CC BY
37
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2015, ВИП. 9_
cooperation by means of efficient organizational and economic models of the cooperation.
Key words: regional cooperation, inter-regional cooperation, cross-border cooperation, organizational and economic models of the cooperation.
УДК 330.35.001.57
1.В. Тараненко
МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРА1Н НА ОСНОВ1 СУКУПНО1 ФАКТОРНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1
У cmammi розкрито зв'язок мiж eKonoMinnuM зростанням крат та факторами впливу - капталом, працею та сукупною факторною продуктивтстю за допомогою Memodie економетричного моделювання. Побудовано макромодель eкономiчного зростання для крат з noдiбними характеристиками тновацтного потенщалу. Для Румуни, Туреччини, Украгни отримано прогнозт значення макрoeкoнoмiчних показник1в до 2030 р.
Обгрунтовано нeoбхiднiсmь перетворення сукупног факторног прoдукmивнoсmi на прoвiдний детермтант розвитку.
Клю^о^^ слова: eкoнoмiчнe зростання, сукупна факторна продуктивтсть, сценари розвитку, прогноз, eкoнoмiчна модель.
Постанова проблеми. Необхщшсть адаптацп нащональних економш до умов глобально! нестабшьносп висунула на порядок денний прюритети eK0H0Mi4H0r0 зростання не тшьки для кра!н, що розвиваються, але й для розвинутих кра!н. Саме здатшсть до довгострокового економiчного зростання в мшливому високо турбулентному середовищi великою мiрою визначатиме рiвень конкурентоспроможносп краш протягом ХХ1 ст. Звщси випливае необхщшсть обгрунтування джерел довгострокового економiчного зростання краш у сучасному глобальному контекст за умов ускладнення геопол^ично! ситуацп, посилення невизначеностi та нестабшьносп.
Водночас пiдхiд до розв'язання зазначено! проблеми не може бути однаковим для краш та регюшв з рiзним рiвнем економiчного розвитку. Розвинут кра!ни фокусують увагу на новш якостi економiчного зростання, основу якого складають найсучаснiшi технологи та глобальна шновацшна iнтеграцiя, на соцiальнiй та еколопчнш складових розвитку (соцiальна шклюзившсть, «зелена економша»), на протидп глобальним ризикам та глобальнш нестабiльностi. Кра!ни, що розвиваються, насамперед мають забезпечити стшю темпи довгострокового зростання на основi структурно! перебудови економiки, удосконалення шститутв, пiдвищення рiвня iнновацiйного потенщалу та його ефективного використання.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. В наукових публшащях вiтчизняних та зарубiжних вчених, зокрема Г. Глухо!, А. Задо!, Г. Колодко, Б. Кузика, Й. Шумпетера, Ю. Яковця [1-5] розкрито теоретико-методолопчш основи економiчного розвитку та зростання. У працях Г. Бекера [6], Дж. Гроссмана [7], Р. Лукаса [8], П. Ромера [9] здшснене моделювання впливу технологш та шновацшно! дiяльностi на економiчнi процеси з урахуванням накопичення людського катталу. Д. Арнольд, Х. А. Кол^ Й. А. Шиф [10, с. 94] розробили моделi економiчного зростання на базi концепцп сукупно! факторно! продуктивностi.
Сучаснi моделi економiчного зростання, а також можливi сценарп розвитку окремих кра!н та свггово! економiки в цiлому висвiтлено в роботах В. Гейця [11], О. Михайловсько! [12], Дж. Стиглиця [13] та ш.
Втсм роль окремих факторiв, зокрема швестицшно-шновацшно! компоненти в економiчному розвитку Укра!ни, та перспективи економiчного зростання з урахуванням
сучасних геопол^ичних умов розкритi недостатнiм чином i вимагають подальшого дослiдження.
Моделi економiчного зростання краш вiдрiзняються рiзною мiрою впливу капiталу, працi та сукупно! факторно! продуктивностi на темпи приросту ВВП. Складання довгострокових сценарних прогнозiв економiчного розвитку дозволяе порiвняти ефективнiсть економiчноi моделi Украши та краш з подiбним рiвнем шновацшного потенцiалу та визначити напрямки удосконалення моделi в довгостроковому перiодi.
Мета роботи: визначити особливосп моделi економiчного зростання Украши та умови скорочення вщставання вiд краш GC за основними макроекономiчними показниками.
Виклад основного матер1алу. Розробка теоретико-методологiчних засад сучасного економiчного розвитку тiсно пов'язана з теорiями та моделями економiчного зростання на основi ШТП. Як вiдомо, моделi економiчного зростання базуються на виробничш функцп Кобба-Дугласа, яка описуе взаемозв'язок обсягу виробництва (ВВП) з обсягом виробничих фондiв (капiтал) i обсягом зайнятих у виробницга трудових ресурав (праця). Оскiльки в умовах ШТП каттал i праця не пояснюють в повнiй мiрi прирiст ВВП, у виробничу функщю було додано фактор технолопчних змiн, який виражае частку економiчного зростання за рахунок прогресивних технологiй, рiвня освiти, оргашзацп бiзнесу - т.з. «залишок Солоу». Емпiричнi дослiдження показали, що т.з. «залишок Солоу» в деяких випадках забезпечуе до 40% i бшьше економiчного зростання краш [14 с. 424]. Саме цей фактор, що пояснюе змши випуску, не пов'язаш з кiлькiсною змiною факторiв виробництва, покладений в основу сучасно! концепцИ сукупног факторног продуктшност1.
Впровадження у виробничу функщю додатково! змшно! - квалiфiкованоi працi, або людського катталу - дозволило Дж. Гроссману i Х. Хелпману [401], Р. Лукасу [434], Г. Бекеру [359] формалiзувати зв'язок мiж механiзмами економiчного зростання та процесами отримання i накопичення нового знання, втшеного в технолопчних шноващях.
У трисекторнiй моделi П. Ромера (сфера ШДДКР, виробництво промiжних та кiнцевих продуктiв) розглянуто можливють збiльшення обсягiв виробництва без зростання зайнятост за умови ендогенного ШТП [9]. За вщсутносп приросту пращ ШТП стимулюе економiчне зростання через вплив збшьшення обсягiв технологiчних розробок на ефективтсть працi та на використовуваний у виробницга основний каттал.
Розвиток нових технологш i розробка нових продуктiв здiйснюються з рiзною iнтенсивнiстю в окремих економiках, i саме iнституцiональнi умови дозволяють пояснити довгострокове економiчне зростання та рiзницю в рiвнях доходiв i темпах зростання економш краш свiту [6, с. 449]. Розроблена в першш декадi ХХ1 столiття група моделей економiчного зростання (Д. Арнольд, Х. А. Кол^ Й. А. Шиф) [10, с. 94]) заснована на концепцп сукупно! факторно! продуктивностi (англ. total factor productivity), зпдно з якою вченi подають виробничу функщю наступним чином:
GDP = F (TFP, L, K),
де: GDP - обсяг виробництва; L - праця; K - каттал; TFP - сукупна факторна продуктивтсть.
Шауковщ вважають, що сукупна факторна продуктивтсть розкривае яюсть використання технологш, осв^и, людського та фiзичного катталу та вщображае ефективтсть «сощально! iнфраструктури» (конкуренцп, культурних цiнностей, норм права), або шститущонального середовища [10, с. 95].
Дослщниками Центру зростання i розвитку (Groningen Growth and Development Centre) утверситету Гроншген, Шiдерланди спiльно з неприбутковою анал^ично-дослiдницькою органiзацiею The Conference Board (США) на початку 1990-х роюв було розроблено концепщю економiчного зростання на базi сукупно! факторно! продуктивностi (СФП) [15].
Названа концепцiя eK0H0Mi4H0r0 зростання грунтуеться на загальнiй виробничiй функцп, згiдно яко'1 випуск (Y) визначаеться внеском факторiв виробництва - послуг капiталу (К) та послуг пращ (L). Послуги катталу включають 6 груп: комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, телекомунiкацiйне обладнання, житло, будiвлi та споруди, транспортне обладнання, машини та устаткування. Для ощнки внеску послуг капiталу в прирют ВВП використовуеться методика, розроблена фахiвцями The Conference Board. Послуги пращ включають: якють працi (Labor quantity) та кшькють працi (Labor quality). Для вимiру послуг пращ використовують величину зайнятостi (кiлькiсть зайнятих в економщ станом на вщповщний рiк) та середню кiлькiсть годин, вщпрацьованих одним зайнятим протягом року. Дiя названих факторiв пiдсилюеться за рахунок СФП.
Зпдно ще! концепцп, темпи приросту ВВП е лшшною функщею вiд темпiв приросту послуг катталу, послуг пращ, та в^соте^о! змши СФП.
В свою чергу, вщсоткова змша СФП е рiзницею мiж темпами приросту ВВП та зваженими темпами приросту послуг катталу i пращ, яка не пояснюеться внеском цих факторiв у використанш виробничiй функцп. Вiдсоткова змiна СФП представляе ефект технолопчних змш, тдвищення ефективностi виробництва та iнших факторiв, що впливають на ВВП та не пщлягають безпосередньому вимiру [15].
База даних The Conference Board Total Economy Database [15] мютить щорiчнi вiдсотковi змiни СФП для 123 краш, починаючи з 1950 року, яю розраховуються на регулярнш основi та слугують пiдгрунтям для сучасних дослщжень джерел економiчного зростання.
Для розробки довгострокових прогнозiв та можливих сценарпв розвитку економiки Украши розкрито зв'язок мiж економiчним зростанням та факторами впливу - катталом, працею та СФП за допомогою методiв економетричного моделювання.
За методолопчну основу взято викладений вище тдхщ Центру зростання i розвитку утверситету Гронiнген та анал^ично! оргатзацп The Conference Board до побудови виробничо'1 функцп, а також тдхщ Х. Колi та ш. щодо включення до виробничо'1 функцп сукупно'1 факторно! продуктивностi [10, с. 92].
З використанням часових рядiв: щорiчних темтв приросту ВВП, темпiв приросту швестицш - валового нагромадження основного катталу (ВНОК), темтв приросту кшькосп зайнятих та щорiчноï вщсотково! змiни СФП в економщ автором запропоновано таку функщю економiчного зростання:
GDPg= F(Ig, Lg, TFP), (1)
де: GDPg - темп приросту ВВП (в % до попереднього року),
Ig -темп приросту валового нагромадження основного катталу (в % до попереднього року),
Lg - темп приросту кшькосп зайнятих (в % до попереднього року),
TFP - щорiчна вщсоткова змша сукупно'1 факторно'1 продуктивность
Використано кшьюст ощнки змши сукупно! факторно! продуктивносп, зроблеш фахiвцями The Conference Board [15]. Зростання випуску (ВВП) визначаеться зростанням вкладу факторiв - пращ та катталу, та СФП. Остання, у свою чергу, безпосередньо пов'язана з технолопчним прогресом, шноващями та умовами використання наявного шновацшного потенщалу. Згщно з думкою, обгрунтованою Х. Колi та ш., СФП вщображуе здатнiсть економiки до ефективного використання швестицш i людського катталу [10, с. 108].
Автором сформульовано гшотезу про лшшну залежнють рiчних темпiв приросту ВВП вiд темтв приросту ВНОК, темтв приросту кшькосп зайнятих, щорiчноï вiдсотковоï змiни СФП.
Для nepeBÏpm (пiдтвердження) гiпотези здiйснено мiжкраïновий регресiйний аналiз для 9 краш, що входять до Оргашзацп Чорноморського eK0H0MÏ4H0ro спiвробiтництва (ОЧЕС) - Албанп, Болгарп, BipMeHiï, Грецп, Молдови, Румунп, Росшсько1 Федерацп, Туреччини, Украши, мають подiбний piBeHb iнновацiйного потенцiалу та за результатами дослщжень автора [16] належать до спшьного геоiнновацiйного кластера. Шазваш краши також демонструють низький рiвень конкурентоспроможностi вiдносно розвинутих краш та бшьшосп краш ЦСС - «нових» членiв GC, що обумовлюе потребу в поглибленому дослiдженнi джерел економiчного зростання для обгрунтування шляхiв пiдвищення конкурентоспроможностi.
Виявлено лшшну залежнiсть мiж темпами приросту ВВП (залежна змшна Y) i факторами впливу - незалежними змшними: Xi - темп приросту ВШОК, Х2 - щорiчна вiдсоткова змiна СФП, Хз - темп приросту кшькосп зайнятих. Побудовано макромодель економiчного зростання для 9 краш ОЧЕС1. Розрахунок проведено на промiжку часу 20052012 рр., кiлькiсть спостережень дорiвнюе 72. Отримано наступну регресiйну модель:
Yo4EC_9 = 3,127560+0,096753Х1+0,657612Х2+0,516832Хз. (2)
Усi залежнi змiннi е статистично значущими при p<0,05. Значення коефiцiенту множинно'1 кореляцп R = 0,9386 вказуе на сильний зв'язок мiж змшними. Значення F-статистики, ^^вня та коефiцiенту детермшацп R2 = 0,8978 свщчать про адекватнiсть моделi.
Аналiз стандартизованих коефiцiентiв регресп в та коефщешив В у моделi (2) показав найбшьший вплив динамiки СФП на економiчне зростання.
Аналопчним чином проведено регресшний аналiз для кожно'1 з обраних краш на промiжках часу: для Грецп, Румуни, Туреччини 1991-2012 рр.; Росшсько'1 Федерацп 19932012 рр.; Албанп, Болгарп, Молдови 1994-2012 рр.; Вiрменiï, Украши 1996-2012 рр., виходячи з досягнення вщносно1 економiчноï стабiльностi пiсля трансформацшно1 кризи 1990-х рр. Для Молдови статистично незначущою е змшна Х1, що свiдчить про вiдсутнiсть лшшно! залежносп. Для iнших краш усi змшш е статистично значущими, що дозволило
побудувати вщповщш лiнiйнi регресiйнi модели
Уалбаня = 3,779186+0,045677 Х1+0,818953Х2+0,282852Хз (3)
Уболгаия = 3,109090+0,100571Х1+0,631833Х2+0,534344Хз (4)
Ув1рмен1я = 3,498334+0,158051X1+0,647846 Х2+0,699255Х3 (5)
Угрещя = 1,764974+0,080453 Х1+0,697008Х2+0,622994Х3 (6)
Урумун1я = 0,916959+0,105522X1+0,782633X2+0,632935X3 (7)
Урос1йська федерац1я = 1,161980+0,189641 Х1+0,452122Х2+ 1,064738X3 (8)
Утуреччина = 3,282537+0,164897X1+0,504613X2+0,215950X3 (9)
УукраШа = 2,938726+0,108157X1+0,746405X2+1,295761X3 (10)
Аналiз стандартизованих коефщенпв perpeciï ß та коефщенпв В у моделях (3-10) показав, що для бшьшосп краш найбшьший вплив на економiчне зростання здшснюе
1 До модел не включено Азербайджан, який належить до геошновацшного кластера з бшьш низьким р1внем шновацшного потенщалу, Грузш та Сербш в зв'язку з ввдсутшстю необхвдних даних для анал1зу
105
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМГКА, 2015, ВИП. 9_
динамша СФП. Для Ро^йсь^ Федерацп та Украши вплив вiдсотковоï змiни СФП на економiчне зростання менший порiвняно з впливом темпiв приросту кшькосп зайнятих.
Здшснено сценарнi прогнози економiчного розвитку краш - Румунп, яка е «новим» членом СС, Туреччини, яка е кандидатом у члени €С та Украши на основi базових регресiйних моделей (8)-(10) у контекст впливу щорiчноï вiдсотковоï змши швестицш в основний каттал, СФП та кшькосп зайнятих в економщ на динамшу ВВП, з урахуванням ци^чних тенденцiй свiтовоï економiчноï динамши.
Свiтова економiка в 2008-2009 рр. увшшла до спаднох фази великого К-циклу, яка орiентовно триватиме до 2020-2025 рр [17, с. 190]. У цей перюд слщ очшувати висо^ турбулентностi глобального середовища i уповшьнених темпiв економiчного зростання. Близько середини 2020-х роюв, на думку вчених, сформуються основн «кластери базисних iнновацiй» i почнеться перехiд до висхiдноï фази К-циклу. Пiсля 2025 року св^ увiйде до фази стабшьного зростання на засадах нового технологичного укладу. Очшуваш тенденци свiтовоï економiчноï динамiки вiдображенi у складеному автором довгостроковому прогноза
Прогноз економiчного розвитку до 2030 року за оптимютичним, базовим i песимiстичним сценарiями побудовано шляхом поеднання дослiдницького (пошукового) пiдходу, заснованого на фактичних макроекономiчних пропорцiях i тенденцiях розвитку, та нормативного тдходу, орiентованого на досягнення стратепчних цiльових завдань скорочення розриву з крашами СС за рiвнем ВВП на душу населення i продуктивносп пращ. Значення використаних при моделюванн показниюв грунтуються на даних мiжнародноï статистики та нацiональних статистичних служб, сценарних прогнозних оцiнках розвитку краш, демографiчних прогнозах ООН [15; 18; 19; 20; 21; 22; 23].
Шляхом об'еднання масивiв реальних даних для Туреччини за 1990-2013 рр., для Румунп та Украши за 2000-2013 рр. i прогнозних оцшок до 2030 р. складено вихщт матрищ значень для економетричного моделювання базового сценар^ розвитку дослщжуваних краш. З використанням пакету STATISTICA 7.0 здшснено регресшний аналiз та побудовано регресшт моделi з введенням фiктивноï змiнноï D:
Ypyмyнгя= 1,219304+0,108407X1+0,630199X2+0,464446X3+0,806145D, (11)
YтyРЕччинА=2,279083+0,180990Хl+0,441035Х2+0,254531Хз+0,972383D, (12)
YyкРАïНА=2,839213+0,120948Хl+0,512393+0,666396Хз+0,868682D, (13)
де: Y - середт щорiчнi темпи приросту ВВП,
Х1 - середнi щорiчнi темпи приросту валового накопичення основного капiталу,
Х2 -щорiчнi вiдсотковi змiни сукупноï факторноï продуктивностi,
Хэ - середнi щорiчнi темпи приросту чисельностi зайнятих.
Фштивна змiнна включаеться до економетричноï моделi для врахування впливу якiсних ознак i подш на залежну змшну. В даному дослiдженнi фiктивна змшна D приймае такi значення:
D = 1 на висхщнш стадп К-циклу,
D = 0 в уах iнших випадках.
Таким чином, на основi piвнянь 5.11-5.13 можна побудувати по два piвняння для
кожно! краши для висхщно! та спадно! фаз великого циклу.
Рiвняння для висхщно! фази великого циклу:
Урумушя= 2,025449+0,108407Х1+0,630199Х2+0,464446Хз, (14)
Утуреччина=3,251466+0,180990Х1+0,441035Х2+0,254531Хз, (15)
Уукра1ша=3,707895+0,120948Х1+0,512393+0,666396Хз, (16)
Рiвняння для спадно! фази великого циклу:
Урумуш1я= 1,219304+0,108407Х1+0,630199Х2+0,464446Хз, (17)
Утуреччиша=2,279083+0,180990Х1+0,441035Х2+0,254531 Хз, (18)
Уукра1ша=2,839213+0,120948Х1+0,512393+0,666396Хз, (19)
За допомогою економетричного моделювання з використанням рiвнянь (14)—(19) отримано прогнознi значення макроекономiчних показникiв до 2030 р. - щорiчних темтв
приросту ВВП, темпiв приросту ВНОК, щоpiчноï вщсотковоï змiни СФП та щоpiчних темпiв приросту кiлькостi зайнятих для оптимiстичного, базового, песимiстичного сценарив (табл. 1).
Згiдно з демогpафiчним прогнозом ООН [21], економiчний розвиток Румунп та Украши до 2030 року вщбуватиметься пщ тиском скорочення чисельносп працездатного населения. За базовим сценаpieм в Румунп таке скорочення складатиме у середньому -0,7 на рш, в Укрш'ш -1,21% на рш. У свою чергу, Туреччина демонструватиме помipнi темпи зростання ресурсу пращ середшм темпом 0,86% на рк.
Таблиця 1
Динамика основних макроекономпчних показникчв Румунп, Туреччини, Украши в
2010-2014 рр. та прогноз до 2030 року
Роки Середнш щоpiчний темп приросту, %
ВВП ВНОК СФП Кшьюсть зайнятих
Румушя
2010-2014 1,44 1,89 0,76 0,09
Оптимютичний (прискорений) сценарш
2015-2020 3,3 5,2 2,2 -0,83
2021-2025 3,6 5,5 2,4 -0,81
2026-2030 5,3 5,7 2,6 -0,45
2015-2030 4,0 5,45 2,4 -0,7
Базовий (помipний) сценаpiй
2015-2020 2,6 5,0 2,0 -0,83
2021-2025 3,0 5,2 2,2 -0,81
2026-2030 4,3 5,4 2,4 -0,5
2015-2030 3,3 5,2 2,2 -0,72
Песимютичний (консервативний) сценаpiй
2015-2020 2,0 4,8 1,2 -0,83
2021-2025 2,6 5,0 1,4 -0,81
2026-2030 3,8 5,2 1,6 -0,71
2015-2030 2,75 5,0 1,39 -0,79
Туреччина
2010-2014 5,6 10,9 0,48 3,53
Оптимютичний (прискорений) сценарш
2015-2020 4,0 5,2 1,3 1,07
2021-2025 5,2 6,2 2,2 0,83
2026-2030 6,0 6,5 2,5 0,88
2015-2030 5,0 5,9 1,96 0,94
Базовий (помiрний) сценарш
2015-2020 3,5 4,0 1,0 1,07
2021-2025 4,1 5,0 1,5 0,83
2026-2030 5,2 5,5 1,7 0,63
2016-2030 4,2 4,8 1,38 0,86
Песимютичний (консервативний) сценарш
2015-2020 2,6 2,8 0,3 1,07
2021-2025 2,8 3,2 0,5 0,83
2021-2030 3,2 3,4 0,7 0,37
2015-2030 2,8 3,1 0,5 0,78
Украша
2010-2014 0,69 -1,22 -3,27 -1,11
Оптимютичний (прискорений) сценарш
2015-2020 3,8 7,0 2,2 -1,58
2021-2025 5,8 9,8 3,1 -0,979
2026-2030 8,0 11,9 4,2 -0,67
2015-2030 5,7 9,4 3,2 -1,07
Базовий (помiрний) сценарш
2015-2020 2,3 5,0 1,2 -1,58
2021-2025 4,3 6,9 2,4 -0,979
2026-2030 5,7 8,9 3,2 -0,981
2015-2030 4,0 6,8 2,2 -1,21
Песимютичний (депресивний) сценарш
2015-2020 1,3 2,8 0,2 -1,58
2021-2025 2,2 3,6 0,5 -0,979
2026-2030 3,5 4,8 1,2 -1,25
2015-2030 2,27 3,68 0,61 -1,3
Складено за даними [15; 18; 19; 20; 21; 22; 23 ] та результатами економетричного
моделювання.
Базовий (помiрний) сценарiй розвитку враховуе високi внутршш та зовнiшнi iнституцiональнi та економiчнi ризики i передбачае помiрну здатшсть до ïx подолання. Вiдповiдно до прогнозу European Strategy and Policy Analysis System (ESPAS), середт щорiчнi темпи економiчного зростання СС в 2016-2030 рр. ймовiрно становитимуть близько 1,47%. Реалiзацiя базового сценарiю вимагае помiрного удосконалення iнституцiонального середовища з тдвищенням позицп краш в рейтингах Св^ового банку за iндикаторами The Worldwide Governance Indicators [22] на 20-30 пп. для покращення умов швестування, змщнення iнновацiйного потенцiалу, посилення його впливу на економiчний розвиток, зваженоï поетапноï штеграцп до глобальноï економiчноï системи.
Оптимiстичний (прискорений) сценарш заснований на скороченнi iнституцiональних, економiчних, соцiально-полiтичних та екологiчних ризикiв, що дозволить тдвищити iнновацiйну i технолопчну сприйнятливiсть економiк, забезпечить
штеграцшно-шноващйну взаeмодiю краш та перехiд до штенсивно'1 глобалiзащi. Реалiзацiя оптимiстичного сценар^ вимагае значного удосконалення iнституцiонального середовища краш з пiдвищенням позицп в рейтингах The Worldwide Governance Indicators на 30-40 пп., створення реальних механiзмiв заохочення пщприемств i оргашзацш до шновацшно'1 активностi, поглиблено'1 штеграцп до глобально! економiчноi системи та ii шновацшно'1 пiдсистеми, вiдносно стабшьного зовнiшнього економiчного середовища.
Песимiстичний сценарш, визначений для Румунп i Туреччини як консервативний, а для Украши як депресивний, вiрогiдний при консервацп наявного iнституцiонального середовища та структури економши, при високiй залежностi вщ зовнiшнiх шокiв, надмiрнiй турбулентностi св^ово'1 економiки та уповiльненому зростаннi з перюдичними спадами.
Визначено показники економiчного зростання краш за оптимiстичним, базовим та песимютичним сценарiями розвитку. В 2011 рощ ВВП на душу населення за ПКС Туреччини склав 43,3% вщ рiвня GC, ВВП на душу населення за ПКС Румунп та Украши вщповщно 32,6 та 23,9% вщ рiвня GC. Якщо середньорiчнi темпи приросту ВВП €С в 2011-2030 рр. становитимуть 1,47%, а чисельносп населення 0,11%, то динамша ВВП на душу населення за ПКС в постшних щнах 2011 р. Румунп, Туреччини, Украши порiвняно з GC виглядатиме вщповщно до рис. 1.
Згщно з оптимютичним сценарiем, в 2030 р. ВВП на душу населення за ПКС Румунп складе 22085 дол. США i досягне 53,4% вщ рiвня €С. За базовим сценарiем цей показник складе 19636 дол. США, або 47,5% вщ рiвня СС, за песимiстичним сценарiем 18150 дол. США, або 43,9% вщ рiвня СС. Продуктивнiсть працi, виражена через ВВП на одного зайнятого, пщвищиться у 2011-2030 рр. з 34% вщ рiвня СС до 55,3, 49,3, 46,1% за оптимютичним, базовим та песимютичним сценарiями.
<
3
О Л с| £ £ °
* £
4 5 о
a. =г
£
45000 -I 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000
^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ # ¿Vs # # # <5> #
-♦-ее
-»— Украина песимiстичний н— Румунiя песимiстичний -■— тУреччина песимютичний
Украина оптимiстичний Румунiя оптимiстичний
-е—Туреччина оптимiстичний
УкраТна базовий Румуыя базовий Туреччина базовий
0
Рис. 1. Прогноз динамжи ВВП на душу населення СС, Румунп, Туреччини,
УкраТни до 2030 р.*
*за ПКС, у мiжнародних доларах США в постшних щнах 2011 р.
В 2030 рощ ВВП на душу населення за ПКС Туреччини в постшних щнах 2011 р. становитиме за оптимютичним сценарiем 28610 дол. США, або 69,2% вщ СС. За базовим i песимютичним сценарiями вщповщно 25391 дол. США, або 61,4% вщ СС та 20557 дол. США, або 49,7% вщ СС. ВВП на одного зайнятого пщвищиться з 54,9% в 2011 р. за оптимютичним, базовим i песимютичним сценарiями вщповщно до 78,6, 70,6, 55,9% вщ рiвня СС.
Прогнозш розрахунки стосовно економiки Украши показали, що обсяг ВВП на душу населения за ПКС в 2030 рощ за оптимютичним c^rapieM становитиме 19706 дол. США, тобто зросте до 47,7% вщ piBra €С. За базовим i пеcимicтичним cценаpiями ВВП на душу населення за ПКС складе вщповщно 15098 дол. США та 11574 дол. США (36,5 та 28% вщ piвня €С). Пpодуктивнicть пpацi, або ВВП на одного зайнятого, за оптимютичним cценаpieм пщвищиться з 22,2% вщ piвия СС в 2011 р. до 47,1% в 2030 р., а за базовим та песимютичним cценаpiями - зросте вщповщно до 36,7 та 28,6% вщ piвня СС.
За базовим cценаpieм середнш темп приросту ВНОК в 2015-2030 рр. становитиме 6,8%, що за розрахунками автора к 2030 р. забезпечить норму накопичення основного катталу 24,4% поpiвняно з 18,83% у 2011 р. Середнш щоpiчний прирют СФП складе 2,2%. За таких умов середнш темп приросту ВВП в 2015-2030 рр. складе 4,0% на рш, а обсяг ВВП у постшних щнах 2011 р. досягне 1755,3 млрд. грн. в 2025 р. i 2315,9 млрд. грн. в 2030 р. (рис. 2).
Прогнозш розрахунки за оптимютичним cценаpieм показали, що в 2015-2030 рр. СФП зростатиме щоpiчно у середньому на 3,16%, тобто швидше за бшьшють краш ЦСС. Сеpедньоpiчний темп приросту ВНОК на piвнi 9,4% к 2030 р. забезпечить норму накопичення 27,5%. При середньому темт приросту ВВП 5,74% на рш обсяг ВВП в 2025 р. становитиме 2057,2 млрд. грн., а в 2030 р. 3022,7 млрд. грн. у постшних щнах 2011 р.
Песимютичний сценарш ймовipний за умови збереження неефективних шститупв, деградацп шновацшного потенщалу, невизначено!' зовнiшньоекономiчноï пол^ики та пщвищенш нестабшьносп зовшшнього середовища. Пpиpicт СФП складе в середньому 0,6% на рш. ВНОК зростатиме в середньому на 3,68% на рш, а норма накопичення в 2030 р. складе 19,8%. Середнш темп приросту ВВП доpiвнюватиме 2,3% на рш, що забезпечить обсяг ВВП в 2030 рощ 1775,3 млрд. грн. у постшних щнах 2011 р. Реалiзацiя песимютичного сценар^ призведе до консервацп економiчного вщставання Украши, зокрема вiд краш СС.
3000 -
£ 2500 -ч
% 2000 -1500 -1000 -
PiK
Базовий — • Песимiстичний
Оптимiстичний
Рис. 2. Прогноз динамжи ВВП УкраУни до 2030 р.*
*у постiйних цiнах 2011 р.
Отже розвиток за оптимютичним сценарieм дозволить майже вдвiчi скоротити вщставання Украши вщ СС за рiвнем ВВП на душу населення та рiвнем продуктивностi працi. Базовий сценарш забезпечить помiрне зростання, а песимютичний сценарiй фактично збереже вщставання, яке юнуе на поточний час. Тому провщними цiльовими орieнтирами нащонально'1 стратеги розвитку слiд обрати показники базового/оптимютичного сценарив i спрямувати зусилля на досягнення поставлено'!' мети. Упм реалiзацiя базового i тим бшьше оптимiстичного сценарив потребуе вiд Украши
надзвичайних зусиль в напрямку пщвищення СФП за рахунок шновацшно1 детермiнанти розвитку.
З урахуванням довгострокових демографiчних тенденцiй, необхщно докласти системних зусиль для змши моделi економiчного зростання Украши вщ показано1 рiвнянням (10), де темпи приросту ВВП найбшьшою мiрою залежать вщ щорiчноi вщсотково1 змiни кшькосп зайнятих, до моделi, згiдно з якою на темпи приросту ВВП найбшьший вплив здiйснюe щорiчна вщсоткова змiна сукупно1 факторно1 продуктивностi.
Висновки. Розкрито зв'язок мiж економiчним зростанням та факторами впливу -катталом, працею та СФП для низки краш за допомогою методiв економетричного моделювання.
Автором сформульовано гшотезу про лшшну залежнiсть рiчних темпiв приросту ВВП вщ темпiв приросту ВШОК, темтв приросту кiлькостi зайнятих, щорiчноi вщсотково1 змiни СФП. Для пiдтвердження гшотези побудовано макромодель економiчного зростання для 9 краш з подiбними характеристиками шновацшного потенцiалу. Аналiз показав, що для бiльшостi краш найбiльший вплив на економiчне зростання здiйснюe динамша СФП. Для Украши вплив щорiчноi вщсотково1 змiни СФП на економiчне зростання менший порiвняно з впливом динамши кiлькостi зайнятих.
За допомогою економетричного моделювання для Румунп, Туреччини, Украши отримано прогнознi значення макроекономiчних показникiв до 2030 р. - щорiчних темпiв приросту ВВП, темтв приросту ВШОК, щорiчноi вщсотково1 змши СФП та щорiчних темпiв приросту кшькосп зайнятих для оптимiстичного, базового, песимютичного сценарпв.
Виявлено, що розвиток за оптимютичним сценарieм дозволить майже вдвiчi скоротити вiдставання Украши вщ СС за рiвнем ВВП на душу населення та рiвнем продуктивносп працi. Базовий сценарiй забезпечить помiрне зростання, а песимiстичний сценарiй фактично збереже вщставання, яке iснуe на поточний час. Тому провщними цшьовими орieнтирами нащонально1 стратеги розвитку слщ обрати показники базового/оптимiстичного сценарпв та докласти необхщних зусиль в напрямку пщвищення СФП за рахунок шновацшно1 детермiнанти розвитку.
З урахуванням демографiчних тенденцiй, слiд визнати необхiдною змшу моделi економiчного зростання Укра1ни в напрямку посилення впливу на темпи економiчного зростання щорiчноi вiдсотковоi змши сукупно1 факторно! продуктивностi. Визначення шляхiв та механiзмiв тако! змiни економiчноi моделi Укра1ни мае стати предметом подальших дослiджень.
Список використано¥ лггератури
1. Глуха Г.Я. Шацiональна економша: фактори зростання: монографiя / Г.Я. Глуха. Дншропетровськ: Днiпропетровський унiверситет iменi Альфреда Нобеля, 2014. - 312 с.
2. Економiчний розвиток: взаемозв'язок мшро-, макро- та мега рiвнiв / [Задоя А.О., Глуха Г.Я., Кузьмшов С.В. та iн.]: под ред. А.О. Задо". - Дншропетровськ : Дншропетровський унiверситет iменi Альфреда Нобеля, 2014. - 160 с.
3. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития / Г. Колодко // Вопросы экономики. - 2000. - № 10. - С. 4-26.
4. Кузык Б.Ш. Россия - 2050: стратегия инновационного прорыва / Б.Ш. Кузык, Ю.В. Яковец. - М.: ЗАО «Изд-во «Экономика», 2004. - 632 с.
5. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1982. - 401 с.
6. Becker G.S. Human Capital, Fertility and Economic Growth / G.S. Becker, K. M. Murphy, R. Tamura // Journal Political Economy. - 1990. - Vol. 98. - № 5. - P. 443-472.
7. Grossman G. Quality Ladders in the Theory of Growth / G. Grossman, H. Helpman // Review Economic Studies - 1992. - Vol. 59. - № 1. - P. 54-68.
8. Lucas R.E. On the Mechanics of Economic Development / R.E. Lucas // Journal Monetary Economy. - 1988. - Vol. 22. - P. 3-42.
9. Romer P.M. The Origins of Endogenous Growth / P.M. Romer // Journal Economic Perspectives. - 1994. - Vol. 8. - P. 3-22.
10. Kohli H.A. Construction and Analysis of a Global GDP Growth Model for 185 Countries through 2050 / Kohli H.A., Szyf Y.A., Arnold D. // Global Journal of Emerging Market Economies/ - 2012. - P. 91-153.
11. Трансформащя моделi економши Украши (щеолопя, протирiччя, перспективи) [за ред. В.М. Гейця]. - К.: Логос, 1999. - 500 с.
12. Михайловська О.В. Глобальш сценарп розвитку св^ово! економши в контекст теорп ентропшних коливань / О.В. Михайловська // Журнал европейсько! економши. -Тернотль, 2012- №1.
13. Стиглиц Дж. Крутое пике: Америка и новый экономический порядок после экономического кризиса / Дж. Стиглиц. - М.: Эксмо, 2011. - 512 с.
14. Cypher J.M. The Process of Economic Development / J.M. Cypher, J. L. Dietz. -NY: Routledge, 2004. - 565 p.
15. The Conference Board Total Economy Database: [Електронний ресурс] / The Conference Board. - Режим доступу: http://www.conference-board.org/data/economydatabase/.
16. Тараненко 1.В. Геошновацшш кластери краш у глобальнш економiчнiй системi / 1.В. Тараненко // Економiчний проспр: зб. наук. пр. - Дншропетровськ: ПДАБА, 2013. - № 76. - С. 28-39.
17. Коротаев А.В. Кондратьевские волны в мировой экономической динамике / А.В. Коротаев, С.В. Цирель // Системный мониторинг: глобальное и региональное развитие / Отв. ред. Д А. Халтурина, А.В. Коротаев. - М, 2010. - С. 189-229.
18. Projecting Global Growth / [Chen V., Cheng B., Levanon G et al.]: [Електронний ресурс] // The Conference Board, Economics Working Papers, EPWP. - 2012. - 12-02. -Режим доступу: https://www.conference-board.org/pdf_free/workingpapers/EPWP% 201202.pdf.
19. World Development Indicators 2014: [Електронний ресурс]. / World Bank, 2013. -Режим доступу: http://data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators.
20. The World in 2050. Will the shift in global economic power continuer? [Електронний ресурс] / PwC Economics. - Режим доступу: http://www.pwc.com/en GX/gx/world-2050/assets/pwc-world-in-2050-report-january-2013.pdf. - P. 1-36.
21. World Population Prospects: The 2012 Revision: [Електронний ресурс] / Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. -Режим доступу: http://esa.un.org/unpd/wpp/index.htm.
22. The Worldwide Governance Indicators 2014: [Електронний ресурс]. - World Bank, 2014. - Режим доступу: http://www.worldbank.org.
23. World Economic Outlook Database. International Monetary Fund [Електронне джерело] / Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2014/01/weodata/index.aspx.
24. Прогноз: что ждет экономику Украины в 2015 году: три сценария развития [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.liga.net/projects/prognozi2015/.
Стаття надшшла до редакцп 14.04.2015 р.
I. Taranenko
MODELING ECONOMIC GROWTH OF COUNTRIES BASED ON TOTAL FACTOR
PRODUCTIVITY
The paper investigates the relationship between economic growth and its determinants -capital, labor and total factor productivity for some countries using econometric modeling techniques. The author formulated the hypothesis on linear dependence of annual GDP growth
rate from gross capital formation growth rates, the number of employees growth rates, and annual percentage change in total factor productivity (TFP). To confirm the hypothesis, the macro economic growth model for countries with similar characteristics of innovation potential was constructed. The analysis showed that for most countries the greatest impact on economic growth provides TFP dynamics. For Ukraine, the influence of annual percentage change in TFP on GDP growth is less compared to the influence of the dynamics of employment. Using econometric modeling for Romania, Turkey and Ukraine obtained predicted values of macroeconomic indicators until 2030 - an annual growth rate of GDP, growth rates of gross capital formation, the annual percentage change in TFP and the annual growth rate in employment for optimistic, baseline, pessimistic scenarios. Found that the development of the optimistic scenario will almost halve the gap between Ukraine and the EU in terms of GDP per capita and labor productivity. Baseline scenario provides a moderate growth and pessimistic scenario actually saves gap that exists at the current time. Therefore, the leading targets for national development strategy should select indicators base / optimistic scenarios and make necessary efforts towards increasing TFP determinants through innovative development. Given demographic trends, should recognize the necessary change model of economic growth in Ukraine to strengthen the impact on economic growth annual percentage change of total factor productivity.
Key words: economic growth, total factor productivity, development scenarios, forecast, economic model.
УДК 338.48
Г.О. Горша
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 НА ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Досл1джено тдходи до визначення зм1сту поняття «туристичний мультиплтатор». Встановлено, що в м1жнародн1й практищ видыяють чотири види туристичного мультиплтатора: мультиплтатор продажу, мультиплтатор виробництва, мультиплтатор доходов, мультиплтатор зайнятостг. Розкрито суттсть мультиплтатора зайнятостг в туристичтй галуз1, способи його вираження. Обхрунтовано дощльтсть використання М1жнародних рекомендащй з1 статистики туризму 2008 (IRTS 2008) та впровадження сателтних рахунк1в ¡ндустрп туризму (TSA: RMF 2008) в систему нацюнальнихрахунк1в держави.
Клю^о^^ слова: туристична галузь, туризм, туристичний мультиплтатор, зайнятгсть населення, туристська статистика.
Постановка проблеми. Соцiально-економiчна роль туристично'' галузi як шструмента розвитку та стимулювання економши шляхом збшьшення робочих мюць в туристичнш сферi та супутшх галузях, що у свою чергу спонукае подолання бщносп та пщвищенням зайнятосп населення рiзного статевовшового та професшно-квалiфiкацiйного складу, набувае все бшьшого значення та актуальносп як у свт в цшому так i в Укра'ш зокрема. У зв'язку з цим доцшьним е узагальненням та систематизащя теоретичних аспектсв впливу туристично'1' галузi на зайнятють населення в туризмi та супутшх галузях, визначення взаемозв'язку мiж туристичними витратами та зайнятютю населення.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Зi збшьшенням ролi туристично'1 галузi у формуванш ВВП, поповненш як мюцевих так i державного бюджету кра'ни та зростаючим
