CC BY
17
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 618.33/36-001.28-056.7:614.73:575 Кущ О.Г., Злобта О.В.
К1ЛЬК1СНИЙ ТА ЯК1СНИЙ АНАЛ1З РОЗПОД1ЛЕННЯ CD5+-ЛIМФОЦИТIВ В ДЕЦИДУАЛЬН1Й ОБОЛОНЦ1 МАТКИ В 1-У I 11-У ПЕР1ОДАХ ВАГ1ТНОСТ1 ПРИ Ф1З1ОЛОГ1ЧНОМУ ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 I ПРИ САМОВ1ЛЬНОМУ ВИКИДН1
Запорiзький державний медичний унiверситет
Жiноча консультацiя полiклiнiки iм. 8-го Березня м. Запорiжжя
Метою досл{дження стало вивчення топографа { чисельтст{ СD5+-лiмфоцитiв в децидуальнш оболонц матки в 1-у i 11-у перодах вагiтностi при фiзiологiчно перебкаючий вагiтностi i при са-мовтьному викидт. Для вивчення топографп Вl-лiмфоцитiв використовували iмуногiстохiмiчний метод. Шдраховували чисельтсть CD5+-Вl-лiмфоцитiв на 1мм2. При дослiдженнi СD5+-лiмфоцитiв в децидуальнш оболонц матки 1-го периоду вагiтностi встановлено, що вони мають середнш дiаметр, витягнуту цитоплазму i ексцентричне ядро. У 11-у перiодi вагiтностi, який завершувався самовшьним викиднем кшькгсть CD5+-Вl-лiмфоцитiв на 1мм2 становить 27,68. Таким чином, до будови DALT - лiмфоíдноí тканини асоцшованог з децидуальною оболонкою матки в 1-у триместр вагiтностi належать CD5+-Вl-лiмфоцити. У 11-у перiодi вагiтностi тсля самов^ льного викидня виявляеться зростання чисельностi CD5+-Вl-лiмфоцитiв втричi, що може бути одтею з причин вiдмiни iмунологiчноí толерантностi в системi мати-плацента-плiд.
Ключов1 слова: ваптнють, викидень, плацента, CD5+-В1-лiмфоцити
Стаття е фрагментом НДР кафедри анатомп людини: «Лектинпст^1^чна характеристика морфогенезу оргажв i тканин в ранньому постнатальному пер^ онтогенезу» 0109 и 003986
Вступ
В масштабах вае! планети i особливо в Укра-ihí забруднення навколишнього середовища приймае все бiльшi розмiри в наслщок багатьох еколопчних катастроф. Значення цих порушень безпосередньо тюструеться тим, що дефекти розвитку ембрюну i плоду, як мають суто гене-тичн природу, становлять 2-3% вщ загальних випадш дизонтогенезу, тодi як останн в 97-98 % е природженою патолопю ешгенетичного по-ходження i пов'язан з рiзними несприятливими впливами зовшшнього середовища на оргашзм ваптно! [3]. Тому особливо! уваги потребуе вивчення будови лiмфоТдноТ тканини асоцшовано! з плацентою.
З 2003 року в науковш лiтературi використо-вують термш - лiмфоТдна тканина, асоцiйована з децидуальною тканиною матки (DALT - decidua associated lymphoid tissue ) За даними L. Mincheva-Nilsson та ш. (2003) вона представлена NK-клiтинами, y6-, ар-Т^мфоцитами, ден-дритними клiтинами i макрофагами. Автори за-уважують, що В-лiмфоцити майже вщсуты в де-цидуальнiй тканиш. Iншi автори стверджують, що В-тмфоцт1в менше 1 % вiд загально! кть-костi лiмфоцитiв [16], за даними шших науковцiв показано, що на раншх етапах вагiтностi деци-дуальна оболонка людини мае 5-15 % В-тмфоцт1в [17]. До того ж майже ва дослн дження проведено протягом першого триместру гестацп з використанням проточно! цитометрп [7].
^м того, вiдомо, що ретроплацентарна кров суттево в^^зняеться вiд перифершно! за рiвнем iмуноглобулiнiв. Лише в ретроплацентарнш си-роватцi вагiтних жшок в 50 % детектуються ци-тотоксичнi антитiла до Т- або В^мфоцтчв плоду [14]. Такi факти вказують на наявнiсть гуморального iмунiтету матки i децидуально! обо-
лонки, до яких належать В1-, В-2-лiмфоцити та антитiла, якi вони синтезують. Не дивлячись на антигенрозшзнаючу i елiмiнуючу, навiть цитоток-сичну функцш антитiл, плацента еволюцiйно добре адаптована до дм антитiл, так як вона ви-конуе функци iмуносорбенту, що здатний елiмi-нувати велику ктькють антифетальних антитiл без ознак пошкодження плаценти [18].
Теоретично, при фiзiологiчно перебiгаючий вагiтностi мають домшувати найбiльш еволщш-но архаТчн ланки iмунiтету - В1- i Yб-Т-лiмфоцити, що забезпечуе вроджений iмунiтет, та як бiльш вщповщальы за розвиток iмунологi-чноТ толерантности а при вагiтностi, що усклад-нюеться iнфекцiйним процесом мають активува-тися В2— i ар-тмфоцити, якi вiдповiдaють за пе-рвинну i вторинну iмунну вiдповiдь (адаптивний iмунiтет). Баланс мiж двома системами мюцево-го iмунiтету матки та децидуальноТ тканини — природного i надбаного, може призвести до двох нaслiдкiв вaгiтностi: розвитку пaтологiТ або фор-мування компенсаторно-пристосувальних меха-нiзмiв, якi збережуть вaгiтнiсть.
Але на сьогодн роль гуморальноТ ланки iму-нiтету в розвитку вaгiтностi е ще недостатньо з'ясованою i вимагае додаткового вивчення, особливо значення CD5+-В1-лiмфоцитiв в 1-у i 11-у перюдах вaгiтностi при фiзiологiчно перебiгaючiй ваптносп i при сaмовiльному викиднi.
Мета дослвдження
Вивчити топогрaфiю i чисельнють СD5+-лiмфоцитiв в децидуaльнiй оболонц матки в 1-у i 11-у перюдах ваптносп при фiзiологiчно перебн гaючiй вaгiтностi i при самовтьному викиднi.
Матерiали та методи дослвдження
Проведено морфофункцiонaльне дослщжен-ня плацент 1-го перюду вaгiтностi (15 випадш): в ембрiонaльному перiодi з 5 по 8 тиждень вапт-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ност (п=4) i в ранньому плiдному перiодi з 9 по 12 тиждень вагiтностi (п=11) шсля медичного аборту (п=5); i 11-го перюду вагiтностi (21-22 тиждень ваптносп пiсля самовiльного викидня (п=10).
Для вивчення топографи В1-лiмфоцитiв в ма-тково-плацентарнiй зонi використовували iмуно-гiстохiмiчний метод з використанням монокло-нальних антитiл до СD 5 рецептору ^рма 'Юако"). За морфолопею, на вiдмiнну вiд бтьшо-ст „звичайних" В-лiмфоцитiв, якi представленi неактивованими „наТвними" клiтинами, В1-лiмфоцити мають характеристику активованих лiмфоцитiв: вони бтьше за розмiром, бiльш гра-нульован i конститутивно експресують STAT-3 (сигнал активацп) [6]. Але бiльш надшним засо-бом, який дозволяе диференцшвати В1- i В2-лiмфоцити е iмуногiстохiмiчний засiб. В1-лiмфоцити мають маркери Мас-1, 1дМи'3', В220|т/ i CD5+[5].
Для кiлькiсного аналiзу використовували морфометричну сiтку i пщраховували чисель-нiсть CD5+-В1-лiмфоцитiв на 1мм2.
Результати та 1х обговорення
При дослщженш СD5+-лiмфоцитiв в децидуа-льнш оболонцi матки 1-го перiоду ваптносп встановлено, що вони мають середнш дiаметр -до 15 мкм, витягнуту цитоплазму i ексцентричне ядро. Вщкладання часточок бензидину вщбува-лось по поверхн цитоплазматичноТ мембрани. СD5+-лiмфоцити розташованi дифузно по всiй товщi децидуальноТ тканини, переважно навколо судин. 1нколи утворюють скупчення вiд 5 до 10 лiмфоцитiв.
В перюд з 5 по 8 тиждень ваптносп кiлькiсть СD5+-лiмфоцитiв на умовну площу пщрахунку становить, в середньому, 11,76 кл^ин. В ранньому фетальному пер^ - з 9 по 12 тиждень -10, 94 кл^ин, що не носить достовiрно значимоТ вiдмiнностi в порiвняннi з ембрiональним перн одом.
Як вщомо з лiтератури в периферичнш кровi при фiзiологiчнiй вагiтностi вщбуваеться статис-тично значиме зниження рiвня В1-лiмфоцитiв [10]. Разом з тим в роботах Н.Ю. СотниковоТ та ш [4] вказуеться, що на раншх термiнах ваптнос-тi спостер^алось достовiрне збiльшення ктькос-тi лiмфоцитiв з маркерами СD20+СD5+ в дециду-альнiй оболонцi в порiвняннi з перифершною кров'ю. На вiдмiну вщ периферiйноТ кровi спо-стерiгалося домшування В1-пула над пулом В2-лiмфоцитiв в децидуальнiй оболонцi. Сшввщно-шення двох популяцiй В-лiмфоцитiв (В1/В2) в периферичнш кровi становить 0,57, а в дециду-альнiй оболонцi - 1,76. Таким чином, в 1-у перн одi вагiтностi вiдбуваеться на локальному рiвнi -рiвнi децидуальноТ оболонки, змщення в бiк клн тин з класичним фенотипом В-|-тмфоци^в, якi синтезують низкоафiннi антитiла широкоТ спе-цифiчностi. Такi антитiла можуть мати вщно-шення як до захисту плоду проти шфекцш, так i
проти материнського iMyHHOi вщпов^д на аллоа-нтигени за рахунок регуляцп рецепторного репертуару Т—тмфоципв, або за рахунок антищи-опатичних взаемодш [7]. Вiрогiдно, при ваптносп включаються фiлогенетично бiльш древнi меха-нiзми, а адаптивний iмунiтет в^грае меншу роль. З кл^чноТ' практики вщомо, що па^енток i3 загрозою переривання вагiтностi та безплiддям в анамнезi лiкують внутрiшньовенним введен-ням iмуноглобулiну людини [9]. lмуномодуляцiя нормальним iмуноглобулiном вiдбуваеться за-вдяки пасивно перенесеному блокуванню, або антиiдiотипним антиттами, блокадою Fc рецептора, зниженням В-кл^инноТ функцп та/або ре-дук^ею активацiТ компонентiв комплементу [13].
Одним iз аргументiв ролi В1-лiмфоцитiв в пщтримц гестацiйного процесу говорить факт, що популя^я В1b-лiмфоцитiв продукуе норма-льнi антитiла, якi мають ештопи, що вiдiграють головну роль при ксенотрансплантацш [15].
Таким чином, В-|-тмфоцити, джерелом яких е перитонеальна порожнина, якш притаманна функцiя центрального лiмфоТдного органу, вико-нують важливу роль як фактори природноТ резистентности необхiдноТ при вагiтностi. Селектив-не зниження циркулюючих В1-лiмфоцитiв пiд час ваптносп в периферичнiй кровi i зростання чи-сельностi в децидуальнш оболонцi матки у людини може бути одним iз механiзмiв, що вщповн дають за пщтримку iмунологiчного балансу, не-обхiдного для виживання плоду як чужорщного трансплантату.
G декiлька механiзмiв, що впливають на по-зитивний розвиток аллогенноТ ваптносп i спря-мованi проти потенцшно активно!' iмунноТ систе-ми матерк Один з них антиiдiопатичний меха-нiзм контролю, якiй здiйснюеться на рiвнi секре-туемих iмуноглобулiнiв [11]. Найбтьше даних отримано в експериментк Так, доведено, що у мишей пiд час вагiтностi виявляеться посилення гуморальних iмунних реакцiй, а також змщення iзотипу iмуноглобулiнiв вiд комплементфксую-чого IgG2a до комплементнефiксуючого IgG1-iзотипу, особливо в групi iмунних антитiл, реак-тивних у вщношенш аллоантигенiв плоду. Екс-перименти, проведет Bell i Billington, показали, що плацентарн клiтини, але не кл^ини селезш-ки, можуть iнiцiювати у неваптних тварин меха-нiзми переключення iзотипiв в бiк IgG1 [12].
У 11-у пер^ вагiтностi, який завершувався самовiльним викиднем, топографiя CD5+-B1-лiмфоцитiв суттево не змiнюеться в порiвняннi з 1-м перiодом ваптносп. Вони так само розташо-ван дифузно в товщi децидуальноТ оболонки, iнодi утворюючи скупчення до 15-20 штин, час-тiше навколо судини. Кiлькiсть CD5+-B1-лiмфоцитiв на 1мм становить 27,68 кл^ин, що в 2,5-3 рази бтьше ыж в 1-у пер^ при фiзiологiч-но переб^аючш вагiтностi. Зростання кiлькостi CD5+-В1-лiмфоцитiв мае привести до зростання антиттоутворення, що мае впливати на переб^ вагiтностi.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Так, при фiзiологiчно перебiгаючiй BariTHOCTi в експеримент встановлено, що кiлькiсть великих пре-В-^тин видiлених i3 кiсткового мозку у ва-гiтних тварин на 6,5 день гестаци в середньому становить 10 % вщ нормальних рiвнiв. Ще бiльшi змiни стосувалися малих пре-В^мфоци^в з незрiлим фенотипом - IgM+, IgD-. ФункцГГ цих кл^ин були пригнiченi як в кютковому мозку, так i в селезшцк Це означае, що як продук^я нових лiмфоцитiв, так i Тх експорт в периферичнi лiм-фощш тканини пiд час вaгiтностi знижуеться [7].
Але при пaтологiчних станах ваптних, навпа-ки, зростае ктькють В-лiмфоцитiв в периферич-нiй кров^ рiвень IgG знижуеться, а рiвень Ig А незначно пiдвищуеться [8]. Пщвищення чисель-ностi CD5+-лiмфоцитiв у другш спостереження вказуе саме на активацш неспецифiчноï гумо-ральноГ ланки iмунiтету - В1-лiмфоцитiв, якi си-нтезують слабко специфiчнi iмуноглобулiни з класу М, як не проходять через фетоплацента-рний бар'ер. Це призводить до збиткового вщкладання фiбриноïду, що було пщтверджено роботах при iзоiмунному конфлiктi в 111-у пер^ ваптносп [1]. Синтез iмуноглобулiнiв В-тмфоцитами децидуальноГ тканини i пов'язана з ними бар'ерна функ^я е фактором неспецифiчного захисту плоду вiд iмунноï сис-теми мaтерi. Бар'ерна функ^я iмунних комплек-сiв полягае в |'х учaстi в iмуноaбсорбуючих реак-цiях. За думкою Б.1. Глуховец, Н.Г. Глуховец iмуноaбсорбуючa функцiя iмуноглобулiнiв полягае в утвореннi пасток для циркулюючих мате-ринських антигешв, а також i для цитотоксичних антитт по aнтиiдiопaтичному мехaнiзму розш-знавання [2]. Тому зростання ктькосп CD5+-лiмфоцитiв в плацентах друго' групи спостереження вказуе на пщвищену секрецш iмуно-глобулiни з класу А i М, що беруть участь в усу-ненн аутоантигешв, якi походять з клiтин i тканин, як руйнуються з якихось причин. Встановлено, що ктькють CD5+-лiмфоцитiв корелюе iз зростанням деструктивних процеав в плaцентi у третьому тримес^ вaгiтностi [1]. Тобто за рахунок зростання чисельносл CD5+-лiмфоцитiв i продукуемих ними антитт мав би формуватися компенсаторний мехаызм пiдтримки iмунологiч-но' толерaнтностi в системi мaти-плaцентa-плiд, але вiдбувся зрив iмунологiчноï толерaнтностi, вiрогiдно, iз за активацп iнших ланок iмунiтету, що буде дослщжено у майбутньому.
Стосовно виявлення CD5+-В1-лiмфоцитiв в плодовiй частит плаценти питання е вирiшеним. Становлення гуморально''' ланки iмунiтету дiтини вщбуваеться пюля народження, тому CD5+-В1-лiмфоцити не були виявленi в плодовш чaстинi плаценти.
Висновки
1. До будови DALT - (decidua associated lymphoid tissue ) - лiмфоïдноï тканини асоцшовано'
з децидуальною оболонкою матки в 1-у тримест-pi вагiтностi належать CD5+-В1-лiмфоцити, що контролюють неспецифiчний гуморальний iMyHi-тет.
2. У 11-у пер^ ваптносп пюля самовтьного викидня виявляеться зростання чисельносл CD5+-В1-лiмфоцитiв втpичi нiж у 1-у тримес^ ва-гiтностi при фiзiологiчно пеpебiгаючiй вагiтностi, що може бути одыею з причин вщмши iмунологi-чнот толеpантностi в системi мати-плацента-плiд.
Лiтература
1. Волошин М. А. Виявлення В^мфоци"пв у плацент при резус-iзоiмунному конфлкт матеpi та плоду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вюник морфологи. - 2007. - № 13 (2). - С. 290-293.
2. Глуховец Б. И. Патология последа / Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец. - СПб. : ГРААЛЬ, 2002. - 448 с.
3. Зубжицкая Л. Б. Иммуноморфологическое состояние плаценты у женщин с привычным невынашиванием беременности при действии различных антигенных субстанций / Л. Б. Зубжицкая, Н. Г. Кошелева, О.Н. Аржанова [и др.] // Журн. акушерства и женскихъ болъезней. - 2005. - № 3. - С. 43-49.
4. Иммунологическая загадка беременности / [Н. Ю. Сотникова, А. В. Кудряшова, Ю. С. Анциферова и др.]. - Иваново : Изд. МИК, 2005. - 276 с.
5. Паращук Ю. С. Состояние фетоплацентарного комплекса при материнской инфекции / Ю. С. Паращук, С. В. Покрышко // Инфекционный контроль. - 2000. - № 1-2. - С. 13-14.
6. Сидорова Е. В. Роль В-клеток в функциональной активности Т-лимфоцитов / Е. В. Сидорова // Успехи совр. биологии. -2005. - Т. 125, № 4. - С. 411-418.
7. Сотникова Н. Ю. Механизмы регуляции гуморальных иммунных реакций при синдроме задержки развития плода / Н. Ю. Сотникова, А. В. Кудряшова // Акушерство и гинекология. -2008. - №1 - С. 23-26.
8. Диленко Е. Л. Фетоплацентарные изменения у детей высокой группы риска по развитию аллергического заболевания на первом году жизни / Е. Л. Диленко, Н. И. Цирельников, И. М. Поздняков [и др.] // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. -2004. - № 5. - С. 62.
9. Судома I. О. Частота та структура iмунних зрушень та мюце iмунотеpапiT внутршньовенним введенням iмуноглобулiну у па^енток iз загрозою переривання ваптносп та безплщдям в анамнезi / I. О. Судома, В. П. Чернишов, О. М. Мозкова [та ш.] // Здоровье женщины. - 2005. - № 4 (24). - С. 107-111.
10. Bisset L. R. Altered humoral immunoregulation during human pregnancy / L. R. Bisset, T. M. Fiddes, W. R. Gillet [et al.] // Am. J. Reprod. Immunol. - 1990. - V. 23. - P. 4-9.
11. Susiu-Foca N. Anti-idiotypic antibodies to anti-HLA receptors induced by pregnancy / N. Susiu-Foca, E. Reed, C. Rohowsky [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. Usa. - 1983. - V. 80. - P. 830-835.
12. Bell S. Major anti-paternal alloantibody induced by murine pregnancy is non-comlement-fixing IgG1 / S. Bell, W. D. Billington // Nature. - 1989. - V. 288. - P. 387-388.
13. Coulan C. B. Immunotherapy for treatment spontaneous abortion / C. B. Coulan // Immunology of Human Reproduction. - 1995. - P. 425-442.
14. Clark C. The Role of Immunoglobulins in Neonatal Rhesus Haemolytic Disease / C. Clark // Biodrugs. - 2001. - № 15 (8). -Р. 533-554.
15. Ohdan H. Evidence of immune tolerance to blood group antigens in a case of ABO-incompatible pediatric liver transplantation / H. Ohdan, W. Znou, Y. Tanaka [et al.] // Am. J. Transplant. - 2007. -V. 7, № 9. - Р. 2190-2194.
16. Mincheva-Nilsson L. Immunomorphologic studies of human de-cidua-associated lymphoid cells in normal early pregnancy / L. Mincheva-Nilsson, V. Baranov, Yeung M. Mo-Way [et al.] // J. Immunol. - 1994. - V. 152. - Р. 2020-2032.
17. Miyazaki S. Predominance of Th2-promoting dendritic cells in early human pregnancy deciduas / S. Miyazaki, H. Tsuda, M. Sa-kai, S. Hori // J. of Leukocyte Biology. - 2003. - V. 74. - Р. 514522.
18. Wegmann T. G. The ability of the murine placenta to absorbtion monoclonal anti-fetal h-2 K-antibody from the maternal circulation / T. G. Wegmann, T. R. Mosmann, G. A. Carlson [et al.] // J. Immunol. - 1979. - V. 123. - P. 1020-1023.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ И КАЧЕСТВЕННЫЙ АНАЛИЗ РАПРЕДЕЛЕНИЯ CD5+-ЛИМФОЦИТОВ В ДЕЦИДУАЛЬНОЙ ОБОЛОЧКЕ МАТКИ В 1-М И 11-М ПЕРИОДАХ БЕРЕМЕННОСТИ ПРИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ ПРОТЕКАЮЩЕЙ БЕРЕМЕННОСТИ И ПОСЛЕ САМОПРОИЗВОЛЬНОГО АБОРТА Кущ О.Г., Злобина О.В.
Ключевые слова: беременность, выкидыш, плацента, CD5+-В1-лимфоциты
Целью исследования стало изучение топографии и количества СD5+-лимфоцитов в децидуальной оболочке матки в 1-м и 11-м периодах беременности. Для изучения топографии СD5+-В1-лимфоцитов использовали иммуногистохимический метод. Подсчитывали количество CD5+-В1-лимфоцитов на 1мм2. При исследовании СD5+-лимфоцитов в децидуальной оболочке матки в 1-м периоде беременности установлено, что они среднего диаметра, с вытянутой цитоплазмой и эксцентричным ядром. Во 11-м периоде беременности, который закончился выкидышем, количество CD5+-В1-лимфоцитов на 1мм2 - 27,68. Таким образом, в состав DALT - лимфоидной ткани ассоциированной с децидуальной оболочкой матки в 1-у триместре беременности входят CD5+-В1-лимфоциты. Во 11-м периоде беременности после выкидыша увеличивается количество CD5+-В1-лимфоцитов, что может быть одной из причин отмены иммунологической толерантности в системе мать-плацента-плод.
Summary
QUALITATIVE AND QUANTITATIVE ANALYSIS OF CD5+-LYMPHOCYTE DISTRIBUTION IN DECIDUAL MEMBRANE OF UTERINE DURING I AND II PERIODS OF PHYSIOLOGICAL PREGNANCY AND AFTER SPONTANEOUS ABORTION Kushch O.G., Zlobina O.V.
Key words: pregnancy, abortion, placenta, CD5+ - В1. lymphocytes
The research was aimed to study the trophism and quantity of CD5+-lymphocytes in decidual membrane of uterine during I and II periods of pregnancy. To investigate topography of CD5+-B?_lymphocytes immuno-histochemical method was applied. We counted the amount of CD5+-B?_lymphocytes per 1 mm2. During the studying CD5+-B?_lymphocytes for the I period of pregnancy they were noticed to be of mean diameter, with elongated cytoplasm and an eccentric nucleus. During the II period of pregnancy which ended with abortion the amount of CD5+-B?_lymphocytes CD5+-B?_lymphocytes per 1 mm2 was 27.68. Thus, the composition of lymphoid tissues associated with decidual membrane of uterus in the I trimester included CD5+-B?. lymphocytes. During the II period of pregnancy after abortion the amount of CD5+-B?_lymphocytes increased that might be a cause for repeal of immune tolerance in the mother-placenta-fetus system
УДК 617.55-056.5-001-089.168-0.84
Малик С.В., Ocinoe О.С., ДЬтяр I.I., Лавренко Д.О., Безручко М.В. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ 13 СУПУТН1М ОЖИР1ННЯМ
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я» м. Полтава
На основ{ анал{зу лтування 195 прооперованих хворих, що страждали на захворювання оргатв черевног порожнини та супутне ожиртня, визначено прогностичш чинники, як впливають на розвиток тсляоперацшних ранових ускладнень, та за допомогою бтарного лог1стичного анал{зу побудовано алгоритм прогнозу виникнення тсляоперацшних ранових ускладнень (до- та пгсля-операцгйно) та побудовано спещальну розрахункову шкалу ризику виникнення тсляоперацшних ранових ускладнень.
Ключов1 слова: лопстичний регресшний анал1з, ожиршня, прогнозування, ранов1 ускладнення.
Постшне зростання серед па^енпв хiрурriч-них стацiонарiв ктькосп хворих, що страждають на супутне ожиршня [4], а також значно вища частота виникнення пюляоперацшно'Т раново'Т шфекцп у ^еТ' категорп па^енпв, порiвняно з хворими з нормальною масою тта [2, 3], спону-кають до пошуку достовiрних прогностичних па-раметрiв та розробки способу прогнозування розвитку тсляоперацшних шфекцшно-запальних ранових ускладнень (РУ), що б дозволило опти-мiзувати вибiр лкувально'Т тактики. З практично' точки зору зручними е способи прогнозу з вико-ристанням спе^альних розрахункових шкал [1, 5].
Мета роботи Розробити алгоритм прогнозу розвитку тсляоперацшних ранових ускладнень у хворих i3 су-путшм ожиршням.
Матерiали i методи
Було проведено аналiз лкування 195 хiрурri-чних хворих, що страждали на рiзнi захворювання черевно'1 порожнини та супутне ожиршня, яких було прооперовано. Хворих було подтено на 2 групи: 1 група - 36 (18,5%) па^енпв iз ожиршням, у яких виникли рановi ускладнення, 2 група - 159 (81,5%) - хворi iз ожиршням, як мали неускладнений переб^ пюляоперацшного пе-рюду.
