CC BY
40
А.Г. Гончарук
МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Вступ Украши до СОТ та iнших мiжнародних торгiвельних утворень передбачае лiбералiзацiю зовшшньо'1 торгiвлi, яка полягае у знятп тарифних та нетарифних бар'ерiв щодо iмпорту i експорту. Вплив цього процесу на основну галузь украшсько'1 економжи -промисловiсть мае дво'ютий характер. З одного боку, це дозволить вщкрити доступ вiтчизняних товарiв i розширити географiю та обсяги товарного експорту. З шшого - враховуючи низьку конкурентоспроможнiсть значно'1
частини украшських товарiв i витратнiсть 1х виробництва, лiбералiзацiя зовшшньо! торгiвлi може призвести до втрати вiтчизняними виробниками внутршнього ринку на користь якюного та меньш витратного iмпорту. Таким чином, проблема низько1
конкурентоспроможностi украшсько! промисловостi, одним iз головних факторiв яко1 е висока витратнiсть та неефективнють використання виробничiх ресурсiв, на сучасному етат розвитку економiки загострюеться та стае особливо важливою. Виршення щс! проблеми залежить вiд того, наскшьки ефективно будуть використовуватись основш фактори виробництва, включаючи працю, засоби та предмети працi, пiдприемництво. У зв'язку з цим виникае необхщнють у комплекснш оцiнцi економiчноi ефективносп промислового виробництва на основi
Метою та головним завданням ще! статп е оцiнка динамiки економiчноi ефективносп промислового виробництва в УкраЛш на основi економiко-матема-тичного моделювання його комплексного показника.
Економiчна категорiя ефективносп в силу свое многогранностi та многоаспектносп не може бути вщображена единим узагальнюючим показником. Але розробка комплексного штегрального вимiрювача економiчноi ефективносп промислового виробництва, на наш погляд, е цшком виршуемим завданням.
На практищ у якостi такого вимiрювача часто використовують показник продуктивностi працi, який визначаеться вщношенням обсягу промислового виробництва до чисельностi промислового персоналу. В той же час цей показник враховуе ефективнють використання лише одного фактору виробництва - робочох сили та залишае без уваги iншi (засоби та предмети пращ, тдприемництво).
1нший пiдхiд, що часто зус^чаеться у науковiй та практичнш лiтературi, оснований на визначеннi совокупно! факторноi продуктивностi (СФП), яка враховуе ефективнють використання двох факторiв виробництва - пращ та основного капггалу (засобiв працi). Виключаючи з розгляду уа iншi фактори, крiм пращ та основного
© Гончарук Анатолш Григорович - кандидат економ1чних наук, доцент. Нацюнальний пол1техн1чний ун1верситет, Одеса.
показника, що враховуе продуктивнють катталу, вченi-економiсти
його основних факторiв. обгрунтовували двохфакторну виробничу
ISSN 1562-109X
функщю тим, що праця та каттал е результатом виробничих процесiв на минулих етапах, на яких були використаш також основш фонди та робоча сила, i виходячи з цього можна ус фактори редущювати до цих двох1. Однак для економш, якi не володiють достатшми запасами матерiально-сировинних ресурсiв власного виробництва (видобутку), до яких вщноситься й економжа Укра1ни, що вимушеш 1х iмпортувати в значних обсягах для виробничих потреб, такий фактор, як предмети труда, е первинним фактором, не врахувати який було б некоректно. Тому, розробляючи комплексний вимiрювач економiчноi ефективностi, необхiдно враховувати вплив уах основних факторiв, не обмежуючись лише працею та основним капiталом.
Вщштовхуючись вiд функци Кобба-Дугласа з постшним ефектом масштабу, додаючи до не! невистачаючi фактори, автором була побудована наступна виробнича функщя:
Г = ALalKa2МазЕа4, (1)
де Yt - випуск продукци;
А - загальна продуктивнють факторiв виробництва;
L, К, М, Е - фактори виробництва, вщповщно зайнятiсть (праця), запас основного катталу (засоби працi), витрати матерiально-сировинних
ресурсiв (предмети працi) та вкладання в шноваци (пiдприемництво);
а1, а а3, а4- параметри функц11,
що визначають еластичностi випуска за окремими показниками витрат ресурав.
Змiнна А у рiвняннi (1) е стандартним залишком, який показуе вщдачу (випуск) вiд усiх основних
Теория и практика статистического моделирования экономики / Под ред. Е. Четыркина и А. Класа. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 272 с.
використаних факторiв виробництва, тобто за сутнютю е комплексним вимiрювачем економiчноi ефективносп виробництва.
Пюля нескладних перетворень функцп (1) отримаемо наступну формулу для комплексного вимiрювача економiчноi ефективностi ЕЕ:
ЕЕ = уь1 ¿2ть3еь4 , (2)
де у - середня ефективнють використання живо! пращ
(продуктивнють пращ);
g - середня ефективнють використання засобiв працi
(фондовiддача);
т - середня ефективнють використання предме^в пращ (матерiаловiддача);
е - середня ефективнють реашзацп пiдприемницьких iнновацiй (вiдношення обсягу виробництва до загальних витрат на пщприемницью iнновацГi);
Ь1,Ъ2,Ъъ,Ь4- параметри функц11-.
Оскiльки при побудовi виробничих функцiй фактори можуть мати рiзнi розмiрностi, у якосп iсходних даних доцiльно використовувати не абсолютш, а вiдноснi величини - шдекси. Таким чином, юходш данi про витрати ресурсiв та ефективнють 1х використання, а також про випуск продукцп мають бути представлеш у виглядi часових рядiв вiдповiдних економiчних iндексiв.
Процес моделювання комплексного показника економiчноi ефективностi для промисловосп Укра1ни здiйснювався з урахуванням наступних умов.
1. Оскшьки отримання реально! ощнки вартостi основного катталу за викривленими системами облiку його балансово! вартостi, нарахування амортизацii, неможливосп оцiнити його реальне використання та вщсутносп будь-яких даних про його ринкову вартiсть е неможливим, тому в якосп оцiнки динамiки вартосп основного капiталу використовувалася сума
щорiчних швестицш в основний капiтал (у порiвнянних цiнах), якi, як правило, здшснюються цiлеспрямовано з метою використання останнього у процес виробництва. У зв'язку з цим для побудови виробничо'1 функци були задан вщповщш умови про повне завантаження та використання швестованого капiталу в процес виробництва.
2. Оцiнка чисельностi промислового персоналу особливо у перюд економiчного спаду в Укра1ш наштовхусться на проблему неповноï зайнятостi та прихованого безробпгя. Високий вiдсоток зайнятого населення, що спостер^ався протягом усього трансформацшного перiоду, за низкою правових i морально-етичних причин пов'язан з неможливютю звiльнення визволеноï у процес скорочення виробництва частини облiкових пращвниюв, що призводило до скорочення робочого тижня та тривалосп робочого дня, зростання числа працiвникiв, яю знаходяться в адмiнiстративних вiдпустках, частково зайнятих тощо, тобто до зростання неповноï зайнятостi. Тому для оцшки реальноï величини витрат живоï пращ замють чисельностi зайнятих у промисловосп використовувалися фактичнi показники використання робочого часу (фактично вщпрацьований час у людино-годинах), а при оцiнцi продуктивносп працi використовувався показник годинного виробггку на одного працюючого.
3. В якосп запасу предметiв працi використовувалися щорiчнi данi про матерiальнi витрати у промисловосп у порiвнянних цiнах.
4. Оскшьки у сучасних умовах необхщною ознакою пiдприeмництва е iнновацГï - новi технологГï, види продукцп та послуг, оргашзацшш новацГï тощо, обсяг витрат на пщприемницью шноваци був взятий виходячи з суми фшансування наукових та науково-
технiчних робп, що здшснюються за рахунок промислових пщприемств.
1з метою отримання параметрiв виробничоï функцп був проведений регресивний аналiз, який дав дещо несподiваний результат. Такi фактори виробництва, як праця (робочий час), основний каттал (швестицп) та пiдприемництво (шноваци) виявилися статистично малозначущими. Бшьш того, ïx вплив на динамiку випуску продукци виявився негативним (вiд'емнi еластичностi), що говорить про непродуктивне використання живоï пращ та швестицш у промисловосп. Сдиним значущим фактором, що визначае динамжу промислового виробництва бшьш шж на 97%, виявилися предмети труда (матерiальнi витрати):
YM = о,894 m o,969. (3)
Таку залежнють можна пояснити вкрай високою матерiаломiсткiстю вiтчизняноï промисловосп, яка тюно корелюе з динамiкою промислового виробництва (коефщент кореляци -0,99). Значення параметру А меньше за 1 говорить про те, що сукупний вплив шших факторiв, включаючи працю, швестици та час, на динамiку промислового виробництва е
стримуючим.
Пюля додання у рГвняння (3) динамжи ресурсосберiгаючиx iнновацiй у промисловосп з лагом в 1 рж (E1) була отримана наступна модель:
ум = o,923M0,975E0,030 . (4)
Отриманi моделi (3 та 4) побудоваш на базюних iндексаx. Перша (3) -встановлюе практично функцiональну степенну залежнiсть (критерш Фiшера -337,3) динамiки промислового виробництва вщ витрат матерiальниx ресурав (коефiцiент детермшацп -0,974). Друга (4) - дещо меньш достовГр^ (критерiй Фiшера - 191,1), але посилюе вплив матерiальниx витрат на динамжу промислового виробництва у
сукупносп з ресурсозбер^аючими iнновацiями. Вплив сукупносп iнших факторiв на динамiку промислового виробництва в аналiзованому перiодi (1992-2004 рр.) мав стримуючий та малозначущий характер.
Оцiнка економiчноï ефективностi украшсько'1 промисловостi за перiод 1992-2004 рр. з використанням параметрiв побудованоï вище виробничоï функцп (3) дала результати, вщображеш на рисунку.
1,05 -, 1
0,95 0,9 0,85 0,8
0,75 1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Рисунок. Динамгка економгчног ефектжност1 промисловост1 Украши
за 1992-2004рр. (1992=1)
Дiаграма динамши економiчноï ефективносп промисловосп (див. рисунок) вказуе на наступне:
тсля обвального падшня ефективносп промисловосп (1993-1994 рр.) у 1995 р. вщбувалося уповшьнення темтв ïï зниження, а у 1996 р. - ïï зростання;
у 1997-1998 рр. змши ефективносп промисловосп були незначними та коливалися у межах 1 %;
у 1999 р. вщбувалося зростання ефективносп промисловосп, що стало результатом випередженого зростання обсяпв промислового виробництва у порiвняннi з динамжою витрат ресурав (робочого часу, швестицш, матерiальних витрат i шновацш), що вказуе на зростання продуктивносп уах чотирьох факторiв;
протягом усього перюду 2000-2004 рр. вщбувалося зниження економiчноï ефективносп промисловосп, що було пов'язано зi значними витратами
ресурав (швестицш, матерiальних витрат), темпи зростання яких перевищували темпи зростання промислового виробництва; постшний зрiст годинноï продуктивносп пращ, що мав мюце у цей перюд, не мiг компенсувати зниження капггаловщдачи та матерiаловiддачи, що вщбувалося протягом усього перюду; уповшьнення темтв падшня ефективносп
промисловосп у 2001-2002 рр. пов'язано з пщвищенням ефективносп
пщприемницьких шновацш у щ роки, однак через ïx незначну кшькють та низький ступень впливу на загальну величину економiчноï ефективносп зростання останньоï так i не вщбулося;
у цiлому за 12 роюв загальне падiння економiчноï ефективносп у промисловосп Украши склало 16,6%.
Таким чином, моделювання комплексного показника економiчноï ефективносп у промисловосп Украши дозволяе зробити наступш висновки:
1) зростання промислового виробництва, що мало мюце в останн роки (1999-2004), за виключенням 1999 р., супроводжувалося зниженням економiчноï ефективностi meï галузi перед уам через неефективнiсть iнвестицiй в основний каттал та зростання матерiаломiсткостi;
2) економiчна ефективнiсть промисловостi через високу матерiаломiсткiсть, непродуктивне використання робочого часу та неефективнiсть швестицш в основний каттал бшьш шж на 97% визначаеться ефективнiстю використання матерiальниx ресурсiв, для пiдвищення яко1 необxiдне впровадження ресурсозберiгаючиx iнновацiй.
