CC BY
30
УДК 339.924:339.56
Матвеева М.П., к.е.н., ст. викладач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Тжицького, м. Льеге, Украгна
ВПЛИВ СВРО1НТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА РОЗВИТОК ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
Проанал1зоеано зоен1шньоторг1еельний баланс Украгни, змту обсяг1е експорту та ¡мпорту тоеар1е та послуг за останн десять роте, зокрема з крагнами членами СС, як\ е найбыьшими торг1еельними партнерами Украгни.
Розглянуто змту обсяг1е експорту-1мпорту тоеар1е та послуг Украгни та крагн-сусгдге: Польщг, Угорщини, Слоеаччини, Румунгг, Бглорусг, Росгйськог Федерацп та Молдоеи.
Врахоеуючи неодноргднгсть формуеання зоенгшньоекономгчних зе'язкге на есгй територп Украгни, нестем1ршсть територт та економгк крагн-сусгдге, розглянуто формуеання зоенгшньоекономгчних зе 'язкге пгд еплиеом еероттеграцтних процеае е розргзг окремих регюше, зокрема Карпатського регюну, який еходить до складу Карпатського еерорегюну. Проанал1зоеано результати та розроблено прогноз зоешшньоторг1еельног дгяльностг областей Карпатського регюну. Вияелено, що кращ1 результати зоешшньоторг1еельних егдносин демонструють Льегеська та Закарпатська област1 та розглянуто причини даног тенденцп.
Ключовi слова: зоен1шньоторг1еельний баланс, експорт, гмпорт, торггеельний партнер, зоенгшньоекономгчнг егдносини, еероттегращя, еерорегюн.
УДК 339.924:339.56
Матвеева М.П., к.е.н., ст. преподаватель Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
ВЛИЯНИЕ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ НА РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ
Проанализироеано енешнеторгоеый баланс Украины, изменение объемое экспорта и импорт тоеарое и услуг за последние десять лет, е частности со странами членами ЕС, которые яеляются крупнейшими торгоеыми партнерами Украины..
Рассмотрено изменение объемое экспорта-импорта тоеарое и услуг Украины и стран-соседей: Польши, Венгрии, Слоеакии, Румынии, Беларуси, Российской Федерации и Молдоеы.
Принимая ео енимание неоднородность формироеания енешнеэкономических сеязей на есей территории Украины, несоизмеримость территорий и экономик стран-соседей, рассмотрено формироеание енешнеэкономических сеязей под елиянием еероинтеграционных процессое е
© Матвеева М.П., 2014
118
разрезе отдельных регионов, в частности Карпатского региона, который входит в состав Карпатского еврорегиона. Проанализировано результаты и разработан прогноз внешнеторговой деятельности областей Карпатского региона. Обнаружено, что лучшие результаты внешнеторговых отношений демонстрируют Львовская и Закарпатская области и рассмотрено причини данной тенденции.
Ключевые слова: внешнеторговый баланс, экспорт, импорт, торговый партнер, внешнеэкономические отношения, евроинтеграция, еврорегион.
UDC 339.924:339.56
Matveyeva M., Ph.D., p.teacher
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
INFUENCE OF EUROINTEGRATION PROCESS ON THE EVELOPMENT OF INTERNATIONAL RELATIONS
Trade balance of Ukraine, dynamics of goods and services exports and imports for the last ten years (in particular with EU member states, which are the most important trade partners for Ukraine) were analyzed.
Dynamics of goods and services exports and imports of Ukraine as well as neighboring countries (Poland, Hungary, Slovakia, Romania, Belarus, the Russian Federation and Moldova) was studied.
Taking into account the heterogeneity of the international economic relations on the territory of Ukraine as well as the disparity between the territories and economies of neighboring countries, we have studied the formation of foreign economic relations under the influence of the integration processes in the context of individual regions, in particular in the Carpathian region, which is the part of the Carpathian Euro-region. The results were analyzed and forecast of the foreign trade activity for the regions in the Carpathian region was developed. It was revealed that best results foreign trade relations were observed in Lviv and Transcarpathian regions. Also the reasons for this trend were explained.
Key words: trade balance, export, import, trading partner, external relations, European integration, Euroregion.
Постановка проблеми. Укра!на межуе з державами, яю обрали pi3Hi вектори розвитку економiчних штеграцшних процеЫв. Польща, Угорщина, Словаччина з 2004 року, а Румушя - з 2007 року, стали членами Свропейського Союзу. Молдова у 2013 пщписала Асощацш з £С. Бшорусь та Росшська Федеращя е членами Митного Союзу. Враховуючи територiальнi, юторичш, економiчнi зв'язки, доцшьним е аналiз та дослщження перспектив розвитку штеграцшних процеЫв та зовнiшньоекономiчних зв'язюв Укра!ни.
Анал1з останшх дослщжень. Питання в^чизняно! зовшшньоекономiчноl штеграци висвгглено в працях Варналiя З.С., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Жалша Я.А., Пахомова Ю.М., Фшпенка А.С. та ш. Ц дослщження присвячеш проблемам залучення Укра!ни в глобалiзовану св^ову економжу, трансформаци економiчних та фшансових зв'язюв,
119
зовшшньоекономiчноl безпеки Украши. На нашу думку, враховуючи юторичну та територiальну неоднорщшсть формування зовнiшньоекономiчних зв'язкiв на всiй територи Украши, бiльш детального аналiзу потребуе вивчення впливу eвроiнтеграцiйних процесiв на прикладi окремих регiонiв, зокрема прикордонних.
Мета статть Дослiдження впливу евроiнтеграцiйних процеЫв на результати зовшшньоекономiчноl дiяльностi. Аналiз тенденцiй розвитку зовшшньоекономiчноl дiяльностi Карпатського регюну з крашами Карпатського еврорегюну.
Виклад основного матер1алу. Протягом останшх восьми рокiв зовнiшньоторгiвельний баланс Украши був дефщитним. У 2013 р. дефщит склав 1,2 млрд. дол. США. Востанне позитивне сальдо зовшшньо! торгiвлi в Укра1ш в розмiрi 1,3 млрд. дол. США було у 2005 р. та спостер^аеться у I пiврiччi 2014 р. в розмiрi 3,04 млрд. дол. США [5]. Експерти вважають покращення зовнiшньоторгiвельного балансу тимчасовим явищем, яке вщбуваеться пiд впливом девальваци нащонально! валюти та зниженням обсягiв закупiвлi газу у Росшсько! Федераци. Водночас спостер^аеться зниження обсягiв зовшшньо! торгiвлi у 2013 р. та I пiврiччi 2014 р. (табл. 1). Невтшним е прогноз Кабiнету Мiнiстрiв про падiння у 2014 рощ обсяпв експорту на 11,6% та iмпорту - на 21,1%, у зв'язку з ситуащею на сходi Украши та погiршенням взаемовiдносин з Росшською Федерацiею [2].
Таблиця 1
Змша обсяпв зовшшньоТ торг1вл1 товарами 1 послугами _(у % до попереднього пер1оду)_
Роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 I кв. 2014
експорт +13,7 +27,2 +34,9 -37,4 +28,1 +30,1 +0,3 -7,3 -6,0
1мпорт +24,8 +34,5 +40,3 -45,0 +30,8 +34,2 +2,9 -7,5 -18,0
Джерело: складено автором на основ1 даних [1].
Протягом останшх роюв основш позицп украшського експорту залишались маже незмшними. У структурi товарного експорту у 2013 рощ чорш метали становили 22,6%, зерновi культури - 10,1%, руди, шлак i зола -6,2%, мехашчш машини - 6,1%, жири та оли - 5,5%, електричш машини - 4,9%, палива мiнеральнi, нафта i продукти И перегонки - 4,5%, вироби з чорних металiв - 4,1%, залiзничнi локомотиви - 3,9%, насшня i плоди олiйних рослин -3,2%. У структурi iмпорту товарiв палива мiнеральнi, нафта i продукти И перегонки становили 27,6%, мехашчш машини - 9%, електричш машини -7,2%, засоби наземного транспорту, ^м залiзничного - 7,1%, пластмаси, полiмернi матерiали - 4,6%, фармацевтична продукщя - 4,0%. У структурi експорту послуг транспортш послуги становили 56%, дiловi послуги - 10,6%, послуги у сферi телекомунiкацiй, комп'ютерш та iнформацiйнi послуги -10,1%. У структурi iмпорту послуг транспортш послуги склали 22,6%, дiловi
120
услуги - 18,9%, услуги, гов'язаш з фiнaнсoвoю дiяльнiстю - 13,3%, poялтi та iншi пoслyги, пoв'язaнi з викopистaнням iнтелектyaдьнoï влaснoстi - 11,2%, услуги y сфеpi телекoмyнiкaцiй, кoмп'ютеpнi та iнфopмaцiйнi пoслyги - 9,2%, услуги, пoв'язaнi з пoдopoжaми - 9,1%.
Ан^зуючи pезyльтaти зoвнiшньoï тopгiвлi Укpaïни з кpaïнaми-сyсiдaми (табл. 2, табл. 3), бaчимo, щo левoвa частка ^ипадае на Poсiйськy Федеpaцiю. Частка експopтy тoвapiв y 2013 po^ склала 23,8%, iмпopтy тoвapiв - 30,2%, експopтy пoслyг - 36,9%, iмпopтy пoслyг - 16,5%. Однак, за пpoгнoзaми експеpтiв oбсяг у^аш^^го експopтy дo Poсiйськoï Федеpaцiï за тдсумками 2014 poкy мoже знизитись як мiнiмyм на 35%, а в наступтому poцi мoже скopoтитись ще на 40% [6]. Дpyге мiсце сеpед кpaïн-сyсiдiв Укpaïни y зoвнiшнiй тopгiвлi пoсiдae Пoльщa, тpетe-четвеpте - мoжнa poздiлити мiж Бiлopyссю та Угopщинoю.
Таблиця 2
Обсяги експорту-ÍMnopTy Toeapie з крaïнaми-сусiдaми yKpaÍH^
млн. дол. США*
^^^^^ Poки Кpaïни ^^^^^ 2005 2010 2011 2012 2013
Експopт тoвapiв
Укpaïнa, всьoгo в т.ч. в: 34228,4 51405,2 68394,2 68830,4 63320,7
Шльща 1010,4 1787,2 2794,1 2576,3 2547,8
Угopщинa 688,8 860,1 1340,7 1510,4 1557,0
Слoвaччинa 507,7 568,2 843,0 672,6 752,7
Румушя 488,8 705,8 950,7 551,7 558,2
Бiлopyсь 891,1 1899,2 1922,3 2251,1 1983,7
РФ 7490,1 13428,1 19819,6 17631,7 15077,3
Мoлдoвa 678,6 713,5 874,4 822,7 903,3
Iмпopт тoвapiв
Укpaïнa, всьoгo в т.ч. в: 36136,3 60742,2 82608,2 84658,1 76986,8
Шльща 1405,9 2788,8 3183,4 3569,9 4074,2
Угopщинa 647,7 1214,6 1326,7 1159,7 1400,6
Слoвaччинa 304,0 442,6 603,9 588,3 663,8
Румушя 211,8 682,2 1125,8 930,0 897,2
Бiлopyсь 939,8 2567,6 4211,8 5068,8 3605,3
РФ 12842,5 22198 29132,2 27418,3 23244,0
Мoлдoвa 84,2 73,6 130,4 122,0 102,1
Джерело: складеш aвтopoм на oснoвi даних [1].
У 2013 po^ в пopiвняннi з пoпеpеднiм poкoм y зoвнiшнiй тopгiвлi Укpaïни частка кpaïн £С збiльшилaсь i стaнoвилa в e^nopri 26,5%, в iмпopтi -35,1%. Найбшьшими тopгiвельними пapтнеpaми Укpaïни е Шмеччина, Пoльщa та Iтaдiя. У 2013 po^ в експopтi тoвapiв частка Нiмеччини стaнoвилa 9,6%, Пoльщi - 15,2%, 1тал^' - 14,1%, , а в iмпopтi тoвapiв частка Нiмеччини - 25,0%,
121
Польщi - 15,1%, Ггали - 7,7%. Основними кра1нами-партнерами £С в експорт послуг е Велика Бриташя (18,3%), Шмеччина (16,1%), Кiпр (10,0%). Частки Польщi та Ггали становлять вiдповiдно 5,1% та 3,5%. В iмпортi послуг лщирують також Велика Британiя (25,0%) та Кшр (24,4%). Частка Шмеччини становить 14,7%, Польщi - 4%.
Таблиця 3
Обсяги експорту-1мпорту послуг з кра'шами-сусвдами УкраУни,
млн. дол. США
^^^^^^ Роки Краши ^^^^^ 2005 2010 2011 2012 2013
Експо] рт послуг
Украша, всього в т.ч. в: 6134,7 11759,4 13792,2 13599,1 14836,3
Польща 62,2 93,0 134,6 141,8 219,6
Угорщина 128,2 223,9 84,2 77,1 183,5
Словаччина 49,2 50,6 49,4 38,2 50,3
Румушя 8,0 21,6 28,2 30,5 53,2
Бшорусь 47,3 131,8 155,4 120,4 124,2
РФ 2574,5 5157,1 5634,6 5376,5 5475,7
Молдова 33,7 67,1 66,3 74,5 73,7
1мпорт послуг
Украша, всього в т.ч. в: 2935,0 5447,7 6235,2 6736,1 7609,0
Польща 77,0 141,2 142,9 175,8 168,9
Угорщина 49,8 52,3 101,0 108 88
Словаччина 17,5 18,2 33,6 27,6 30,9
Румушя 4,0 11,2 13,0 10,2 11,6
Бшорусь 23,8 63,3 80,8 81,6 100,8
РФ 436,7 793,5 955,6 995,9 1254,8
Молдова 15,3 29,1 34,0 36,8 42,8
Джерело: складено автором на основ1 даних [1].
Враховуючи неоднорщшсть формування зовнiшньоекономiчних зв'язкiв на всш територи Укра1ни, неспiвмiрнiсть територiй та економж кра1н-сусвдв, доцiльним е аналiз формування зовнiшньоекономiчних зв'язкiв пiд впливом евроштеграцшних процесiв в розрiзi окремих регюшв. Найбiльш сприйнятним до евроштеграцшних виклиюв е Карпатський регiон, який входить в Карпатський еврорегюн. В таблиц 4 подано результати та прогнозш данi зовшшньоторпвельно! дiяльностi областей Карпатського регюну. Аналiзуючи данi, можна зробити висновок, що кращi результати демонструють
122
Таблиця 4
30BHimHb0T0pr¡Be.ibHa д1яльн1сть в KapnaTCbKOMy регшш, _млн. дол. США_
Обласи Poки
2005 2013 Пpoгнoз
2014 2015
Експopт тoвapiв
Зaкapпaтськa 552,7 1300,0 y=578,01x0,4131, R2=0,8201
149D,4 155D,4
Iвaнo-Фpaнкiвськa 813,5 471,7 0,1245 < R2 < 0,1584
пpoгнoз нeдoстoвipний
Львiвськa D21,U 1290,9 y=1,3473x2+D3,225x+D48,5, R2=0,753D
1415,5 1507,0
Чepнiвeцькa 102,3 125,3 0,0029 < R2 < 0,1588
пpoгнoз нeдoстoвipний
Iмпopт тoвapiв
Зaкapпaтськa D8D,5 2062,5 y=729,3xU,45D5, R2=0,DD01
2086,4 2179,2
Iвaнo-Фpaнкiвськa 573,D 578,3 0,012D < R2 < 0,0519
пpoгнoз нeдoстoвipний
Львiвськa 934,D 2655,9 y=852,44x0,5'4, R2=0,807D
3200,2 3380,1
Чepнiвeцькa 1D4,4 158,1 0,0029 < R2 < 0,1588
пpoгнoз нeдoстoвipний
Експopт пoслyг
Зaкapпaтськa 31,3 292,4 y=D,5553x2-45,541x+95,7D7, R2=0,D821
295,9 388,0
Iвaнo-Фpaнкiвськa 13,0 68,5 y=10,334eU,2383x, R2=0,788D
112,1 142,3
Львiвськa 57,6 395,7 y=7,3185x2-41,31x+123,1D, R2=0,87D2
441,9 554,3
Чepнiвeцькa 1,4 17,0 y=1,1679eU,2841x, R2=0,9525
20,0 26,6
Iмпopт гослуг
Зaкapпaтськa 27,2 48,4 y=21,882eU,U8'4x, R2=0,5704
52,4 57,2
Iвaнo-Фpaнкiвськa 7,2 34,4 y=7,9109x0,''33, R2=0,D797
46,9 50,5
Львiвськa 33,6 113,2 y=37,088eU,1226x, R2=0,D975
126,4 142,9
Чepнiвeцькa 0,5 2,4 0,00001 < R2 < 0,1102
пpoгнoз нeдoстoвipний
Джерело: склaдeнo aвтopoм на oснoвi дaниx [1].
Львiвськa та Зaкapпaтськa oблaстi. Цe зyмoвлeнo вищим пpoмислoвим poзвиткoм циx oблaстeй, кpaщoмy зaлyчeннi тypистичнo-peкpeaцiйниx peсypсiв та вигiднiшим пpикopдoнним пoлoжeнням на стику кopдoнiв кiлькox дepжaв. За oптимiстичним пpoгнoзoм eкспopтнo-iмпopтнa дiяльнiсть в циx oблaстяx зpoстaтимe. Kpiм тoгo важливу poль вда^ае активна участь нayкoвo-дoслiдниx
123
шституцш у переходi вщ транскордонного сшвроб^ництва до створення еврорепошв. Закарпатська область найпродуктившше сшвпрацюе в рамках Карпатського ерорепоном. Для Львiвсько! областi, як показуе практика, дieвими е участь у еврорепош «Буг», а також створення спшьно з Пiдкарпатським воеводством Польщi еврорегiону «Сян».
Висновки. Зростаючий товарооб^ мiж GC та Украшою характеризуеться низькою часткою експорту та торпвельними вiдносинами з незначною кiлькiстю краш, що зумовлено труднощами реалiзащ! украшсько! продукци на европейських ринках. Крiм того, товарна структура украшського експорту складаеться в бiльшостi з сировинно! продукци. Щоб змiнити ситуацiю, необхщно змiцнити конкурентоспроможнiсть нащонально! економiки та здшснити ll перебудову на засадах шновацшного розвитку.
Gвроiнтеграцiя мае позитивний вплив на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, оскшьки вiдкривае новi можливостi для експортно! дiяльностi на ринку GC завдяки зниженню тарифних i нетарифних бар'ерiв, дае можливiсть пiдприемствам, орiентованим на внутршнш ринок, виходити на зовшшш ринки збуту, стимулюе приплив шоземних iнвестицiй та новiтнiх технологiй.
Важливим кроком е розвиток еврорегiонiв, який дае можливкть використати европейський досвщ iнтеграцiйних процесiв, сприяе бiльш штенсивнш та ефективнiй дiяльностi у зовнiшньоекономiчних вiдносинах.
Gвроiнтеграцiя для Украши мае стати шструментом реалiзацil стратегiчних щлей в соцiально-економiчному, полiтичному та культурному розвитку.
Л1тература
1. Офiцiйний сайт Державно! служби статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Офщшний сайт Кабшету Мiнiстрiв Украши [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
3. Соцiально-економiчнi дослщження в перехщний перiод. Мiжрегiональне спiвробiтництво: стан та перспективи / 1н-т репональних дослiджень. - Львiв, 2007. - Вип. 4 (66). - 335 с.
4. Сшвробггництво мiж Украшою та кра!нами GC у 2013 рощ. Статистичний збiрник / Державна служба статистики Украши. - К., 2014. - 207с.
5. Соцiально-економiчний розвиток Украши за Ычень-липень 2014 року. / Державна служба статистики Украши. - К., 2014. - 30 с.
6. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:Ы*р:// economics. unian.net/
finanse.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
124
