CC BY
16du service de nuit, du service sur les frontières etc. Dans ce cas, le militaire doit défendre les postes importants contre l'atteinte criminelle et il est autorisé à avoir recours à l'arme. En effectuant une riposte, le militaire agit dans les cadres de la légitime défense [2, p.80-82 ; 9, p.51-54].
Par contre, si les personnes mentionnées dessus agissent hors de leur service en tant qu'individus physiques, la légitime défense est alors leur droit subjectif dont ils peuvent profiter ou non.
Il est à noter que le droit de la légitime défense n'est limitée pour personne. Les conditions de la conformité au droit sont les mêmes pour les fonctionnaires, pour les militaires, pour les simples citoyens, pour l'agent de police et pour un sportif des combats orientaux. Donc, on ne peut pas présenter des conditions plus rigides de la légitime défense à un athlète ou à un boxeur et exiger qu'ils causent un dommage plus léger à l'agresseur. En même temps, certains spécialistes du droit pénal trouvent que les agents de polices, les militaires et les personnes qui ont à leur disposition des armes aux cours de leur service, doivent atténuer au plus possible le dommage causé à l'auteur de l'atteinte [8, p.87-88].
Nous sommes portés à croire qu'une telle exigence est justifiée du point de vue du moral, mais ne découlent pas directement de la loi. Mais au cas où l'agresseur est privé de la vie, surgit la question s'il était absolument nécessaire de réaliser la légitime défense de cette manière? La nécessité stricte signifie que si les personnes ayant droit d'utiliser les armes, prennent conscience qu'il est possible d' organiser la défense d'une manière plus inoffensive, ils doivent choisir ce moyen [6, p.339]. Dans les cas où il n'est pas strictement nécessaire de priver l'agresseur à la vie, les personnes mentionnées peuvent être appelées à la responsabilité. Néanmoins, les situations extrêmes peuvent mettre les personnes inconscientes sur la possibilité de réaliser la légitimes défense par des moyens moins offensifs.
En même temps il faut noter que RA veut s'intégrer dans l'Union Européenne, joindre au système de valeurs européennes, donc la solution du problème de la nécessité stricte est importante du point de vue de la législation de RA.
En outre, l'exigence de réaliser la nécessité stricte provient de quelques documents et contrats internationaux signés aussi par RA, par exemple, les thèses de l'article 2 de la Convention européenne des Droits de l'Homme et des Libertés fondamentales [5].
Références
1. Alishaeva P.K., Gadzhieva A.A. Comportement provocateur de la victime dans le système de normes régissant le droit à la défense nécessaire // "Trous noirs" dans la législation russe. Revue juridique. - M. : "1K-Press", 2007, №1. - P. 140-141.
2. Avetissian S. S., Le sujet spécial du crime et
la responsabilité pénale, Guitutiun, Erévan, 2003, 208 p.
3. Code pénal de la République Française URL: https://www.
legifrance.gouv.fr/codes/texte_lc/LEGITEXT0000060 70719/30.06.2021/.
4. Code pénal de la République d'Arménie (adopté en mai 2003, entré en vigueur dès le 01.08.2003)
5. Convention de sauvegarde des Droits de l'Homme et des Libertés fondamentales (telle qu'amendée par les Protocoles №11 et №14) URL: https://rm.coe.int/1680063776/30.06.2021/.
6. Droit pénal de la RA, Partie générale/Redaction de Ghazinian G.S., Erévan, 2000.-540p.
7. Krilova N. E., Serebrennikova A.V. Le droit pénal dans les pays étrangers contemporains(Grand Bretagne, Etats-Unis, France, Allemagne), M., Zercalo, 1997. - 192 p.
8. Lebedev V.A., Razumov V.A., Commantaire du Code pénal de la Fédération de Russie, Yurait, M., 2001.-P. 87-88.
9. Mailov V. L'execution des obligations professionnelles, comme cause d'irresponsabilite pénal, Droit pénal de FR, 2002, № 2.- P. 51-54.
10. Nikulenko A.V., Smirnov M.A. Défense nécessaire et dépassement de ses limites: opportunités d'amélioration législative // Bulletin de l'Université de Saint-Pétersbourg du ministère de l'Intérieur de la Russie. 2020, №3 (87). -P.111-116.
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМ1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ВЗАСМОДП ОРГАН1В ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНЫХ ЩДРОЗД1Л1В К1БЕРПОЛЩП П1Д ЧАС ПРОТИДП ЗЛОЧИНАМ У СФЕР1 IНТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТ1
Постолов Т.О.
астрант
Днтропетровський державний yHieepcumem внутрштх справ
DETERMINATION OF THE MAIN AREAS OF RESEARCH ISSUES OF INTERACTION OF THE PRE-TRIAL INVESTIGATION AND OPERATIONAL CYBERPOLICE UNITS DURING ANTICRIME INTELLECTUAL PROPERTY
Postolov Т.
postgraduate
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
Анотащя
В статл обгрунтовано дощльшсть проведения комплексного монографiчного дослщження правових, органiзацiйно-тактичних i методичних основ взаемоди органiв досудового розслвдування та оперативних щдроздшв шберполщп пвд час протиди злочинам у сферi штелектуально! власностi. Визначено основнi задачi та напрями такого дослiдження.
Abstract
The article substantiates the expediency of conducting a comprehensive monographic study of the legal, organizational, tactical and methodological foundations of interaction between pre-trial investigation bodies and operational units of the cyberpolice in combating crimes in the field of intellectual property. The main tasks and directions of such research are determined.
Ключовi слова: взаемодiя, органи досудового розслщування, шберполщя, нацiональна полiцiя, протиди кримшальним правопорушенням, iнтелектуальна власнють.
Keywords: interaction, pre-trial investigation bodies, cyberpolice, national police, counteraction to criminal offenses, intellectual property.
Ввдповщно до Конституцii Украши, що гаран-туе кожному громадяниновi свободу художньоi, на-уковоi' та техшчно].' творчостi, наша незалежна держава послвдовно створюе сво! власш механiзми за-хисту прав штелектуально! власносл, авторських прав, моральних та матерiальних iнтересiв, якi ви-никають у зв'язку з реалiзацiею цих прав. Сьогодш в Украiнi вже дiе 31 закон 25 щдзаконних актiв i по-над 50 ввдомчих нормативно правових аклв у сферi охорони iнтелектуальноi власносл [1, с. 60].
В даний час 1нтернет став невiд'емною части-ною економiчноi, полiтичноi, соцiальноi i духовно! сфер людського суспiльства. Цифровий прослр е базою для розвитку практично всiх типiв суспшь-них вщносин, серед яких значне мюце займають вь дносини щодо створення i використання результа-тiв штелектуально1' дiяльностi. Незважаючи на переваги i позитивнi аспекти 1нтернету, в ньому часто порушуються права i законнi iнтереси громадян, органiзацiй, держави i захист цих прав i iнтересiв не завжди може бути належним чином забезпечений. Значна частка таких порушень припадае на пору-шення прав iнтелектуальноi власностi.
Так, результати аналiзу статистичних даних сввдчать про небувале зростання злочинностi у сферi iнтелектуальноi власностi, зокрема за перюд з 2007 до 2013 рошв було зареестровано (облко-вано) 4285 злочишв (кримiнальних правопору-шень), що посягали на право штелектуально1' власносл. Середньорiчний прирiст цих правопорушень становив 10,3 %, до 2015 року, темпи зростання ста-новили 119,3 %. З 2014 до 2016 рошв шльшсть вь домостей про правопорушення, внесених до Единого реестру досудових розслiдувань, зросла на 12,8 %. У 2019 рощ правоохоронними органами було зареестровано близько 7 тис. кримшальних правопорушень (+8,4 % порiвняно з 2014 р.), вилу-чено контрафактно1' продукцп на суму 1 млрд грн, прирiст до 2007 року становив 1177,3 %. Водночас шльшсть виявлених у зазначений перiод оргашзо-ваних груп та злочинних органiзацiй вщповщного спрямування зменшилася на 33,0 %, а зашнчених провадженням кримiнальних правопорушень - на 27,0 %. Негативною також е динамжа i щодо викри-тих угруповань з корумпованими (-66,0 %), мiжре-гiональними (-50,0 %) i транскордонними (-50,0 %) зв'язками. Це, у свою чергу, впливае на ефектив-нiсть розслщування таких злочинiв, притягнення до
кримшально! вiдповiдальностi oci6, якi порушують авторськ та сумiжнi з ними права, високий piBeHb латентностi (84 %), низьку ефективнiсть заходiв за-побтання [2, с. 1].
Аналiз вщомчих нормативно-правових актiв, а також результати вивчення практики протидй' зло-чинам у сферi iнтелекгуальноi власностi показали, що на сьогодш ключову роль щодо протидй' цим злочинам водграють органи та пiдроздiли Нащона-льно! полiцii Украши, зокрема: органи досудового розслщування; пiдроздiли стратегiчних розслщу-вань; пiдроздiли кiберполiцii. При цьому вирша-льну роль щодо протидй таким злочинам, що вчи-няються з використанням мережi iнтернет вщгра-ють саме органи досудового розслщування та шдроздали шберполщп.
Аналiз дiяльностi вказаних шдроздшв вказуе на значну кшьшсть проблем в оргашзацшно-штат-нiй структурi органiв досудового розслiдування та шдроздшв шберполщп, а також проблем професш-но! пiдготовки окремих працiвникiв цих шдроздь лiв. Крiм того, юнують окремi проблеми в оргашза-цп розслiдування таких злочинiв, якi обумовлеш низьким рiвнем взаемодй' мiж органами досудового розслвдування та пiдроздiлами шберполщп, а також ввдсутшстю у слвдчих досвiду розслiдування таких справ тощо [3].
В Украш на рiвнi дисертацiйних дослiджень окремими питаннями протиди злочинам, пов'яза-ним iз порушенням прав iнтелектуальноi власностi, займалися Д. К. Антонов «Дтяльшсть пiдроздiлiв ДСБЕЗ з протидй' кримшальним правопорушенням у сферi авторського i сумiжних прав» (2012 р.), Н.В. Гангур «Доказування пiд час здiйснення досудового розслвдування у кримiнальних провадженнях про порушення авторського права i сумiжних прав» (2018 р.), С. Г. Гордieнко «Теорiя i практика контр-розвiдувальноi дiяльностi служби безпеки iз захи-сту iнтелектуальноi власностi в Украш в сучасних умовах» (2009 р.), О. Б. £лiферов «Основи вияв-лення та розслiдування злочишв, пов'язаних з порушенням авторських прав на аудiовiзуальнi твори» (2009 р.), Р.С. Недов «Оргашзащя i тактика виявлення та розслiдування злочишв, пов'язаних з порушенням прав штелектуально1' власносл з використанням мережi 1нтернет (2019 р.), В. А. Сандул «Оперативно-розшукова протидiя злочинам у сферi iнтелектуальноi власностi» (2013 р.), О.О. Тарасова
«Дшльшсть оргашв внутршшх справ щодо протиди правопорушенням у сфер1 штелектуально! власносп (адмшютративно-правовий аспект)» (2012 р.), Р. П. Томма «Правов1 та оргашзацшно-тактичш ос-нови протиди шдроздшами ДСБЕЗ МВС Укра1ни злочинам, що порушують права штелектуально! власносп», В.В. Топчш «Теор1я та практика запобь гання злочинам у сфер1 штелектуально! власносп в УкраМ» (2020 р.), Ю. Ю. Федоришина «Оргашза-щя 1 тактика виявлення злочишв, пов'язаних 1з по-рушенням прав штелектуально! власносп, запобь ганням !м та !х припинення (за матер1алами ДПЗСЕ)» (2015 р.), К.А. Чернова «Адмшстрати-вно-правов1 засади д1яльносп оргашв внутршшх справ по забезпеченню авторського права 1 сумгж-них прав» (2015 р.), О. М. Юрченко «Теоретичш та оргашзацшно-правов1 засади забезпечення контр-розвщувального захисту промислово! власносп в УкраМ» (2008 р.) та ш.
Сформульоваш зазначеними авторами положения в галуз1 оперативно-розшуково! д1яльносп, кримшал1стики, адмшютративно! д1яльносп та кримшального процесу мають важливе наукове 1 практичне значення. Водночас анал1з д1яльносп оргашв досудового розслщування та оперативних щд-роздшв шберполщи щодо протиди злочинам у сфер1 штелектуально! власносп вказуе на наявнють значно! шлькосп правових, оргашзацшних та так-тичних проблем спшьного д1яльносп щодо проти-д1я. Наявнють таких проблем, на сьогодш, унемож-ливлюе здшснення яшсно! д1яльносп щодо протиди злочинам у сфер1 штелектуально! власносп можливостями шдроздшв Нацюнально! полщи Укра!ни.
Метою статп е визначення основних напрям1в дослвдження правових, оргашзацшно-тактичних 1 методичних основ оргашв досудового розслщу-вання та оперативних пвдроздшв шберполщи шд час протиди злочинам у сфер1 штелектуально! власносп.
Теор1я 1 практика свщчить, що одним 1з д1евих 1 традицшних напрям1в удосконалення протиди злочинам е покращення 11 теоретичного забезпечення, що досягаеться за допомогою придшення з боку науковщв належно! уваги.
У рамках статп пропонуемо визначити мету, задачу об'ект та предмет такого дослщження, а та-кож запропонувати його основш напрямки та структуру.
Метою дослщження пропонуеться визначити розробку науково обгрунтованих пропозицш 1 ре-комендаци з удосконалення правових, оргашза-цшно-тактичних 1 методичних основ взаемоди оргашв досудового розслщування та оперативних щд-роздшв шберполщи шд час протиди злочинам у сфер1 штелектуально! власносп.
Для досягнення поставлено! мети, на нашу думку, доцшьно буде виршити так основш завдання:
- на шдстав1 узагальнення юнуючих науко-вих праць з дано! проблематики визначити теоретичш проблеми та надати рекомендаци щодо !х вирь шення;
- розкрити зм1ст елеменпв характеристики
злочишв у сфер1 штелектуально! власносп, ви-явити та показати !х значення для виршення за-вдань з протиди цш категори злочишв;
- виробити науково обгрунтоваш пропозици з удосконалення системи оргашзацшно-правового забезпечення взаемоди оргашв досудового розсль дування та оперативних шдроздшв шберполщи щд час протиди злочинам у сфер1 1нтелектуально! власносп;
- виокремити особливосп сшльно! роботи взаемоди оргашв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщи шд час виявлення злочишв у сфер1 штелектуально! власносп. Видь лити напрями тако! взаемоди;
- розробити науково-обгрунтоваш рекомендаци щодо удосконалення взаемоди оргашв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщи шд час документування злочишв у сфер1 штелектуально! власносп;
- розглянути оргашзацшно-тактичш засади взаемоди оргашв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщи при реал1заци ма-тер1ал1в оперативно! розробки по злочинах у сфер1 штелектуально! власносп;
- розробити науково-обгрунтоваш рекомендаци щодо удосконалення взаемоди оргашв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщи шд час проведення сл1дчих (розшуко-вих) дш в процес1 розсл1дування злочишв у сфер1 1нтелектуально! власност1;
- розкрити оргашзацшш засади взаемодИ' оргашв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщи шд час проведення негласних слщчих (розшукових) дш при розсл1дуванн1 злочи-н1в у сфер1 1нтелектуально! власност1.
Об'ектом дослвдження повинн1 виступати сус-п1льн1 вщносини, як1 виникають п1д час взаемоди оргашв досудового розслщування та оперативних шдроздшв шберполщи пвд час протиди злочинам у сфер1 1нтелектуально! власносп.
Предметом досл1дження - взаемод1я оргашв досудового розслщування та оперативних шдроздь л1в к1берпол1ц1! п1д час протиди злочинам у сфер1 1нтелектуально! власносп.
Для досягнення об'ективност1 результат1в дослщження будуть застосовуватися як загальнонауков1, так 1 спещальш методи п1знання.
Зокрема серед загальнонаукових метод1в досл1дження доцшьно використовувати: анал1з, синтез, класиф1кац1я, експеримент, абстрагування, 1ндукц1я, дедукц1я, аналог1я, пор1вняння, моделювання, системний метод та шш1.
Серед спец1альних метод1в досл1дження дощльно використовувати: метод експертних оц1нок, формально-юридичний метод,
пор1вняльно-правовий метод та шш1.
Наукова новизна одержаних результат1в полягатиме у тому, що вперше, буде проведено комплексне монограф1чне досл1дження основних правових, оргашзацшно-тактичних 1 методичних основ взаемоди оргашв досудового розслщування та оперативних шдроздшв шберполщи шд час протиди злочинам у сфер1 штелектуально!
власносл. Наукова аргументащя теоретичних висновк1в i положень, як1 будуть наданi пiд час дослвджения, повинш грунтуватися на використаннi сучасних розробок в обласл оперативно-розшуково1' дiяльностi,
кримшатстики, кримiнального процесу, кримiнологii, сощально1' психологи, рiзноманiтних галузей права, нормативних докуменлв i методичних рекомендацiй Нацюнально1' полщп, а також зарубiжних краш
Дослвджения вiдповiдае проблематицi практики, його положения можуть бути застосованi для вдосконаления теоретичних, правових, оргаиiзацiйно-тактичних та шших засад взаемодii оргаиiв досудового розслвдування та оперативних пiдроздiлiв кiберполiцii тд час протидii злочинам у сферi iнтелектуальноi власностi. Сформульованi в дисертацшному дослiдженнi положения, висновки, пропозицп i рекомендацп можуть слугувати пвдгрунтям для тдвищення ефективностi взаемодii оргаиiв досудового розслвдування та оперативних пiдроздiлiв шберполщи пiд час протидп злочинам у сферi iнтелектуальноi власностi.
Визначенi нами вище мета та задачi досль дження дають змогу визначити його основш на-прями дослвджения:
1. Теоретико-правовi засади протидп злочинам у сферi штелектуально!' власностi можливос-тями органiв досудового розслiдування та оперативних шдроздшв шберполщп;
2. Взаемодiя оргашв досудового розслвду-вання та оперативних пiдроздiлiв кiберполiцii тд час виявления та документувания злочишв у сферi штелектуально!' власностi;
3. Взаемодiя органiв досудового розслвду-вання та оперативних пiдроздiлiв кiберполiцii тд час досудового розслiдування злочинiв у сферi ш-телектуально1' власностi.
Враховуючи поставлен перед дослвджениям задачi та його основш напрями нами пропонуеться наступна структура дослiджения.
Роздiл 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ПРОТИДП ЗЛОЧИНАМ У СФЕР1 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1
МОЖЛИВОСТЯМИ ОРГАН1В ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНИХ П1ДРОЗД1Л1В К1БЕРПОЛЩП.
1.1. Стаи науково1' розробленосл проблем вза-емодii оргаиiв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв шберполщп тд час протидп злочинам у сферi iнтелектуальноi власностi.
1.2. Характеристика злочишв у сферi штелектуально!' власносл.
1.3. Оргашзацшно-правове забезпечення взае-модii' органiв досудового розслвдування та оперативних пiдроздiлiв шберполщи пвд час протидii' зло-чинам у сферi iнтелектуальноi' власностi.
Роздш 2. ВЗАбМОДШ ОРГАН1В ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ ТА
ОПЕРАТИВНИХ П1ДРОЗД1Л1В КIБЕРПОЛIЦIÏ П1Д ЧАС ВИЯВЛЕННЯ ТА ДОКУМЕНТУВАННЯ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 IНТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТ1.
2.1. Взаeмодiя оргашв досудового розслвду-вання та оперативних пiдpoздiлiв кiбеpпoлiцiï пвд час виявлення злoчинi у сфеpi iнтелектуaльнoï вла-снoстi.
2.2. Взaeмoдiя opгaнiв досудового розслвду-вання та оперативних пвдроздшв кiбеpпoлiцiï пiд час документування злoчинiв у сфеpi штелектуаль-нoï влaснoстi.
2.3. Взaeмoдiя оргашв досудового розслвду-вання та оперативних шдроздшв шберполщи шд час pеaлiзaцiï мaтеpiaлiв оперативно! розробки по злочинах у сфеpi iнтелектуaльнoï влaснoстi.
Роздш 3. ВЗАСМОДГЯ ОРГАН1В ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНИХ П1ДРОЗД1Л1В КIБЕРПОЛIЦIÏ П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛIДУВАННЯ ЗЛОЧИНIВ У СФЕР! IНТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТI.
3.1. Взaeмoдiя opгaнiв досудового розслвду-вання та оперативних пвдроздшв кiбеpпoлiцiï пiд час проведения слвдчих (розшукових) дiй при розс-лiдувaннi злoчинiв у сфеpi iнтелектуaльнoï власно-стi.
3.2. Взaeмoдiя opгaнiв досудового розслвду-вання та оперативних шдроздшв шберполщи щд час проведення негласних слiдчих (розшукових) дш при poзслiдувaннi злoчинiв у сфеpi штелектуально].' влaснoстi.
Висновки. Визначеш нами напрями вказаного наукового дослвдження дозволять виpiшити юну-ючi теоретичш та пpиклaднi пpoблемнi питання взаемодп opгaиiв досудового розслвдування та оперативних шдроздшв Нащонально1' пoлiцiï пвд час протидй' та оперативних шдроздшв шберполщп тд час протидй' злочинам у сфеpi iигелектуaльнoï влaснoстi.
Список лггератури
1. Недов Р.С. Щодо необхвдносл вивчення питань виявлення та розслвдування злoчинiв, пов'язаних з порушенням прав штелектуально1' вла-снoстi з використанням мереж Iнтеpнет. Актуальнi проблеми оперативно-розшуково'1 протиди злочинам : мaтеpiaли наук.-практ. семiнapу (Дшпро, 24 травня 2018 р.). Дншро : Дншроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. С. 60-63.
2. Топчш В.В. Теopiя та практика запобп'ання злочинам у сфеpi штелектуально].' влaснoстi в Укра-ïm : Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Харшв: ХНУВС, 2020. 37 с.
3. Дараган В.В., Постолов Т.О. Структурно-функцioнaльне забезпечення протидй' злочинам у сфеpi штелектуально1' влaснoстi. Науковий eicHUK ДДУВС. 2020. Спецвипуск №1. С. 86-91.
