CC BY
33
А.Г. Гончарук
ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОР1В I РЕЗЕРВ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 У ПРОМИСЛОВОСТ1
Загострення конкуренци на свiтових ринках промислово! продукци та зростання цiн на сировину в умовах високо! залежностi Укра!ни вiд iмпорту енергоносив виставляе на переднiй план проблему пщвищення ефективностi використання ресурсiв. Найгострiше ця проблема постае перед промисловютю, що споживае бiльшу частину iмпортованоi сировини та енергоносив. У таких умовах необхщною е розробка дiевоi системи важелiв управлiння ефективнiстю в промисловосп, що потребуе попереднього виявлення факторiв i резервiв зростання ефективносп на рiвнi окремих галузей i пiдприемств. Останне визначае мету цього дослщження, досягнення яко!, у першу чергу, потребуе вибору адекватно! системи ощнки ефективносп складових промислово! системи кра!ни, яка б передбачала видшення серед них передових дшянок, що е локомотивом зростання ефективносп вае! системи, та "вузьких мюць", якi стримують це зростання.
У вггчизнянш практицi як оцiнки економiчноi ефективносп промислових пщроздшв (галузей, пiдприемств) прийнято розраховувати таю показники, як продуктивнють пращ, фондовщдача тощо, що, незважаючи на !хню високу iнформативнiсть, можуть призвести до неправильних результат, оскшьки iзольовано оцiнюють ефективнiсть лише окремих факторiв виробництва. Використання бiфакторних вимiрювачiв ефективностi, наприклад двофакторно!
продуктивностi, також може призвести до викривленого уявлення про ефективнють об'екта дослiдження через упущення з розгляду iнших, можливо не менш важливих факторiв [1]. У зв'язку з цим доцшьним е застосування аналогично! концепци, що вперше запропонована Фарреллом [2], основна щея яко! полягае в оцшщ вщносно! ефективностi об'ектiв сукупностi, що дослщжуеться, порiвняно з найбiльш ефективним iз них. Незважаючи на те, що сам Фаррелл розглядав найбшьш простий приклад з двома факторами та одним продуктом, його послщовники [3] розвинули дану концепцш щодо необмежено! кiлькостi факторiв i продуктiв i переформулювали ii в задачу математичного програмування, метод розв'язання яко! отримав назву Data Envelopment Analysis (DEA) [4]. Сутнють DEA полягае в тому, що дослщжуеться складний об'ект iз безлiччю входiв (витрат) i виходiв (продукци) та аналiзуеться його дiяльнiсть у навколишньому середовищi
функцiонування. Ефективнiсть тут визначаеться як частка вщ дiлення суми вах вихiдних параметрiв на суму вах вхiдних факторiв. Для кожного об'екта дослщження визначаеться величина ефективносп, тсля чого виконуеться порiвняння спостережень, що
вщбуваеться за допомогою методу лшшного програмування за
використанням рiзних базисних моделей i !'хшх варiантiв. DEA визначае серед об'ектiв дослщження ефективш одиницi
© Гончарук Анатолш Григорович- кандидат економ1чних наук. Нацюнальний полггехшчний ушверситет, Одеса.
ISSN 1562-109X
шляхом побудови межi ефективносп та для bcíx iнших - Mipy 1х неефективностi. Докладний опис iсторГi, моделей та штерпретаци методу DEA викладено в
[4].
Вибiр методу DEA у цьому дослщженш визначаеться тим, що bíh е непараметричним методом, що не вима-гае явно! специфшацп фyнкцiональних зв'язкiв мiж витратами i продукщею i статистичним розподшом неефективнос-тi, на вiдмiнy вщ iнших методiв бенч-маркинга, не вимагае припущень про тип поведiнки об'екпв дослiдження i дозво-ляе визначати ефективш i неефективнi виробництва, обчислювати кiлькiснy м> ру ефективностi, будувати ефективну ri-перповерхню, знаходити еталонш (ефек-тивнi) виробничi об'екти. Крiм того, цей метод припускае одночасне використан-ня як вартюних, так i натуральних величин, що дозволяе узагальнювати чис-ленш рiзнорiднi вхiднi i вихiднi пара-метри.
Ураховуючи недолiки iнших видiв моделей [5], у цьому дослщженш вико-ристано input-орiентованi лiнiйнi моделi з постiйним ефектом масштабу. Виршу-еться задача мiнiмiзащi витрат без змен-шення випуску продукцп, тобто виходя-чи iз заданого обсягу виробництва ощню-еться здатнiсть ефективного комбшуван-ня ресyрсiв i зниження загальних витрат на виробництво при збереженш обсяпв випуску.
Одним iз найбiльш вдалих розширень DEA стала модель сyперефективностi [6]. У нш усуваеться недолiк бiльшостi DEA моделей -обмеження значень ефективносп штервалом [0,1], тобто виконуеться повне ранжування вах об'ектiв дослiдження, кожен з яких отримае свое, вщмшне вщ iнших, значення ефективностi.
Математичний запис прямо! input-орiентованоi моделi сyперефективностi
для m входiв (ресурав), r виходiв (продуктiв) та n об'екпв дослiдження мае такий вид:
min z = 0sup
за умов:
J xiAi + s;=6supx. . i iJ J 1 i.
j=i,*q
для /=1,2... m
iqJ
j yiiXi - s+ = y. ,
. , y ij j i yiq'
j=^q
для i=1,2...m
Я, s+, s-> 0,
де xij, yij - вiдповiдно, ресурси та продукти j-го об'екта дослiдження;
Яj - вага об'ектiв дослiдження;
si
Si
,г - недослщжеш резерви
виробництв (input & output slacks), що виражають вiдповiдно надлишок ресурсiв i дефiцит випуску порiвняно з
ефективними об'ектами. Саме сума за Si
е базою для визначення резерву пщвищення ефективносп використання виробничих ресурав.
Розглядаючи input-орiентовану лшшну модель суперефективностi з постiйним ефектом масштабу, слщ зазначити, що необхщна i достатня умова нездiйсненностi, сформульована Жу [7] для цього виду моделей, полягае в появi нульових значень у предметнш сфер^ тобто наявносп нульових ресурсiв. Таким чином, уникнути нездшсненносп аналiзованих у данш роботi моделей можна, виключивши з розгляду нульовi або близькi до нуля значення вхщних ресурсiв i вихщних продуктiв.
У данiй робот запропоновано оцiнку ефективностi у напрямi вiд загального до окремого, тобто на початку на пiдставi агрегованих показниюв за допомогою DEA моделi
суперефективностi i ранжування визначаються групи галузей з високою,
середньою i низькою галузевою ефективнiстю, а потсм аналiзуeться ефективнiсть пiдприeмств, що входять до складу груп i окремих галузей-лiдерiв i галузей-аутсайдерiв. Таким чином, у результат чергового виконання мiжгалузевoгo та внутрiшньoгалузевoгo аналiзу видшяються найбiльш ефективнi об'екти дoслiдження та "вузью мiсцям. Крiм того, згщно з метою дoслiдження перевiряeться гшотеза про наявнiсть впливу рiзних фактoрiв, наприклад рoзмiрiв, регюнально'1' приналежнoстi, шститущональних фактoрiв тощо на рiвень ефективносп використання ресурсiв пiдприeмствами. Пiд час проведення внутршньогалузевого
аналiзу DEA встановлюються резерви зростання ефективнoстi за рахунок виявлених резервiв зниження витрат вхщних ресурсiв.
Далi викладено результати проведеного емтричного аналiзу ефективнoстi в промисловосп Украши. Для складання DEA моделей i одержання oцiнoк суперефективнoстi в робот використовуеться комп'ютерна програма EMS 1.3, розроблена H. Scheel з Дортмундського ушверситету.
У зв'язку з тим, що розглянутий у данш робот метод DEA не передбачае теспв на помилки у вихщних даних i може бути досить чутливим до них [8], у процес вщбору input-output даних для аналiзу використовувалися oфiцiйнi статистичнi публшаци, а також шформащя безпосередньо з офщшно oпублiкoваних фiнансoвих звiтiв пiдприемств, вiрoгiднiсть яко'1' пiдтверджена аудиторськими
висновками.
На першому етапi аналiзу розглянуто види промислово'1' дiяльнoстi вiдпoвiднo до дшчо'1' в Укра'1'ш класифкацп КВЕД, у рoзрiзi двоцифрових галузей, що за допомогою DEA мoделi суперефективнoстi було
пщдано ранжуванню, за результатами якого видшено три групи - з найбшьшою, найменшою i середньою ефективнiстю.
До групи з найбшьшою суперефективнютю з оцшкою, вищою за 120, увшшли такi види дiяльностi: виробництво коксу та продукпв нафтопереробки; виробництво та розподш електроенерги, газу та води; видобування енергетичних матерiалiв; металургiя та обробка металу. Вони пов'язаш з видобутком, переробкою чи розподшом енергоносив (газ,
нафта, вугшля), а також здшсненням первинно! переробки рудно! сировини. Разом на !х частку в 2004 р. припадало 53,7% усього промислового виробництва в крш'ш [9].
Група галузей iз середньою ефек-тивнютю з оцiнкою суперефективностi в iнтервалi 80-120, за винятком видобутку неенергетичних матерiалiв, включае високотехнологiчне виробництво,
продукщя якого мае високий стутнь переробки i використовуеться як засоби виробництва i предмети працi у рiзних галузях економiки (промисловiсть, сшьське господарство, транспорт, будiвництво) або споживаеться кшцевими споживачами. Важливою вiдмiннiстю дано! групи е специфiчнiсть продукцй, що виготовляеться, як правило, на замовлення конкретного споживача.
Найменш ефективним виявився сектор виробництва споживчих товарiв (легка й харчова промисловосп), а також галуз^ що обслуговують будiвництво. На частку групи аутсайдерiв у 2004 р. припадало лише 19,6% усього промислового виробництва в кра!ш [9]. Основними властивостями цих галузей е високий стутнь конкурентносп ринюв i висока залежнiсть вщ рiвня доходiв населення.
Подальша деталiзацiя аналiзу до внутрiшньогалузевого рiвня дозволяе пiдвищити ступiнь однорiдностi продукцп та зробити висновки стосовно факторiв i резервiв зростання ефективностi.
На даному етапi аналiз проводився для кожно! галузi з груп лiдерiв (162 пiдприемства) i аутсайдерiв (514 тдприемств). Результати викладено далi.
Виробництво коксу та продукт1в нафтопереробки
З 21 дослщженого пщприемства галузi 11 опинилися на межi ефективностi.
Основними проблемами неефективних тдприемств галузi вщносно ефективних е неефективне використання катталу i трудових ресурсiв (див. табл.). Завдяки цим факторам, у галузi юнуе досить великий резерв зростання ефективносп.
Таблиця. Резерви зростання ефективност1 за рахунок скорочення вх1дних ресурЫв
Вид дiяльностi Резерви скорочення вхщних ресурсiв, % Резерв зростання ефективносп, %
МВ А СА ЧП КЗ
Виробництво коксу та продуктiв нафтопереробки 6,5 7,5 0,7 7,4 5,5 24,4
Виробництво та розподш електроенерги, газу та води 21,4 25,2 0,1 5,1 0,8 20,1
Видобування енергетичних матерiалiв 2,4 0,0 5,0 6,8 15,0 19,9
Металурпя та обробка металу 0,1 17,0 0,4 0,8 18,6 29,5
Виробництво шших неметалевих мiнеральних виробiв 11,3 23,8 1,3 3,0 13,0 29,9
Легка промисловють 4,8 12,3 11,0 1,2 14,4 18,1
Харчова промисловiсть i пере-роблення сiльськогосподарських продуктiв 7,2 8,2 8,4 3,4 6,9 44,3
Виробництво деревини та виробiв iз деревини 0,1 8,0 7,3 6,4 16,6 19,6
МЗ - матер1альш витрати; А - амортизащя; СА - сукупш активи; ЧП - чисельшсть персоналу; КЗ - кредиторська заборговашсть.
Найбшьш яскравим фактором тут е наявнють iноземних власникiв у бiльшiй частит ефективних пiдприемств галузi i 1хня повна вiдсутнiсть у неефективних тдприемствах. Це дозволяе зробити висновок про необхщшсть залучення iноземних iнвесторiв для пщвищення ефективносп в данш галузь Причому
найбiльш ефективною формою присутносп iноземних власникiв виявилося володiння контрольним пакетом або мшоритарна участь, у той час як випадки володшня блокуючим пакетом вiдсутнi. Крiм того, аналiз виявив високий ступiнь неефективносп мажоритарно! присутностi вiтчизняних
недержавних власниюв, що може бути наслщком або !х слабких iнвестицiйних можливостей i ресурсiв, необхiдних для модершзаци бiльшостi пiдприемств галузi, або !хньою нездатнiстю ефективно керувати власнiстю i нала-годжувати дiловi контакти, включаючи закордонш. Найбiльш оптимальною формою присутносп держави в управлiннi об'ектами у данш галузi виявилося володiння контрольним пакетом, iншi форми або неефективш, або мають двоякий ефект, що блокуе як позитивнi, так i негативнi ршення.
Аналiз регiонального та масштабного факторiв не виявив явних переваг у данш галуз1 Однак тут слщ зазначити пiдвищений ступiнь неефективностi великих тдприемств i пiдприемств, розташованих у
центральному регюш кра!ни, що додае ютотних переваг для створення середшх i малих виробничих об'ектiв даного виду дiяльностi у схiдних i захiдних областях кра!ни.
Виробництво та розподш електроенерги, газу та води
З 55 дослщжених пiдприемств галузi 23 опинилися на межi ефективносп, причому розмiщенi вони майже рiвномiрно в трьох регiонах кра!ни - схщному, центральному та захiдному. У той же час найбшьш неефективш тдприемства переважно розташованi в центральному регюш, що приводить до висновку про бшьш високу ефективнють тдприемств галуз^ розташованих у захiдному i схiдному регiонах. Це може бути пояснено близькютю останнiх до генеруючих джерел i кордонiв кра!ни, що пщвищуе виробничi можливостi за рахунок зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Бiльшiсть неефективних
тдприемств галузi фактично знаходяться в державнш власностi. 1нших iнвесторiв, як впчизняних, так i iноземних, тут або
недостатньо, або вони взагалi вщсутш. У той же час значною частиною ефектив-них пiдприемств галузi володшть впчиз-нянi й iноземнi швестори. Вiдсутнiсть бло-куючих пакетiв ефективних пiдприемств у iноземних iнвесторiв указуе на неефектившсть тако! форми керування ^ навпаки, бiльш висока частка ефективних тдприемств, блокуючим пакетом яких володiе держава, свщчить про перевагу тако! форми учасп держави в управлшш у данiй галузi.
Через ютотш розходження в технологiях виробництва на рiзних пiдприемствах галузi утворився досить ютотний резерв зростання ефективносп (див. табл.), який може бути використаний шляхом значного зниження фондоемносп та
матерiалоемностi на неефективних тдприемствах. Останне ж можливо забезпечити лише завдяки вщновленню основних фондiв (iнвестицiям), що через збитковють галузi пiдприемства неможливо здiйснити лише власними силами.
Видобування енергетичних
матер1ал1в
Рiвно половина тдприемств галузi виявилася на межi ефективностi. Дана галузь через високу стратепчну важливiсть для держави е досить специфiчною. II основна особливють виражаеться у повнiй вщсутносп iноземних iнвесторiв i досить малш кiлькостi вiтчизняних недержавних iнвесторiв. Разом iз тим аналiз указуе на значну частку держави в неефективних тдприемствах порiвняно з ефективними.
Регюнальш особливостi вказують на однаковий розподш ефективних i неефективних пiдприемств, що пов'язано з розмщенням енергетичних корисних копалин кра!ни.
Аналiз указуе на меншу ефективнiсть великих пiдприемств у рядi випадкiв проти середнiх, а також
вщсутнють малих виробничих об'екпв у данш галуз1
Вiдсутнiсть будь-якого резерву зниження витрат основного катталу в галузi (див. табл.) вказуе або на повне завантаження виробничого устаткування i необхiднiсть уведення нових виробничих потужностей, для чого потрiбнi великомасштабнi швестици, або на те, що рiвень завантаження на вах дослiджених пiдприемствах галузi приблизно однаковий. Це дозволяе сконцентруватися на шших факторах зростання ефективносп.
Найбшьшою проблемою галузi е надлишкова кредиторська заборгованiсть та надлишкова зайнятють (див. табл.), лiквiдацiя яких дозволить ютотно пiдвищити ефективнiсть.
Металург1я та обробка металу
1з 66 дослщжених пiдприемств галузi 21 опинилося на межi ефективностi. Аналiз указуе на найбшьш ефективне розмщення пiдприемств галузi в центральному i схiдному регюнах краши, що знаходяться близько до джерел видобутку руди. Середш пщприемства тут е найбшьш ефективними, навггь порiвняно з великими.
Держава в бшьшосп випадкiв виступае неефективним власником у данiй галузi, у той час як впчизняш недержавнi й шоземш iнвестори виявляються найбiльш ефективними як власники контрольного пакета акцш.
Володшня блокуючим пакетом акцiй шоземним ÏHBecTopoM неефективне для дано'1 галуз1
Основними перешкодами на шляху пщвищення ефективносп неефективних тдприемств галузi е надлишковi основнi фонди й кредиторська заборгованють (див. табл.), звiльнення вщ яких дозволило б пiдвищити ефективнють галузi на десятки вiдсоткiв.
Вкрай низький резерв зниження матерiальних витрат (див. табл.) указуе на приблизно однаковий рiвень матерiалоемностi на вах дослiджених пiдприемствах галузi, як ефективних, так i неефективних.
Виробництво гнших неметалевих мгнералъних виробгв
3i 100 дослщжених тдприемств галузi лише 24 виявилися на межi ефективностi. Двостороннш аналiз указуе, що найбiльш оптимальними з точки зору ефективносп в данш галузi е середнi пщприемства, розташоваш в захiдному регiонi краши, контрольний пакет акцiй яких не належить державь
За допомогою аналiзу встановлено, що майже чверть основного катталу галузi е надлишковою, що за високих резервiв зниження матерiалоемностi (див. табл.) свiдчить про технолопчне вiдставання значно'1 частини пiдприемств галузi вiд ефективних пiдприемств. Легка промислов1стъ 1з 62 дослiджених пiдприемств галузi 26 виявилися на межi ефективносп. З точки зору ефективностi в данш галузi найбiльш оптимальними е середш пщприемства, розмщеш в захщнш частинi краши, у яких вщсутня державна власнiсть.
Найбiльш гострою проблемою неефективних тдприемств галузi е наявнють надлишкового основного капiталу й роздуто'1 кредиторсько'1 заборгованостi (див. табл.). Остання пов'язана зi збитковiстю бiльшостi з них.
Дана галузь мае найменший резерв зростання ефективносп з уах розглянутих галузей. Це свщчить про вiдносно невеликий вщрив ефективних пiдприемств вiд неефективних, що на тл низького рейтингу легко'1 промисловостi вказуе на негативний стан уае'1 галузi в цшому, що ймовiрно вимагае серйозно'1 реструктуризации Важливою проблемою галузi е низький резерв скорочення чисельносп персоналу i вiдповiдно зростання продуктивностi працi. Це свщчить про вирiвнювання рiвня завантаженосп персоналу по галузi.
Харчова промислов1стъ та перероблення сшъсъкогосподарсъких продукт1в
З 331 дослщжуваного пщприемства галузi 56 виявилися на межi ефективностi. З точки зору ефективносп в данш галузi найбiльш оптимальнi середнi i велию пiдприемства, розмiщенi в центральнш частинi краши, що пояснюеться 1'х близькiстю до основних джерел сировини -
сiльськогосподарськоï продукцп.
Незважаючи на те, що державш й шоземш iнвестори слабо представленi у данш галуз^ аналiз указуе на 1хню ефективнiсть у випадках володiння контрольним пакетом акцш пiдприемств. Причому бшьшють ефективних пiдприемств галузi мають фактично одного власника, i часпше у цш ролi виступае вiтчизняний недержавний швестор.
Аналiз указуе на найбшьш високий резерв зростання ефективносп в данш галузi порiвняно з шшими (див. табл.), причому iснуе значний резерв зниження за вама вхщними ресурсами.
Виробництво деревини та вироб1в 1з деревини
У найбшьш нерентабельнш галузi промисловостi 8 з 21 дослщжених тдприемств виявилися на межi ефективносп. Специфiка дано'' галузi
визначае розташування ïï пiдприемств у регюнах, багатих люовими
насадженнями, - захщ i пiвнiч краши. Разом iз тим саме розташування в данш галузi у бiльшостi випадкiв i визначае рiвень ефективностi. Так, переважна бшьшють ефективних тдприемств (7 з 8) розташована у м. Киевi або Кшвськш областi, що пояснюеться зростаючими потребами столичних замовникiв у будiвництвi, меблевiй промисловостi тощо. Найменш ефективними тут е пiдприемства захщного регiону краши, управлiння якими часпше здiйснюеться однiею фiрмою або фiзичною особою. Аналiз констатуе вiдсутнiсть шоземного капiталу та недостатню кiлькiсть державних iнвесторiв у данiй галузi. Разом iз тим саме держава виявляеться найбшьш оптимальним власником контрольного пакета акцш ефективних тдприемств. Вггчизняш недержавш швестори виявляються найбiльш ефективними як власники блокуючих пакетiв акцш. З точки зору ефективносп середш пщприемства в данш галузi е найбшьш оптимальними. Великий бiзнес тут вщсутнш.
Аналiз вказуе на досить високий резерв зниження кредиторсько' заборгованосп на неефективних пiдприемствах (див. табл.), що вщображае основну проблему галузi -високий вiдсоток збиткових тдприемств (бшьш нiж 50%). Збитки перекладаються на постачальниюв шляхом
нагромадження кредиторсько'
заборгованостi. Дана проблема може бути частково виршена шляхом зниження витрат на виробництво неефективними пщприемствами за рахунок вившьнення надлишково'' робочо'' сили (на 6,4%) та реалiзацiï надлишюв основних фондiв (8,0%). Майже нульовий резерв зниження матерiальних витрат указуе на однорщнють технологiï та однаковий
piBeHb матерiалоeмностi по галузi. iMOBipHO Bei пiдприeмства галузi мають загальнi технолопчш проблеми, виявлення яких вимагае бшьш глибокого спещального аналiзу.
Зазначений у таблищ резерв зростання ефективностi може бути pеалiзований у pазi повного використання pезеpвiв зниження вхiдних ресурав, тобто якщо всi неефективнi тдприемства галузi досягнуть iснуючоï межi ефективносп i стануть ефективними. Разом i3 тим недослiдженим залишаеться потенцiал зростання ефективносп тдприемств, що знаходяться на межi ефективносп. Тому якщо цшями галузевого управлшня ефективнiстю поставленi бшьш висок завдання, нiж pозpахованi i представлен в таблицi резерви зростання, то увага мае бути також спрямована на пщвищення ефективносп i тих тдприемств, що знаходяться на межi ефективносп. А це може бути зроблено шляхом наступного виключення з розгляду при аналiзi DEA неефективних тдприемств i побудови новоï межi ефективносп з меншим числом ефективних тдприемств i бшьш високими стандартами ефективносп.
Таким чином, застосування запpопонованоï методики, яке полягае у послщовному виконанш мiжгалузевого та внутpiшньогалузевого аналiзу ефективностi, що базуеться на непараметричному методi DEA, для пpомисловостi Украши дозволяе зробити таю висновки.
1. Виявлено убутну ефективнють промислового виробництва за ланцюгом видобуток - первинна переробка -виробництво засобiв виробництва -виробництво споживчих товаpiв.
2. 1стотний вплив фактора pозмipу пiдпpиемств виявлено в легкш пpомисловостi, видобутку енергетичних матеpiалiв, металургп та деpевообpобнiй промисловосп, де найбiльш
оптимальним з точки зору ефективносп е середнш pозмip пiдпpиемств iз чисельнiстю персоналу вщ 200 до 1000 чоловiк. Найбшьший вплив фактора геогpафiчного розташування на ефективнють галузi виявлено в енергетищ та деpевообpобнiй пpомисловостi: якщо для першо'' розташування пiдпpиемств у
центральному регюш мае найменшi переваги, то для останньо'' цей pегiон е найбшьш оптимальним з точки зору ефективносп.
Вплив шститущональних фактоpiв на ефективнють виявився досить ютотним:
явна неефективнють держави як власника виявлена в енергетищ, видобутку енергетичних матеpiалiв i легкш промисловосп, а також як основного власника (власника контрольного пакета) у виробницт шших неметалевих мшеральних виpобiв та металургп, у той час як у деревообробнш промисловосп i нафтопереробнш галузi ïï пpисутнiсть позитивно вiдобpажаеться на
ефективносп тдприемств;
присутнють iноземних iнвестоpiв у цшому позитивно вiдбиваеться на ефективносп нафтопеpеpобноï та лег^ пpомисловостi, як основних власниюв - у металурги та енеpгетицi, i негативно - як власниюв блокуючих пакетiв в останшх двох галузях;
пpисутнiсть вiтчизняних
недержавних iнвестоpiв у цiлому позитивно позначаеться на ефективносп в харчовш пpомисловостi, а також як основних власниюв - у енергетищ та легкш промисловосп, i негативно - як основних власниюв у нафтопереробнш i деревообробнш промисловосп.
3. Практично в уах дослщжених видах пpомисловоï дiяльностi виявлено значш резерви пiдвищення ефективностi, що можуть бути використаш за умов
полшшення використання виробничих ресурав i позбавлення надлишково'1 ix частки неефективними пщприемствами.
Л1тература
1. Гончарук А. Г. Эффективность экономики Украины: анализ и прогнозирование: Монография. - Одесса: Астропринт, 2005. - 332 с.
2. Farrell M. J. The measurement of productive efficiency / Journal of the Royal Statistical Society, Series A, № 120, 1957. -pp. 253-281.
3. Charnes A., Cooper W.W., Rhodes E. Measuring the efficiency of decision making units / European Journal of Operational Research, №2, 1978. - pp. 429-444.
4. Cooper W., Seiford L., Zhu J. Handbook on Data Envelopment Analysis, Boston: Kluwer Academic Publishers, 2004. - 608 pp.
5. Sheldon G. Zur Messung der Effizienz im Bildungsbereich mit Hilfe der Data Envelopment Analysis, Wirtschaftswissenschaftliches Zentrum Der Universitat Basel: WWZ-Studie, Nr. 47, 1995.
6. Anderson P., Petersen N.C. A Procedure for Ranking Efficient Units in Data Envelopment Analysis / Management Science, V. 39, №10, 1993. - pp.1261-1264.
7. Zhu J. Robustness of the efficient DMUs in data envelopment analysis / European Journal of Operational Research № 90, 1996. - pp. 451-460.
8. Cherchye L., Kuosmanen T., Post T. New Tools for Dealing with Errors-in-Variables in DEA / Public Economics Working Paper Series, Catholic University Leuven, 2000. - 18 pp.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2004 рш // Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2005. - 592 с.
