CC BY
13
Х1РУРГ1ЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК 616.716.4-001:616.017-71:616.89 Я. П. Напрний, В. Л. Фесик
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КЛ1ТИННО1 ЛАНКИ 1МУН1ТЕТУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ В ПОСТРАЖДАЛИХ Р1ЗНОГО ПСИХОСОМАТИЧНОГО ТИПУ ОСОБИСТОСТ1
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний уыверситет iMeHi I. Я. Горбачевского МОЗ УкраТни»
Актуальн1сть дослщження
Незважаючи на пост1йне вдосконалення i впрова-дження в клiнiчну практику метс^в комплексного лку-вання постраждалих i3 травматичними переломами ни-жньо' щелепи, частота гнiйно-запальних ускладнень у них залишаеться високою i досягае 35%-41,0% [1-4]. Ви-сокий ризик |'х розвитку зумовлюеться наявнiстю в по-рожнинi рота значноТ шькосп мiкрофлори, яка iнфiкуе кiсткову рану через розриви слизовоТ оболонки, а також зниженням резистентност органiзму [4; 5].
Остаными роками з'явилися публкаци [6-9], у яких встановлено, що вплив на виникнення гншних ускладнень при лкуванш постраждалих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи мае психосоматичний тип особистост пацiента. Волошина Л.1., Рибалов О.е. констатують, що в кожного третього з постраж-далих-штровер^в виникае травматичний остеомiелiт, тодi як з екстравертiв - лише в кожного десятого [10].
Даш лп"ератури [11-13] свщчать про визначальну роль iмунноТ системи в регуляцп перебiгу репаратив-них процесiв у кютковм тканинi та виникненнi гшйних ускладнень. Однак публiкацiй, у яких висв^лювалися б особливостi порушень iмунноТ системи залежно вiд психосоматичного типу особистост постраждалих iз переломами нижньоТ щелепи, нами не знайдено.
Мета дослщження: вивчення функцiональних порушень штинноТ ланки iмунноТ системи в постраждалих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи залежноi вiд психосоматичного типу особистостк
Матер1ал i методи дослщження
Динамку показнигав iмунного статусу вивчено в 60 постраждалих оаб чоловiчоТ статi, у яких дiагностовано
70 п
травматичнi одностороннi вщкрит переломи нижньоТ щелепи в дтянц кута; середнiй вiк становив 25,2±5,0 р. Постраждалi були роздiленi на двi групи: екстраверти (1 група, 36 осiб), iнтроверти (2 група, 24 особи) за класи-фка^ею Айзенка. Матерiалом для проведення iмуноло-гiчних дослiджень служила венозна кров. Забiр кровi ви-конували натщесерце з лiктьовоТ вени. Дослiдження проводили в мiжкафедральнiй науково-клiнiчнiй лабора-торп ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унь верситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» в ди-намщк на 1-й, 3-й, 7-й день пюля травми. Iдентифiкацiю Т- i В-лiмфоцитiв проводили з використанням монокло-нальних антитiл „Статус" (реестрацiйне посвщчення нормативного документа № 93833113180653-97 МУстерс-тва охорони здоров'я РоайськоТ Федерацп). Визначапи шькють субпопуляцiй CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD16+-, СD22+-лiмфоцитiв.
Результати дослщження i ix обговорення
Результати визначення вщносноТ кiлькостi CD3+-лiмфоцитiв свiдчать, що вже в 1-й день пюля травми Тхня ктькють у кровi зменшувалась у обох дослщжу-ваних групах. У постраждалих 1-Т групи - до 42,2%, другоТ - до 41,0%, тодi як у контрольно! групи вона становила 56,2%.
До 3-го дня шькють CD3+-лiмфоцитiв зростала в обох групах, однак не досягала рiвня контролю i становила вщповщно 47,1% у екстравертiв i 45,1% у Ытровер-тiв. На 7-й день дослщження спостергали повне вщнов-лення кiлькостi CD3+-лiмфоцитiв у постраждалих 1-Т групи, навгть показник незначно перевищував рiвень конт-рольноТ групи, а в постраждалих 2-Т групи дещо не досягав рiвня контрольноТ групи (рис.1).
59,2
56,2
60
50 42,2
40
со 41
а и 30
20
56,2
4*1
45,2
56,2
55,3
♦ контроль Ф 1 група —♦■ - 2 група
0
1-й
7-й
3-й
день обстеження
Рис.1. KmbKicHi 3MiHU СD3+-лiмфоцитiв у постраждалих i3 травматичними переломами нижньоТ щелепи
10 -
Представляе 1нтерес вивчення субпопуляцм Т-л1мфоцит1в, зокрема Т-л1мфоцит1в хелпер1в (СD4+), головною функц1ею яких е посилення адаптивно''' 1му-
нно' в1дпов1д1. Вони активують Т-к1лери (СD16+), В-л1мфоцити I моноцити (рис. 2).
45 - 39,5
40 -
35 -
29,4
30 -
25 - 27,4
20 -
15 -
10 -
5 -
0 -
39,5 33,4
31,8
39,5
39,7 37,2
ф контроль ф 1 група
- 2 група
1 -й 3-й 7-й
день обстеження
Рис. 2. Юльюсн змiни СD4*-лiмфоцитiв у хворих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи
У 1-й день псля травми число СD4+-лiмфоцитiв знижувалось у обох дослщжуваних групах, однак було бтьш вираженим у постраждалих 1-1 групи - 27,4%, а в постраждалих 2-1 групи - 29,4%. На 3-й день пюля травми прослщковуеться тенден^я до стабозацп кь лькостi СD4+-лiмфоцитiв, бiльше виражена в постраждалих 1-1 групи (екстравертiв) - 33,4%. У постраж-
далих 2-1 групи (штровер^в) цей показник становив 31,8%. На 7-й день дослщження у постраждалих 2-1 групи число СD4+-лiмфоцитiв нормалiзувалося в межах величини контрольно' групи, а в постраждалих 1-1 групи не досягало Тх значення.
Дещо iншi результати отриман при вивченнi кть-кiсних змш субпопуляцiй cD8+-лiмфоцитiв (рис. 3).
25 20 15
О
(Л 10
0
18,9 ♦
18,9
19,5
г^18'9
17,7
1-й
контроль ф 1 група + - 2 група
7-й
3-й
день обстеження
Рис. 3. Юльюсн змiни СD8+-лiмфоцитiв у хворих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи
Тенденци юлькюних змЫ у обох дослщжуваних групах однотипн - визначаеться зменшення ТхньоТ кь лькостi в перший день пiсля травми - до 14,0% у екс-травер^в i до 13,4% у штровер^в. На 3-й день пiсля травми вщновлення кiлькостi цiеТ популяцiТ лiмфоци-тiв не вiдбуваеться. Тх ктькють не досягае показника контрольно' групи i становить 16,2% для екстравер^в i 14,8% для iнтровертiв при рiвнi контрольно' групи 16 -,
18,9%. На 7-й день дослiдження кiлькiсть СD8 -лiмфоцитiв у порiвнюваних групах постраждалих була рiзною. Загалом визначалася тенденцiя до Тх стабть заци, але в екстравертв показники дещо перевищу-вали рiвень контрольно' групи, а в Ытровер^в не досягали рiвня контролю.
Динамка ктькюних змiн СD16+-лiмфоцитiв представлена на рис 4.
14 12 10 8 6 4 2 0
13,6
12,5
12,5*
413
10,2
1-й
13,2
12,5 12,4
— контроль -1 група —2 група
7-й
3-й
день обстеження
Рис. 4. Юльюсн змiни СD16*-лiмфоциmiв у хворих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи
5
У 1-й день пюля травми зммни кiлькостi СD16+-лiмфоцитiв у порiвнюваних групах були дiаметрально протилежнi. В екстравертiв 'хня кiлькiсть була бть-шою в порiвняннi з контролем i становила 13,6%, тодi як у штровер^в вона була меншою вiд контролю -10,2%. На 3-й день спостереження ктькють СD16+-лiмфоцитiв у екстравер^в була близькою до контрольного значення (12,5%), а в Ытровер^в дещо ниж-чою - 11,3%. На 7-й день дослщження ктькють лiм-фоцитiв-кiлерiв у Ытровер^в перевищувала показник контрольно' групи i становила 13,2%, тодi як у екстра-вертiв практично стабiлiзувалася в межах значень контрольно' групи. СD16+ - лiмфоцити (природнi ктери) беруть участь у неспецифiчнiй цитотоксичност вщно-сно внутрiшньоклiтинно розташованих патогешв без попередньо'' антигенно'' стимуляцiТ, атакують анома-льнi клiтини (ушкодженi кгмтини, клiтини, iнфiкованi вь русом, раковi клiтини), видiляючи цитотоксичнi грану-ли, як здатнi вбивати безпосередньо або за рахунок антиттозалежно' клiтинно-опосередкованоТ цитоток-сичностi. Такий характер кiлькiсних змЫ лiмфоцитiв цiеТ групи свiдчить про вищi адаптацiйнi можливостi постраждалих 1-' групи.
Однак у оаб 1-' групи (екстраверти) на 7-й день дослщження вщбулося повне вщновлення 1'хньо''' кть-костi. Показник навiть перевищував рiвень контрольно' групи на 5,1%, тодi як у оаб 2-' групи (iнтроверти) повного вщновлення ктькост СD3+-лiмфоцитiв не вь дбулося, ктькють 'х була меншою на 1,9% у порiв-няннi з контролем.
Таким чином, отриман результати дослщження штинно''' ланки iмунiтету свщчать про зменшення вщ-носно' ктькост загального пулу Т-лiмфоцитiв (СD3+) у обох дослщжуваних групах. ТенденцiТ 'хшх кiлькiсних змiн були однотипнi. Однак у оаб 1-1 групи (екстраверти) на 7-й день дослщження вщбулося повне вщновлення 'хньо''' ктькостг Показник навпъ перевищував рiвень контрольно' групи на 5,1%, тодi як у осiб 2-' групи (Ытроверти) повного вiдновлення кiлькостi СD3+-лiмфоцитiв не вiдбулося, кiлькiсть 'х була меншою на 1,9% у порiвняннi з контролем. Зменшення за-гально' кiлькостi Т-лiмфоцитiв вiдбулося за рахунок зниження субпопуляцм як Т-хелперiв (CD4+), так i Т-супресорiв (CD8+). ТенденцiТ кiлькiсних змiн CD4+- ль мфоцитiв у порiвнюваних групах вiдрiзнялися тим, що повне вщновлення |'хньо''' кiлькостi до рiвня контрольно''' групи на 7-й день дослщження вщбулося лише в постраждалих 2-' групи (Ытровер^в), а показник постраждалих 1-' групи (екстравер^в) не досягав рiвня величини контрольно' групи. Рiвень Т-супресорiв (CD8+) значно знижувався в обох порiвнюваних групах у 1-й день пюля травми, а на 7-й день спостереження показник екстравер^в перевищував рiвень контрольно''' групи, а в Ытровертв не досягав и значення. Динамка змЫ лiмфоцитiв-кiлерiв свiдчить про вищу 'х функцiональну активнiсть у екстравер^в.
Висновки
1. Отриманi результати дослщження свщчать про тотальну депресю Т-к^тинно''' ланки iмунiтету в обох дослщжуваних групах у 1-й день пюля травми.
2. Стаб^за^я порушених ланок iмуннот систе-
ми у порiвнюваних групах вiдбувалася по-рiзному.
3. У оаб-екстравер^в на 7-й день пюля травми
вщбувалася стабiлiзацiя ттьки субпопуляцiй СD3+-,
СD8+-, СD16+-лiмфоцитiв, а в оаб - Ытровер^в -
СD4+- i СD16+-лiмфоцитiв.
Лiтерaтурa
1. Трифаненко С.1. Спосiб лiкування переломiв нижньо' щелепи з гнiйно-запальними ускладненнями iз засто-суванням нiкелiд-титанових iмплантатiв / С. I. Трифаненко, О. Л. Кушыр, Л. В. Кузняк // Клжчна стоматолопя. - 2014. - №4. - С. 52-54.
2. Лiкування гншно-запальних захворювань м'яких тканин та пошкоджень нижньо' щелепи / Тимофеев О.О., Ве-сова О. П., Горобець О.В. [та iн.]: збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм. П.Л. Шупика. - К., 2002. - Вип. №11, кн. 3. - С. 451 - 459.
3. Переломи нижньо' щелепи: аналiз частоти виникнення, локалiзацiТ та ускладнень / Д. С. Аветков, К. П. Локес, С. О. Ставицький [та ш.] // Вюник проблем бюлогп i ме-дицини. - 2014. - Вип. 3(3). - С. 62-64.
4. Напрний Я.П. Шляхи оптимiзацiТ репаративного остео-генезу у хворих з травматичними переломами нижньо' щелепи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.01.22 «стоматолопя» / Я.П. Напрний. - К., 2009. - 32 с.
5. РузЫ Г.П. Сучасн принципи медикаментозного лку-вання переломiв нижньо' щелепи / Г. П. РузЫ, О. I. Чирик // Укра'нський медичний стоматолопчний альманах. - 2013. - № 6. - С. 109-113.
6. Горленко О.В. Оцшка психолопчного стану хворих з травматичними пошкодженнями обличчя / О. В. Горленко, С. С. Полщук, А. В. Кузько // Вюник ВЫницького державного медичного уыверситету. -2002. - № 1. - С. 67-69.
7. Юрченко В.М. Психiчнi стани людини: системний опис: [монографiя] / В. М. Юрченко. - Рiвне, 2006. - 574 с.
8. Полщук С.С. Травми щелепно-лицево' дiлянки та 'х зв'язок з психоемоцйним станом людини i типом обличчя / С. С. Полщук // Вюник морфологи. - 2003. - № 9(1). - С. 147-150.
9. Можливост використання трацетаму у хворих на тра-вматичний остеомiелiт нижньо' щелепи з явищами стресорних реакцш / Л. I. Волошина, О. В. Рибалов, М. Г. СЫкевич [та Ы.] // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2013. - №5. - С. 50-53.
10. Волошина Л.1. Клшкочмунолопчы та психоемоцмы ро-злади в патогенезi травматичного остеомiелiту / Л. I. Волошина, О. е. Рибалов // Галицький лкарський вюник. - 2005. - Т. 12, № 3. - С. 24-26.
11. Рибачук А.В. Обфунтування комплексного застосу-вання i профтактики гншно-запальних ускладнень травматичних переломiв нижньо' щелепи мюцевим за-стосуванням субстанцп наночастинок срiбла i золота: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «стоматолопя» / Рибачук А.В. - К., 2016. - 20 с.
12. Лкування гншно-запальних захворювань м'яких тканин та пошкоджень нижньо' щелепи / Тимофеев О.О., Ве-сова О.П., Горобець О.В. [та Ы.]: збiрник наукових праць стлвробтиюв КМАПО iм. П. Л. Шупика. - К., 2002. - Вип. №11, кн.3. - С. 451- 459.
13. Швырков М.Б. Неогнестрельные переломы челюстей / М. Б. Швырков, В. В. Афанасьев, В. С. Стародубцев. -М. : Медицина, 1999. - 334 с.
Стаття надшшла 04.09.2017 р.
Резюме
Вивчено особливост реакцп клiтинноí ланки iмунiтету на травму в 60 постраждалих iз травматичними переломами нижньоТ щелепи рiзного психосоматичного типу особистостi, серед яких було 36 екстраверлв i 24 Ытроверти. Отриманi результати свiдчать про тотальну депресю в них штинно''' ланки iмунiтету в 1-й день пюля травми. Стабiлiзацiя пору-шених ланок вiдбувалася по-рiзному. У оаб-екстраверлв на 7-й день пiсля травми вщбувалася стабiлiзацiя тiльки суб-популяцм СD3+-, СD8+-, СD16+-лiмфоцитiв, а в оаб - iнтровертiв - СD4+- i СD16+-лiмфоцитiв.
Ключовi слова: постраждалi з травматичними вiдкритими переломами нижньо'' щелепи, клiтинна ланка iмунi-тету, тип особистостк
Резюме
Изучены особенности реакции клеточного звена иммунитета на травму в 60 пострадавших с травматическими переломами нижней челюсти разного психосоматического типа личности, среди которых было 36 экстравертов и 24 интроверта. Полученные результаты свидетельствуют о тотальной депрессии у них клеточного звена иммунитета в 1-й день после травмы. Стабилизация нарушенных звеньев происходила по-разному. У лиц-экстравертов на 7-й день после травмы происходила стабилизация только субпопуляций СD3+ -, СD8+ -, СD16+ лимфоцитов, а у лиц - интровертов - СD4 + - и СD16 + лимфоцитов.
Ключевые слова: пострадавшие с травматическими открытыми переломами нижней челюсти, клеточное звено иммунитета, тип личности.
UDC 616.716.4-001:616.017-71:616.89
STUDY OF THE CELLULAR COMPONENT OF IMMUNE SYSTEM IN CASES OF TRAUMATIC MANDIBULAR FRACTURE IN PATIENTS OF DIFFERENT PSYCHOSOMATIC PERSONALITY TYPES
Ya.P. Nahirniy, V. L. Fesyk
Horbachevsky Ternopil State Medical University
Summary
The high risk of purulent complications in treatment of traumatic open mandibular fractures, which frequency is 3541,0%, is caused by the presence of a significant amount of microflora in an oral cavity, mucous membrane ruptures in the area of fracture and also significantly by body defences state. According to the recent literature, it is established that during treatment of patients with traumatic mandibular fractures their psychosomatic state influences on the development of purulent complications. This influence occurs due to different degree of the effect of psyche on immune system that is crucial in purulent complications development. However, there are no researches in immune perturbations depending on psychosomatic type of personality of patients with mandibular fractures.
The aim of the research was to study functional disorders of immune system cellular component in patients with traumatic mandibular fractures depending on psychosomatic type of personality.
Material and Methods
The dynamics of immune status rate was studied in 60 male patients diagnosed with traumatic unilateral open mandibular fractures in the area of a corner, average age was 25.2±5.0 years old. The patients were divided into two groups: extraverts (the 1st group, 36 individuals), introverts (the 2nd group, 24 individuals) according to the Eysenck's classification. The researches were conducted on the 1st, 3r , 7th day after a trauma. Identification of T- and B-lymphocytes was performed by means of Status monoclonal antibodies. The quantity of subpopulations CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD16+-lymphocytes was evaluated in percent.
Results and Discussion
The results of the research of a cellular component of immunity proved the decrease in relative quantity of the general pool of T-lymphocytes (CD3+) in both studied groups. The tendencies of their quantitative changes were similar. However, in the patients of the 1st group (the extraverts) on the 7th day of the research, a complete restitution of the quantity of T-lymphocytes (CD3+) was evinced. This rate even exceeded the level of the control group by 5.1%, whereas in the patients of the 2nd group (the introverts) a complete restitution of the quantity of CD3+- lymphocytes was not evidenced, the quantity was lower by 1.9% in comparison with the control. The decrease of total T- lymphocytes took place due to the decrease in subpopulations of T-helpers (CD4+) and T-suppressors (CD8+). The tendencies of quantitative changes of CD4+- lymphocytes in the compared groups differed in the rate of complete restitution of the quantity to the level of the control group on the 7th day of the research that was evidenced only in the patients of the 2nd group (the introverts) and the rate of the 1st group of patients (extraverts) did not reach the level of the control group. The level of T-suppressors (CD8+) significantly decreased in both compared groups on the 1st day after trauma, and on the 7th day of the monitoring the rate of the extravert group exceeded the level of the control group, and the introvert group did not reach the control rate. The dynamics of the changes of killer lymphocytes rate proved their higher functional activity in the extraverts.
Conclusions
The results of the research have proved complete depression of T-cellular component of immunity in both studied groups on the 1st day after trauma. Stabilization of the damaged components of immune system in the compared groups was different. On the 7th day after trauma, the stabilization of CD3+-, CD8+-, CD16+- lymphocytes subpopulations was evidenced in the extraverts, and CD4+- and CD16+-lymphocytes subpopulations reached the norm in the introverts.
Key words: patients, traumatic open mandibular fractures, cellular component of immune system, type of personality, disease course, extroverts, introverts.
