CC BY
21
Метою роботи було вивчення впливу лапрокс^в на активнють мiкросомальноТ монооксигеназно'Т сис-теми гепатоцитiв в умовах тривалого субтоксичного впливу на оргашзм. Дослщженню на щурах пщля-гали триглщидтовий эфiр полiоксипропiлентрiола молекулярноТ масси 503 та 703. Було встановлено, що дослщжуваш ксенобютика у 1 /1 о0 ДЛ50 активують втьнорадикальн процеси, перекисне окислення лiпiдiв та е iндукторами продукцiТ активних форм кисню i потенцiйно небезпечними речовинами у ас-пектi розвитку можливих вiддалених ефектiв.
Summary
INFLUENCE OF LAPROXIDES ON HYDROXYLATING MONOOXYGENASE SYSTEM OF HEPATOCYTE MICROSOMES IN PROLONGED TOXIFICATION Kucheryavchenko M. A.
Keywords: mono-oxygenase system, hepatocytes, xenobiotics, laproxides.
During the transformation of xenobiotics entered the body more reactive intermediates and reactive oxygen species usually develop and they activate the oxidative stress. The mechanisms of stress is considerably determined by structural and functional state of the mono-oxygenase system of xenobiotic detoxification and the condition of respiratory electron transport chain of mitochondria of various organs and tissues. The aim of the work was to study the effect of laproxides on microsomal mono-oxygenase system of hepatocytes during prolonged sub-toxic exposure. The rats were exposed the influence of triglycidyl ether polyoxypropyl-ene with molecular weight of 503 and 703. It was found out the investigated xenobiotics in 1/100 LD50 activated free-radical processes, lipid peroxidation and were inducers of producing reactive oxygen forms and potentially hazardous substances in the aspect of the possible long-term effects.
УДК: 618.33/36-001.28-056.7:614.73:575 Кущ О.Г.
■ ____V
ВИЯВЛЕННЯ PLA+-ЛIМФОЦИТIВ-ХЕЛПЕРIВ В ДЕЦИДУАЛЬНГИ ОБОЛОНЦ1 МАТКИ У П-ТРИМЕСТР1 ПРИ САМОВ1ЛЬНОМУ ВИКИДН1 I У ПОРОДГЛЬ
Запорiзький державний медичний ушверситет
Вперше, застосовуючи лектингiстохiмiчний метод досл'джено розподлення PLA+-лiмфоцитiв-хелпер'т в децидуальнш тканин матки породль в досл'дженнях застосовано лектин квафасол/ для вивчення лiмфоцитiв-хелперiв в децидуальнш оболонц матки в другому триместрi ваг'тност'! пс-ля самовльного викидня / у породЛь при фiзiологiчно переб'гаючш ваг'тност'! i при ваг'тност'! ускладнено) антигенним тиском. При самовльному викидн у другому триместрi ваг'тност'! кль-ксть РLA+-лiмфоцитiв-хелперiмiнiмально-непiдраховуeмо, що вказуе на в'дсутн'сть гуморально) ланки '¡муштету в децидуальнш оболонц матки. Антигенний вплив на органiзм ваг'тно)'протягом третього триместру ваг 'тност'! та резус-несумснсть призводять до активацИ гуморально! ланки м сцевого ¡муштету матки, на тлi супреси цитотоксично) ланки ¡муштету за рахунок зменшен-ня клькост! СD8+-лiмфоцитiв.
Ключов1 слова: плацента, другий I третм триместр ваптносп л1мфоцити-хелпери, лектин квасоли
Стаття е фрагментом НДР кафедри анатомп людини, оперативно)' х'рургп i топографiчноi' анатомп Запорiзького державного медичного унiверситету МОЗ УкраГни «Лектингiстохiмiчна характеристика морфогенезу органiв i тканин в ранньому постнатальному перiодi в нормi i в експериментi» (№ держ. реестрацп 0109Ш03980) [email protected]
ву, так як фiбриноТд плаценти дie як сорбент, що здатен зв'язувати значну ктькють антифеталь-них антитт без якихось ознак пошкодження фе-то-плацентарного бар'еру [43. ^м того, актива-^я ^2-шляху iмунноТ вщповд призводе до продукцп антитт, що проходять через плаценту.
Вступ
На сьогодш встановлено юнування дектькох механiзмiв, що забезпечують пщтримку iмуноло-пчноТ' толерантност при ваптносп. Одним з них е актива^я популщп децидуальних Th2-лiмфоцитiв, як секретують IL-4 IL-10, що пере-шкоджають активацп цитотоксичних лiмфоцитiв [1, 15]. Протягом ваптносп тип локально' iмунноТ вщпов^д в матц зсуваеться вщ кл^инноопосе-редкованих в бк гуморальних. При цьому вщбу-ваеться змша iзотипу антитт переважно в силу комплементнефксуючих молекул (Ig G1), що е менш безпечн для розвитку ембрюну та плоду. Зсув акцента з Th1 на Th2 iмунну вщповщь, який супроводжуеться збiльшенням синтезуемих антитт при фiзiологiчно перебiгаючий ваптносп не е загрозливим для плоду, тому що плацента еволюцшно адаптовано до подiбного роду впли-
З шшого боку iнфекцiйне захворювання може ш-дукувати домiнуючий персистентний стан ^2-iмунноТ ланки, що може привести до вщмши iму-нолопчноТ толерантностi при вагiтностi.
В сучасних дослщженнях вивчення хелперноТ ланки iмунiтету в децидуальнiй оболонцi матки проводилося з використанням моноклональних антитт до CD4-рецептору на лiмфоцитах в п-стологiчних препаратах або методом проточно' цитометрiТ [2, 5]. На сьогодш вивчення розподту i ктькосп CD4-Т-лiмфоцитiв лектигiстохiмiчним методом не проводилось.
Разом з тим, серед вах бажаних вагiтностей
частота звичайноТ втрати вагiтностi складае 25%. Синдром звичайноТ втрати ваптносп полiетiологiчний, але значущу роль вiдiграють iмуннi механiзми вiдторгнення. За даними ба-гатьох дослiдникiв, причинами втрат ваптносп iмунного ^енезу е збiльшення кшькосл CD 56+-^16+^мфоци™ в периферичнш кровi. Вста-новлено, що збтьшення рiвня CD56+-лiмфоцитiв в периферичнш кровi бiльше нiж на 18% е показником вiрогiдного самовiльного ви-кидня. I, практично, не вивченим е питання кть-костi i ролi лiмфоцитiв-хелперiв у II-триместрi вагiтностi при самовiльному викиднi.
Для дослщження лiмфоцитiв-хелперiв е мож-ливiсть застосувати лектинову гiстохiмiю. В глн шмунологп актуальною проблемою е вивчення механiзмiв конститутивного або вродженого iму-штету. Детекцiя, надзор, захист i корек^я взае-мовiдношень мiж глiканзв'язуючими бтками, по-лiсахаридами i глiкокон'югантами вщбуваеться у всiх бiологiчних процесах, таких як заплщнення, розвиток, мiграцiя кл^ин, апоптоз, iнше, тобто забезпечуеться цтюне iснування багато^тин-ного органiзму i також пiдтримка вагiтностi, що розвиваеться.
Мета дослщження
Дослiдити розподiл PLA+-лiмфоцитiв у пла-центi в 11-у тримес^ вагiтностi при самовтьно-му викидш i у породiль при фiзiологiчно перебн гаючий вагiтностi i при ваптносп, ускладненiй антигенним навантаженням.
Матерiали та методи дослщження
Проведене морфофункцюнальне дослщжен-ня 15 плацент при самовтьному викидш у II триместрi вагiтностi i 61 плацент породiль, оде-ржаних вщ своечасних пологiв живим плодом. Плаценти подтено на три групи. До першоТ гру-пи ввшшли 35 плацент породiлей, вагiтнiсть яких була ускладнена вiрогiдним антигенним впливом на материнський оргашзм у третьому тримес^ вагiтностi (грип, ГРЗ, рецидив герметичноТ шфе-кцiТ, кандидоз, тощо). До другоТ групи - 12 плацент породтей, вагiтнiсть яких була ускладнена резус-конфлктом без проявiв гемолiтичноТ хво-роби плоду i новонародженого. До третьоТ групи увiйшли 15 плацент з неускладненим переб^ом вагiтностi. Для гiстологiчного дослiдження кусочки плаценти забиралися з центральноТ та пери-фершноТ зони i фiксувалися в 10% розчинi нейтрального формалшу. Виготовляли гiстологiчнi препарати товщиною 6 мкм. Для виявлення ль мфоцитiв-хелперiв в плацентi ставили лектингю-тохiмiчну реакцiю по виявленню рецепторiв на поверхш цитоплазматичноТ мембрани клiтин до лектину лiмськоТ квасолi (Phaseolus 1ипа^ L. -PLA) iз застосуванням комерцшного набору „Ле-ктинтест" (м. Львiв). Вiзуалiзацiю реакцп проводили по наявносп вiдкладань часточок бензиди-ну на поверхнi цитоплазматичноТ мембрани клн тин. CD4 ^3/25) рецептор - трансмембранний
полтептид з цитоплазматичними i поза^тин-ними доменами [11]. До зовшшнього фрагменту рецептору приеднаш вуглеводнi залишки iмуно-глобулиновоТ природи, до яких в свою чергу приеднаш ол^осахариди - p1,6-N-ацетилглюкозамш (pi ,6-GlcNAc, N-глiканового типу), отриманий з Phaseolus vulgaris (PHA). [10]. Лектин лiмськоТ квасолi та квасолi звичайноТ мають схiднi вуглеводнi залишки, що е лендами до вуглеводноТ частини CD4-рецептора. Крiм того, для виявлення рецепторiв CD4 можливо використовувати лейкоцитарний еритроаглюти-нин-лектин (L-PHA), що е фрагментом лектину з Phaseolus vulgaris (PHA). Для контролю специ-фiчностi гiстохiмiчноТ реакцiТ зрiзи обробляли кон'югатом лектин квасолi лiмськоТ - пероксдазу хршу (PLA-HRP) з виключення iз схеми обробки препара^в дiамiнбензидин. Для ктькюного виявлення CD4+-PLA+-лiмфоцитiв пiдраховували Тх число на 10000мкм2. Результати обробляли методом варiацiйноТ статистики. Результати вва-жали статистично вiрогiдними при р<0,05.
Результати та Тх обговорення
За морфолопею, PLA+-лiмфоцити - серед-нього дiаметру клiтини, з невеликим общком ци-топлазми. Нашарування часточок бензидину, що приеднуються до комплексу рецептор-кон'югат лектину квасолi лiмськоТ вщбуваеться по повер-хнi цитоплазматичноТ мембрани кл^ини. PLA+-лiмфоцити локалiзованi переважно бтя вiльного краю вiдпадноТ оболонки матки.
При самовтьному викидш ктькють PLA+-лiмфоцитiв мiзерна, а Тх неможливо пщрахува-ти.
Експериментально пщтверджено, що пiсля iмунiзацiТ вагiтних самок стафтококковим анатоксином, або внутршньоутробного введення антигену збiльшуеться ктькють В-тмфоци^в i плазматичних клiтин в децидуальнш оболонцi матки. Збiльшення ктькосп В-лiмфоцитiв в де-цидуальнiй тканиш плаценти щурiв можливе за-вдяки пщвищенню функцiональноТ активностi двох популяцш В-лiмфоцитiв одноразово, чи однiеТ з двох субпопуляцш - В1- або В2-тмфоцт1в. З одного боку, збтьшення кть-костi В2-лiмфоцитiв i перетворювання Тх у плаз-матичнi кл^ини, якi продукують IgA, IgM i IgG, залежить вiд участi антигенпремшованих Тh1-лiмфоцитiв i функцiювання епiтелiальних кл^ин мезометральних залоз децидуальноТ оболонки матки. На ™i загального зростання ль мфоцитiв в децидуальнiй тканинi у iмунiзованих самок, можливо, збiльшуеться ктькють Т-тмфоци^в хелперноТ ланки iмунiтету. Зростання антигенного пресингу на оргашзм матерi посилюе антитiлогенез в децидуальнш тканиш матки, що впливае на штенсивнють вщкладання фiбриноТду в уах частинах плаценти i впливае на темпи IT шволютивних змiн. При розвитку ди-задаптацiйних порушень у системi ма-ти-плацента-плiд у жшок в децидуальнiй обо-
лонц матки було виявлено пщвищення кшькосп лiмфоцитiв з фенотипом CD19+ i CD4+, що коре-люе з пщвищенням синтезу цитотоксичних IgG2, якi чинять цитопатичний вплив на кл^ини тро-фобласту i впливають на мор-фо-функцiональний стан плацентарного бар'еру i на стан плоду та новонародженого.
З шшого боку, збтьшення кiлькостi В-лiмфоцитiв i плазматичних кттин у iмунiзова-них тварин можливе, переважно, за рахунок В-|-тмфоцт1в - якi вiдносяться до вродженого iмунiтету, а не В2-лiмфоцитiв адаптивного iмунi-тету, так як у щурiв домiнуе Т-клiтинний iмунi-тет. В-|^мфоцити переважно секретують iмуно-глобулши з класу A i М, що беруть участь в усу-ненш аутоантигенiв, якi походять з кл^ин i тканин, як руйнуються. Встановлено, що деструк-тивш процеси в плацентi закономiрно посилю-ються у третьому триместрi ваптностк У експе-риментальних тварин, в порiвняннi з тваринами контрольноТ групи, виявляеться прискорене зро-стання деструктивних ознак серед кл^ин деци-дуальноТ оболонки. Спостерiгаеться прискорена iнволюцiя мезометральнитх залоз; знижуеться кiлькiсть децидуальних кл^ин; прискорюеться формування компактного шару децидуальноТ оболонки i збитково вщкладаеться фiбриноТд в плацентi протягом третього перюду вагiтностi. Вiрогiднiсть зростання кшькосп В-лiмфоцитiв в децидуальнiй оболонцi матки за рахунок В-|-тмфоцт1в пiдтверджуеться експеримента-льними i клiнiчними роботами. 1мушза^я щурiв Staphylococcus aureus призводить до: збтьшення кшькосп В-лiмфоцитiв в брижових лiмфатич-них вузлах; зростанню рiвня Ig М; вiдсутностi стшкоТ iмунологiчноТ пам'ятi. Перерахованi озна-ки притаманш популяцiТ В1-лiмфоцитiв.
В плодовш частинi плаценти породiль i тварин також виявляються SBA+-В-лiмфоцити, що пщтверджуе пренатальне функцiювання гумора-льноТ ланки iмунiтету. SBA+-лiмфоцити i CD5+-В1-лiмфоцити локалiзуються переважно навколо плодових судин.
У людей при фiзiологiчно переб^аючий вапт-
Кльксна характеристика лiмфоцитiв децидуальноТ т
hoctí кiлькiсть SBA+-лiмфоцитiв i кшькють CD5+-лiмфоцитiв в сполучнiй ctpomí ворсинчас-того xopioHy майже однакова, що пщтверджуе думку про активнють вродженого гуморального iMyHiTeTy в пренатальний перюд.
На 30-тижнi вагiтностi ктькють CD4+-лiмфоцитiв в периферiчнiй кровi становить 21,4±4,4 % вщ загальноТ популяцп Т-лiмфоцитiв, що вище шж у невагiтних ж1нок [10]. Експериме-нтальнi данi пiдтверджyють, що в порiвняннi з невагiтними мишами iмyнiзацiя вагiтних самок призводить до формування бшьш високого рiвня антитт на тлi послаблення вiдповiдi пперчутли-востi повiльного типу. Клiнiчнi спостереження також дозволяють передбачати, що ваптнють зсувае акцент iмyнних реакцiй з ^1-вщпов^д на Th2-залежний шлях реагування (наприклад, uni-нiка ревматоТдного артриту суттево редукуе, а системний червоний вовчак стрiмко загострю-еться) [2, 4]. На сьогодш дослiдженi молекулярш механiзми Th2-домiнyвання при вагiтностi, як забезпечуються системою цитокинiв Th1- i Th2-лiмфоцитiв [13, 14].
При фiзiологiчномy зсyвi рiвноваги Th1/Th2 при ваптносл в сторону Th2-вiдповiдi спостерн гаеться ефективний захист фетоплацентарноТ одиниц^ одночасно такий зсув може несприят-ливо впливати на хiд iмyнноТ вiдповiдi по вщно-шенню до внутршньокттинних iнфекцiй. За да-ними Ю.С. Березовського (2001) при iмyногiсто-хiмiчномy дослiдженнi при фiзiологiчнiй ваптнос-tí кiлькiсть СD4+-лiмфоцитiв становить 4,6±1,3 i СD8+-лiмфоцитiв - 1,6±0,8 в полi зору. При па-толопчних станах - наявностi антифосфолтщ-них антитт, ктькють СД56+-тмфоци^в зростае вдвiчi i вони навiть утворюють велик скупчення. Кiлькiсть СD4+-лiмфоцитiв знижуеться до 3,2, сшввщношення CD4/CD8 зменшувалося до 2,5/1. При завмерлш вагiтностi, що супроводжу-еться хламiдiйною iнфекцiею ктькють CD56 -клiтин навпаки в чотири рази знижуеться в порн внянш з нормою. Кiлькiсть CD4+ - лiмфоцитiв становила 1,2. Сшввщношення CD4/CD8 - 1/1 [9, 15].
Таблиця 1.
íu матки породль при ф1зюлог1чно перебгаючий ваг'тност'!
Групи спостереження вапт-них Загальна ктькють лiмфо-цитiв Кiлькiсть PLA+-лiмфоцитiв Кiлькiсть SBA+-лiмфоцитiв КiлькiстьCD8+-лiмфоцитiв
1 23,00±0,03* 1,72±0,04* 8,06±0,03* 3,89±0,03*
II 26,16±1,23* 1,78±0,03* 10,43±0,03* 3,88±0,03*
II 12,85±0,9 0,77±0,03 5,31 ±0,01 5,56±0,01
Прим1тка. * - результат статистично достов1рний по вЮнс Таким чином, дослщження Т^мфоцтчв хел-перного фенотипу (CD4) доцшьно вивчати в по-рiвняннi з клiтинноопосередкованими iмунними реакцiями. В попередшх наших роботах було дослщжено: загальну кiлькiсть лiмфоцитiв, число SBA+-лiмфоцитiв, якi iдентифiкуються як В-лiмфоцити, кiлькiсть СD8+-лiмфоцитiв в дециду-альнш тканинi матки породiль при фiзiологiчно перебiгаючий вагiтностi, при резус-конфлiкти та пюля вiрогiдного антигенного впливу на оргашзм
ю до групи пор1вняння.
ваптноТ протягом третього перiоду ваптносл (табл. 1) [4, 8]. Як видно з таблица пiсля зовшш-нього антигенного впливу на оргашзм ваптноТ та при резус-несумюносп загальна ктькють лiм-фоцитiв децидуальноТ тканини матки зростае вдвiчi в порiвнянi з фiзiологiчним перебiгом ваптносл. Зростання загальноТ кiлькостi лiмфоцитiв вщбуваеться як за рахунок PLA+-лiмфоцитiв-хелперiв, так i за рахунок SBA+-В-лiмфоцитiв, що вказуе на активацiю гуморальноТ ланки iмунiте-
ту. В попередых наших роботах було доведено, збтьшення кiлькостi накопичення SBA+-iмунних комплешв i антирезусних iмунних комплексах в групах спостереження в порiвняннi з групою контролю [4, 16]. Одночасно спостер^аеться пригш-чення цитотоксичноТ клiтинноТ ланки iмунiтету -ктькють СD8+-лiмфоцитiв зменшуеться в групах спостереження.
Таким чином, при самовтьному аборт у 11-у триместрi вагiтностi ктькють PLA+-лiмфоцитiв-хелперiв мiнiмальна, що вказуе на вщсутнють гуморальноТ регуляцiТ в плацентк Чи е це результатом фактом фiзiологiчного процесу, чи зрушень з боку вiдмiни iмунологiчноТ толерант-ностi в системi мати-плацента-плщ - питання, що потребуе подальшого вивчення.
При нормально перебiгаючий ваптносп вщ-буваеться зменшення кiлькостi СD8+-лiмфоцитiв, що е додатковим механiзмом, який сприяе фор-муванню Th2-залежноТ iмунноТ реакцiТ, за раху-нок зростання числа СD4 -Т-хелперiв. Пiсля дм антигенiв на органiзм вагiтноТ вiдбуваються реа-ктивнi змiни в стан гуморальноТ та цитотоксичноТ ланки мюцевого iмунiтету децидуальноТ тка-нини матки.
Висновки
1. При самовтьному викидн у П-тримес^ вагiтностi кiлькiсть PLA+-лiмфоцитiв-хелперiв мн нiмально-непiдраховуема, що вказуе на вщсутнють гуморальноТ ланки iмунiтету в децидуальнш оболонц матки.
2. Пюля антигенного впливу на оргаызм вапт-ноТ вiдбуваеться зростання ктькосп Р1А+-лiмфоцитiв-хелперiв в децидуальнiй тканин матки.
3. Збiльшення чисельностi PLA+-лiмфоцитiв-хелперiв вiдбуваеться з одночасним зменшен-ням кiлькостi СD8+-цитотоксичних лiмфоцитiв в децидуальнш тканин матки, що вказуе на акти-вацiю гуморальноТ ланки ваптносп над кл^ин-ноопосередкованою наприкшц вагiтностi при фн зiологiчно переб^аючий вагiтностi та вагiтностi, ускладненоТ антигенним тиском.
Лтература
гические аспекты) / Айламазян Э.К., Полякова В.О., Кветной И.М. - СПб. : Изд-во Н-Л, 2012. - 176 с.
2. Березовский Ю.С. Иммунокомпетентнные клетки в децидуа-льной ткани при нормальной беременности и раннем невынашивании / Ю.С. Березовский // Архив патологии. - 2001. -№ 4. - С. 44-49.
3. Бондаренко Г.1. Особливост субпопуляцшного складу iмуно-компетентних кштин, вщтених з децидуальноТ' оболонки у першому триместрi фiзiологiчноТ' вагiтностi / Г.1. Бондаренко, В.П. Чернишов, 1.1. Слуквш // Педiатрiя, акушерство та пнеко-логiя. - 1993. - № 1. - С. 52-53.
4. Волошин М.А. Виявлення В^мфоцит у плацент при резус-iзоiмунному конфлкт матерi та плоду / М.А. Волошин, О.Г. Кущ // Особливост будови лiмфоТдноТ' тканини асоцшованоТ' з плацентою у породть при фiзiологiчно перебiгаючий ваптно-стi та при змшеВюник морфологи. - 2007. - № 13 (2). - С. 290-293.
5. Волошин М.А. Мехашзм iмунологiчнiй реактивност материн-ського та плодового органiзмiв / М.А. Волошин, О.Г. Кущ // УкраТ'нський морфологiчний альманах. - 2008. -Т. 6, № 1. - С. 64-67.
6. Глуховец Б. И. Патология последа / Б.И. Глуховец, Н.Г. Глу-ховец. - СПб. : ГРААЛЬ, 2002. - 448 с.
7. Кудряшова А.В. Значение субпопуляций децидуальных Т-хелперов в задержке внутриутробного развития плода / А.В. Кудряшова, Н.Ю. Сотникова, И.А. Панова [и др.] // Иммунология репродкуции. - 2003. - Т. 5. - С. 337-338.
8. Зубжицкая Л.Б. Иммуноморфологическое состояние плаценты у женщин с привычным невынашиванием беременности при действии различных антигенных субстанций / Л.Б. Зу-бжицкая, Н.Г. Кошелева, О.Н. Аржанова [и др.] // Журн. акушерства и женскихъ болъезней. - 2005. - № 3. - С. 43-49.
9. Сотникова Н.Ю. Иммунологическая загадка беременности / Н.Ю. Сотникова, А.В. Кудряшова, Ю.С. Анциферова [и др.] // Иваново, изд. МИК, 2005. - 276 с.
10. Кущ О.Г. Особливост будови i реактивност лiмфоТдноТ тканини, асоцшованоТ' з децидуальною тканиною / О.Г. Кущ, М.А. Волошин // Здобутки кшшчноТ' i експериментальноТ' медицини.
- 2007. - № 2 (7). - С. 105-107.
11. Паращук Ю.С. Состояние фетоплацентарного комплекса при материнской инфекции / Ю.С. Паращук, С.В. Покрышко // Инфекционный контроль. - 2000. - № 1-2. - С. 13-14.
12. Ширшев С.В. Роль хемокинов в биологии репродукции и формировании клеточных сообществ фетоплацентарного комплекса / С.В. Ширшев // Успехи совр. биологии. - 2002. - Т. 122, № 6. - С. 594-607.
13. Lemaire S. Expression of beta 1-6-branched N-linked oligosaccharides is associated with activation in human T4 and T8 cell populations / S. Lemaire, C. Derappe, J.C. Michalski [et al.] // J. Biol. Chem. - 1994. - Vol. 269, № 11. - Р. 8069-8074.
14. Shigeki S. No difference in natural killer or natural killer T-cell population, but aberrant T-helper cell population in the endometrium of women with repeated miscarriage / S. Shigeki, E.H. Kato, M. Morikawa [et al.] // Human Reproduction. - 2004. - Vol. 19, № 4. - Р. 1018-1024.
15. Clark S.J. Peptide and nucleotide sequences of rat CD4 (W3/25) antigen: evidence for derivation from a structure with four immu-noglobulin-related domains // S.J. Clark, W.A. Jefferies, A. N. Barclay [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. - 1987. - № 84(6).
- Р. 1649-1653.
16. Lin H. Synthesis of T helper 2-type cytokine at the maternal-fetal interface / H. Lin, T.R. Mosmann, L. Guilbert [et al.] // J. Immunol.
- 1993. - V. 151. - Р. 4562-4570.
1. Айламазян Э.К. Функциональная морфология плаценты человека в норме и при патологии (нейроиммуноэндокриноло-
Реферат
ВЫЯВЛЕНИЕ Р1_А+-ЛИМФОЦЫТОВ-ХЕЛПЕРОВ В ДЕЦИДУАЛЬНОЙ ОБОЛОЧКЕ МАТКИ ВО 11-ТРИМЕСТРЕ ПРИ САМОПРОИЗВОЛЬНОМ ВЫКИДЫШЕ И У РОЖЕНИЦ Кущ О.Г.
Ключевые слова: плацента, второй и третий триместр беременности, лимфоциты-хелперы, лектин фасоли
Впервые, применяя лектингистохимический метод, описано распределение PLA+-лимфоцитов-хелперов в децудиальной ткани матки рожениц и после выкидыша во вторм триместре беременности. В исследования использован лектин фасоли для изучения лимфоцитов-хелперов в децидуальной оболочке матке во втором периоде беременности после самопроизвольного аборта и у рожениц при физиологически протекающей беременности и беременности, осложненной антигенным воздействием. При самопроизвольном выкидыше во втором триместре беременности количество РLA+-лимфоцитов-хелперов минимально-неподсчитываемо, что указывает на отсутствие гуморального звена иммунитета в децидуальной оболочке матки. Антигенное воздействие на организм беременной в течении третьего триместра беременности и резус-несовместимость приводят к активации гуморального звена местного иммунитета матки, на фоне супресси цитотоксического звена иммунитета за счет уменьшения количества СD8+-лимфоцитов.
Summary
DETECTION OF PLA+ -LYMPHOCYTES-HELPERS IN CADUCA DURING II TRIMESTER IN SPONTANEOUS MISCARRIAGE AND IN PARTURIENT WOMEN Kushch O.G.
Key words: placenta, I and II trimester of pregnancy, helper-lymphocytes, bean lectin
This paper is the first to present the distribution of PLA +-lymphocytes-helpers in caduca parturient women and after spontaneous miscarriages during the second trimester of pregnancy by using the lectin- histo-chemical technique. We used a bean lectin to study helper-lymphocytes in the caduca during the second trimester of pregnancy after miscarriages and in parturient women with normal pregnancy and pregnancy complicated by antigenic exposure. In cases of spontaneous abortions in the second trimester of pregnancy the number of RLA + -lymphocyte-helpers is minimally uncounted, which indicates the absence of humoral immunity in the decidua of the uterus. Antigenic impact on the body of a pregnant during the third trimester of pregnancy and Rh incompatibility result in the activation of humoral local immunity of the uterus against the background of the suppression of cytotoxic immunity by reducing the number of CD8 + lymphocytes.
УДК 616.831-005.1-092.9
Макаренко А.Н., Гарибова Т.Л., Воронина Т.А., Крайнева В.А. ОСОБЕННОСТИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ У КРЫС С ИНТРАЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ ГЕМАТОМОЙ
ГУ НИИ фармакологии им. В.В. Закусова РАМН, Москва
Установлено, что у крыс с интрацеребральной посттравматической гематомой (новая модель геморрагического инсульта, ГИ) через 7 месяцев после операции наблюдаются нарушения обучения и памяти, ориентировочно-исследовательского поведения и двигательной активности, повышенный уровень тревоги. Морфологические исследования показали, что у этих крыс определяется выраженная активация восстановительных процессов в пятом и, особенно, третьем слое сенсомоторного неокортекса. Определяется увеличение нейроглиального индекса пирамидных нейронов и гигантских пирамидных нейронов правого полушария (область моделирования ГИ) по сравнению с левым (без ГИ) и мозгом контрольных ложнооперированных животных. Ключевые слова: геморрагический инсульт, поведение, память, морфология
Известно, что комплексное лечение последствий инсульта, как правило, не приводит к полному выздоровлению пациента. В частности, у 60%-70% больных в отдаленном периоде после инсульта отмечается развитие осложнений, приводящих к стойкой постинсультной инвали-дизации, повышается риск возникновения повторного инсульта [10,11,15]. Одной из причин недостаточной эффективности лекарственной терапии постинсульных состояний может быть отсутствие четких представлений о патогенетических особенностях развития отдаленных последствий инсульта, таких как интеллектуально-мнестические нарушения, непсихотические расстройства и когнитивное снижение [15]. В современной экспериментальной фармакологии моделируют, главным образом, острый инсульт [2,9,13], а развивающихся в ЦНС нарушения в отдаленном периоде после инсульта изучены недостаточно. Ранее была разработана новая модель интрацеребральной посттравматической гематомы, геморрагического инсульта и показана адекватность ее использования в ней-ропсихофармакологии для изучения нейропро-тективных свойств препаратов [2,3,7].
Цель исследования
Изучение морфофункциональных особенностей (поведения и памяти, структурно-функциональных и нейроглиальных взаимоотношений) в соматосенсорной области неокортекса крыс через семь месяцев после моделирования интрацеребральной посттравматической гематомы - геморрагического инсульта (ГИ).
Методика исследования
Исследования выполнены на белых крысах самцах, линии Вистар, массой 180-210 г в начале эксперимента и 350 - 420 г при его завершении. Острый аутогеморрагический инсульт моделировали в области внутренней капсулы правого полушария [2,8]. Крысам, наркотизированным хлоралгидратом (200 мг/ кг, в/б) при помощи специального устройства (мандрен-нож) и стереотаксиса осуществляли деструкцию мозговой ткани в области capsule interna, (координаты H=4 мм, L=3.0 мм, А=1,5 мм от брегмы по атласу G. Paxinos) с последующим (через 2-3 минуты)
