CC BY
14
Х1РУРГ1ЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК 616.716.4-001.5-02: [616.151+612.017.1] Я.П. Напрний, В.Л. Фесик
ОСОБЛИВОСТ1 ГЕМОГРАМИ Й 1МУННОГО СТАТУСУ ПОСТРАЖДАЛИХ
13 ТРАВМАТИЧНИМИ ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ
ОСОБИСТОСТ1
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни», кафедра мрурпчноТ стоматологи
Дослщженнями останн1х рок1в [1-3] установлено порушення 1мунного статусу хворих 1з травма-тичними переломами нижньо' щелепи (ТПНЩ). В1домо, що стрес, який супроводжуе травму, сут-тево впливае на реактивн1сть орган1зму [4], при-чому виражен1сть реакц1й залежить вщ його шди-в1дуальних особливостей [5].
Анал1з доступно'' л1тератури свщчить, що перш1 публкаци про значення псих1чного статусу пац1ен-та у виникненн та переб1гу стоматолог1чних хвороб з'явились у 1988 роц1 [6], проте дос1 актуаль-нють цього питання не знижуеться [7].
Вивчення психоемоцшного стану хворих 1з тра-вматичними переломами нижньо'' щелепи поча-лося понад 10 ромв тому [8; 9], однак повщомлень про особливост1 реакци 1мунно'' системи в них за-лежно вщ психоемоц1йного стану нами не знайде-но, що I стало метою нашого досл1дження.
Мета дослiдження: виявити особливост кть-к1сних зм1н показниш гемограми I системи 1мун1-тету в постраждалих 1з травматичними переломами нижньо!' щелепи залежно вщ типу особистосп для вдосконалення 'х л1кування I реаб1л1таци.
Матерiал i методи
Проведено психолог1чне тестування I кл1н1чне обстеження 32 постраждалих ос1б чолов1чо' стат1 (середн1й в1к - 25,2 ± 5,0 р.), у яких д1агностовано травматичн1 односторонн1 вщкрил переломи нижньо'' щелепи в д1лянц1 кута (ТПНЩ. Постраждал1 перебували на л1куванн1 у в1дд1ленн1 х1рург1чноТ стоматологи КЗ ТОР «Ун1верситетська лкарня». Обстеження проводили за стандартною схемою: з'ясування скарг, зб1р анамнезу захворювання, огляд, рентгенолог1чне I лабораторне обстеження.
Тип особистосл постраждалих визначали за тестами з опитувальника Айзенка. За результатами тесту хвор1 були роздтеы на дв1 групи: екстраверти (1 група, 19 ос1б), штроверти (2 група, 13 ос|б).
Дослщжували показники розгорнутого анал1зу
кров1 з лейкоцитарною формулою (абсолютна кть-кють еритроцит1в, ум1ст гемоглоб1ну, кол1рний показ-ник, швидк1сть ос1дання еритроцит1в (ШОЕ), к1льк1сть лейкоцит1в I л1мфоцит1в, моноцит1в, еозиноф1л1в, нейтроф1льних гранулоцит1в). Досл1дження гемог-рам проводили при поступленн1 в одиницях С1.
У м1жкафедральн1й науково-кл1н1чнш лабора-тори у вс1х постраждалих визначали р1вень показ-ник1в ¡мунноТ системи в динам1ц1 (на 1-й I 3-й день пюля травми). 1дентиф1кац1ю Т- I В-л1мфоцит1в проводили з використанням моноклональних ан-титт „Статус" (реестрац1йне посв1дчення нормативного документа № 93833113180653-97 Мшю-терства охорони здоров'я Росшсько'' Федераци). Визначали у вщсотках к1льк1сть субпопуляц1й СР3+, СР4+, СР8+, СР72+-л1мфоцит1в.
Концентрац1ю 1муноглобул1н1в клас1в А, М, С визначали методом С. МапоШ е1 а1. [ 10].
Контрольну группу склали 18 ос1б чолов1чо' стат1 без супутньо' патологи, показники гемограми пор1внювали з показниками референтно'' бази.
Отриман за результатами досл1джень цифров1 дан1 обробляли на персональному комп'ютер1 за допомогою прикладно'' програми «МюгоэоА: Ехе1 2007».
Оцiнка результатiв дослiдження та 1х обговорення
Анал1зуючи гемограми, встановили, що ктькють еритроцит1в у 3(15,8%) хворих 1 групи I в 7 (53,8%) постраждалих 2 групи була меншою вщ показника референтно'' бази (4,0-5,0 х 1012/л), а в Ыших постраждалих обох груп була в межах "' величин.
У 3(15,8%) постраждалих 1 групи I в 4(30,7%) постраждалих 2 групи р1вень гемоглобшу був у межах 115-120 г/л за норми 130,0-160 г/л, у шших постраждалих обох груп не вщр1знявся вщ не''.
Кол1рний показник кров1 у 27 постраждалих був у межах норми (0,85-1,0), у 2(10,5%) ос1б 1 групи I в 3(23,1%) ос1б 2 групи виявлено незначну ппохромш — 0,7.
Пщвищення р1вня ШОЕ понад 19 мм/год д1аг-ностовано у 18 (56,2%) серед уах постраждалих (показник рефентно' бази 1-10мм/год). Достов1р-них в1дм1нностей м1ж пор1внюваними групами не було.
Показник абсолютно'' ктькосл лейкоцит1в тть-ки у 2 (10,5%) постраждалих 1 групи був у межах величин референтно' бази (4,0-9,0 х 109/л). В ш-ших постраждалих показники виходили за ц1 па-раметри. У 9 (47,4%) постраждалих 1 групи вони перевищували максимальну величину, а у 8(42,1%) були нижчими вщ м1н1мального значення. Дещо шш1 тенденци проявились у постраждалих 2 групи. Серед них 2 (15,3%) мали величину, меншу м1н1мального значення, тод1 як показники 11 (84,6%) були вищими вщ норми.
Анал1з лейкограм виявив так1 особливост1: л1-мфоцитоз вщ 42% до 47% виявлено в 5 (23,6%) постраждалих 1 групи; л1мфопен1ю в межах 13%-15% — у 7 (36,8%); шш1 7(36,8%) постраждалих мали цей показник у межах референтно' бази (19,0%-37,0%). Серед постраждалих 2 групи л1м-фоцитоз виявлено у 2 (15,4%) постраждалих, л1-мфопени не було встановлено в жодного з постраждалих, 11 (84,6%) мали показник у межах референтно'' бази. Зменшення ктькосп моноцит1в менше 3% було в 3(15,7%) постраждалих 1 групи I в 4 (30,8%) друго''. Еозиноф1л1я бтьше 6% зарее-стрована в 6 (31,6%) постраждалих 1 групи I в 3 (23,1%) друго''.
Зниження р1вня сегментоядерних лейкоцит1в установлено лише у 2 (10,5%) постраждалих 2 групи, тод1 як у 9 (47,4%) хворих 1 групи I в 7 (53,9%) хворих друго'' групи ктькють 'х перевищу-вала максимальний показник референтно'' бази (норма 47,0% -72,0%).
Дослщження 1мунного статусу проводили на 1-й I 3-й день пюля травми. Отриман результати свщчать, що в обох дослщжуваних групах травма призводила до порушень 1мунного статусу. Однак виражен1сть ктькюних зм1н показник1в у групах в1др1знялась. У перший день п1сля травми число ОР3+- л1мфоцит1в у постраждалих 2 групи знижу-валось у пор1внянн1 з контролем на 21,3%, тод1 як у хворих 1 групи - лише на 17,3%. На 3-й день дослщження ктькють Ой3+-л1мфоцит1в наближа-лася до норми в обох групах, однак тенденц1я до зниження в постраждалих друго' групи була бтьше вираженою. Число СР4+- л1мфоцит1в у перший день дослщження знижувалося на 15,2% у хворих 1 групи, тод1 як у хворих 2 групи воно було бтьше вираженим - у межах 23,7%. На 7-й день досл1-дження ктькють СР4+- л1мфоцит1в у обох групах була однаковою I незначно вщр1знялася вщ пока-зника контрольно'' групи.
Число СР8+- л1мфоцит1в знижувалося на 15,3% у 1 день пюля травми в постраждалих 1 групи I на 17,1% - у хворих друго'' групи. На 3-й день досл1-дження у хворих 1 групи число СР8+- л1мфоцит1в стабт1зувалося в межах норми, тод1 як у хворих друго' групи воно залишалося без змш.
Змши гуморально' ланки 1мун1тету характери-зувалися збтьшенням на 12,3 % к1лькост1 ОР72+-
л1мфоцит1в у 1-й день пюля травми в постраждалих 1 групи I на 11,4% - у друго'. На 7-й день пюля травми така тенденц1я збер1галася. В екстра-верт1в ктькють Ой72+-л1мфоцит1в перевищувала показник контрольно'' групи на 5,7% у штроверт1в — на 6,2%.
Концентрац1я 1дА в сироватц1 кров1 також пщ-вищувалася в обох групах на 1-й день пюля операций на 17,0 % - у екстраверт1в I на 13,0% - у ш-троверт1в. Тенденц1я до пщвищення збер1галася I до 7-го дня пюля травми: в цей час концентрац1я 1дА на 7,2 % перевищувала показник контрольно' групи в постраждалих 1 групи I на 6,8% - у постраждалих друго'' групи.
Умют 1дМ також пщвищувався на 22,5 % у перший день пюля травми в екстраверт1в I на 23,8% у штроверт1в. На 3-й день спостереження в постраждалих 1 групи вш був однаковий 1з показником контрольно'' групи, тод1 як у постраждалих друго' групи ще перевищував показник контрольно' на 7,2%.
Динамка ктькюних змш 1дС характеризувала-ся незначним пщвищенням його вмюту на 1-й день пюля травми I стабт1зац1ею в межах контрольно'' групи на 3-й.
Отже, отриман дан1 свщчать, що реащя 1мун-но'' системи в постраждалих 1з травматичними переломами нижньо'' щелепи корелюе з психоемо-ц1йним типом постраждалих.
Висновки
1. Напрям змш показниш гемограми й 1мунного статусу постраждалих 1з р1зним психосоматичним типом, як1 л1кувалися з приводу травматичних пе-релом1в нижньо' щелепи, однотипна однак величина к1льк1сних змш ос1б-екстраверт1в вщр1зняеть-ся в1д показниш штроверт1в.
2. В 1нтроверт1в бтьше виражений анем1чний синдром.
3. Показники бто'' кров1 в 1нтроверт1в характе-ризуються зб1льшенням к1лькост1 лейкоцит1в, тод1 як ктькють л1мфоцит1в I еозиноф1л1в була вищою в екстраверт1в.
4. Кл1тинна ланка 1мун1тету в 1нтроверт1в характеризуемся б1льше вираженою супрес1ею за вс1ма показниками субпопуляц1й Т-л1мфоцит1в.
Перспективою подальших досл1джень у цьому напрям1 е розробка метод1в корекц1'' психоемоцш-ного стану тако'' категори хворих.
Лп-ература
1. Каладзе К.Н. Иммунологическое обоснование применения биорезонансной стимуляции в комплексном лечении больных с переломом нижней челюсти / К. Н. Каладзе // Таврический медико-биологический вестник.- 2002. - Т. 5, № 3. - С. 88-92.
2. Руз1н Г.П. Сучасн принципи медикаментозного ль кування перелом1в нижньо' щелепи / Г. Руз1н, О. Чирик // Укра'нський медичний стоматолопчний альманах. - 2013. - № 6. - С.109-113.
3. Напрний Я.П. Шляхи оптим1зацп репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньо' щелепи: автореф. дис. ... доктора мед.
наук: 14.01.22 «Стоматолопя» /Напрний Ярослав Петрович. - К., 2009. - 32 с.
4. Горленко О. В. Оц1нка психолопчного стану хворих 8. з травматичними пошкодженнями обличчя / О. В. Горленко, С. С. Полщук, А. В. Кузько // Вюник Вшницького державного медичного ушверситету. -2002. - № 1. - С. 67-69. 9.
5. Юрченко В.М. Псих1чн1 стани людини: системний опис: монография / В. М. Юрченко. - Р1вне, 2006. -574 с.
6. Значение изучения психического статуса больного 10. в клинике терапевтической стоматологии / В. Е. Рожнов, Ю. М. Максимовский, Н. А. Райнов [и др.] // Стоматология. - 1988. - № 3. - С. 21-22.
7. Рекова Л.П. Профтактика та передоперацмна ко-рекц1я стресових реакцм у хворих з одонтогенними запальними процесами на амбулаторному прийо-мг автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
Резюме
У 32 постраждалих 1з травматичними вщкритими одностороншми переломами нижньо' щелепи в дтя-нц1 кута з р1зним психосоматичним типом, визначеним за методикою Айзенка, вивчено особливост змш гемограми й 1мунного статусу в раннш пер1од п1сля травми. Установлено, що ктькюш показники гемограми й 1мунного статусу корелюють 1з психосоматичним типом особистостг
Ключовi слова: постраждал1 з травматичними в1дкритими переломами нижньо'' щелепи, раннш перн од, гемограма, 1мунний статус, тип особистост1.
Резюме
У 32 пострадавших с травматическими открытыми односторонними переломами нижней челюсти в области угла с различным психосоматическим типом, определенном по методике Айзенка, изучены особенности изменений гемограммы и иммунного статуса в ранний период после травмы. Установлено, что количественные показатели гемограммы и иммунного статуса коррелируют с психосоматическим типом личности.
Ключевые слова: пострадавшие с травматическими открытыми переломами нижней челюсти, ранний период, гемограмма, иммунный статус, тип личности.
UDC 616.716.4-001.5-02: [616.151+612.017.1]
FEATURES OF HEMOGRAM AND IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH TRAUMATIC FRACTURES OF THE LOWER JAW BONE DEPENDING ON THE PERSONALITY TYPE
Ya. P. Nahirnyi, V. L.Fesyk
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, department of dental surgery
Summary
Violation of the immune status of patients with traumatic lower jaw bone fractures has been found in recent years researches. It is known, that the stress that accompanies an injury, significantly affects the reactivity, and severity of reactions depends on its individual characteristics.
According to the analysis of the available literature the first publications concerning the importance of patient psychical status in the occurrence and course of dental diseases are dated by 1988 and the issue still remains actual [7].
The emotional state of patients with traumatic fractures of the lower jaw bone became a subject of investigation more than a decade ago. However, there were not found any reports on the features of their immune system response depending on their emotional state.
The aim of our investigation was to identify the characteristics of quantitative changes in hemogram and immune system of patients with traumatic fractures of the lower jaw bone depending on the type of person in order to improve their treatment and rehabilitation.
Material and methods. Conduction of a psychological testing and clinical examination of 32 injured males with traumatic unilateral opening fractures of the lower jaw bone in the angle area was detected.
Type of the injured individual was determined by the Eysenck test. According to the test results they were divided into two groups: extroverts and introverts. We investigated the indicators of the expanded blood analysis with leukocyte formula in terms of SI. These indicators were compared with the indicators of reference base. The level of the immune system indicators of all injured was followed up (in the 1st and 3rd day after injury). The identification of T- and B-lymphocytes was carried out using monoclonal antibodies. The number of CD3+, CD4+,
мед. наук : спец. 14.01.22 „Стоматолопя" / Л. П. Рекова. - К., 2010. - 20 с.
Полщук С.С. Травми щелепно-лицево''' дтянки та 'х зв'язок з психоемоцшним станом людини i типом обличчя // Вюник морфологи . - 2003. - № 9(1). -С. 147-150.
Полщук С.С. Корек^я психоемоцшного стану у хворих з травмами щелепно-лицево''' дтянки / С. С. Полщук // Вюник стоматологи. - 2005. - №1. -С.50-56.
Mancini G. Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion / G. Mancini, A. O. Carbonara, J. F. Heremans // Immunochemistry. -1965. - Vol. 2, N 3. - P. 235-254.
Стаття надшшла 20.12.2016 р.
CD8+, SD72+-lymphocytes subpopulations was determined in percentage. The A, M, G immunoglobulin concentration was determined by G. Mancini et al. The indicators were compared to the ones of the control group consisting of 18 males without comorbidity.
Results and discussion. In the course of analysing the indicators of red blood of most patients were found to be within normal limits. Some injured had different indicators. Thus, among introverts there were about 2 times more victims who had hemoglobin content and color index, which were lower compared to those of the reference base. Erythrocyte sedimentation rate of 56% of injured of both groups increased.
Leucogram analysis revealed the following features there were more patients found with lymphocytosis among extroverts: 36.8% of patients had lymphopenia, whereas extroverts did not. Changes of in segmented lymphocytes quantity of studied groups were opposing: in the, their number in the extroverts organism decreased, while in introverts one it increased.
The changes of immunity indicators were of the same type in both comparable groups, but their severity was different. Reducing of CD3+, CD4+-lymphocytes level was more significant in an introvert's organism, while the number SD72+-lymphocytes was bigger in the and extrovert's noe. Increasing the level of IgA and IgM was more expressed in extroverts. The dynamics of changes in IgG didn't differ in the two groups and was characterized by slight increase in its content and stabilization of the 3-day studying.
The results show that changes of hemogram and immune status of patients with traumatic fractures of the lower jaw bone with a different psychosomatic type are unidirectional, but the severity of the deviations is different. In introverts the anemic syndrome is more pronounced, their cellular immunity is characterized by stronger suppression, leukocytosis is more pronounced, while the number of lymphocytes and eosinophils was higher in extroverts.
The features of changes in hemogram and immune status in the early period after injury of 32 patients with various psychosomatic types defined by the Eysenck method with unilateral traumatic open fractures of the lower jaw bone in the angle area were studied. The quantitative parameters of hemogram and of immune status correlate with psychosomatic type of personality was established.
Key words: injured with traumatic open fractures of the lower jaw bone, the early period, hemogram, immune status, personality type.
