуже контроверсй ним, що пщтверджуеться аналiзом праць Довгань Ж.М. [8], Васильченко З.М. [9], Клесенсом С., Ван Хорен Н. [10], Клесенсом С., Демiргук-Кунт А., Хуiзiнгом Г. [11].

Також необхщно зауважити, що досить часто внаслщок криз вщбуваються змiни не ттьки в структурi банкiвського сектора, а й у структурi повноважень регу-ляторiв банкiвського сектора, про що свщчать дослщжен-ня Дзьобек К., Пазарбашiоглу К. [12], ^уменк^о! С.В., Мiщенко С.В. [13].

Саме тому е важливим з'ясувати, як змши вщбу-лися в структурi банкiвського сектора Украíни, а також його регуляторiв внаслiдок впливу фшансово1 кризи 2008 - 2009 рр.

Постановка завдання. Завданнями дослщження е з'ясування особливостей, по-перше, трансформаци функцш регуляторiв банкiвського сектора (Нацюнально-го банку Украши, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб); по-друге, структурних зрушень в банкiвському секторi Украши внаслщок кризи 2008 - 2009 рр. У зв'яз-ку з цим перюд дослщження включатиме 01.01.2008 -01.01.2014 рр., що охоплюе передкризовий, кризовий та посткризовий перюди.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Коло повноважень регуляторiв залежно вiд ситуаци може змiнюватися, передаватися iншим регуляторам, що в кшцевому пiдсумку повинно мати вплив на ефектив-нють та стабiльнiсть функцiонування банкiв. Саме внаслщок кризи 2008 - 2009 рр. вщбулося прискорення перегрупування повноважень в сферi регулювання бан-гавсько1 дiяльностi. Так, якщо ранше Нацiональний банк Украíни був вщповщальним як за входження, так i за вихiд банкiв з ринку, то в 2012 р. приймаеться новий Закон Украши "Про систему гарантування вкладiв фiзи-чних оаб", згщно якого ФгвФо мае право "...брати участь в iнспекцiйних перевiрках проблемних банкiв за пропозицiею НБУ, застосовувати до бангав та 1х керiв-никiв вiдповiдно фiнансовi санкцп i накладати адмшют-ративнi штрафи, здiйснювати процедуру виведення неплатоспроможних бангав з ринку, у тому чи^ шляхом здiйснення тимчасовоí адмшютрацп та лiквiдацií

© Версаль Н., 2015

банкiв, органiзовувати вiдчуження активiв i зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспромож-ного банку або створення та продаж перехщного банку, здшснювати аналiз фiнансового стану бангав з метою виявлення ризигав у íхнiй дiяльностi та прогнозування потенцшних витрат ФГВФО на виведення неплато-спроможних банкiв з ринку та вщшкодування коштiв вкладникам" [14].

Насгальки виправданим та ефективним став цей крок, можна буде оцшити за декiлька рокiв. Водночас, вже сьогодн можна говорити про позитивы зрушення, зокрема в частинi:

суттевого скорочення термiну дií тимчасовоí адмУс-трацií. Так, напередоднi кризи 2008 - 2009 рр. термЫ дм тимчасово!' адмiнiстрацií мiг складати 1 рк, а для систе-моутворюючих банкiв була можливiсть його подовження ще на 1 рк. У 2011 р. для системоутворюючих бангав була передбачена можливiсть подовження дм тимчасо-воí адмiнiстрацií на 1,5 роки. Звичайно, що в умовах об-межених ресурсiв для вщшкодування вкладiв, це був вимушений крок. I його досить часто використовували. Водночас, таю тривалi обмеження в доступ до кош^в не можуть позитивно позначитися на вiдновленнi довiри до бан^сью^ системи, i тому абсолютно правильним було подальше обмеження строгав дм тимчасовоí адмiнiстрацií до трьох мюя^в, а для системоутворюючих банш -6 мюя^в. На сьогодн прийнято ще бiльш революцмне рiшення про скорочення термiну дм тимчасовоí адмУст-рацп, яке почне дiяти з 01.01.2016, до 1 мюяця, з можли-вим максимальним продовженням и дм ще на 1 мiсяць, якщо iснуе можливють виведення банкiв з ринку через продаж Ывестору або передачу частини активiв i зобов'язань приймаючому чи перехiдному банкам;

усунення мораторю на виплати фiзичним особам, осгальки вже за функцiонування тимчасовоí адмУстра-цп вкладники неплатоспроможного банку здобули право на отримання сво1х коштiв за депозитами, термiн дм

яких закiнчився, а також за поточними рахунками в об-сяз^ що не перевищуе 200 тис. грн. разом з нарахова-ними вщсотками на дату прийняття ршення НБУ про вiднесення банку до категорп неплатоспроможних. Це вкрай позитивний крок, осгальки саме панiка вкладнигав - одна з перших сходинок до бангавсько1 кризи. Якщо вкладники будуть певн того, що кошти на поточних рахунках не будуть заморожен^ а також того, що й строгав депозити будуть швидко вiдшкодованi, розгор-тання панiки може не вщбуватися надто стрiмко, а в подальшому може бути суттево загальмовано. Водночас, виконання цих функцш Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб можливе лише за умови фЫансо-воí пiдтримки. В умовах банкрутства одного - двох бангав, це цiлком нормальне явище, а от банкрутства вели-ко1 кiлькостi банкiв можуть мати наслщком серйознi витрати i в цьому разi Фонд гарантування вкладiв фiзи-чних осiб на сьогоднi може звертатися за кредитами до НБУ та до КабЫету МУст^в Украши [15]. Проте, таке звернення може мати як позитивнi, так i негативнi нас-лiдки. Позитив - це пщтримка довiри вкладникiв до бан-кiв. Негатив - висока ймовiрнiсть прискорення iнфляцií.

З огляду на статистичн данi щодо динамки депози^в населення не можна зробити однозначний висновок, що саме вище розглянут змЫи справили позитивний ефект на рiвень довiри населення до бангав. Набагато важли-вiшими виявляються чинники зовнiшнього середовища, економiчна та полiтична ситуацiя в краíнi. Так, пюля прийняття Закону Украши "Про систему гарантування вкла-дiв фiзичних осiб" у лютому 2012 р. ми можемо спостерь гати в першi мiсяцi темпи приросту депози^в населення в нацiональнiй валют на рiвнi близько 3% на мюяць, од-нак, згодом, на ганець року отримуемо знову негативы темпи приросту, саме в жовтн, коли мали мюце парла-ментсьга вибори. Як тiльки ця полiтична подiя залишили-ся в минулому, темпи приросту склали в наступн 6 мюя-цiв в середньому 3,25% на мюяць (рис. 1).

Рис. 1. Темпи приросту депозшчв домашшх господарств у нацюнальнш валютi, залучених депозитними корпорацiями, за перiод 2008 - 2013 рр., вщсотмв

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [16].

Змiни, що вщбулися на рiвнi банкiвського сектора-були також серйозними. Зосередимо увагу на вщповь дях на тага три основы питання: яга змши вщбулися з активами (в т.ч. кредити юридичним та фiзичним особам), зобов'язаннями (в т.ч. кошти юридичних та фiзич-

них oci6) та капiталом 6aHKiB в po3pi3i груп 6aHKiB за активами, за участю держави та за участю iноземних iHBecTopiB. Для з'ясування рiвня адекватностi капiталу активам банкiв аналiзуватимемо також мультиплiкатор капiталу, який розраховуеться як спiввiдношення акти-

BiB до власного капiталу 6aHKiB. Прийнятними значен-нями цього показника для банкiв е дiапазон значень вiд 6,5 до 8. Вщповщно низький рiвень мультиплiкатора капталу бангав свiдчить про недостатнiй ступнь вико-нання банками функцiй фшансових посередникiв. Висо-кi значення цього показника свщчать про значний pi-вень ризигав для вкладникiв та кpедитоpiв банкiв. Ана-лiз буде зосереджено на трендах темтв приросту час-ток вщповщних груп бангав за зазначеними показниками в pозpiзi трьох основних блокiв впродовж обраного пе-piоду дослiдження 01.01.2008 - 01.01.2014 на основi щоквартальних даних. Блок А - це банки, яга групують-ся за обсягом активiв вщповщно до методики НБУ, тоб-то надвелига (I група), велик (II група), сеpеднi (Ill група) та малi (IV група) банки. Блок Б - це банки, яга групу-ються за часткою держави у капiталi: два велига державы банки з часткою участ держави 100% (ПАТ "Держа-вний ощадний банк Укра'ши" (ПАТ "Ощадбанк"), ПАТ"Державний експоpтно-iмпоpтний банк Укра'ши" (ПАТ "Укpексiмбанк")) та шшш банки. Такий пiдхiд було обрано, осгальки саме цi два банки завжди асоцювали-ся з державою i саме вони вiдiгpають найбтьш значну

роль на банкiвському ринку. Решта державних банкiв, тобто з часткою держави понад 75% або стали такими в результат кризи, або ж е надто малими, щоб мати сут-тевий вплив, як наприклад, ПАТ "Укра'нський банк ре-конструкцií та розвитку". I нарешД блок В - це банки з шоземним капiталом та банки з нацюнальним капталом. Банками з шоземним капiталом будемо вважати банки, участь шоземних швестгрв в яких становить понад 50%. До бангав з iноземним капралом не зарахо-вуються банки з квазпноземним капiталом, коли ганце-вими власниками банку е резиденти Укра'ши.

Отже, давайте подивимося на основы змши, яга були зумовлен кризою 2008 - 2009 рр. Якщо розглядати банкиблоку А, то виграли вщ кризи саме малi банки (табл. 1). В середньому темпи приросту активiв ^е''' групи бангав за дослщжуваний перiод склали 1,22%, а якщо порiвнювати дан 01.01.2014 з даними 01.01.2008, отримаемо темп приросту 30,5%. Найбiльшi втрати у середых банкiв, вiдповiдно -0,5% i - 20,76%. Але в ць лому можна вiдзначити, що велига та малi банки вияви-лися в кращому станi, ыж надвеликi та середнi банки.

Таблиця i.Темпи приросту часток вiдповiдних груп банмв заактивами, кредитами юридичним та фшичним особам

за 01.01.2008 - 01.01.2014, у вiдсотках

Групи банкiв Темпи приросту активiв, % Темпи приросту кредилв юридичним особам,% Темпи приросту кредилв фшичним особам, %

сеpедньоpiчнi (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008 сеpедньоpiчнi (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008 сеpедньоpiчнi (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008

Блок А

Надвелии банки -0,02 -0,72 -0,05 -1,73 -0,10 -2,78

Великi банки 0,22 1,12 0,72 9,85 0,95 14,62

Середы банки -0,50 -20,76 -0,66 -25,85 0,59 -11,93

IV^i банки 1,22 30,50 1,04 24,98 1,19 24,25

Блок Б

Велик деpжавнi банки 3,13 93,86 2,59 66,30 -1,38 -29,60

!ншл банки -0,35 -8,15 -0,28 -6,59 0,05 1,25

Блок В

Банки з шоземним капiталом -0,89 -22,94 -1,00 -24,46 0,09 -1,98

Банки з нацюнальним капiталом 0,57 12,44 0,55 12,42 0,24 1,50

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [17].

Тага, в принципу неочкуваш результати можна по-яснити, по-перше, орiентацiею великих та малих банкiв на кредитування юридичних осiб (спiввiдношення кре-дитiв юридичним особам та креди^в фiзичним особам в передкризовий перюд становило вiдповiдно 2,55 та 2,18), в той час як надвелига банки та середы банки активно кредитували фiзичних оаб (стввщношення креди^в юридичним особам та кредитiв фiзичним особам в передкризовий перюд склало вiдповiдно 1,63 та 1,61). Цей фактор став виршальним, тому що кредити фiзичним особам були надзвичайно чутливими до змiн зовншнього середовища, оскiльки валютою кредитування переважно була шоземна валюта i банки були толерантними в оцшюванш кредитоспроможностi фiзи-чних осiб. Як результат, суттеве погiршення якостi портфелю креди^в фiзичним особам. Звичайно, що надалi розпочалася активна боротьба мiж банками за юридичних осiб як шен^в, але зрозумiло, що надвелига банки були бтьш конкурентоспроможнi в нш, нiж сере-днi банки. По-друге, рiзке скорочення кредитування середшми банками фiзичних осiб та бтьш помiрне -надвеликими банками. Наслщок - втрата частки ринку i

його перерозподiл на користь великих i малих банкiв. По-трете, варто ще раз згадати про доларизацю акти-вiв. Цей фактор не можна вважати таким, що справив серйозний вплив на перерозподт позицш бангав на ринку, осгальки саме надвелига i велига банки мали най-вищий и рiвень - близько 60% на 01.04.2009. Вщповщно надалi банки в розрiзi вах зазначених груп постiйно намагалися його зменшити.

Аналiзуючи банки блоку Б можна вщзначити той факт, що ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ "Укрекамбанк" суттево змiцнили сво''' позицп на початок 2014 р. в порiвняннi з початком 2008 р. в нарощенн активiв - 93,86%, в збть-шеннi кредитування юридичних оаб - 66,30%. Водночас, кредитування фiзичних осiб вiдiйшло на другий план, i як результат, вщбулося зменшення кредитування населен-ня майже на 30%. Вс iншi банки мають протилежну динамку - зменшення обсяпв активiв, кредитування юридичних оаб, однак, хоч i невелике, але зростання обсягiв кредитування фiзичних осiб. Такий дисбаланс можна пояснити тим фактором, що в умовах кризового i постк-ризового перюду банкам з недержавною формою влас-ностi складно знайти першокласних позичальникiв, а

найбiльш прибутковим сегментом, незважаючи на Bei проблеми, залишаеться кредитування фiзичних oei6. Державнi банки, зокрема, ПАТ "Ощадбанк" орiентований на кредитування великих державних пщприемств: НАК "Нафтогаз УкраТни", ДСАДУ "Укравтодор" та ^i великi державнi пiдприемства. ПАТ "Укрешмбанк" меншою мiрою кредитуе державнi пщприемства, а основними його позичальниками е велик пщприемства, що здшс-нюють експортно-iмпортну дiяльнiсть [18].

Банки блоку В - банки з шоземним капралом та банки з нацюнальним капiталом - абсолютно протилежн тенденци. Так, банки з шоземним капiталом скорочува-ли обсяги активiв, кредитiв як фiзичним, так i особливо юридичним особам. Натомiсть банки з нацюнальним капталом нарощували обсяги активiв, кредитування юридичних та фiзичних осiб. Поясненням цьому може бути той факт, що фшансова криза досить серйозно вплинула на материнськ банки, i як результат, в умовах невизначеност консервативна поведiнка стала цтком виправданою для банкiв з шоземним капiталом на ринках з високим ризиком. Банки з шоземним капталом пщраховували збитки, з'ясовували якють кредит-них портфелiв i доформовували резерви для того, щоб зрозумiти, яким чином в майбутньому вибудову-вати стратегiю: декiлька банюв взагалi полишили укра-Тнський банювський ринок.

Розглянемо джерела фондування активiв зазначе-них груп банкiв, зокрема за рахунок зобов'язань та вла-сного капралу. Так, аналiз даних табл. 2 також дозво-ляе зробити неоднозначн висновки. Як i в попередньо-му випадку маемо позитивну динамку змш для великих

i малих банкiв, i негативну - для надвеликих i середых. Звичайно, це було б зрозумто, якщо мова йшла б в цтому про зобов'язання банкiв та кошти юридичних осiб в банках. В умовах кризи юридичн особи дшсно можуть вiддавати перевагу малим банкам, особливо якщо мова йде про наявнють певних бiзнесових домов-леностей, якi складно реалiзувати в надвеликих банках. Водночас, що стосуеться кош^в фiзичних осiб, вiдбувся доволi дивний перерозподiл ринку на користь малих банкв - темпи приросту коштв фiзичних осiб в малих банках склали 22,39%, випередивши навпъ великi банки. Цей феномен складно пояснити, якщо мова йде про звичайних "класичних" вкладникв. Як правило, вони орiентованi на надвелию, добре вiдомi банки, якi забез-печують стабiльний дохiд. Звичайно, кошти фiзичних осiб - це не ттьки кошти на вкладних, але й на поточ-них рахунках. Але навпъ i в цьому разi роботодавцi не вiддають перевагу малим банкам. Пояснення цьому достатньо просте - вщбувся перерозподт кош^в великих вкладникiв - фiзичних осiб, кошти яких складають значну частину депози^в фiзичних осiб в банках УкраТни. Так, на початок 2014 р. загальна сума вкладiв фiзи-чних оаб становила 402,6 млрд. грн., з яких пщ гаран-тування потрапляло лише 245,6 млрд. грн. [19], шшими словами це якраз вклади до 200 тис. грн. Решта суми -157 млрд. грн., або 39% вщ загальноТ суми вкладiв фь зичних осiб - це кошти понад максимальну гарантовану суму вщшкодування ФГВФО.В цтому за 2013 р. вклади в обсязi понад 250 тис. грн. склали48,0% загального обсягу вкладiв фiзичних осiб [20].

Таблиця 2.Темпи приросту часток вщповщних груп 6aHKiB за зобов'язаннями, депозитами юридичних та фшичних oci6 за 01.01.2008 - 01.01.2014, у вщсотках

Групи банкiв Темпи приросту зобов'язань, % Темпи приросту кошлв юридичних оаб, % Темпи приросту кошлв фшичних оаб, %

середньорiч-ы(01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008 середньорiчнi (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008 середньорiчнi (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008

Блок А

Надвелии банки -0,01 -0,63 -0,18 -5,74 -0,09 -2,44

Великi банки 0,00 -3,92 0,55 1,06 0,95 18,74

Середнi банки -0,19 -15,53 1,09 -0,76 -0,83 -25,76

IV^i банки 1,45 36,65 1,72 34,80 1,17 22,39

Блок Б

Велик державнi банки 2,70 80,42 4,39 118,12 0,89 23,29

iNmi банки -0,31 -7,13 -0,32 -8,00 -0,11 -2,52

Блок В

Банки з шоземним каглталом 0,27 2,98 1,57 34,08 1,62 36,71

Банки з нацюнальним капталом 0,01 -1,21 -0,38 -10,71 -0,35 -9,23

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [17].

Проте цтком лопчно виглядала ситуацiя з банками блоку Б та блоку В, зрозумта реак^я в умовах кризи: шенти пiшли до надiйних банюв. I аналiзуючи табл. 2, можемо зробити висновок, що надшнють асоцюеться у клiентiв банкiв або з державою, або з шоземним швес-тором як власниками банку. Однак, е й шший важливий момент - державы банки бтьшою мiрою були цiкавi юридичним особам, шж фiзичним особам. Так, темпи

приросту за дослщжуваний перiод склали вщповщно 118,12% i 23,29%. Натомiсть, якщо розглядати банки з шоземним капралом, то тут бачимо майже однако темпи приросту кош^в юридичних, так i фiзичних осiб.

Проблема каппамзацп банкiв, як це очевидно з табл. 3, лишаеться нерозв'язаною, хоча й не е драматично складною, якщо аналiзувати мультиплкатор капiталу бан-кiв (вщношення активiв до власного капiталу банив).

Таблиця З.Темпи приросту часток вiдповiдних груп банкiв за власним катталом та мультиплiкатором власного капiталу за 01.01.2008 - 01.01.2014, у вщсотках

Групи банмв Темпи приросту власного кашталу, % Темпи приросту мультиплшатора власного кашталу, %

середньор1чн1 (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008 середньор1чн1 (01.01.2008 -01.01.2014) 01.01.2014/ 01.01.2008

Блок А

Надвелик1 банки 0,13 2,09 -1,14 -25,12

Велик1 банки 1,55 30,92 -1,95 -40,53

Середн1 банки -2,08 -47,59 1,02 16,41

Мал1 банки 0,12 -2,01 0,32 2,55

Блок Б

Велик1 державы банки 7,21 192,41 -1,92 -48,95

1нш1 банки -0,60 -14,13 -0,77 -17,64

Блок В

Банки з шоземним кап1талом -0,41 -14,64 -1,44 -30,49

Банки з нацюнальним кап1талом 0,35 6,77 -0,75 -18,92

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [17].

Обсяги власного катталу банкiв блоку А змшюються рiзнонаправлено i не зовсiм корелюють з попереднiми показниками. Зрозумiло, що на фон нарощення активiв каттал мали б суттево збiльшувати велик та малi банки. Натомють, це роблять тiльки великi банки. Надвели-кi банки також нарощують капiтал, i це цiлком виправ-дано, навiть незважаючи на те, що вони не мали зрос-

тання обсяпв активiв. Фактично, вони приводять свою дiяльнiсть у вщповщнють до ризикiв, на якi наражають-ся. Так, на початок 2008 р. мультиплкатор капiталу цiеí групи бангав складав 9,75, що е завеликим значенням, i свiдчить про достатньо високий ризик, на який наража-ються кредитори та вкладники таких банкiв (табл. 4).

Таблиця 4. Мультиплшатор власного каniталу банкiв на 01.01.2008 - 01.01.2014

Групи банмв | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014

Блок А

Надвелии банки 9,75 8,40 7,45 6,87 6,93 6,86 7,30

Велик1 банки 8,82 7,95 8,92 8,34 6,72 6,24 5,25

Середн банки 6,84 6,12 5,65 7,14 8,34 8,85 7,96

Мал1 банки 5,13 5,39 5,43 4,77 5,37 4,96 5,26

Блок Б

Велик1 державы банки 10,06 5,31 4,30 3,88 4,21 4,84 5,14

1ншл банки 8,51 8,26 8,14 7,81 7,54 7,10 7,01

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Блок В

Банки з шоземним каглталом 9,58 8,93 8,70 7,78 7,79 6,86 6,66

Банки з нацюнальним капталом 8,17 6,87 6,31 6,24 6,29 6,52 6,62

Джерело: розраховано автором за даними НБУ [17].

Натомють, на початок 2014 р. цей показник вже ста-новив 7,30, що е вже прийнятним. Водночас, велик банки насттьки наростили власний каттал, що на початок 2014 р. мультиплкатор катталу цих банив склав 5,25. Таке значення мультиплкатору капiталу бангав не було занизьким i могло свщчити лише про готовнiсть, наприклад, до новоí кредитноí експансií. Цтком зрозу-мiла ситуацiя з середыми банками, якi на фонi скоро-чення активiв i серйозними збитками вщчули на собi скорочення власного катталу - значення мультиплка-тору катталу зросло з 6,84 на 01.01.2008 до 7,96 на 01.01.2014. Малi банки, хоч i нарощували обсяги катталу, однак, не такими значними темпами як це вщбу-лося з активами. Якщо поглянути на мультиплкатор катталу, то тут змш практично не вщбулося: 5,13 на 01.01.2008 i 5,26 на 01.01.2014.

Зовам шша ситуа^я з банками блоку Б: надзростання обсяпв капггалу ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ "Укрешмбанк" -192,41% за дослщжуваний перiод, i зрозумiло зниження мультиплкатора капiталу з 10,0б на 01.01.2008 до 5,14 на 01.01.2014. Суттева докаппалза^я розширила можливос-т державних банкiв. Вiдповiдно, iншi банки позитивом мали лише зменшення мультиплкатора капiталу до при-йнятного рiвня - 7,01 на 01.01.2014.

Серед бангав блоку В можемо бачити, що банки з шо-земним капталом скоротили обсяги власного капггалу на

фон скорочення обсягiв аю^в з переорiентацiею на кош-ти юридичних та фiзичних осiб, i вiдповiдно це позначило-ся на мультиплiкаторi капiталу: зниження з 9,58 на 01.01.2008 до 6,66 на 01.01.2014. Вщповщно, банки з наць ональним катталом наростили капрал, як тепер зрозумь ло, за рахунок переважно державних бангав i середтх банкiв, що також призвело до зниження мультиплкатора капiталу з 8,17 на 01.01.2008 до 6,62 на 01.01.2014.

Висновки та дискуая. Таким чином, в результат дослщження з'ясовано, що фшансова криза 2008 -2009 рр. мала серйозн наслщки для банювського сектора економiки Украши. Ц наслiдки були не тiльки не-гативними, але й позитивними. Передуам, вiдбулося прискорення перерозподiлу функцiй мiж НБУ та ФГВФО, що мало позитивом посилення захисту вклад-нигав - фiзичних осiб. Однак, не зважаючи на такий крок, вплив таких факторiв, як рiвень полiтичноí та еко-номiчноí стабiльностi, виявився сильншим, що й зумо-вило волатильнють вкладiв фiзичних осiб напередодн виборiв 2012 р. Це означае, що необхщно посилювати роль ФГВФО, в тому чи^ через роз'яснення населен-ню його ролi, а також створення пщфунтя для його зда-тностi здiйснювати виплати вщшкодування вкладникам неплатоспроможних банкiв за будь-яких умов.

Вплив фшансово! кризи на структуру бангавського сектора був досить значним. По-перше, в результатi

фiнансовоï кризи 2008 - 2009 рр. виграли велик (банки 2 групи за активами) та малi банки (банки 4 групи за активами) як за активами, так i за зобов'язаннями, зокрема, коштами фiзичних oci6. У нарощенн власного катталу лiдерами були великi та надвелик банки (банки 1 групи за активами), що зумовило суттеве скоро-чення мультиплiкатора капiталу цих груп банкiв. Нато-мiсть середн банки (банки 3 групи за активами) вияви-лися аутсайдерами. По-друге, державы банки ПАТ "Ощадбанк" та ПАТ "Укрекамбанк" суттево змiцнили сво''' позицп в порiвняннi з шшими банками за такими показниками: за активами, зокрема кредитами юридичним особам, зобов'язаннями, коштами юридичних та фiзичних оаб, власним катталом. Водночас, за кредитами фiзичних оаб вщбулося скорочення. По-трете, банки з шоземним катталом в результат кризи скоро-тили обсяги активiв, зокрема креди^в юридичним та фiзичним особам, а також власного катталу на вщмшу вiд банкiв з нацюнальним катталом. Своею чергою, зобов'язання шоземних банкiв, зокрема кошти фiзичних оаб, зросли на противагу банкам з нацюнальним катталом. В цтому, фшансова криза 2008 - 2009 рр. ви-крила глибинн проблеми банювсько''' системи i зумови-ла важливi трансформацiйнi процеси.

Список використаних джерел

1. Рашкован В. Концентрация банювськоТ системи УкраТни: м1фи та факти / В. Рашкован, Р. Корнилюк // Вюник Нац1онального банку УкраТни. - 2015. - № 234. - С. 6 - 38.

2. Кузнецова А. Я. Сучасний стан та перспективи консолщацп ба-нюв в УкраТш в шслякризовий пер1од / А. Я. Кузнецова // Вюник УкраТн-ськоТ академп' банювськоТ справи. - 2014. - № 1(36). - С. 6 - 9.

3. Hakenes H. Small Banks and Local Economic Development /H. Hakenes, I. Hasan, P. Molyneux, R. Xie // Bank of Finland Research Discussion Papers. - 2014. - # 5 - 49 p.DOI: dx.doi.org/ 10.2139/ssrn.2390696

4. Liikanen E. Final Report of the High-Level Expert Group on Reforming the Structure of the EU Banking Sector, Brussels, 2012. - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/internal_market/ bank/docs/high-level_expert_group/report_en.pdf.

5. Вовчак О.Д. Особливост посткризового розвитку державних банюв в УкраТш / О.Д. Вовчак // Вюник Ушверситету банювськоТ справи Нацюнального банку УкраТни. - 2013. - № 2 (17). - С. 135 - 138.

6. Примостка Л.О. Державний каштал у банмвськш CMCTeMi УкраТни / Л.О. Примостка // ФЫанси, облк i аудит. Збiрник наукових праць. -2014. - Випуск (2)4. - С. 107-120.

7. Гасанов С. С. Дiяльнiсть банюв за участю держави в у 2014 роц / С. С. Гасанов, О. О. Лк^ч, Г. П. Бортшков. - К.: ДННУ "Ака-демiя фiнансового управлЫня", 2014. - 49 с.

8. Довгань Ж. М. Фiнансова стшкють банювськоТ системи УкраТни: проблеми оцЫки та забезпечення [Текст]: монографiя / Ж. М. Довгань. -Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012 - 450 с.

9. Васильченко З. М. Комерцшш банки: реструктуриза^я та реор-ганiзацiя [Текст] / З. М. Васильченко. - К.: Кондор, 2004. - 526 с.

10. Claessens S. Foreign Banks: Trends, Impact and Financial Stability / S. Claessens, N. van Horen // De Nederlandsche Bank Working Paper. - 2011. - № 330. - 46 p. DOI: dx.doi.org/10.2139/ssrn.1977446

11. Claessens S. How Does Foreign Entry Affect the Domestic Banking Market? / S. Claessens,A. Demirguc-Kunt, H.Huizinga //Journal of Banking and Finance. - 2001 - Vol. 25. - P. 891-911. DOI: dx.doi.org/10.1016/S0378-4266(00)00102-3

12. Dziobek C. Lessons From Systemic Bank Restructuring: a Survey of 24 Countries / C. Dziobek, C. Pazarbasioglu // IMF Working Paper. -1997. - WP/97/161. - 29 p.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/wp97161.pdf.

13. Науменкова С.В. Розвиток фЫансового сектору УкраТни в умовах формування новоТ фЫансовоТ архп"ектури: монографiя / С.В. Науменкова, С.В. Мщенко. - К.: Ушверситет банювськоТ справи, Центр наукових дослщжень Нацюнального банку УкраТни, 2009. - 384 с.

14. Про систему гарантування вкладiв фiзичних оаб: Закон УкраТни № 4452-VI вщ 23.02.2012 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/print1392664445920480.

15. Черкашина К.Ф. Депозитна дiяльнiсть банюв в УкраТш: стан та перспективи / К.Ф. Черкашина // Глобальш та нацюнальш проблеми економки. - 2015. - №4. - С. 937 - 941.

16. Грошово-кредитна статистика. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id= 12063884.

17. Даш фшансовоТ звпност банюв. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=74208

18. Versal N. Public Banks in Ukraine: Supports&Challenges / N. Versal // Financial Studies. - 2015. - Issue 2A (68A). - P. 180 - 193. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=2659072.

19. Рiчний звгт Фонду гарантування вкладiв фiзичних оаб за 2014 рк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fg.gov.ua/ images/docs/reports/Zvit_FGVF0_ukr_2014.pdf.

20. Рiчний звгт Фонду гарантування вкладiв фiзичних оаб за 2013 рк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fg.gov.ua/files/ docs/reports/Zvit_FGVF0_ukr_2013.pdf.

Надшшла до редакцп 09.11.15

Н. Версаль, канд. экон. наук, доц.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

ВЛИЯНИЕ ФИНАНСОВОГО КРИЗИСА 2008-2009 ГГ. На структуру БАНКОВСКОГО СЕКТОРА УКРАИНЫ

В статье обозначены положительные сдвиги в результате изменения функций регуляторов банковского сектора - Национального банка Украины и Фонда гарантирования вкладов физических лиц - в части усиления защиты вкладчиков - физических лиц благодаря сокращению срока действия временной администрации, устранения моратория на выплаты вкладчикам - физическим лицам и т.п. Структура банковского сектора претерпела значительные трансформации из-за изменения приоритетов в размещении и привлечении средств, в том числе и вследствие доверия клиентов к банкам.

Ключевые слова: структура банковского сектора; финансовый кризис; государственные банки; банки с иностранным капиталом; доверие к банкам.

N Versal, Ph.D., AssociateProfessor

TarasSchevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

IMPACT of FINANCIAL CRISIS 2008-2009 on BANKING SECTOR STRUCTURE IN UKRAINE

The article deals with the changes in the structure of Ukraine's banking sector caused by the crisis 2008 - 2009. The research covers the pre-crisis stage (early 2008), the stage of the impact of the global financial crisis (end of 2008 - 2009), the stage of post-crisis development (2010 -2013). The analysis is done in two areas: the analysis of the consequences of redistribution of responsibilities between the Deposit Guarantee Fund (the DGF) and the National Bank of Ukraine (the NBU) and the analysis of changes in the structure of the banking sector (the redistribution of the market between the four groups of banks in terms of assets, state-owned banks and other banks, foreign banks and domestic banks). It is possible to talk about the positive aspects arising from the redistribution of responsibilities between the NBU and the DGF, namely in terms of depositors' protection strengthening due to reducing the term of the interim administration, eliminating the moratorium on payments to depositors etc. However, it is impossible to make an unambiguous conclusion that these changes have had a positive effect on the level of depositor's confidence in banks. It turned out to be factors that are more important: economic and political situation in the country. The changes in the structure of the banking sector had a crucial character. Characteristic tendencies for each block of banks have been determined based on an analysis of indicators such as total assets, loans to legal entities and individuals, total liabilities, liabilities of legal entities and individuals, equity and equity multiplier. The financial crisis has revealed deep problems in the banking sector and has caused essential transformation processes: the redistribution of the banking market in favor of banks, which enjoyed the confidence of customers. Research shows that such banks in the unit of banks in terms of assets are banks of 2 and 4 groups; banks in the block by the presence of state ownership - PJSC 'Oschadbank', PJSC 'Ukreximbank'; banks in the block by the presence of foreign capital - foreign banks.

Keywords: banking sector restructuring; financial crisis; public banks; foreign banks; confidence in banks.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.