CC BY
33
Шевченко Г.С., Шевченко С.Г., Павлюк У.В. Повышение эффективности и экологической безопасности отечественных мебельных предприятий
Рассмотрены особенности деятельности мебельной отрасли на примере предприятий Львовской области. Представлена зависимость эффективности предприятий от условий рынка и особенностей влияния импорта в приграничной зоне. Проанализированы потенциальные экологические угрозы региона, связанные с развитием мебельного производства.
Ключевые слова: стратегия предприятия, эффективность, природоохранные мероприятия, конкурентоспособность.
Skevchenko G.S., Shevchenko S.G., Pavlyuk U.V. Increase of efficiency and ecological safety of domestic furniture enterprises
In the article the features of activity of furniture industry are considered on the example of enterprises of the Lviv area. Dependence of efficiency of enterprises is presented on the terms of market and features due the influence of import in a boundary area. The potential ecological threats of region are analyzed caused of development of furniture enterprises.
Keywords: strategy of enterprise, efficiency, nature protection measures, competitiveness.
УДК55.556 Доц. О.Ф. Бабаджанова, канд. техн. наук;
доц. Н.М. Гринчишин, канд. с.-г. наук; доц. Ю.Г. Сукач -Львгвський ДУ безпеки життедшльностг
НЕБЕЗПЕКА РОЗВИТКУ I ПОШИРЕННЯ ПОВЕНЕЙ
Повеш - стихшш лиха, яга найчастше вщбуваються. Представлено шформа-щю про умови виникнення повеней, !х еколопчш наслщки, збитки та кшькгсть за-гиблих i постраждалих внаслщок паводгав та повеней. Розглянуто небезпеку поши-рення паводку i повеш та !х наслщгав на територiях рiзних кра!н. Встановлено ос-новш критери, що впливають на розвиток та поширення цих гщролопчних явищ. Наведено даш про руйшвш повеш, що сталися за останш роки.
Ключовг слова: стихшне лихо, небезпека, повеш, паводки.
Постановка проблеми. Внаслщок швидко! урбашзацп, зростання на-селення та довгострокових тенденцш змши ктмату, повеш стають дедал1 серйозшшою проблемою розвитку сустльства. Особливютю повеней, як 1 де-яких шших надзвичайних ситуацш природного характеру, е те, що !х немож-ливо запоб1гти. Виршити проблеми повеней можна лише завдяки зниженню !х негативних наслщюв, приймаючи оргашзацшно-техшчш ршення.
Людство протягом багатьох столпъ намагалося захиститися вщ повеней, але, на жаль, не досягло устх1в у цьому. Навпаки, з кожним столигям збитки вщ повеней продовжують зростати. Особливо зросли щ збитки (приб-лизно в 10 раз1в) в другш половит минулого стол1ття. За даними [1], площа паводконебезпечних територш на Земнш кул1 становить приблизно 3 млн км2, на якш проживае майже 1 млрд ошб. Щор1чш збитки вщ повеней в окре-м1 роки перевищують 200 млрд дол. 1 супроводжуються загибеллю тисяч людей. Основними природно-географ1чними умовами виникнення повеней е ви-падання опад1в у вигляд1 дощу, танення сшгу 1 льоду, цунам^ тайфуни, спо-рожнення водосховищ.
Повет спричинюють величезнi лиха населенню планети. З 1981 по 1988 р. на Землi вщбулося п'ять великих повеней, тд час кожно! з яких заги-нуло понад 2000 оиб: в 1ндп (1981 р.) - 3000 ошб, в Перу (1982 р.) -2500 оиб, в Бангладеш (1987 р.) - 2500 ошб, там же в 1988 р. - понад 2000 оиб, в 1989 р. в Кита! - понад 2500 ошб. Постраждалих тд час повеней н^чуеться значно бшьше (сотнi тисяч, а iнодi мiльйони): в Еквадорi (1985 р.) - 700 тис. ошб, в Кита! (1987 р.) - понад 5 млн ошб. Рекордна кшь-юсть постраждалих i хворих тд час повеней зафiксовано в 1988 р. в Бангладеш - 45 млн ошб. Велико! шкоди завдають морськi повенi в Голландп, часто затоплюеться Венещя, в якш руйнуються свiтовi культурнi цiнностi [1].
Еколопчт наслiдки повеней мають як негативний, так i позитивний характер [2]. До позитивних екологiчних процешв, пов'язаних iз повенями, вiдносяться вщновлення родючостi i зволоження rрунтiв. 1ншим позитивним фактором е будiвництво водосховищ, якi не тiльки здатнi регулювати пдро-логiчний режим територш, але i виконують iншi господарськi функцп. Пов-ний обсяг водосховищ Земно! кулi перевищуе 6 тис. км3. Негативт наслiдки повеней пов'язанi з розмиванням Грунту i руйнуваннями, економiчними збит-ками та втратою людських життiв.
Масштаби наслiдкiв повенi залежать вiд висоти i тривалостi стояння небезпечних рiвнiв вод, швидкостi водного потоку, площi затоплення, сезону, геолопчно! будови поверхнi сушi тощо. Крiм того, розмiр збитку пов'язаний зi щiльнiстю населення, iнтенсивнiстю господарсько! дiяльностi на затопленiй територп, наявнiстю пдротехтчних споруд та iнших антропогенних факторiв.
Постановка завдання. За повторюванiстю, площею поширення i се-редньорiчними матерiальними збитками повенi посiдають перше мюце серед стихiйних лих. Особливiстю повеней, як i деяких iнших надзвичайних ситу-ацiй природного характеру, е те, що !х неможливо запобкти.
Розроблення заходiв iз прогнозування повеней та мimмiзацп !х наслщ-юв потребуе вивчення умов виникнення повеней та !х небезпечних наслiдкiв.
Виклад основного матер1алу. Повенi - стихшш лиха, як найчастiше часто вщбуваються. Зокрема за останнi 20 роюв число зареестрованих випад-юв повеней значно зросло (рис. 1). Збшьшилася юльюсть людей, що постраж-дали вiд повенi, а також обсяги фiнансового, економiчного та страхового збитку. Тшьки в 2010 р. вщ повеней постраждало 178 000 000 ошб. Загальний зби-ток у так! виключт роки, як 1998 i 2010, перевищив 40 млрд дол. США [3].
Рис. 1. Ктьшсть стихшних лих, яК виникли за остант 30 рокв
Наслiдки стихшних лих рiзко змiнилися за останш 30 рокiв. Водночас як число людей, постраждалих вiд стихiйних лих, зросло вщ 700 млн у 1970 р. до майже 2 млрд у 1990-х роках, смертшсть вщ стихшних лих знизи-лася вщ майже 2 млн у 1970 р. до майже 800 000 у 1990 р. Зниження кшькосп жертв спостер^ають у кра!нах, в яких е краща готовнiсть до стихiйних лих, хоча бшьшкть смертельних випадкiв припадае на кра!ни, що розвиваються, де заходам готовност до стихiйних лих придiляеться менше уваги [4].
Гiдрологiчнi явища (наприклад, опади i рiчковi стоки) сильно змшю-ються в просторi та часi. Iнодi вони приймають вкрай висок значення (сильнi зливи), з ютотним впливом на екосистеми i людське суспiльство. Повенi були головною проблемою з початку цившзаци (наприклад, повет Тигру i Свфра-ту були зафiксованi ще в древшх вавилонських i шумерських текстах) i про-довжують бути такими.
Зпдно з даними Мiжнародного Червоного Хреста [4], постраждаш вщ повенi становлять понад двi третини всiх постраждалих вiд стихiйних лих. Щороку екстремальнi погоднi та кшматичш явища спричинюють значну зах-ворюватсть i смертнiсть у всьому свт. З 1992 по 2001 р. повет були найчастшими стихiйними лихами (43 % вщ 2257 зафжсованих лих), загину-ли 96507 ошб i постраждало бiльше нiж 1,2 млрд оЫб. У Пiвнiчнiй i Швден-нiй Америцi на повет припадае 45 % вЫх випадюв смертi внаслiдок сти-хiйних лих. Азiя е найбiльш постраждалим континентом вщповщно до людських втрат, пов'язаних iз повенями.
На рис 2 зображено очевидне збшьшення кiлькостi повеней з 1940 р. для кожного континенту i приблизно постшну швидюсть збiльшення для кожного десятилiття. Це може бути пов'язано зi збшьшенням фактично! звгг-ностi та облжу повеней, порiвняно з 1940 р., завдяки вдосконаленню в облас-т телекомунiкацiй i розширення охоплення глобально! шформаци.
Рис. 2. Ктьккть зареестрованих повеней на континентах за десятилттями ХХст.
Бшьшкть великих повеней вщбулося в Азп протягом остантх декшь-кох десятилiть, лише в деяких крашах не було руйшвних повеней. У багатьох крашах з 1990 р. вщбулась принаймш одна руйшвна повiнь (зокрема штор-мовi хвилi). Дослiджено, що за перюд 1932-1997 рр. у США щорiчне зростан-
ня шкоди вщ повеней становить 2,93 % вщ загального обсягу. Це збшьшення було зумовлено як клiматичними чинниками, такими як збшьшення опадiв, так i соцiально-економiчними чинниками, такими як зростання населення i добробуту [4].
За останш 30 рокiв юльюсть повеней в Â3Îï становила близько 40 % вщ загального обсягу по всьому свiту. Понад 90 % свиового населення, схильного до впливу повеней, живе в Азп. До краш, якi особливо сильно страждають вiд повеней, вiдноситься Китай, де щшьшсть населення в pi4»> вих долинах сягае 2200 ошб на 1 км2. Паводки - нацюнальне лихо для жите-лiв цieï краïни. У 1998 р. в Кша сталися найбiльш руйшвш повенi. За чер-вень-серпень було зафжсовано 13 паводкiв. Вiд них постраждали понад 200 млн ошб. Згiдно з рiзними джерелами загинули вiд однieï до трьох тисяч оаб. Матерiальний збиток перевищив 20 млрд доларiв.
1ншою краïною свпу, яка сильно страждае вiд повеней, е Бангладеш, де площа затоплення рiвнинних територiй пiд час розливiв Гангу, Брахмапут-ри, Мегхни i невеликих рiчок може становити 80 % всiеï площi краïни. У бшьшосп районiв Земноï кулi повеш спричиняються тривалими, штенсивни-ми дощами i зливами внаслiдок проходження циклошв. Повенi на рiчках Дв-нiчноï пiвкулi вiдбуваються також через штенсивне танення снiгiв, нагрома-дження льоду.
В останнi столiття, особливо в ХХ ст., дедалi бiльшу роль у збшьшенш частоти i руйнiвноï сили повеней вiдiграють антропогеннi фактори. Серед них -вирубування лiсiв (максимальний поверхневий стiк зростае на 250300 %), нерацiональне ведення сшьського господарства (внаслiдок зниження iнфiльтрацiйних властивостей грунлв). Приблизно втричi збiльшилися середш витрати паводкiв на урбанiзованих територiях через зростання водонепроник-них покритав i забудову. 1стотне збiльшення максимального стоку пов'язане з господарським освоенням заплав, як е природними регуляторами стоку [5].
З ростом населення, вирубуванням лiсiв та багатьма шшими видами дiяльностi людини повенi, зокрема i руйшвш, почали вщбуватися дедалi час-тiше. Наприклад, на р. Хуанхе (Китай) вщ XXI до XVI ст. до н. е. повеш вщ-бувалися приблизно кожш 50 рокiв. Упродовж 206 р. до н. е. - 25 р. н. е. ста-лося 12 повеней з штервалом 20 роюв. Вщ 618 до 907 р. н. е. сталася 31 по-вiнь з iнтервалом 9 роюв. У перюд 1644-1911 р. сталося 480 повеней з штервалом 0,55 року. Ще бшьш вражаючi цифри стрiмкого зростання збитюв вiд повеней. Якщо на початку XX ст. середньорiчний збиток вщ повеней у США становив 100 млн доларiв, то в його другш половинi вiн перевищував 1 млрд дол., а в окремi роки останнього десятилптя - 10 млрд дол. [1].
Чимало повеней, що принесли незлiченнi лиха людям, сталося i в XX ст. Тшьки в 1998 р. вщ 12 червня до 30 серпня в Кит сталося 13 повеней, яю охопили майже всю територш краши. Вщ повеней постраждало 240 млн ошб. Kатастрофiчна повiнь у Сврош в XX ст. охопила територш Нiдерландiв, Ве-ликобританiï та Шмеччини в 1953 р. Пщ поривами штормового вiтру надзви-чайноï сили на пiвнiчне узбережжя Свропи обрушилися величезнi хвилi. Вони спричинили рiзкий пiдйом води на 3-4 метри в рiчках Рейн, Маас, Шельд та
iнших. Найбшьше постраждали Нiдерланди. Вода проникла углиб кра!ни бiльш нiж на 100 км, затопивши 8 % територп кра!ни. Загинуло 2 тис. ошб.
Аналiз повеней за останне сторiччя, проведений [1] у багатьох кра-!нах, показав, що у всьому свiтi спостерiгаеться тенденцiя значного зростання збитюв вiд повеней, спричинена неращональним веденням господарства в долинах рiчок i посиленням господарського освоення паводконебезпечних територш. Багато руйнiвних повеней i паводкiв сталися у Сврош в останне десятилггтя, зi значною кшьюстю постраждалих (рис. 3). У серпш 2002 р. в Сврот стався найбшьший за останнi 100 роюв паводок, викликаний зливами, якi тривали тиждень. Найсильшше постраждали Чехiя, Авс^я, Нiмеччина, Словаччина, Польща, Угорщина, Румушя та Хорватiя.
Рис. 3. Кгльюсть людей, яш постраждали в1д повеней та паводтв у Сврот
Матерiальний збиток у 2002 р. був вищим, шж у будь-який поперед-нш рiк. Наприклад, повенi в Центральнш Сврот в серпнi 2002 р. завдали збиткiв на загальну суму близько 15 млрд евро.
1нтенсивш та тривалi лiтнi опади спричинили в Центральнш Сврот та шших регюнах свiту в 2002 р. руйшвш паводки (табл.).
Табл. Приклади паводтв протягом л 'шш 2002 р. [4]
Розташування та континент Тривал1сть, дщв Площа затоплення, км2 Збитки2 дол ./км
Свропа, Свропа 18 (серпень) 252,300 79,270
Роая, Аз1я 12 (червень) 224,600 1,945
Венесуела, П1вденна Америка 11 (липень) 224,900 13
Китай, Аз1я 10 (червень) 252,000 1,587
Китай, Аз1я 8 (липень) 127,600 287
Паводки, що виникли в кра!нах Центрально! Свропи в травш 2010 р., стали наслщком тривалих дощiв у регiонi. Вони охопили Польщу, Чехто, Словаччину, Угорщину, Укра!ну, а також Австрiю, Имеччину та Сербiю.
В Украlнi повшь охопила частково Львiвську та 1вано-Франювську областi, та бiльшу частину Закарпатсько! область Повшь 2010 р. вважають найбшьшою у низинних районах Закарпаття з 1980-х роюв. Причиною стали як потужш опади (60 мм за майже двi доби), так i забруднеш водовщведення.
За останш роки руйнiвнi повенi сталися в басейш рiчки 1нд у Пакиста-
hí в серпш 2010 р.; в австралшському штатi Квшсленд, у Пiвденнiй Африщ, на Шрi-Ланцi та Фiлiппiнах у кшщ 2010 - початку 2011 р.; у супроводi се-лiв - у бразильському perioHi Серрано в cÍ4hí 2011 року; тсля викликаних землетрусом цунамi - на твшчно-схщному узбережжi Японп в березш 2011 року; уздовж рiчки Miccicim в серединi 2011 р.; внаслщок урагану "Айрiн" - на схщному узбережжi США в серпнi 2011 р.; у твденнш пакис-танськш провшцп Сiнд у вереснi 2011 р.; на великих територiях Та!ланду, включаючи Бангкок, в жовтнi i листопадi 2011 р.; в липш 2012 р. на Кубанi (Рошя); у листопадi 2012 р. - у багатьох районах Швшчно! 1рландп, твденно-го заходу Англи та в Уельсь
Висновки. Внаслiдок швидко! урбашзацп, зростання населення та довгострокових тенденцш змiни клiмату, повенi стають дедалi серйознiшою проблемою розвитку сустльства.
Повенi практично щорiчно заподiюють державам величезний сощаль-но-економiчний збиток, тому необхвдна ефективна програма дiй для захисту населення i територш вщ цього стихiйного лиха.
Л1тература
1. Григорьев А. А. Природные и антропогенные экологические катастрофы. Классификация и основные характеристики / А.А. Григорьев, К.Я. Кондратьев // Исследование Земли из космоса. - 2000. - № 2. - С. 72-83.
2. Исаева Л.К. Основы экологической безопасности при природных катастрофах / Л.К. Исаева. - М. : Академия ГПС МЧС России, 2003. - 158 с.
3. Abhas K Jha, Robin Bloch, Jessica Lamond Cities and Flooding: A Guide to Integrated Urban Flood Risk Management for the 21st Century", World Bank : Washington DC, 2012. - 638 р.
4. Ecosystems and Human Well-Being: Volume 1: Current State and Trends: Regulation of Natural Hazards / Manoel Cardoso, Johan Goldammer, George Hurtt, Luis Jose Mata / In: Encyclopedia of Earth, Washington, 2009.
5. Воробьев Ю.Л. Катастрофы и человек // В кн. 1. Российский опыт противодействия чрезвычайным ситуациям / Ю.Л. Воробьев, Н.И. Локтионов, М.И. Фалеев, М.А. Шахрама-ньян, С.К. Шойгу, В.П. Шолох. - М. : Изд-во АСТ-ЛТД", 1997. - 255 с.
Бабаджанова О.Ф., Гринчишин Н.Н., Сукач Ю.Г. Опасность развития и распространения наводнений
Наводнения - стихийные бедствия, которые наиболее часто случаются. Представлена информация об условиях возникновения наводнений, их экологических последствиях, ущербе и количестве погибших и пострадавших вследствие паводков и наводнений. Рассмотрена опасность распространения паводка и наводнения и их последствий на территориях разных государств. Определены основные критерии, влияющие на развитие и распространение этих гидрологических явлений. Приведены данные о разрушительных наводнениях, которые случились за последние годы.
Ключевые слова: стихийное бедствие, опасность, наводнения, паводки, ущерб.
Babadzhanova O.F., Grynchyshyn N.M., Sukach Yu. G. Risk of development and distribution of floods
Floods are natural disasters that happen frequently. Some information about conditions of occurrence of floods, their environmental impacts, detriment and the number of casualties due to floods and flooding. We considered the risk of floods and high water and their consequences in different countries. The main criteria that influence on development and dissemination of hydrological phenomenon are defined. The data about the devastating floods that have occurred in recent years are presented.
Keywords: natural disaster, danger, floods, high water.
