CC BY
15
УДК 616-002.592-097:576.852.211
Кузовкова С. Д., Л'юк'ша I. В., Мельник О. О., Загаба Л. М.
ВИЗНАЧЕННЯ ЛОКАЛ1ЗАЦП ТА ХАРАКТЕРУ ЕКСПРЕСЙ" М1КОБАКТЕР1АЛЬНИХ АНТИГЕН1В В1ДНОСНО Р1ЗНИХ СТРУКТУР
ЛЕГЕНЕВО'Г ТКАНИНИ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОМАХ ЛЕГЕНЬ
ДУ «Нацюнальний iнститут фтизiатрГГ i пульмонологГГ iм. Ф.Г. Яновського НАМН УкраГни» (м. КиГв)
kuzovkova@ifp.kiev.ua
Робота виконана в межах НДР «Дослiдити мюце-вi iмуноморфологiчнi реакцiI легенево! тканини хво-рих при хронiчному туберкульозному запаленнi», № державно! реeстрацiI 0116Ы000187, 2016-2018 рр. Одним iз завдань НДР було - дослщити взаемозв'язок наявностi та кiлькостi вiрулентних кислотостмких ту-беркульозних бактерiй, та iмунокомпетентних клiтин в окремих гiстологiчних структурах легенево! тканини (на операцмному матерiалi).
Вступ. Тривалiсть i виразнiсть туберкульозного запального процесу, особливостi його переб^ тiсно пов'язанi з кiлькiстю та бюлопчними властивостями, притаманними збуднику цього Ыфекцмного захво-рювання. Негативний патоморфоз туберкульозу, що почав спостерiгатися ще з 90-х рокiв ХХ сторiччя, ха-рактеризуеться зниженням ролi решфекту та розви-тком форм вторинного туберкульозу, наростанням тканинних реакцм, як протiкають на основi пперчут-ливост негайного типу, неповноцiннiстю репаратив-них процеЫв, зростанням питомо! ваги ятрогенно! патологи [5]. Це обумовлюе актуальнють та доцть-нiсть вивчення наявност та кiлькiсного розподiлу в рiзних морфологiчних структурах мiкобактерiй туберкульозу при рiзних формах легеневого туберкульозу (ТБ), зокрема при хроычному його перебку.
За даними лтератури, рутинний гiстологiчний метод визначення кислотостмких бактерiй (КСБ) за Цiлем-Нiльсеном е позитивним приблизно в однм третин випадкiв з мiкробiологiчно пщтвердженою туберкульозною iнфекцiею, тому зазвичай дiагнос-тика ТБ в зрiзах тканин обов'язково включае тра-дицiйну гiстологiчну оцЫку особливостей картини гранульоматозного запалення[9]. Приблизно такий же рiвень дiагностично! специфiчностi мае аура-мiн-родамiновий флуоресцентний метод виявлення КСБ, хоча було встановлено, що його чутливють в середньому на 10% бтьша ыж методу Цтя-Нтьсе-на [8,13].
Впровадження в науковi розробки i в практичну медицину iмуногiстохiмiчного методу доотдження з використанням моноклональних чи полклональних антитiл до М. tuberculosis (МБТ) надае можливють визначати в тканинах фрагменти або цл структури мкобактерм за !х антигенами. На тепершнм час iмуногiстохiмiчне визначення антигенiв мкобактерм переважно використовуеться в дiагностицi первин-
ного позалегеневого туберкульозу та в процес ди-ференцiйно! дiагностики гранульоматозних захво-рювань рiзного ^енезу.
Встановлено, що при первинному шф^ваны та розвитку специфiчно! реакцi! в легенях макроорга-нiзму в перший тиждень бiля 50% альвеолярних ма-крофапв мiстять МБТ При вторинному шф^ваны бiльшiсть бактерiй швидко руйнуеться сенсиб!тзо-ваними тканинними iмуноцитами, а Ытакты мкобак-терi! виявляються лише у 3% альвеолярних макро-фагiв [12]. Динамка i бiологiчне значення окремих мiкобактерiальних компонентiв (антигенiв) при три-валому розвитку туберкульозно! iнфекцi! в рiзних структурах легень дослiдженi вкрай недостатньо.
Вщомо, що така форма вторинного туберкульозу легень як туберкульома (Т), при прогресуванн специфiчного запалення може трансформуватися в казеозну пневмоыю або ж спочатку - в Ыфтьтра-тивну форму ТБ, а в подальшому, - також у казеозну пневмоню.
Згiдно до результа^в нещодавнiх дослiджень встановлено, що у середньому на час хiрургiчного л^вання Т легень у 19,7% випадюв оперативних втручань морфологiчно визначаеться високий сту-пiнь активностi специфiчного процесу [4], тобто його прогресування.
Цей факт свщчить про значну питому вагу випадюв легеневого туберкульозу з тривалим прогресую-чим розвитком, не зважаючи на Ытенсивы тривалi курси протитуберкульозно! хiмiотерапi!, якi зазвичай отримують хворi до призначення !м додаткового хiрургiчного лiкування. Виявлення нав^ь незначно! кiлькостi КСБ у пстолопчних препаратах мае суттеве значення як щодо найближчого прогнозу характеру переб^ хвороби, так i можливостi або необхщност корекцi! хiмiотерапi!.
Для подальшого об'ективного вивчення меха-нiзму персистенцп та прогресi! (розповсюджен-ня) туберкульозно! шфекцп в легенях наразi е доцтьним iмуногiстохiмiчне дослiдження мкобак-терiальних антигенiв, яке дае змогу виявляти !х у рiзних типах клггин тканини легень та дослiджувати взаемозв'язки мiж власне збудником та скупченням лише антигенних компонен^в.
Метою дослщження було визначення локал^ зацi! та штенсивност експресi! мiкобактерiальних
антигент у р1зних структурах легенево! тканини при прогресуванн1 туберкульозу легень у форм1 туберку-льоми.
Об'ект i методи дослiджень. У доотдження ув1йшло 19 резектат1в легень з туберкульомою та з морфолог1чно визначеним високим ступенем актив-ност1 специф1чного запального процесу (фаза про-гресування).
Шматочки легенево! тканини площею в серед-ньому 1,5х(1,8-2,0) см фксували протягом 24-48 годин у нейтральному забуференому формал1н1, дал1 зд1йснювали стандартну проводку та заливали у парафш. Для кожного випадку виготовляли 3 сер1йн1 зр1зи товщиною 4-5 мкм з наступним !х забарвлен-ням оглядовою методикою гематоксил1н-еозином та подальшою 1муног1стох1м1чною (1ГХ) обробкою.
1ГХ доотдження проводили з використанням апарату AUTOSTAINER 360-2D виробництва компа-нИ Thermo Fisher Scientific (США) та реактивiв ц1еТ ж компанiI з системою вiзуалiзацiI UltraVision Quanto iз застосуванням пол^онального кролячого анти-тiла до М. tuberculosis (Mycobacterium tuberculosis Antibody PA1-7231) виробництва компани Pierse (США). У якост контролю слугували сермы зрiзи цих же випадкiв, але без додавання у процес оброб-ки антитiла.
Мiкроскопiчне дослiдження зразюв проводили з використанням мiкроскопу Olympus BX51, робо-4i збiльшення х100, х400, х1000. Iнтенсивнiсть за-барвлення антигеыв оцiнювали за умовно прийня-тою шкалою: + - подiбне до фонового, блiдо-жовте, дифузне забарвлення; ++ - грудкове, переважно -дрiбно-грудкове (свггло коричневого кольору); +++ - виразно грубо-грудкове Интенсивно коричневе). У препаратах доотджували капсулу Т з II внутршым вмiстом, перифокальн до Т дiлянки та ввален вiд Т зони вiзуально не змшено! легенево! тканини.
Отриманi ктькюы показники дослiдження обро-бляли статистичними методами, з використанням комп'ютеру, в програмi Excel (Z-критерiй).
Результати дослщження та Ух обговорення. Вiдомо, що локалiзацiя найiнтенсивнiше забарвле-ного субстрату антигену МБТ тюно корелюе зi скуп-ченнями кислотостiйких мiкобактерiй у легеневм тканинi [7].
Власне структура туберкульоми. Згщно сучасно! дефiнiцiI, власне туберкульома представляе собою крупний осередок некротичних мас, оточений капсулою, яка складаеться з грануляцмного та фiброз-ного шарiв [6]. У переважнм бiльшостi випадкiв, (68,4 ± 10,7) %, некротичнi маси в середин Т мали нерiвномiрний дифузний блщо-жовтий вiдтiнок забарвлення, який нами було розцЫено як фонове забарвлення. Виразне грубо-грудкове, штенсивно коричневого кольору забарвлення (високий рiвень експреси), було визначено у 2-х випадках, причому в одному випадку у некротичному вмют спосте-рiгалось бтя 15 таких скупчень. Дрiбно-грудкове св^ло-коричневого кольору забарвлення (помiрний рiвень експреси) некротичного вмюту спостерiга-лось у 6 випадках, причому в одному випадку було зареестровано бтя 20 таких «плям», розташованих
дифузно. Наявнють у казеозному вмiстi окремих вогнищ iнтенсивно коричневого чи св™о-коричневого кольору вказуе на присутнють у цих мiсцях цтих структур МБТ та/або фрагментiв зруйнованих мкобактерм, якi розташовувалися позаклiтинно. До^дження казеозного вмiсту Т при збтьшены мiкроскопу х1000 дало змогу вiзуалiзувати цiлiснi структури МБТ, розташованi позакттинно (рис. 1).
Подiбнi спостереження структур збудника у казеозному вмют Т були майже в уЫх випадках групи доотдження (78,9 ± 9,4) %. Такий високий вщсоток виявлення МБТ добре узгоджуеться з результатами Бараново! 6.Ю. та ГрЫберга Л.М. [1], якi методом пстобактерюскопп показали, що в активних тубер-кульомах кислотостiйкi мкобактерп були виявлен в
69,2% випадкiв, переважно у виглядi одиночних па-личок, дифузно розЫяних у дiлянках розпаду казе-озних мас або у виглядi невеликих скупчень.
Таким чином, можна зробити висновок, що при туберкульомах легень з вираженою активнютю специфiчного запального процесу у некротичному вмют Т iснуe значний резервуар шфекцм, а саме в^ рулентних форм МБТ.
Вщомо, що при прогресуванн туберкульозного процесу грануляцiйний шар, який мютить значну кiлькiсть епггелющних кжтин, макрофагiв, пгант-ських багатоядерних макрофапв, за товщиною зна-чно переважае фiброзний [3].
У капсулi Т, а саме в грануляцмному та фiброз-ному шарах, виражена експреЫя МБТ антигенiв спо-стерiгалась саме в кттинах макрофагального ряду - моноцитах, макрофагах, пгантських багатоядерних макрофагах та еттелющних кJliтинах. Найчас-тiше виразне грубо-грудкове iнтенсивне коричневе забарвлення мали макрофаги грануляцмного шару Т, (52,6 ± 11,5) % випадюв, та вдвiчi менше, (26,3 ± 10,1) % випадкiв, макрофаги фiброзного шару Т. У третин випадкiв експресiя (+++) в грануляцмному шарi Т виявлялася в моноцитах, (31,6 ± 10,7) % ви-падкiв, таке ж iнтенсивне забарвлення спостерта-лось у моноцитах фiброзного шару Т, (15,8 ± 8,4) % випадюв. У епггелющних кттинах грануляцiйного шару Т виразна експреЫя антигенiв МБТ спостерта-лась у (31,6 ± 10,7) % випадюв.
Помiрний рiвень експреси мiкобактерiальних ан-тигенiв спостерiгався у грануляцiйному шарi Т: у моноцитах, (68,4 ± 10,7) % випадкiв, епггелющних клi-тинах - у (63,2 ± 11,1) % випадкiв, та у макрофагах,
(47,4 ± 11,5) % випадюв. У фiброзному шарi Т таке забарвлення кттин макрофагального ряду 3ycTpÍ4a-лося в однаковiй кiлькостi випадюв - по (47,4 ± 11,5) % випадюв.
Окремо слщ зауважити, що в гiгантських багато-ядерних макрофагах грануляцмного шару Т експре-сiя (+++) антигенiв M. tuberculosis спостеркалася тiльки в одному випадку, помiрний рiвень експресi,i був визначений в 7 випадках (36,8 ± 11,1) %.
У дослщжены колективу авторiв (Kaplan G. et al., 2003) показана нерiвномiрнiсть кiлькiсного розпо-дiлу КСБ у легеневiй тканин при фiброзно-кавернозному туберкульозi. Так, паличковидн мкобакте-ри були знайден у великiй кiлькостi в макрофагах, розташованих на поверхнi порожнин розпаду, тодi як у безклiтинному некротичному матерiалi вiльних паличок було мало, а в шарi грануляцiй, багатому на макрофаги та пгантсью багатоядерн клiтини, та фiброзному шарi палички були зовЫм вiдсутнi [11].
У наших попередых дослiдженнях фази прогре-сування патологiчного процесу на тт туберкульом легень було визначено локалiзацiю кислотостiйких бактерм в структурах Т та за ii межами при забарв-леннi за Цiлем-Нiльсеном та за допомогою аурамш-родамiнового методу. Встановлено, що в структурах Т велика юльюсть збудника виявляеться переважно у внутршньому некротичному вмiстi Т i вш практично не виявлявся у фiброзному шарi Т. Основне мюце локалiзацii типових паличковидних КСМ - на межi некротичного та грануляцмного шарiв [2].
1ПХ дослiдження дозволило об'ективно визначи-ти присутнють цiлiсних структур МБТ в казеозному вмют Т, а також локалiзацiю, кiлькiсть та тип кттин з антигенним навантаженням МБТ у капсулi Т. А саме - це макрофаги, моноцити та епгтелющы клгтини переважно грануляцiйного шару, та значно менше -фiброзного шару.
Перифокальнi длянки легеневоi тканини. В альвеолярних просторах збережених альвеол спо-стеркалась максимальна (порiвняно до вЫх iнших дослiджуваних дiлянок) юльюсть макрофапв з анти-генною експреЫею (+++), (89,5 ± 7,0) % випадюв. Таю макрофаги розташову вались переважно скуп-ченнями по 3-8 кттин чи взагалi виповнювали весь просвгт альвеоли, де ,х нараховувалось до 20-30 кттин. lнодi всерединi макрофапв спостер^ались цiлiснi структури МБТ (рис. 2).
Ктьюсть спостережень моноцитiв та еттелющ-них клiтин з експреЫею (+++) в альвеолах була вщ-носно невеликою, (26,3 ± 10,01) % та (21,1 ± 9,4) % випадюв вщповщно, що вiрогiдно менше (Р < 0,001) до макрофапв. Випадки спостережень макрофапв з антигенами МБТ та помiрним рiвнем експреси, (68,4 ± 10,7) %, також переважали за юльюстю моноцити, (42,1 ± 11,3) % випадюв, з тим же рiвнем експреси.
Високий рiвень антигенного навантаження макрофапв, що знаходяться у збережених альвеолярних просторах, ставить пщ сумыв традицмне при-пущення, що латентн МБТ зберiгаються переважно, якщо не виключно, в iзольованих гранульоматозних вогнищах в рiзних тканинах оргаызму [10]. В наших попереднiх дослщженнях, з використанням забарвлення за Цтем-Нтьсеном та аурамiн-родамiнового
методу, найбтьша кiлькiсть паличковидних КСП у структурах легень поза капсулою Т також виявляла-ся в збережених альвеолярних просторах [2].
Рис. 2. Альвеоли на вщсташ вщ туберкульоми. Наявшсть ц1л1сних структур МБТ всередин1 макрофапв з експреЫею (+++), стр1лка. 1ГХ фарбування з
пол1клональним антит1лом РА1-7231. Зб.: 1000.
У капсулi туберкульозних вогнищ також за юльюс-тю випадкiв переважали макрофаги з грубо-грудко-вою експресiею антигенiв МБТ (21,1 ± 9,4) % випадкiв, тодi як моноцити та епiтелiо!днi кштини зустрiчалися вдвiчi рiдше - по (10,5 ± 7,0) % випадюв. Рiвень екс-пресi! (++) антигеыв МБТ у макрофагах, моноцитах та еттелющних кJliтинах капсули вогнищ вщЫву спосте-рiгався у дещо бтьшому вiдсотку випадкiв i був при-близно однаковим, (42-47) % випадюв.
В осередках пневмонп iнтенсивна грубо-грудкова експреЫя антигенiв МБТ у моноцитах (1 випадок) та еттелющних кштинах (2 випадки) виявлялась зрiдка, а у макрофагах була присутня в 4 випадках, (21,1 ± 9,4) %. Рiвень експресi! (++) у цих дтянках легенево! тканини досить часто спостеркався у макрофагах, (68,4 ± 10,7) % випадкiв, майже вдвiчi рiдше у моноцитах, (36,8 ± 11,1) % випадюв, та ще рiдше в епгтел^ о!дних кJliтинах (26,3 ± 10,1) % випадюв.
Висновки. 1ПХ до^дження дозволило уточнити локалiзацiю та юльюсы характеристики мкобактер^ альних антигенiв у легеневм тканинi при тривалому переб^ туберкульозного запалення у виглядi туберкульоми у фазi прогресування специфiчного запального процесу.
У некротичному вмют Т в переважнiй бтьшост випадкiв визначено наявнiсть значно! юлькост анти-генiв та цiлiсних структур МБТ.
Встановлено, що в структурах туберкульоми, головним чином, тягар антигенного навантаження МБТ припадае на макрофаги, моноцити та еттел^ о!дн кттини переважно грануляцмного шару. Ф^ брозний шар капсули Т практично не залучений у кттины реакцп iмунiтету щодо взаемодi! з Ыфекц^ ею. Пiгантськi багатоядернi макрофаги виказували рiвень експресi! (++) в грануляцiйному шарi Т.
У капсулi туберкульозних вогнищ та в осередках пневмонп Ытенсивна грубо-грудкова експресiя ан-тигенiв МБТ була визначена у незначному вщсотку випадюв. У капсулi туберкульозних вогнищ перева-
жала дрiбно-грудкова свггло-коричнева експреЫя антигенiв МБТ у макрофагах, моноцитах та еттелг о!дних кJliтинах, а в осередках пневмони - ттьки у макрофагах.
Встановлено, що переважна бтьшють макро-фагiв з рiвнем експреси (+++) антигенiв МБТ розта-шована в мало змiнених альвеолярних просторах на ввалены вiд Т, що свщчить про ризик реактивацi,i запалення з розвитком специфiчно! пневмони та вказуе на бюлопчы шляхи розповсюдження Ыфекци у легенях.
Перспективи подальших дослiджень. З
метою поглиблення знань щодо механiзму персис-тенцп та розповсюдження туберкульозно! Ыфекцп в легенях при вторинному туберкульозi е доцтьним подальше iмуногiстохiмiчне дослiдження мкобакте-рiальнiх антигенiв у рiзних типах кттин з визначен-ням взаемозв'язкiв мiж власне збудником та скуп-ченням лише антигенних компонен^в при рiзних формах та фазах перебiгу специфiчного запального процесу.
Лiтература
1. Баранова Е.Ю. Методика гистобактериоскопии в морфологической диагностике туберкулеза легких [Текст] / Е.Ю. Баранова, Л.М. Гринберг // Уральский медицинский журнал. - 2007. - № 8. - С. 55-57.
2. Пстобактерюскотя резекцмного матерiалу у морфолопчнш дiагностицi туберкульозу легень [Текст] / 1.В. Лююна [та ш.] // Журн. нацюнальноУ акад. мед. наук УкраУни. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 61-68.
3. Пстолопчна дiагностика ступеня активностi туберкульозного запального процесу при туберкульомах легень [Текст]: н формацiйний лист / 1.В. Лiскiна [та iн.]. — ДУ «Нацюнальний iнститут фтизiатрii i пульмонологи». - К.: ДУ Н1ФП НАМН, 2010. - 4 с.
4. Лююна 1.В. Аналiз клiнiко-анатомiчних показниюв хворих на туберкульоз легень i3 морфологiчними ознаками прогресу-вання (за операцшним матерiалом) / 1.В. Лююна, Л.М. Загаба // Туберкульоз. Легеневi хвороби. ВIЛ-iнфекцiя. - 2014. -№ 2 (17). - С. 18-23.
5. Пальцев М.А. Патологическая анатомия: национальное руководство [Текст] / гл. ред. М.А. Пальцев, Л.В. Кактуровский, О.В. Зайратьянц. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 1264 с.
6. Холодок О.А. Морфологические аспекты активности туберкулом легких [Текст] / О.А. Холодок, М.И. Черемсин // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2013. - № 49. - С. 51-54.
7. Goel M.M. Immunohistochemical localization of mycobacterium tuberculosis complex antigen with antibody to 38 KDA antigen versus Zienil Neelson staining in tissue granulomas of extrapulmonary tuberculosis / M.M. Goel, P. Budhwar // Indian Journal of Tuberculosis. - 2007. - V. 54. - Р. 24-29.
8. Gupta S. Comparison among three cold staining methods in the primary diagnosis of tuberculosis: a pilot study / S. Gupta, V.P. Shenoy, I. Bairy, S. Muralidharan // J. Bras. Pneumol. - 2010. - 36, № 5. - Р. 612-616.
9. Histopathological findings in immunohistological staining of the granulomatous tissue reaction associated with tuberculosis / S. Karimi, M. Shamaei, M. Pourabdollah [et. al.] // Tuberculosis Research and Treatment. - 2014. - article ID 858396, 6 pages. -Режим доступа: doi: http://dx.doi.org/10.1155/2014/858396.
10. Horsburgh C.R. Tuberculosis / C.R. Horsburgh // Eur. Respir. Rev. - 2014. - 23. - Р. 36-39.
11. Kaplan G. Mycobacterium tuberculosis Growth at the Cavity Surface: a Microenvironment with Failed Immunity / G. Kaplan, F.A. Post, A.L. Moreira [et al.] // Infection and immunity. - 2003. - 71, № 12. - Р. 7099-7108.
12. Ramakrishnan L. Revisiting the role of the granuloma in tuberculosis. Review / L. Ramakrishnan // Nature Reviews Immunology. - 2012. - V. 12. - Р. 352-366.
13. Steingart K.R. Fluorescence versus conventional sputum smear microscopy for tuberculosis: a systematic review / K.R. Steingart, M. Henry, P.C. Hopewell [et al.] // Lancet Infect. Dis. - 2006. - № 9. - Р. 570-581.
УДК 616-002.592-097:576.852.211
ВИЗНАЧЕННЯ ЛОКАЛ1ЗАЦП ТА ХАРАКТЕРУ ЕКСПРЕСИ М1КОБАКТЕР1АЛЬНИХ АНТИГЕН1В В1Д-НОСНО Р1ЗНИХ СТРУКТУР ЛЕГЕНЕВОТ ТКАНИНИ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОМАХ ЛЕГЕНЬ
Кузовкова С. Д., Лккша I. В., Мельник О. О., Загаба Л. М.
Резюме. Проведено пстолопчне до^дження з використанням iмуногiстохiмiчного методу для визна-чення локалiзацii та штенсивност експреси мiкобактерiальних антигеьмв в рiзних структурах легеневоУ тка-нини при прогресуваны туберкульозу легень у формi туберкульоми. Встановлено, що в структурах тубер-кульоми основний тягар антигенного навантаження МБТ припадае на макрофаги, моноцити i еттелющы кл^ини переважно грануляцмного шару. Переважна бтьшють макрофапв з найбтьшим рiвнем експреси антигеыв МБТ розташована в мало змшених альвеолярних просторах на ввалены вщ туберкульоми, що свщчить про ризик реактиваци запалення з розвитком специфiчноi пневмони та вказуе на бюлопчы шляхи розповсюдження Ыфекцп у легенях.
Ключовi слова: туберкульома легень, iмуногiстохiмiчне доогидження, полклональне антитто до М. tuberculosis.
УДК 616-002.592-097:576.852.211
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЛОКАЛИЗАЦИИ И ХАРАКТЕРА ЭКСПРЕССИИ МИКОБАКТЕРИАЛЬНЫХ АНТИГЕНОВ ОТНОСИТЕЛЬНО РАЗНЫХ СТРУКТУР ЛЕГОЧНОЙ ТКАНИ ПРИ ТУБЕРКУЛЕМАХ ЛЕГКИХ
Кузовкова С. Д., Лискина И. В., Мельник О. А., Загаба Л. М.
Резюме. Выполнено гистологическое исследование с применением иммуногистохимического метода для определения локализации и интенсивности экспрессии микобактериальных антигенов в разных
структурах легочной ткани при прогрессировании туберкулеза легких в форме туберкулемы. Установлено, что в структурах туберкулемы основная антигенная МБТ нагрузка определяется в макрофагах, моноцитах и эпителиоидных клетках грануляционного слоя. Подавляющее большинство макрофагов с наибольшим уровнем экспрессии антигенов МБТ находится в малоизмененных альвеолярных пространствах на удалении от туберкулемы, что свидетельствует о риске реактивации воспаления с развитием специфической пневмонии и указывает на биологические пути распространения инфекции в легких.
Ключевые слова: туберкулема легких, иммуногистохимическое исследование, поликлональное антитело к М. tuberculosis.
UDC 616-002.592-097:576.852.211
DETERMINATION OF LOCALIZATION AND CHARACTER OF THE EXPRESSION OF MICROBACTERIAL ANTIGENS IN THE DIFFERENT STRUCTURES OF LUNG TISSUE AT PULMONARY TUBERCULOMAS
Kuzovkova S. D., Liskina I. V., Melnyk O. O., Zahaba L. M.
Abstract. The introduction of immunohistochemical (IHC) method to medical research using monoclonal or polyclonal antibodies to M. tuberculosis allows identifying in different human tissues fragments or whole structures of mycobacterium by their antigens. At present, immunohistochemical determination of mycobacterial antigens is preferably used in the diagnosis of primary extrapulmonary tuberculosis and for differential diagnosis of granulomatous disease of various origins.
The aim of the study was to determine the localization and intensity of expression of mycobacterial antigens in different structures of the lung tissue with the progression of pulmonary tuberculosis in the form of tuberculoma.
The study included lung tissue samples from separate pieces of resected lung parts of 19 cases with the presence of tuberculomas. Histological examination of tissue identified a high degree of activity of specific inflammation. Immunohistochemical method to determine the localization and intensity of expression of mycobacterial antigens in different structures of the lung tissue was applied. IHC studies were performed using AUTOSTAINER 360-2D system manufactured by Thermo Fisher Scientific (USA) and reagents its company with UltraVision Quanto imaging system. It was used a rabbit polyclonal antibody to M. tuberculosis (Mycobacterium tuberculosis Antibody PA1-7231) manufactured by Pierse (USA). Microscopic examination of the samples was performed using the microscope Olympus BX51, working magnification x100, х400, х1000.
It was established that in the tuberculoma maximal antigenic load was in macrophages, monocytes, epithelial cells which localized predominantly in granulation layer of capsula. Polyclonal antibody to M. Tuberculosis allows visualizing whole microorganisms in some cases. The vast majority of macrophages with coarse granular cytoplasmic staining of antigens M. tuberculosis were observed in slightly altered alveolar spaces on the distance from tuberculoma. We assume that last observation is indicator of the risk of reactivation of inflammation with the development of specific pneumonia and demonstrate biological pathways of infection in the lungs.
Keywords: pulmonary tuberculosis, immunohistochemical study, polyclonal antibody to M. tuberculosis, expression of MBT antigens.
Рецензент — проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 22.03.2017 року
