CC BY
27
ЗЯЗНЯЧ1ГТН. LU.Ll ТССГП далеко НС !ДИНа r)kljJMa KOHiptWIO зкань ш повиннл зжтосовувэгтнся Однак спо.1л,'Чення мо^иьостеЛ комгГютерних текиолоп й i переваг тестування внкликае: шданщеннй i к^ес до рсироАкн тест в .
Рис > т&жэюго контролю.
На нашу думку, тесгоеийкипрош знаньмае пса ni гчевпдш перевал MKi за >мсен огттнишьнсн дощпьност! засгас^вання иаОелеч^ють мкшвкть [вдвищення яысп начального гфоц&су.
- комп'ютфнс тсстування дм м^жлтилъ saflcncnimi р■ внi умовнн виключя^ пснколог1чн1 Рзр'фм тп нсдил1кнусного егш к^вяння курсанта i впклядячас
- jitrtdcn. внявлення та u-u.iHui |>езультат1В. внкористання показниыв. як! тддаится яисноиу Т1 юльнсному вимрювянню;
- iji'ttTibHicTt, ToiîTij внзначення пщ чао nepeeipiiii не внгещкоьих, а законамрник результат
c^mcHi тформац.....i комп :'ютерн i сисгсш заатн« яАезпечптн £>пе[ипвну овроРку
теачзык иавдань, що cyrribù ек^н^мпъ час. ямш витрачався ьнкпадачем на рутннну переырку одержаннк [к.зультапв.
пШТЕРАТУРА
I. К^плр M, M Ек¥¥р*молы10-п|№ф«1йна пиготовм до jiwiuwri у нал.»1-гчаЙ1нк ^гтупияг
МС«.:.Г|Иф1* ЛЬЕ1Е> СГИМ10К. 2004. 374 f.
1. Внщ* Hiitlià в. украШ: Наеч. пменж / За ред. В. Г. Кремона, С. M Николаем:*. - К.: зтння.
.'::::•• - И г
Л. Г>рсвнч Р С н liantm i M Ю 1нфс1рншЛ1|№Тсп№омун1кашИм текнчпопТ в нов ильному npoued
т* н«}кмнк доелмженнях: Навч. пмСнж для *-тудеш1в п^дйгйгачнз-о: BHîi слухач1& Ihc-iht>tî в
п1слдднпп0мн01 ÎHltllH. - к: Сч-в«та ундомм. 1006. -390 с.
4. Г>р*внч Р С Впроылюння комп'ютернкч T£4Kvnwifi у навчолыю"ытчадннй гтроик эоклал1в
осв-iTn; M стад. р«гомсныиП ллч пмлгопчнкч прошвниюв. - BiHKHiifl: В ДНУ,. llW - J0 с
5. Айн«-« В. A. Теорешчесш« осииы разработки адатм в leciaeofl ффие. - M., 1995. -327 с.
6. Вллкоь H. II.. Ал^исеев А. П.. Алексеев. Н. А. Т«-тм-ьЛ кошроль япннй. Учеб. пмобне. - Сумы.
Унюс|кнтстск1ч книга. i - 1W г
Олега ЗУЕВА
ВИЗНАЧЕННЯ KI \ЪК1СН ИХ ХАРАКТЕРИСТИК! НОРМ КОМПОНЕНТ
У ПРОЦЕС1 РОЗБИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО МИСЛЕННЯ В МАЙБУТН1Х ФАХ1ВШВ 1НЖЕНЕР1В АГРАРНОТ ГА VY3I
Уст.Timmi ivraciffi? Mf'irjfiwïif йязг.йиинки ■ ■■ ■ чт гуллртс.^тт juwatsw« / ■ ■■ ■■■ v -fij ^wur/ie-I HAWWPIÎ аглт^нг! ■■■ ■■ i, Яшине? l:ÎMÎ ln™i .vm^ Mrfrr.t-'ir.^T.! чр-яреоМ-ж шаиння с ■ ■■ ■ mie Ийгтогыктй? дерзашмаео ¡^¡^¿¡-шю^чтшта Аиимшш норна. Им лшвйилЯ1 Sлайц/вГкпигаанишг.
нштжтаи пц11г1ж tfpin пчдг-ляз —г**1? —№3
Сучасний сощальний розвиток сусшльова I ринкова економжа вимагають нових гад ход ¡в до розвитку афарного сектора, що безпосфедньо залежитъ вщ р1вня технолопчно!, техшчно! та скономчно! пщготовки фах1вщв, яы будуть здшснювати реал1защю стратепчних напрямв аграрно1 пол ¡тики. Реформування афарно! галуз1 скономжи Украши актив ¡зуе пошук нових концепщй пщготовки кадрового забезпечення, зокрема, вдосконалення професшно! гадготовки майбугшх ш жен ер ¡в в афарних ВНЗ.
Професшне мислення сучасного ¡нженфа-аграрника ускладнюеться, мстить в соСи систему тигав мислення: наукове, практичне, еколопчне, ергоном1чне тощо. Такому фнх1вцю необхщно володгги розвиненими техшчними зд1бностями, мати фундаментальна професшно I практично ор1ентоваш знания. Сучасна в ища школа повинна враховувати щ вимоги при розробщ дидактичних принцишв освгги майбугшх ф ах1 еще - [ нженер ¡в афарно! галузь
Сучасний професюнал вщр1зняеться ¡ндивщуальним стилем д1яльносп, е сощально I професшно компетентним пращвником з добре вираженими професшно важливими ознаками, волод1е якостями мислення, що дозволяють йому найбшып оптимально вир1шувати проблеми, яи виникають в його д1яльносп. Майбутшм ¡нженфам афарно! галуз1 потр1бно володгги глибокими фаховими знаниями, високорозвиненим аналттчним мисленням, ¡нтелектуальними вмшнями та навичками, мати високий творчий потенщал.
Термш «професшне мислення» широко поширився в наущ з друго! половини XX ст. Вш вживаеться в двох значениях: у иершому - це високий ирофесшно-квал1фжацшний р1вень фах1вця (яысний аспект); у другому - це ос о Олив осп мислення, зумовлеш характером професшно! д1яльносп (наочний аспект), професшне мислення як ¡нтелектуальна д1яльшсть щодо виршення професшних завдань [11]. Але найчаспше поняття «професшне мислення» вживаеться одночасно в обох значениях.
Високий ршень профеаонал1зму забезпечуе теоретичне, творче, ¡нколи штуштне мислення та розвинений практичний ¡нтелект [11]. Маються на уваз1 особливосп мислення фах1вця, що дозволяють йому усгашно виконувати професшш завдання на високому р1вш майстерносп: швидко, точно, орипнально вир1шувати завдання в певши професшнш сферг
Проблема пщготовки майбугшх ф ах ¡еще дослщжуеться багатьма науковцями (М. I. Дяченко, Е. А. К л ¡мое. Б. М. Теплов, Г. Г. ППханцов та ¡н.), яы вивчають особливосп професшно! д1яльносп р1зних спещальностей, виявляють !! структуру. Так, Б. М. Теплов сформулював принцип единого ¡нтелекту, який мае важливе значения для розумшня поняття «професшного мислення» [13]. Вчений стверджуе, що ¡нтелект й основш мехашзми мислення людини едиш, але осыльки вщр1зняються завдання, то й вщлзняготься форми мисленнево! д1яльносп, спрямовано! навиршення цих задач.
Розвиток професшного техшчного мислення особистосп в процес1 фаф1чно! д1яльносп учнщ I студент розглядаетъся в працях А. В. Брупшнського, Л. С. Виготського, Б. Ф. Ломова; гад час професшно! д1яльносп спещал1спв - у роботах С. Я. Батишева, А. М. Василевсько!, В. В. Чебишево!, I. С. Яммансько! та ¡нших вчених. Г. С. Альтшуллер, В. О.Моляко розглядають техшко-конструкторську Д1яльшсть як один ¡з засоб1в формування техшчного мислення 1 техшчних зд1бностей.
Питаниями гадготовки майбугшх фах1вщв у аграрних ВНЗ Ш-ЕУ р1внш акредитаци займаються неОагато вчених: Т. А. Третьякова дослщжуе формування професшно! культури майбутшх ¡нженф1в ландшафтного дизайну з позици технологи проектного навчання [3]; В. М. Манько - професшне ступеневе навчання фах1вщв з мехашзацп альського господарсгеаз точки зору о со 0 исп С1 ю - ор ¡снтов а! ю го пщходу [12]; Ю. П. Напрний - теор етико-метод ол о ПЧ1П проблеми фахово! д1яльносп ! нжен ф ¡в - мех анжш ал ьс ько го сп од ар ського виробництва; I. М. Буцик - проблему продуктивного навчання майбутшх фах1вцш-мсхашзатор1в в афарних ВНЗ [8]; 1.1. Паламар - методичш основи навчання управлшню сшьськогосподарськими машинами на приклад! пщготовки студент ¡нженфного та афоном1чного профш1в.
Як бачимо, розглянуго р1зш питания пщ готовки майбутн1х ф ах ¡еще аграрних ВНЗ, але проблема яысно! та ильысно! структури профеелйного мислення майбутн1х 1 нженер ¡в-афарниыв не висв1тлена достатньо.
Метою нашоТ статт1 е опис методик, яы застосовуютъся для досл1дження професшного мислення у майбутшх фах1вщв-шженф1в аффно! галузг а також визначення юльисних
характеристик та норм його компонент для виб1рки студент афарного ВНЗ.
Дня визначення р1вня профеийного мислення майбугшх фах1вщв-шженер1в афарно! галуз1 нами проведено дослщження сфед студент Подшьського дфжавного аграрного-тсхн1чного ушверситету (ПДАТУ). Були зал учений 101 студент спещальносп «Мехашзащя сшьського господярствяж з них лише 4 студентки, що зумовлено специфжою обрано! професн. Середнш в1копитаних - 21 р1к (м1шмальний - 19 роив, максимальний - 24 роки).
Застосовано в1ам тест для дослщження техшчно1, творчоГ, ор1ентацшно-опфацшно1, лопчно1, оперативно! компонент професшного мислення та опитувальник для визначення структури професшного мислення.
Тест Беннета ор1ентований на виявлення техшчних зд1бностей випробовуваних як гадл1тив, так [ дорослих [4]. Стимульний матер1ал подано у 70 ф1зико-техшчних завданнях, кожне з яких прошюстроване малюнком. Шсля тексту питания (малюнка) подаш три вар1анти вщповщ на нього, причому лише один з них е правильним. Випробовуваному необхщно вибрати 1 вказати правильну вщповщь, написавши на окремому аркупп номф завдання 1 номер вибрано! вщповщг На виконання вах завдань выводиться 25 хвилин.
Процедура гадрахунку отриманих результате проста 1 полягае в нарахуванм 1 балу за кожне правильно виконане завдання. Переведения балгв у стандарта! шкали не проводиться. 1нтфпретащя здшснюеться вщшвщно до норм, отриманих на конкретнш виСфц! випробовуваних.
Оскшьки кшьюсш меж1 р1вшв техшчного мислення суттево залежать вщ виб1рки, необхщно визначити норми для студент ПДАТУ. Кшьысш показники техшчного мислення вар1ювались вщ 29 до 61. Маючи сфедне арифметичне значения виб1рки ш = 47,39 [ стандартне вщхилення а= 8,096, можемо за формулами
т ± 2/Зс та т ± 2а
визначити таю р1вш техшчного мислення: дуже низький - менше або ршне 39 правильним вщповщям за 25 хв., низький - 40-42, ссрсднш - 43-53, високий - 54-56, дуже високий - бшьшс 57.
За визначеними нормами дуже низький ршень тсхн1чного мислення мають 17, низький -
11, середнш - 49, високий - 12, дуже високий - 11 студент. Розподш бал1в техшчного мислення показано на д1афам11.
Тест Торренса [2; 6] на завфшення картинок (адапташя А. М. Воронша) виявляе невфбальну креатившсть мислення. А. М. Вороншим була зроблена спроба адаптаци одного з суОтеспв повного тесту Торренса - субтесту «Завфшення картинок» - на виб1рщ менеджф1в у вщ1 23-35 роив. Тест адаптований в 1993-1994 рр. в лабораторн д1агностики зд1бностей I шдвшцення квал1фжацп' 1нституту психологи Росшсько! академп наук. При адаптаци особливий акцент ставився на виявлення невфбально! креативпосп як деяко! зд1бносп до «породження» нового, оригшального продукту в умовах мшшально! вфбал1зацп. Позначення випробовуваним намальованого певними словами не мае при штерпретацп результат ¡статного значения I використовуеться лише для повшшого розумшня малюнка.
Стимульним матер! ял ом е наб!р катанок з деякими л1шями, використовуючи яю випробовуваним необхщно домалювати картинку до деякого осмисленого зображення. У цьому вар1ант] тесту використовуеться 6 картинок, вибраних з 10 орипнальних. На думку А. М. Воронша, картинки не дублюють за сво!ми вихщними елементами одна одну \ дають найбшьш надшш результата.
Д1агностичш можливосп адаптованого вар1анту методики дозволяютъ оцшювата таю показники креативностт ,як орипнальшсть [ ушкальшсть. Показники «поб1жносп» виконання, «гнучкосп», «складносп» зображення, наявш в повшй верен тесту «Завфшення картинок» Торренса, у вказанш модифисаци не використовуються.
У процей адаптаци ще! методики були складсш норми й атлас типовнх малюшав для вибфки молодих менеджер1в, що дозволяютъ оцшювата р1вень розвитку креативносп у вказано! кятегорп о а б. Але ця виб1рка дуже вщр1зняеться за сво!м в 1 ков им та яюсним складом вщ майбугшх фах1вщв-аграрншав. Тому нами було проведене окреме дослщження за участю 339 студент Национального афарного ушвфситету (НАУ, ниш - НУБШ), в результат якого створено новий атлас малюныв \ визначено норми ¡ндексу орипнальносп для ще! виб1рки.
. ir- - ( '• ■' 1 Р<гшчч I ■ I.1 г:- .'п. ■ I. "i'.'.v.i они*. . .-■■;.:. ПД1 ТУ
(спефаяьнкнл „MexaHiiüijix с1чьсъкого госпо&зрствая).
1ндекс орипнальнасп визначаст-ься за атласом аь ceptBHt значения оригинального иа Beim шктьмя нямальованнмп малютками. iндскс ун1ш1.№сг - ::: илыастю ужкяльннк малюныьданого внпроОовуганого.
Було отрнмано Mi ш малик знамения ¡ндetcy op-nri напьност1 Öp = 0 < 2 оглеиш к маьсимальне ¡начення : |: 'i8 : I студент), серед Hi значения m = 0,5?. стандарте вдкiтент ci 0.20S Тому, заогрнкшими нормами для дажи'ьиСйрт. низький ршень ирипнальносг ^наксдитъея в ме»а.ч 4-0.44
{2i студснтн). сфеаий-0.4? 0„ТЗ [?Э етучент) висок...... 73 ' Q2 студент) При цьому значения
¡щсксу ".i.-i у о мант ?0 студент = I - Ji студент У = 2 - I студеннв. У 1 - " етуцентл, У = 4 - I студент. Ршподт знанень ¡цлешеу срипнапьноет! пвдаи^ на fljarpaMi 2. еркнташйннх ia «кращйик котоненг шелення
ВнцюАовуванпм дасться бланк b словами в якнк пропущен Л1тсрм За сигналом пенколога цротягом 3 кв. бонн впнеунп» в i дcv-t-h i л ¡терн. Ко;+;сн пропек означав одну пропущену лиеру Слеш макт ftyrn 1мснникям1 назнвнпш воднпш
Методика доел ¡дяжния ше ид коси мислення [I] доз&оляс вшначнтн теш вньонання оркнтащйннк та операщональних компонент шелення.
Ж
11
н Ъ. :■. :. ¡„ М. Ь 4 tt ^ 'i ¡к Й А "i Ж Ё dl И П Ii : £
JuMUllH «|GPI HUhUHll
. Г, ¡л 2 PoincwtA зжмнь ofwtwvityHoctni fmwtewNi ПД4 П'
(спефаяьнкнл „Мехашзафя с1чьсъкс>го госпо&зрствая).
Показннком швндкосп мжлсння i одночасно показннком ручлнвмп нервов»! процмпв <НП) t ктыйстъ цраьильно сьладеннк сл1в. менше 20 uiie iu 40 - ншька шв идисть милення i рушшетъ НТ1: 21 30 онв - «редня ивщпстъ течения i ручпнв1сть ЦП: il 1 Ошок онв -
Б1ШЫЯ ОЯ-НДПСП ШСЛСННЯ I pyXfllIBiíTI. HI i НИЗЬКНИ Р1ВСНЫ1ШЦДК«Г МИСЛСННЯ OipHWUIII -S
сер-едн i я - внеоыш - 6 студент <див. fliarpaw/
pi ¡VI 1-1
i — E Fi
о- R LI LU ñ В в D и j В E Id n L! и и и H - и E
1..ПНЛПП
."■!■'i.1, r.v.' .v.' î PœiHxtoi inawtib шмотки^ Aitii-Jtfwia ануынмвПД, I P-' (снефаяьнкня- m\íexanÍ3aifis CL4bCbK0¿0 госпоЛзрстeax>J.
Методика дооиджения щучкой мкяення [1] да£тами мсш1нв1стъвизнанити BapiantHicn
пцкадв. ппотез. в№иднн>; .......... точок юру, операщА ikí 5ал>чяютъся до цюцесу роз^мгооТ
, liflJ îufocri.
ВнцроСов>ьаним даетъея бланк ¡и иапнеаннмн анаграмаш наборами JirTípt. Притягом 3 л в вони 1ювннн1 складяти з recopie л ¡тер слова, ис пропускаючн i недодаючп жодноТ л ¡терн Слива MOikyn. Gym jiiiil« називннми ¡меннмками \ 11 и
Ктьистъ складеннк сл1в- пиказннк гнучкооп мнелення Для доросли*; 11-20 складен!к сл1в - ннзькнП piBCHb; 21-2? - «р(дн1П р1вснь; 1 ftwtuic - внеокнй ргсень гнучкосп шепення. ЫиамШ р1вень гнучкосп илспення маытъ 27. середшП -ÍS, високий - 44 студент (див дю грану
Дш. fnr.\: РWW fa ■' ■:Г| Í.'.'I .".I \H-!Si,a\. t i.'.'j •>,'!!!>!! f. [J, L I ТУ ' (спефаяьнкмь „Мехашзафя сйьського госпо&зрствая).
Методика <(Тнп шелення» (в м>днф!кацК Г. В. Резапыжи» [5] Д1иьапя£ вииначити структуру та шелення Maîlflym ього фаывця ¡нженера аграрии! галуз1 Шкалами < тппп
нштжтаи пц11г1ж tfpin hattirt —г**1? —№3
мислення: наочно-дшове, абстрактно-символ1чне, словесно-лопчне, наочно-образне, креатившсть (творче).
Випробовуваним пропонуеться опитувальник 13 40 питань, на яы потрШно ещпов1сти «таю> або «ш». У кожно! людннн пфеважае певннй тип мислення, а в казан ий опитувальник допоможе визначити пфеважаючий тип 1 р!вн! розвитку ¡нших титр, мислення кожного конкретного студента. До оиитувальника додаеться ключ. Для ¡нтфпретаци результата необхщно ищрахувати число плюс ¡в в кожному з п'яти рядив. Кожей рядок вщповщае певному типов1 мислення. Кшьысть бал1в в кожнш колонщ вказуе на р1вень розвитку даного типу мислення: 0-2 - низький, 3-5 - середнш, 6-8 -високий.
Також Г. В. Резапына дала штфпретащю результата тесту. Наочно-д1еве мислення властиве людям д!Г. Вони засвоюють ¡нформащю чфез рухи, зазвичай, волод1ють хорошою координащею р\хпв. Таи люди водять машини, стоять у вфстапв, збираютъ комп'ютери. Без них неможливо реал1зувати найблискуч1шу ¡дею.
А б стр актн о - си ме ол ¡ч ни м мисленням володтть багато учених - фгзики-тсорсгики, математики, сконом1сти, профам1сти, анал1тики. Вони можуть засвоювати ¡нформащю за допомогою математичних код1в, формул 1 операцш, до яких не можна ш доторкнутися, ш уявити. Завдяки особливостям такого мислення на основ1 ппстез зроблено багато вщкритта у в их галузях науки.
Словесно-лопчне мислення вщр1зняе людей з яскраво вираженимвфбальним ¡нтелектом (вщ лат. уегЬаНв - словесний). Завдяки розвиненому словесно-лопчному мисленню учений, викладач, пфекладач, пнсьменник, фшолог, журналкт можуть сформулювати сво! думки I донести 1х до людей. Це умшня необхщне кф ¡в никам, полпикам [ громадським д1ячам.
Наочно-образним мисленням волод1ють люди з художшм складом розуму, яы можуть уявити 1 те, що було, I те, що буде, I те, чого нжоли не було I не буде - художники, поети, письменники, режисери.
Креатившсть - це здатшсть мислити творчо, знаходити нсстандартш р1шсння задачи Це рщисна \ незамшна яысть, що вщрпняе людей, талановитих в будь-яий сфер) д1яльносп.
У чистому вигляд1 щ типи мислення зустр1чаються надзвичайно рщко. Для багатьох професш необхщне иоеднання р1зних тип ¡в мислення, наприклад, для ¡нженера аграрно! галузг Иому необхщно волод1ти синтетичним мисленням. Дана методика дозволяе визначити, яы саме типи мислення [ наякому р1вш розвитку е властивими для майбутнього ¡нженера-аграрника.
Методика «Закономрносп числового ряду» [7] оцшюе лопчний аспект мислення. Обстежуваш повннш знайти закономрносп побудови 7 числових ряд ¡в [ написати бракуючи числа. Час виконання - 5 хвилин.
Ощнка проводиться за ыльыстю правильно написаних чисел. Норма доросло! людини - 3
1 вище. Осыльки ця компонента е одшею з профипоючих для професшного мислення майбутнього ¡нженера-аграрника, ми вважаемо за дощльне визначити норми цього фактора для нашо1виб1рки.
При середньому значенш т - 5 I стандартному вщхиленню а = 2,435, низький р1вень лопчного мислення лежить в межах 0-3 правильш вщповщ1 за 5 хв. (25 студента), середнш р1вень -4-7 (52 студента), високий р1вень - 8-13 (13 студента) (див. д1аграму 5).
Методика «Складш аналоги» [7] використовуеться для оцшки розумшня студентами аграрних ВНЗ складних лопчних вщношень I внзначення абстрактннх зв'язив. Обстежуваному пропонуеться на бланку 20 пар апв, вщношення м1ж якими побудоваш на абстрактннх зв'язках. На цьому ж бланку в квадрат! «Шифр» розташовано 6 пар апв з вщповщними цифрами вщ 1 до 6. Леля того, як випробовуваний визначитъ вщношення мж словами в парк йому треба знайти аналопчну пару с л ¡в у квадрат «Шифр» й обвести кружком вщповщну цифру. Час виконання робота - 3 хвилини. Ощнка проводиться за ыльыстю правильних рпдпорпдей. До тесту додаеться ключ та оцшки в балах щодо певно! ылькосп правильних вщповщей. За даною шкалою оцшку 0 отримало 37 студента, 1-10 студента, 2-7 студента, 3-20 студента, 4-15 студента, 5-9 студента, 6-3 студента. Ощнку бшьше 6 не отримав жоден студент.
I
I
К
о
0
В<М> МН1ПИ1ИИ'
с паи □ го ряд
Д1аграма 5 Розиоо! т <5а где тьтосфикй «Законощрнк <»> чмг-. юю о ряо) ■■ сщ г:.-и.т.. ч ПДА ТУ (снефаяътснА „Механизация с1чьсъкс>го гхпо&зрствоя).
Методика ¡льк1сн1 ыдншиення» [7] ошнюс лопчне мислення. ООстежуъаннм
пропонут ся вцншнтп 15 попчик; ¡адач Кожна ....... исггть 2 лопчш поит кн. в якнх штфн
перевувакуп в якняось чнссльннх виношеннлк М1Ж соАою Спнряючпсь на даш лопчн! посилання, треба ьиршнтн. в яыжс/ сшвшдняиенш розмщеш м* собою .гптери. з'аднаш маком пнтання Час [^шсннч - 5 хвнлмн
При о-трнманому середньому значенш показннка лопчного мислення пт = 11 1 станд^гтному вщхнленн! а = 3,063 отрималитаи норми для ц!с[ методики: ннзькнй р1вень- - 0-
9 нвдянь за ? яв (34 студент сфед........... 10 студенпв)ьвнсокнП р1вен! И-15
студент! (дне д!аграму <:.
Щаг.рома 6. РозиснИл &швлсачнсго мислення сипМенинв ПД4ТУ
Г СЖЦЮЯьЪК>т .. '.ЛСД I X г IСьКО </ <х ^г:. .^.т ■■■■
У тесп на вппробування оперативного мислення (14 пропонуеться оц1ннти I пщеумуватп показники деылькш груп отличник прнлад1в з уракуъанням знаку \ и.1ни подыки за вказаннми
схемами иярифупв (всього ;:: ;:: можлтосп. найкоротшнП час Необмдно вюзн?........
сылькн секунд було потрачена на внконання бсы>п> заедания.
Для штерпргтацп результат ipcöfl щцраяувап kmi.kícti правил.....к в(дпов1дсП i
pú ^эакувати коЦн lJéht.
К ftfvT^IOOW дç я kí лыастъ правил ьннх b¡дпов iдеП Т- час внконан ня тесту Якщр К >1М - оцшкаидмшно студенту IS1-19Ö - дооре студент к 171-130 -ядовшьно (2 студентн), 14-170 погано (5 студент! в) К Iii дуже погано ( \ч студент в) (див дгагряиу ~1
Дкаграма ?. Лвясйй коеф'фснгну К оиераптеного мпсяення студеняйе ПДЛТУ ¡снецюлънк)*.....Мехонявщяd «.i -..»;, о госюоарсмва»)
Отже. ............ uif) отри наш ....... помюненг цэофсайного мнслсння мяйАутнм
ibuib-iHweitepib arpapHoi ranyîi пере&щкно маютк низькиП í24-í44 в piîHiiy тестш) i
серед........ за внняткэм покязннпв операг 1вного мнслснна 2% ■ | : i=.c: -1 Покязннкн, я kí
маютъ виокий pibtHt. агашть лише U-îît» загапьно^ кшыиосп (за винятком ншндкоет шслення - í¡% i гнучкостч - Ufr* та коефщкнта оперативного мислення - V випадку
KQcfmitHO опсрлтюного мпслен......рпсутне ............ вцхнлення покязннив вщ ссреднього
значения. oLntuikn, студенте шни aflo низькип. aöo ыкокий pieeni. прн вйсугньо^ середньому.
Вряховуючн отрпман! крнтсрп _¡: пока "-'к-- факт......ого piBHi профеайного мислення
перспектив ним издал! розглядаьмо розробку науково-практнчннх i методнчних рекюмевдащй щвдо ястосувяння сучясню псиколого педагогчинк ткнолопй у процеа рмв1гтку профсиИного ииспеннл мяПвут>и?1 фаывщв шженерш аграрноТ галул Яалансування м.ич: оснсьник компонент i пданщення Пого загального piewi.
,ШТЕРАТУРА
I, [ЕлегтротмН р«уpt] liHpi Eps ni
1. [Ел« 1|кйн1«Гн (мчу^ч] - ItUpï/w'W'w.dwtâiJi.iuyiiLiiVâCii I/I I ïiitti ;3. Ii ti ri
3. [Ел« 1|кйчи1н ресурс j - liUpíV:www.tíiéIí-jJ a.M^'tfÜiiie/ZOflv/l 1 ~> l.ltbhi
4. [ЕЛ« IjHjHIMÑ (Wtfjipt-] -
Í. [ЕлегтрттиН pwypç] ~ ImpttfusrtHti пНШ
6. Ин1«лл«к1 и 1фмтжнйС1ь в turnip«* ыеламчийсшого вянмодеАствнл СО. науч. труд« : Ин-т пснколйпнн РАН, Ред,-о«-1. А. Н. Веснин. - M., iOOI. - lis t.
7. KíptvHHH A. M. БОШ>11]*Я Л"Ш.1»1ПнМ1нДН:1 ПС№Ш10ГМ*<«Л{№ Т H CT СБ-. - Ы.1 ЭНСМп, 200?. - J 16 С.
f, MtT<UH4HÍ míгин п]:":'Д>1гп1внн>гн> нов.ч*ннл э ку\ку -"С1ль^ького(П'0'1Ы|кьп нашит:-:- у вкилп а грармос навчалььП'!^ икл*п.ая: Ав-тортф jhç, . пнз. пи, наук; 1 + i».0i. - К h - ¿Ii
9. Ноля» В. А. Психйлйгня köhc-i|jyiiiög>iuüfi лея1&лыюстн. - М.: М*шмюгт|№м1е. 19Î3. - 134 t.
№. MyptTOfet Е.И.. Климов A. M. Введение в спедаальнмть. Унн?5. посчйне. - Ta lly-to Та м&м.
■fif i tXH IÜ. Î00 I -'■■■ I :■
HuffiíB ^nnncrii Т(Г1П níiSTfifí — Й00 ■
П.Психолопя: Шдручник / Ю. Л. Трофимов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ¡н.; За ред.
Ю. Л. Троф1мова. - 3-е вид., стереотип. -К.: Либда,2001. -560 с.
12.Манько TS. М. Теоретичш та методичм основы ступеневого навчання майбутшх ¡нженер1в-
шеханшБ сшьськогосподарського виробництва: Автореф. дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. -
Тернопшь, 2005. -40 с.
13. Termов Б. М. Избранные психологические труды: В 2 т. -М.: Педагогика, 19 85. - Т. 1. -315 с.
Олена. ЧЕРЕПАЩУК
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦП НАВЧАЛЬНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 В ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ТЕХН1ЧНОГО НАПРЯМУ
У cmammi досшджено piem сформованосгт мотивацп навчання студенгте техшчних спещапьностей. Систематиювано nidxodu до форму вант у майбутшх фахгвцгв мотивацп до навчапьноI dizahHocmi. Виокремлено оптимальный nidxid до формування мотивацп навчально! д1яльност1 и використанням засобга юторюграфй.
Ниш вища школа переживае особливий час реформ, передумовою чого е, по-перше, наближення Украши до стандарт Болонського процесу, по-друге, складне екожмчне становище, в якому зараз пфебувае наша держава. Саме щ два фактори спричинюють neBHi змши у систем вищо! ocomi, що суттево позначаеться на ставленш студента до навчання, ix мотивацп до навчально! д1яльносп.
Сучасний перехщний процес у впчизняшй оевт позначасться в мотивацп навчально! д1яльносп студента р1зкою пфеор1ентащею щнностей i иршритета з духовно-щншених на матер1ально-формальш. Bei щ фактори шдсилюють ще одну важливу передумову формування мотивацп до навчання - розлтлшня ще!, основно! структурно! лши при вивчеши техшчних дисциплш, що пов'язано переважно з невеликою об1знашстю студент з обраною профеаю та icTopiero if розвитку.
Проблема формування познтивних мотив ¡в навчання у складний час сьогодення нашо! дфжави е надзвичайно актуальною. Саме тому тем1 мотивацп студент/уишв до навчання ирисвячено чимало дослщжень. Зокрема щею темою займалнея I. В. Жадан, Б. I. Додонов, Л. I. Божович, А. М. Айламазьян та inmi авторн [1; 5]. В роботах науковщв розглянуго мотив як складну, динам1чну систему стимулюючих чинниюв.
Питания стимулювання навчання студент техшчних спещальностей залишилися недостатньо дослщженими. Однак проблема залишаеться важливою, осюльки в напрямку шженерп навчаються 1/6 Bcix студент ВИЗ Украши.
Метою crani е висв1тлита о снов Hi результата проведеного експерименту, охарактфизувати принципи, гадходи до формування позитивно! мотивацп навчально! д1яльносп студент техшчних спещальностей.
Проблема мотиващ! до навчання студент, зокрема техшчних спещальностей, е дуже актуальною. Пщ час проведения експерименту у Вшницькому дфжавиому педагопчному ушверситеп ¡меш Мнхайла Коцюбннського (дай - ВДПУ) сфед студент спещатьносп 6.110.103. «Педагопка i методика сфедньо! оевгги. Трудове навчання» (напрям - TexHi4Ha ocBiTa) було проведено анкетування з метою виявлення piBHiB сформованосп MOTHBiB. Студентам пропонувалося дати вщповщь на питания чи висловити свою думку щодо певних твфджень. Aнaлiз анкетування дав можлив1сть визначити piBeHb сформованосп мотив ib. Отримано наступш результата (рис. 1):
• мотиващя набуття знань - 40,4%;
• професшна мотиващя - 32,25%;
• мотив отримати диплом - 77,9%.
Пщгрунтям вказано! проблеми е також нерозумшня перспективи вивчення спещальних техшчних дисцигшн, що вивчаються на I-II курсах. Однак, як зазначають викладач1 ВИЗ з тривалим доев ¡дом робота, студента на старших курсах до навчання ставляться бшьш вщповщально. Це пояснюсться кшькома факторами. По-перше, на ставлення студент до навчання впливае виробнича практика, яку майбутш фах1вщ техшчних спещальностей
