CC BY
17
stratified regions of plywood in the early stages of production. The advantages of using the method of free oscillations in comparison to other methods - the ability to control product at the different stages of production, testing of materials with high damping of elastic waves, and finding defects in significant depth, are described. It is revealed that in the control of bundle defect of plywood material the output signal of shock sensor is influenced by the area (S), the depth (H) and location of occurrence of the defect.
Keywords: plywood, flaw detection, the method of free oscillations, bundle, area, depth, the place of the defect occurrence.
УДК 614.8:504.4:351.862 Ст. викл. Т.М. Гончар, п/п-к сл. цив. захисту -
Львiвський ДУБЖД
ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ КАТАСТРОФ В УКРА1Н1 ТА ЗАСОБИ РЕАГУВАННЯ НА НИХ
Наведено деяю особливост прогнозування переб^у катастроф в Укра'ш та засоби реагування на них. З'ясовано, що дослщження причин виникнення небезпек i катастроф, !'х характеристик, особливостей впливу на людей сприяють розробленню ефек-тивних заходов захисту, що спрямоваш на забезпечення нормально'! життедшльност особи, суспшьства держави. Управлшня безпекою та стшюстю функцiонування систе-ми "людина - життеве середовище" залежить вiд глибини прогнозу сощально-еконо-мiчиих наслiдкiв небезпечних ситуацiй та своечасного планування й виконання низки попереджувальних i захисних заходiв.
Встановлено, що проблема захисту вiд небезпечних природних i техногенних про-цеав, як правило, зводиться до вжиття локальних заходiв щодо захисту людей, будь вель, пiдприемств i т. ш. Однак нинi ефективних результапв можна досягти тiльки за умови проведения комплексно'! системи попереджувальних та захисних заходов, як спрямованi на охорону уие! сукупностi об'ектгв, що становлять середовище життедiяль-ностi людини.
Ключовг слова: катастрофи в Укра'ш, прогнозування катастроф, прогноз сощаль-но-економiчних наслiдкiв, захист вiд небезпечних природних i техногенних процесiв, ефективнi заходи захисту населення, попереджувальнi та захисш заходи, середовище життедiяльностi людини.
Вступ. Людство ще на зорi свого кнування прийшло до висновку, що руйшвним силам природи й шшим небезпекам, зокрема й техногенного та вшськового характеру, найкраще протистояти, об'еднавшись у колективи i спiльноти. Понад це, можна стверджувати, що ця обставина стала одшею з причин виникнення держав та шперш загалом [1].
Розглядаючи цю проблему в кторичному планi, неважко пом^ити тен-денцда, згiдно з якою на початку такого об'еднання основну увагу придiляли захисту населення, збереженню матерiальних i культурних ценностей вiд военних небезпек [5, 7]. Однак, у мiру розвитку цившзацп, технiчного прогресу, роль i вплив держав стали неухильно зростати як у забезпеченш захисту населення, так i певних територiй вiд стихiйних лих, аварiй, природних, техногенних i еко-логiчних катастроф. Вважають [2], що катастрофа - це велика аварк, подк чи лихо, яю призвели до людських жертв, завдали шкоди здоров'ю людей або спричинили руйнування й знищення об'ектiв, матерiальних цiнностей у значних розмiрах, а також завдали серйозного збитку навколишньому середовищу.
Чимало катастроф природного та техногенного характеру, юльккть яких щороку збiльшуеться, а також небезпек вшськового характеру та 1хш масштаби
спричиняють негативный вплив на соцiально-економiчний розвиток держав. Зазначеш подii залучили чималу кшьккть високорозвинених держав, а також досягли такого розмаху, що почали пом^но позначатися на територiальнiй без-пещ цих держав i, передусiм, iхнього населення [14, 15].
З огляду на це, сьогодш проблема захисту населення й територш вiд катастроф рiзного характеру стала вельми актуальною i в бiльшостi краш свiту набула державного значення [16]. При цьому основними цiльовими завданнями [8], реалiзованими державами у щй сферi, е:
• забезпечення гарантовано1 безпеки та умов нормально!' життедшльноси особи, сусп1льства, держави, вс1х ц соц1ально-економ1чних та 1нших структур за будь-яких загроз 1 вплив1в р1зного характеру, п1дтримання допустимого р1вня ризику виникнення катастроф 1 зменшення !х масштаб1в;
• п1дтримка постшно! готовност1 держави 1 вс1х ц структур до оперативного ре-агування на виникаюч1 загрози катастроф 1 до лшвщацп !х насладив;
• оргатзащя та зд1йснення комплексного захисту населення й територш у раз1 виникнення катастроф р1зного характеру та лшвадацп !х насладюв;
• надання допомоги в рамках м1жнародного сшвробггництва державам, як1 зазнали впливу катастроф.
Ще наприкшщ XX ст., у зв'язку зi швидким зростанням кiлькостi виникнення небезпек i катастроф, насамперед природного та техногенного характеру, у багатьох державах св^у прийшли до висновку, що для усшшно! боротьби з ними також потрiбна цiлеспрямована державна полтка [2]. В Украiнi, для убезпечення своiх громадян вiд природних, техногенних та iнших небезпек i загроз, створено систему вiдповiдних оргашзацшних структур, спецiальних сил i засоб1в [4], якi покликанi вирiшувати завдання попередження та лiквiдацii над-звичайних ситуацiй, зумовлених рiзними катастрофами.
1. Вплив катастроф на сощально-еконо)шчний розвиток Украши
Завдяки соцiальному та економiчному прогресу i науково-технiчнiй революций що вiдбулися в останнi десятилггтя, свiт радикально змiнився [1]. 1с-тотно покращилась якiсть життя людей, зокрема зросли добробут, р1вень охоро-ни здоров'я, умови працi, р1вень освiти, сощально! забезпеченостi, культури. Небачено зросли масштаби виготовлення продукцп промисловост та сiльсько-го господарства, що забезпечили належний добробут населення, особливо в розвинених крашах. Розвиток комушкацш та глобально! мережi 1нтернет знач-но зблизили краши i континенти.
Разом з тим прогрес, пiднявши людину на його сучасний рiвень, виявив свою зворотну негативну сторону, пов'язану з виснаженням ресурсних можли-востей Землi, екстенсивним характером експлуатацц цих ресурсiв, перенаселен-ням, кiлькома кризовими явищами у сощальнш сферi, зумовив появу велико!' кшькосп небезпек i загроз рiзного характеру [3]. Внаслвдок цього в житт сучас-ного людства дедалi бшьше турбот, пов'язаних iз подоланням рiзних кризових явищ, що виникають у ходi розвитку земноi цивiлiзацii, запобканням можли-вим катастроф, лiквiдацiею !х наслiдкiв.
Наприклад, за даними ООН, станом на кшець 2014 р. у багатьох крашах свiту природш та техногеннi катастрофи завдають збитюв, що становлять приб-лизно 2-4 % валового внутртнього продукту (ВВП) держави. В УкраЫ щорiч-
нi витрати тiльки на лiквiдацiю наслiдкiв Чорнобильсько1 катастрофи щорiчно перевищують 2 % загального обсягу виробленого ВВП [11].
Що року в УкраЫ вщбуваеться близько 140-150 техногенних аварiй i катастроф регiонального i державного рiвня. Орiентовна структура надзви-чайних ситуацш техногенного характеру мае такий вигляд: аварп з викидами НХР - 4 %, пожежi й вибухи - 19,5 %, транспортнi аварп - 17,7 %, аварп на системах життезабезпечення - 17,3 %, аварп на радiацiйних об'ектах - 8,4 %, аварп на комунальних системах та очисних спорудах - 17,3 %, надзвичайнi си-туацп на об'ектах iнших видiв - 15,8 %. Експерти Украши встановили, що що-рiчнi народногосподарськi втрати вщ аварiй становлять 140-150 млн грн.
Рiзнi катастрофи з кожним роком проявляють дещо негативнiший вплив на соцiально-економiчну обстановку. Зростання кшькосп катастроф i !х мас-штабiв, посилювання наслiдкiв i масштабiв впливу аномальних природних явищ, масовi випадки небезпечних iнфекцiйних захворювань i харчових от-руень досягли такого розмаху, що почали помггно позначатися на безпещ держав i "хнього населення. На рис. 1 представлено свггову тенденцш зростання масштабiв надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру, зумов-лених рiзними катастрофами. Вважають [2], що надзвичайна ситуацiя - це обстановка на конкретному об'екл, територп (акваторп), що склалася внаслщок аварп, небезпечного природного явища, катастрофи, стихiйного чи iншого впливу, як можуть спричинити або призвели до людських жертв, заподiяли шкоду здоров'ю людей або навколишньому середовищу, значнi матерiальнi збитки та порушення умов життедiяльностi людей.
Рис. 1. СвШова тенденщя зростання масштабiв надзвичайних ситуацш
Останш ктька десятилiть можуть увшти в iсторiю людства як роки, тд-данi небувалим за масштабами катакизмами природного, техногенного та вшськового характеру. Свiтовi вiйни, стихшш лиха, техногеннi катастрофи не ттьки забрали життя багатьох десяткiв тисяч людей i завдали величезних мате-рiальних збиткiв, вони поставили питання про можливiсть подальшого розвит-ку цивiлiзацil. Причому на початку XXI ст. загрози набули вже комплексного характеру [13], який проявляеться:
• у взаемозалежност1 природних, техногенних, пол1тичних, економ1чних, сощаль-них, еколог1чних 1 науково-техшчних ризик1в1;
• у зростанш масштаб1в надзвичайних ситуац1й, що виникають;
• у загостренн1 старих 1 появ1 нових нетрадиц1йних вид1в небезпек (в шформа-ц1йн1й, б1олого-соц1ально'! та технолопчнш сферах та 1н.).
1 Ризик - усвщомлена небезпека (загроза) настання в будь-якш системi негативно! поди з певними в чаа та просторi наслiдками.
Комплексний характер сучасних загроз, 1'х глобальний характер вимага-ють нових пiдходiв до забезпечення безпеки1 кра'н i регюшв, у зв'язку з чим спостеркаеться цiлий комплекс iнтеграцiйних процесiв у сферi забезпечення населения [12]. Бшьшкть держав свiту розглядае цю проблему сьогодш як важ-ливий елемент забезпечення нацюнально! безпеки [17].
Людство з давшх часiв не тшьки фiксуе, а й вивчае природу катастроф, що вiдбуваються [10]. Це дае змогу особ^ суспiльству, державi знаходити тех-нiчнi та оргашзащйш засоби i методи вирiшення цих проблем, що забезпечуе неухильний розвиток цившзацл. Якщо ж суспiльство своечасно не знаходить або об'ективно не може дати ефективно!' вiдповiдi на наявш загрози, то постiйно виникатимуть й новi катастрофи i стихшш лиха, конфлiкти i безладдя, революций заколоти або акти тероризму [11]. Загалом, вiдбуватиметься все те, що по-рушуе i руйнуе безперервнiсть розвитку i цiлiснiсть соцiально-економiчних i полiтичних систем - вщ населених пунктiв i регiонiв кра'ни до держав i 1х сшльнот, аж до свiту загалом [3].
Ощнювання потенцiйних збиткк вiд катастроф потрiбно проводити на стадкх передпроектних i науково-дослiдних розробок [11] шд час вибору прь оритетних заходiв захисту конкретно!' дшянки територii, шд час обгрунтування вибору варiантiв розташування мiського будкництва на територ1ях з екстремаль-ними природними умовами, шд час розроблення генеральних планiв мкт, проекта забудови, пропозицiй щодо розширення, реконструкцц та технiчного переоз-броення пiдприемств, пiд час розроблення схем шженерного захисту територiй.
Вибираючи варiант найефективнiших попереджувальних i запобiжних заходiв потрiбно враховувати суму ^естицш та величину збиткк, яких вдасть-ся уникнути внаслiдок 1х реалiзацii (за вiдсутностi можливостi повного захисту). Попереджувальш та захиснi заходи [10], а також засоби забезпечення безпеки мають бути спрямоваш на:
• попередження чи лшвщащю небезпеки шляхом усунення джерела и виникнен-ня або вiддалення його на безпечну вщстань;
• захист людини вiд небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) шдивь дуальних заходiв захисту, а також страхування в разi робiт у небезпечних зонах;
• використання техтчних i конструкторських засобiв пiдвищення безпеки, що дають змогу автоматизувати та роботизувати небезпечт виробництва, застосо-вувати дистанцшне керування, автоматично приводити в дто засоби захисту, пiдвищувати надштсть роботи машин, механiзмiв, устаткування;
• розроблення вщповщно! нормативно-правово! бази, спрямовано! на формуван-ня концепцп безпеки та створення безпечних i нешюдливих умов життед1яль-ностi;
• проведення строгого нагляду та контролю за виконанням вiдповiдних законiв, постанов, правил, положень, яю регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життед1яльностц
• розроблення системи запобтання та реагування на надзвичайнi ситуацп, планiв щодо захисту населення у разi стихшних лих, аварiй i катастроф;
1 Безпека - стан захищеностi особи, суспшьства, держави i середовища життедшльнот вiд внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз i небезпек.
• забезпечення медико-гiгieнiчних умов для пiдтримання на надежному рiвнi здо-ров'я людей.
Зауважимо, що перерахованi заходи щодо убезпечення населення й те-риторiй, запобiгання катастрофам та шшим лихам планують i здiйснюють у рiз-них кра'нах, зокрема i в Украiнi [2]. Щ заходи реалiзуються з урахуванням характеру можливих катастроф, причин !х виникнення та впливу на сощально-економiчну обстановку держави, суспшьства та особи.
2. Значення прогнозування nеребiгу катастроф у сучасних умовах
Прогнозування та кiлькiсне оцiнювання небезпек i загроз у багатьох сферах людсько! дiяльностi на сьогодш набувають дещо бiльшого значення. Це стосуеться й рiзного роду небезпечних подiй, що вiдбуваються на об'ектах тех-носфери. З урахуванням зазначених обставин в Украiнi прийнято низку держав-них законiв i шших документiв, що вщображають i закршлюють сучаснi погляди на забезпечення безпеки в державi загалом i в рiзних сферах дiяльностi.
Для виршення важливо! для багатьох структур держави проблеми безпеки за основу можуть бути прийнят! сучасш науковi досягнення вчених Национально! Академи Наук Украши, ДСНС Украши, iнших мiнiстерств i вiдомств в област теорii ризику та управлшня безпекою, орiентованi на досягнення й шд-тримання потрiбного р1вня безпеки, виражено! в категорii ризику. Як ввдомо, будь-яка майбутня ситуащя певною мiрою е невизначеною i потребуе прогнозного опднювання. Особливо це стосуеться стану небезпечних об'екпв у техногенному вишр^ а також до зон виникнення й розвитку небезпечних природних явищ.
Прогнозування е одним з важливих iнструментiв, що дають змогу якщо не виключити, то принаймнi знизити невизначенiсть в оцшюванш фактор1в, що знову i знову виникають, а також розвитку несприятливоi ситуацii i прийняти правильне рiшення щодо виходу з ж! з урахуванням цього. На сьогодш перевагу надають прогнозуванню, що грунтуеться на наукових методиках, що об'ективно вщображають процеси у природi i техносферi пiд впливом рiзних чинниюв. Однак можливi й штуКтивш прогнози, що грунтуються на великому досввд та високiй квалiфiкапii осiб, що висловлюють свiй погляд на розвиток подш, що пророчать !х кiнцевий результат.
Пiд час дослвдження та практичного здiйснення прогнозування перебку катастроф у сучасних умовах, на жаль, застосовують ще не зовс1м однозначну термiнологiю. У цш роботi спробуемо дотримуватися термiнiв i понять, прийнятих Ю.В. Чуевим iЮ.Б. Михайловим [3]: пророкування; прогнозування; прогноз; прогнозна система i т. iн. Суть зазначених вище та деяких шших тер-мiнiв i понять полягае в такому:
• передбачення - мистецтво судження про майбутнш стан об'екта, що грунтуеться на суб'ективному "зважувант" велико! кiлькостi якiсних i кiлькiсних факторiв;
• прогнозування - дослщницький процес, результатом якого е ймовiрнiснi данi про майбутнiй стан прогнозованого об'екта, враховуючи данi про ймовiрнiсть виникнення катастрофи та шляхiв '11 розвитку, якщо йдеться, наприклад, про техногенно-небезпечний об'ект;
• прогноз - юнцевий результат передбачення й (або) прогнозування;
• система прогнозування - система, що мютить математичт, лог1чн1, евристичн1 елементи, на вхщ яко! надходить наявна до справжнього моменту 1нформац1я про прогнозований об'ект, а на виход1 видаються дан1 про майбутн1й стан цього об'екта, у зокрема про можливу катастрофу, якщо об'ект е небезпечним (прогноз);
• точковий прогноз - оцшка математичного оч1кування у заданий момент часу в майбутньому;
• ттервальний прогноз - прогноз в обласи, в яку 1з заданою ймов1ртстю потрап-ляють прогнозован1 параметри (величини), що характеризують процес або об'ект. При цьому точковий прогноз у багатьох випадках е деяким центром, бь ля якого за певним законом групуються майбутт поди. Однак не завжди. 1нтер-вальний прогноз для певного часового пром1жку може штерпретуватися й шак-ше - прогнозована под1я мае р1вном1рний розподш за тимчасовим 1нтервалом. Наприклад, тд час прогнозування техногенно-небезпечних под1й, зазвичай, оцшюеться ймов1рн1сть виникнення аварп певного виду протягом року;
• ттервал спостереження - вщр1зок часу 1 (або) меж1 змши 1нших незалежних зм1нних, для яких е статистичш дан1 про повед1нку прогнозовано! величини до тепершнього моменту часу;
• ттервал попередження - вщр1зок часу з моменту виконання прогнозу до моменту часу в майбутньому, для якого робиться прогноз.
Для прикладу, розглянемо основш етапи прогнозування й головний принцип ощнювання антропогенних впливiв у разi виникнення катастроф на небезпечних об'ектах техносфери.
Грунтуючись на викладених вище загальних уявленнях про прогнозування, шд прогнозуванням антропогенних впливiв, пов'язаних з катастрофами на небезпечних об'ектах техносфери, будемо розумгги дослiдницький процес, який здшснюеться для отримання ймовiрнiсних суджень про виникнення катастро-фи, про И характер та параметри, що супроводжують И явища та впливи в майбутньому. Пiд прогнозною ощнкою антропогенних впливiв розумiють зк-тавлення прогнозованих параметрiв, якими характеризуеться можливкть виникнення аварii катастрофiчного характеру i супроводжувальнi впливи на нав-колишне середовище, з науково-обгрунтованими прийнятними значеннями.
Як уже зазначено вище, в загальному випадку система прогнозування катастроф може мктити математичш, логiчнi та евристичнi елементи. На вхщ системи надходить наявна на цей момент часу шформацк про прогнозоване явище, процес чи об'ект; на виходi системи видаються даш про майбутш параметри явища, процесу чи стан об'екта, тобто даеться прогноз. Блок-схему систе-ми прогнозування катастроф наведено на рис. 2.
Наведена блок-схема вщображае процес прогнозування для якого-не-будь одного виду антропогенного впливу (катастрофи певного виду). Керу-ючись щею схемою, можна здiйснити окремо прогнозування кожного з можли-вих видiв антропогенного впливу (катастроф). Одночасний вплив враховуеться пiд час ощнювання прогнозних результатiв.
Вiдповiдно до розглянуто! блок-схеми, першим етапом прогнозування е збирання та аналiз потрiбноi вихвдно! iнформацii, що стосуеться джерел, чинни-кiв i параметрiв процесiв, що можуть призвести до аварii катастрофiчного характеру, антропогенного впливу, що супроводжують таку аварда в ретроспек-тивi i на цей час.
Методичний апарат для визначення невщомих парамет р) в модел1
V
/
Умовш позначення:
— обчислювальш операцп;
-► дослщницью (аналггичтп)
операцп.
Початков! умови (вхщш дан!) про антропогенний вплив до поточного моменту
V
Модель об'екта
1 антропогенний
__г
Мета та завдання прогнозу, штервал випередження
V
Ретро спективш даш, попередньо встановлеш законом1рност1
|Г Система Ч прогнозування ^ катастроф Л
У
1нформацшна база даних \ знань
^_г
Рис. 2. Схема системы прогнозування катастроф
Значна частина зазначено! вихщно! шформацп може бути отримана в блощ комплексного монiторингу, де передбачаеться спостереження за джерела-ми, факторами антропогенного впливу i власне антропогенним впливом на нав-колишне середовище. Частково початкова шформащя для прогнозування ви-робляеться також блоком монiторингу, що пов'язаний з оцiнкою рiвнiв антропогенного впливу. До вихщно! шформацп також можуть належати деяк науковi положення й закономiрностi перебiгу процеав у данiй предметнiй областi.
Другий етап прогнозування полягае у створенш математично! моделi процесу антропогенного впливу розглянутого виду на навколишне середовище, а також методичного апарату для визначення невщомих параметрiв моделi. Заз-начений методичний апарат розробляеться з урахуванням даних ретроспективного аналiзу модельованого процесу антропогенного впливу. При цьому важли-ва роль належить встановленню емпiричних або тдтвердженню теоретичних закономiрностей процесу формування факторiв антропогенного впливу. Пiд час створення моделi процесу антропогенного впливу виходять з цiлей i завдань прогнозування й враховують iнтервал попередження (заданий вiдрiзок часу з моменту виконання прогнозу до моменту в майбутньому, для якого цей прогноз робиться), про який рашше вже було зазначено.
Трет1м етапом прогнозування е виконання потрiбних розрахункiв i вiзу-алiзацiя !х результатiв. Результати розрахунюв мають бути представленi у виг-лядi, зручному для оцiнювання антропогенного впливу на об'екти навко-лишнього середовища. На заключному четвертому етат прогнозування оць нюють адекватнiсть моделi реальним процесам i достовiрнiсть отримувано! прогнозно! шформацп. При цьому можна використовувати рiзнi методи.
Оскiльки майбутня ситуац1я, пов'язана з антропогенним впливом, зале-жить вiд багатьох факторiв стохастично! природи i характеризуеться значною невизначешстю, достатньо придатним у цьому випадку е метод максимуму правдопод1бност1. Цей метод грунтуеться на ймовiрнiсному тдходг головна
iдея якого полягае у визначеннi т.зв. функцп правдоподiбностi. Як функцiя, заз-вичай, приймаеться умовна щiльнiсть ймовiрностi
Р(у(А)) = Р(у(а, } = й)), (1)
де: А = {ар } = 1, п} - параметри i моделi, що шдлягають оцiнюванню; у() - вибiр-ковi спостереження (вимiрювання) прогнозованоi величини, наприклад, кон-центрацiя шкiдливоi речовини в тому чи шшому середовищi, на дшянщ спостереження У = {у, г = 1, т}. Пiсля визначення функцii правдоподiбностi вона мак-симiзуеться стосовно параметрiв р = 1, п.
Отже, розв'язуеться задача про знаходження найкращоi оцiнки парамет-рiв моделi А на основi спостережень (вимiрювань) прогнозованоi величини уг на дiлянцi спостережень У. По сутi, даеться вiдповiдь на питання про те, за яких значень параметрiв моделi антропогенного впливу найбiльш ймовiрна по-ява сукупностi значень прогнозованоi величини у, г = 1, т.
Широке застосування в задачi прогнозування наслiдкiв небезпечних i екстремальних ситуацiй знаходить i досить вщомий метод найменших квадра-тiв, що е окремим випадком методу максимальноi правдоподiбностi, коли спот-ворення (перешкоди), що накладаються на детермiновану частина прогнозова-ного процесу, адитивнi i мають нормальний розподiл.
Окрiм згаданих вище, застосовують й iншi методи [11]. Наприклад, метод, що грунтуеться на визначенш мiнiмуму максимального вдаилення пара-метрiв детермiнованоi частини моделi вiд !х експериментальних значень, та ш. Однак математичнi методи, що застосовуються для отримання прогнозно! оценки антропогенних впливiв, умовно можуть бути подшеш на двi групи:
• методи математичного моделювання процейв розповсюдження шк1дливих ре-човин, фронив ударних хвиль, електромагн1тних випромшювань певно! 1нтен-сивност11 т. ш.
• методи, що грунтуються на екстраполяцИ результат1в багатор1чних спостережень за антропогенними впливами на певт моменти часу в майбутньому. Методи прогнозування, пов'язаш з екстраполящею (статистичнi методи),
володiють певними особливостями. Прогнозування наслiдкiв небезпечних i екстремальних ситуацш проводиться за допомогою модел^ виробленоi на осно-вi оброблення та аналiзу статистичного матерiалу за антропогенними впливами розглянутих видiв. Такими методами здшснюеться, наприклад, прогнозування забруднення повiтряного середовища мiст i промислових зон шкiдливими хi-мiчними речовинами, що викидаються виробничими та шшими об'ектами при нормальних умовах !х експлуатацii.
За результатами прогнозування наслщюв небезпечних та екстремальних ситуацiй проводиться оцшка антропогенних впливiв. При цьому ощнюванш прогнозованi параметри, що характеризують антропогеннi впливи, порiвнюють-ся з !хшми критерiальними значеннями. На основi цього порiвняння проводиться ввдповвдний аналiз i формуються висновки про доцшьшсть проведення тих чи шших природоохоронних заходiв. У цьому полягае головний принцип ощ-нювання антропогенних впливiв.
Як критерц рiвнiв антропогенного впливу можуть бути прийнят гранично допустимi концентрацп тих чи iнших шкiдливих речовин, допустим рiвнi забруднення поверхонь, гранично допустиш рiвнi шумiв, електромагнiтних випромiнювань, теплових потокiв, температурного градiента i тлн.
Критерiальнi значения параметрiв ввдповвдають науково обгрунтованим прийнятним рiвиям антропогенних впливiв. Аналiз та оцiнка прогнозованих па-раметрiв антропогенних впливiв часто е багатофакторними i пов'язанi зi знач-ною кiлькiстю невизначеностей. Це вимагае застосування системного пiдходу та залучення вiдповiдного математичного апарату.
Висновки. Система прогнозування наслiдкiв небезпечних i екстремаль-них ситуацiй, тобто катастроф у сучасних умовах мае мктити:
• оц1нку ймов1рност1 та анал1з причин виникнення екстремальних ситуац1й;
• оч1кувану силу впливу (1нтенсивн1сть) та мехатзми розвитку небезпеки (ура-ження);
• характеристику та розм1ри ураження рецишенив (населения, тваринний та рос-линний сви1, пов1тряне та геолог1чне середовища, водоймища, господарсью об'екти);
• агресивн1сть та глибину впливу чинниюв небезпеки (1мов1ртсть генетичних зм1н у б1осфер1, тривалють пер1од1в прояву негативних насл1дк1в, багатоступе-нев1сть такого прояву тощо);
• перюдичтсть виникнення небезпечних та екстремальних ситуацш та !х динам1ку;
• визначення величини збитк1в у раз1 реал1зацн небезпечних та екстремальних ситуацш.
Лггература
1. Акимов В.А. Катастрофы и безопасность / В.А. Акимов, В.А. Владимиров, В.И. Измал-ков; МЧС России. - М. : Изд-во "Деловой экспресс", 2006. - 392 с.
2. Кодекс цившьного захисту Украши вщ 02.10.2012 р., № 5403-У1;
3. Костенецкий М.И. Техногенные радиационные аварии - организация защиты и медицинской помощи : учебн. пособ. / М.И. Костенецкий, И.В. Кочин. - Запорожье : Изд-во ЗГИУВ, 2003. - 34 с.
4. Кочин И.В. Защита населения при авариях на атомных электростанциях : учебн. пособ. / И.В. Кочин, М.И. Костенецкий, Г.А. Черняков; под ред. д-ра мед. наук, акад. И.В. Кочина. - Запорожье : Изд-во ЗГИУВ, 2000. - 39 с.
5. Кочш 1.В. Дiяльнiсть Державно! служби медицини катастроф у раз1 ураження населення небезпечними хiмiчними речовинами : навч. поабн. / 1.В. Кочш, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко,
0.0. Коляда, С.О. Бондарь; за ред. д-ра мед. наук, проф. 1.В. Кочша. - Юровоград : Центрально-Украшське вид-во, 2005. - 416 с.
6. Кочш 1.В. 1ошзуюча радiацiя i захист : навч. посiбн. / 1.В. Кочш, Г.О. Черняков, М.1. Кос-тенецький; за ред. д-ра мед. наук, акад. 1.В. Кочша. - Запорiжжя : Вид-во ЗДГУД 2000. - 79 с.
7. Кочш 1.В. Медицина катастроф : навч. поабн. / 1.В. Кочш, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко; за ред. проф. 1.В. Кочгна. - К. : Вид-во "Здоров'я", 2008. - 724 с.
8. Кочш 1.В. Охорона пращ та безпека жигтeдiяльностi населення при надзвичайних ситу-ацiях : навч. посiбн. / 1.В. Кочгн, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко, О.М. Савчук, В.Е. Букш, В.М. Скороход; за ред. проф. 1.В. Кочгна. - К. : Вид-во "Здоров'я", 2005. - 432 с.
9. Кочш 1.В. Сильноджга отруйш речовини: джерела, небезпека, захист : навч. поабн. /
1.В. Кочгн, Г.О. Черняков, В.З. Бурлай; за ред. д-ра мед. наук, акад. 1.В. Кочгна. - Заж^жжя : Вид-во ЗД1УЛ, 2002. - 180 с.
10. Прогнозування небезпек та захист вщ 1х дц // БЖД. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://osvita.ua/vnz/reports/bjd/23431/
11. Фролов Ю.В. Интеллектуальи^1е системы и управленческие решения / Ю.В. Фролов. -М. : Изд-во МГПУ, 2000. - 294 с.
12. Черняков Г.А. Компьютерная оценка радиационной обстановки при авариях на атомных электростанциях : учебн. пособ. / Г.А. Черняков, И.Ф. Кармазь, И.И. Чирков; под ред. д-ра мед. наук, проф. Р.М. Портуса. - Запорожье : Изд-во ЗГИУВ, 1993. - 92 с.
13. Черняков Г.О. Землетруси. Характеристика, лжувально-евакуацшне забезпечення : навч. поабн. / Г.О. Черняков, 1.В. Кочш, П.1. Сидоренко, Л.М. Лебедева, С.О. Бондарь; за ред. д-рамед. наук, проф. 1.В. Кочша. - Юровоград : Центрально-Украшське вид-во, 2004. - 316 с.
14. Черняков Г.О. Оргашзацш медичного забезпечення населення, потерпшого вщ повеней : навч. поабн. / Г.О. Черняков, В.С. Борисовський, П.1. Сидоренко; за ред. проф. Р.М. Портуса. -Юровоград : Вид-во "Трелакс", ЛТД, 1998. - 44 с.
15. Черняков Г.О. Оргашзащя медичного обслуговування населення великого промислово-го центру при аваршх на х1м1чно небезпечних об'ектах : навч. поабн. / Г.О. Черняков, I.I. Ч1рков, П.1. Сидоренко, В. А. Др1бна; за ред. доц. 1.Ф. Кармазя. - Запор1жжя : Вид-во ЗД1УЛ, 1996. - 80 с.
16. Черняков Г.О. Основи оргаи1зацй' та д1яльност1 служби медицини катастроф у надзви-чайних ситуацшх : шдручник / Г.О. Черняков, 1.В. Кочщ П.1. Сидоренко, В.С. Букш, М.1. Косте-нецький; за ред. д-ра мед. наук 1.В. Кочша. - Запор1жжя : Вид-во ЗДГУД 2000. - 252 с.
17. Черняков Г.О. Повеш i д1яльн1сть служби медицини катастроф : навч. поабн. / Г.О. Черняков, 1.В. Кочщ П.1. Сидоренко, С.О. Бондарь; за ред. д-ра мед. наук, проф. 1.В. Кочша. -Ировоград : Центрально-Украшське вид-во, 2003. - 200 с.
Гончар Т.М. Прогнозирование хода катастроф в Украине и средства реагирования на них
Приведены особенности прогнозирования хода катастроф в Украине и средства реагирования на них. Выяснено, что исследования причин возникновения опасностей и катастроф, их характеристик, особенностей воздействия на людей способствуют разработке эффективных мер защиты, направленных на обеспечение нормальной жизнедеятельности личности, общества государства. Управление безопасностью и устойчивостью функционирования системы "человек - жизненная среда" зависит от глубины прогноза социально-экономических последствий опасных ситуаций и своевременного планирования и выполнения ряда предупредительных и защитных мероприятий.
Установлено, что проблема защиты от опасных природных и техногенных процессов, как правило, сводится к проведению локальных мероприятий по защите людей, зданий, предприятий и т. д. Однако сейчас эффективных результатов можно достичь только при условии проведения комплексной системы предупредительных и защитных мер, направленных на охрану всей совокупности объектов, составляющих среду жизнедеятельности человека.
Ключевые слова: катастрофы в Украине, прогнозирование катастроф, прогноз социально-экономических последствий, защита от опасных природных и техногенных процессов, эффективные меры защиты населения, предупредительные и защитные меры, среда жизнедеятельности человека.
Gonchar T.M. Predicting the Course of Accidents in Ukraine and Means to Respond to Them
Some peculiarities of forecasting the course of accidents in Ukraine and means to respond to them are offered. It is found that in different studies the causes of hazards and disasters, their characteristics, features of human exposure contribute to the development of effective security measures to ensure the normal life of the individual, society, state. Managing security and stability of the system "man - living environment" is dependent on the depth of socio-economic effects of dangerous situations and timely planning and implementation of a number of preventive and protective measures. It is discovered that the problem of protection from natural hazards and man-made processes, as a rule, is to carry out local activities to protect people, buildings, businesses, etc. However, effective results can be achieved only if a comprehensive system of preventive and protective measures to protect the entire set of objects that make up the environment of human life.
Keywords: disaster in Ukraine, disaster prediction, the forecast of socio-economic impacts, protection from natural hazards and man-made processes, effective measures to protect the population, preventive and protective measures, the environment of human life.
