CC BY
77
5. Яхно Н. Н. Когнитивные расстройства в неврологической клини- 1). - С.4-13.
ке / Н. Н. Яхно // Неврол. журн. - 2006. - № 11 (приложение №
Реферат
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕДСТВИЯМИ ЛЕГКОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ ДО И ПОСЛЕ ПРОГРАММИРОВАННОЙ СЕНСОРНОЙ ДЕПРИВАЦИИ Донник Т. А.
Ключевые слова: программированная сенсорная депривация, последствия легкой черепно-мозговой травмы, нейропсихологические показатели.
В статье изучена динамика нейропсихологических показателей у больных с последствиями закрытой черепно-мозговой травмы до и после программированной сенсорной депривации. Выявлено, что у больных с перенесенной легкой черепно-мозговой травмой имеют место когнитивные нарушения, нарушения психоэмоционального состояния. Скорее всего, эти изменения обусловлены дизрегу-ляцией структур головного мозга, которые возникают в отдаленном периоде церебральной травмы. Программированная сенсорная депривация нормализует в большинстве случаев эти нарушения, что приводит к улучшению нейропсихологических показателей в данной группе больных.
Summary
NEUROPSYCHOLOGICAL INDICES IN PATIENTS WITH CONSEQUENCES OF MILD CRANIOCEREBRAL INJURY PRIOR AND AFTER PROGRAMMED SENSORY DEPRIVATION Donnyk T.A.
Key words: programmed sensory deprivation, consequences of mild craniocerebral injury, neuropsychological indices.
This research is devoted to the study of the dynamics of neuropsychological performance in patients with consequences of closed craniocerebral injury prior- and after programmed sensory deprivation. It has been found out that patients with mild craniocerebral injuries are diagnosed to have cognitive disorders and emotional disturbances. More likely, these disorders are caused by disregulation of brain structures that develop in the late period of cerebral trauma. Programmed sensory deprivation normalized these disturbances and results in improved neuropsychological performance in this group of patients in most cases.
УДК: 616-002.592-091.036-"312"
Загаба Л.М., Лiскiна 1.В., Кузовкова С.Д., Мельник О.О.
СУЧАСН1 КЛ1Н1КО-АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТУБЕРКУЛЬОМ ЛЕГЕНЬ
ДУ «Нацюнальний шститут фт^атрп i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни», м. КиТв, УкраТна
У статт/ представлен/ клМко-анатом'иш особливост/ туберкульом легень в сучасних умовах. Метою дослдження було з'ясування низки основних клМко-анатом'иних та морфологiчних ознак туберкульом легень за резек^йним матер'алом. Гоупу досл'дження склали 98 випадк'т туберкульом легень за резек^йним матер'алом. Проаналiзованi дан '! iсторiй хвороби, лабораторнi показни-ки та результати г'ютолог'иного дослдження кожного випадку. У всх пацieнтiв проводили мiкробi-ологiчне досл'дження мокротиння та/або опера^йного матер'!алу щодо виявлення МБТ. Визначен основы типи оперативних втручань серед даного контингенту хворих. За результатами г'ютоло-гiчного досл'дження уточнен/ анатом'чн'! типи туберкульом та характер специфiчного запального процесу, залучення у специф1'чний запальний процес внутршньогрудних лiмфатичних вузл'!в. Вста-новлено, що на час хiрургiчного л'!кування, як правило, мае мсце односторонне ураження легень, йо-го поширенсть складае вд сегменту до частки легенi (95,9%). Основн типи оперативних втручань у хворих з туберкульомами легень: сегментектом'я, пол'юегментарна резек^я та лобекто-мiя, разом 68,4% випадк'т. Досто&рно частше д'1агностували саме гомогеннi солiтарнi туберку-льоми (54,1%). На момент оперативного втручання в 48,0% випадк'в при г'ютолог'нному досл'!-дженн! визначався пом1'рний ступнь активност/ специфiчного запалення, що в'1дпов'1дае фазi стаб'!-л'заци захворювання. В 21,4% випадк/'в встановлено прогресування специфiчного запалення за морфологiчними ознаками. Ттьки в 24,5% випадюв при мiкробiологiчному досл'дженн'! мокротиння та/або опера^йного матер'алу виявлен МБТ, причому серед них частка мультирезистентних штам'в МБТабо штам'в з розширеною резистентн>стю склала 50,0%.
Кпючов1 слова: туберкульоми легень, кл1н1ко-анатом1чн1 показники, морфолопчний ступ1нь активност!
Дана робота виконана в межах НДР «Дослiдити мiсцевi iмуноморфологiчнi реакцИ' легеневоТ тканини хворих при хрошчному туберкульозному запаленш» (№ державноТ реестрацп 011ви000187).
Питання щодо клЫко-морфолопчних особли- капсулою [7,15]. Як правило, туберкульома фор-
востей такоТ форми-фази легеневого туберкульо- муеться в результат шволюцп ыфтьтративного
зу, як туберкульома дотепер не втратило свого або вогнищевого туберкульозу iз бронхо-
значення. Туберкульома - це об'емне казеозно- лобулярного шфтьтрату, округлого Ыфтьтрату
некротичне утворення бтьш ыж 12 мм в дiаметрi, або Ыфтьтрату Ассмана-Редекера, який з часом
яке обмежене вщ прилеглоТ легеневоТ тканини Ыкапсулюеться [17,19]. Формування туберку-
льоми вщбуваеться в результат пщвищеноТ' активное^ фiбропластичних процесiв та пперерпч-ноТ реакцГТ клiтинних елемен^в легеневоТ тканини в зонi туберкульозного запалення [18]. Навколо казеозно-некротичних мае, що оточен компакт-ним шаром грануляцшноТ' тканини, формуеться фiброзний шар. З часом грануляцмний шар стае тоншим, а iнодi майже повнютю зникае. Термiн, що необхiдний для утворення туберкульоми, за-звичай становить 1-3 роки [9].
Ще в класичнш монографiТ М.М. Авербаха [1] була ретельно описана морфолопя туберкульом на резекцшному матерiалi легенiв та зазначено, що ця патолопя переважно пщдаеться хiрурпч-ному лiкуванню. За анатомiчною структурою ро-зрiзняють казеоми, Ыфтьтративно-пневмошчш та туберкульоми типу заповненоТ каверни. Казе-оми-туберкульоми, в свою чергу, можуть бути солiтарнi - гомогенн або шаруватi, та туберкульоми конгломеративного типу. Залежно вщ ю-лькостi утворень вони бувають солiтарнi та мно-жиннi.
В останн роки у царинi фтизiатрiТ та фтизюж-рургп вiдмiчаеться пщвищена увага до розвитку туберкульом легень, що, на нашу думку, пов'язано зi зростанням питомоТ ваги випадш саме ^еТ форми в структурi сучасного легеневого туберкульозу. В робот В.П. Нефедова i спiвав. [14] повщомляеться, що у дослiдженому фтизю-хiрургiчному матерiалi 245 хворих на туберкульоз легень найбтьшу питому вагу становили саме туберкульоми (28,6% випадш). В роботах Вшо-курова 1.1. та спiвавторiв [2,4,8] вивчалися частота виявлення та профть резистентносп мкобакте-рiй туберкульозу (МБТ) в харкотины та операцй ному матерiалi в залежност вiд типу туберкульом. Також дослщжували патогенез та кглшко-морфологiчнi особливостi туберкульом легень в умовах регюну КрайньоТ Пiвночi. Було встанов-лено, що особливiстю е розвиток туберкульом переважно гомогенного типу в глибоких дтянках легень на ™ своерщного поеднання вогнищ гостроТ специфiчноТ пневмонп з торпщним перебiгом процесу, що сприяло формуванню множинних i великих вогнищ казеозу на ™ виразного пневмо-склерозу. Лiскiною 1.В. проведений ретроспектив-ний аналiз туберкульом у резектатах легень за 10^чний перiод за даними високоспецiалiзова-ного медичного закладу УкраТни. Було з'ясовано, що серед 317 туберкульом переважали туберкульоми гомогенного типу (71,6%), причому в 66 випадках (20,8%) визначено прогресування спе-цифiчного запального процесу за даними мор-фолопчного дослщження [11]. Кузик П.В. проводив ретроспективний аналiз резектованих туберкульоз легень за 4^чний перiод у Львiвському регюнальному фтизiохiрургiчному центрi. Серед 83 оперованих хворих з приводу туберкульом легень превалювали сол^арш туберкульоми (71,2%) та у 30,8% випадш за пстолопчними да-
ними встановлено прогресування спец^чного запального процесу [9].
Таким чином, наразi не втрачае своеТ актуа-льностi вивчення клшш-морфолопчних особли-востей туберкульом легень з метою адекватно'' корекци подальшого хiмiотерапевтичного лiку-вання даного контингенту хворих.
Мета дослiдження
З'ясування основних клiнiко-анатомiчних та морфологiчних ознак туберкульом легень за ре-зекцiйним матерiалом.
Матерiали та методи дослiдження
У ретроспективне дослщження включено 98 випадмв туберкульом легень вщ хворих, яким було проведене хiрургiчне лiкування в кл^ц ДУ "Нацюнальний iнститут фтизiатрй' i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни" за 20142015 роки. Серед па^етчв було 45 чоловтв (45,9%) та 53 жшки (54,1%), середнiй вк па^ен-тiв становив 39,02±1,8 та 32,8±1,5 рокiв вщпо-вiдно. До оперативного лкування 74 пацiенти (75,5%) отримали стандарты курси хiмiотерапiТ: лише штенсивну фазу - 23 (23,5%), па^енти якi завершили основний курс хiмiотерапiТ звичайноТ тривалостi - 33 (33,6%) та хворi з невдачею ль кування пiсля перерви - 18 (18,4 %). В 24,5 % випадмв хворi були опероваш з приводу пiдозри на новоутворення у легенях та не отримували попереднш курс хiмiотерапiТ. У вах хворих, якi отримали рiзнi за тривалютю курси хiмiотерапiТ перед оперативним втручанням, визначалась стаб^за^я туберкульозного процесу за кл^ч-ними даними, однак за результатами рентгено-логiчного дослщження в 34 (34,7%) випадках ви-являлася зона деструкци в област туберкульоми перед оперативним втручанням.
Морфолопчне визначення ступеня активностi специфiчного запалення у легеневiй тканинi проводили за рашше розробленою робочою класифка^ею ступеня активностi [5,12]. Досл^ джували гiстологiчнi препарати легеневоТ тканини, забарвлеш за традицiйною методикою гема-токсилiн-еозином.
Мiкробiологiчне дослiдження бiологiчного ма-терiалу (мокротиння та/або фрагментiв опера-цiйного матерiалу) кожного випадку на предмет виявлення мкобактерш туберкульозу проводили з використанням рiзних методiв, регламентова-них Наказом МОЗ УкраТни № 45 [13].
Статистична обробка отриманих ктькюних даних проводилася з використанням комп'ютеру, у програмi Excel. Обраховувалися й визначалися середня арифметична показника та стандартна похибка середнього. Порiвняння се-редшх групових значень та оцшка достовiрностi вiдмiнностей проводилися методами варiацiйноТ та ранговоТ статистики iз застосуванням t-
критерiю Стьюдента-Фшера [10]. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при р < 0,05.
Результати та 1х обговорення
Визначенi локалiзацiя туберкульом легень та Тх кiлькiсть у кожного патента, що вiдображено в таблиц 1.
У результат дослщження встановлено, що вiрогiдно часлше зустрiчаються одиночнi (сол^ тарнi) форми туберкульом - 82 (83,7 %), мно-жиннi були виявленi лише в 16 (16,3%) випад-ках, з незначним превалюванням Тх локалiзацN у правiй легенi (55,4 %), порiвняно до ураження лiвоТ легеш - 41,8 % випадш вiдповiдно. Лише у 3 (3,1 %) випадках визначалось двобiчне ураження верхшх часток обох легень. Нашi дослн дження цiлком узгоджуються iз ранiше проведе-
ними подiбними роботами [3,6,9].
Вивчення поширеностi туберкульозного про-цесу показало, що найбтьш часто процес охоп-люе один сегмент легеш (44,9 %), тодi як ураження декiлькох сегментв легенi або цiлоT част-ки спостеркалися приблизно з однаковою частотою - 24,5% та 26,5% випадш вщповщно. Лише в поодиноких випадках мало мюце ураження уаеТ легенi туберкульозним запальним проце-сом (4,1%). Отримаш данi також цтком узгоджуються з результатами попередшх досл^ джень [9,11].
Характер оперативних втручань у хворих з туберкульомами легень та Тх кiлькiсть наведет в таблиц 2.
Таблиця 1
Кпiнiко-анаmомiчна характеристика туберкульом легень, абс. (%)
Показник Роки Загальна ктькють
2014 2015
Ктькють туберкульом легень за результатами рентгенолопчного дослщження
солтарш 42 (82,4) 40 (85,1) 82 (83,7) **
множинш 9 (17,6) 7 (14,9) 16 (16,3)
Сторона ураження
права 27 (52,9) 27 (57,5) 54 (55,1)
лiва 22 (43,1) 19 (40,4) 41 (41,8)
обидвi легенi 2 (3,9) 1 (2,1) 3 (3,1)
Розповсюдженiсть ураження
сегмент 20 (39,2) 24 (51,1) 44 (44,9) *
декiлька сегмент 18 (35,3) 6(12,7) 24 (24,5)
частка легеш 11 (21,6) 15 (31,9) 26 (26,5)
легеня 2 (3,9) 2 (4,3) 4 (4,1)
Примimки: * - вiрогiднiсmь рзниц вiдповiдного показника статистично пдтверджена, р <0,01, ** - вiрогiднiсmь рiзницi &дпо-&дного показника статистично тдтверджена, р <0,001.
Таблиця 2
Типи оперативних втручань при туберкупьомах легень, абс. (%)
Тип оперативного втручання Роки Загалом
2014 2015
крайова резек^я легеш 8 (15,7) 6 (12,8) 14 (14,3)
клиновидна резек^я легеш 6 (11,7) 8 (17,0) 14 (14,3)
сегментеюх^я 13 (25,5) 18 (38,3) 31 (31,6)
полюегментарна резек^я легеш 14 (27,5) 6 (12,8) 20 (20,4)
лобектомiя 10 (19,6) 6 (12,8) 16 (16,3)
пульмонектс^я - 3 (6,4) 3 (3,1)
Вибiр типу оперативного втручання обумов-лювався, перш за все, особливостями розташу-вання i розмiрами самих туберкульом, також враховувалися рентгенолопчш ознаки наявност або вщсутност перифокальноТ шфшьтрацп, на-явнiсть i характер вогнищ вщаву в прилеглiй ле-геневш паренхiмi. Згiдно до наших даних, патентам найчастiше виконували резекцш одного або декiлькох сегментiв легеш - 31 (31,6%) та 20 (20,4%) випадки вщповщно, дещо рщше виконували лобектомш (16,3%) та атиповi резекцп легень (по 14,3% випадмв). Лише при множинних утвореннях або при розвитку ускладнень основного захворювання, таких як прогресування спе-
цифiчного запалення, явища кавершзацп тубер-кульоми, швидкий розвиток нових вогнищ шфь льтрацп на тлi стандартноТ хiмiотерапiТ патентам виконувались пульмонектоми (3 випадки, 3,1%).
За результатами патологоанатомiчного дослщження операцшного матерiалу визначенi основы типи туберкульом за класифка^ею М.М. Авербаха [1]. З метою уточнення ступеня активности специфiчного запального процесу за мор-фолопчними даними, при мiкроскопiчному дос-лщженш вивчали власне казеозно-некротичнi маси внутршнього вмiсту, капсулу туберкульоми та область прилеглоТ легеневоТ паренхiми, ре-
зультати дослщження наведет в таблиц 3.
Таблиця 3
Патологоанатом1чна характеристика туберкульом легень, абс. (%)
Показник Роки Загальна кшькють
2014 2015
Тип туберкульоми:
гомогенна солггарна 33 (64,7) 20 (42,6) 53 (54,1) **
конгломеративна 15 (29,4) 19 (40,4) 34 (34,7)
Ыфтьтративно-пневмошчна 3 (5,9) 8 (17,0) 11 (11,2)
Характер специфiчного запального процесу за морфолопчними даними
фаза прогресування 12 (23,5) 9 (19,2) 21 (21,4)
фаза стабтзацп 24 (47,1) 23 (48,9) 47 (48,0) *
фаза регресп 15 (29,4) 15 (31,9) 30 (30,6)
Прим1тки: * - в1рог1дшсть р1зниц1 в1дпое1дного показника ст< р <0,05, ** - в1рог1днють р1зниц в1дпов1дного пока
За нашими даними, у па^енлв з туберкульо-мами легень вiрогiдно переважають туберку-льоми-казеоми з гомогенним внутршшм вмютом (54,1%), набагато рщше спостер^али туберку-льоми конгломеративного та шфтьтративно-пневмошчного типу (34,7% та 11,2% випадш вiдповiдно). Цi результати добре корелюють iз результатами Люконо'Т 1.В. [11], яка визначила на матерiалi 317 випадкiв формування туберкульом переважного гомогенного типу в 71,6% випадш i конгломератних - у 11,7% випадш. За результатами мiкроскопiчного дослщження резекталв легень встановлено, що в 62,1% випадш визна-чалася крайова зона деструкци казеозних мас внутршнього вмiсту туберкульоми ттьки у ви-падках гомогенного та конгломеративного типу туберкульом. Нашi данi цiлком зiставнi з результатами шших аналогiчних дослiджень [16, 18].
Ступшь активностi специфiчного запального процесу на момент видалення туберкульоми уточнювали при гiстологiчному дослiдженнi. Найбтьш часто визначена стабiлiзацiя специф^ чного запального процесу, тобто помiрна актив-нiсть (47, або 48,0%) за морфолопчними озна-ками. У 30,6% випадш в^^чали явища регресГТ специфiчного запалення, що вiдповiдае низькiй активност специфiчного запалення та у 21 (21,4%) випадку встановлено прогресування специфiчного запалення. Отримаш нами результати цтком зiставнi з результатами шших аналопчних дослiджень [2,11,16].
У 42,8% випадш при оперативних втручан-нях додатково виконували бюпсш рiзних груп внутршньогрудних лiмфатичних вузлiв. При цьому в 35 (35,7%) випадш при пстолопчному дослщженш виявленi реактивнi змши лiмфатич-них вузлiв i лише в 7 (7,1%) випадках спостер^ галась морфолопчна картина специфiчного запального процесу без ч^ких ознак його активность В бтьшосп випадш (56, 57,2%) за результатами вiзуального огляду при проведены оперативного втручання лiмфатичнi вузли були не змшеш та Тх бiопсiя не виконувалася.
Супутня патолопя у хворих з туберкульомами легень була дiагностована в 12 (12,24%) випадках. За нозолопчними формами: ВШ-шфек^я та цукровий дiабет 1 та 2-го типу (по 2 випадки вщ-
пично тдтверджена, з статистично тдтверджена, р <0,01.
повщно, 2,04%), токсичний гепатит (4 випадки, 4,08%), який, як правило, був побiчною реак^ею на прийом препаралв штенсивного курсу проти-туберкульозноТ хiмiотерапiТ. У поодиноких випадках у пащенлв дiагностовано патологiю серце-во-судинноТ системи, злоякiсну пухлину легенi, нейродермп" та вiрусний гепатит С.
Перед хiрургiчним лiкуванням бiльшiсть хворих з туберкульомами легень не були бактер^ овидтювачами, (74 випадкiв, 75,5%), та, вщпо-вiдно, резистентнiсть штамiв МБТ у цих випадках не визначалася. При мiкробiологiчному дослщженш харкотиння та операцшного матерiалу МБТ виявленi тiльки у 24 (24,5%) випадках. Методом мiкроскопiТ' харкотиння мБт виявлеш лише в 4 (4,1%) випадках, а при культуральному дослщженш харкотиння та/або операцшного ма-терiалу - в 10 (10,2%) випадках. Ще в 9 (9,18%) випадках на момент операцшного втручання МТБ не видтялися, проте за результатами по-передшх мiкробiологiчних дослiджень у 8 (8,16 %) випадках була виявлена стшкють до проти-туберкульозних препаратiв та в 1 випадку (1,02%) МБТ були чутливк За профiлем хiмiоре-зистентностi штами МБТ розподiлялися наступ-ним чином: монорезистентнi штами МБТ визна-ченi у 4 випадках (4,08%), полiрезистентнi - 5 випадш (5,1%), мультирезистентш - 8 випадш (8,16%) та штами МБТ з розширеною резистент-нiстю - 4 випадки (4,08 %).
Таким чином, проведене дослщження дозволило визначити низку патологоанатомiчних осо-бливостей туберкульом легень: найбтьш типову локалiзацiю у легенях, анатомiчнi типи туберкульом, активнють специфiчного запального процесу в легенях на момент проведення оперативного втручання та рiвень бактерювидтення серед зазначеного контингенту па^етчв з характеристикою профтя хiмiорезистентностi штамiв МБТ.
Висновки
Узагальнюючи результати дослiдження, мож-на зробити наступш висновки. На час жрурпчно-го лiкування туберкульом легень, як правило, мае мюце односторонне ураження легень, при-чому у бшьшосп випадкiв поширенiсть туберку-
Винокуров // Бюллетень СО РАМН. - 2010. - Т. 30, № 1. - С. 83-87.
4. Винокуров И.И. Патогенез туберкулем легких в условиях Крайнего Севера / И.И. Винокуров // Туберкулез и болезни легких. -
2010. - № 2. - С. 24-27.
5. Пстолопчна дiагностика ступеня активност туберкульозного запального процесу при туберкульомах легень : шформацшний лист / [1.В. Люкша та ш.] ; Нац. ш-т фтизiатрN i пульмонологи. -К. : ДУ Н1ФП, 2010. - 4 с.
6. Диденко Г.В. Результаты хирургического лечения больных ту-беркулемой легкого / Г.В. Диденко // Проблемы туберкулеза. -2007. - № 11. - С. 26-28.
7. Ерохин В.В. Современные представления о туберкулезном воспалении / В.В. Ерохин, З.С. Земскова // Проблемы туберкулеза. - 2003. - № 3. - С. 11-21.
8. Краснов В.А. Особенности патоморфоза и тактики лечения ту-беркулем легких в условиях региона крайнего Севера / В.А. Краснов, Т.А. Колпакова, И.И. Винокуров // Туберкулез и болезни легких. - 2011.- № 4. - С. 217-218.
9. Кузик П.В. Патоморфолопчш особливост туберкулом легень (за даними анашзу операцшного резекцшного матерiалу / П.В. Кузик // Патолопя. - 2015. - № 1 (33). — С. 99-101.
10. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубе-нко, П.Н. Бабич. - К. : Морион, 2001. - 408 с.
11. Лискина И.В. Туберкулемы легких: клинико-анатомическая характеристика в период эпидемии / И.В. Лискина // Туберкульоз, легеневi хвороби, В1Л-шфекф. - 2012. - № 1 (08). — С. 5-10.
12. Люкша 1.В. Сучасш гютолопчш особливост туберкульом легень при рiзному ступеш активности специфiчного запального процесу / 1.В. Люкша, С.Д. Кузовкова, Л.М. Загаба [та ш.] // Сучасш ш-фекцп. - 2010. - № 1. - С. 65-72.
13. Наказ МОЗ Укра'ши № 45 вщ 06.02.02. "Про затвердження 1н-струкцп з бактерюлопчноТ дiагностики туберкульозно'' шфекцй" : Кив : [б. в.], 2002. - 75c.
14. Нефедов В.П. Патоморфоз легочного туберкулеза / В.П. Нефедов, Р.Ш. Валиев, Р.Ш. Девликамов [та ш.] // Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2009. - № 5. - С. 57-60.
15. Пальцев М.А. Патологическая анатомия: национальное руководство / гл. ред. М. А. Пальцев, Л. В. Кактуровский, О. В. Зай-ратьянц. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 1264 с.
16. Холодок О.А. Морфологические аспекты активности туберкулом легких / О.А. Холодок, М.И. Черемкин // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2013. - № 49. - С. 51-54.
17. Холодок О.А. Туберкулема легкого как форма туберкулезного процесса / О.А. Холодок, А.А. Григоренко, М.И. Черемкин // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2014. - Вып. 53. -С.123-131.
18. Холодок О.А. Морфологические аспекты активности туберкулом легкого / О.А. Холодок, М.И. Черемкин // Амурский медицинский журнал. - 2014. - № 1 (5). - С. 40-43.
19. Hunter R. L. Pathology of post primary tuberculosis of the lung: an illustrated critical review / R. L. Hunter // Tuberculosis (Edinb). -
2011. - Vol. 91(6). - P. 497-509.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ КЛИНИКО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТУБЕРКУЛОМ ЛЕГКИХ Загаба Л.М., Лискина И.В., Кузовкова С.Д., Мельник О.А.
Ключевые слова: туберкуломы легких, клинико-анатомические показатели, морфологическая степень активности.
В статье представлены клинико-анатомические особенности туберкулом легких в современных условиях. Цель исследования - уточнение ряда основных клинико-анатомических и морфологических признаков туберкулом легких по результатам резекционного материала. Группу исследования составили 98 случаев туберкулом легких по результатам резекционного материала. Проведен анализ данных историй болезни, лабораторных показателей и результатов гистологического исследования каждого случая. У всех пациентов проводили микробиологическое исследование мокроты и/или операционного материала с целью обнаружения мТб. Определены основные типы оперативных вмешательств среди данного контингента больных. По результатам гистологического исследования уточнены анатомические типы туберкулом и характер специфического воспалительного процесса, вовлечение в воспалительный процесс внутригрудных лимфатических узлов. Установлено, что на момент хирургического лечения, как правило, имеет место одностороннее поражение легкого, его распространенность - от сегмента легкого до целой доли (95,9%). Основные типы оперативных вмешательств у пациентов с туберкуломами легких: сегментэктомия, полисегментарная резекция и лобэк-томия, всего 68,4% случаев. Достоверно чаще диагностировали гомогенные солитарные туберкуломы (54,1%). На момент оперативного вмешательства в 48,0% случаев при гистологическом исследовании установлена умеренная степень активности специфического воспаления, что соответствует фазе стабилизации заболевания. В 21,4% случаев установлено прогрессирование специфического воспалительного процесса по морфологическим признакам. Только в 24,5% случаев при микробиологическом исследовании мокроты и/или операционного материала выявлены МБТ, причем среди них уде-
льозного ураження знаходиться у межах сегменту або частки легеш (95,9%).
Серед рiзних анатомiчних титв туберкульом легень достовiрно часлше визначалися саме гомогенш сол^арш туберкульоми (54,1 %).
При оперативному втручанш у випадках туберкульом легень типовими опера^ями були резекщя одного або дектькох сегментв легеш та лобектомп (68,4%).
На момент оперативного втручання фаза стаб^заци захворювання, яка вщповщае помiр-ному ступеню активност специфiчного запален-ня, спостер^алася в 48,0% випадш. У 21,4% випадмв встановлено прогресування специфiч-ного запалення за морфолопчними ознаками.
Питома вага мiкробiологiчного виявлення МБТ на час оперативного втручання становила 24,5% вщ уах випадш туберкульом, причому серед них частка мультирезистентних штамiв МБТ або штамiв з розширеною резистентнютю склала 50,0%.
Перспективи подальших розробок
В подальшому дослщження такого характеру потребують аналiзу перюду пюляоперативного переб^у хвороби кожного випадку з метою роз-робки комплексно!' системи вiрогiдного прогно-зування наслщш лкування туберкульом легень з жрурпчними втручаннями з урахуванням пока-зниш морфолопчного дослщження.
Лпература
1. Авербах М.М. Иммунология и иммунопатология туберкулеза / М.М. Авербах. - М.: Медицина, 1976. - 312 с.
2. Винокуров И.И. Клинико-морфологическое обоснование хирургического лечения туберкулем легких / И.И. Винокуров // Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2009. - № 4. - С. 2831.
3. Винокуров И.И. Особенности морфологических проявлений ту-беркулем легких в условиях региона Крайнего Севера / И.И.
льный вес мультирезистентных штаммов МБТ и штаммов с расширенной резистентностью составил 50,0%.
Summary
CURRENT CLINICAL AND ANATOMICAL CHARACTERISTICS OF PULMONARY TUBERCLES Zagaba L.M., Liskina I.V., Kuzovkova S.D., Melnik O.A.
Key words: pulmonary tuberculoma, clinical and anatomical indices, morphological level of activity.
The article presents the clinical and anatomical characteristics of pulmonary tubercles as they being observed nowadays. The purpose of this research is to specify a number of major clinical, anatomical and morphological characteristics of lung tubercles by using resection material. The test group consisted of 98 cases of pulmonary tubercles. We analyzed data of case histories, laboratory findings and results of histological investigations. All the patients were subjected to microbiological tests of sputum and / or surgical specimens for the detection of MTB. We have determined the main types of surgical interventiudy ons indicated for this group of patients. The results of histological studies enable to specify the types of anatomical types of tubercles and the nature of specific inflammatory processes as well as the spreading of the inflammatory process onto intrathoracic lymph nodes. It has been found out that at the time of surgical treatment unilateral lesion of the lung is typically diagnosed, and it extends from a lobule to a lobe in 95.9% of cases. The main types of surgical interventions in the studied cases of pulmonary tuberculoma are the following: segmentectomy, lobectomy and resection polysegmental, 68.4% of cases. Homogeneous solitary tuberculomas (54.1%) are significantly more often diagnosed. At the time of surgery in 48.0% of cases histological study has shown a moderate specific inflammation that corresponds to the phase of disease stabilization. In 21.4% of cases, the progression of specific inflammatory process was identified by morphological features. Only in 24.5% of cases microbiological study of sputum and / or surgical specimens revealed the MBT, and among them the proportion of multiresistant strains of M. tuberculosis and strains with enhanced resistance makes up 50.0%.
УДК 616.127-005.8-036.11-036.82
Заремба 6.Х., Заремба-Федчишин О.В., Онищук Ю.1., Фартушок Н.В. КЛ1Н1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РАННЬО1 РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ НА 1НФАРКТ М1ОКАРДА
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Кардюлог1чна реаб'т'тац'я е1дноситься до скоординованого, багатогранного втручання, призначе-ного для оптим'заци серця патента до ф1зичного, психолог1чного та соц1ального функцюнуеання, стабШзацп, упоельнення або регресуеання атеросклеротичних процеш. Проведено анал1з ре-зультат'е спостереження 106 пац1ент1е з гострим ¡нфарктом мюкарда з п/'деищенням сегменту ST, як знаходилися на стацюнарному лжуеанн е ¡нфарктному е1ддтенн1 КМК ЛШМД протягом 2015-2016 рр. Кп1н1чн1 еар'анти переб1гу гострого ¡нфаркту мюкарда з пдйомом сегмента ST е1др1-зняються е залежност/ е 'д характеру реабт1тац1йних заход/'е. УI груп1 хеорих, яким проеодили реа-б1л1тац1ю, осноен'1 скарги та симптоми, еияелен/ при ф1зикальному обстеженн1 еиражен/ е менш1й к'тькост'!, н1ж у хеорих, як отримуеали лише медикаментозну терапю. Кпючов1 слова: Ыфаркт мюкарда, рання реаб1л1тац1я хворих.
Дане досл1дження е фрагментом планоеоТ НДР «Вплие професйних шюдлиеостей та надм1рних доз алкоголю на особлиеос-т/ кл1н1чного переб1гу / лабораторн показники крое/ у хеорих на токсичну кардюмюпатю та гостр1 форми ¡шем1чно'Т хеороби серця», № держаеноТреестрацц'010Ю009230.
Смерть вщ iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) комплексна багатопланова проблема, що мае
становить близько половини випадмв летально- медичний, фiзичний, психолопчний, професй
ст (48,54%) вщ захворювань ССЗ [7]. У 60-70% ний i соцiально-економiчний аспекти [11].
випадмв коронарна смерть настае в оаб вщ по- Кардюлопчна реаб^та^я вщноситься до
вторного шфаркту мюкарда (1М) [8], i в 2 рази бн скоординованого, багатогранного втручання,
льше, шж вщ злоякюних новоутворень [6]. ЦЫ- призначеного для оптимiзацiТ серця патента до
ним для оцшки епщемюлопчно'Т ситуаци в регю- фiзичного, психолопчного та со^ального функ-
нах вщ захворювань на Г1М е метод репстра [1, цюнування, стаб^зацп, уповтьнення або ре-
9, 13], який запроваджений на територiальному гресування атеросклеротичних процеав [13].
принцит i демографiчних показниках. Цей метод Згщно з визначенням ВООЗ, комплекс реабт^
дозволяе виявити основы для певного регюну тацшних заходiв подтяють на медичну, психо-
фактори ризику захворювання, оцшити медичш, лопчну, со^альну та професшну реабтп"ацш [2,
со^альш та економiчнi наслщки шфаркту мюка- 4, 12]. У медичнш реаб^таци використовують
рда, визначити потребу населення певноТ тери- методи лкувальних впливiв, спрямованих на
тори в реабтп"ацшних заходах. Реабт^а^я - компенсацш конкретних порушень життедiяль-
