CC BY
16
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-107-110 УДК 579.62
Коваленко А. Г., Воронкова О. С.
ВИЯВЛЕННЯ 1НФЕКЦ1ЙНИХ УРАЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ М1КРОСКОП1ЧНИМИ
ГРИБАМИ, У ТВАРИН Днiпровський нацюнальний унiверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днiпро)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження виконан1 у рамках ви-конання науково-дослщно'Т теми ФБЕМ-89-17 «Перспективы для використання людиною б1олог1чн1 властивост м1кроорган1зм1в - компонент1в природ-них i штучних б1оценоз1в».
Вступ. Дерматомтози (дерматофiтози) - це ш-фекцшш захворювання тварин i людини, якi харак-теризуються ураженням шкiри та ТТ похiдних патоген-ними грибами родiв Trichophyton i Microsporum [1,2].
Актуальшсть теми полягае у вивченш хвороб шкiри тваринного органiзму у зв'язку 3i значною по-ширешстю, рiзноманiтнiстю i складнiстю дерматоло-пчних проблем. Це пов'язано з тим, що данi хвороби практично не дослщжеш, та ветеринарна дерма-толопя, як наука, сама помiтно вщстае вiд розвитку iнших напрямкiв патологи тварин [1,3,4]. 1нфекцшн ураження шшри у тварин - серйозна проблема, вири шення якоТ в значнш мiрi залежить вiд багатьох фак-торiв, зокрема, екологiчних, рiвня життя населення i рiвня наукових досягнень в дерматологи, наявностi безпритульних хворих тварин [5,6]. У мiстах УкраТни епiзоотична ситуацiя щодо дерматомiкозiв тварин е складною i напруженою. Виникненню захворювання сприяють рiзнi фактори: неповноцшна годiвля, вщ-сутнiсть сонячного опромшення, мiкротравми шшри, недотримання санiтарно-гiгiенiчних умов утримання та шше [7,8,9].
Численними дослщженнями встановлено ет-зоотологiчнi особливосп дерматомiкозiв, зокрема сезоннiсть прояву, втову i породну сприйнятливiсть тварин. Особливосп прояву епiзоотичного процесу визначаються природно-^матичними факторами, органiзацiею дiагностичних i профшактичних заходiв, якi особливi для кожного репону УкраТни [2,4,6,8].
Метою роботи було на пща^ даних лабора-торних дослiджень дослiдити поширення збуднимв грибкових iнфекцiй шкiрного покриву тварин у Пе-трикiвському районi ДнтропетровськоТ областi.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження проводили на базi ПетришвськоТ районноТ лтар-нi ветеринарноТ медицини у зимовий перюд 2017 р. Об'ектом дослщження була частота виявлення грибкових шфекцш у сiльськогосподарських та до-машнiх тварин (собаки, коти, кош, хом'яки, щури). Предметом дослщження були ураження, викликанi мiкроорганiзмами родiв Microsporum та Trichophyton у тварин Петришвського району ДнтропетровськоТ областi. Були проаналiзованi данi по наступних на-селених пунктах Петрикiвського району: с.м.т. Петри-кiвка, с. Гречане, с. близавепвка, с. Iванiвка, с. Лобой-кiвка, с. Мала Петрикiвка, с. Сотницьке, с. Хупрське, с. Чаплинка, с. Шульпвка.
Волосяний покрив тварин дослщжували бактери ологiчним методом та методом флуоресцентноТ ми кроскопи [5].
Для дослщження на стригучий лишай в лабора-торiю направляли свiжi зразки шерстi та похiдних штри великих та дрiбних тварин. На чашки Петрi з застиглим поживним середовищем Чапека на 5-6 рiзних мiсць розмiщували шерстинки тварин та ш-кубували 7 дiб за температури 29 °С. Облiк результат здiйснювали на основi опису морфологи росту колонш [8,10] та шляхом дослщження методом флуоресцентноТ мтроскопи шерстi з використанням люмiнесцентноТ лампи Вуда [3,9]. Уражеш грибами - збудниками мтроспори дiлянки свiтяться зелену-вато-жовтим кольором. Дерматомiкоз волосин шер-стi дае зеленувато-блакитне свiтiння. Плоский лишай свп"иться бiло-жовтим кольором. Слщ ураховувати, що нормальна шкiра дае бшо-блакитне свiтiння; зне-воднена, суха або чутлива мае фюлетовий вщтшок; жирна шкiра свiтиться жовтим кольором [3,8,9,10].
Результати дослщжень та Тх обговорення. За час виконання дослщжень було вивчено поширення уражень, зумовлених грибами, серед безпритульних та домашшх тварин Петритвського району ДнтропетровськоТ обласл. За розподiлом кшькосп дослiджених зразкiв можна заключити, що пере-важну бiльшiсть уражених тварин склали собаки -15 (39,5%) зразтв та коти - 11 (28,9%), серед яких були як домашш, так i безпритульш тварини. Значно рщше обстежували матерiал вщ коней - 8 (21,1%), хом'ятв - 3 (7,9%) та щурiв - 1 (2,6%), що були пред-ставленi виключно домашнiми тваринами.
Пом^но, що собаки та тшки переважали за кiлькiстю надходження патолопчного матерiалу до ветеринарноТ лабораторГТ, що може бути пояснено вщносно бтьш частим знаходженням цих тварин на вулиц^ де завжди пiдвищений ризик шфтуван-ня при контактi з безпритульними тваринами. Це можна пояснити тим, що за останш роки вщбуваеть-ся збiльшення кiлькостi собак та мшок на господар-ських упддях, зростання чисельностi безпритульних особин, обмеження ктькосп природних ворогiв та безконтрольне розмноження нестерилiзованих тва-рин [2,6,7].
Отже, загалом було виконано дослщження 38 зразмв патологiчного матерiалу, який був взятий вщ тварин рiзних селищ Петримвського району Днi-пропетровськоТ обласл при пiдозрi на ураження, зу-мовленi мiкроскопiчними грибами. Виявили, що 28 (73,7%) зразмв матерiалу були негативш щодо наяв-ностi збуднитв таких iнфекцiй, а в 10 (26,3%) випад-ках визначено наявшсть збудникiв уражень. Первин-не обстеження шерсп з використанням лампи Вуда було пщтверджено бактерiологiчно.
Всi випадки визначення позитивного результату на шфтування були зафтсоваш для собак - 6 (60%) та колв - 4 (40%), ят е хатшми, але мали вiльний вихiд на вулицю.
Рис. 1. Ретроспективний аналiз частоти виявлення уражень, обумовлених збудниками мшроспорп та трихофiтозу, у тварин за 2010-2017 рр.
Рис. 2. Частота виявлення уражень, обумовлених мшроскотчними грибами,
серед тварин по населених пунктах Петришвського району ДнтропетровськоТ обласп за 2013-2017 роки.
Епiзоотична ситуацiя з мтроспорп та трихофiтозу в Петришвському районi Днтропетровсько'' област1 залишаеться досить напруженою та характеризуеть-ся суттевим розвитком етзоотп, що розпочалася у 2000 р. Найбтьша кiлькiсть випадшв уражень грибами визначена у 2011 р., коли було виявлено 67 хворих тварин, що дозволило констатувати етзоо^ю (рис. 1). Спад етзоотп спостер^ався у 2013 р. - 34 випадки та 28 випадшв - у 2014 р. У 2015 р. було за-фтсовано новий спалах етзоотп: виявлено 38 по-зитивних результат на грибковi шфекцп тварин. Така ж тенденщя мала мiсце у 2016 р., коли тривало збтьшення ктькосп захворiлих тварин. У 2017 роц1 найменший показник захворюваностi тварин - 22 випадки.
У категорп домашшх тварин найбiльш часто позитивы результати дослщжень на шфтування вщ-мiчено для собак - 59,9%. Понад 75% патолопчного матерiалу отримано вiд безпритульних тварин, що тдтверджуе вiдомостi про те, що саме так твари-ни е природним осередком збереження збудника [4,6,11,12].
Окремо було проведено аналiз загально'' частоти виявлення випадшв грибкових уражень залежно вщ 'х локалiзацií у певних населених пунктах Петришв-ського району (рис. 2).
Виходячи з отриманих результат можна заклю-чити, що найбтьшою зоною ризику поширення ш-
фекцiй тварин, викликаних мтроско-тчними грибами, е с. Лобойшвка та с.м.т. Петрикiвка - 54 та 46 випадшв вiдповiдно.
Ураження шшри, спричиненi Mi-кроскопiчними грибами й сьогодш лишаються однiею з актуальних проблем медицини та ветеринарп, адже ix збудники добре зберiгаються, досить легко передаються i почасти ста-новлять проблеми у лтуванш [6,12].
Стригучий лишай - це шфек-цiйне ураження шшрних покривiв тварин, обумовлене шкщливою ди яльнiстю грибiв родiв Microsporum та Trichophyton. Найбтьш часто вщ хвороби страждають молодi та дов-гошерстi особини, а також тЬ у яких ранiше траплялися проблеми з шшр-ними тканинами або травми [1,4,7].
Що стосуеться причин хвороби, не завжди його розвиток сигналiзуе про поганий iмунiтет або неналежш умови утримання. Стд враховува-ти, що переносниками хвороби ви-ступають i гризуни. З ними зазвичай контактують бездомнi тварини, як1 згодом перетворюються на джерела зараження [2,12].
Але бувае i так, що котячий лишай з'являеться у домашнього утриманця, за яким суворо стежать господарК У цьому випадку шфтування вщбува-еться через те, що самi ж господар1 приносять у будинок збудника на власному взутт [6]. Рекомендащя тут може бути наступна: з метою профтактики необхщ-но регулярно пiддавати тварину вакцинацп i прово-дити профтактичш огляди у ветеринарного лiкаря [5].
Висновки. За результатами ретроспективного аналiзу поширення збуднишв уражень тварин, пред-ставлених мiкроскопiчними грибами визначено, що найбтьшою зоною ризику поширення шфекцш е с. Лобойшвка та с.м.т. Петришвка - 54 та 46 випадшв вiдповiдно, що становило 47,4% вщ усix зафiксованиx у Петришвському районi випадкiв ураження тварин мтроскотчними грибами. Найбiльш благополучною е ситуащя у с. Гречане та с. Мала Петришвка, де у пе-рiод з 2013 р. зафтсоваш 3 та 4 випадки шфтування вiдповiдно. Пiк заxворюваностi мав мкце у 2011 роц1 - 67 випадшв, а надалi виявлено тенденцш до спаду кiлькостi випадкiв по роках до 22 випадшв на рш.
Перспективи подальших дослщжень. Досли дження на наявнiсть мiкроскопiчниx грибiв - збудни-кiв уражень тварин мають одне з провщних значень для саштарп агропромислового комплексу та шдиви дуальних домогосподарств, адже тварини е потен-цiйним джерелом шфекцп для людини. Мошторинг поширення мтроскотчних грибiв, що викликають такi ураження дозволяе здшснити розробку та контр-олювати заходи ix поширення, що може убезпечити людину вщ зараження.
Лггература
1. Ahmadi MS, Kuhar EV. Klassicheskie metody diagnostiki dermatomikozov zhivotnyh i cheloveka. SWorld. 2013;18:52-61. [in Russian].
2. Ajello L. A new Microsporum and its occurrence in soil and on animals. Mycologia. 2009;51:69-76.
3. Bila NV, Glebenyuk VV, Zubkov VV. Epizoologichni osoblivosti dermatomikoziv u misti Dnipropetrovsk. Naukovo-tehnichniy byuleten NDU biobezpeki ta ekologichnogo kontrolyu resursiv APK. 2014;3:67-70. [in Ukrainian].
4. Gavrish VG, Ubiraeva SP. Sovremennyj spravochnik vracha veterinarnoj mediciny. Rostov-na-Donu; 2007. s. 406-9. [in Russian].
5. Poloshko TT. Dermatofltozi tvarin. Zdorov'ya tvarin i liki. 2006;11:24-5. [in Ukrainian].
6. Ryabokon OV, Onischenko TE, Savelev VG. Navchalniy posibnik z infektsiynih hvorob. Zaporizhzhya: ZDMU; 2012. s. 122-5. [in Ukrainian].
7. Satton D, Fotergill A, Rinal'di M. Opredelitel' patogennyh i uslovno patogennyh gribov. Moscow: Mir; 2001. s. 20-8. [in Russian].
8. Skripnik V, Stetsyura L, Volkova M. Kulturalno-morfologichni vlastivosti trihofitoniv, vidilenih na teritoriyi Ukrayini. Veterinarna meditsina Ukrayini. 2005;8:39-41. [in Ukrainian].
9. Urban VL. Praktikum po ehpizootologii i infekcionnym boleznyam s veterinarnoj sanitariej. L: Agropromizdat; 1987. 269 s. [in Russian].
10. Volkov AM. Metod rann'oi diagnostiki zbudnikiv mikrosporii tvarin. Naukovij visnik NUBIP Ukraini. 2014;201:40-4. [in Ukrainian].
11. Yarchuk BM, Verbitskiy PI, Litvin VP. Zagalna epizootologiya. Bila Tserkva; 2002. s. 656-8. [in Ukrainian].
12. Ivanov G, Atamas' V. Retrospektivnij epizoolichnij analiz zahvoryuvanosti ta ii sezonnosti pri dermatomikozah sobak i kotiv. Veterinarna medicina Ukrayni. 2003;4:29-31. [in Ukrainian].
ВИЯВЛЕННЯ 1НФЕКЦ1ЙНИХ УРАЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ М1КРОСКОП1ЧНИМИ ГРИБАМИ, У ТВАРИН Коваленко А. Г., Воронкова О. С.
Резюме. Дерматомтози тварин е одшею з актуальних проблем медицини та ветеринари через довол1 широку поширешсть та довготривал^ь лтування, тому необхщним е Тх постшний монiторинг. Метою ро-боти було на пiдставi даних лабораторних дослщжень дослiдити поширення збуднишв грибкових iнфекцiй шкiрного покриву тварин у Петримвському районi ДнтропетровськоТ обласп. Для дослiджень використову-вали культуральний метод та метод флюоресценци i3 лампою Вуда. Визначено, що найбтьшою зоною ризику поширення iнфекцiй е с. Лобойшвка та с.м.т. Петримвка, де зафiксованi 47,4% вiд випадмв ураження тварин мiкроскопiчними грибами. Пт захворюваностi у перiод з 2013 по 2017 рр. припадав на 2011 р., коли виявили 67 (31,8%) випадшв зараження.
^K^Bi слова: мтроскотчш гриби, дерматомiкози, тварини, етзооля.
ВЫЯВЛЕНИЕ ИНФЕКЦИОННЫХ ПОРАЖЕНИЙ, ВЫЗВАННЫХ МИКРОСКОПИЧЕСКИМИ ГРИБАМИ, У ЖИВОТНЫХ
Коваленко А. Г., Воронкова О. С.
Резюме. Дерматомикозы животных являются одной из актуальных проблем медицины и ветеринарии благодаря довольно широкой распространенности и продолжительности лечения, поэтому необходим их постоянный мониторинг. Целью работы было на основании данных лабораторных исследований изучить распространение возбудителей грибковых инфекций кожного покрова животных в Петриковском районе Днепропетровской области. Для исследований использовали культуральный метод и метод флюоресценции с лампой Вуда. Определено, что наибольшей зоной риска распространения инфекции является с. Лобойковка и п.г.т. Петриковка, где зафиксированы 47,4% от случаев заражения животных микроскопическими грибами. Пик заболеваемости в период с 2013 по 2017 гг. приходился на 2011 г., когда выявили 67 (31,8%) случаев заражения.
Ключевые слова: микроскопические грибы, дерматомикозы, животные, эпизоотия.
DETECTION OF INFECTIOUS DISEASES CAUSED BY MICROSOCOPY MUSHROOMS IN ANIMALS Kovalenko A. G., Voronkova O. S.
Abstract. Dermatomycoses (dermatophytosis) are infectious diseases of animals and humans, which are characterized by lesions of the skin and its products by pathogenic fungi of genera Trichophyton and Microsporum. The actuality of the topic is to study the skin diseases of the animal organism due to the considerable prevalence, variety and complexity of dermatological problems. This is due to the fact that the data about the disease have not been investigated completely, and veterinary dermatology, as a science, itself lags far behind to the development of other areas of animal pathology. Infectious skin lesions in animals are a serious problem, the solution of which largely depends on many factors, in particular, environmental, living standards and level of scientific achievements in dermatology, the presence of homeless diseased animals. The aim of the research was to investigate the spreading of fungal pathogens of the skin of animals in Petrykivskyi district of the Dnipropetrovsk region on the basis of laboratory research data. The research was done on the basis of the Petrykivsky District Hospital of Veterinary Medicine in the winter period of 2017. Animal wool was examined by bacteriological method and fluorescence microscopy. By the distribution of the number of investigated samples, it can be concluded that the overwhelming majority of infected animals were dogs - 15 (39.5%) and cats - 11 (28.9%), among which were domestic and homeless animals. Rarely, the material from horses - 8 (21.1%), hamsters - 3 (7.9%) and rats - 1 (2.6%), which were presented exclusively by domestic animals, was examined. It was found that 28 (73.7%) samples of the material were negative for the presence of pathogens of such infections, and in 10 (26.3%) cases the presence of pathogens of lesions was determined. The primary study of wool using a Wood's lamp was confirmed bacteriologically. All cases of determining of the positive result for the infection were recorded for dogs - 6 (60%) and cats - 4 (40%), who were domestic, but had free access to outdoor. The epizootic situation of microsporia and trichophytosis in Petrykivskyi district of the Dnipropetrovsk region remains rather tense and is characterized by a significant development of epizootics that began in 2000. The highest incidence of fungal infections was detected in 2011, when 67 diseased
animals were detected, which allowed to detect epizootics. Epizootic decrease was observed in 2013 - 34 cases and 28 cases - in 2014. In 2015, a new outbreak of epizootics was recorded: 38 positive results were found on fungal infections of animals. The same trend took place in 2016, when the number of diseased animals continued to increase. In 2017, the smallest incidence rate of animals is 22 cases. In the pet category, the most often positive results of research on infection were noted for dogs - 59.9%. More than 75% of the pathological material is derived from homeless animals. The largest area of the risk of spreading of infections of animals caused by microscopic fungi in Petrikivsky is v. Loboykivka and v. Petrikivka - 54 and 46 cases respectively. The safest situation was in v. Hrechane and v. Malaya Petrykivka, where in the period from 2013 fixed 3 and 4 cases of infection respectively. Studies on the presence of microscopic fungi - pathogens of animal lesions have one of the leading values for the sanitation of the agroindustrial complex and individual households, since animals are a potential source of infection for humans. Monitoring the spread of microscopic fungi that causes such lesions allows for the development and control of measures to spread them, which can protect people from infection.
Key words: microscopic mushrooms, dermatomycosis, animals, epizootics.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 15.10.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-110-112
УДК 636/52/.58:636.084:633.34
1Кулик Я. М., 2XiMi4 О. В., 2Ддоренко Т. О.
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗГОДОВУВАННЯ КУРЧАТАМ I КУРКАМ-НЕСУЧКАМ ГЕНЕТИЧНО МОДИФ1КОВАНО'' РАУНДАПОСТ1ЙКО'' СО'' НА ВИВОДИМ1СТЬ КУРЧАТ I 'Х ЖИТТбЗДАТШСТЬ 1В1нницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця) Институт KopMiB та альського господарства Подшля НААН УкраТни (м. Вшниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Ви-вчити вплив довготривалого згодовування трансгенно! раундапостшко! со! на вГдтворювальну здатшсть свиней i курей», № державно! реестрацп 0117U002236.
Вступ. Дшчою речовиною гербщиду Roundup е N-фосфонометилглщин (гжфосат), це молекула глщи-ну з метилфосфоншьною групою, зв'язаною з атомом азоту. Як аналог глщину, можна очГкувати, що вш зами щуе глщин у випадкових точках процесу синтезу бшка з невГдомими наслГдками. Глщин, найменша амшо-кислота, яка мае ушкальш властивостi та здатнiсть приеднуватися до плазматично! мембрани або цитос-келету. Глибокий аналiз лiтературних джерел виявив ряд клаав бiлкiв, як залежать вiд природних (консер-вативних) залишшв глiцину для виконання належно! функцп. Замiна глiфосатом природних (консерватив-них) глiцинiв пояснюе зв'язок з дiабетом, ожирiнням, астмою, набряком легень, наднирковою недостатшс-тю, безплiддям та шшими захворюваннями [1].
Деформацiя дзьобiв у синиць пiд впливом поТдан-ня соняшнику, обприсканого Roundup (гжфосатом) перед збиранням урожаю, може бути пояснена пору-шеною здатнiстю КЕАР1 зв'язуватися з цитоскелетом, що призводить до конститутивно! активацп Nrf2 i над-лишково! експресп синтезу кератину [1].
Nrf2 е лейцинзахисним бшком, який захищае вiд окисного ушкодження в результатi вiдповiдi на запа-лення пiсля дм рiзних еколопчних чинникiв [2], а КЕАР1 е цитоплазматичним бшком, який регулюе експреаю Nrf2 шляхом зв'язування з ним, щоб запобiгти його перемiщенню в ядро, таким чином дозволяючи по-дальшу його деградацiю [3]. Нерегульована зверхак-тивацiя Nrf2 в зв'язку з порушенням функцп КЕАР1, як передбачаеться, може призвести до пперкератозу [1].
Поряд Гз цим у дослГдах на лабораторних твари-нах при згодовуванш ГМ раундапостшко! со! багатьма
авторами встановлено порушення репродуктивних функцш у щурiв, змiни гормонального балансу i без-плiддя в наступних поколiннях [4,5,6], що може бути пов'язано з нещентифтованими факторами ^ можли-во, фiтоестрогенами.
При згодовуванш щурам трансгенно! картопл^ в ДНК яко! вживлений ген пролкка (пiдснiжника), який пов'язаний iз синтезом лектину-бшка. Це дослiдна група, а контрольна група одержувала чистий лектин. Дослщження проведенi пiд керiвництвом Пуштая (Ве-ликобританiя). У щурiв дослщно! групи знизився iму-нiтет, з'явилися захворювання головного мозку, печш-ки, нирок i кишечника.
Аналiз джерел лiтератури показуе, що глiфосат (фосфонометилглщин-синтетична амiнокислота глщи-ну) може замЦувати природний глiцин у випадкових точках процесу синтезу бшка з невщомими наслщка-ми. Той факт, що ця синтетична амшокислота, аналог природньо! амiнокислоти, яка виконуе багато важли-вих ролей i функцiй бшшв, що мiстять !!, робить мож-ливим, щоб замiщення глiфосатом глщину у пептидах могло спричинити велику кшьшсть несприятливих I непередбачуваних ефемчв [1].
Вщомий метод виявлення фактс^в небезпеки ви-користання генетичномодифтовано! раундапостшко! со! в продуктах харчування людей, який базуеться на визначенш в бобах наявносп трансгенних бiлкiв та iмунно! реакцп через антитiла в лабораторних тва-рин. Нами запропоновано генетично модифтоване раундапостiйке зерно со! в екстудованому вигляд1 згодовувати курчатам з 2-х тижневого вту i в подаль-шому куркам-несучкам з проведенням шкубацп яець I встановленням !х заплiднення та виводимостi курчат. Встановлено, що заплщнешсть яець становила 77,580,0 %, виводимiсть курчат 40-48 % при низькому рiвнi !х життездатностi, що е об'ективним фактором небезпеки використання генетично модифтовано! ра-
