CC BY
20
8. А. с. 1199601 СССР, МКИ4 И24И 39/00. Устройство для упрочнения наружных цилиндрических поверхностей деталей / В. И. Кырылив, Т. Н. Каличак, Ю. И. Бабей, Опубл. 23.12.85, Бюл. № 47.
9. Krous W., Nolze G. Powder Cell - A Program for the Representation and Manipulation of Crystal Structures and Calculation of the Resulting X-ray Powder Patterns // J. Appl. Cryst. - 1996. - 29. - P. 301-303.
10. Powder Diffraction File 1973: Search manual alphabetical listing and search section of frequently encountered phases. - Inorganic-Philadelphia, 1974.
11. Пинегин С. В. Контактная прочность и сопротивление качению. - М.: «Машиностроение», 1969. - 243 с.
Стаття надшшла доредакци 20.06.2015
УДК 619:611:636.2.084.
Васерук Н. Я., к. вет. н., доцент, Паска М. 3., д.вет.н., доцент © E-mail: [email protected]
Лъегесъкий нащоналънийушеерситет ветеринарноХмедицины та бготехнологШ гмеш С. 3. Ржицького
ВПЛИВ БЮЛОГ1ЧНО АКТИВНЫХ РЕЧОВИН НА МШЕРАЛЬНИЙ СКЛАД HHPKOBOÏ ТКАНИНИ БУГАЙЦ1В ПРИ П1ДВИЩЕНОМУ КАДМ1СВОМУ
НАВАНТАЖЕНН1
Зростання техногенного наеантаження на довктля еимагае посттного MOHimopuHzy eMicmy еажких метал1в в органах i тканинах теарин, як фактора якост1 виробленог тваринног продукцп. За корекцИг району в1дгод1вельного молодняку MemionamaMU Fe, Си, Zn, Mn, Co проведено досл1дження мтералъного складу тканини нирок бугайцгв. Проведеними дослгдженнями остановлено вмгст KadMiwy нирках бугайщв агроф1рми «Бовш1всъка» буе еищим на 35,9мкг/кг (36,2 %; Р< 0,001) . При додаванш до району металооргамчного премтсу вм\ст кадм1ю знижуеаеся на 33,2 - 41,1 % (P<0,01 - 0,001), застосуеання втамтних т'екцт та тдгод1вля MemioninoM не еплиеали на величину показника. BMicm зал1за, Midi, кобальту буе еищиму нирковт тканит теарин aгpoфipмu «EoerniecbKa».
Ключов1 слова: нирки, кадмт, мжроелементи, хелати, Memionin, eimaMinu.
УДК 619:611:636.2.084.
Васерук Н. Я., к. вет. н., доцент, Паска М. 3., д.вет.н., доцент
Львовский национальнийуниверситет ветеринарной медицини и биотехнологий
имени C.3. Гжицького
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ НА МИНЕРАЛЬНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ПОЧЕЧНОЙ ТКАНИ БЫЧКОВ ПРИ ПОВЫШЕННОЙ
КАДМИЕВОЙ НАГРУЗКЕ
Увеличение техногенной загрузки на среду требует мониторинга содержания тяжелих металлов в органах и тканях животных, как фактора качества продукции животноводства. При коррекции откормочного молодняка метионатами Fe, Си, Zn, Mn, Co проведено исследование минерального состава ткани почек бычков. Исследованиями установлено, что содержание кадмия в почках бычков агрофирми «Бовшевская» был выше на 35,9мкг/кг (36,2 %; Р<0,001).
© Васерук Н. Я., Паска М. 3., 2015
161
При введении в рацион металлоорганического премикса содержание кадмия снижалось на 33,2 - 41,1 % (P<0,01 - 0,001), применение витаминных инъекций и подкормка метионином не влияли. Содержание железа, меди, кобалътабыло више в почечной ткани животных агрофирми «Бовшевская».
Ключевые слова: почки, микроэлементи, кадмий, хелаты, метионин, витамин.
UDC 619:611:636.2.084.
Vaseruk N., Paska M.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named
after S. Gzhytskyj
INFLUENCE OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES ON THE MINERAL COMPOSITION OF RENAL TISSUE OF BULLS ON DIET WITH HIGHER CADMIUM CONCENTRATION
Rising of man-caused impact on environment requires continuous monitoring of heavy metals in organs and tissues of animals, as a factor of quality of produced animal products. The mineral composition of renal tissue of bulls on adjusted diet with metionate of Fe, Cu, Zn, Mn, Co was under the research. Conducted studies showed that concentration of cadmium in the kidneys of bulls of agricultural company «Bovshivska» was higher on 35,9 mcg / kg (36,2 %; P <0.001). Adding to the diet the metalloorganic premix decreased cadmium level by 33,2 - 41,1 % (P <0,01 - 0,001), use of vitamin injections and methionine had no effect on the value of the indicator. The content of iron, copper, cobalt was higher in renal tissue of animals of agricultural company «Bovshivska».
Key words: kidney, cadmium, minerals, chelates, methionine, vitamins.
Характер розподшу та стутнь нагромадження кадмда залежать вщ спорщненосп до р1зних структур, бюх1м1чних компонента тканин та оргашв, мщносп утворених комплекс1в i швидкосп ix ел1мшацп. У зв'язку з високою проникшстю кишково1 стшки для кадмда введения елементу спричиняе систематичне шдвищення його вмюту в оргашзмг Так, концентращя в нирках клшчно здоровнх тварнн, при пщвищеному BMicTi токсиканту в довкшл1, може зростати у багато раз1в [1] i досягати у ВРХ 74-116 мг/кг сухо! маси [2].
Дослщженнями встановлено, що органами-мшенями при штоксикацп кадм1ем е нирки, к1стковий мозок, печ1нка, трубчат1 юстки, с1м'яники, селез1нка [3]. У тварин переважно концентрац1я металу у печшщ нижча, н1ж у нирках [4].
Вважають, що розпод1л м1ж органами i тканинами залежить вщ шляху введения елементу. При пероральному надходженн1 в нирках м1ститься приблизно у 2 рази б1льше кадмда, шж у печ1нц1, а при внутр1венному введенн1 спостер1галось зворотне сшввщношення. П1двищений вм1ст металу в нирках при пероральному введен! пов'язаний в1рогщно, з тим, що кадм1й з шлунково-кишкового тракту поступае в кров i циркулюе з кадм1йзв'язуючим бшком, надал1 комплекс розпадаеться в нирках, ¿они металу вившьняються i реадсорбуються в проксимальних канальцях [5]. Вважають, що кадмш у нирках акумулюеться у форм1 м1нерально1 coni внаслщок особливостей процесу секрец1! органу [6], за шшими даними [7] елемент зв'язаний у нирков1й тканин1 з металотюнешом. Введений п1дшк1рно кадм1й вщкладаеться спочатку в печ1нц1, нирках (особливо в корковому mapi), селез1нц1, пщшлунковш, щитовидн1й залозах, наднирниках i ам'яниках, тод1 як у мозку, легенях, серц1, к1стках i м'язах -нагромадження обмежене.
162
Матер1али i методи. Для вивчення впливу кадмда на мшеральний склад нирково! тканини отримано! в умовах пщвищеного вмюту кадмда у кормах, обрано агроф1рму «Бовш1вська» Рогатинського району 1вано-Франювсько1 область Для з'ясування особливостей д!! металу та ефективносп застосування запропонованого премшсу паралельний дослщ проводили у еколопчно благополучному господарств1 ТзОВ «Л1тинське» Дрогобицького району Льв1всько1 обласп (вмют кадмда у кормах та вод1 не перевищував МДР). У кожному господарств1 шд1брано по 50 гол1в бичюв чорно-рябо! породи заключного перюду вщгод1вл1 з урахуванням живо! маси та в1ку. Сформовано 5 груп (чотири дослщш та одну контрольну; по 10 гол1в у кожнш). Тварини контрольно! групи отримували основний рацюн; першо! дослщно! групи - тривпамш в/м 4 мл що два тижш; друго! - метюнш у доз1 0,1 мг/кг ж.м; третьо! - премшс з хелат1в мшроелемешгв ( метюнат мщ 0,05, метюнат кобальту 0,03, метюнат затза 0,025, метюнат цинку 0,05 мг/кг ж.м); четверто! -премшс з вище перел1чених хелат1в м1кроелемент1в та тривпамш в/м 4 мл кожш 2 тижш.
Мшеральний склад тканини нирок визначали на спектрофотометр! типу AAS-30 з використанням стандартних метод1в у полум'яному режим! [10]. Отримаш результати оброблеш статистично (Плохшський М.В., 1969) [11].
Результаты дослщжень.
Вм1ст кадмда у нирковш тканиш тварин агроф1рми «Бовш1вська» становив 99,2±5,02, ТзОВ «Лп-инське»- 63,3±4,27мкг/кг. Р1зниця складала 35,9 мкг/кг (36,2 %; Р<0,001) (табл. 1).
При застосуванш ш'екцш тривпамшу (I дослщна група) у нирках вщгод1вельного молодняку агроф1рми «Бовш1вська» вмют кадмда знижувався на
8.8 мкг/кг (8,9 %), ТзОВ «Л1тинське» - на 4,2мкг/кг (6,6 %) пор1вняно до контролю. Пщгод1вля мет1он1ном (II дослщна група) спричинила прирют величини показника, вщносно контролю, у тварин агроф1рми «Бовш1вська» на 2,9 мкг/кг (2,9 %); у бугайщв ТзОВ «Л1тинське» значения показника залишилося на piBHi контролю -63,7±3,95 мкг/кг.
При додаванш до рацюну тварин протягом 9 мюящв метюнапв мшроелемешгв (III дослщна група) у нирках тварин агроф1рми "Бовш1вська" вмют кадмда знижувався, вщносно контролю на 34,0мкг/кг (34,3 %; Р<0,001); ТзОВ «Лп-инське» - на 21,0мкг/кг (33,2 %; Р<0,01). Цей ефект, ймов1рно, зумовлений взаемод1ею елеменгав не в процес1 тканинного метабол1зму, а зниженням абсорбцп i збщьшенням екскрецп кадмда з оргашзму.
Найбщьш ефективним було застосування комплексно! корекцп рацюну за мшроелементами та впамшами (IV дослщна група) Так, у нирках дослщних тварин агроф1рми «Бовш1вська» вмют кадмда знизився на 41,1 мкг/кг (41,7 %; Р<0,001), ТзОВ «Лп-инське» - на 25,7 (40,6 %; Р<0,01).
Вм1ст зал1за, мщ, цинку, кобальту та марганцю був вищим у нирковш тканиш тварин агроф1рми «Бовш1вська», шж ТзОВ «Лнинське» вщповщно на 6,1 мг/кг (20,1 %; Р<0,001); 0,4мг/кг (16,7 %; Р<0,01); 5,3мг/кг (20,2 %; Р<0,01);
8.9 мкг/кг (16,2 %; Р<0,5) та 1,03 мг/кг (64,0 %; Р<0,5). Вищий вмют мшроелемешгв може бути зумовлений, з одного боку, зв'язуванням даних елемешгв специф1чним бщком - металотюнешом, синтез якого шдукуеться кадм1ем, з шшого, при нестач1 елеменгав у оргашзм1 активно проходить i'x вторинна реабсорбщя i як наслщок -ниркова тканина збагачуеться мшроелементами.
Статистично в1рогщш змши (Р<0,01), пор1вняно до контролю, встановлено вщносно вмюту зал1за у III та IV дослщних групах агроф1рми «Бовш1вська» -
163
прирют величини показника становив 16,2 та 16,8 %, а у тварин ТзОВ "Л1тинське" - 8,7 та 10,7 % (Р<0,05) вщповщно.
Таблиця 1
Вм1ст мшроелемекпв та кальцто у тканиш нирок бугайцш теля
Елемент ГРУПИ ТВАРИН
Контрольна | I| II | III | IV
агроф1рма «Бовш1вська»
Кадмш, мкг/кг 99,2±5,02 90,4±3,47 102,1±3,47 **** 65,2±5,17 **** 57,8±4,69
Зал1зо, мг/кг 30,3±1,17 29,7±0,95 32,0±1,19 ** 35,2±0,93 ** 35,4±1,02
Мщь, мг/кг 2,4±0,18 2,4±0,12 2,5±0,06 2,8±0,19 2,7±0,08
Цинк, мг/кг 26,3±1,20 25,9±1,02 26,7±1,18 27,3±1,31 26,9±1,14
Марганець мг/кг 0,58±0,14 0,58±0,13 0,59±0,12 0,60±0,09 0,60±0,17
Кобальт, мкг/кг 55,1±2,96 52,8±1,24 56,7±2,90 57,4±1,84 56,9±1,18
Кальцш мг/кг 350,2±6,17 348,4±2,79 351,1±4,64 346,1±3,14 345,2±5,07
ТзОВ ".Штинське"
Кадмш, мкг/кг 63,3±4,27 59,1±4,018 63,7±3,95 ** 42,3±4,87 ** 37,6±5,21
Зал1зо, мг/кг 24,2±0,72 23,1±0,87 25,4±0,64 26,3±0,99 * 26,8±0,95
Мвдь, мг/кг 2,0±0,06 2,1±0,04 1,8±0,09 * 2,3±0,05 * 2,2±0,04
Цинк, мг/кг 21,0±1,04 20,9±0,97 22,0±1,20 24,6±1,32 25,5±1,18
Марганець мг/кг 1,61±0,32 1,62±0,12 1,63±0,09 1,67±0,25 1,67±0,23
Кобальт, мкг/кг 46,2±1,62 45,3±2,04 46,7±1,15 47,1±3,27 47,0±1,95
Кальцш мг/кг 385,3±4,20 371,5±3,96 377,4±7,40 376,1±6,18 370,2±7,15
У нирковш тканиш бугайщв III та IV дослщних труп ТзОВ «Л1тинське» збшьшувався вмют мщ на 0,3 (15,0 %; Р<0,05) та 0,2мг/кг (10,0 %; Р<0,05). Внаслщок застосування бюлопчно активних речовин протягом дев'яти мюящв статистично в1ропдно! р1знищ з контролем щодо цинку кобальту, марганцю та кальщю не встановлено. Вм1ст цинку у нирковш тканиш бугайщв агроф1рми "Бовш1вська" був в межах 25,9±1,01- 27,3±1,31мг/кг; ТзОВ "Л1тинське" - 20,9±0,97 - 25,5±1,18мг/кг; кобальту - 52,8±1,24 - 57,4±1,84 та 45,3±2,04 - 47,1±3,27 мкг/кг; марганцю - 0,58±0,14 - 0,60±1,17 та 1,61±0,32 -1,67±0,23 мг/кг; кальщю -345,2±5,07 - 351,1±4,64 та 370,2±7,15 - 385,3±4,20 мг/кг.
Висновки. Проведеними дослщженнями встановлено:
- вм1ст кадмда у нирках бугайщв агроф1рми "Бовш1вська" був вищим на 35,9мкг/кг (36,2%; Р<0,001);
- при додаванш до рацюну металооргашчного премшсу вмют кадмда знижувався на 33,2 - 41,1% (P<0,01 - 0,001), застосування впамшних ш'екцш та шдгод1вля метюншом не впливали на величину показника;
- вм1ст зал1за, мщ1, кобальту був вищим у нирковш тканиш тварин агроф1рми
164
"Бовш1вська";
- статистично в1ропдний (Р<0,05 - 0,01) прирют величины показника, пор1вняно до контролю, виявлено у бугайщв агроф1рми "Бовш1вська" вщносно вм1сту зал1за ( III та IV дослщш групи), а у ТзОВ '"Штинське" - зал1за (IV трупа) та мщ ( III, IV група).
Перспективи подальших дослщжень. Зростання техногенного навантаження на довкшля вимагае постшного мошторингу вмюту важких метал1в в органах i тканинах тварин, як фактора якосп вироблено! тваринно! продукцп.
Лггература
1. Morcombe P. W., Petterson D. S., Masters H. G., Ross P. J., Edwards J. R. Cadmium concentrations in kidneys of sheep and cattle in Western Australia. // Australian Joumal of Agricultural Research.- 2007.- 45: 4.- P. 851-862.
2. Cibulka S. Pohyb olova, kadmia a rtuti v biosfer. - Prague // Academia.- 1994.-P. 354.
3. Reddy C. S., Mohammad F. K., Ganjam V. K., Martino M. A. et. al.: Mobilization of tissue cadmium in mice and calves and reversol of cadmium induced tissue damage in calves by zinc // Bull. Envirom. Contam. Toxicol. - 1987, 39:350-357.
4. Kluge-Berge S., Skjerve E., Sivertsen T., Godal A. Lead, cadmium, mercury and arsenic in Norwegian cattle and pigs. Proceedings of the 3rd World Congress on Fooborne Infections and Intoxications, Berlin, Germany, 16-19 June 1992: Volume 2. 1992. - P. 745-748.
5. Никифоров А. А., Бреслер В. M. Стимулирование кадмием Na-независимого транспорта органической кислоты в почечных канальцах // Цитология.- 1984.- Том 27.- № 1.- С. 75-82.
6. Cibulka S. Pohyb olova, kadmia a rtuti v biosfer. - Prague // Academia.- 1994.-P. 354.
7. Zipser J., Kraczkowski H. The content of Cd, Cu, Zn and metallothioneine in kidneys and livers of horses and cattle from different regions of the eastern part of Poland. // Medycyna Weterynaryjna.- 1993.- 49: 6.- P. 253-255.
Стаття надшшла доредакци 16.03.2015
УДК 619:611:636.2.084.
Васерук Н. Я., к. вет. н., доцент, Паска М. 3., д.вет.н., доцент, Коваль Г. М., к.вет.н., доцент © E-mail: [email protected]
Льв1вський нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1мем С. 3. Ржыцького
МШЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ПЕЧ1НКИ БУГАЙЦ1В ПРИ П1ДВИЩЕНОМУ КАДМ1СВОМУ НАВАНТАЖЕНН1 ТА ЗАСТОСУВАНН1 БЮЛОГ1ЧНО
АКТИВНИХ РЕЧОВИН
За корекцт ращону в1дгод1вельного молодняку мет1онатамы Fe, Си, Zn, Mn, Co проведено до^дження мгнерального складу тканини печтки. Встановлено вищий на 41,3 мкг/кг (55,7 %; Р<0,001) вм\ст кадм1ю у печ1нц1 бугайщв, якг отримували быъшу юлъюстъ м1кроелементу разом з кормами району. У печ1нц1 тварин агроф1рми «Бовш1всъка» нижч1 значения показниюв eMicmy зал1за на 1,9 мг/кг (10,4 %); Midi - на 6,8 мг/кг (2,7 раза; Р<0,001); кобальту - на 0,04 мкг/кг
© Васерук Н. Я., Паска М. 3., Коваль Г. М., 2015
165
