CC BY
24
Л.О. Збаразська, О.О. Чебанов
ТЕНДЕНЦП ЕФЕКТИВНОСТ1 М1ЖГАЛУЗЕВОГО РОЗПОД1ЛУ ЕФЕКТУ В УКРАШСЬКШ ПРОМИСЛОВОСТ1
Полiпшення структури вггчизняно! промисловосп е одним iз прiоритетних напрямiв модершзацп украiнськоi економiки. При цьому функщонування та вiдтворення економiчноi системи залежить вщ багатьох структурних чинниюв, серед яких найважливiшими е параметри мiжгалузевого та
мiжфакторного розподiлу ефекту. Тому ощнка й аналiз основних тенденцш ефективностi розподiльчих пропорцiй в украшськш промисловостi е особливо актуальними на сучасному етат 11 розвитку.
Цшу низку критерпв та показникiв ефективносп структурних зрушень, розроблених на mдставi положень i висновкiв рiзних напрямiв економiчноi теори, наведено в публшащях росiйських авторiв [1-5]. Майже вс вони належать до галузевоi структури економжи та спираються на поняття еквiвалентностi мiжгалузевого обмiну i справедливого розподшу економiчного ефекту як основи процеав сталого економiчного зростання та збалансованого структурного розвитку.
Так, зокрема, у робот [4] справедливий розподш економiчного ефекту (сумарного ВВП галузей економжи) пов'язуеться з розподшом вiдповiдно до мiжгалузевих пропорцiй факторiв виробництва (працi та капiталу), а показником, що характеризуе ефективнiсть структурних змш, обрано порiвняльну ресурсовiддачу - добуток галузево! ресурсовiддачi (що
розраховуеться як вщношення галузевого ВВП до агрегованого ресурсу галуз^ i
середньо'' для економiки pecypcoeMHOCTi. Величина галузевого агрегованого ресурсу визначасться за допомогою модернiзованого апарату виробничо'' функцп на n^craBi статистичних даних про чисельнють зайнятих та оcновнi виробничi фонди.
Отже, ефективна структура економжи за обраним ^m^ieM передбачае приблизно однаковий рiвень порiвняльноi реcyрcовiддачi, а ефективнють структурних зрушень -змiнy значень структурних параметрiв у напрямi до тако'' (ефективно'О структури. Необхiдно вщзначити, що
запропонований критерiй е, безумовно, корисним для аналiзy якоcтi галузево'' структури та поряд з шшими критерiями ефективноcтi може бути застосований у багатокритерiальнiй cиcтемi при формуванш уявлень про оптимальну структуру нащонально'' економiки. Проте, на наш погляд, споаб розрахунку показника порiвняльноi реcyрcовiддачi потребуе уточнення.
Величина галузевого ВВП е показником, що характеризуе кшцевий результат дiяльноcтi галyзi. За методолопею СНР, що на cьогоднi використовуеться в украшськш статистищ, елементами ВВП е оплата пращ найманих пращвниюв, валовий прибуток, змшаний дохiд та податки (за виключенням cyбcидiй) на виробництво та iмпорт [6]. Оскшьки величина агрегованого ресурсу, за методикою роciйcьких авторiв, складаеться iз двох факторiв виробництва - пращ та катталу, то величина економiчного
© Збаразська Лариса Олександр1вна - кандидат економ1чних наук; Чебанов Олександр Олександрович - молодший науковий сшвробггник. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
ефекту для бшьш адекватного вщображення результату безпосередньо дiяльностi галузi мае бути звшьненою вiд податкiв (за виключенням субсидiй) на виробництво та iмпорт. Згiдно з методологiею СНР рiзниця мiж ВВП та податками (за виключенням субсидш) на виробництво та iмпорт дорiвнюе валовiй доданiй вартост у факторних цiнах [7]. Тому застосування валово'1 додано'1 вартостi (ВДВ) у факторних щнах як
показника
економiчного
ефекту при розрахунку значень показника порiвняльноi ресурсовiддачi е методологiчно коректшшим.
На основi зазначених
методологiчних положень здшснено розрахунки для промисловостi Укра'1ни. Показники, що характеризують динамiку структури и ресурсно'1 бази, наведено у табл. 1-2, а зумовленi цим змiни галузево'1
ресурсовiддачi - у табл. 3-4. Таблиця 1. Структура агрегованого ресурсу промисловост1 Украши в 2000-2006рр.
за видами промислово'1 д1яльност1, %
Види промислово'1' дiяльностi 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Усього промисловiсть 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Видобуток енергетичних матерiалiв 14,1 14,8 15,7 16,1 15,9 16,0 16,2
Видобуток неенергетичних матерiалiв 4,7 4,6 4,6 4,5 4,5 4,5 4,4
Харчова промисловють 10,9 11,2 11,3 11,8 12,0 12,5 13,0
Текстильна та шкiряна промисловють 4,1 4,0 3,6 3,2 3,2 3,1 2,9
Деревообробна i целюлозно-паперова
промисловiсть, видавнича справа 2,3 2,3 2,3 2,5 2,6 2,8 3,0
Виробництво коксу, продукпв нафтопереробки та ядерного палива 1,8 2,0 2,2 2,3 2,3 2,3 2,2
Хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби 6,1 5,3 5,6 5,9 5,8 5,7 5,3
Виробництво шших неметалевих
мiнеральних продуктiв 4,5 4,3 4,0 3,9 3,9 4,0 4,0
Металурпя та обробка металу 10,6 10,9 11,3 11,6 11,8 11,5 12,1
Виробництво машин та устаткування 21,0 20,7 20,4 19,5 19,5 18,1 17,4
Iншi види виробництва 1,6 1,6 1,5 1,5 1,5 1,5 1,6
Виробництво та розподш електроенер-ги, газу та води 18,2 18,5 17,5 17,2 17,0 18,0 17,8
1нформацшною базою для аналiзу стали статистичш даш про вартють основ-них фондiв, кшькють працiвникiв, оплату працi найманих пращвниюв, валовий при-буток, змiшаний дохщ та ВВП за перiод з 2000 по 2006 р., що мютяться в офщшних збiрниках Держкомстату Украши.
Лщерами вiдносного нарощування ресурсного потенщалу стали видобуток енергетичних матерiалiв, харчова про-мисловiсть та металурпя (у межах 1,5-2,1 вiдс. пункту), деревообробна i
целюлозно-паперова промисловiсть, видавнича справа, виробництво коксу, продукпв нафтопереробки та ядерного палива (0,4-0,7 вщс. пункту). В iнших видах промислово'1 дiяльностi частка агрегованого ресурсу вщносно зменшилася в межах 0,3-3,6 вщс. пункту. Найсуттевiшi "втрати" зафшсоваш у виробництвi машин та устаткування, що е дуже загрозливим явищем. Практично для вах видiв тенденци змiн були досить
чпга, без значних коливань показника за роками.
На основi одержаних результат щодо динамiки частки агрегованого ресурсу вс види промислово'' дiяльнос-т розподiлено на двi типовi групи: група I - види iз тенденщею зростання; група II
- види iз тенденцieю зменшення питомо'' ваги у ресурсному розподiлi.
Вщмшносп в темпах збiльшення (скорочення) часток рiзних видiв промислово'1 дiяльностi в агрегованому ресурс (г) зумовленi рiзною динамiкою 1'х часток в основних фондах та чисельносп працiвникiв (табл. 2).
Таблиця 2. Змгни в мгжгалузевому розподглг ресурсгв у промисловост1 Украгни в 2000-2006рр.
Види промислово'1 дiяльностi за типовими групами Змiна частки у ресура*
основнi фонди кшькють пращвниюв
Група I: збтьшення (г)
Видобуток енергетичних матерiалiв (+) (-)
Харчова промисловють (+) (+)
Виробництво коксу, продуклв нафтоперероб-ка та ядерного палива (+) (+)
Металурпя та обробка металу (+) (+)
Деревообробна i целюлозно-паперова промисловють, видавнича справа (+) (+)
Група II: зменшення (г)
Текстильна та шюряна промисловють (-) (-)
Виробництво шших неметалевих мшеральних продуклв (-) (-)
Виробництво машин та устаткування (-) (-)
Iншi види виробництва (-) (-)
Видобуток неенергетичних матерiалiв (-) (+)
Хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби (-) (+)
Виробництво та розподiл електроенерги, газу та води (-) (+)
* "+" - збшьшення; "-" - зменшення.
Характерним е те, що обидвi тенденци (до зростання або до зменшення галузево' частки в агрегованому ресурс^, як правило, формувалися тд впливом аналогiчних (зростання чи зменшення) i одночасних змш часток в окремих факторних ресурсах - основних фондах чи кшькосп пращвниюв. Винятком у першiй грут е видобуток енергетичних матерiалiв (зростання частки в основних фондах при
скороченш частки в кiлькостi працiвникiв), а у другш - видобуток неенергетичних матерiалiв та хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби (скорочення в основних фондах та зростання у кшькосп працiвникiв).
Отже, протягом 2000-2006 рр. бшь-шiсть видiв промислово'1' дiяльностi втрачала виробничi ресурси. При цьому у ресурснш структурi чотирьох видiв промислово'1 дiяльностi (зокрема,
видобуток неенергетичних матерiалiв, хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби, металургiя та обробка металу, виробництво та розподш електроенерги, газу та води) темпи скорочення фiзичних обсягiв основних фондiв були нижчими, нiж темпи скорочення чисельносп зайнятих працiвникiв. У той же час у ресурснш структурi iнших видiв дiяльностi, як i всiеi промисловостi в цiлому, вiдбувалися зрушення на основi "витискування" пращ катталом iз вiдповiдним зростанням рiвня фондоозброеностi.
У табл. 3-4 наведено показники порiвняльноi ресурсовiддачi видiв промислово'1 дiяльностi для перiоду 20002006 рр., змiни яко'1 спричиненi динамкою ресурсно! розподшьчо! структури промисловостi.
Галузевi показники порiвняльноi ресурсовiддачi доповнено
узагальнюючими показниками
структурних змш. Останнi розрахованi як по промисловосп в цiлому (М1) для кожного року, так i по окремих галузях для всього аналогичного перiоду (М2). Узагальнюючий показник структурних змiн для промисловосп в цiлому е характеристикою для кожного року
середньогалузевого вщхилення
економiчного ефекту вiд вiдповiдних нормативних значень. Узагальнюючi показники структурних змш, розраховаш за окремими галузями, характеризують середне (за перiод часу, що розглядаеться) вiдхилення фактичного економiчного ефекту вщповщно!' галузi вiд його нормативного значення. Методика 1х розрахунку базуеться на оцшщ кореня квадратного iз загальноприйнятого в теори статистики умовного моменту розподшу другого порядку, в якому вщхилення одержаних значень порiвняльноi ресурсовiддачi визначаються вiд одинищ.
За даними табл. 3 протягом 20002006 рр. зростання порiвняльноi ресурсовiддачi не було стiйким для жодного виду промисловох дiяльностi. Коливання цього показника iз тенденцiею до скорочення спостеркалися для видобутку енергетичних матерiалiв, металурги та обробки металу, шших видiв виробництва. Стiйке скорочення порiвняльноi ресурсовiддачi вiдбулося тiльки для виробництва та розподшу електроенерги, газу та води. В шших галузях роки зростання порiвняльноi ресурсовiддачi чергувалися з роками скорочення iз тенденщею до зростання.
Таблиця 3. Пор1вняльнаресурсов1ддача вид1в промисловог д1яльност1 Украгни в 2000-2006рр.
Види промислово'1 дiяльностi 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 М2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Промисловють 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000
У тому чист:
Видобуток енергетичних матерiалiв 0,877 0,941 0,856 0,711 0,625 0,664 0,672 0,263
Видобуток неенергетичних матерiалiв 0,938 0,642 0,910 1,034 1,135 1,278 1,233 0,204
Харчова промисловiсть 1,169 1,311 1,358 1,396 1,169 1,337 1,223 0,293
Текстильна та шюряна промисловiсть 0,613 0,739 0,983 1,000 0,959 0,865 1,090 0,187
Деревообробна i целюлозно- 1,337 1,676 1,709 1,543 1,679 1,599 1,451 0,584
Закгнчення табл. 3
паперова промисловiсть, видавнича справа
Виробництво коксу, продуклв нафтопереробки та ядерного палива 0,264 0,975 1,024 1,536 1,911 2,265 1,734 0,737
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби 1,035 1,055 0,980 1,045 1,140 1,278 1,346 0,179
Виробництво шших
неметалевих мшеральних продуклв 0,500 0,778 0,770 0,777 0,806 0,843 0,946 0,258
Металурпя та обробка металу 1,834 1,305 1,227 1,259 1,542 1,509 1,646 0,518
Виробництво машин та устаткування 0,589 0,721 0,750 0,755 0,792 0,652 0,663 0,304
Iншi види виробництва 1,404 0,840 0,663 0,860 0,949 1,330 0,973 0,249
Виробництво та розподш електроенерги, газу та води 1,191 1,106 1,062 0,991 0,843 0,709 0,698 0,190
Mi 0,425 0,291 0,281 0,292 0,398 0,496 0,377
На особливу увагу заслуговують таю тенденци:
зменшення порiвняльноï
ресурсовiддачi основно'1 галузi-експортера "металурпя та обробка металу" за наявностi досить суттевих щорiчних коливань (один Ï3 найбiльших показникiв М2);
надзвичайно рiзкий дiапазон значень порiвняльноï ресурсовiддачi такого виду, як виробництво коксу, продуклв нафтопереробки та ядерного палива (найбшьший показник М2 серед агрегованих видiв) при переважно позитивнiй динамiцi;
невиразно позитивна динамжа порiвняльноï ресурсовiддачi у
виробницт машин та устаткування на ™ досить низького ïï рiвня;
позитивний "стрибок" до полшшен-ня вщносних характеристик
ресурсовiддачi в такш проблемнiй галузi, як текстильна та шюряна промисловiсть.
Першi двi е, вочевидь, пов'язаними iз кон'юнктурною залежнютю цих видiв промислово'1' дiяльностi. Виробництво ма-
шин перебувае поки що у процес важко'' ринково'' адаптаци. Окремi виробництва легко'' промисловостi устшшше долають шлях ринкових трансформацiй.
Даш табл. 4 розкривають взаемозв'язки мiж змiнами порiвняльноi ресурсовiддачi та и визначальними факторами - динамiкою часток у ВДВ та в агрегованому ресура.
Необхщно також вiдзначити, що упродовж 2000-2006 рр. спостершалося поступове збшьшення кiлькостi агрегованих видiв промислово'' дiяльностi з порiвняльною
ресурсовiддачею вище, нiж у середньому по промисловосл, - iз п'яти до семи (без урахування сектору Е - виробництво та розподш електроенерги, газу та води).
Аналiз показав, що упродовж усього перюду (крiм 2004 р.), порiвняльна ресурсовiддача
промисловостi була вищою, нiж у середньому по економщ. Тому до групи видiв промислово'' дiяльностi, що мали порiвняльну ресурсовiддачу вищу за середньоекономiчний рiвень, належали
вс види дiяльностi зi значенням показника вище середньопромислового, а також текстильна та шюряна промисловiсть у 2002-2003 рр. При цьому виробництво коксу, продукпв наф-топереробки та ядерного палива мало значення порiвняльноi ресурсовiддачi вище, нiж у середньому по економщ, з 2001 р., а хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби - протягом усього перюду часу, що розглядаеться.
Виробництво шших неметалевих мiнеральних продуктiв та iншi види виробництва також мали значення порiвняльноi ресурсовiддачi вище середшх по економiцi у 2006 р. Отже, кшькють видiв промислово'' дiяльностi, що знаходилися у групi з порiвняно високою ресурсовiддачею вiдносно середньоекономiчного рiвня, збiльшилася iз семи у 2000 р. до дев'яти - у 2006 р.
Таблиця 4. Групування вид1в промисловог д1яльност1 за напрямками зм1н пор1вняльно1 ресурсов1ддач1 (д) та гг чинник1в в 2000-2006рр.
Види промислово'' дiяльностi за типовими групами Змiна частки
у ВДВ в агрегованому ресура
Група I: збтьшення (д)
Харчова промисловють (+) (+)
Деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть, видавнича справа (+) (+)
Виробництво коксу, продукпв нафтопереробки та ядерного палива (+) (+)
Видобуток неенергетичних матерiалiв (+) (-)
Текстильна та шюряна промисловють (+) (-)
Виробництво шших неметалевих мшеральних продукпв (+) (-)
Виробництво машин та устаткування (-) (-)
Хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби (+) (-)
Група II: зменшення (д)
Iншi види виробництва (-) (-)
Виробництво та розподш електроенерги, газу та води (-) (-)
Видобуток енергетичних матерiалiв (-) (+)
Металурпя та обробка металу (+) (+)
Одним iз найважливших висновюв е те, що протягом 2000-2006 рр. вщбувалося полшшення структури промисловостi Укра'ни (значення показника М1 зменшилося на 11,3%), яке, однак, не мало стшкого характеру. Так, у 2005 р. спостеркалися найбiльшi розбiжностi мiж порiвняльними ресурсовiддачами видiв промислово'' дiяльностi, насамперед мiж показниками у видобутку енергетичних матерiалiв, виробництвi машин та устаткування й у
виробницт коксу, продукпв
нафтопереробки та ядерного палива, деревообробнiй i целюлозно-паперовiй промисловосп, видавничiй справi, металурги та обробщ металу. А у 2002 р. структура розподшу економiчного ефекту мiж видами промислово'' дiяльностi була найближчою до структури розподiлу агрегованого ресурсу (за показником М1).
Унаслiдок коливань порiвняльноi ресурсовiддачi за видами дiяльностi
вщбулися помггш змiни в 1'х рейтингових позищях за вiдносним показником ефективносл. Так, виробництво коксу, продуктiв нафтопереробки та ядерного палива у 2006 р. посшо перше мюце серед видiв промислово'1 дiяльностi за показником порiвняльноï ресурсовiддачi (порiвняно з останшм мiсцем у 2000 р.). У той же час покращили сво! позици у промисловiй iерархiï ефективносп галузi видобутку неенергетичних матерiалiв (п'яте мюце у 2006 р. - проти сьомого у 2000 р.), хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби (четверте - проти шостого), текстильна та шюряна промисловiсть (сьоме - проти дев'ятого) i виробництво ш-
ших неметалевих мiнеральних продуклв (дев'яте - проти одинадцятого). Попршилися позици за такими видами: видобуток енергетичних матерiалiв (одинадцяте - проти восьмого), харчова промисловiсть (шосте - проти п'ятого), iншi види виробництва (восьме - проти другого), металурпя та обробка металу (друге - проти першого), виробництво машин та устаткування (дванадцяте -проти десятого), виробництво та розподш електроенерги, газу та води (десяте -проти четвертого).
1з точки зору ощнки ефективносл структурних зрушень щкавим е також дослщження динамжи мiжгалузевого розподiлу економiчного ефекту вщповщно до ресурсоспоживання
Наведенi у табл. 5 оцшки вказують на те, що у промисловосл Украши вщбулося полiпшення структурних
кожного з факторiв виробництва - працi та катталу. Оцiнка вiдповiдностi мiжгалузевого розподшу ВДВ у структурi витрат пращ характеризуе ефективнють промислових пропорцiй iз точки зору дотримання принципу оплати по працi. Оцiнка вiдповiдностi мiжгалузевого розподiлу ВДВ у структурi витрат катталу е характеристикою ефективносл
розподшьчих пропорцш за принципом рiвноï рентабельносл авансованого в рiзних галузях катталу.
Узагальнюючим для оцiнки ефективностi та вщповщносл
мiжгалузевих розподiльчих пропорцiй ефекту (ВДВ) витратам пращ та катталу обрано згаданий вище показник структурних змш (М1).
Оцiнку ефективносл мiжгалузевого розподiлу ВДВ вiдповiдно до витрат кожного з виробничих факторiв проведено на основi модифшаци нормативного методу, запропонованого в роботах [1-3]. Так, як економiчний ефект у розрахунках використано ВДВ у факторних щнах, а як база розподшу -кшькють працiвникiв та вартють основних фондiв для вщповщних виробничих факторiв. Такий пiдхiд надае можливють зiставляти отриманi оцiнки за окремими факторами (табл. 5) з показниками порiвняльноï
ресурсовiддачi агрегованого ресурсу, що наведет в табл. 3.
пропорцш за критерiями ефективносл по катталу та агрегованому ресурсу, а також попршення - за критерiем
Таблиця 5. Динамгка узагальнюючих показникгв ефективност1 м1жгалузевого _розподшу ефекту в промисловост1 Украши у 2000-2006рр._
Критери Значення М1 по роках
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
По пращ 0,475 0,347 0,309 0,398 0,530 0,662 0,489
По катталу 0,474 0,369 0,438 0,379 0,442 0,525 0,449
По агрегованому ресурсу 0,425 0,291 0,281 0,292 0,398 0,496 0,377
ефективносп по ^ащ. Так, у 2006 p. поpiвняно з 2000 p. узагальнюючий показник ефективностi стpyктypних зpyшень по фактоpy «^адя» погipшився на 2,9%, а по факт^у «каттал» та агpегованомy pесypсy полiпшився на 5,3 та 11,3% вщповщно. ^и цьому, якщо у 2000 p. фактичний pозподiл ВДВ був майже однаково неефективним за ^инципом оплати по пpацi та ^инципом piвноï pентабельностi капiталy, то у 2001-2002 pp. pозподiльчi пpопоpцГï були бшьшою мipою неефективними за дpyгим кpитеpieм, а у 2003-2006 pp. - навпаки.
Необхщно також вщзначити, що значення узагальнюючого показника, pозpахованого вГдповГдно до стpyктypи витpат пpацi, скоpочyвалися пpотягом 2000-2002 pp. та 2005-2006 pp., а зpостали пpотягом 2002-2005 pp. На
вщмшу вГд них, значення узагальнюючого показника,
pозpахованого вщповщно до стpyктypи витpат капiталy, мали фактично щоpiчнi коливання.
Динамiка узагальнюючого
показника стpyктypноï ефективностi за pесypсовiддачею, як давило, збiгалася з динамiкою показника ефективносп стpyктypних зpyшень по факт^у «пpаця». Найменше його значення було досягнуто у 2002 p., а найбшьше - у 2005 p. На нашу думку, такий збк мае ^инципове значення для в^шення ^облеми пiдвищення ефективностi пpомислового виpобництва.
ТенденцГï змгни всгх показникiв ефективносп галузево'1' стpyктypи пpомисловостi та зв'язки мГж ними стають особливо наочними у гpафiчномy виглядГ (див. pисyнок).
M
—•— По пpацi —а— По катталу
По а^егованому pесypсy
Рисунок. Динамжа узагальнюючих показниюв eфeктивностi мiжгалузeвого розподшу eфeкту у пpомисловостi Украши у 2000-2006pp.
Для майже половини видiв промисловох дiяльностi (зокрема, для металурги та обробки металу, деревообробноï i целюлозно-паперовоï промисловосл, видавничоï справи, хiмiчного виробництва, гумових та пластмасових виробiв - протягом усього перюду часу, що розглядаеться; для видобутку енергетичних матерiалiв та виробництва i розподшу електроенерги, газу та води - до 2003 р. включно; для харчовоï промисловосл - починаючи iз 2001 р.) було характерним порушення принципу оплати по пращ вбш перевищення вiдповiдних нормативних рiвнiв. Текстильна та шюряна промисловiсть, виробництво iнших неметалевих мшеральних продуктiв та виробництво машин та устаткування мали необгрунтовано низьку частку у ВДВ за принципом оплати по пращ.
Частки у ВДВ, що фактично отримували харчова промисловють, металурпя та обробка металу, деревообробна i целюлозно-паперова промисловють, видавнича справа, текстильна та шюряна промисловють протягом 2000-2006 рр., а також виробництво машин та устаткування -протягом 2003-2004 рр. були вищими за нормативы значення, обчислен за принципом рiвноï рентабельносл авансованого катталу. Видобуток енергетичних матерiалiв, виробництво електроенерги, газу та води недоотримували ВДВ за цим принципом.
Серед видiв промисловоï дiяльностi, на користь яких у 2000 р. вщбувався розподш ВДВ за принципом оплати по пращ, необхщно вщзначити металургш та обробку металу (стввщношення фактичного значення галузевоï частки у ВДВ та ïï нормативного значення - 1,841), виробництво електроенерги, газу та води (1,661), хiмiчне виробництво, гумовi та пластмасовi вироби (1,275), деревооб-
робну i целюлозно-паперову
промисловють, видавничу справу (1,259), а за принципом рiвноï рентабельносл авансованого катталу - iншi види виробництва (1,889), металургш та обробку металу (1,774), харчову промисловють (1,410), деревообробну i целюлозно-паперову промисловють,
видавничу справу (1,363).
У 2006 р. розподш за фактором "праця" вже вщбувався на користь виробництва коксу, продуклв нафтоперероблення та ядерного палива (2,370), металурги та обробки металу (1,561), деревообробноï i целюлозно-паперовоï промисловосл, видавничоï справи (1,389), хiмiчного виробництва, гумових та пластмасових виробiв (1,300), видобутку неенергетичних матерiалiв (1,226), а за фактором "каттал" - на користь шших видiв виробництва (1,321), виробництва коксу, продуклв нафтопереробки та ядерного палива (1,354), деревообробноï та целюлозно-паперовоï промисловостi, видавничоï справи (1,495), металурги та обробки металу (1,727), текстильноï та шкiряноï промисловостi (1,856), харчовоï промисловостi (1,305), хiмiчного виробництва, гумових та пластмасових виробiв (1,364).
Характерною е позищя
виробництва машин та устаткування як "донора" у мiжгалузевому розподш економiчного ефекту за двома критерiями ефективностi впродовж бiльшоï частини перюду часу, що розглядаеться. При цьому вщбулося полшшення розподiльчих пропорцiй для цього виду промисловоï дiяльностi за фактором "праця" (з 0,475 до 0,524 вщповщно у 2000 та 2006 р.) та фактором "каттал" ^з 0,774 до 0,980 вщповщно у 2000 та 2006 р.).
Зростання стввщношення
фактичних та нормативних часток у ВДВ за фактором "праця" спостер^алося
також для харчово'' промисловосп та текстильно'' та шюряно'' промисловостi (на 15,5 i 104,1% вiдповiдно), а за фактором "каттал" - лише для текстильно'' та шюряно" промисловостi (на 56,9%). При цьому майже протягом усього перюду часу, що розглядаеться, розподiльчi пропорци складалися на користь харчово'' промисловостi по обох критерiях, а на користь текстильно'' та шюряно" промисловостi - лише за принципом рiвноi рентабельностi капiталу.
У той же час попршили сво" позици у розподiлi ВДВ видобуток енергетичних матерiалiв (iз 1,101 до 1,006 за фактором "праця" та з 0,741 до 0,500 за фактором "каттал" у 2000 та 2006 р. вщповщно) i металурпя та обробка металу (з 1,841 до 1,561 та з 1,774 до 1,727 вщповщно).
Отже, у структурi промисловосп Укра'ни разом iз полшшенням ефективностi розподiльчих пропорцiй за фактором "каттал" та агрегованим ресурсом вщбувалися також певш якiснi змши, що можуть позитивно вплинути на п подальший розвиток.
У результат аналiзу можна констатувати, що впродовж 2000-2006 рр. бiльшiсть видiв промислово'' дiяльностi втрачала агрегований ресурс. Перемщення виробничих ресурсiв iз промисловосп ^з вiдносно високою порiвняльною ресурсовщдачею) до iнших видiв економiчноi дiяльностi, що, ймовiрно, обумовлене впливом неринкових чинниюв, е знаковою тенденцiею структурних зрушень в економiцi Укра'ни на сучасному етат й розвитку.
У промисловосп Укра'ни вiдбувалося зростання фондоозброеностi та замщення працi капiталом. Мiжгалузевi структурш пропорцГ ресурсiв та ефекту не мали стшкого характеру. Проте в цшому - за критерiем економiчно справедливого розподiлу -
вони вказують на процеси полiпшення промислово'' структури.
Лггература
1. Багриновский К.А., Прокопова В.С. Исследование особенностей межотраслевого обмена в экономике России // Экономика и математические методы. - 1997. - Т. 33. - № 1. - С. 52-61.
2. Багриновский К.А., Прокопова В.С. Новый подход к анализу эквивалентности межотраслевого обмена // Экономика и математические методы. - 2000. -Т. 36. - № 1. - С. 18-28.
3. Мезоэкономика переходного периода: Рынки, отрасли, предприятия. -М.: Наука, 2001. - 516 с.
4. Гребенников В.Г., Суворов А.В. Измерения сдвигов в структуре российской экономики (технологический, отраслевой и институциональный аспекты и их взаимосвязь) // Экономика и математические методы. - 1998. - Т. 34. -№ 2. - С. 17-29.
5. Гребенников В.Г., Суворов А.В., Шебарова Е.А. Измерения потоков промежуточной продукции и экономического эффекта между институциональными секторами российской экономики // Экономика и математические методы. - 1999. - Т. 35. -№ 3. - С. 16-24.
6. Експериментальна таблиця Витрати-Випуск Укра'ни за 2006 рш в цшах споживачiв: Стат. зб. - К.: Держкомстат Укра'ни, 2008. - 47 с.
7. http://unstats.un.org/unsd/sna1993.
