CC BY
36
В. А. Дорошн
доктор с.-г. наук, професор ¡институту бюенергетичних культур \ цукрових буряюв НААН Украши
vladirnir.doronin@tdn.org.ua
УДК 633.63: 631. 531.12
Ю. А. Кравченко
кандидат с.-г. наук, с.н.с. 1нституту бюенергетичних культур \ цукрових буряюв НААН Украши
М. В. Бусол
старший науковий сшвроб1тник 1нституту бюенергетичних культур \ цукрових буряюв НААН УкраТни
В. В. Дорошн
молодший науковий сгпвроб1тник 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН Украши
С. М. Мандровська
старший науковий сшвроб1тник 1нституту бюенергетичних культур \ цукрових буряюв НААН УкраТни
ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГ11 ПРОРОСТАННЯ ТА СХОЖОСТ1
НАС1ННЯ СВ1ЧГРАСУ
А нотац¡я. СвЫграс (Рап/ситу У1гда1ит I.) для Укра/'ни - нова культура. Але вирощування п на деградованих землях з метою виробництва твердого палива е актуальним. Розмноження ща культури нас'шням е найсприятлив/шим способом. Нас'шня св'шграсу характеризуеться високим станом спокою /', особливо в'щразу п'1сля його збирання. Чинш методи визначення якост/' нас'шня не можуть бути використан/ для оц/нки ¡нтенсивност! проростання св 'шграсу, якому притаманний тривалий стан спокою. У статт/ висв/тлен/ способи визначення /'нтенсивност/ проростання та терм'шу обл/ку енергп проростання /' схожост/ нас'шня св/чграсу.
Встановлено, що попередне охолодження нас'шня та його терм/н значно впливали на штенсившсть проростання насшня. Нав'!ть охолодження упродовж чотирьох д/б забезпечило п'щвищення ¡нтенсивносл проростання на сьому добу п/сля с'тби за пророщування при пост'шн'ш температур/' 20°С на 15% поршня но з контролем. За пророщування нас'шня при перем 'шшй температур/' теля попереднього охолодження упродовж чотирьох д/'б на 10-ту /' подальш/ дати обл/'ку штенсившсть проростання була значно вищою, н'жза пророщування при постШшй температур/„ що зумовлено впливом понижено/ температури на стан спокою наання.
Датою обл/ку енергп проростання нас'шня прийнято м'ш'тальну к'тьюстю д/'б, упродовж яких проростае максимальна кшьюсть нас'шня культури. Тобто, терм!ном обл/ку енергп проростання нас'шня св 'шграсу встановлено 10-у добу п/сля його с'тби.
Ключов/ слова: штенсившсть проростання, терм1н обл/'ку, температура, охолодження нас/'ння, стан спокою, енерг'ш проростання.
В. А. Доронин
доктор сельскохозяйственных наук, профессор
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины Ю. А. Кравченко
кандидат сельскохозяйственных наук, с.н.с.
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины Н. В. Бусол
старший научный сотрудник
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО У HIВ Е PC ИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2015
64
B. В. Доронин
младший научный сотрудник
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины
C. Н. Мандровская
старший научный сотрудник
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭНЕРГИИ ПРОРАСТАНИЯ И ВСХОЖЕСТИ СЕМЯН СВИЧГРАСА
Аннотация. В статье освещены способы определения интенсивности прорастания и срока учета энергии прорастания и всхожести семян свичграса.
Установлено, что предварительное охлаждение семян и его срок значительно влияют на интенсивность прорастания семян. Охлаждение в течение четырех суток обеспечило повышение интенсивности прорастания на седьмые сутки после сева при постоянной температуре 20 ° С проращивания на 15% по сравнению с контролем. При проращивании семян при переменной температуре после предварительного охлаждения в течение четырех суток на 10-е и последующие даты учета интенсивность прорастания была значительно выше, чем за проращивания при постоянной температуре, что обусловлено влиянием пониженной температуры на состояние покоя семян.
Датой учета энергии прорастания семян принято минимальное количеством суток, в течение которых прорастает максимальное количество семян культуры. То есть, сроком учета энергии прорастания семян свичграсу установлено десятый день после его сева.
Ключевые слова: интенсивность прорастания, срок учета, температура, охлаждение семян, состояние покоя, энергия прорастания.
V. A. Doronin
Doctor of Agricultural Sciences, Professor
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
Y. A. Kravchenko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Researcher
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
M. V. Busol
Senior Researcher
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine V. V. Doronin
Junior Researcher
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine S. M. Mandrovska
Senior Research Fellow
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
DETERMINATION OF SVITCHGRAS SPROUTING ENERGY AND SEED GERMINATION
Abstract. Svitchgras (Panicumv virgatum L.) is a new crop for Ukraine. But its cultivation on degraded lands is important in order the solid fuels to produce. Reproduction of this crop by seed is most favorable way. Svitchgras seed is characterized by a high state of calm and especially immediately after harvesting. Current methods for the quality of seed determining cannot be used to assess the intensity of Svitchgras germination, which is inherent in long dormancy. The article highlights the ways to determine the intensity of sprouting and period of accounting of Svitchgras sprouting energy and seed germination. Seed pre-cooling and its term are significantly influenced on the intensity of seed germination. During the four days cooling is provided intensity of germination increasing on the seventh day after sowing by the sprouting at a constant temperature of 20 °C on 15% compared with the control. During four days seed germination at variable temperature after pre-cooling on the 10th and subsequent dates of accounting the intensity of germination was significantly higher than the germination at a constant temperature, due to the influence of low temperature on resting state of seed.
With the use of two methods the accounting date of sprouted seed that characterize its sprouting energy is determined. The basis is M.K. Fisova methodology of sprouting energy accounting period in which the vigor is determined by minimum number of days during of which the maximum number of culture seed is germinating. The 10th day after sowing is the term of Svitchgras seed energy of germination definition.
Keywords: intensity of germination, accounting time, temperature, seed cooling, resting state, energy of germination.
Постановка проблеми. Свнграс (Panicumv virgatum 1_.) - це прямостояча теплолюбива рослина схожа на кущовийзлак. ВСШАвикористовуетьсяякл1гноцелюлозна культура для вирощування бюмаси з метою виробництва енергм. Для Украши це нова культура. Але, вирощування свнграсу на деградованих землях, яких в УкраТж бтя 5 млн. га з метою виробництва твердого палива е актуальним. Розмноження ц1еТ культури насшням с найсприятлившим способом. У л1тературних джерелах майже вщсутня ¡нформацт щодо ц1еТ культури. Вщомо, що св1тчграс розмножуеться насшням \ кореневищем.
Насшня свнграсу характеризуемся високим станом спокою, особливо вщразу теля його збирання. Тому, схожють його може були лише 5%, а в польових умовах воно зовам не проростае. Враховуючи, що насшню свичграсу притаманний високий ршень стану спокою, нами проведено дослщження, яю його порушують \ сприяють пщвищенню ¡нтенсивносп проростання.
Стан спокою можна порушити р1зними способами, але бтьилсть з них фунтуеться на створенш стресових умов в перюд проростання насшня або ж до початку
його проростання. Наприклад, пщвищення ¡нтенсивносп проростання насшня свнграсу можливе мехашчними способами - проведениям скарис£нкаци [1], сортуванням за аеродинамнними властивостями [2] та питомою масою [3].
Якщо на насшш е речовини, що пригшчують його проростання, або насшня з твердою оболонкою, то його замочують. Для порушення стану спокою насшня овочевих \ кв1ткових культур та св1жоз1бране насшня пшениц озимоТ попередньо охолоджують за температу-ри 5-10°С, насшня тропшних та субтротчних культур -прогршають [4]. Стан спокою насшня деяких видш, яке не проростае зразу теля збирання, долають прогршан-ням упродовж 1-7 щб за температури 30-35°С [5]. 1сну-ють \ ¡ним способи порушення стану спокою насшня.
3 метою розробки методу визначення бюлопчно! схожосп насшня свнграсу програмою було передбачено вивчення впливу недостатнього та надмфного зволожен-ня ложа, пророщування за перемшноТта поспйноТ температури з попередшм охолодженням насшня, визначення оптимального термшу охолодження, а також встановлен-
№1, 2015
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
65
ня термшу облку енерги проростання та схожосп.
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. Над
розробкою методш визначення якосп насшня сшьсько-господарських культур працювали М. Юндрук, О. Слюса-ренко; В. Гечу; В. Маласай та ¡н. (сшьськогосподарсью культури) [6], А. Муаенко, В. Кузнечикова, О. Кобко, К. Бщуля (цукров1 буряки) [7], Доронш В.А., Кравченко Ю.А. та ¡ним (цукров1 буряки) [8]. Однак ц1 методи не можна використовувати для визначення якосп насшня св1тчграсу, якому притаманний тривалий стан спокою, а методи визначання якосп насшня ц1еТ культури, якш притаманний високий стан спокою в УкраТш не дослщжувалися.
Метою статп було розробити метод пророщування насшня свнграсу, який забезпечував би пщвищення ¡нтенсивносп його проростання та визначити термш облку енерги проростання та схожосп ц1еТ культури.
Методика дослщження. Дослщження проводили в лабораторп насшництва та насшнезнавства буряюв та бюенергетичних культур 1нсгитуту бюенергетичних культур \ цукрових буряюв упродовж 2011-2015 рр. У дослщах використане насшня теля первинноТ очистки.
Насшня пророщували в термостат! упродовж 28 д1б за постшноТ \ перемшноТ температури 10 \ 20±2°С та 20±2°С, за попереднього його охолодженш при температур! 10°С упродовж 4-14 д1б (температурний сгрес). Пщрахунок пророслого насшня проводили упродовж 28 д1б на 5-й, 7-й, 10-й, 14-й, 20-й та 28 день теля авби. Визначення термшу облку енерги проростання проводили за М.К. Ффсовою. Для вивчення впливу вологи на штенсившсть проростання його пророщували за р1зного стану зволоження ложа - вщ 15 до 35 мл/кювету води з ¡нтервалом 5 мл.
Статистичну обробку експериментальних даних здше-нювали методами дисперсшного \ кореляцшного аналЬ зш, викладених у Б.С. Доспехова [11] з використанням вщповщних комп'ютерних програм.
Результати дослщження. Одним з чинниюв, що може створювати стресову ситуац1ю для насшня е недо-статне або надмфне зволоження ложа за його пророщування. Встановлено, що найкраще проростало насшня св1тчграсу за вологосп ложа, яке створювали кшьюстю води вщ 20 до 30 мл/кювету. Як недостатне, так \ над-м1рне зволоження ложа за його пророщування впливало на штенсившсть проростання насшня але не було вирЬ шальним для значного зниження його стану спокою та збшьшення кшькосп пророслого насшня. Тому було проведено дослщження з впливу температурного режиму пророщування на стан спокою зародка насшня.
Встановлено значний вплив температури пророщу-
вання на штенсившсть проростання насшня свнграсу. За пророщування насшня при постшшй температур! на перших етапах воно ¡нтенсившше проростало, шж за перемшноТ температури (табл. 1).
Попередне охолодження насшня та його термш значно впливали на штенсившсть проростання. Нав1ть охолодження упродовж чотирьох д1б забезпечило пщвищення ¡нтенсивносп проростання на сьому добу теля авби за пророщування при поспйнш температур! 20°С на 15%, а на 10-у добу - на 25% пор1вняно з контролем (Н1Р05 = 4,1%). За пророщування насшня при перемшнш температур! теля попереднього охолодження упродовж чотирьох д1б на 10-ту \ подальцм дати облку штенсившсть проростання була значно вищою, шж за пророщування при поспйнш температур!, що зумовлено впливом понижено! температури на стан спокою насшня як в перюд охолодження, так \ в перюд його пророщування. Нашнтенсившше воно проростало за постшноТ температури пророщування теля попереднього його охолодження упродовж 14 д1б. Тому для визначення термшу облку енерги проростання насшня пророщували саме за таких умов.
За М.К. Ффсовою, термш облку енерги проростання визначаеться мЫмальною кшьюспо д1б, упродовж яких проростае максимальна кшьюсть насшня культури. Про-анал1зувавши ктьюсть насшня, з вщносно доброю ¡нтен-сившстю проростання, яке проросло упродовж 28 д1б за ц1ею методикою ми встановили, що на 10 добу проросло максимальна кшьюсть насшня - 32% з 37% мож-ливих. (табл. 2).
Аналопчш результати отримаш за анал1зування насшня з слабкою ¡нтенсившстю проростання. На 10-у добу проросло 16% насшня з можливих 18%. Саме цю дату ми прийняли за дату облку енерги проростання насшня свнграсу (табл. 3).
У вщеотках кшьюсть насшня свнграсу, що проросло на 10-у добу до загальноТ кшькосп, в середньому по вах повторениях, становила за пророщування насшня з вщносно доброю ¡нтенсившстю 86%, з слабкою ¡нтенсившстю - 89% (рис. 1).
Отже, дослщженнями встановлено, що пщрахунок енерги проростання насшня свнграсу необхщно проводи™ на 10-у добу теля його авби.
Висновки. Попередне охолодження насшня за понижено!'температури 10°С упродовж 14 щб \ подальше його пророщування за постшноТ температури 20°С забезпечило зниження стану спокою насшня \ пщвищення ¡нтенсивносп його проростання на 10-у добу з 15 до 61%.
На штенсившсть проростання насшня св1тчграсу ¡стотно впливали на початкових етапах проростання -
Таблиця 1
1нтенсившсть проростання насшня залежно вщ умов його пророщування
BapiaHT Проросло насшня, °/о, на добу
температура п ророщува н ня ГсЬактоо А1 термш охолодження, д16 за температури 10°С ГсЬактоо Б1
4-у 7-у 10-у 14-у 20-у 28-у
20°С без охолодження, контроль 0 12 15 19 22 22
4 9 27 36 38 39 39
7 27 36 40 41 42 43
14 58 59 61 62 63 63
за перемшноТ температури: 10°С - 8 годин, за 20°С 16 годин без охолодження, контроль 0 0 0 25 41 49
4 0 1 35 38 44 48
7 0 9 22 37 43 49
14 25 37 42 48 55 56
Н1Р05 заг 5,8 5,8 6,5 7,7 8,1 6,6
Н1Р05 фактор А, температура 2,9 2,9 3,2 3,7 4,0 3,3
Н1Р05 фактор Б, термш охолодження 4,1 4,1 4,6 5,5 5,7 4,7
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 66
№1, 2015
Таблиця 2
Визначення термшу облшу енергм проростання насшня ceinrpacy з вщносно доброю ¡нтенсившстю
проростання
Повтори ¡сть Проросло насшня, % на добу Дата облшу шеля авби за формулою Г. ninepa
5-у 7-у 10-у 14-у 20-у 28-у
1 8 21 23 25 26 27 16
2 10 25 28 30 31 32 16
3 10 28 33 36 38 39 16
4 19 32 36 38 40 40 16
5 17 35 38 42 44 45 16
середне -22 -28 32- 34- 36 37- 16
Таблиця 3
Визначення термшу облшу енергм проростання насшня ceinrpacy 3i слабкою ¡нтенсившстю проростання
Повтори ¡сть Проросло насшня, % на добу Дата облшу шеля авби
5-у 7-у 10-у 14-у 20-у 28-у за формулою Г. ninepa
1 8 21 23 25 27 27 16
2 1 9 11 11 12 12 16
3 1 12 14 15 15 15 16
4 1 12 15 15 17 17 16
5 3 18 17 19 20 20 16
середне 3- 14 -16 17- 18 18- 16
I добра ¡нтенсившсть G слабка ¡нтенсившстъ проростання
Проросло насшня, %
94 92 90 88 86 84 82 80
Повторения середне
Рис. 1. Проросло насшня на 10-у добу вщ за га льнем його кшькосп
температура пророщування, а в подальшому - охоло-дження насшня до його пророщування.
Термшом облку енергм проростання насшня свш-грасу можна вважати 10-у добу теля його авби. На цю дату облку отримано 88,0% пророслих насшин в1д загальноТ кшькосп схожого насшня, а на 20-ту добу все схоже насшня, практично, проросло. За таких умов пророщування на 20-ту добу отримано максимальну бюлопчну схож1сть. Можна вважати, що кшьюсть нормально пророслого насшня на десяту добу характеризуе його енерпю проростання, а на двадцяту добу - лабора-торну схож1сть.
/Нтература
1. International Rules for Seed Testing - ISTA, 1999. - 85 c.
2. ДоронЫ В.А. Яюсть наання свтграсу залежно вщ cnoco6iB його сортуван-ня/ Кравченко Ю.А., Бусол M.B., Доронш В.В. //ЗНП. - К.: 1БЮЦБ. - 2013. -вип. 19. - С. 28-32.
3. ДоронЫ В.А. Способи пщвищення якоси наання свтграсу / Кравченко Ю.А.,. Бусол М.В, Доронш B.B.// Бюенергетика. - 2014. - № 2. - С. 22-24.
4. 3,Sorten - und Saatgutrecht der Europäischen Union, Brüssel, Stand 19. 2003, 532 p.
5. Еленко E. Семеноводство и семенной контроль /Й. Бернат, В. Чех и др. // [перевод с чешского Г.Н. Мирошниченко]. - М.: Колос, 1981. - 335 с.
6. Методи визначення якостс ДСТУ 4138-2002. Наання стьськогосподарсь-ких культур [введ. з 01.01.2004 р.]. - К.: Держспоживстандарт УкраУни, 2003. - 173 с.
7. Методи визначення схожосп, одноростковосп та доброяюсностс ДСТУ 2292-93. НасЫня цукрових буряюв. [введ. з 01.01.1996 р.]. - К.: Держстан-дарт УкраУни, 1995. - 11 с.
8. ДоронЫ В.А. Удосконалення методу визначення схожосп наання цукрових буряюв / Кравченко Ю.А., Бусол М.В., ДоронЫ В.В., Бойко I.I. // Цукров! буряки - 2014. - № 6. - С.16-17.
9. Фирсова М.К. Семенной контроль./М.К. Фирсова. - М.: Колос, 1969. -С. 148-154.
10. Доспехов Б.С. Методика полевого опыта / Б.С. Доспехов.- M.: Агропро-миздат, 1985.-351 с.
References
1. International Rules for Seed Testing - ISTA, 1999. - 85 c.
2. Doronin V.A. Kravchenko Y.A. et al. Quality of svichgrass seed depending on methods of its sorting. - К .: IBKiTsB, 2013, no. 19, pp. 28-32 (in Ukrainian).
3. Doronin V.A. Kravchenko Y.A. et al. Ways of Svichgrass seed quality improving. Bioenergy, 2014, no. 2, pp. 22-24 (in Ukrainian).
4. Sorten - und Saatgutrecht der Europäischen Union, Brüssel, Stand 19. 2003, 532 p.
5. Elenka E., Bernat Q., Cech V. Et al (1981). Seed production and seed control [translated from Czech G.N. Miroshnichenko]. Moscow: Kolos, 1981. 335 p (in Russian).
6. State Standard. Methods of quality determining. DSTU 4138-2002. Crops seed. Kyiv: State Committee of Ukraine, 2003. 173 p. (in Ukrainian).
7. State Standard. Methods of similarity, monogermity and purity determining.
1
2
3
4
5
6
№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
67
DSTU 2292-93. Seed of sugar beet. Kyiv: State Committee of Ukraine, 1995. 11 p. (in Ukrainian).
8. Doronin V.A. Kravchenko Y.A.et al. The method for determining the sugar beet seed germination improving. Sugar beet, 2014, no 6. pp.16-17. (in Ukrainian).
9. Firsova M.K. (1969). Seed control / MK. Firsova. Moscow: Kolos, 1969. pp. 148-154 (in Russian).
10. Dospehov B.S. Methods of field experience (1985). Moscow: Agropromizdat, 1985. 351p.(in Russian).
Т. О. Шуте H КО УДК 633.63:631.531.1:631.55.004.16
1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН УкраТни tayal979@ukr.net
ВПЛИВ СПОСОБ1В ЗБИРАННЯ НАС1ННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В НА ФОРМУВАННЯ ЙОГО УРОЖАЮ ТА ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ
Анотац'т. Стаття присвячена вивченню ефективносл застосування прямого комбайнування (однофазний споаб збирання) наанниюв цукрових буря юв п'юля х/м/чного п'щсушування росл и н десикантом Раундап, зокрема його вплив на яюсн/ показники наання.
Досл'щження проводили в умовах БтоцерювськоТ доел ¡дно-селе кшйноТ станцп та досл'щних станц'ш мереж/ 1нституту бюенергетичних культур та цукрових буряюв НААН в 2002, 2004-2005, 2010, 2014 роках.
Встановлено, що за двофазного / однофазного способ/в збирання з використанням десикацп урожайн'ють наання була вищою, а його втрати меншими, пор/вняно з двофазним способом без десикацп. В середньому за роки дослщжень п'щвищення урожайност/ наання становило 0,08-0,16 т/га, а втрати зменшилися на 0,05-0,16 т/га. Доведено, що однофазний споаб збирання наанниюв цукрових буряюв сприяе збереженню вирощеного б'юлопчного врожаю наання / його поавних якостей.
Ключов/ слова: однофазний споаб збирання наанниюв, десиканти, Раундап, х/м/чне п 'щсушування наанниюв. Т. А. Шутенко
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины
ВЛИЯНИЕ СПОСОБОВ УБОРКИ СЕМЯН САХАРНОЙ СВЕКЛЫ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЕГО УРОЖАЯ И КАЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ
Аннотация. Статья посвящена изучению эффективности применения прямого комбайнирование (однофазный способ уборки) семенников сахарной свеклы после химического подсушивания растений десикантом Раундап, в частности его влияния на качественные показатели семян.
Исследования проводились в условиях Белоцерковской опытно- селекционной станции и опытных станций сети Института биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН в 2002, 2004-2005, 2010, 2014 годах. Установлено, что при двухфазном и однофазном способах уборки с использованием десикации урожайность семян была выше, а его потери меньше, по сравнению с двухфазным способом без десикации. В среднем за годы исследований повышения урожайности семян составило 0,08-0,16 т/га, а потери уменьшились на 0,05-0,16 т/га. Доказано, что однофазный способ уборки семенников сахарной свеклы способствует сохранению выращенного биологического урожая семян и его посевных качеств.
Ключевые слова: однофазный способ уборки семенников, десиканты, Раундап, химическое подсушивания семенников.
T. A. Shutenko
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
THE INFLUENCE OF HARVESTING METHODS OF SUGAR BEET SEEDS ON THE FORMATION OF YIELD AND QUALITY PARAMETERS
Abstract. The article is dedicated to studying of an effectiveness of direct harvesting by straight-combine method (singlephase harvesting) of sugar beet seeds after chemical drying of plants by the desiccant Roundup, including an impact on quality characteristics of seeds.
The study was conducted in conditions of Bilotserkivska experimental and breeding station and experimental stations
belonging to the network of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of NAAS in 2002 - 2005, 2010, 2014.
It has been found that upon two-phase and single-phase harvesting methods with use of desiccation the yield of seeds was
higher, and the losses of yield lesser in comparison with two-phase method without desiccation. At an average, within years
of research an increase in seed yield was 0,08-0,16 t/ha and a decrease in losses was 0,05-0,16 t/ha.
It has been proved that the single-phase method of harvesting of sugar beet seeds contributes to the preservation of
biological yield of cultivated seeds and its sowing characteristics.
Keywords: single-phase harvesting seeds , Roundup, desiccants, chemical drying seed.
Постановка проблеми. Отримання високих та спй-ких врожаТв наання цукрових буряюв високоТ якосп обумовлено не тшьки прийомами виробництва маточних буряюв та наанниюв, але \ значною мфою вибором опти-мальних строюв та використанням досконалих способш збирання наання.
За вирощування наання цукрових буряюв виникае наука проблем ¡, особливо при Тх збиранш, пов'язаних з нершномфшетю дозршання наання як на одному наемнику, так \ в цшому на дшянш пбридизаци, а також у
зв'язку з наявшетю на рослинах тд час збирання значноТ юлькосп Бологого наання та наявносп зелених листюв та стебел з пщвищеною волопегю.
Анал1з останшх дослщжень \ публшацш. На сьо-годш збирання наанниюв проводять двома способами. Найбшьш пошириний споаб - двофазний, який включае таю операци: скошування наанниюв у фаз1 повно! стиглосп наання, укладання Тх у валок, теля тдеихання рослин (тд дгёю сонця \ пов1тря) пщбирання з валюв та обмолот Тх комбайном [1]. Недолгом цього способу е те,
№1, 2015
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
