Научная статья на тему 'ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЮ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГіЧНИХ ПРОЦЕСіВ РЕМОНТУ НА СПРАВНіСТЬ ВУЗЛіВ ТЯГОВОГО РУХОМОГО СКЛАДУ'

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЮ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГіЧНИХ ПРОЦЕСіВ РЕМОНТУ НА СПРАВНіСТЬ ВУЗЛіВ ТЯГОВОГО РУХОМОГО СКЛАДУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
57
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС / РЕМОНТ / УЗЕЛ / ТЯГОВЫЙ ПОДВИЖНОЙ СОСТАВ / ВЛИЯНИЕ / ЭЛЕМЕНТ / ОТКАЗ / СИСТЕМА / ИСПРАВНОСТЬ / ОЦЕНКА / PROCESS / REPAIR / UNIT / TRACTION ROLLING STOCK / INFLUENCE / COMPONENT / FAILURE / SYSTEM / SERVICEABILITY / EVALUATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Дацун Ю. М.

В статье общая структура производственного процесса ремонта представляется как система, состоящая из ряда элементов, которые имеют различное влияние на результирующее событие, отказ узла в эксплуатации после ремонта. Применение инструментов алгебры логики позволило определить структурную значимость элементов системы, которая характеризует степень влияния технологических процессов ремонта на исправность узлов тягового подвижного составаThe sequence and interaction of individual processes in the repair of units of the traction rolling stock are analyzed. It allowed presenting the breakdown in the repair process of units as basic events in the “fault tree” model. The resulting event of the tree is represented as the failure of the unit in operation after repair. In the absence of statistical data on the probabilities of basic events, the influence of the component on the resulting event is determined by its weight based on the logical model, which corresponds to the indicator of the structural importance of the component. Formalization of the developed “fault tree” allowed obtaining the function of the system health, which was reduced initially to the disjunctive-normal form, then to its perfect form. Therefore, it was determined that repair processes have different weights, and thus vary in degree of influence on the serviceability of the unit after repair. The processes that run in the final stages of repair have the greatest influence (weight): “Running and testing” 0.68; “Completing and assembly “ 0.32; “Quality control of the repair (restoration) of the unit” 0.18. The processes, implementation of which is checked in the final stages are of less weight: “Repair (restoration)” 0.07; “Fault detection” 0,055. Preparatory processes that are performed in the initial stages of repair (disassembly, pre-repair evaluation and cleaning of the unit) have minimum weight 0,008.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЮ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГіЧНИХ ПРОЦЕСіВ РЕМОНТУ НА СПРАВНіСТЬ ВУЗЛіВ ТЯГОВОГО РУХОМОГО СКЛАДУ»

10. Agus, M. Abrasive perfomance in rock cutting with AWJ and ASJ [Text] / M. Agus, A. Bortolussi // Proc. 8-th American Water Jet Conference, 1995. - P. 31-48

11. Ламм, Т. В. Повышение точности деталей из листа при гибке-формовке эластичной средой [Текст] / Т. В. Ламм, Е. И. Иса-ченков. - Технические проблемы производства ЛА и двигателей. - Казань, 1998. - С. 20-29.

12. David, A. Waterjetting Technology [Text] / A. David, D. Summers. - Printed in Great Britain by the Alden Press, Oxford, 1995. - 882 p.

13. Саленко, А. Ф. Повышение точности контурного гидроабразивного резания пластин из твердых сплавов и сверхтвердых материалов [Текст] / А. Ф. Саленко, В. Т. Щетинин, А. Н. Федотьев. -2014. - Т. 3, № 36. - С. 73-84. doi: 10.3103/ s1063457614030083

14. Саленко, А. Ф. Качество обработки материалов гидроабразивной струей [Текст] / А. Ф. Саленко, А. В. Фомовская // Оборудование и инструмент. - 2009. - № 1. - С. 16-19.

15. Тихомиров, Р. А. Гидрорезание неметаллических материалов [Текст] / Р. А. Тихомиров, В. С. Гуенко. - Киев: Техника, 1984. - 150 с.

16. Свирский, Ю. О методе расчета скорости распространения трещины при нестационарном повреждении [Текст] / Ю. Свир-ский // Ученые записки ЦАГИ. - 1976. - Т. VII, № 4. - С. 81-96.

В статтi загальна структура виробничого процесу ремонту представляеться як система, що складаеться з ряду елементiв, як мають рiзний вплив на результу-ючу подю, - видмову вузла в експлуатаци тсля ремонту. Застосування iнструментiв алгебри логжи дозволило визначити структурну значим^ть елементiв системи, що характеризуе стутнь впливу техноло-гiчних процеыв ремонту на справтсть вузлiв тягового рухомого складу

Ключовi слова: технологiчний процес, ремонт, вузол, тяговий рухомий склад, вплив, елемент, вiдмо-ва, система, справтсть, оцтка

В статье общая структура производственного процесса ремонта представляется как система, состоящая из ряда элементов, которые имеют различное влияние на результирующее событие, - отказ узла в эксплуатации после ремонта. Применение инструментов алгебры логики позволило определить структурную значимость элементов системы, которая характеризует степень влияния технологических процессов ремонта на исправность узлов тягового подвижного состава

Ключевые слова: технологический процесс, ремонт, узел, тяговый подвижной состав, влияние, элемент,

отказ, система, исправность, оценка

-□ □-

УДК:629.4.027

|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.598781

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЮ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОПЧНИХ ПРОЦЕС1В РЕМОНТУ НА СПРАВН1СТЬ ВУЗЛ1В ТЯГОВОГО РУХОМОГО СКЛАДУ

Ю. М. Дацун

Кандидат техычних наук, доцент Кафедра експлуатаци та ремонту рухомого складу УкраТнський державний уыверситет залiзничного транспорту пл. Феербаха, 7, м. Хармв, УкраТна, 61000 E-mail: [email protected]

1. Вступ

Реструктуризащя залiзничного комплексу Украь ни вимагае виршення ряду складних правових, орга-шзацшних та техшчних питань. Трансформащя галузi повинна ввдповвдати вимогам часу та носити оптимiза-цшний характер. Локомотивне господарство в цей час поряд iз забезпеченням перевiзноi роботи залiзниць та утриманням локомотивiв постане перед питаннями розробки, виробництва та впровадження нових серш тягового рухомого складу (ТРС), модершзацп та вщ-новлювального ремонту кнуючого парку ТРС, впровадження нових форм взаемоди мiж суб'ектами - учас-

никами перевiзного процесу, розробка та застосування нових видiв та методiв утримання i сервку ТРС [1].

Важливим питанням в таких умовах е необхщшсть об'ективно1 ощнки техшчного рiвня локомотиворе-монтних виробництв, як основного критерт при ви-значенш базових тдприемств для оргашзацп сервшу ТРС рiзних серш.

2. Аналiз лкературних даних та постановка проблеми

Першi методи ощнки дiяльностi тдприемств ви-никли в захвднш економвд в 20-и роки минулого

столитя. Вони базувались здебшьшого на фшансових показниках та довгий час не мали альтернатив [2, 3]. Наприкшщ ХХ столггтя почали з'являтись TOBi кон-цепцii визначення ефективностi роботи тдприемств, з урахуванням комплексноi ощнки збалансованих показникiв [4] та ix впливу на якiсть продукцii [5, 6].

Необхщшсть пiдвищення якостi та конкуренто-спроможностi промисловоi продукцii викликало по-яву та розвиток нових пiдxодiв в оцiнцi теxнiчного та технолопчного потенцiалу промислових пiдприeмств [7-9], визначення показниюв ефективностi розвитку тдприемств [10, 11]. Для умов розвинених тдприемств стають актуальними питання ощнки шновацш-ного потенщалу [12, 13].

Розроблен пiдxоди спираються на визначення стану промислового тдприемства в ринковому середо-вищi шляхом ощнки оргашзацшно-екош^чних по-казникiв. Суттевi вiдмiнностi локомотиворемонтних пiдприемств залiзниць вщ промислових пiдприемств машинобудiвного напрямку за рядом ключових кри-терiiв не дозволяють застосовувати iснуючi методи ощнки.

Роботи з ощнки оргашзацшно-техшчного стану локомотиворемонтних тдприемств залiзниць Украiни проводяться з 2002 року в рамках процедури ix атес-тацii [14]. Результатом та^ роботи стало отримання керiвництвом вiдповiдниx департаментiв Укрзалiзницi об'ективноi iнформацii щодо основних невщповщно-стей ремонтних виробництв за напрямками: докумен-тащя, персонал, виробничi примiщення та плошд, об-ладнання та шструмент. Основним недолiком iснуючоi процедури е суб'ектившсть прийнятих рiшень, що ви-кликано рiзним кiлькiсним та яюсним складом атес-тацiйниx комiсiй. В [15] запропоновано формалiзувати лiнгвiстичний характер експертних ощнок на основi методiв нечiткоi логiки. Однак такий тдхвд не дозво-ляе iнтерпретувати невщповщноси, пов'язанi з пору-шенням технологи чи вщсутшстю певного обладнання та шструменту. Для такоi оцiнки iз застосуванням згорток необxiдне проведення дослвджень з визначен-ням ступеню впливу окремих технолопчних процесiв на справшсть вузлiв ТРС пiсля ремонту.

В сучасних умовах тдвищення вартостi енергоно-спв, пошуку додаткових резервiв економп ресурсiв та пiдвишення якостi виробництва, питання визначення впливу технолопчних процеив на стан вузлiв i агре-гатiв машин стають об'ектом багатьох дослщжень. Найбiльш поширеним i простим методом визначення ступеню впливу технолопчних процеав е експертна ощнка. Так в [16, 17] шляхом експертного опитування визначаються коефвденти вагомостi технолопчних операцш пiдготовки сiльськогосподарськоi теxнiки до збертння. В [18] розраховуеться критичшсть пору-шення теxнологiчниx процесiв на основi бальноi екс-пертноi ощнки критерпв в рамках процедури аналiзу видiв та наслiдкiв потенцiальниx дефекив (Potential Failure Mode and Effects Analysis, FMEA). Недолжами пiдxодiв iз застосуванням експертних оцiнок е необ-xiднiсть залучення багатьох квалiфiкованиx спеща-лiстiв, складнiсть при враxуваннi рiвня компетент-ностi експертiв, зниження адекватност результатiв при збiльшеннi кiлькостi об'екив оцiнки, що вказуе на дощльшсть застосування розрахункових методiв при виршенш задач такого роду.

Для тдвищення точност визначення вагомостей технологiчних операцш в [19] пропонуеться викори-стання регресшного аналiзу результатiв спостережень. В якоси вихiдних даних розрахунку використовують значення долi зношення, що приходиться на одну тех-нологiчну операщю. Отримання таких даних пов'язане з великим обсягом спостережень, та потребуе додаткових робгг для кожного окремого розрахунку при змж умов експерименту.

В робой [20] ранг технолопчних операцш визна-чають в результат побудови графу технологiчного процесу та визначення сумарно'! кiлькостi зв'язюв опе-рацiй. Такий пiдхiд може давати позитивш результати при аналiзi розгалужених технологiчним процесiв з великою юльюстю зв'язкiв та переходiв. При аналiзi технологiчних процесiв з послщовним виконанням операцiй ранги всiх операцш будуть однаковь

Проведений аналiз вказуе на актуальшсть задач, пов'язаних з визначенням впливу технолопчних про-цеав на стан вузлiв i агрегаив машин. Однак iснуючi методи не дозволяють визначати ступшь впливу окремих технолопчних процеив ремонту вузлiв i агрегатiв на !х справшсть тсля ремонту.

3. Цiль та задачi дослiдження

Проведенi дослiдження ставили за мету визначи-ти ступшь впливу окремих технолопчних процеив ремонту вузлiв i агрегатiв ТРС залiзниць на '!х справ-нiсть тсля ремонту.

Для досягнення поставлено! мети виршувалися наступш задачi:

- визначення загально'! структури та основних характеристик виробничого процесу ремонту вузлiв i агрегатiв ТРС;

- вибiр методу оцiнки ступеню впливу стану еле-мента на стан системи;

- формалiзацiя виробничого процесу ремонту вуз-лiв i агрегапв ТРС в функцп алгебри лопки;

- обчислення показникiв впливу технолопчних процеав ремонту на справнiсть вузлiв i агрегатiв пiсля ремонту;

- перевiрка адекватностi отриманих результатiв.

4. Матерiали та методи дослiдження значимостi впливу технолопчних процеив ремонту вузлiв i агрегатiв ТРС залiзниць на ¡х справнiсть

4. 1. Визначення загально¡ структури та основних характеристик виробничого процесу ремонту вузлiв i агрегаив ТРС

Ремонт машин полягае в виявленш та усуненнi '!х несправностей, що обумовлюе основнi вiдмiнностi ремонтного виробництва ввд машинобудiвного. Ремонт вузлiв i агрегатiв ТРС проводиться в рамках виробничого процесу, що обумовлюе оргашзащю та посль довшсть виконання ряду основних та допомiжних технологiчних процесiв ремонту. 1снуюча технологiя ремонту вузлiв i агрегаив ТРС формувалась до активного розвитку та поширення методiв i засобiв оцiнки технiчного стану об'екив. Тому навiть для виявлення несправностей бшьшоси вузлiв i агрегатiв проводить-

ся iх розбирання. Виробничий процес ремонту б1льшо-ст1 вузл1в 1 агрегат1в ТРС характеризуеться певним порядком виконання основных технолопчних процес1в з очищення, контролю стану, розбирання, вщновлення, комплектування та збирання, обкатування та випро-бування (рис. 1). Процес ремонту окремого вузла чи агрегату можна вщнести до простих виробничих про-цес1в, тобто таких, що складаються з технолог1чних процес1в, що виконуються посл1довно.

Рис. 1. Схема виробничого процесу ремонту вузла ТРС

Порушення в виконанш кожного технолопчного процесу ремонту може призводити до не виявлення несправноот вузла (детал^, чи навiть до появи не-справностi, i, як наслiдок, випуску несправного вузла з ремонту.

Технолопчш процеси, що входять до виробничого процесу ремонту вузла ТРС рiзняться за складшстю виконання, трудомютюстю, застосованим обладнан-ням, iнструментом та точшстю, отже порушення кожного з них може здшснювати вплив рiзного ступеню на вiдмову вузла тсля ремонту.

4. 2. Методика визначення впливу технолопчних процешв ремонту вузлiв i агрегапв ТРС залiзниць на ïx справнiсть

В [21] розглядаються питання визначення показ-никiв важливоот окремих елементiв системи. Вка-зуеться на те, що бiльшiсть вщомих методiв оцiнки величини впливу окремих елеменга на безвiдмовнiсть системи в щлому базуеться на знаннi ймовiрностей вихiдних подiй. Найбiльш поширеним показником, що характеризуе ступшь впливу окремого елемента на на-дiйнiсть системи е «значимють» елемента. В залежно-стi вiд конкретних умов, а значить i наявно'1 шформа-ци про систему, роздiляють статистичну, структурну, номiнальну чи ситуацiйну значимiсть елемента [22]. За вщсутноот кiлькiсноï шформаци про надiйнiсть

елементiв структурно-складно1 системи, 1х вплив на надiйнiсть вое'! системи можна визначити за допомо-гою поняття «вага» елемента в структурi [23].

Якщо виробничий процес ремонту вузла ТРС пред-ставити як структурну систему, що складаеться з ок-ремих елемен^в (технолопчних процеов та операцш), то визначення вказаних показникiв дозволить вияви-ти вплив окремих технолопчних процеов (операцiй) ремонту на результат.

В рядi галузей, що пов'язаш з високим ступенем ри-зику (аерокосмiчна, енергетична, хiмiчна, машинобу-дiвна), для виявлення причинно-наслщкових зв'язкiв вiдмов системи з вщмовами ïï елементiв та iншими по-дiями використовують формалiзованi моделi розвитку подш шляхом побудови та аналiзу «дерева вiдмов» ( FaultTreeAnalysis - FTA ) [24, 25].

Структура «дерева вщмов» включае одну головну под^ (аварiю, iнцидент), що з'еднуеться з набором вщ-повiдних вихщних подiй (помилок, вiдмов, несприятли-вих зовшшшх впливiв), що утворюють причинш лан-цюги (сценарп аварiй). Для зв'язку мiж подiями у вузлах «дерев» використовуються оператори «I» i «АБО».

Якщо подiю випуску з ремонту несправного вузла представити в якоот головно'1 поди (у), а порушення технолопчних процеов ремонту (рис. 1) - базисними подiями (х!-хв), то вiдповiдне дерево вiдмов матиме вигляд (рис. 2). Де х1 - порушення технологiчного процесу обкатування та випробування вузла; х2 - порушення технолопчного процесу комплектування та збирання вузла; хз - порушення технолопчного процесу контролю якоот ремонту (вщновлення) вузла; х4 - порушення технолопчного процесу ремонту (вщ-новлення) вузла; х5 - порушення технолопчного процесу дефектацп вузла; хб - порушення технолопчного процесу розбирання вузла; х7 - порушення технолопчного процесу передремонтно'1 ощнки вузла; хз - порушення технолопчного процесу очищення вузла.

При формалiзацiï дерева вщмов, зв'язок мiж станом елемен^в та станом системи описуеться функщею працездатностi системи (ФПС) в матричнш формi:

у(х1,...х3) =

х6 х

(1)

Приведення матрицi (1) до диз'юнктивно-нормаль-но'1 форми (ДНФ), дасть можливють аналiзувати всi iснуючi перетини дерева вiдмов:

у(х1,...хз) =

х2 хз хз хз

х

хб х7

х

(2)

При спрощеннi матрицi (2), ФПС записуеться з ви-користанням операторiв алгебри логiки:

у(х1,...х3) = х1х2 V х1хзх4 V Ух1хзх5х6 V х1хзх5х7 V х1хзх5х8.

х

5

х

8

У

А

©

Рис. 2. Дерево вщмов виробничого процесу ремонту вузла ТРС

Отримана ДНФ не е досконалою (мае р1зн1 ранги елементарних кон'юнкцш), для проведення подаль-ших розрахункових процедур, ДНФ перетворюють до одше! з стандартных форм переходу, що допускають за-м1щення лопчних змшних ймов1рностями, а лопчних операцш арифметичними.

При лопко-ймов1ршсному анал1з1 безпеки систем, ДНФ використовують для переходу функцш алгебри лопки до 1мов1ршсних функцш. За вщсутност статис-тичних даних по ймов1рностям базисних подш, вплив елемента на стан системи доцшьно визначати за його вагою, що базуеться на лопчнш модел1, вщповщае показнику структурно! значимост1 та зпдно [6] визна-чаеться як:

в = к(') -

(4)

де к((,) - число кон'юнкцш, що мютять Xi в функцп, за-писанш в досконалш диз'юнктивно-нормальнш форм1 (ДДНФ); 10') - число кон'юнкцш, що мютять запере-чення Xi в тш же функцп; т - загальне число елемент1в в система

Для розрахунку ваги технолопчних процес1в ремонту за залежнютю (4), ДНФ функцп необхщно перетворити в ДДНФ. Перетворення проводилось 1з застосуванням калькулятора лопчних вираз1в «Таблица истинности» спец1ал1зованих програмних засоб1в:

У(Х)=Х1^2Х3^ Х5Х6 Х7Х8+Х1Х2Х3Х4 Х7Х8+Х1Х2Х3Х4 Х5^ ХуХ8+ +Х1Х 2Х3Х4 Х5Х6Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4 Х5Х6Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4 Х5Х6Х7Х8+ +Х1^ 2Х3Х4 Х5ХбХуХ8+Х1^ 2Х3Х4Х 5X5 Х7Х8 +Х1Х 2Х3Х4Х 5X5 X7Х8+ +Х1Х 2Х3Х4Х 5^ Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4Х 5X6 Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4Х 5Х6Х7Х8+ +Х1^ 2Х3Х4Х 5Х6^7Х8+Х1^ 2Х3Х4Х 5Х6Х7Х8 +Х1Х 2Х3Х4Х 5Х6Х7Х8+ +Х1Х 2Х3Х4Х5Х6 X7Х8+Х1^ 2Х3Х4Х5Х6 Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4Х5Х6 Х7Х8+ +Х1Х 2Х3Х4Х5Х6 Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4Х5Х6Х7Х8+Х1Х 2Х3Х4Х5Х6Х7Х8+ +Х1Х 2ХзХ4Х5ХбХ7^+Х1Х 2Х3Х4Х5Х6Х7Х8+Х1Х2Х 3X4 X 5X5 X7^+ +Х1Х2Х 3X4 X 5^ X7Х8+Х1Х2Х 3X4 X 5^ Х7Х8+Х1Х2Х 3X4 X 5X6 Х7Х8+ +Х1Х2^ 3X4 X 5Х6^+Х1Х2Х 3X4 X 5Х6^7Х8+Х1Х2^ 3X4 X 5Х6Х7Х8+ +Х1Х2Х 3X4 X 5ХбХ7Х8+Х1Х2^ 3X4 Х5Х6 Х7Х8+Х1Х2Х 3X4 Х5Х6 X7Х8+ +Х1Х2Х 3X4 Х5Х6 Х7Х8+Х1Х2^ 3X4 Х5Х6 Х7Х8+Х1Х2Х 3X4 Х5Х6Х7Х8+ +Х1Х2^ 3X4 Х5Х6^7Х8+Х1Х2Х 3X4 Х5ХбХ7^ +Х1Х2Х 3X4 Х5Х6Х7Х8+ +Х1Х2Х 3Х4Х 5^ X7Х8+Х1Х2^ 3Х4Х 5X6 Х7Х8+Х1Х2Х 3Х4Х 5^ Х7Х8+ +Х1Х2Х 3Х4Х 5^ Х7Х8+Х1Х2Х 3Х4Х 5Х6Х7Х8+Х^Х 3Х4Х 5Х6^7Х8+ +Х1Х2^ 3Х4Х 5Х6Х7^+Х1Х2^ 3Х4^ 5Х6Х7Х8+Х1Х2^ 3Х4Х5^ ^7^+ +Х1Х2^ 3Х4Х5Х6 ^7Х8+Х1Х2^ 3Х4Х5^ Х7^8+Х^Х 3Х4Х5^ Х7Х8+ +Х1Х2^ 3Х4Х5Х6^7X8+Х1Х2^ 3Х4Х5Хб^7Х8+Х1Х2^ 3Х4Х5Х6Х7^+ +Х1Х2Х 3Х4Х5Х6Х7Х8+Х1Х2Х3^ ^ 5^ ^7^8+Х^2Х3Х4 ^ 5^ ^7Х8+ +Х1Х2Х3Х4 ^ 5^ Х7^8+Х1Х2Х3^ X 5X6 Х7Х8+Х1Х2Х3Х4 ^ 5Х6^7Х8+ +Х1Х2Х3^ ^ 5Х6^7Х8+Х1Х2Х3Х4 ^ 5Х6Х7^ +Х1Х2Х3^ ^ 5Х6Х7Х8+ +Х1Х2Х3^ Х5^ ^7^8+Х1Х2Х3Х4 Х5^ ^7Х8+Х1Х2Х3^ Х5^ Х7^8+ +Х1Х2Х3^ Х5^ Х7Х8+Х1Х2Х3^ Х5Хб^7^ +Х1Х2Х3Х4 Х5Х6^7Х8+ +Х1Х2Х3^ Х5Х6Х7^8+Х1Х2Х3Х4 Х5Х6Х7Х8+Х1Х2Х3Х4^ 5^ ^7^8+ +Х1Х2Х3Х4^ 5^ ^7Х8+Х1Х2Х3Х4^ 5X6 Х7Х8+Х1Х2Х3Х4^ 5^ Х7Х8+ +Х1Х2Х3Х4Х 5Х6^7^+Х1Х2Х3Х4^ 5Хб^7Х8+Х1Х2Х3Х4^ 5Х6Х7Х8+ +Х1Х2Х3Х4^ 5Х6Х7Х8+Х1Х2Х3Х4Х5^ ^7^8+Х^2Х3Х4Х5Х6 ^7Х8+ +Х1Х2Х3Х4Х5^ Х7^8+Х^2Х3Х4Х5Х6 Х7Х8+Х1Х2Х3Х4Х5Х6^7^8+

+Х1Х2Х3Х4Х5Х6^7Х8+Х1Х2Х3Х4Х5Х6Х7^ +Х1Х2Х3Х4Х5Х6Х7Х8. (5 )

5. Результати визначення впливу технолопчних процес1в ремонту вузл1в 1 агрегат1в ТРС зал1зниць на ¡х справн1сть

Розрахунок вагомост1 за залежн1стю (4), та за даними ДДНФ (5) дозволив визначити, що технолопчш процеси ремонту р1зняться за ступенем впливу на справшсть вузла ТРС шсля ремонту (табл. 1). I якщо справшсть вузла - це його стан, за яким вш вщповщае ус1м вимогам нормативно-техшчно! та (або) конструкторсько! (проек-тно!) документацИ, то вагом1сть технолопчного процесу ремонту можна сформулювати як показник, що визна-чае ступшь впливу технолопчного процесу ремонту на справшсть вузла шсля випуску з ремонту.

Таблиця 1

Значення вагомосл технолопчних процеав ремонту вузл1в

ТРС

№ Назва технолопчного процесу при ремонт! вузла Позначення Вагом1сть

1 Обкатування та випробування х1 0,68

2 Комплектування та збирання х2 0,32

3 Контроль якосл ремонту (вщновлення) вузла хз 0,18

4 Ремонт (вщновлення) х4 0,07

5 Дефектащя х5 0,055

6 Розбирання хб 0,008

7 Передремонтна оцшка вузла х7 0,008

8 Очищення вузла хв 0,008

Для перев1рки адекватност1 отриманих результа-т1в проводиться ранжування технолопчних процес1в

експертною групою в рамках комплексноi оцшки [26]. Ступiнь узгодженостi експертiв визначаеться за допо-могою коефiцiента конкордацп Кендалла:

де D - сума квадраив рангiв; т - число експерив; п -число процеав, що аналiзуються.

Розрахований коефiцiент конкордацп проведеного ранжування складае 0,832, що вказуе на високий сту-тнь узгодженост експертiв.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

При порiвняннi результапв визначення вагомостi технологiчних процесiв видно, що дат ранжування вiдповiдають значенням, отриманим розрахунковим шляхом (рис. 3), що тдтверджуе iх адекватнiсть.

х1 х2 хЗ х4 х5 хб х7 х8

Технолопчш процеси

Рис. 3. Порiвняння значень вагомостi технолопчних процесiв ремонту вузлiв i агрегалв ТРС, визначених розрахунком та експертною оцшкою (ранжуванням)

Найбiльше значення вагомост мае технологiчний процес «Обкатування та випробування». Причому в даних, отриманих за розрахунком, значення його ва-гомоси бiльше за сумарну вагомкть всiх попереднiх технологiчних процесiв.

6. Обговорення результаив визначення впливу технолопчних процеив ремонту вузлiв i агрегаив ТРС залiзниць на ¡х справшсть

Про розгляданнi виробничого процесу ремонту вузлiв та агрегатiв ТРС залiзниць була обрана його елементарна структура з послщовним виконанням технологiчних процеив. Такий порядок проведен-ня роби передбачае, що кожен технологiчний процес починаеться шсля закiнчення попереднього. I чим рашше виконуеться технолопчний процес в структурi, тим б^ьше ймовiрнiсть виявлення його порушення при виконант послiдуючих технолопч-них процеив. Це пiдтверджують отриманi значення вагомост технологiчних процесiв, що поступово зростають зi значень 0,008 для початкових технолопчних процеив, до значення 0,68 заключного техно-логiчного процесу.

Порiвняння отриманих значень вагомостi iз результатами ранжування дозволяе констатувати iх бiльшу iнформативнiсть. Якщо результати ранжуван-

ня характеризують ильки розташування процесiв в порядку переваг, то результати проведеного розрахун-ку дозволяють оцшити iндивiдуальну частку впливу кожного процесу.

7. Висновки

1. Визначено, що до виробничого процесу ремонту бшьшоси вузлiв i агрегатiв ТРС входять технологiчнi процеси очищення, контролю стану, розбирання, ввд-новлення, комплектування та збирання, обкатування та випробування. В процеа ремонту окремого вузла чи агрегату, порядок виконання вказаних технолопчних процеав - послвдовний. Означен технологiчнi процеси рiзняться за складшстю виконання, трудо-мiсткiстю, застосованим обладнанням, шструментом та точнiстю, отже порушення кожного з них може здшснювати вплив рiзного ступеню на вщмову вузла пiсля ремонту.

2. Виявлено, що найб^ьш поширеним показником, який характеризуе стутнь впливу окремого елемен-та на надiйнiсть системи, е «значимость» елемента. За вiдсутностi кiлькiсноi iнформацii про надiйнiсть елементiв структурно-складноi системи, '¿х вплив на надшшсть всiеi системи визначаеться за допомогою поняття «вага» елемента в структур! Для визначення ваги технолопчних процеав, виробничий процес ремонту вузла ТРС представлявся як структурна система, що складаеться з окремих елеменив (технолопчних процеав та операцш). Виявлення причин-но-наслiдкових зв'язкiв вiдмов отриманоi системи з вiдмовами ii елеменив та iншими подiями проводилось шляхом використання формалiзованоi моделi розвитку подш шляхом побудови та аналiзу «дерева вiдмов» (FaultTreeAnalysis - FTA).

3. Виконано формалiзацiю дерева вщмов в матрич-нiй та спрощенш формi. Отримана функцiя працез-датноси системи, що приводилась до ДНФ. Для обчис-лення ваги технолопчних процеав, функцiя у ДНФ перетворювалась до досконало' форми iз застосуван-ням спецiалiзованих програмних засобiв.

4. Проведет обчислення показали, що технолопч-т процеси ремонту мають рiзну вагу, отже вiдрiзня-ються за ступенем впливу на справтсть вузла тсля ремонту. Найбiльший вплив (вагу) мають техноло-гiчнi процеси, як виконуються на заключних етапах ремонту: «обкатка i випробування» - 0,68; «комплек-тування та збирання» - 0,32; «контроль якосп ремонту (вщновлення) вузла» - 0,18. Процеси, виконання яких буде перевiрятися на заключних етапах, мають меншу вагу: «ремонт (вщновлення)» - 0,07; «дефек-тацiя» - 0,055. Допомiжнi процеси, яю виконуються на початкових етапах ремонту (розбирання, передре-монтна оцшка та очистка вузла) мають мтмальну вагу - 0,008.

5. Для перевiрки адекватностi отриманих резуль-татiв проводилось порiвняння даних, отриманих в результат розрахунку, та експертно' оцiнки (ранжування). Розташування процеив в порядку збiльшення переваг за ранжуванням повтстю вiдповiдае '¿х роз-ташуванню в порядку зб^ьшення вагомостi за розрахунком, що тдтверджуе '¿х адекватнiсть.

Лиература

1. Дацун, Ю. Н. Выбор стратегии технического обслуживания и ремонта локомотивов на основе методов нечеткой логики [Текст] / Ю. Н. Дацун // Вюник Схщноукрашського нацюнального ушверситету ¡мен1 Володимира Даля. - 2015. - № 1. -С. 77-80.

2. The DuPont Analysis: Making Benchmarking Easier and More Meaningful [Electronic resource]. - 2012. - Available at: http:// articles.extension.org/pages/11805/the-dupont-analysis:-making-benchmarking-easier-and-more-meaningful/

3. Pearce, J. M. Return on investment for open source scientific hardware development [Text] / J. M. Pearce. - Science and Public Policy, 2015. doi: 10.1093/scipol/scv034

4. Muralidharan, R. A framework for designing strategy content controls [Text] / R. Muralidharan // International Journal of Productivity and Performance Management. - 2004. - Vol. 53, Issue 7. - P 590-601. doi: 10.1108/17410400410561213

5. Mulcaster, W. R. Three Strategic Frameworks [Text] / W. R. Mulcaster // Business Strategy Series. - 2009. - Vol. 10, Issue 1. -P. 68-75. doi: 10.1108/17515630910937814

6. Ishikawa, K. What is Total Quality Control? The Japanese Way [Text] / K. Ishikawa. - London: Prentice Hall, 1985. - 240 р.

7. Gontareva, I. V. Determination of factors of enterprise system efficiency [Text] / I. V. Gontareva // Nauka i studia. - 2009. -Vol. 8, Issue 20. - Р. 5-11.

8. Коверга, С. В. Ефектившсть д1агностики техшко-технолопчного потенщалу машинобуд1вного пщприемства [Текст] / С. В. Коверга, О. С. Передереева, С. П. Кузьменко // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2010. - Т. 2, № 4. - С. 205-209.

9. бвдокимов, Ф. I. Ощнка техшко-технолопчного потенщалу високотехнолопчного пщприемства [Текст] / Ф. I. бвдокимов,

B. Ф. Лисяков // Науюж видання ДонНТУ. Екошлшчна серiя. - 2005. - Вип. 97 - С. 25-30.

10. Рачинська, Г. В. Ощнювання рiвня технолопчного розвитку тдприемств [Текст] / Г. В. Рачинська, Л. С. Лiсовська // Вюн. Нац. ун-ту "Льв*в. тоштехшка". - 2011. - № 698. - С. 277-281.

11. Пономаренко, В. С. Структуризащя показнигав системно! ефективност розвитку тдприемств [Текст] / В. С. Пономаренко, I. В. Гонтарева // Економша розвитку. - 2011. - № 2 (58). - С. 71-75.

12. Zhang, H. Research on the Measurement of Enterprise Technological Innovation Capability Model based on Information Axiom [Текст] / H. Zhang // International Journal of Multimedia and Ubiquitous Engineering. - 2014. - Vol. 9, Issue 7. - P. 319-332. doi: 10.14257/ijmue.2014.9.7.27

13. Heng, Т. The Empirical Analysis of enterprise Scientific and Technological Innovation Capability [Text] / Т. Heng // Energy Procedia. - 2011. - Vol. 5. - P. 1258-1263. doi: 10.1016/j.egypro.2011.03.219

14. Положення з атестацй тдприемств з обслуговування та ремонту тягового рухомого складу [Текст]: ЦТ-0162. - Затв. наказом Укрзашзнищ № 484-Ц вщ 10.10.07 - Вид. офщ. - Кшв: Укрзашзниця. 2007 - 244 с.

15. Формализация экспертных оценок при аттестации локомотиворемонтных производств [Текст]: матер. I междунар. науч.-практ. конф. - Москва: ТМХ-Сервис, 2014. - 368 с.

16. Морозова, Н. М. Организационные принципы выполнения работ по сезонному техническому обслуживанию и хранению зерноуборочных комбайнов [Текст] / Н. М. Морозова // Известия ТулГУ. - 2011. - № 5 (3). - С. 299-303.

17. Шемякин, А. В. Детерминальная модель хранения сельскохозяйственной техники [Текст] / А. В. Шемякин, Е. М. Астахова,

C. А. Бохуленков // Сборник научных трудов молодых ученых Рязанской ГСХА. - 2005. - С. 137-139.

18. Новиков, В. А. FMEA-анализ критичности процесса «Техническое обслуживание технологического оборудования» [Текст] / В. А. Новиков, А. И. Гришин // Менеджмент. - 2012. - № 6 (97). - С. 37-41.

19. Галиев, И. Г. Определение весомости технологических операций и уровня расхода ресурса агрегатов и систем трактора [Текст] / И. Г. Галиев, В. А. Новиков, А. И. Гришин // Вестник Казанского ГАУ. - 2012. - № 3 (25). - С. 73-77.

20. Кеда, Д. П. Системный подход в определении сложности технологических операцш [Текст] / Д. П. Кеда, С. Л. Исаков // Проблемы управления рисками в техносфере. - 2009. - № 1-2. - С. 71-76.

21. Рябинин, И. А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем [Текст] / И. А. Рябинин. - СПб. : Политехника, 2000. - 248 с.

22. Серебровский, А. Н. Методические и вычислительные аспекты значимости риска компонентов сложных систем [Текст] / А.Н . Серебровский // Математичт машини i системи. - 2012. - № 2. - С. 145-154.

23. Рябинин, И. А. Логико-вероятностные методы исследования надежности структурно-сложных систем [Текст] / И. А. Рябинин, Г. Н. Черкесов. - М. : Радио и связь, 1981. - 264 с.

24. Henley, E. J. Reliability Engineering and Risk Assessment [Text] / E. J. Henley, H. Kumamoto. - Englewood Cliffs, NJ.: Prentice-Hall, 1981. - 568 р.

25. O'Connor P. Practical Reliability Engineering [Text] / P. O'Connor, D. Newton, R. Bromley. - John Wiley & Sons, 2002. - 513 p.

26. Тартаковский, Э. Применение экспертных методов для оценки организационно-технического уровня локомотиворемонтных предприятий [Текст] / Э. Тартаковский, В. Пузырь, Ю Дацун // ^a^port problems. - 2014. - Т. 4, № 1. - С. 87-91.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.