CC BY
46
УДК 330.356.7:332.055.2:338.45(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.03.005
Юрш Михайлович Хараз1швш1,
д-р екон. наук, с. н. с.
1нститут економши промисловосп НАН Укра!ни, 03057, Украша, м. Ки!в, вул. Желябова 2 E-mail: yuri_mh@ukr.net
ОЦ1НКА ВНЕСКУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ПРОГРЕСУ В ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ ПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Здшснено дослщження моделей економ1чного зростання на 6аз1 виробничих функцш Кобба-Дугласа для визначення внеску науково-технолопчного прогресу як сукупно! факторно! продуктивност та результату шновацшно! д1яльност1 в економ1чне зростання. Ви-явлено недолжи виробничих функцш при статистичнш вдентифшацл параметр1в, що при-зводять до викривлених ощнок. У зв'язку з цим !х не можна застосовувати для визначення науково-технолопчного прогресу (НТП) як «залишку Солоу» через можливе наближення статистично! похибки до шукано! величини НТП.
З метою визначення темтв НТП як «залишку Солоу» для промислових репошв та вид1в економ1чно! д1яльност1 використовуеться модель функци сукупно! пропозицп на баз1 модифжовано! автором функцп Кобба-Дугласа з урахуванням визначених неточностей. Ушверсальшсть модел1 функци сукупно! пропозицп уможливлюе визначення внеску НТП як на р1вш кра!ни, так i на р1вш репошв та вид1в економ1чно! д1яльностг Однак пвдхщ до визначення внеску НТП як «залишку Солоу» в економiчне зростання випуску або ВВП об-межуеться тiльки минулими перюдами та може бути використаний як еталонш значення для побудови залежност ендогенного прогнозування майбутнix змiн НТП, залежних вiд рiзноманiтниx капiталовкладень.
Згщно з результатами розраxункiв виявлено, що за останш 17 рокiв внесок НТП в економiчне зростання промислових репошв Укра!ни був вiд'емним, тобто зменшував вщ-дачу вiд макрофакторiв (у середньому мiнус 3-4% за рж). Дана ситуацiя е результатом того, що жоден фактор виробництва не мае належно! пiдтримки на rai проблем з корупцiею та ■пшзащею економiки. Тому не варто очшувати позитивних темпiв зростання НТП, а отже, прискореного економiчного зростання Укра!ни, однак за фактом маемо науково-теxнологiчну стагнацiю iз найближчою перспективою подальших негативних наслiдкiв для економши кра!ни.
Ключовi слова: економiчне зростання, науково-теxнологiчний прогрес, виробнича функщя, залишок Солоу, промисловi регiони.
JEL: O400, F430, F470, L52
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Економiчне зростання е головним зм> стом економiчного розвитку та одним iз йо-го найважливiшиx складниюв, мiж якими iснуе тiсний зв'язок (хоча й не завжди пря-мий - економiчний розвиток можливий i без економiчного зростання, може виражатися через структурнi перетворення). Так, С. Ку-знець [1, с. 11] визначае його як «... довго-строкове збiльшення виробничо! здатност кра!ни, засноване на теxнiчному прогресс
iнструментальнiй та iдеологiчнiй пристосо-ваноси, здатне забезпечити населення зрос-таючим рiзноманiттям матерiальниx благ». У даному визначеннi бiльше уваги придiля-еться екстенсивним чинникам зростання. Однак дефщит робочо! сили, виснаження природних запасiв, забруднення природного середовища призвели до необxiдностi вико-ристання також штенсивних чинникiв.
© Ю. М. Харазшвш, 2018
Ниш забезпечення якост економiч-ного розвитку - це основне питання мак-роекономiчноl полiтики Украши. Одним iз головних чинникiв якiсних змiн економiч-но! системи е науково-технологiчний про-грес, визнаний у всьому свт найважлив> шим чинником економiчного розвитку. Де-далi частiше у захвднш та вiтчизнянiй л^е-ратурi НТП пов'язуеться з поняттям шно-вацшного процесу. Причини виникнення iнновацiй, !х роль, динамiка, механiзм по-ширення, ефект впливу на економiчний розвиток у науковш лiтературi трактують-ся неоднаково в межах ие1 чи шшо! теори iнновацiй. I класики, i неокласики до 50-х роюв ХХ ст., визнаючи важливють нау-ково-технiчних досягнень, вбачали в них зовшшнш фактор впливу на економiчну систему, а не внутршню причину еконо-мiчного зростання. Таке уявлення про роль НТП в економiчному зростанш отримало назву концепцп екзогенного науково-тех-нологiчного прогресу.
Економiчне зростання i технiчний прогрес у неокласичнш теори iнновацiй -це рiвномiрний процес полiпшень, пов'яза-них з удосконаленням продуктивних сил. Неокласична теорiя iнновацiй дiстала свого розвитку в теори iнновацiй Я. Тшбергена [2], який обгрунтував механiзм ди екзогенного (такого, що привноситься в систему ззовш) чинника - НТП, тобто техшко-тех-нологiчних i органiзацiйно-управлiнських iнновацiй на основi статистичного застосу-вання виробничо! функцп Кобба-Дугласа.
Згщно з Ерроу [3] НТП як еволюцш-ний процес - це трансформащя численних приватних шновацш у фундаментальнi тех-нологiчнi нововведення. Тому, якщо нау-ково-дослiднi та дослщно-конструкторсью роботи (НДДКР) iнтегруються у сферу бiз-несу, то техшчний прогрес бiльшою мiрою характеризуеться як ендогенний процес.
Таким чином, економiчний розвиток - це процес функцюнування та еволюци економiчноl системи в довгостроковому перiодi, що характеризуеться змшою рин-ково1 кон'юнктури та охоплюе збiльшення обсягiв виробництва i змши у сферi вироб-ничих, економiчних вiдносин, вiдносин до власностi, розподшу тощо. Тобто в процесi
розвитку змшюеться не лише структура системи (склад елеменив i зв'язку), але i взаемовiдносини мiж елементами системи й мехашзми функцiонування.
Внутрiшнi мехашзми впливу науко-во-технiчних досягнень на економiчний розвиток докладно описав Й. Шумпетер: вiн сформулював цiлiсну шновацшну тео-рiю, яка i сьогодш е основою концепцil ен-догенного науково-технолопчного прогресу [4]. 1нновацшний розвиток, за Й. Шум-петером, - це коли вщбуваються револю-цiйнi технологiчнi змiни через запрова-дження «нових комбiнацiй» ресурсiв, що супроводжуеться порушенням рiвноваги i виникненням нових виробничих вiдносин, якi назавжди змiнюють попереднiй стан рiвноваги. При цьому економiчна система переходить у новий стан рiвноваги, що мае лiпшi якiснi характеристики. На вiдмiну вiд технiчних систем, якi повертаються до по-переднього стану рiвноваги пiд впливом збурень, економiчна система не поверта-еться до старого стану, а переходить у но-вий стан рiвноваги.
Слщ зазначити, що чинник НТП ото-тожнюеться iз сукупною факторною продуктивною (СФП). У цьому разi еконо-мiчне зростання можливе i при зменшува-них темпах кашталовкладень, i при змен-шенш !х фiзичного обсягу. Тобто з розвит-ком й освоенням досягнень НТП штенсив-нi чинники стають бшьш переважними, а узагальнення вторичного досвiду рiзних кра1н переконливо доводить, що НТП ви-ступае внутршшм чинником розвитку економiки та характеризуеться оргашчним впливом науки i техшки на розвиток виро-бництва. Отже, НТП - це ендогенний чин-ник економiчного розвитку. Концепцiя ен-догенного НТП набула значного поширен-ня в останш 30-40 рокiв. Згiдно з нею НТП розглядаеться як результат особливо1 сфе-ри економiчноl дiяльностi, що виробляе нову технiку i технологiю.
На основi статистичного застосуван-ня виробничо1 функцil Кобба-Дугласа в середиш XX ст. було доведено, що динамь ка витрат пращ та кашталу i навiть змши !х спiввiдношення не пояснюють адекватно оцшеш статистичнi особливостi макроеко-
H0Mi4H0i' динамши TeMniB eK0H0Mi4H0r0 зростання, оскшьки виявлявся деякий над-лишок, що був пояснений Я. Тшбергеном дieю третього, незалежного вiд працi та катталу, чинника виробництва - НТП. Цей надлишок, названий «залишком Солоу», який дорiвнюe рiзницi мiж величиною зростання обсягу випуску i величиною зростання затрат катталу та пращ, служить мiрою незнання причин економiчного зростання. ^iM того, НТП е найбшьш дieвим засобом боротьби з шфлящею через безпо-середне збiльшення сукупно! пропозици.
Не викликае сумнiвiв, що промисло-вiсть вiдiграе найважливiшу роль у вир> шеннi актуальних проблем сучасноси, а саме виступае генератором науково-тех-нiчного прогресу й шновацш, важливим фактором глобально! конкурентоспромож-ностi нацiональних економiк i драйвером економiчного зростання. Тому посилення уваги до розвитку промисловост та про-мислово! полiтики е однiею з основних те-нденцiй розвитку сучасного св^ового гос-подарства [5]. У £С на частку промислово-CTi, яка виробляе ~ 15% ВВП, припадае 65% витрат на НДДКР i майже 50 % витрат на шновацп. Iнновацiйна активнiсть великих промислових пiдприемств приблизно вдвiчi бiльше за активнiсть великих тд-приемств в iнших секторах економши [6, с. 13]. У звт ООН НТП та iнновацiям у про-мисловостi придiляеться також багато уваги, адже без них процес iндустрiалiзацi! е неможливим, що, у свою чергу, стримуе розвиток [7]. Тому кшьюсна оцiнка впливу НТП як СФП та результату шновацшно! дiяльностi на динамiку економiчного роз-витку й ендогенне визначення його внеску в економiчне зростання кра!ни, регюшв та видiв економiчно! дiяльностi, особливо промисловоси, е досить актуальною.
Спроби кiлькiсного визначення внес-ку НТП в економiчне зростання випуску або ВВП за допомогою виробничих функ-цш розглянуто в багатьох працях зарубiж-них та вiтчизняних дослiдникiв, найбшьш значущими з яких е:
Р. Солоу [8] - головний його висно-вок полягав у тому, що темпи економiчно-го зростання, розглянут протягом тривало-го перюду часу, не залежать вiд темтв
зростання капiталовкладень. Вiдповiдно до розрахунюв Р. Солоу за перiод з 1909 по 1949 р. 87,5% зростання американсько! економши слiд вщнести на рахунок техшч-ного прогресу i лише 12,5% - каштало-вкладень. Як довiв Солоу, саме технолопч-ний розвиток стае фундаментальною пе-редумовою для економiчного зростання у тривалш перспективi. У моделi Солоу ви-значальними факторами економiчного зростання е постiйний техшчний прогрес й ефективне використання ресурав - працi та капiталу;
Е. Дешсон [9] - стверджуе, що НТП робить суттевий внесок у прирют виробництва (42%); частка кашталовкладень скла-дае близько 27%; фактор змши рiвня знань, умшь i навичок (змiна якостi робочо! сили) дае не набагато бшьше 20% приросту виробництва; фактори зростання, пов'язаш з масштабом виробництва i розподiлом об-межених ресурав, складають близько 13% кожний;
К. Оппенлендер [10] - дшшов висно-вку, що макроекономiчна виробнича функ-щя бiльшою мiрою пiдходить для орiенто-вано! оцiнки НТП порiвняно зi звичайними iндексами продуктивностi чинникiв виробництва. НТП передбачаеться нейтральним за Пксом, i разом iз виробничими ресурсами - працею та катталом - вiн е третьою незалежною змiнною. Однак НТП зале-жить не вiд часу, а ввд кумулятивних вало-вих виробничих капiталовкладень
t-1
S W)t-i, (1)
i=0
де 0 <х< 1 - частка кашталовкладень, що впливае на НТП;
I - валовi катталовкладення. Проаналiзовано оцiнки темпiв НТП за до-помогою CES-функци та доведено, що спробу ощнити НТП за допомогою CES-функци, яка припускае також iснування його не нейтрально! форми, варто розгля-дати як приречену на провал. Вщзначають-ся також значш проблеми, пов'язанi з щен-тифiкацiею параметрiв виробничо! функци за допомогою регресiйного аналiзу. Важливим питанням у цiй пращ е визначення коефщента завантаження катталу, без
якого неможливо встaновити вплив HTП. Для цього використовуються непрямi мето-ди обл^ змiни ступеня зaвaнтaження ви-робничого кaпiтaлy - регресiйнi методи ви-знaчення зглежностей вiд чaсy виробничо1' потyжностi й обсягу випуску тa вiдбiр точок виробничого мaксимyмy, в яких обсяг випуску вщповдае мaксимaльнiй виробничiй потyжностi. ^итаки дaного методу зayвa-жують, що немae впевненостi в тому, що отримaнi мaксимyми виробництвa дiйсно вщповдають стaнy повного зaвaнтaження виробничого кaпiтaлy. Згiдно з iншим пщ-ходом необхвдш дaнi про стyпiнь зaвaнтa-ження облaднaння одержують шляхом опи-тyвaння декiлькох тисяч промислових пщп-риемств, що свiдчить про суб'ектившсть одержaних оцiнок; згiдно з розрaхyнковими дaними середньорiчнi темпи приросту ви-робництвa обробно1' промисловостi ФРH зa перiоди 1958-1971 i 1958-1977 рр. склгли 6,33 i 4,76% вщповщно, у той чaс як aнaло-гiчнi покгзники для iндyковaного кaпiтaло-вкладеннями технiчного прогресу - 2,61 i 2,99%, тобто внесок HTQ стaновив 41,2 тa 62,8%. Слщ вiдзнaчити, що методикa розрa-хунку темпiв HTП у цiломy в дaнiй прaцi не розкривaeться. Kрiм того, не нaводиться по-рiвняння темпiв HTП, визнaченого як <«a-лишок Солоу» для минулих перiодiв тa зa-лежних вiд кумулятивних вглових виробни-чих кaпiтaловклaдень, що уможливило б його ендогенного визтачення;
В. Вельфе [11] - для визтачення вне-ску сукупно1' продуктивност фaкторiв ви-робництвa (СПФВ) зaстосовyeться розши-ренa виробничa фyнкцiя Kоббa-Дyглaсa для окремо1' крaïни з тим, щоб вонa одно-чaсно охоплювaлa вплив як H,^KP-кaпiтaлy, тaк i людського стосовно потен-цшного обсягу виробництвa. Оцiнкa пaрa-метрiв виробничо1' функци здiйснюeться через логaрифмyвaння змiнних тa викорис-тaння методу тайменших квaдрaтiв. Ро-биться спробa включення коефiцieнтa ви-користaння виробничих фaкторiв: коефщь eнтa використaння робочих змiн i робочого чaсy. Через те, що в лiвiй чaстинi виробни-чо1' функцп використовуеться ВВП aбо до-дaнa вaртiсть зaмiсть випуску, оцiнкa ко-
ефiцieнтiв елaстичностi при основних фон-дaх тa зaйнятостi змiнюeться нaвпaки: ме-нше при основних фондaх (0,3-0,4) тa 6í-льше при зaйнятостi (0,7-0,6). Ощнга СПФВ здiйснюeться зa допущення його як функци чaсy (звичaйно експоненцiaльною). Tемпи приросту СПФВ Польщi зa перiод 1971-1975 рр. склзли 3,71%, a зa 1976-199Q рр. - вiд -2,69 до -Q,5%.
Бiльш докладний aнaлiз таукових пiдходiв до внеску HTП в економiчне зрос-тaння нaведено у джерелi [12, с. 7-14], де aнaлiзyються прaцi Р. Солоу i Дж. ^ндрь кa, З. ГрЫх^ i Д. Джоргенсонa, H. Kaлдо-рa, С. Бaсy, H. Хессе, Ж. Брiнкмaнa, В. Бес-соновa, В. Kорольковa, Е. Haзрyлaeвоï, a тaкож мaтерiaли Мiнiстерствa економiки y^ai™, Мiнiстерствa фiнaнсiв Укрaïни тa ^^он^ьного бaнкy Укрaïни.
Hезвaжaючи нa величезний обсяг тa вaжливiсть виконaних дослщжень, слiд та-вести тaкi зayвaження:
при використaннi виробничо1' функци Kоббa-Дyглaсa для визнaчення внеску HTП в економiчне зростaння мaють мiсце деяю неточностi, a сaме [13, с. 59-60]: викорис-тaння в лiвiй чaстинi рiвняння зaмiсть випуску ВВП, що призводить до викривлених оцiнок коефiцieнтiв елaстичностi; викорис-тaння покaзникa зaгaльноï чисельностi зa-йнятих N зaмiсть зaтрaт прaцi L (добутку чисельностi зaйнятих N та величину серед-ньорiчноï номiнaльноï зaробiтноï плaти W), що призводить до розбiжностi розмiрностей у лiвiй i прaвiй чaстинaх рiвняння, a це е неприпустимим; вiдсyтнiсть yрaхyвaння iншоï кaтегорiï зaйнятих, приведених до ек-вiвaлентa нaймaних прaцiвникiв зa рiвнем середньомюячнох' зaробiтноï плaти й yсiмa подaткaми для нaймaних прaцiвникiв; вщ-сутшсть перерaхyвaння основних зaсобiв нa дефлятор тa впливу iнвестицiй тa спожи-вaння основного кaпiтaлy; вiдсyтнiсть тукового обrрyнтyвaння коефiцieнтa зaвaнтa-ження кaпiтaлy; вiдсyтнiсть нayкового об-Iрyнтyвaння середньо1' продyктивностi мaк-рофaкторiв; зaстосyвaння стaтистичних ме-тодiв оцiнки пaрaметрiв виробничо1' функци, зокремa коефщенив елaстичностi, якi не е постшними, a змiнюються в чaсi;
запропоноваш пщходи в основному зорiентованi на рiвень кра1ни, тому необ-хвдш дослiдження щодо внеску НТП в еко-номiчне зростання регiонiв та видiв еконо-мiчноl дiяльностi.
М1ж тим iснують й iншi думки сто-совно тлумачення НТП як незалежного фактора у виробничих функщях. Наприклад, за визначенням Н. Калдора [14, с. 596], ви-робнича функщя е спiрною та штучною, а НТП не пiддаеться кшьюсному оцшюван-ню. Тому його включення у функщю як пояснюючо1 змшно1 разом iз кiлькiсно ви-мiрюваними капiталом i працею е непра-вомiрним. Крiм того, зрушення в темпах НТП залежать вiд змш у динамiцi капiталу, що обумовлюе взаемозалежшсть iз деяким лагом пояснюючих змшних й ускладнюе характеристику зростання випуску продук-цл. Отже, у бшьшост розглянутих виробничих функцш НТП представлений залеж-ним тшьки вiд часу, тобто «...вш представ-лявся як безперервно зростаючий позаеко-номiчний фактор виробництва, що падае з неба як манна небесна» [15, с. 32]. У таких розрахунках НТП фактично розглядаеться як залишок, який можна визначити тшьки за попередш перюди, а його прогноз зали-шаеться пщ питанням. До всiх цих спроб належать зауваження Ж. Брiнкмана [16, с. 211], який стверджуе, що при визначенш НТП як залишково1 величини «...виробнича функщя розглядаеться як тотожнiсть И право1 та лiвоl частин i, таким чином, стае недоступною для спростування тавтолопею».
Необхiдно, однак, пам'ятати, що реально НТП може виявлятися тшьки через виробничi фактори (працю i каштал) i що зростання виробничого катталу та продуктивной працi важко уявити собi без тех-
нiчного прогресу, як i реалiзацiю останньо-го без урахування реального зростання ка-пiталу та продуктивност працi. У цьому сена визначення НТП як «залишку Солоу» для врахування конкретних змiн у продуктивной працi та катталу для минулих пе-рiодiв е доцшьним та може служити порiв-нянням для прогнозування майбутнiх змш НТП, залежних вiд рiзноманiтних катта-ловкладень.
Мета статтi - визначення темшв НТП як фактора СФП для промислових регiонiв та видiв економiчноl дiяльностi аналiтичними методами за допомогою мо-дифковано1 функцл Кобба-Дугласа як «залишку Солоу» з урахуванням зазначених неточностей.
Виробничi функцл, використовуванi в наведених пiдходах, лише умовно мо-жуть бути визначенi як функцл, оскшьки вони не вiдображають строго функцюна-льну залежнiсть мiж змiнними, а вказують на найбшьш близьку до реальност кореля-цiйну залежнiсть у заздалегщь обраному класi функцiй. Тому !х не можна застосо-вувати для визначення НТП як «залишку Солоу» через можливе наближення статис-тично1 похибки до шукано1 величини НТП.
1нструментом для подальших розра-хунюв внеску НТП в економiчне зростання е модель функцл сукупно1 пропози-цл [13, с. 58-61; 17, с. 79-89], що поеднуе модель ринку пращ та модель виробництва i заснована на модифшованш функцл Кобба-Дугласа з нейтральним за Гiксом технологiчним прогресом, постiйнiстю ввд-дачi вiд масштабу та спадаючою граничною продуктившстю макрофакторiв з об-меженiстю !х взаемозамiнностi:
Vts(P) = е^Ц'К1-? =е"&Nt (P) JWksn (ßtKtГ*'
(2)
де V - випуск;
e ^ - науково-технологiчний прогрес
НТП);
Y - темп НТП;
L - затрати пращ (L = Nef (W /P)ksn); Nef t = Nt - ефективна чисельнiсть платникiв податюв (найманi працiвники
плюс iнша категорш зайнятих, приведена до е^валента найманих працiвникiв за всiма податками та зароб^ною платою);
& - частка чисельност платникiв податюв у загальнiй зайнятостi;
Nt - загальна зайнятiсть;
Ж - середньорiчна номшальна заро-бпна плата найманих працiвникiв;
кш - коефщент соцiальних наванта-
жень;
3 - коефщент завантаження капiталу; К - затрати катталу;
а - коефщент еластичностi;
Р1 - дефлятор ВВП;
£ - перюд часу.
¡дентифжащя виробничо! функци здiйснюeться анал^ичними методами для кожного окремого перюду та не потребуе наявностi довгих часових рядiв змiнних, що надае можливiсть точно вiдображати випуск або ВВП i забезпечуе причинно-наслщ-ковий зв'язок мiж вхiдними та вихщними даними. Причому всi коефiцiенти (еластич-ностi та завантаження капiталу) е функщя-ми часу в кожному окремому перюду а не середшми постiйними величинами, що вка-зуе на динамiчний характер залежностей, обумовлених впливом НТП. Аналопчно! думки дотримуються також Т. 1лау i Л. Раль [18, с. 85], яю зазначають, що «...оскшьки причиною мультиколшеарност е не юну-вання тюного лiнiйного зв'язку мiж У, А i К, а скорiше корелящя кожно! iз цих змiнних у чаа, то всi оцiнки параметрiв виробничо! функцi!, особливо еластичностей випуску по ресурсах, що визначаються за допомо-гою регресiйного аналiзу часових рядiв, ви-являються проблематичними».
Модель сукупно! пропозицi! на базi модифiковано! автором виробничо! функци Кобба-Дугласа реалiзуе поняття «функци сукупно! пропозици» - залежност реального випуску або ВВП вщ змiни загального рiвня щн Р, що уможливлюе подальше ен-догенне визначення iнфляцi! (дефлятора ВВП) i темпiв економiчного зростання у прогнозних перiодах, а також темтв НТП як «залишку Солоу» на рiвнi будь-яко!
кра!ни, видiв економiчноl дiяльностi (ВЕД), регiонiв та видiв економiчно! дiяль-ностi в регюш Отже, ця модель е ушвер-сальною та потребуе для кожного перюду таких даних попереднього(^х) перюду(^в): випуск у ринкових цiнах; ВВП (для кра!ни), ВРП (для регюну) або ВДВ (для ВЕД), у фактичних цiнах;
iндекс фiзичного обсягу ВВП, ВРП або ВДВ, % до попереднього перюду;
дефлятор ВВП, ВРП або ВДВ, % до попереднього перюду;
коефщент технологи виробницт-ваа (вщношення ВВП, ВРП або ВДВ до випуску);
швестици (для кра!ни), капiтальнi ш-вестицi! (для регiону або ВЕД), у фактичних щнах;
основш засоби (початкова вартiсть, перерахована на дефлятор ВВП, швестици та споживання основного катталу), у фактичних щнах;
споживання основного катталу, у фактичних щнах;
середньомкячна номшальна заробп-на плата, у фактичних щнах;
загальна зайнятють, млн чол.; чисельшсть найманих пращвниюв, млн чол.;
випуск сектору домогосподарств для шшо! категорi! зайнятих, у фактичних щнах.
Використовуючи метод «залишку Солоу» стосовно виробничо! функци (2) та з урахуванням того, що в моделi сукупно! пропозици вс функцi! безперервнi та при-наймш двiчi диференцiйованi, темп НТП, коефщенти еластичностi та завантаження виробничого катталу у виразi (2) е непо-стiйними (як у бiльшостi публжацш), вони е функцiями часу. Шсля логарифмування та отримання логарифмiчних похщних одержимо вираз для темпiв НТП [12, с. 16]:
1п V = + а(1п£ + 1п N + 1п Ж - 1п Р + 1п кет) + (1 -а)(1п3 + 1п К); ё 1п V V
-V = ^ = + ^) + а (1п£ + 1п0,00Ш + 1п Ж12 - 1п Р + 1п кет ) +
Ж V
С г <т т Л- А Л А А т>Л
+ а
£ N Ж I3 — + — +---
£ N Ж Р
- а(1п3 + 1п К) + (1 - а)
33 К
+ К У
(3)
(4)
V 4 NN Ж $ К Р
де — , —, —, —, —, —, — - темпи вщ-
V 4 N Ж $ К Р повщних змшних;
у, а - похщш темпу НТП (прискорен-ня) та коефщента еластичност (Ы - зада-еться у млн чол., Ж - грн за мюяць).
V"
Отже, якщо припустити, що темпи НТП, коефщенти еластичност та заванта-ження виробничого катталу е функщями часу, то неможливо вщокремити темпи НТП вщ його прискорення:
(у + у) = — - а(1п4 + 1п 0,001N + 1п Ж12 - 1п Р + 1п кт ) -
- а
г4 N Ж Рл + — + —
4 N Ж Р
+ а(1п$ + 1пК) - (1 - а)
у
$ К}
$ + К
(5)
Тобто, використовуючи метод розра-хунку внеску (темтв) НТП як «залишку Солоу», отримаемо значення темтв НТП разом 1з його прискоренням. З урахуванням того, що НТП належить до категори потоку, а не запасу, обчислюватимемо темп НТП у кожному окремому перюд1, а значення приросту I завжди дор1внюватиме 1.
Оскшьки темп НТП протягом року змшюеться дуже повшьно, його прискорення можна вважати близьким до нуля.
Отже, у л1вш частит р1вняння (5) маемо шуканий темп НТП (у = Темп _ НТП).
Темпи приросту зазначених змшних розраховуються з використанням вщпо-вщних дефлятор1в поточного (для випуску та зароб1тно! плати) та попереднього (для катталу) перюд1в. Отже, внесок НТП у темп приросту випуску, упредметненого у пращ, становить
Тетр _ Ь = а(1п 4 + 1п0,00Ш + 1п Ж12 - 1п Р + 1п кт) + а
Р^
г4 N Ж — + — +---
ч4 N Ж Ру
(6)
тобто залежить вщ темтв змши частки оплати пращ у випуску та показниюв за-йнятоси, зароб1тно! плати, шфляци, подат-кового навантаження, а також вщ частки оплати пращ у випуску, темтв змши зай-нятост1, зароб1тно! плати та шфляци. Низь-
ка оплата пращ поршняно з розвиненими крашами та значне податкове навантажен-ня зумовлюють суттеве зменшення зайня-тост через вщплив квал1ф1кованих пращв-ниюв у пошуках гщно! ощнки свое! кваль ф1каци; а НТП, упредметненого в катталк
Тетр _ К = -а(1п $ + 1п К) + (1 - а)
$$ КК
$ + К
\
у
(7)
тобто залежить вщ темтв змши частки оплати пращ у випуску, яка зменшуе вщ-дачу вщ катталу, а також вщ темтв змши завантаження катталу I темтв змши обся-гу катталу. У зв'язку з тим, що передбача-еться гшотеза про постштсть вщдач1 вщ масштабу у виробничш функци, збшьшен-ня темтв зростання частки оплати пращ у випуску (а) зменшуватиме вщдачу вщ катталу (1-а), що може бути компенсовано пщвищенням р1вня оновлення катталу через вщповщне швестування.
Слщ зазначити, що поступальне збь льшення швестицш мае спадаючу вщдачу.
Це пов'язано з1 структурною кризою: стар1 технолопчш р1шення не приносять достат-ньо прибутку, I продовження швестування у традицшш напрями обертаеться збитка-ми, тобто знещненням катталу. Тут пра-цюе добре вщомий у теори науково-техтч-ного прогресу закон, згщно з яким у жит-тевому цикл1 будь-яко! технологи розпочи-наеться етап насичення: кожне наступне збшьшення швестицш дае спадаючу вщдачу. У будь-якш технолог^ настае момент, коли жодт швестици вже не можуть дати прибутку, I в цш фаз1 знещнюеться каттал, вкладений у дану технолопю. Подальший
розвиток можливии лише завдяки запрова-дженню нових технологiИ, принципово ш-ших, тобто за допомогою iнновацiИного розвитку. Але для цього необхщне фшан-сування науково-технiчних робiт.
З урахуванням формул (6) i (7) вираз для темтв НТП стосовно рiвняння випуску (2) матиме такиИ вигляд: Temp _ НТП = Temp _ V — Temp _ L m - Temp _ K • (8)
Якщо треба визначити значення тем-пiв НТП стосовно ВВП, а не випуску, то у формулi випуску (2) слщ урахувати коеф> цieнт технологи виробництва (а), якиИ випливае з макроекономiчноl тотожностi -випуск дорiвнюе сумi промiжного спожи-вання та ВВП:
V = ПС + ВВЦ, (9)
де ПС - промiжне споживання; звiдки можна визначити
ВВЦ = aV, (10)
де at = ВВЦ / V визначае корисну части-ну випуску, а (1 — а) - затратну частину. Пiдставляючи у формулу (10) замкть Vt вираз (2) та повторюючи перетворення (3-
7), отримаемо вираз для темтв НТП стосо-вно ВВП
Темр НТП = Темр ВВП — Темп L —
- (11)
—Темп _ K — Темр _ а
якиИ засвщчуе визначення темтв приросту (збшьшення або зменшення), що не може бути пояснено змшами пращ, катталу i технологи виробництва. Слщ зауважити, що метод «залишку Солоу» визначае не чистиИ внесок науково-технологiчного прогресу в економiчне зростання, а ту Иого частину, яка не пщдаеться безпосередтм вимiрам та пояснюеться будь-якими причинами (за винятком змiн кшькост вико-ристовуваних працi И катталу), наприклад: зовнiшньоекономiчною кон'юнктурою, д> ями уряду, дiями зовнiшнiх гравцiв та ш-ститутiв, полiтичною ситуацiею тощо.
Застосовуючи викладенiИ пiдхiд до промислових економiчних раИонiв на рiвнi областеИ: ПриднiпровськиИ (Дтпропет-ровська, Кiровоградська обласп), Швшч-но-СхiдниИ (Сумська, Полтавська, Харюв-ська областi), ДонецькиИ (Донецька, Лу-ганська областi), отримаемо динамiку приросту темтв НТП порiвняно з пороговими значеннями (рис. 1).
6 п
Темп НТП за промисловими областями, % за рж
2018
—♦— Дншропетровська □ Запор1зька Д Юровоградська X Сумська
Ж Полтавська —•— Харквська + Донецька .......-.....Луганська
Рис. 1. Динамжа темтв приросту НТП промислових областей Украши (складено автором)
Як свщчать розрахунки, приршт тем-тв НТП за останш 17 роюв е вщ'емним (за виключенням окремих пер1од1в декшькох областей, де цей показник не перевищуе +0,7%). У виробничш функци темп НТП (у) присутнш як показник ступеня члена, що визначае внесок НТП в обсяги випуску або ВВП (ВРП), шшими словами СФП, яка збшьшуе або зменшуе вщдачу вщ шших макрофактор1в. Якщо темп НТП е
вщ'емним, то СФП менше одинищ, якщо додатним - бшьше одинищ. Отже, за фактом маемо науково-технолопчну стагна-щю.
Виконаш розрахунки дають можли-вшть визначити середньор1чний (за 17 ро-юв) внесок фактор1в виробництва за перюд 2001-2017 рр. в економ1чне зростання про-мислових областей Укра!ни (див. табли-цю).
Таблиця
Середньоргчш значення внеску факторгв виробництва у зростання ВРП, % за рт 1
Область ВРП НТП Ь К а
Дншропетровська 1,553 -3,312 2,721 0,847 1,3
Запорiзька 2,147 -3,239 2,775 1,597 1,015
Юровоградська 4,423 -3,987 3,654 4,138 0,567
Сумська 1,476 -4,250 4,261 0,482 0,984
Полтавська 2,600 -3,505 2,769 1,682 1,674
Харювська 3,194 -3,600 3,177 3,025 0,593
Донецька -1,882 -3,543 2,388 -1,691 0,064
Луганська -0,826 -3,964 2,908 -1,350 1,579
Розраховано автором.
Анал1з динамжи середньор1чного (за 17 роюв) внеску фактор1в виробництва у зростання темтв приросту ВРП промисло-вих областей Укра!ни свщчить, що най-бшьший вплив у зростання випуску мають затрати пращ, на другому мющ - затрати катталу, на третьому - полшшення технологи виробництва. Однак за визначений перюд НТП мав вщ'емний внесок у вах областях Укра!ни, тобто зменшував вщда-чу вщ макрофактор1в.
Наведет розрахунки пщтверджують тезу [19, с. 34], що саме людина е головним елементом продуктивних сил суспшьства, вщ р1вня мотиваци И пращ багато в чому залежить устх економ1чних i сощальних реформ. Незважаючи на це, праця у проми-слових областях Укра!ни е найбшьш при-гнобленим фактором виробництва, що пщ-тверджуеться коефщентами еластичност виробничо! функци - часткою оплати пращ у випуску (рис. 2 а).
Частка оплати пращ у випуску 0,4
0,3
Ршень оновлення основних засобiв
0,2=
0,1
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
" Дншропетровська
- йровоградська
- Полтавська
- Донецька
ш Нижнiй порiг_
- Запорiзька
■ Сумська
■ Харкiвська
- Луганська
■ нижне опт.
14
12
10
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Сумська Донецька Нижне опт.
Запорiзька Полтавська Луганська " Верхнее опт.
Харювська Нижнш порп Верхнiй порi]
а б Рис. 2. Динамжа частки оплати пращ у випуску та р1вня оновлення основних засоб1в
(складено автором)
8
6
0
Зaзвичaй економiчних тa œ-
цiaльних iндикaтоpiв (чacткa оплaти пpaцi, piвень фiнaнcyвaння HTP, piвень видaткiв та оcвiтy, piвень видaткiв нa охоpонy здо-pов'я, piвень пенciИних видaткiв тa дефщи-ту пенciИного Фонду) pозpaховyeтьcя вщ-ноcно ВВП кожноï кpaïни. Iнодi це ^изво-дить до aбcypдy у кpaïнaх iз виcоким piв-нем коpyпцiï тa тiньовоï економiки, як, та-пpиклaд, в Укpaïнi: згiдно з pозpaхyнкaми Деpжкомcтaтy Укpaïни чacткa оплaти ^a^ нaИмaних пpaцiвникiв у ВВП у 20102014 pp. cтaновилa вщ 46,3 до 50,2%, що вiдповiдae нaИкpaщим покaзникaм п'ятipки кpaïн-лiдеpiв GC зa цеИ caмиИ пеpiод. Ta^ визнaчення окpемих iндикaтоpiв зacвiдчye ïx нaИкpaщi знaчення cеpед pозвинених ^arn, що виглядae aбcypдно. Однaк ïx aб-cолютнi знaчення e таИнижчими нaвiть œ-pед неpозвинениx ^arn. Це пояcнюeтьcя штучним збiльшенням пpомiжного отожи-вaння тa вiдповiдним зменшенням ВВП, вiдноcно якого pозpaxовyютьcя зaзнaченi iндикaтоpи. Tомy бiльш aдеквaтним e ви-знaчення цих iндикaтоpiв вщно№о випу^ ку, a не ВВП, якиИ e штучно зaниженим чеpез icнyвaння тiньовоï економiки [20, c. 27-28].
Отже, pозподiл доxодiв, що визнaчa-eтьcя коефiцieнтaми елacтичноcтi, зacвiд-чye пеpевaгy отpимaння доxодiв у бш таш-тaлy. Гiпотетично влacники кaпiтaлy мaють можливicть знaчного iнвеcтyвaння для по-лiпшення квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, техно-логiИ виpобництвa тa пiдвищення Иого ефективность Однaк пpaгнення отpимaння тад^ибутюв пеpемaгae. Tомy piвень онов-лення оcновниx зacобiв виpобництвa, по-читаючи з 2010 p., зaлишae бaжaти кpaщо-го1 (pиc. 2 б).
Хpонiчний дефiцит iнвеcтицiИ ^из-водить до фiзичного i моpaльного зноcy облaднaння, Иого некомпенcовaного вибут-тя. У pезyльтaтi вiдбyвaeтьcя зниження ви-пycкy пpодyкцiï, пaдiння ïï конкypентоcп-pоможноcтi, диcквaлiфiкaцiя пpaцюючиx
1 Вект^и поpоговиx знaчень pозpaxовaно aвтоpом га пiдcтaвi cтaтиcтичниx дaниx pозвине-них Rparn GC.
нa теxнологiчно вiдcтaломy облaднaннi. Зaвaнтaження кaпiтaлy у пpомиcловоcтi пеpебyвae нa гpaничномy piвнi. З ypaxy-вaнням фiзичноï тa моpaльноï зношеноcтi кaпiтaлy тa зacтapiлиx теxнологiй у ^о-миcловоcтi icнyючиИ кaпiтaл у ^оми^о-воcтi без Иого оновлення може CTa™ гaль-мом подaльшого економiчного pозвиткy.
Отже, офщшта номiнaльнa зapобiтнa плaтa e зтачно зaниженою [20, c. 37], у pе-зyльтaтi цього втpaчaeмо нayковi тa тpyдо-вi кaдpи i молодж фaxiвцiв, якi не бaжa-ють пpaцювaти зa мiзеpнy зapобiтнy плaтy тa ïдyть зa коpдон у пошyкax гiдноï оцiнки cвоeï квaлiфiкaцiï (pиc. 3 а).
Згщно з опитyвaнням, пpоведеним aгентcтвом TNS, двi тpетини yкpaïнцiв (65%) xочyть виïxaти з кpaïни. Пpичомy ^aï^ зaлишaють caмi пpaцездaтнi, raani-фiковaнi фaxiвцi вiком 30-40 pокiв, тобто cеpеднiй клac - aктивнi люди, яю пpоcто pозчapyвaлиcя, i молодь, яга вже не бaчить ropc^^m у кpaïнi. Пpодовження тaкоï тенденци пpизведе до piзкого cкоpочення пpaцюючого нacелення, зменшення вiдpa-xyвaнь GCВ тa збiльшення дефiцитy ПФУ, a в repc^^r^i - до pyйнyвaння економiч-ноï cиcтеми Укpaïни.
№ знaxодить нaлежноï пiдтpимки i piвень фiнaнcyвaння HTP (pиc. 3 б). Зa вci pоки icнyвaння незaлежноï Укpaïни piвень фiнaнcyвaння HTP у пpомиcловиx облacтяx Укpaïни (зa виключенням Хapкiвcькоï) пе-pебyвae нижче нижнього поpогового зта-чення тa в 2017 p. не пеpевищye 0,3% (Xa-pкiвcькa облacть - 0,53%). Зa pезyльтaтaми доcлiджень бaгaтьоx ученж для пiдтpи-мaння темпiв HTQ нa поcтiИномy (нульо-вому aбо додaтномy) piвнi необxiдно до-тpимyвaтиcя покaзникa фiнaнcyвaння HTP до ВВП не менше 2% (1,15% до випуоту), a для Иого зpоcтaння - 3% тa бiльше (1,7% до випуоту). У тaкиx pозвинениx кpaïнax GC, як Имеччита i Фpaнцiя, cтaвитьcя зa-вдaння пеpевеpшити 3-вiдcотковy познaчкy (1,7% до випуоту), a у Швецiï тa Ф^яндп вонa вже зapaз близькa до 4% ВВП (2,3% до випуоту).
40 35 30 25 20 15 10
н
>f >
к
1—Д— !—ér""^
• Дитропетровська ■ ЗЬЛОР1ЗЬКЬ А Кровоградсква
Сумська Ж Полтавська • Харювська
Донецька ■ Луганська
2,5 2,0 1,5 1,0 0,5
0,0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
" Днтропегровська
- Сумська
- Донецька ■Нижне опт.
" Запор1зька " Полтавська " Луганська " Верхне опт.
" Кровоградська ■ Харювська • Нижнш пор1г » Верхшй пори
а б
Рис. 3. Динамжа pisun 3aùnHmocmi та pieun фшансування НТР (складено автором)
Додатковим обтяжливим фактором i гальмом НТП й економiчного зростання е iснування тiньовоï економiки [20, с. 36], яка проявляеться, по-перше, через тiньовий ВВП, який е додатком до офщшного та не може бути зареестрований Держкомстатом
Ршень зовнiшньоï тiнiзацiï, % ВРП
60
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Украши через штучне збшьшення промiж-ного споживання (рис. 4 а); по-друге, через величину офщшного ВВП, створену тшьо-вою оплатою пращ з урахуванням мульти-плжатора споживання (рис. 4 б).
Ршень "внутршн^ тнзьщГ, % ВРП
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
0
" Дншропетровська " Сумська Донецька
Нижне опт
Запорiзька Полтавська
Луганська Верхне опт
Йровоградська Харк1вська Нижнш порiг
Верхшй портт
" Днтрытатровська " Сумська Донецька Нижне опт,
Запорiзька Полтавська Луганська Верхне опт.
Харк1вська Нижнiй порiг Верхний пор1г
а б
Рис. 4. Динамжа pism зовнiшньоï та внутршньоХ тШзацп промислових областей Украти
(складено автором)
Масштаби зовнiшньоï та «внутрш-ньоï тсшзацп» промислових областей Украши е вражаючими, тому можна з упевнеш-стю стверджувати, що поки вони не будуть зменшеш майже вдвiчi-втричi, ш про яке економiчне зростання або позитивнi темпи НТП не може бути й мови. Потрiбна кар-
динальна змша економiчноï та соцiьльноï полiтики для вiдродження середнього кла-су як головноï рушiйноï сили економiчних i соцiьльних перетворень.
Зростання НТП залежить вiд частки нових капiтьловкльдень у загальному обся-зi основного капiтьлу, що пiдтверджуеться
емтрично [10, с. 37-38]. НТП, таким чином, стае залежним вщ катталу фактором. Разом з тим НТП виявляеться також у яюс-них змшах трудових ресурсiв, тобто вна-слiдок яюсних змiн збшьшуе продуктив-нiсть працi та катталу. Внесок НТП у зро-стання випуску або ВРП варто пов'язувати не тшьки з технологiчними змшами, але i з органiзацiйними, а якщо трактувати ширше - з шститущональними змiнами, пщви-щенням рiвня освiти найманих пращвни-кiв. Тобто НТП варто розум^и узагальне-но, включаючи в нього вс вищезазначеш фактори [21, с. 62].
Отже, НТП е ендогенним фактором, пов'язаним iз витратами суспiльства на на-уковi дослiдження, освiту, технiчне онов-лення та органiзацiю процесу виробництва, тому вш сам залежить вщ рiвня розвитку економiки. Але якщо жоден iз факторiв, якi впливають на НТП, не мае вщповщно! пщ-тримки з боку власниюв капiталу, то не варто оч^вати позитивних темпiв приросту НТП. У зв'язку з цим мае мюце науко-во-технологiчна стагнацiя, яка веде до руй-нування економiчно! системи Укра!ни.
Висновки. У результат аналiзу нау-кових пiдходiв до кшьюсного визначення внеску НТП в економiчне зростання випу-ску або ВВП за допомогою виробничих функцiй виявлено зауваження, якi стосу-ються щентифжацп параметрiв виробничо! функцп. У зазначених та в багатьох iнших публшащях виробнича функцiя, на вiдмiну вщ пропонованого пiдходу, лише умовно може бути визначена як функщя, оскшьки вона не вiдображае строго функщональну залежнiсть мiж змiнними, а вказуе на най-бiльш близьку до реальност кореляцiйну залежнiсть у заздалегщь обраному класi функцiй. Тому застосування регресiйних методiв оцiнки параметрiв виробничо! функцп також призводить до значних проблем. При застосуваннi такого пщходу виробнича функцiя не встановлюе строго спрямованого причинно-наслiдкового зв'язку мiж И вхiдними та вихiдними параметрами. Тому !х не можна застосовувати для визначення НТП як «залишку Солоу»
через можливе наближення статистично! похибки до шукано! величини НТП.
Запропоновано пiдхiд, згiдно з яким щентифшащя виробничо! функцi! здшсню-еться аналiтичними методами для кожного окремого перюду та не потребуе наявност довгих часових рядiв змшних, що дозволяе точно вiдображати випуск або ВВП i ви-значати НТП як «залишок Солоу», а також забезпечуе причинно-наслiдковий зв'язок мiж вхiдними та вихщними даними. Уш-версальнiсть моделi функцi! сукупно! про-позицi! уможливлюе визначення внеску НТП як на рiвнi кра!ни, так i на рiвнi регю-нiв та видiв економiчно! дiяльностi. Однак пiдхiд до визначення внеску НТП як «залишку Солоу» в економiчне зростання випуску або ВВП обмежуеться тшьки мину-лими перюдами та може бути використа-ний для отримання еталонних значень при побудовi залежноси ендогенного прогно-зування майбутнiх змш НТП, залежних вiд рiзноманiтних катталовкладень.
Згiдно з виконаними розрахунками прирют темпiв НТП у промислових областях Укра!ни за останнi 17 роюв е вiд'емним, за виключенням окремих перiо-дiв декiлькох областей, де вш не переви-щуе +0,7% за рш. Аналiз динамши серед-ньорiчного (за 17 роюв) внеску факторiв виробництва у зростання темтв приросту ВРП промислових областей Укра!ни свiд-чить, що найбшьший вплив у зростання випуску мають затрати пращ, на другому мющ - затрати катталу, на третьому - по-лшшення технологi! виробництва. Однак за визначений перюд НТП мав вщ'емний внесок у вах областях Укра!ни, тобто змен-шував вiддачу вiд макрофакторiв. Незва-жаючи на це, праця у промислових областях Укра!ни е найбшьш пригнобленим фактором виробництва, що пщтверджуеться суттевим вiдставанням частки оплати пращ у випуску вщ рiвня економiчно розвинених кра!н £С. Так само iнший фактор виробництва - каттал не пщтримуеться на належ-ному рiвнi: показник оновлення основних засобiв мае критичш значення, як i фiнан-сування науково-техшчних робiт.
Отже, якщо Bei фактори виробництва не мають належно! пiдтримки на rai проблем з корупщею та тшзащею економiки, то не варто очшувати позитивних TeMniB НТП, а отже, eкономiчного зростання Украши. За фактом маемо науково-тех-нологiчну стагнащю з найближчою перспективою подальших негативних наслiдкiв для eкономiки краши.
Для здiйснeння позитивних змiн в економщ подальшi науковi дослiджeння доцшьно зосередити на використаннi ана-л^ичного апартату виробничих функцiй для обгрунтування перспективних напря-мiв вщродження iндустрiалiзацiï краши на засадах смарт-промисловость
Якщо досягти стратeгiчну мету ста-лого розвитку, то промисловiсть Украши може стати драйвером eкономiчного зрос-тання.
Лггература
1. Kuznets S. Economic Grow of Nations. Total Output and Production Structure. Cambridge, 1971. P. 11-14.
2. Тинберген Я., Босс Х. Математические модели экономического роста. М.: Прогресс, 1967. 176 с.
3. Arrow K. J. The Economic Implications of Learning by Doing. Revue of Economic Studies, 29. 1962. June. Р. 155-173. doi: http://dx.doi.org/10.2307/2295952
4. Шумпетер Й. А. Теор1я економгч-ного розвитку: дослгдження прибутюв, капталу, кредиту, вгдсотка та економгч-ного циклу; пер. з англ. В. Старка. К. : Вид. дiм «Киево-Могил. акад.», 2011. 242 с.
5. Амоша О. I., Вишневський В. П., Збаразська Л. О. та in Промисловкть i промислова полтика Украши 2013: актуа-льт тренди, виклики, можливостi: наук.-анал^. доповщь. За заг. ред. В. П. Вишневського; НАН Украши, 1н-т економши пром-стг Донецьк, 2014. 200 с.
6. Institut der deutschen Wirtschaft Köln. Industry as a growth engine in the global economy. Final Report. Cologne: IW Consult GmbH, IW Köln, 2013. 162 р.
7. Организация Объединенных Наций по промышленному развитию, 2015. Отчет о промышленном развитии - 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор. Вена.
8. Solow R. Growth Theory. Companion to Contemporary Economic Thought. L., 1991. P. 393-415.
9. Denison E. F. The Sources of Economic Growth in the United States and the Alternatives Before. Us. New-York: Committee for Economic Department, 1962.
10. Оппенлендер К. Технический прогресс. Воздействие. Оценки. Результаты. Мюнхен. 1980. 176 с.
11. Вельфе В. Детермшанти зростання у формуванш економiчного потенщалу (приклад Польщ^. Економта та прогнозу-вання, 2002. № 4. С. 9-35.
12. Харазшвш Ю. М. Теоретико-методолопчш тдходи до визначення внес-ку науково-техтчного прогресу в моделi економiчного зростання. Бантвська справа. 2010. № 6. С. 6-21.
13. Харазшвш Ю. М. Вимiрювання тшьового ВВП за допомогою функцш су-купного попиту та сукупно! пропозицп. Економта Украгни. 2007. № 1. С. 57-63.
14. Kaldor N. A model of Economic Growth. Economic Journal. 1957. № 67. P. 591-624. doi: http://dx.doi.org/10.2307/ 2227704
15. Hesse H. Die MeBbarkeit des technischen Fortschritts, dargestellt am Beispiel der Textilindustrie. Zeitschrift fur Allgemeine und Textile Marktwirtschaft, Sonderheft, 1969. P. 737.
16. Brinkman G. Zur Wissenschaftstheorie der Ökonometrie. Kyklos 23, 1970. P. 205-225.
17. ХаразшвЫ Ю. М. Теоретичт основи системного моделювання сощаль-но-економiчного розвитку Украгни. К. : ТОВ «Пол^раф-Консалтинг». 2007. 324 с.
18. Uhlau T., Rall L. Die Messung des technischen Fortschritts. Tubungen. 1970. P. 85.
19. ХаразшвЫ Ю. М. Рiвень життя як складова сощально! безпеки: стан та
стратепчт opieHrap^ Бантвська справа. 2017. № 4 (145). С. 34-52.
20. Харазшвш Ю. М Свiтлo та тшь екoнoмiки Укра1ни: резерви зростання та модертзацп. Економжа Украши. 2017. № 4 (665). С. 22-45.
21. Егоров И. Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития. К. : ИВЦ Госкомстата Украины, 2006. 334 с.
References
1. Kuznets, S. (1971). Economic Grow of Nations. Total Output and Production Structure. Cambridge, рр. 11-14.
2. Tinbergen, J., & Bos, H. (1967). Mathematical models of economic growth. M.: Progress [in Russian].
3. Arrow, K. J. (1962, June). The Economic Implications of Learning by Doing. Revue of Economic Studies, 29. рр. 155-173. doi: http://dx.doi.org/10.2307/2295952
4. Schumpeter, J. A. (2011/ Economic Development Theory: Profit, Capital, Credit, Percent and Economic Cycle Research; per. from english V. Stark. K: Publishing house of "Kyiv-Mohylyanska Academiya" [in Ukrainian].
5. Amosha, O. I., Vishnevsky, V. P., & Zbarazskaya, L. O. etc. (2014). Industry and Industrial Policy of Ukraine 2013: Trends, Challenges, Opportunities: scientifically analytical report. In V. P. Vishnevsky (Ed); National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Donetsk. [in Ukrainian].
6. Institut der deutschen Wirtschaft Köln. (2013). Industry as a growth engine in the global economy. Final Report. Cologne: IW Consult GmbH, IW Köln.
7. United Nations Industrial Development Organization, 2015. (2016). Industrial Development Report. The role of technology and innovation in inclusive and sustainable industrial development. Overview. Vein [in Russian].
8. Solow, R. (1991). Growth Theory. Companion to Contemporary Economic Thought. L, pp. 393-415.
9. Denison, E. F. (1962). The Sources of Economic Growth in the United States and the
Alternatives Before. Us. New-York : Committee for Economic Department.
10. Oppenlander, K. (1980). Technical progress. Impact. Estimates. Results. Munich [in Russian].
11. Welfe, B. (2002). Determinants of Growth in the Formation of Economic Potentials (Example of Poland). Economics and Forecasting, 4. pp. 9-35 [in Ukrainian].
12. Kharazishvili, Yu. M. (2010). Theoretical and methodological approaches to determining the contribution of scientific and technological progress in the model of economic growth. Banking, 6. pp. 6-21 [in Ukrainian].
13. Kharazishvili, Yu. M. (2007). Measuring shadow GDP using the functions of aggregate demand and aggregate supply. Ukraine economy, 1. pp. 57-63 [in Ukrainian].
14. Kaldor, N. (1957). A model of Economic Growth. Economic Journal, 67. pp. 591-624. doi: http://dx.doi.org/10.2307/ 2227704
15. Hesse, H. (1969). Die MeBbarkeit des technischen Fortschritts, dargestellt am Beispiel der Textilindustrie. Zeitschrift fur Allgemeine und Textile Marktwirtschaft, Sonderheft.
16. Brinkman, G. (1970). Zur Wissenschaftstheorie der Okonometrie. Kyklos 23, pp. 205-225.
17. Kharazishvili, Yu. M. (2007). Theoretical foundations of system modeling of socio-economic development of Ukraine. Kyiv: Polygraph Consulting Ltd [in Ukrainian].
18. Uhlau, T., & Rall, L. (1970). Die Messung des technischen Fortschritts. Tub-ungen. p. 85.
19. Kharazishvili, Yu. M. (2017). The level of life as a component of social security: state and strategic guidelines. Banking, 4 (145). pp. 34-52 [in Ukrainian].
20. Kharazishvil, Yu. M. (2017). Light and shadow of the Ukrainian economy: growth and modernization reserves. Ukraine economy. No. 4 (665). pp. 22-45 [in Ukrainian].
21. Egorov, I. Yu. (2006). Science and innovation in the processes of social and economic development. Kyiv: IRC Goskomstat of Ukraine [in Russian].
Юрий Михайлович Харазишвили,
д-р экон. наук, с. н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины, 03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова 2, E-mail: yuri_mh@ukr.net
ОЦЕНКА ВКЛАДА НАУЧНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ПРОГРЕССА В ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ ПРОМЫШЛЕННЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
Проведено исследование моделей экономического роста на базе производственных функций Кобба-Дугласа для определения вклада научно-технологического прогресса как совокупной факторной производительности и результата инновационной деятельности в экономический рост. Выявлены недостатки производственных функций при статистической идентификации параметров, что приводит к искаженным оценкам. Поэтому их нельзя применять для определения НТП как "остатка Солоу" из-за возможного приближения статистической погрешности к искомой величине НТП.
С целью определения темпов НТП как "остатка Солоу" для промышленных регионов и видов экономической деятельности используется модель функции совокупного предложения на базе модифицированной автором функции Кобба-Дугласа с учетом выявленных неточностей. Универсальность модели функции совокупного предложения дает возможность определить вклад НТП как на уровне страны, так и на уровне регионов и видов экономической деятельности. Однако подход к определению вклада НТП как "остатка Солоу" в экономический рост выпуска или ВВП ограничивается только прошлыми периодами и может быть использован в качестве эталонных значений для построения зависимости эндогенного прогнозирования будущих изменений НТП, зависимых от различных капиталовложений.
По результатам расчетов установлено, что за последние 17 лет вклад НТП в экономический рост промышленных регионов Украины был отрицательным, то есть уменьшал отдачу от макрофакторов (в среднем минус 3-4% в год). Данная ситуация является результатом того, что ни один фактор производства не имеет должной поддержки на фоне проблем с коррупцией и тенизацией экономики. Поэтому не стоит ожидать положительных темпов роста НТП, а значит, и экономического роста Украины - по факту имеем научно-технологическую стагнацию с ближайшей перспективой негативных последствий для экономики страны.
Ключевые слова: экономический рост, научно-технологический прогресс, производственная функция, остаток Солоу, промышленные регионы.
JEL: 0400, F430, F470, L52
Yuri M. Kharazishvili,
Doctor of economics, Senior Researcher Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Ukraine, Kiev, Zhelyabov Str. 2 E-mail: yuri_mh@ukr.net
EVALUATION OF THE CONTRIBUTION OF SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL PROGRESS IN THE ECONOMIC GROWTH OF INDUSTRIAL REGIONS OF UKRAINE
The study of economic growth models based on the Cobb-Douglas production functions was carried out to determine the contribution of advancement of science and technology (AST) as aggregate factor productivity and the result of innovation activity to the economic growth. The defects of production functions are revealed in the statistical identification of parameters, which
leads to distorted estimates. Therefore, one can not use these functions in order to determine the AST as a "the Solow residual" because of the possible approximation of the statistical error to the sought value of AST.
To determine the rates of the AST as the "the Solow residual" in case for industrial regions and types of economic activity, the model of the aggregate supply function based on the modified by author Cobb-Douglas function is applied in the paper. In doing that, such mentioned inaccuracies has been taking into account by: using of the production output instead of GDP on the left side of the function; using of labour inputs instead of the number of employees; taking into consideration also the other category of employees, brought to the equivalent of employees with all taxes and wages; indexing of fixed assets on the GDP deflator and the impact of investments and consumption of fixed capital; analytical determining of the coefficient of capital charge; dynamic determining of elasticity coefficients.
An approach is proposed in which the identification of the production function is carried out by analytical methods for each individual period and does not require the presence of long time series of variables. This approach allows to precisely reflect the production output or GDP and provides a causal link between input and output data, as well as allows to define the AST as the "the Solow residual". The universality of the aggregate supply function's model makes it possible to determine the contribution of the AST to the economic growth both at the country level and at the level of regions and types of economic activity. However, the applicability of the approach to assessing the contribution of the AST as the "the Solow residual" to the economic growth is limited to past periods and can be used as reference values for constructing the dependence of the endogenous forecasting of future changes to AST that are dependent on various capital investments.
The results of the calculations revealed that over the past 17 years, the contribution of the AST to the economic growth in the industrial regions of Ukraine was negative, that is, it reduced the return on macrofactors by an average of 3-4% a year. The situation is due to the fact that all factors of production do not receive a proper impetus for development in the face of problems of corruption and the shadow economy. Therefore, one should not expect positive growth rates of the AST, and hence the economic growth in Ukraine. In fact, there is a scientific and technological stagnation with the immediate prospect of the negative impact on the country's economy.
Keywords: economic growth, advancement of science and technology, production function, "the Solow residual", industrial regions of Ukraine.
JEL: 0400, F430, F470, L52
OopMamu цumуeannн:
Xapa3imBi.i MM. O^HKa BHecKy HayKOBO-TexHO.orinHoro nporpecy b eKOHOMiHHe 3po-craHHa npoMHC.OBHx perioHiB yKpai'HH. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2018. № 3 (83). C. 5-20. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.03.005
Kharazishvili, Yu. M. (2018). Evaluation of the contribution of scientific and technological progress in the economic growth of industrial regions of Ukraine. Econ. promisl., 3 (83), pp. 5-20. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.03.005
Hadiumna do pedaKn^ii 27.06.2018p.
