CC BY
7
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.2
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 631.62 Доц. В.В. Чаплик, канд. мед. наук; здобувач Т.Р. Машталер;
здобувач Л.1. Дудко - Львiвський НМУ м. Д. Галицького
ВИЖИВАННЯ ЛЮДЕЙ У М1СТАХ П1Д ЧАС СТИХ1ЙНИХ ЛИХ
Доведено, що тд час стихшних лих мюто небезпечнiше для населення, шж сiльська мiсцевiсть. Емоци людей у надзвичайних ситуащях призводять до простих, прямолшшних рiшень з частими помилками. Найбшьшою загрозою для населення е не стихiйне лихо, а непродумаш i неадекватнi вчинки самих постраждалих.
Ключов1 слова: стихiйнi лиха, поведшка людей, надзвичайна ситуацiя.
Мюьке середовище, незважаючи на наявшсть значноi кшькосп на-дшних буд1вель, сховищ 1 численних спещальних служб, вщповщальних за безпеку 1 порядок, розгалужену мережу комушкацш транспорту 1 зв'язку, у випадку виникнення екстремальних ситуацш, може бути ненадшним 1 непе-редбачуваним пор1вняно з сшьською мюцевютю [3, 4]. Це зумовлено висо-кою щшьтстю населення 1 буд1вель у мют1, значною кшьюстю транспорту та низькою пропускною здатшстю транспортних мапстралей. У раз1 виникнення на урбашзованш територii екстремальних ситуацш, особливо глобального характеру, можлива панiка, транспорты затори, стихiйний i хаотичний рух постраждалих. Тому у випадку виникнення на територи мюта надзвичайних ситуацш, насамперед потрiбно сподiватись на себе, збер^аючи при цьому здоровий глузд i не втрачаючи над собою контролю.
Значна частина територii Украши сейсмонебезпечна, на нiй можливi землетруси рiзноi сили. Так, у Криму можливi землетруси до 9 балiв за шкалою Меркаллi та Рiхтера, у пiвденно-захiдному регiонi - 7 балiв, у централь-них областях i у Киевi - 4-6 балiв, на сходi Украши - 4 бали [2, 5]. Шд час землетрусiв у 7 балiв, який можливий на нашш територii, людинi дуже важко втриматись на ногах, можлива велика кшьюсть загиблих i загальна панiка, виникають значш руйнування будiвель i з'являються великi трiщини в землi, зазнають пошкодження трубопроводи пiд землею тощо.
Основнi правила поведiнки людей тд час землетрусу такi: 1) збершати спокш, тверезий глузд i не шддаватись панiцi; 2) якщо землетрус застав люди-ну у примщенш, то треба заховатися пiд столом бшя несучих стiн або дверей, оскшьки особливо небезпечним е падшня внутрiшнiх стiн чи стелi; 3) не мож-на виходити на балкон, перебувати бшя вiкон; 4) потрiбно вимкнути усi елек-троприлади, перекрити доступ до газу, закрити водопровщш крани; 5) не мож-на користуватись сiрниками чи будь-якими шшими джерелами вогню; 6) шсля закiнчення перших поштовхiв необхiдно покинути примщення; насамперед, потрiбно вивести д^ей, лiтнiх людей та вагiтних жшок; 7) бажано взяти iз собою предмети першо!" потреби, документи та цшт речi; 8) виходячи з примь щення, у жодному разi не можна користуватись лiфтом, спускатись треба сходами, притискаючись спиною до стши; 9) потрiбно вiдiйти на значну вiдстань вщ будiвель, лiнiй електропередач, стовпiв, башт, моспв i т. iн.
2. Еколопя довкiлля
61
Основну загрозу в громадських мюцях у момент шдземних поштовхiв становить натовп, який у пашщ може рухатись в будь-якому напрямку. У такому випадку потрiбно знайти безпечний вихщ, ще не помiчений натовпом, при цьому потрiбно уважно стежити, щоб не опинитись мiж натовпом та перешкодою. Якщо людина знаходиться в центрi натовпу, то вона мае схрести-ти руки на живот^ щоб запобiгти перелому ребер i не пошкодити внутрiшнi органи, та намагатися встояти на ногах, бо в шшому випадку найменшо! мо-жливостi пiднятися не буде.
Якщо землетрус застав людину в автомобш, то в жодному разi не можна зупинятись пiд мостом, лшею електропередач i бiля висотних будь вель. За першо! нагоди автомобшь потрiбно припаркувати на вщкритш мюце-востi, не створюючи перешкоди iншим транспортним засобам, вийти з нього i далi рухатись пiшки.
Якщо ви опинились пiд уламками будiвлi, то, насамперед, потрiбно ощнити ситуацiю, не занепадати i вiрити, що допомога прийде обов'язково. Варто пам'ятати, що людина здатна жити без води один тиждень, без -один мiсяць. Треба намагатися будь-яким способом дати про себе знати ря-^вникам, використовуючи, за змогою, свiтловi та звуковi сигнали, наприк-лад: стук по трубах чи по стшах, перюдичш крики i т. iн.
Зусилля вшх людей, якi уцiлiли тсля землетрусу i не мають ушко-джень, повиннi бути спрямованi на розшук, вивiльнення з-пiд завалiв та на-дання першо! медично! допомоги постраждалим. Пiд час проведення ряту-вальних робiт потрiбно дотримуватись правил особисто! безпеки. Якщо землетрус застав людину у мют^ то найкраще рiшення - залишити будiвлю, вщ-бiгти вiд будинку на середину вулищ або в будь-яке вщкрите мiсце.
Зазначимо, що потрапивши в екстремальну ситуацiю, постраждалi по-виннi заспоко!тись, тверезо оцiнити обстановку та обрати найбезпечшшу ль шю поведiнки. Емоци в надзвичайних ситуащях призводять до простих, пря-молшшних рiшень зi значною кiлькiстю помилок. Чисельш випадки сти-хiйних лих доводять, що часто найбшьшу загрозу для постраждалих становить не сама подiя, а запрограмованi неправильш ди потерпiлих. Швидкi, але бездумш ди i вчинки можуть не тшьки не полегшити, а й попршити 1хне становище, наприклад: пашчна втеча з мiсця стихшного лиха може спричинити травми як наслiдок, зниження рухово! активностi людини.
Будь-яку небезпеку потрiбно сприйняти спочатку загалом, потiм до-цшьно 11 розчленувати на складники, визначивши, що загрожуе життю людей в конкретний момент, чи в майбутньому [1]. Шсля цього стае зрозумшо, що мае робити людина даль Для припинення можливо! пашки i безладдя в зонi стихiйних лих повинш працювати керiвники груп постраждалих. Вони мають ставити конкретш, зрозумш всiм завдання i вiддавати накази короткими кими фразами. Неприпустимо дискутувати у зош стихiйного лиха.
Евакуащю iз зони стихiйного лиха варто здшснювати поетапно. Спочатку треба максимально швидко знайти умовно безпечне мюце, а вже там ви-значити найбезпечнiшi зони, обрати маршрут руху, перевiрити наявнiсть спо-рядження i майна. Потiм доцшьно добратися у гарантовано надiйну зону. Коли безпосередня загроза для життя людей минула, треба уважно оглянути вшх по-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
терпших {, за змогою, надати невiдкладну медичну допомогу. Варто пам'ятати, що у надзвичайних ситуацiях до трагiчних наслщюв можуть призвести як сер-йозш рани i кровотечi, так i занедбанi легк форми тiлесних ушкоджень.
Разом iз наданням першо! медично! допомоги потрiбно побудувати найпростiший притулок, який захистив би постраждалих вщ виру, снiгу, опа-дiв, прямих сонячних промешв та iнших несприятливих чинниюв. У екстре-мальних умовах переохолодження або переев органiзму може розвинутися дуже швидко. Якщо вчасно не захистити постраждалих вщ впливу несприятливих кшматичних чинниюв, то через 30-40 хв., можливо, доведеться усува-ти наслiдки переохолодження чи перерву (обмороження, загального переохолодження, теплових, сонячних ударiв), що потребуе значних матерiаль-них витрат i часу. З iншого боку, може трапитись так, що запiзнiла медична допомога вже не врятуе людей.
Особливо важливим е захист вщ негоди ослаблих учасникiв групи, по-ранених, дiтей i жiнок. Сильш, добре екiпiрованi чоловiки, недооцiнивши вплив кшматичних умов, не вважають 1х небезпечними для iнших постраждалих. У такш ситуацй потрiбно: по-перше, спорудити найпростший вггро-снiго-сонцезахисний притулок, незалежно вiд суб'ективно! оцiнки стану погоди; по-друге, поруч iз тимчасовим потрiбно почати будiвництво кашталь-ного притулку.
Мiсцевiсть, де було стихшне лихо, треба ретельно обшукати. Потрiб-но зiбрати втрачене обладнання i випадковi предмети, якi можуть знадобити-ся в надзвичайнiй ситуацй, усi речi скласти в одному мiсцi i розсортувати. Майно треба спакувати або поскладати в безпечному легкодоступному мющ. Усi речi, одяг, обладнання та шше особисте майно, предмети особисто! гь гiени, за умов надзвичайно! ситуацй стають громадським майном i викорис-товуються вщповщно до потреб групи, а не за бажанням власниюв. Будь-якi особист дрiбнi речi у надзвичайнiй ситуацй можуть знадобитися. Уся !жа, вода, врятоваш продукти (зокрема цукерки, шоколад та сухар^ збирають до одного мюця з метою !хнього подальшого перерозподiлу i цiлеспрямованого використання. З ушх зiбраних продуктiв формують недоторканий продукто-вий запас, самовiльне використання якого категорично заборонене.
У найближчi години шсля стихiйних лих потрiбно визначитись, яко! тактики мають дотримуватися постраждалi - активно! чи пасивно!'. Вiд при-йнятих рiшень залежать всi подальшi дй групи, але в жодному разi виживан-ня не повинно набувати стихшних форм.
Лггература
1. Гайчеико В.А. Основи безпеки життед1яльност1 людини / В. А. Гайченко, Г.М. Коваль. - К., 2004. - 428 с.
2. Дубицький А.Ю. Медицина катастроф / А.Ю. Дубицький, 1.О. Семенов, Л.П. Чеп-кий. - К., 1999. - 384 с.
3. Казаков Б. Оргашзащя та проведення аваршно-рятувальних роб1т на житлових будь влях 1 спорудах / Б. Казаков, Е. Чадов // Надзвичайна ситуащя. - 2007. - № 6. - С. 44-49.
4. Панкратов О.М. Безпека життед1яльносп людини у надзвичайних ситуащях : навч. поабн. / О М. Панкратов, О К. М1ляев. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 356 с.
5. Черняков Г.О. Медицина катастроф / Г.О. Черняков, 1.В. Кочш, П.1. Сидоренко. - К., 2002. - 350 с.
2. Еколопя довкшля
63
Чаплык В.В., Машталер Т.Р., Дудко Л.И. Выживание людей в городах при стихийных бедствиях
Доказано, что во время стихийных бедствий город более опасен для населения, чем сельская местность. Эмоции людей в чрезвычайных ситуациях приводят к простым, прямолинейным решениям с частыми ошибками. Наибольшей угрозой для населения является не стихийное бедствие, а непродуманные и неадекватные поступки самих пострадавших.
Ключевые слова, стихийные бедствия, поведение людей, чрезвычайная ситуация.
Chaplyk V.V., Mashtaler T.R., Dudko L.I. People's survival in cities during natural calamities
It is shown, that during natural calamities a city is more dangerous for citizens than a rural area. People in a state of emotional emergency take simple, straightforward frequently mistaken decisions. Unconsidered and inadequate actions of the victims are the main danger to people's lives.
Keywords: natural calamities, people's behaviour, state of emergency.
УДК 630*27 Д-р габ. В. М1хальцев1ч1; доц. У.Б. Башуцька2, канд. с.-г. наук;
д-р габ. C. Станковсм1; acnip. М. Романовскi1
РЕЗУЛЬТАТЕ ВПЛИВУ ЛЕТКОГО ПОПЕЛУ НА ЗАГАЛЬНУ К1ЛЬК1СТЬ БАКТЕР1Й, АКТИНОМ1ЕТ1В ТА ГРИБ1В У ГРУНТ1
Обгрунтовано вплив доломггового вапна i леткого попелу з антрациту у поед-нанш i3 мшробюлопчним препаратом ЕМ-1 на загальну кшьюсть бактерш, грибiв й актиномщетсв у грунта Встановлено, що внесення у грунт долом^ового вапна спри-чинило збшьшення загально'1 кшькосп актиномщетсв у грунт! Чггюше збшьшення кшькосп мiкроорганiзмiв виявлено у грунтах, в яю вносили леткий пошл та мшробь олопчний препарат ЕМ-1.
Ключов1 слова: леткий пошл, бактерп, гриби, актиномщети.
Introduction. Fly-ash, as a main component of combustion wastes, is a source of onerous environmental pollution, first of all due to its dusting properties and heavy metal migration. Enormous quantities of these wastes have been being collected at waste sites excluded from agricultural and silvicultural use. One of disposal methods with respect to fly-ash resulting from combustion of hard coal is its agricultural utilisation. Since fly-ash itself is not an environment favouring development of microorganisms due to its physicochemical properties (e.g. very high pH, no organic matter), it is being enriched with various types of organic raw materials (e.g. fermented sewage sludge, straw, effective microorganisms EM) which are not only a source of nutrients for plants but can also increase soil biological activity [Baran et al. 1993, Bielinska et al. 2008, Jasiewicz et al. 2007, Krzywy et al. 2008, Mau 2003, Wieczorek et al. 2005]. The present study aimed at determining the after-effect of fly-ash on the total number of bacteria, fungi and actinomycetes in soil under field conditions.
1 West Pomeranian University of Technology, Poland
2 NUFWT of Ukraine, L'viv
