CC BY
35
УДК: 616-002.592-07: 612.017.1
Загаба Л.М., Кузовкова С.Д., Лiскiна 1.В., Мельник О.О.
ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ ТА К1ЛЬК1СН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ Т-Л1МФОЦИТ1В У ЛЕГЕНЕВ1Й ТКАНИН З ТУБЕРКУЛЬОМОЮ ЗА Р1ЗНО1 АКТИВНОСТ1 СПЕЦИФ1ЧНОГО ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ДУ «Нацюнальний шститут фтизiатрií i пульмонологи iM. Ф. Г. Яновського НАМН Украши»
У статтi наведен дан щодо представленостi та ктькюно!' характеристики основних субпопуля-ц/'й Т-л'шфоцит'ю у легеневш тканин при хронiчному перебгу легеневого туберкульозу у форм!' ту-беркульом (Тб). Метою досл'дження було визначення особливостей локал'зацИ та вЮносноТ клько-стi CD4+ та CD8+ Т л'шфоцит'ю у легеневш тканинi з туберкульомою за р!зноУ активностi специ-ф!чного запалення. За результатами тради^йного г'ютолог'нного досл'дження були сформован 2 групи: 18 випадк'в /з морфологiчно високим ступенем активност1 специфiчного запалення (основна група) та 16 випадк'в - з помiрно-низьким ступенем активност1 (група порiвняння) для подальшого 'шуног'ютох'ш'нного (1ГХ) досл'дження. 1ГХ досл'дження проводилося на автостейнер1 AUTOSTAINER 360-2D, з системою Ultra Vision Quanto HRP DAB для вiзуалiзацiТ' продуктв реакцТ Викорисmанi мишаче моноклональне антитло (мкАТ) CD4 та кроляче мкАТ CD8. При м!кроскоп!ч-ному дослiдженнi визначали локалiзацiю CD позитивних клтини у грануля^йному та ф/6розному шарах капсули Тб, у л1'мфоТ'дних скупченнях та в гранульомах р!знот локалiзацiТ'. Встановлено, що CD4+ та cD8+клimини е постшним клтинним компонентом усх гiсmологiчних структур легеневоТ тканини у випадках Тб легень, незалежно в'д ступеня акmивносmi специфiчного запального проце-су. Виявлена вiрогiдно бльша ктькють CD4+ клтин у грануля^йному шарi Тб, а CD8+клimин - у фi-брозному шарi капсули Тб при морфологiчно високому ступен акmивносmi специфiчного запального процесу (р < 0,05). У л1'мфо'Тдних скупченнях при морфологiчно високш акmивносmi запального про-цесу визначена вiрогiдно бльша ктькють CD4+ л'мфоцит'ю порiвняно до CD8+ клтин (р < 0,001). У гранульомах спостергалася вiрогiдно бльша вдносна юльюсть CD4+ клтин у групi з пом!рно-низьким ступенем акmивносmi специфiчного запалення (р < 0,05). Значення iмунорегуляmорного !н-дексу CD 4+/CD 8+ клтини суттево не змнювалося у рiзних структурах легеневоТ тканини з туберкульомою при р1'зному ступен акmивносmi специфiчного запалення, та загалом його величина суттево не вiдрiзнялася в'д нормального значення.
Ключовi слова: туберкульома легень, iMyHoricToxiMi4He дослщження, CD4+ та CD8+ Т лiмфоцити.
Робота виконана в межах НДР «Дослiдиmи мiсцевi !муноморФолоз!чнi реакци легеневоТ' тканини хворих при хрон!чному тубе-ркульозному запаленнi» (№ державноТреестрацп 0116U000187).
Вступ
Вщомо, що в naToreHe3i туберкульозу стан iMyHHOi системи, ii системна та Mic^Bi реакци мають ключове значення, зокрема при вторинно-му тyберкyльозi легень [10,11,12]. У розвитку iмy-ытету проти туберкульозно' шфекци приймають участь антиген-презентyючi клтини (моноци-ти/макрофаги), дендритн клггини та рiзнi субпо-пуляци Т^мфоцтчв. На сьогодышнш день представлен числены публкаци щодо ролi лiмфоци-^в та макрофапв у формуванн протитуберкульо-зного iмyнiтетy за ix вмютом у периферичнш кровi хворих на рiзнi форми легеневого туберкульозу. Зокрема, встановлено, що змши рiвня стввщно-шення рiзниx субпопуляцш Т^мфоцтчв е важ-ливим маркером формування iмyнноi недостат-носп, у тому чи^ - порушень антиген-cпецифiчноi системно'' вщпов^д при тyберкyльозi [4,5]. Але у науковш лiтератyрi наразi недостат-ньо шформаци щодо експреси рiзниx субпопуляцш Т^мфоцтчв в ураженш туберкульозом легеневш тканиы, зокрема, у вогнищах туберкульоз-ного запалення та шших структурах легень при туберкульомах (Тб) легень з урахуванням ступеня активност cпецифiчного процесу.
CD4+ клтини, або Т-хелпери, складають одну з найважливших субпопуляцш Т^мфоци^в, осктьки можуть сприяти розвитку як прозапаль-
ноТ (Th1), так i протизапальноТ (Th2) клп~инноТ ¡мунно'Г вщповщк Вщомо, що вони продукують IFN-y i IL-2, як забезпечують розвиток ^тинного iмунного вiдгуку (Th1). Також Т-хелпери вироб-ляють iнтерлейкiни lL-4, IL-5, IL-10 та IL-13, як вiдповiдають за розвиток гуморального вщгуку (Th2) [6]. Таким чином, вщ кiлькостi та функцю-нального стану Т-хелперiв залежить спрямова-нiсть iмунного вiдгуку та особливостi проявiв iмунопатологiТ [2]. До того ж, CD4+ кттини мають принципове значення для контролю мкоба-ктерiальноТ шфекци у тому сена, що вони безпо-середньо забезпечують своечасне повноцшне формування гранульом та цiлiснiсть останшх [14]. При дослiдженнi легень людини, резекто-ваних з приводу хiмiорезистентного фiброзно-кавернозного туберкульозу, було визначено, що на внутрiшнiй поверхнi каверн майже вщсутш CD4+ та CD8+ Т-кттини, тобто у цiй зон не вщ-буваеться прямий контакт цих кл^ин з макрофагами, що опосередковано сприяе росту i розпо-всюдженню M. Tuberculosis (МБТ) [13]. З шших наукових праць вщомо, що вщсутнють або неак-тивний функцюнальний стан CD8+ лiмфоцитiв пiдвищуе чутливiсть макроорганiзму до мкобак-терiальноТ iнфекцiТ, хоча CD8+ клтини не настн льки критичнi щодо розвитку iмунноТ вiдповiдi порiвняно з CD4+ лiмфоцитами. Отриманi данi, що при недостатносп або вiдсутностi CD8+ лiм-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
фоцитiв порушуеться функцiонування гранульо-ми як вщповщальноТ ланки контролю за шфекцн ею [15].
Ось чому е актуальним питання щодо ви-вчення зус^чальносп та кшькюноТ характеристики основних субпопуляцш Т-лiмфоцитiв (CD4+ та CD8+ кл^ин) у легеневiй тканинi, зокрема, за хроычного перебiгу легеневого туберкульозу у формi туберкульом. Такi вщомосп розширюють сучаснi уявлення щодо iмунопатологiТ туберкульозу, у тому чи^ - залежно вiд форми-фази легеневого туберкульозу.
Мета роботи
Установити особливост локалiзацiТ та вщно-сну ктькють CD4+ та CD8+ Т лiмфоцитiв у леге-невiй тканинi з туберкульомою за рiзноТ активно-ст специфiчного запалення.
Матерiали та методи дослщження
Матерiалом для гiстологiчного та iмуногiсто-хiмiчного дослiджень слугували 34 резектати ле-гень з туберкульомами вщ хворих, яким було здшснене хiрургiчне лiкування у клiнiцi ДУ "Нацн ональний iнститут фтизiатрiТ i пульмонологiТ iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни". Сформованi 2 групи дослщження: 18 випадш iз морфолопчно визначеним високим ступенем активностi спе-цифiчного запалення (основна група) та 16 ви-падкiв - з помiрно-низьким ступенем активностi (група порiвняння). Морфологiчне визначення ступеня активностi специфiчного запалення у легеневiй тканинi проводили за рашше розроб-леною робочою класифiкацiею [1]. Для цього до-слiджували гiстологiчнi препарати легеневоТ тка-нини, забарвленi за традицiйною методикою ге-матоксилiн-еозином.
lмуногiстохiмiчне (1ГХ) дослщження проводили за сершними парафшовими зрiзами тканини товщиною 5-6 мкм. Дослщження проводилося на автостейнерi AUTOSTAINER 360-2D вироб-ництва компанiТ Thermo Fisher Scientific (США), для вiзуалiзацiТ продук^в гiстохiмiчноТ реакцiТ застосовували систему Ultra Vision Quanto HRP DAB. У робот використан мишаче моноклона-льне антитiло (мкАТ) CD4 (клон 4В12, ештоп не визначений), робоче розведення 1:20 та кроляче мкАТ CD8 (клон SP16, ештоп С-кшцевоТ части-ни), робоче розведення 1:300 (Thermo Fisher Scientific (США)).
Морфометричн дослiдження проводилися з використанням MiKpocKoniB Olympus ВХ51та Olympus BX41. Лoкалiзацiю клiтин, мiчених мкАТ, визначали методом св^ловоТ' MiKpocKonii при робочому збтьшены мiкpocкoпу х400, з переглядом до 30-40 пoлiв зору мiкpocкoпу в одному зразку. За допомогою цифровоТ фотокаме-ри робили мiкpoфoтoгpафiТ уciх вiдiбpаних пoлiв зору з використанням програми QuickPHOTO MICRO 2.3 У мiкpoфoтoгpафiях пщраховували як CD пoзитивнi клiтини, так i CD негативнi лiмфo-цити. CD позитивы кл^ини пiдpахoвували у 5 полях зору грануляцшного та фiбpoзнoгo шаpiв Тб, у 5-ти дтянках лiмфoТдних скупчень бiля Тб та на вщсташ вiд неТ, в гранульомах з piзнoю ло-калiзацieю.
Статистична обробка проводилася з викорис-танням параметричних й непараметричних кри-терпв. Обраховувалися й визначалися: середня арифметична показника та стандартна похибка середнього. Пopiвняння середых групових зна-чень та oцiнка дocтoвipнocтi вiдмiннocтей проводилися методами ваpiацiйнoТ та ранговоТ статистики iз застосуванням t-кpитеpiю Стьюдента-Фiшеpа [3]. Вщмшносп вважали вipoгiдними при p < 0,05.
Результати та 1х обговорення
За результатами 1ГХ дослщження встановле-но, що CD4+ та CD8+клiтини е пocтiйним ^тин-ним компонентом уах гicтoлoгiчних структур легеневоТ тканини у випадках Тб легень, незалеж-но вщ ступеня активност cпецифiчнoгo запального процесу. Найбтьша частота виявлення за-значених субпопуляцш Т лiмфoцитiв спостер^а-лася в грануляцшному та фiбpoзнoму шарах ка-псули Тб та у лiмфoТдних скупченнях, у дiапазoнi вщ 77,8 % до 100,0 % випадмв. Встановлено, що гранульоми, у cкладi яких були пpиcутнi CD4+ та CD8+клiтини, виявленi у легеневш тканинi приблизно в пoлoвинi випадш обох груп. Визна-чена вщносна кiлькicть CD 4+ та CD 8+ Т лiмфo-цитiв у piзних дiлянках легеневоТ тканини з туберкульомою легень за piзнoТ активност специфн чного запального процесу, отриман данi наве-денi в таблиц 1. Вiднocну кiлькicть кл^ин розра-ховували як вiдcoтoк мкАТ-позитивних клiтин до уciх наявних лiмфoТдних клiтин у пoлi зору, що вивчалося.
Таблиця 1
BidHOCHUü кльксний розподл субпопуляцш Т лiмфоциmiв у легеневiй mKaHUHi з туберкульомою за pi3H0f активнот специфiчного запалення (%, P ± д)
Пстолопчна структура Вщносна ктькють CD 4+ Вщносна ктькють CD 8+
Основна група (n = 18) Група пopiвняння (n = 16) Основна група (n = 18) Група пopiвняння (n = 16)
Грануляцшний шар капсули Тб 37,9 ± 3,9 * 28,3 ± 2,5 * 32,5 ± 3,1 29,4 ± 2,0
Фiбpoзний шар капсули Тб 36,5 ± 4,4 27,7 ± 2,3 31,0 ± 2,3 * 24,2 ± 2,4 *
ЛiмфoТднi скупчення 30,3 ± 2,5 ** 27,1 ± 2,1 ** 13,0 ± 1,1 ** 14,7 ± 1,5 **
Гранульоми 35,8 ± 4,3 * 48,4 ± 4,7 * 29,6 ± 2,3 34,0 ± 3,0
npuMimKu: 1. * - вiрогiднiсть рзниц в'дпов'дного показника м'ж основною групою та групою порiвняння статистично пдт-верджена (р < 0,05); 2. **- вiрогiднiсть рiзницi вiдповiдного показника мiж основними субпопуляи/ями Тлiмфоциmiв обох груп дослiдження статистично пiдтверджена (р < 0,001).
У некротичному BMicTi туберкульоми обох груп зустрiчалися лише поодинок CD4+ та
Встановлено, що вiрогiдно бiльша кiлькiсть CD4+ клiтин визначалася у грануляцшному шарi Тб основноТ' групи дослiдження (рисунок). Вщнос-на ктькють CD8+клiтин в грануляцiйному шарi Тб також була дещо бтьшою в основнiй групi порiв-няно до групи порiвняння. Переважання вщносно! кiлькостi CD4+ клiтин в грануляцшному шарi Тб основно'Т групи, на нашу думку, свщчить про акти-вацiю мiсцевих iмунних реакцiй в ураженш леге-невiй тканинi саме за участю CD4+ клiтин, на ™i фази загострення хронiчного запалення. Змен-шення кiлькостi CD4+ кштин у грануляцiйному шарi Тб контрольно'' групи, можливо припустити, пов'язане зi зниженням активностi специфiчних запальних процеав, та, вiдповiдно, зменшенням потреби у значнш продукци як цитокiнiв, так i в iмунних реакцiях кштинного типу.
При визначеннi характеру розташування CD позитивних клiтин встановлено, що в грануляцшному шарi Тб CD4+ кттини були дифузно ро-зсiянi, тодi як CD8+клiтини мали тенденцш до дифузно-вогнищевого розташування.
Рисунок - Гоануляц1йний шар капсули туберкульоми з морфолог!чними ознаками високого ступеня активности специф/чного запального процесу. Визначаеться дифузна iнфтьтрац1я CD4+ лимфоцитами (коричнево-помаранчеве забарвлення). Дозабарвлення гематоксилном. Зб.: x100.
У фiброзному шарi Тб виявляли CD8+клiтини у вiрогiдно бтьшш кшькосг в основнш групi, по-дiбна тенденцiя встановлена i для CD4+ кттин.
У лiмфоТ'дних скупченнях експреая CD4+та
CD8+клiтин мала дифузний характер, причому ц клiтини розташовувалися по периферп цих структур. Вщносна ктькють CD4+ та CD8+клiтин була невеликою i суттево''' рiзницi мiж показниками груп спостереження не визначено. Водночас, в груш з високим ступенем активност в цих структурах вiрогiдно бтьше визначалась експреая CD4+ проти CD8+клiтин (р < 0,001) порiвняно до групи з помiрно-низьким ступенем aктивностi запального процесу.
Встановлено, що в гранульомах, незалежно вщ ''х розташування, спостер^алася вiрогiдно бн льша ктькють CD4+ кл^ин у групi порiвняння (р < 0,05) проти основно' групи дослiдження. Також визначена тенден^я щодо вiдносного збтьшен-ня експреси CD8+ клiтин у групi з помiрно-низьким ступенем aктивностi. В нещодавшх нау-кових дослiдженнях було встановлено, що зага-лом у склaдi гранульом кiлькiсно переважають рiзнi субпопуляцш Cd 4+ клiтин, тодi як CD8+ кт-тини представлен у меншiй кiлькостi. Зростання вщносно! кiлькостi CD4+ кniтин при зниженн ак-тивностi хронiчного специфiчного запального процесу можна частково пояснити акумуля^ею CD4+FoxP3+ Treg кniтин та неактивним станом шших ефекторних CD4+ кл^ин в цих структурах [8]. З шшого боку, згiдно до наших результат, кiлькiснa частка CD8+ кттин гранульом суттево не змiнювaлaся. Таке спостереження можна пов'язати як зi збереженням активност цих клн тин щодо складних мехaнiзмiв елiмiнaцil збудни-ка або ж посилення ними контролю щодо реплн кацп M. Tuberculosis у макрофагах гранульоми, так i з непереривною продукцiею частиною цих клiтин IFN-y [7]. Також не можна виключати iз уваги можливють продукци CD8+ клiтинaми гра-нулiзину - речовини з мкобактерюстатичним ефектом, нaслiдком чого було стихання актив-ностi запального процесу.
Характер розташування у гранульомах CD4+тa CD8+клiтин був дифузним, але загалом вони формували своерщну капсулу (кniтинний шар) по перифери гранульом, тодi як централь-ну частину займали кл^ини макрофагального ряду, з або без присутност некротичних змiн.
Розраховували також сшввщношення CD4+/CD8+ Т лiмфоцитiв ^мунорегуляторний ш-декс) у дослiджувaних гютолопчних структурах (таблиця 2).
Таблиця 2
Спiввiдношення субпопуляи/й Т-лiмфоциmiв у легеневiй тканинi при туберкульомах легень з р'зною актившстю специф/'чного запалення (%, P ± д)
Гiстоnогiчнa структура Спiввiдношення CD 4+/ CD 8+ кniтин
основна група (n = 18) група порiвняння (n = 16)
Грaнуnяцiйний шар Тб 1,2 ± 0,1 1,1 ± 0,1
Фiброзний шар Тб 1,13 ± 0,12 1,37 ± 0,21
Лiмфо'''днi скупчення 2,57 ± 0,21 2,31 ± 0,21
Гранульоми 1,3 ± 0,2 1,5 ± 0,2
Розрахунки iмунорегуляторного шдексу не виявили значних коливань та вiрогiдних вщмш-ностей показника мiж обома групами дослщження. У грануляцшному шaрi Тб на меж1 iз внутрш
нiм вмютом спiввiдношення CD4+/CD8+ Т лiм-фоцитв у обох групах дослiдження становило 1,2 ± 0,1 та 1,1 ± 0,1 вiдповiдно, що, можливо, пов'язане iз вiдносною рiвновaгою Т-хелперно''
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
та цитотоксичноГ клiтинних реакцiй у цiй зош. У фiброзному шарi капсули Тб величина сшввщ-ношення CD4+/CD8+ Т лiмфоцитiв було дещо бiльшою у rpyni з помiрно-низьким ступенем активное^ запального процесу, порiвняно до групи з високим ступенем активност - 1,37 ± 0,21 та 1,13 ± 0,12 вiдповiдно. У лiмфоïдних скупченнях обох груп величина iмунорегуляторного iндексу була найбiльшою й склала 2,57 ± 0,21 в основнш групi та 2,31 ± 0,21 - у групi порiвняння, тобто вiдносна кiлькiсть CD4+-клiтин бтьше нiж у 2 рази перевищувала ктькють CD8+ кл^ин, причому зростання шдексу вiдбувалось за рахунок зни-ження саме вiдносноï кшькосп CD8+ клiтин у цих структурах. У гранульомах значення iмунорегу-ляторного шдексу склало 1,3 ± 0,2 у груш з високим ступенем активност специфiчного запального процесу та 1,5 ± 0,2 - у груш з помiрно-низькою активнiстю. Отриманi нами величини iмунорегуляторного iндексу були цтком зютав-ними зi значеннями цього шдексу у дорослих здорових оаб у дослщженш, коли автори вивча-ли клiтинний склад периферичноï кровi з розра-хунком iмунорегуляторного шдексу. За |'х результатами, рiвень вiдношення CD4+/CD8+ ва-рiював у межах 0,75-2,30 [9]. Отримаш нами по-казники iмунорегуляторного iндексу, можливо, обумовленi тим, що специфiчне запалення при Тб мае локальний характер, внутршнш некроти-чний вмiст Тб зазвичай вщокремлений фiброз-ною капсулою вщ оточуючих тканин, що не ви-кликае суттевих патологiчних зрушень рiвня спiввiдношення CD4+/CD8+ характерних для ш-токсикацiï, iмунодефiцитних чи iмунодепресив-них станiв. Тобто, отриманi нами рiвнi показника iмунорегуляторного iндексу е свщченням, що ту-беркульозне ураження у виглядi Тб не супрово-джуеться патологiчними зрушеннями мiсцевого iмунiтету.
Висновки
Узагальнюючи результати проведеного дослщження, можна зробити наступш висновки. lмуногiстохiмiчне дослiдження продемонструва-ло, що CD4+ та CD8+ клтини е постшним клн тинним компонентом уах гiстологiчних структур легеневоï тканини у випадках туберкульом легень, незалежно вщ ступеня активност хрошчно-го специфiчного запального процесу.
Вiрогiдно бтьша кiлькiсть CD4+ клiтин визна-чалася в грануляцшному шарi туберкульоми, а у фiброзному шарi - CD8+клiтин при морфолопч-но високому ступеш активностi специфiчного запального процесу (р < 0,05).
Встановлено, що у лiмфоïдних скупченнях вн рогщно бiльша кiлькiсть CD4+ Т лiмфоцитiв по-рiвняно до CD8+ кл^ин була при морфологiчно високому ступеш активност специфiчного запального процесу (р < 0,001).
У гранульомах спостер^алася вiрогiдно бть-ша вщносна кiлькiсть CD4+ клiтин у груш з помн
рно-низьким ступенем активност специфiчного запалення (р < 0,05).
Значення iмунорегуляторного iндексу CD 4+/CD 8+ кштин суттево не змшювалося при pi3-ному ступенi активност специфiчного запалення у рiзних структурах легеневоТ тканини з туберку-льомою та загалом його величина суттево не вь дрiзнялася вiд нормального значення.
Перспективи подальших розробок
Враховуючи виявленi особливостi розподiлу та вщносноТ' кiлькостi основних субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв, надалi можна вважати доцiльним продовження дослщжень iз вивчення iнших субпопуляцш iмунокомпетентних клiтин при тубер-кульозному ураженнi легень, проведення комплексного аналiзу взаемного впливу таких кл^ин та Тх взаемодiТ з мiкобактерiями туберкульозу або ж з Тх окремими антигенами на тканинному рiвнi з метою розширення наших уявлень щодо окремих ланок мюцевих iмунологiчних реакцiй в переб^у легеневого туберкульозу.
Лiтература
1. Пстолопчна дiагностика ступеня активностi туберкульозного запального процесу при туберкульомах легень : шформацшний лист / [1.В. Лююна та iн.] ; Нац. ш-т фтизiатрN i пульмонологи. -К. : ДУ Н1ФП, 2010. - 4 с.
2. Горлова Е.Е. Патология иммунитета при туберкулезе (Обзор литературы) / Е.Е. Горлова // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. - 2010. - № 35. - С. 37-44.
3. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чу-бенко, П.Н. Бабич. - К. : Морион, 2001. - 408 с.
4. Кисина Т.Е. Нарушения специфического иммунного ответа у больных туберкулезом легких / Т.Е. Кисина [и др.] // Медицинская иммунология. - 2006. - Т. 8, № 2 - 3. - С. 270-271.
5. Хасанова Р.Р. Реактивность лимфоцитов крови при туберкулезе легких / Р.Р. Хасанова [и др.] // Медицинская иммунология. -2009. - Т. 11, № 1. - С. 35-40.
6. Хаитов Р.М. Иммунология / Р.М. Хаитов, Г.А. Игнатьева, И.Г. Сидорович - М. : Медицина, 2000. - 432 с.
7. Bozzano F. Immunology of tuberculosis / F. Bozzano, F. Marras, A. De Maria // Meditteranean Journal of Hematology and Infection Diseases. - 2014. - Режим доступу : doi: 10.4084/MJHID.2014.027.
8. Brighenti S. Local immune responses in human tuberculosis: learning from the site of infection / S. Brighenti, J. Andersson // The Journal of Infectious Diseases. - 2012. - Vol. 205 (2). - P. 316324.
9. Hussaina T. CD4+, CD8+, CD3+ cell counts and CD4+/CD8+ ratio among patients with mycobacterial diseases (leprosy, tuberculosis), Hiv infections, and normal healthy adults: a comparative analysis of studies in different regions of India / T. Hussaina [et al.] // J. of Immunoassay and Immunochemistry. - 2015. - Vol. 36, № 4. - P. 420-443.
10. Dorhoi A. Pathology and immune reactivity: understanding multidi-mensionality in pulmonary tuberculosis] / A. Dorhoi, S.H. Kaufmann // Semin Immunopathol. - 2016. - № 38 (2). - P. 153-166.
11. Hunter R.L. Pathology of post primary tuberculosis of the lung: an illustrated critical review / R. L. Hunter // Tuberculosis (Edinb.). -
2011. - Vol. 91, № 61. - P. 497-509.
12. Hunter R.L. Tuberculosis as a three-act play: A new paradigm for the pathogenesis of pulmonary tuberculosis / R. L. Hunter // Tuberculosis (Edinb.). - 2016. - Vol. 97. - P. 8-17.
13. Kaplan G. Mycobacterium tuberculosis growth at the cavity surface : a microenvironment with failed immunity / G. Kaplan [et al.] // Infect. Immun. - 2003. - № 71. - Р. 7099-7108.
14. Miranda M.S. The tuberculous granuloma: an unsuccessful host defense mechanism providing a safety shelter for the bacteria? / M.S. Miranda [et al.] // Clinical and Developmental Immunol. -
2012. - Режим доступу : doi:10.1155/2012/139127.
15. Gideon H.P. Variability in tuberculosis granuloma T cell responses exists, but a balance of pro- and anti-inflammatory cytokines is associated with sterilization / H.P. Gideon [et al.] // PLoS One. - 2015. - Режим доступу : doi: 10.1371/journal.ppat.1004603.
Реферат
ЧАСТОТА ВЫЯВЛЕНИЯ И КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА Т-ЛИМФОЦИТОВ В ЛЕГОЧНОЙ ТКАНИ С ТУБЕРКУЛЕМОЙ ПРИ РАЗНОЙ АКТИВНОСТИ СПЕЦИФИЧЕСКОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА Загаба Л.М., Кузовкова С.Д., Лискина И.В., Мельник О.А.
Ключевые слова: туберкулема легкого, иммуногистохимическое исследование, CD4+ и CD8+ Т лимфоциты.
В статье приведены данные о представленности и количественной характеристике основных субпопуляций Т лимфоцитов в легочной ткани при хроническом течении легочного туберкулеза в форме туберкулем (Тб). Целью исследования было определение особенностей локализации и относительного количества CD4 + и CD8 + Т лимфоцитов в легочной ткани с туберкулемой при разной активности специфического воспаления. По результатам традиционного гистологического исследования были сформированы 2 группы: 18 случаев с морфологически высокой степенью активности специфического воспаления (основная группа) и 16 случаев - с умеренно-низкой степенью активности (группа сравнения) для дальнейшего иммуногистохимического (ИГХ) исследования. ИГХ исследование проводилось на автостейнере AUTOSTAINER 360-2D с системой Ultra Vision Quanto HRP DAB для визуализации продуктов реакции. Использованы мышиное моноклональное антитело (мкаТ) CD4 и кроличье мкаТ CD8. При микроскопическом исследовании определяли локализацию CD положительных клеток в грануляционном и фиброзном слоях капсулы Тб, в лимфоидных скоплениях и в гранулемах с различной локализацией. Установлено, что CD4 + и CD8 + клетки являются постоянным клеточным компонентом всех гистологических структур легочной ткани в случаях Тб легких, независимо от степени активности специфического воспалительного процесса. Выявлено достоверно большее количество CD4 + клеток в грануляционном слое Тб, а CD8 + клеток - в фиброзном слое капсулы Тб при морфологически высокой степени активности специфического воспалительного процесса (р < 0,05). В лимфоидных скоплениях при морфологически высокой активности воспалительного процесса выявлено достоверно большее количество CD4 + лимфоцитов по сравнению с CD8 + клетками (р < 0,001). В гранулемах наблюдалось достоверно большее относительное количество CD4 + клеток в группе с умеренно-низкой степенью активности специфического воспаления (р < 0,05). Значение иммунорегу-ляторного индекса CD 4 +/CD 8 + клеток существенно не менялось в различных структурах легочной ткани с туберкулемой при разной степени активности специфического воспаления, и в целом его величина существенно не отличалась от нормального значения.
Summary
DETECTION RATE AND QUANTITATIVE CHARACTERISTICS OF T-LYMPHOCYTES IN LUNG TISSUE HAVING TUBERCULOMAS UNDER VARIOUS ACTIVITY OF SPECIFIC INFLAMMATORY PROCESS Zagaba L.M., Kuzovkova S.D., Liskina I.V., Melnik O.A.
Key words: lung tuberculoma, immunohistochemical study, CD4 + and CD8 + T lymphocytes.
The article presents data on the incidence and quantitative characterization of the major subpopulations of T lymphocytes in lung tissue in chronic pulmonary tuberculosis in the form of tuberculoma (TB). The aim was to identify the characteristics of the localization and the relative amount of CD4 + and CD8 + T lymphocytes in lung tissue with tuberculoma under different intensity of specific inflammation. According to the results of the standard histological examination there were formed 2 groups: 18 cases with morphologically highly specific inflammation (test group) and 16 cases with a moderately low level of inflammation (control group) for further immunohistochemistry (IHC) studies. IHC study was conducted b using autostainer AUTOSTAINER 360-2D with Ultra Vision Quanto HRP DAB system for visualizing the reaction products. We used a murine monoclonal antibody (MAb) CD4 MAb and rabbit CD8. Microscopic examination revealed the localization of CD positive cells in the granulation and fibrous layers of TB capsule, in lymphoid aggregates and in granulomas with different localization. It has been established that the CD4 + and CD8 + cells are the permanent cell component in all histological structures of lung tissue in cases of pulmonary TB, regardless of the specific activity of the inflammatory process. We revealed significantly greater number of CD4 + cells in the granulation layer TB and CD8 + T cells in the layer of fibrous TB capsules under morphologically highly specific activity of the inflammatory process (p <0.05). The lymphoid aggregates morphologically with high inflammatory activity showed significantly greater number of CD4 + lymphocytes as compared to CD8 + cells (p <0.001). Granulomas were observed to have significantly higher relative number of CD4 + cells in the group with moderately low specific activity of inflammation (p <0.05). The value of the immunoregulatory index CD 4 + / CD 8 + cells did not change significantly in the different structures of the lung tissue with tuberculoma with varying degrees of specific inflammatory activity, and in general, its value is not significantly different from the normal values.
