CC BY
15
цшсносп процесу навчання, структурувати його таким чином, щоб bíh розпадався природным чином на пщпроцеси, кожний з яких найповшшою Miporo вщповщав би особиспсним особливостям (розумовим, псшпчним, ф1зюлопчнимта íh.) конкретного студента.
Вкажемо на один з можливих iiumxíb реал1заци uieí вимоги на приклад1 методу He.irÍHÍ иного структурування процесу навчання з навчального предмета. Мехашзми реа.шзацп властивостей самооргашзаци та саморозвитку процесу навчання по суп розкриваються у вимогах вщомого принципу дидактики свщомосп й актив ноет! студент у процеа професшно! педагопчно! тдготовки. Неважко помптпи, що акпшзащя тзнавально! д1яльносп майбутшх учите.шв найпешше пов'язана з умовами ycniuiHoro проходження фаз навчання. До таких умов вщносяться: 1) формування навичок анал1зу навчально! шформацп (завдання); 2) формування навичок самоуправлшня ироцесом навчання; 3) формування mothbíb д1яльноеп; 4) оргашзащя процесу навчання на ochobí його нелпийного структурування [5, 139].
Таким чином, реалшщя в hhhíuihíx умовах ocbíthíx ¡нтенсивних технолопй вимагае адекватних комплексних дидактичних засоб1в. Очевидно, що щ засоби повинн1 належати до складноструктурованих систем, яю включають pÍ3HÍ приватш пс их ол о го-д и д актичш засоби, результативний вектор яких може призвести до ¡нтенсифжапп процесу навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шамчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасш педагопчш технологи: Навч. поабник. - К. Просв1та, 2000. -368 с.
2. Чернящук Н. Л. Технолопя формування еконошчннх знань у майбутшх iii;i;eiiepic-педaroriB.: навчальннй поабннк - Луцьк: Твердння, 2007. - 220 с.
3. Падалка О. С., HiciimyK А. С., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагопчш технологи. - К., 1995. - 254 с.
4. Падалка О. С. Професшно-економчна тдготовка вчнтеля: Монограф1я. - К.: Четверта хвиля, 2001.-310 с.
5. HiciM4yK A.C. Педагопка: Навч. поабннк. -К.: Атжа, 2007. - 344 с.
6. Сухомлинський В.О. Серце вщдаю д!тям. -К.: Рад. школа, 1979. - Т. 3. -282 с.
7. УшинськийК. Д. Вибраш педагопчш творн: В 2 т. - К.: Рад. школа, 1983. - Т. I. -288 с.
8. HicÍM4yK К. О., Панасюк Н. Л. Методика використання шформащйних технолопй у тдготовщ майбутшх ¡нженер!в-педагопв: навчальннй поабник. - Луцьк: Твердння, 2007. -210 с.
Ростислав П031НКЕВИЧ
ТВОРЧЮТЬ ЯК КРИТ ЕРШ ТА УМОВА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТ1
МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
У emammi проанатзовано творкктъ як критерШ та умову становления ocoöucmocmi. Стверджуеться, що творчють визначаеться як дгянътстъ певного характеру, наявтетъ в mdusida теорчш здгбностей та ш.
Людина свою життед1яльшсть завжди пристосовувала до себе, до cboíx потреб та особливостей. При цьому íí актившеть вносить у навколишнш cbít гцось свое, "Ильки íft притаманне. Загалом ця житгццяльшеть може розглядатись як життетворч1сть.
Метою ei an i е анал1з творчосп як критерш та умови формування особистосп майбутшх фах1вщв.
У педагопщ та психологи творч1сть визначаеться за результатами створення нового продукту, ще1, «вщкриттям», яке людина робить особисто для себе. Це суто людськад1яльшсть. Твори ими прийнято вважати майже bcí процеси, за винятком, можливо, автоматизованих дш. адже створення образу сириймання або збфеження у пам'ятт - це складна д1яльшсть, у результат! яко1 вщкидаеться другорядне, об'еднуються cyrreBi ознаки, залам'ятовуеться необхщне, вир1шуються hobí завдання.
Творчкть необхщно розглядати як один ¡з визначальних mothbíb у д1яльносп людини, створення матер1альних i духовних ценностей, ÍI сощальну р, ластик i сть. Творчкть окремо взятоГ oco6hctoctí можерозглядатись:
• як Д1яльшсть певного характеру, яка ввдображае вищий стушнь активносп, що спрямована на подолання конкретного прогир1ччя вщповщно до поставлено! мети;
298
HayKOBi записки. Cepin: Педагопка —2009 —№3.
• як властишсть ¡ндивща, здатного до самоствердження: саме ця сторона пфедбачае наявшсть у кожно! особистосп певнпх, тшькн ш властивих творчих зд1бностей.
Особистосп, яким властирл щ показники, е нос ¡я ми професу. Доведено (Дж. Гшфорд, Е. де Боно та ¡н.), що наявшсть у людей особливих зд1бностей - творчих (креативних), "пений зв'язок IX з емоцшно-енфгетичними (природно забезпеченими) особливостями ¡ндивща, наявшсть особливого типу мовлення - дивергентного (нелшшного), високнй р1вень сенсорики, а також ¡ндивщуально-особиспсш якосп, зокрема висока тзнавальна актившсть (наполеглив1сть) [ дуже високий р1вень працездатносп, забезпечують с творения щею особиспстю нового продукту - ще1, вщкриття, винаходу тощо. Мислення у таких людей ¡нвар1антне, найчаспше штуптшне, на вщмшу вщ конвергентного. Мислення у них конвергентно-лопчне й послщовнев етапносп розв'язання певно1 проблеми.
Днвфгентне мислення мае сво1 особливосп: воно спрямоване на пошук нез'ясованого, виходнть за псвш стандарта шукае невщомих шитв, чутлнве до схожосп та ргзнищ М1Ж об'ектами, знаходить юлька вар1ант1в вир1шення дано[ проблеми, намагаеться з нових позицш розглядати вщоме й застарше. Пзнавальна сфера творчо спрямованих людей характеризуемся наявшстю загальних понять, широких категорш, синтетичшстю сприймання навколишнього свггу. Це погляд на сгаре по-новому, вихщ за ме>ю шаблону \ стфеотипу, оригшальшсть та вщсугшсть стандарту.
Психолопчно те ор1 петь е потребою людини, адже творча д1яльшсть - це не лише вщкриття в певши галуз1 науки, художш досягнення, певний продукт, важливий для сустльства. Творчкть вимагае неординарних гадход1в до виршення тих чп ¡нших проблем. Бона визначае розвиток сустльства на певному етат1 в перспектив!.
Для людини вирписння цих проблем е особиспсно творчим I суб'ективно вона його пфеживае як вщкриття, як створення оригшального продукту, як новий пщхщ до вщомого й невщомого. На пщтримку твфдження про те, що творч1сть е потребою, евщчить поява у людини почуття незадоволення, нудьги, припнченосп, коли вона пфебувае в одномаштних ситуациях, виконуе одномаштну нетворчу роботу. Отже, потреба у творчосп вимагае вщ людини урономанп'нення нею свое! д1яльносп, творения чогось нового, л мни того, що и оточуе, нового погляду на звичне. Таю внугршш енфпэдк™ процеси упродовж усього життя надають ш шли [ натхнення змшювати сфедовище: побугове, профеайне, особисте, ур¡311ома! 11тиюв ати його та вдосконалювати.
Сьогодш творч1сть (Я О. Понамарьов, В. О. Моляко, С. О. Сисоева та ¡н.) визначають як системне явище, яке включае певну сукупшсть взаемозв'язаних о знак 1 функцш, а саме: творч1 здШносп; творчий процес; ¡ндивщуальний розвиток творчих зд1бностей; якосп особистосп, що забезпечують творчу д1яльшсть. Розглянемо дещо детальшше щ ознаки 1 функцп:
1. Творч! зднбносп. Це вподобання людини, ¡нтфес до нового виду предмет!в або об'еотв \ д\I з ними, значна увага до певного кола об'екпв, знехтування уваги до ¡нших об'екпв 1 зосфедження I на вибраних, орипнальний пщхщ до стандартних завдань, намагання змшювати, реконструювати те, з чим доводиться зустр1чатися та ш.
2. Творчий процес. Це високий р1вень сприймання, уваги, мислення-уяви, висока сенсорна чутливкть, системи мислення та ¡н.
3. 1ндив1дуальннй ро^иток творчих зд1бностей. Це енфгетично-емоцшш показники, заткав лететь певною д1яльшстю, специф1чна:®ужешсть, сприйшння, спряшвашсть штереш та ¡н.
4. Якосп особистосп. що забезпечують творчу д1яльшсть. Це найбшьш вар1ативний компонент творчосп: адже скшьки продукт творчосп - стшьки I творщв: фупування цих якостей за провщною роллю у взаемоди пфшо! I друго! спгнальних систем мозку (художнш, сфеднш, 1 розумовий типи) як пфевага образного або словесного мислення чи Гх асимшящя, е найбшьш адекватними, на наш погляд. До цих якостей необхщно насампфед вщносити:
1нтелект. ДоСф \ розмшення кадр1в на основ 1 анкетного шдходу (належшеть до певного класу, наци', членство у престижних по.1игичних орган¡зашях та ¡н.) не передбачають оц1нку ¡нтелектуального пращвника. Такий пщхщ не мг не призвести до застою у вс1х еффах сустльства, наприклад в оевт.
В умовах демократичного сустльства людина е головним суб'ектом суспшьного професу, а й ¡нтелект (знания, в мши, навичкн; володшня технологами, методами,
методиками ращонально1 оргашзацп д1яльносп та ¡н.) розглядаеться як и ¡нтелектуальна власшсть своерщний товар, якимвонаволод1е. 1нтелект- це складний багатоплановий елемент у структур! особистосп, який включае:
• стшю розумов1 зд1бносп (здатшсть до анал1зу, синтезу, пор1вняння, з1ставлення, класиф1кацн та ш.);
• умшня творчо застосуватн отримаш знания;
• активну участь у сощокультурному житп;
• успштне пристосування до навколишнього середовища 1 життевих обставин;
• допитлишсгь, винахщливкть, кмтливктъ та ¡н.
Отже, ¡нтелект (розумшня, розсудок, шзнання) - це здатшсть людини до мислення у вищих теоретичних р1внях.
У структур! ¡нтелекту в изначають таю компонента, як словниковий запас, розумшня си ¡в. швндюсть мислення, легюсть опфування ¡нформащею, просторова оркнтащя, асощальна пам'ять, швндюсть сприймання, лопчне мислення.
3 ¡нтелектом псно пов'язаний ршень розумового розвитку (РРР) чи коефщент ¡нтелекту (10). Це показники творчих можливостей людини. За цими показниками можна судити, наскшьки вони е достатшми для засвоення нових знань \ вмшь, для виконання завдань у конкретнш професшнш д1яльносп. Сьогодш доведено:
- значний зв'язок \шня ¡нтелекту з вродженими (генетачними) задатками, матер1альним становищем родини, р1внем осв1та, профеаями батыав, типом школи, яюстю навчання I виховання у нш;
- залежшсть вщ м1сця проживания (у шського жителя бшьше розвиненим е вфбальний компонент ¡нтелекту, в сшьського - прикладний);
- зростання ¡нтелекту популяцп гад впливом сощального професу та пщвищення якосп освгги.
1нтелект можна вдосконалювати за рахунок фaктopiв сфедовища. У США, наприклад, впродовж приркт ¡нтелекту 1930-1980 рр. склав 7%. Вщповщних даних щодо Украши немае. Можемо лише припустита: недостатне фшансування освгги, науки, охорони здоров'я, культури не сприяе ниш шдвищенню |:пвня цього показника населения нашо1 держав и.
Який ¡нтелект повинно мата сусшльсгео, щоб бута життдцяльним? Д. Векслф (США), обстеживши 1700 ойО увпц 16-64 роки, дав такувиб1рку:
• дуже високий I високий ¡нтелект (130-120 батш) одфжали 8,9% опитаних;
• вщмшну норму й норму (119-90 бал1в) - 66,1%;
• занижену норму (89-80 бал1в) - 16,1%;
• фаничний клас м1ж зниженою нормою та ослаблении ¡нтелектом (79-69 бал1в) -
8,9%;
• з низьким ¡нтелектом (нижче 69 бал1в) - 16%;
• фаничний клас м1ж зниженим й ослаблении ¡нтелектом 1 низьким ¡нтелектом (79-69 бал1в \ нижче) - 8,9%.
Сусшльство може нормально розвиватися, коли приблизно 75% населения мае нормальний [ високий р1вш ¡нтелекту.
Таким чином, очевидною е виняткова важливклъ знания кер1вництвом будь-якого пщроздшу, наприклад дирекщею школи, ¡нтелектуальних можливостей кожного члена колективу. Пращвники з високим 1 дуже високим ¡нтелектом е безцшними кадрами.
Креатившсть. Уявлення про те, що ¡нтелект (його базов1 показники РРР, 10) визначае можливосп особистосп, сьогодш шддага ссрйознш корекци I доповненню. Дослщження ршня ¡нтелекту доповнюються дослщженнями ршня креативносп, що проявляемся у миcлeннi, сшлкуванш, у будь-яких видах д1яльносп.
Креатившсть - це зд1бшсть до творчосп, неспод1ваних 1 незвичайних р1шень, висока сприйнятливкть до нових щей, иодолання стфеотишв. Це здатшсть людини дивуватись \ вмшня знаходити ршення у нестандаргних ситуациях. П. Торренс (США) показав, що високий р1вень креативносп завжди пов'язаний з досягненнями в оргашзаторськш (управлшня, менеджмент), навчальшй [ професшнш д1яльносп. Високих усшх1в досягають лише т1, в котрих яких високий р1вень РРР, 10 доповнюються високими показниками креативносп.
300
НаукоЕ:! записки. Сер1я: Педагопка —2009 —№3.
1нтелект i креатившсть необхщно вщносити до найважливших творчих характеристик людини. Вони створюють hí6h каркас (основу) особистосп.
Чи пщдаеться креатившсть необхщному формуванню? Позитивну вщиовщь було одержано на ochobí результат спещально оргашзованого навчання з розвитку цього показника. Моделювання творчих Д1 й (особливо у сфер1 управлшня) засвщчило посилення у людини таких якостей, як вщкрттсть нов им щеям, допитлив1сть, винахщлив1сть, здатшсть до нестандартних pinieHb та ¡н.). При цьому позитивш результата були одержаш у poôori з учнями середнього i старшого шкшьного bíkv.
Отже, TBopnicTb е критер1ем та умовою особистосп. При цьому до найбшып суттевих ознак П творчого становления необхщно вщносити:
— ¡ндивщуал1зоване сирийняття предмет i явищ сипу;
— roTOBHicTb до сприйняття невизначеного, незвичного, нового;
— roTOBHicTb i ирагнення до створення нового та вдосконалення вщомого;
— тенденщю до пошуку глибинного зшсгу явища;
— захоплення креатив ним ставленням ycix сфф життед1яльносп конкретно! людини;
— пщпорядковашсть процесу творчосп bcíx иагачних процейв i психолопчних 3míctíb д1яльносп, що призводить ïx до ¡нтефаци, цшсносп й узгодженосп;
— прояв творчосп людини як на усвщомпюваному, так i неусвщомпюваному p¡BHÍ;
— roTOBHicTb пфеборювати ¡нтелектуальш трудноиц;
— пфеважну сионтаншсть прояву творчосп;
— забезпечення, так би мовити, пролонговано! креатив hoctí;
— налаштування oco6hctoctí на hobí творч1 життев1 дiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Одаренные дети / Ред. Г. 3. Бурменская, В. С. Слуцкий,- М.: Прогресс, 1991. - 380 с.
2. Позинкевич Р. А. Личность и общество. - Луцк, 1992. -149 с.
3. Словник ¡ншомовних oiíb / За ред. О. С. Мельннчука.-К: Головна редакщя УРЕ, 1977. -775 с.
4. Кравчук П. Ф. Формирование развитой личности студента. - К.: Вшца школа, 1984. -153 с.
5. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i пснхолопчний розвиток особистосп. - К.: Рад. школа,
1989.-608 с.
6. Чорна Л. Г. ТЪорче становления особистосп: природа, структура, функци // Практична исихолопя
та социальна робота. - 2008. - № 3. - С. 66-72.
Païca ПР1МА
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО МОБ1АЬНОГО ВЧИТЕАЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБАЕМИ
На ocHoei анализу науково-теоретичних nidxodie щодо педагогичного моделювання подаешься характеристика експериментальноï модет формування профеайно мобшьного фааеця початковоï oceimu. Розкрито принципи побудоеи модет, сукупшсть законошрних, функционально пое'язаних KOMnoHeumie, якл зумовлюють ïi резупьтатившсть за eidnoeidnux умов у логщ1 mдсистеми «бакалавр— uazicmp».
У сучасмй освггнш систем склалися розб1жносп м1ж зростаючими потребами сощально-педагопчно! фактики у формуванш профеайно мобшьно!, динашчно1, творчо!, вшьно миспячо!, вщкрита до 3míh особистосп та недосгатшми теоретичними, прикладними й експериментапьними можливостями иедагопчно! науки щ потреби задовольнити. Вихщ ¡з ситуаци, що склалася, дослщники (C.B. Бондареико. В.В. Давидов, Н. Г. Сатмша. Г.П. Щедровицький та ¡и.) вбачають у розробщ теоретичних концепщй, проекта их дослщжень на засадах системно-цшюного, акмеолопчного, аксюлопчного, особисп сио-opi ситое аного, особиспсно-д1яльшсного, компетентасного, ¡нгефативного методолопчного ищходш (В. П. Авдрущенко, I. Д. Бех, А. А Дфкач, В. В. Крижко, Н. В. Кузьм на, О. Я Савченко, В. О. Сластьошнта íh).
