CC BY
36(Х2). Таким чином, у дівчаток 2-4 класів спостерігається значний вплив ігор на розвиток витривалості.
Висновки
1. Застосування ПФЕ типу 23 дало змогу вивчити багатофакторну структуру ігрового навантаження учнів 2-4 класів. Дисперсійний аналіз свідчить про достатню значимість кількості ігор та кількості повторів на зміну показників витривалості учнів.
2. План факторного експерименту типу 23 дозволив уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період розвитку рухових здібностей учнів 2-4 класів під час уроків фізичної культури. Вони є об’єктивним інструментом оптимізації навчального процесу.
3. Наведені рівняння регресії є моделями які можуть бути використані для визначення оптимального співвідношення ігрових засобів у навчальному процесі учнів 2-4 класів.
4. Дані свідчать, що за показниками витривалості у віковій динаміці дівчаток і хлопчиків відзначається поступовий розвиток з наявністю сенситивного періоду у віці 7-8 років (2клас). У 3 класі (віковому діапазоні від 8 до 9 років) настає стабілізація темпів розвитку, від 9 до 10 років (4 клас) - їх зростання. Ці дані свідчать, що в молодшому шкільному віці слід цілеспрямовано використовувати ігри, що сприяють розвитку витривалості. Розвиток та вдосконалення цієї здібності значною мірою буде визначатися методикою, яка передбачає виконання вправ із максимальною інтенсивністю за короткий проміжок часу та зі зменшенням інтервалів відпочинку.
Наступним завдання експериментальної роботи буде розробка методичних рекомендацій з питань організації та методики проведення уроків фізичної культури з учнями молодших класів засобами рухливих ігор, які були систематизовані за спрямованістю на розвиток рухових здібностей учнів 2-4 класів.
Література
1. Былеева Л.В., Коротков И.М. Подвижные игры. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 224 с.
2. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів. - К.: Радянська школа, 1980. - 102 с.
3. Гогін О. В. Легка атлетика: Курс лекцій / ХДПУ ім. Г С. Сковороди. - Харків: ОВС, 2001. - 112 с.
4. Иващенко О.В. Нормативные показатели тренировочных нагрузок на начальном этапе подготовки юных гимнасток 6-8 лет: Автореферат дис. канд. пед. наук. - М., 1988.
- 23 с.
5. Мирошниченко В.И. Методика формирования двигательных навыков у детей младшего школьного возраста: Автореферат дис. канд. пед. наук. - М., 1988. - 19 с.
6. Худолій О.М., Карпунець Т.В. Планування експерименту в дослідженні процесу підготовки юних гімнастів. // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2002.
- №4. - С. 2 - 8.
7. Худолій О. Н. Моделирование процесса подготовки юных гимнастов: Монография. - Харьков: «ОВС», 2005. - 336 с.
8. Шиян Б.М. Теория и методика физического воспитания. -М.: Просвещение, 1988. - 224 с.
Надійшла до редакції 26.09.2007р.
ВПЛИВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УПРОДОВЖ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОвчарукІ .С.
Військовий інженерний інститут Подільського державного аграрно-технічного університету
Анотація. У ході лонгітюдинального формувального експерименту вивчали зміни показників фізичної і практичної військово-професійної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під впливом експериментальної системи фізичної підготовки впродовж навчання у вищому військовому навчальному закладі. Встановлено значну ефективність використаної системи в покращенні рівня фізичної та практичної військово-професійної підготовленості курсантів, що дозволяє рекомендувати її для широкого впровадження в практичну діяльність таких навчальних закладів.
Ключові слова: формувальний експеримент, майбутні фахівці з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, курсанти вищих військових навчальних закладів, фізична підготовленість, практична військово-професійна підготовленість.
Аннотация. Овчарук И.С. Влияние экспериментальной системы на показатели физической подготовленности будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в ходе обучения в высшем военном учебном заведении. В ходе лонгитюдинального формирующего эксперимента изучали изменения показателей физической и практической военно-профессиональной подготовленности будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в ходе обучения в высшем военном учебном заведении. Выявлена значительная эффективность разработанной системы в улучшении уровня физической и практической военно-профессиональной подготовленности курсантов, что позволяет рекомендовать ее для широкого использования в практической деятельности таких учебных заведений.
Ключевые слова: формирующий эксперимент, будущие специалисты по ликвидации последствий чрезвычайный ситуаций, курсанты высших военных учебных заведений, физическая подготовленность, практическая военно-профессиональная подготовленность. Annotation. Ovcharuk I.S. Influence of the experimental system on the indexes of physical preparedness of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations during studies in higher military educational establishment. During of longitude forming experiment studied the changes of indexes physical and practical military-professional preparedness of future specialists on liquidation of consequences of extraordinary situations during teaching in higher military educational establishment. Considerable efficiency of the developed system is exposed in the improvement of level of physical and practical military-professional preparedness of cadets that allows recommending her for the wide use in practical activity of such educational establishments.
Keywords: forming experiment, future specialists on liquidation of consequences extraordinary situations, students of higher educational establishments of soldieries, physical preparedness, and practical military-professional preparedness.
Вступ
Під час аналізу літературних джерел виявили протиріччя між положеннями галузевої науки про фізичне виховання в системі професійної освіти та змістом його програмно-нормативних основ на сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ). Так, незважаючи на розширення функцій, збільшення завдань рятувальних підрозділів і реорганізацію їх управлінських структур [4, 5], чинне фізичне виховання курсантів зовсім не враховує зазначених тенденцій [8, 9]. Також, не знайшла комплексного вирішення проблема реалізації системного підходу в їхній фізичній підготовці, оскільки дотепер не конкретизовано за роками навчання її завдань, засобів, методів, спрямованості й оптимальних величин фізичних навантажень, недостатньо розроблені контрольно-нормативні вимоги до загальної і спеціальної фізичної підготовленості курсантів з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, незначною є кількість годин на їхню фізичну і практичну військово-професійну підготовку порівняно з розвинутими країнами світу. Підтвердженням цього є поодинокі праці [1-3, 6, 7] з вивчення лише окремих питань зазначеної проблеми, що обумовлює необхідність її подальшого дослідження.
Робота виконується згідно плану науково-дослідної роботи військового інженерного інституту Подільського держаного аграрно-технічного університету на 2001-2005, 2006-2010 рр., Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.6 «Комплексний підхід до вирішення завдань фізичного виховання учнівської молоді» (номер державної реєстрації 0102Ш05721).
Формулювання цілей роботи
Мета - експериментально дослідити ефективність розробленої системи фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій упродовж їхнього навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Методи й організація дослідження. Під час дослідження використовували такі методи: на теоретичному рівні - аналіз, синтез, системний; на емпіричному - лонгітюдинальної організації конста-тувального експерименту, педагогічне тестування, математико-статистичні. Досліджувані - одні й ті самі 57 курсантів, які у вересні 2002 року розпочали навчання у Військовому інженерному інституті ПДАТУ на факультеті підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і впродовж навчання використовували експериментальну (група ЕГ) та 468 курсантів, які в 1999-2002 навчальних роках використовували чинну систему фізичної підготовки (група КГ). Для вивчення фізичної підготовленості курсантів використовували батарею з 14 тестів, що дозволяла оцінити всі основні й деякі спеціальні фізичні якості; кожен тест відповідав
встановленим метрологічним вимогам [10]. Практичну військово-професійну підготовленість кур -сантів визначали, використовуючи 14 спеціальних рухових завдань, визначених програмою державного іспиту навчального закладу на основі відповідних директивних документів [9]. Ефективність експериментальної системи встановлювали, використовуючи такі характеристики: кількість показників фізичної підготовленості, що впродовж кожного року покращилися на статистично значущу величину, величини їх прояву в ЕГ та КГ; відповідність результатів фізичної підготовленості в цих групах розробленим нами, практичної військово-професійної підготовленості - визначеним програмою державного іспиту контрольно-нормативним вимогам.
Результати дослідження
Кількісні й якісні характеристики показників фізичної підготовленості курсантів. Наприкінці І курсу в дослідних групах збільшилися швидкісні якості, швидкісна сила в стрибках, координаційні здібності в циклічних локомоціях і акробатичних рухових діях, у КГ також швидкісна в бігу, загальна і швидкісна витривалість в складнокоор-динаційній руховій діяльності (табл. 1). Разом з тим, їхні величини відрізнялися: результати бігу 20 м в ЕГ були краще на 0,03 с порівняно з КГ, хоча на початку навчального року перевагою відзначалася остання (р <0,01); в інших досліджуваних показниках результати КГ були вищі порівняно з ЕГ, за винятком стрибка в довжину з місця, що між собою практично не відрізнялися.
Водночас приріст показників, що відзначався невірогідними величинами, суттєво відрізнявся, а саме: в ЕГ результати динамометрії правої і лівої кистей були кращі відповідно на 2,9 і 2,1 кг порівняно з КГ; бігу 100 м, 3000 м, подолання смуги перешкод, човникового бігу, навпаки, були вищі в КГ порівняно з першою (р<0,05^0,001).
Вищезазначене свідчило про дещо кращу тенденцію зміни показників фізичної підготовленості в КГ порівняно з ЕГ за їх кількістю та приростом результатів, що пов’язували з особливостями перебігу адаптаційних процесів, а саме з різною спрямованістю розвивальних навантажень та високими (порівняно з використаними до вступу у ВВНЗ) величинами фізичних навантажень, які в зв’язку з постійною мобілізацією функціональних ресурсів організму призвели до виникнення в КГ широкого «перехресного» ефекту, забезпечивши покращення більшості фізичних якостей та більш високі величини прояву фізичних якостей порівняно з ЕГ. Останнє пов’язували з більш вузькою (вибірковою) спрямованістю використаних у цій групі розвиваль-них навантажень (насамперед швидкісної спрямованості), що зумовило виникнення відмінного від вищезазначеного «перехресного» ефекту, оскільки констатували значне покращення швидкісних, швидкісно-силових якостей та координаційних здібностей в циклічних локомоціях, акробатичних рухових
Таблиця 1
Зміни показників фізичної підготовленості в ЕГ та КГупродовж формувального педагогічного
експерименту (ЕГ - п=57; КГ - п=468)
Показник фізичної підготовленості Група I рік навчання II рік навчання III рік навчання IV рік навчання Загальні зміни
на початку наприкінці наприкінці наприкінц і нап рикінці
X і ± т X 2 ± т ? X t X з ± т ? X t X 4 ± т ? X t X 5 ± т ? X t ? X t
Динамометрія правої кисті, кг КГ 45,8 ± 0,6 45,8 ± 0,6 0 0 46,4 ± 0,2 0,6 1,67 47,0 ± 0,2 0,6 2,14* 47,5 ± 0,2 0,5 1,79 1,7 2,67*
ЕГ 48,1 ± 0,7 48,7 ± 0,7 0,6 0,60 49,9 ± 0,8 1,2 1,13 50,7 ± 0,8 0,8 0,71 51,0 ± 0,8 0,3 0,27 2,9 2,74*
Динамометрія лівої кисті, кг КГ 44,8 ± 0,6 44,9 ± 0,3 0,1 0,15 45,3 ± 0,3 0,4 1,00 45,7 ± 0,2 0,4 1,11 46,3 ± 0,2 0,6 2,14* 1,5 2,38*
ЕГ 46,4 ± 0,6 47,0 ± 0,6 0,6 0,71 48,0 ± 0,6 1,0 1,18 49,1 ± 0,6 1,1 1,29 49,0 ± 0,7 -0,1 0,11 2,6 2,82*
Станова динамометрія, кг КГ 138,6 ± 2,2 141,4 ± 1,2 2,8 1,12 145,9 ± 0,8 4,5 3,13** 148,6 ± 0,7 2,7 2,55* 150,9 ± 0,6 2,3 2,50* 12,3 5,39***
ЕГ 141,7 ± 2,7 145,9 ± 2,8 4,2 1,08 156,0 ± 2,9 10,1 2,51* 164,2 ± 3,0 8,2 2,01* 170,0 ± 2,7 5,8 1,44 28,3 3,88**
Вис на зігнутих руках, с КГ 35,5 ± 1,1 37,2 ± 0,6 1,7 1,36 41,2 ± 0,4 4,0 5,56*** 44,7 ± 0,3 3,5 7,0*** 46,3 ± 0,3 1,6 3,81** 10,8 9,47***
ЕГ 33,7 ± 1,5 36,3 ± 1,4 2,6 0,56 43,4 ± 1,5 7,1 1,52 50,7 ± 1,5 7,3 3 44** 52,0 ± 1,5 1,3 0,61 18,3 8,63***
Біг 20 м з ходу, с КГ 2,78 ± 0,01 2,73 ± 0,01 -0,05 5,00*** 2,66 ± 0,005 0,07 7,00*** 2,62 ± 0,004 -0,04 6,66 2,59 ± 0,003 -0,03 6,00*** -0,19 19,0***
ЕГ 2,83 ± 0,01 2,7 ± 0,01 -0,13 13,0*** 2,63 ± 0,01 0,07 7,00*** 2,53 ± 0,01 -0,1 10,0*** 2,51± 0,01 -0,02 2,00* 0,32 22,8***
Метання набивного м'яча сидячи, м КГ 4,87 ± 0,07 4,94 ± 0,04 0,07 0,87 5,01 ± 0,03 0,07 1,40 5,07 ± 0,02 0,06 1,50 5,12 ± 0,02 0,05 1,67 0,25 3,57**
ЕГ 5,04 ± 0,09 5,1±0,09 0,06 0,46 5,41 ± 0,09 0,31 2,38* 5,86 ± 0,08 0,45 3,75** 5,92 ± 0,08 0,06 0,55 0,88 7,33***
Стрибок у довжину з місця, м КГ 2,05 ± 0,01 2,07±0,007 0,02 2,00* 2,09 ± 0,005 0,02 2,22 * 2,11 ± 0,004 0,02 3,33** 2,13 ± 0,003 0,02 4,00*** 0,08 8,00***
ЕГ 2,05 ± 0,01 2,07±0,01 0,02 2,00* 2,14 ± 0,01 0,07 7,00*** 2,25 ± 0,01 0,11 11,0*** 2,26 ± 0,01 0,01 1,00 0,21 21,0***
Човниковий біг 3х10 м, с КГ 7,74 ± 0,02 7,6±0,01 -0,14 7,0*** 7,59 ± 0,008 0,01 1,00 7,55 ± 0,006 -0,04 4,00*** 7,52 ± 0,004 -0,03 4,30*** 0,22 11,0***
ЕГ 7,77 ± 0,04 7,67±0,03 -0,1 2,00* 7,57 ± 0,03 -0,1 2,50* 7,4 ± 0,02 -0,17 4,25*** 7,34 ± 0,03 -0,06 1,50 0,43 8,60***
Три перекиди вперед, с КГ 5,06 ± 0,05 4,86±0,03 -0,2 3,33** 4,43 ± 0,02 0,43 10 7*** 4,13 ± 0,02 -0,3 10,0*** 3,95 ± 0,02 -0,18 6,00*** 1,11 20,9***
ЕГ 5,14 ± 0,06 4,92±0,06 -0,2 2,72** 4,7 ± 0,05 0,22 2,75** 4,35 ± 0,06 -0,35 4,38*** 4,13 ± 0,05 -0,22 2,75* 1,01 14,4***
Нахил уперед сидячи, см КГ 4,61± 0,5 5,66±0,3 1,05 1,81 6,2 ± 0,2 0,54 1,50 6,79 ± 0,2 0,59 2,00 7,7 ± 0,2 0,91 2,00 3,1 5,84***
ЕГ 5,07 ± 0,6 5,6±0,6 0,5 0,62 6,47 ± 0,6 0,87 1,00 7,59 ± 0,71 1,12 1,20 7,49 ± 0,7 -0,1 0,10 2,42 2,63*
Викрут мірної ттики за спину, см КГ 97,8 ± 0,7 97,0±0,5 -0,8 0,90 96,2 ± 0,3 -0,8 1,38 95,5 ± 0,2 -0,7 1,94 94,6 ± 0,2 -0,9 2,00 -3,2 4,44***
ЕГ 97,0 ± 1,1 96,4±1,1 -0,6 0,38 95,8 ± 1,1 -0,6 0,38 93,4 ± 1,0 -2,4 1,57 92,7 ± 1,1 -0,7 0,46 -4,3 2,77**
Біг 100 м, с КГ 14,9 ± 0,07 14,7±0,04 -0,2 2,50* 14,4 ± 0,03 -0,3 6,00*** 14,3 ± 0,02 -0,1 5,56*** 14,2 ± 0,02 -0,1 3,57*** -0,7 10,0***
ЕГ 15,1 ± 0,08 15,0±0,08 -0,1 0,91 14,4 ± 0,06 -0,6 6,00*** 13,9 ± 0,06 -0,5 6,25*** 13,9 ± 0,06 0 0 -1,2 12,0***
ЗКВ на смузі перешкод, хв. с КГ 2,28 ± 0,01 2,21±0,007 -0,07 7,00*** 2,16 ± 0,005 0,05 5,80*** 2,12 ± 0,006 -0,04 2,00* 2,09 ± 0,007 -0,03 3,33** 0,19 19,0***
ЕГ 2,29 ± 0,02 2,25±0,02 -0,04 1,33 2,14 ± 0,01 0,11 5 50*** 1,96 ± 0,03 -0,18 6,00*** 1,94 ± 0,03 -0,02 0,50 0,35 11,6***
Біг 3000 м, хв, с КГ 12,9 ± 0,07 12,7±0,04 -0,2 2,50* 12,6 ± 0,03 -0,1 2,00* 12,5 ± 0,02 -0,1 2,78** 12,5 ± 0,02 0 0 -0,4 5,71***
ЕГ 13,01 ± 0,1 12,8±0,09 -0,21 1,62 12,5 ± 0,08 -0,3 2,50* 11,89 ± 0,1 -0,61 4,69 11,8 ± 0,09 -0,09 3,00** 1,21 9,30***
діях, які певною мірою залежать від швидкості виконання відповідних рухових дій.
Іншу причину отриманих результатів вбачали в чітко визначених в ЕГ величинах навантажень і їх систематичному корегуванні виходячи з поточного стану курсантів, у той час як в КГ вони відзначалися, переважно, максимальними і субмаксимальними величинами, а корегувалися кожним курсантом виходячи із самопочуття, але бажання не бути гіршим за інших, у більшості випадків призводило до ігнорування цього, а значить до максимальної мобілізації психофізичних ресурсів. В ЕГ урахування особливостей статистичних взаємозв’язків між показниками, почерговий вплив на визначені фізичні якості, використання відповідних їм оптимальних параметрів навантажень забезпечило більш гармонійне покращення фізичної підготовленості порівняно з КГ, про що свідчило суттєве покращення зазначених якостей, зміни інших - відзначалися аналогічною тенденцією, що в деяких випадках кількісно була значно вища порівняно з останніми.
Наприкінці ІІ курсу в дослідних групах суттєво збільшилися силові, швидкісні, швидкісно-силові якості в стрибках, координаційні здібності в акробатичних рухових діях, швидкісна в бігу, загальна і швидкісна витривалість в складнокоорди-наційній руховій діяльності. У ЕГ такими змінами відзначалися також координаційні здібності в циклічних локомоціях, швидкісна сила в метаннях, у КГ
- статична силова витривалість. Разом з тим, величини зазначених показників дещо відрізнялися: результати станової динамометрії в ЕГ були на 10,1 кг, стрибка в довжину з місця - на 5,0 см, бігу 20 м -0,03 с, подолання смуги перешкод - 0,02 хв. вищі порівняно з КГ, хоча наприкінці І курсу розбіжності були значно менші - відповідно тільки 4,5 кг, 0 см (на користь ЕГ), 0,03 с і 0,04 хв (на користь КГ); результати виконання трьох перекидів уперед були на 0,33 с кращі в КГ, інших вищезазначених показників - практично не відрізнялися між собою.
Водночас приріст показників, що відзначався невірогідними величинами, суттєво відрізнявся: в ЕГ сила правої і лівої кистей була відповідно на 3,5 і 2,7 кг більше порівняно з КГ (р <0,01^0,001).
Вищезазначене свідчило про значно кращу тенденцію зміни фізичної підготовленості в ЕГ порівняно з КГ, оскільки відзначалася більшою кількістю фізичних якостей, які вірогідно покращилися та більшими величинами їх приросту впродовж навчального року. Одна з причин встановленого може полягати в більш раціональній довготривалій адаптації до використаних навантажень в ЕГ порівняно з КГ, що відзначалася переходом на другу стадію - інтенсивного перебігу структурних і функціональних перетворень в органах і тканинах відповідних функціональних систем на основі вже сформованих у попередньому році функціональних систем, які забезпечували високий
рівень прояву швидкісних, швидкісно-силових якостей, координаційних здібностей в циклічних локомоціях і акробатичних рухових діях у зв’язку з тим, що оскільки використані впродовж ІІ курсу навантаження відзначалися, як і в попередньому році, чітко визначеною більш вузькою спрямованістю й оптимальними величинами. У КГ особливості перебігу адаптаційних процесів були схожі з попереднім роком, - вона відбувалася за рахунок постійної мобілізації функціональних ресурсів організму, обумовленої широким спектром спрямованості використаних розвивальних навантажень та їх біляграничними величинами, які хоча і забезпечили наприкінці року «перехресний» ефект, але його результативність була значно нижча порівняно з попереднім роком.
Упродовж ІІІ курсу в дослідних групах суттєво покращилася більшість фізичних якостей курсантів, а саме: в ЕГ - швидкісна сила в метаннях, в обох групах - швидкісні, силові, швидкісно-силові якості в стрибках, координаційні здібності в циклічних локомоціях, акробатичних рухових діях, швидкісна в бігу, складнокоординаційній руховій діяльності, загальна і статична силова витривалість (табл. 1). Разом з тим, їх величини були неоднакові: в ЕГ результати станової динамометрії були вищі на 15,6 кг, вису на зігнутих руках - на 6,0 с, бігу 20 м - 0,09 с, стрибка в довжину з місця - 14,0 см, човникового бігу - 0,15 с, бігу 100 м - 0,4 с, подолання смуги перешкод - 0,16 хв, бігу 3000 м - 0,61 хв порівняно з КГ, хоча на початку року розбіжності були значно менші - відповідно 10,1 кг, 2,2 с, 0,03 с, 5,0 см, 0,02 с, 0 с, 0,02 хв, 0,1 хв на користь ЕГ. Що стосується виконання трьох перекидів, то тут результати були на 0,22 с кращі в КГ, метання набивного м’яча, навпаки - на 79,0 см кращі в ЕГ (р <0,001).
Водночас, виявлено статистично значущі розбіжності між приростом показників, збільшення яких за рік було невірогідне: в ЕГ результати динамометрії правої кисті на 3,7 кг, лівої - на 3,4, викруту мірної лінійки за спину - на 2,1 см були більше порівняно з даними КГ (р<0,05-0,001).
Вищезазначене свідчило про значно кращу тенденцію зміни показників фізичної підготовленості в ЕГ порівняно з КГ, що пов’язували з аналогічними визначеним у попередньому навчальному році причинами.
Наприкінці ІУ курсу в дослідних групах значно покращилися швидкісні якості, координаційні здібності в акробатичних рухових діях, в ЕГ також загальна витривалість, в КГ - швидкісна в бігу, складнокоординаційній руховій діяльності, статична силова витривалість, координаційні здібності в циклічних локомоціях, швидкісно-силові в стрибках і швидкісні якості (табл. 1). Разом з тим, їх величини відрізнялися: в ЕГ результати бігу 20 м були на
0,08 с кращі порівняно з КГ, в останніх - на 0,18 с у виконанні трьох перекидів; в інших показниках, за винятком нахилу вперед, величин прояву показників були значно вищі в ЕГ порівняно з КГ.
Водночас, суттєвими розбіжностями відзначалися результати, приріст яких у дослідних групах був невірогідний, - в ЕГ у метанні набивного м’яча вони були на 80,0 см вищі порівняно з КГ (р <0,05-0,001).
Вищезазначене свідчить про перевагу КГ над ЕГ у кількості показників фізичної підготовленості, що вірогідно покращилися та про зворотний характер співвідношення величин їх приросту, які, навпаки більшими були в останніх. Такі зміни в ЕГ пов’язували з переходом довготривалої адаптації на новий рівень - мобілізацію функціональних ресурсів організму тільки в окремому (вузькому) напрямку, а саме в збільшенні швидкісних можливостей курсантів, що сприяло суттєвому покращенню крім швидкісних, також координаційних здібностей в акробатичних рухових діях, загальної витривалості та підтриманню на досягнутому рівні інших досліджуваних якостей. У КГ, незважаючи на ком -плексний розвиток фізичних якостей з використанням граничних і біляграничних навантажень, довготривала адаптація відзначалася вибірковим впливом на функціональні системи і переходом на стадію стійкого ефекту, забезпечивши наприкінці року значне покращення більшості досліджуваних фізичних якостей.
Зміни показників фізичної підготовленості впродовж усього періоду навчання свідчили про їх суттєве покращення в КГ та ЕГ, за винятком рух -ливості в поперековому відділі хребта і плечових суглобах (табл. 1). Разом з тим, в ЕГ величини прояву всіх показників, крім координаційних здібностей в акробатичних рухових діях, що відзначалися більш високим рівнем розвитку в КГ та рухливості в поперековому відділі хребта, плечових суглобах, які в групах не відрізнялися, були значно більші порівняно з останніми, а отже вказувало на перевагу експериментальної системи фізичної підготовки над чинною.
Стан фізичної підготовленості випускників за результатами виконання контрольно-нормативних вимог. Порівняльний аналіз підсумкових даних за розробленими нами нормативами оцінки фізичної підготовленості курсантів наприкінці навчання у ВВНЗ виявив, що в ЕГ високим рівнем відзначалося 14,3% курсантів, у КГ - жоден, вищим від середнього - відповідно 60,7% і 4,3%, середнім -25,0% і 74,6%, нижчим від середнього - тільки в КГ 21,1% курсантів (р<0,05); результатів на низькому рівні не виявлено.
Стан практичної військово-професійної підготовленості випускників за результатами виконання контрольно-нормативних вимог. Отримані дані свідчили, що за сумарною оцінкою виконання визначених програмою державного іспиту чотирнадцяти контрольних завдань, практична військово-професійна підготовленість 42,1% курсантів ЕГ і 25,0%
- КГ відповідала оцінці «відмінно» (р <0,05), відповідно 57,9% та 75,0% - оцінці «добре», тобто була значно краще в перших.
Аналіз даних про виконання кожного окремого контрольного завдання виявив, що в 4 з 14 завданнях є статистично значущі розбіжності між кількістю оцінок «відмінно», а саме: в завданні «звільнення постраждалого за допомогою домкрату» в ЕГ їй відповідали результати 98,2% курсантів, в КГ - тільки 92,7, «одягання ЗЗК у вигляді плащу» - відповідно 84,2 і 69,4, «завантаження пораненого на автомобіль УАЗ-452А/ АС-66 (в складі розрахунку з 4 осіб)» - 93,0 і 77,3, «розгортання дезінфекційно-душової техніки ДДА-66 у складі відділення» - 75,4 і 61,4 (р <0,05). Ще більші розбіжності виявлено при аналізі результатів на оцінку «добре»: у завданні «стрільба з ПМ» в ЕГ її отримало 49,1% курсантів, у КГ -тільки 32,5%, «накладання гумового джуту (хустинки) на стегно (плече)» - відповідно 52,6 і 37,8, «стрільба з АК-74» - 42,1 і 27,7 (р<0,05); у завданнях «звільнення постраждалого за допомогою домкрату», «одягання ЗЗК у вигляді плащу», «завантаження пораненого на автомобіль УАЗ-452А/ АС-66» їх було більше в КГ, що обумовлювалося більшою кількістю оцінок «відмінно» в ЕГ. Із зазначеним також пов’язували розбіжності між ЕГ та КГ у кількості оцінок «задовільно».
Висновки:
1. Експериментальна система фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відзначається більш виразним позитивним впливом на їхню фізичну підготовленість порівняно з чинною, оскільки наприкінці за період навчання у ВВНЗ забезпечує покращення всіх, за винятком рухливості в поперековому відділі хребта і плечових суглобах, досліджуваних фізичних якостей, що за величиною прояву значно більші порівняно з контрольною групою.
2. Використання експериментальної системи сприяє покращенню практичної військово-професійної підготовленості курсантів, що наприкінці навчання оцінюється тільки на «відмінно» або «добре», з яких перших у півтора рази більше порівняно з отриманими після використання чинної системи фізичної підготовки.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на розробку змісту фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням індивідуальних моторних особливостей, використовуючи різні критерії диференціації курсантів і, в першу чергу, тип соматичної конституції.
Література:
1. Андреев В.М. Профессиональная направленность физической подготовки курсантов пожарно-технических училищ МВД России: Автореф. дис. ...кандидата пед. наук. -М., 1995. - 21 с.
2. Антошків Ю.М. Динаміка рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості курсантів Львівського інституту пожежної безпеки МНС України упродовж 6 семестрів навчання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. проф. С.С. Єрмакова. - 2005. - №24. - С.
3. Гоншовський В.М. Стан сформованості змісту та підходи
до оптимізації фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Молода спортивна наука України: Анотації, зміст та допоміжні індекси + зб. наук. праць на CD. - Вип. 11. - Львів: НВФ «Українські технології», 2007. - С. 12.
4. Закон України «Про війська Цивільної оборони України»: ВРУ - № 556-XIV. - К., 1999.
5. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби»: ВРУ -№ 1281-XIV. - К., - 1999.
6. Ковальчук А.М., Антошків Ю.М. Взаємозв’язок успішності курсантів Львівського інституту пожежної безпеки МВС України з фізичної, пожежно-рятувальної та військової підготовки в системі фахової освіти // Удосконалення фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки курсантів ВВЗ МВС України: Матеріали Всеукр. наук.-пр. конференції. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 122-127.
7. Морозов С.А. Физическая подготовка курсантов военноучебных заведений радиационной, химической и биологической защиты: Автореф. дис. ...кандидата пед. наук. -СПб., 2000. - 23 с.
8. Наказ МОУ №400 від 5.11.1997 «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України». - Київ, 1997. - 129 с.
9. Наказ МНС України від 27.11.2003 р. за № 455: «Тимчасова настанова з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України». - К., 2003. - 108 с.
10. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів.
- К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.
Надійшла до редакції 25.09.2007р.
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ САМОСОЗНАНИЯ У СТУДЕНТОВ-МЕНЕДЖЕРОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
Подбуцкая Н.В. , Воробьева Е.В. Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»
Анотація. У статті проведений аналіз таких дефініцій, як самосвідомість, цінність, самооцінка, “Образ Я”, які дозволив здійснити дослідження, результатом якого стало вивчення особливостей самосвідомості студентів менеджерів, а також його розвитку в процесі професійної підготовки у ВНЗ. Автори поставили такі завдання, як виявлення ціннісних орієнтацій у студентів менеджерів 1 і 4 курси; вивчення особливостей самосвідомості в студентів менеджерів і зрівняти характеристики самосвідомості студентів менеджерів 1 і 4 курси. Ключові слова: самосвідомість, цінність, саморозумін-ня, самоінтерес.
Аннотация. Подбуцкая Н.В., Воробйова Е.В. Особливості формування самосвідомості в студентів-менед-жерів у процесі професійної підготовки. В статье проведен анализ таких дефиниций, как самосознание, ценность, самооценка, “Образ Я”, которые позволил осуществить исследование, результатом которого стало изучение особенностей самосознания студентов менеджеров, а также его развития в процессе профессиональной подготовки в ВУЗе. В процессе проведенного исследования авторы решили такие задачи, как выявление ценностных ориентаций у студентов менеджеров 1 и 4 курса; изучение особенностей самосознания у студентов менеджеров и сравнение характеристик самосознания студентов менеджеров 1 и 4 курса.
Ключевые слова: самосознание, ценность, самопонимание, самоинтерес.
Annotation. Podbutskaya N.V., Vorobiova E.V. Features of formation of consciousness at students - managers during vocational training. The analyze of next comprehension self-
