ХЛАМіДіОЗ ОЧЕЙ У БЕЗПРИТУЛЬНИХ КОТіВ МіСТА ДНіПРОПЕТРОВСЬК Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.8-619:617.711/.713-002

Маслжов С.М., к.б.н., доцент ([email protected])

Алякша М.А., лжар ветеринарно! медицини © Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет

ХЛАМ1ДЮЗ ОЧЕЙ У БЕЗПРИТУЛЬНИХ KOTIB MICTA ДНШРОПЕТРОВСЬК

Наведет результаты щодо нозолог1чного профшю хвороб очей у xomie Micma Днтропетровсък, а також дат про поширення серед очных хвороб xomie хламгдюзу. Встановлено, що нозолог1чний профыъ хвороб органу зору серед дослгджуваних тварин представлений кон'юнктивтами (35,5 %), кератитами (5,4 %), кератокон 'юнктивтами (29,2 %), панофталъмтами (4,5 %), iридоциклтами (3,2 %), ретробулъбарними флегмонами (4,5 %), катарактами (12,9 %), глаукомами (3,2 %), кореалъними секвестрами (0,95 %) та блефаритами (0,45 %). Серед ycix тварин з ознаками двостороннъого кератокон 'юнктивту в дослгдженнях методами 1ФА та ПЦР у 53,8 %о виявлено позитивнуреакцт на Chlamidia psittaci.

Комплексне лжування хлам\дюзу очей i3 використанням очног маз1 «Лжотзол» характеризуется швидким i стшким терапевтичним ефектом.

Ключое1 слова: кон'юнктивт, кератокон'юнктивт, хламгдюз, лшування, трифузол, лжопен.

Вступ. Хламщшш шфекци (хламщюзи) - група етюлопчно-спорщнених зооноз1в, що спричиняються патогенними обл1гатними внутр1шньокл1тинними бактер1ями роду Clamydia, яю видшеш вщ понад 200 вид1в тварин, включаючи птах1в, деяких риб, молюсюв, членистоногих i нав1ть вищих рослин [1, 2, 4].

Поштовхом для вивчення цього захворювання стало виявлення в 1942 рощ в США Бакером мшрооргашзм1в, що викликали атипову пневмонш у кот1в. Ними виявилися хламщи виду Chlamydia psittaci. Хламщюзи, що виявляються у птах1в i ссавщв, зокрема у kotIb, е зоонозами, тому ix всеб1чне вивчення визнано Всесв1тньою оргашзащею охорони здоров'я одним ¿з головних сучасних напрямюв [5, 6].

Хламщюз дуже поширений серед кот1в: у Япони вш зареестрований у 10 %, у Канад1 - у 35 %, Имеччиш - 65 %, Францп - 49 %, Бельгп - 25 %, Великобритани - 21 %, США - 47 % та Швейцари - 48 % кот1в [7].

Причиною поширення хламщшно! шфекцп е ураження тварин багатьох вид1в, у тому числ1, свшських тварин та м1жвидова передача збудника [8].

Найбшьш чисельною групою свшських тварин е собаки i коти, як1 мешкають на територ1ях населених пункт1в, а також у житлах людей. Хвор1 тварини е джерелом поширення небезпечних для людей заразних хвороб, зокрема хламщюзу.

© Мастков С.М., Алякша М.А., 2013

187

В останш десятил1ття за кордоном описаш численш випадки заражения людей хламщюзом вщ хворих кспв. Часто хламщюз у цих тварин переб1гае субклшчно I власники тварин шфшуються пщ час контакту з ними.

Сьогодш, не зважаючи на небезпечшсть хламщюзу, в бшьшост1 кра!н Свропейського союзу та СНД фах1вщ несвоечасно та недостатньо ефективно реагують на прояви хвороби у свшських тварин; використовують застарш системи збору, збер1гання та обробки даних, що заважае проведению ефективних заход1в профшактики та боротьби з цим захворюванням. Методи вдентифшацп циркулюючих ¿золят1в хламщш е коштовними та трудомшткими, через що вщсутш вичерпш даш щодо щентичност1 циркулюючих ¿золят1в хламщш [6].

Анал1з ситуаци хвороби в Укра!ш вказуе на вщсутшсть даних не тшьки про видовий склад хламщш, що циркулюють та уражують свшських тварин в умовах м1ських агломерацш, але й нав1ть недостатшсть точних даних щодо поширеност1 ще! хвороби серед свшських тварин.

Метою нашо! роботи було визначити мкце хламщюзу серед хвороб очей у безпритульних кот1в мюта Дшпропетровськ, ефектившсть д1агностики та лжування хвороби в умовах державно! лжарш ветеринарно! медицини Бабушкшського I Жовтневого райошв м. Дшпропетровськ I кафедри х1рурги I акушерства сшьськогосподарських тварин Дшпропетровського ДАУ.

Матер1али 1 методи. Дослщження виконували протягом 2012 - 2013 ро1в на баз1 лжарш ветеринарно! медицини Бабушкшкького та Жовтневого райошв м. Дшпропетровськ, кафедри х1рурги I акушерства сшьськогосподарських тварин та науково-дослщного центру безпеки та еколопчного контролю ресурав АПК Дшпропетровського державного аграрного ушверситету.

На першому еташ роботи з метою визначення нозолопчного профшю очно! патологи у кот1в ми проводили мошторингов1 дослщження шляхом анал1зу запишв реестраци хворих тварин в амбулаторних журналах лжарш ветеринарно! медицини Бабушкшкького та Жовтневого райошв м. Дшпропетровськ за останш 3 роки.

На другому етат пщ час експедицш по територи Бабушюнського I Жовтневого райошв вщловлювали безпритульних кот1в з ознаками кон'юнктив1ту (26 тварин); оцшювали !х загальний стан I вщбирали проби для анал1зу на хламщюз (сироватка кров1 для 1ФА та зккребки для дослщження в ПЛР).

Пщставою для постановки д1агнозу на хламщюз було збшьшення титру антитш у парних пробах сироваток в 2 - 4 рази. При цьому враховували етзоотичну ситуацш району, наявшсть клмчних I патологоанатом1чних ознак захворювання. Точшсть такого дослщження наближаеться до 60 %.

Метод ПЛР для виявлення хламщш волод1е 100 % специф1чшстю I чутливютю 10 копш ДНК на 1 мл зразка. Таким чином, ПЛР перевершуе вс1 бюх1м1чш та ¿муноферментш методи лабораторно! д1агностики шфекцш, зокрема хламщюзу, тому дозволяе визначати одиничш копи шфекцшного збудника в дослщжуваному зразку клЫчного матер1алу.

188

На третьому етат з ycix тварин, яким було пщтверджено д1агноз «хламщюз», формували дв1 дослщш групи з метою визначення ефективност1 лжування хвороби.

Виродовж усього перюду дослщжень тварин утримували в ¿ндивщуальних кликах илощею 0,9 м2. Годували повнорацюнним концентрованим кормом для дорослих kotIb «Profilum Adult» дв1ч1 на добу (60-70 г корму на тварину). Тварини мали вшьний доступ до води. До початку експерименту тваринам проводили дегельмштизацш i визначали ix клш1чний стан.

Перша група тварин отримувала ¿муномодулюючий препарат «Неов1р» внутршньомязово по 0,5 мл трич1 з штервалом 48 годин, антибютик «Енроксил 5 %», який застосовували вутршньомязово по 0,5 мл один раз на добу протягом 21 доби теля третьо! ш'екци HeoBipy, антисептичш крапл1 «Октешсепт» 1:10 по 1 крапл1 на кон'юнктиву кожного ока 4 рази на добу протягом 21 доби, очна мазь «Лжошзол» (мютить лжопен, трифузол, новокаш, диметилсульфоксид у гщрофшьнш основ!) 2 раза на добу та антидиспептичний 3aci6 «Ламшолакт» по 1/4 драже 2 рази на добу, протягом 21 доби.

Друга група тварин отримувала лжування у вигляд1 гомеопатичних ¿муномодулюючих крапель «Гал1ум-хеель» - перорально по 7 крапель 1 раз на добу протягом 21 доби, антибютику «Фармазин 50» по 0,5 мл внутршньом'язово 1 раз на добу впродовж 21 доби, гомеопатичних очних крапель «Окулохеель» по 1 крапл1 на кон'юнктиву кожного ока 4 рази на добу протягом 21 доби та антидиспептичного засобу «Ламшолакт» по 1/4 драже 2 рази на добу, протягом 21 догби.

Результати досл1джень. Нозолог1чний профшь хвороб органу зору серед дослщжуваних тварин з ознаками офтальмопатолог1! представлений кон'юнктив1тами - 35,5 %, кератитами - 5,4 %, кератокон'юнктив1тами -29,2 %, панофтальм1тами - 4,5 %, ¿ридоцикл1тами - 3,2 %, ретробульбарними флегмонами -4,5 %, катарактами -12,9 %, глаукомами - 3,2 %, кореальними секвестрами - 0,95 %, блефаритами - 0,45 %.

Серед кон'юнктивтв у 6,3 % тварин виявлена фол1кулярна форма, у 54,5 % серозно-катаральна та у 39,2 % кот1в д1агностовано зм1шану гншно-катаральну форму кон'юнктив1ту. Також було вщм1чено, що в 61льшост1 випадюв хворобу було зареестровано у самщв - 63,6 %.

Б1льш1сть (81 %) кон'юнктивтв е двосторонн1ми. У 78 % тварин, хворих на двостороннш кон'юнктивп", причиною ураження була кокова м1крофлора (стаф1лококи), решта випадюв мала алергшну природу. Односторонн1 ураження бшьшктю виникали через травмування, проте у 8 % випадк1в етюлопя хвороби не була з'ясованою.

Глаукоми були в1дкритокутовими i складали 3,2 % вщ загально! к1лькост1 зареестрованих хвороб очей. У самц1в хвороба д1агностувалася дещо част1ше (55 %), шж у самиць. Основною причиною глауком було запалення судинного тракту (82,6 %).

Другим етапом роботи було видшення тварин хворих на хламщюз. Для цього у 26 безпритульних кот1в з ознаками кон'юнктив1ту, що мешкають на

189

територп Бабушкшського i Жовтневого райошв м. Дншропетровськ вщбирали проби кров! та з1скребки з кон'юнктиви з наступним ix дослщженням.

В результат! серед дослщжуваних тварин у 14 було визначено позитивну реакцш на Chlamidia psittaci (53,8 %).

Трет1м етапом дослщження було роздшення хворих на хламщюз очей тварин на дв1 аналопчш групи з наступним наданням тваринам лжування вщповщно вище зазначенш методищ.

До початку лжування при первинному огляд1 Bci тварини мали схож1 симптоми. Хвороба супроводжувалась набряком повж, слизово-гншними видшеннями з кон'юнктивального мшка, набряком кон'юнктиви, осередковими ураженнями ропвки (рис.). У двох тварин вщм1чали типов1 висипи на кон'юнктив1 повж. Майже у третини дослщжуваних тварин виявляли гшертрофш кон'юнктиви верхньо! повжи та загальне ущшьнення И тканин. Також у хворих тварин спостер1гали набряк кон'юнктиви в мюцях перехщних складок, наявшсть пом1рних слизово-гншних витжань, свплофобп та сльозотечг

Рис . Локальш симптоми хламщшиого кон'юиктив1ту у kotIb: а -rinepeMifl кон'юнктиви та слизово - гншш витшаиня з очно!" щшиии; б -типов1 висипи на кои'юнктивь

Шсля проведеного курсу лжування отримано наступш даш. Дв1 тварини першо! групи мали ознаки виразного покращення вже на 7 добу л1кування, а решта тварин почала реагувати на терапш з 9 доби. Клмчне одужання ycix тварин в rpyni вщбувалося на 16-18 добу лжування.

У тварин друго! групи 2 коти проявили nepmi ознаки одужання на 11 добу л1кування, а клмчне одужання спостер1галося на 21 добу. Решта тварин дуже слабо реагували на л1кування i im було призначено скоректований повторний курс (замша антигомотоксичних препарата та антибютика).

190

У тварин першо! групи вже з третьо! доби курацп спостер1гали жвавкть, покращення апетиту та загального стану, проте позитивш змши з боку органу зору вщбулися лише через тиждень. Помутншня ропвки, сльозотеча та св1тлофоб1я зникали першими ¿з симптом1в вже на 7-8 добу. Запалена кон'юнктива i3 ознаками набряку з часом набувала блщо-рожевого кольору; вже з 9 доби гншний ексудат поступово ставав бшьш рщким i набував серозного хорактеру. На 16-18 добу у тварин першо! групи не спостер1галося клмчних ознак ураження органу зору.

Висновки

1. Нозолопчний профшь хвороб органу зору серед дослщжуваних тварин представлений кон'юнктив1тами (35,5 %), кератитами (5,4 %), кератокон'юнктивп-ами (29,2 %), панофтальм1тами (4,5 %), ¿ридоцикл1тами (3,2 %), ретробульбарними флегмонами (4,5 %), катарактами (12,9 %), глаукомами (3,2 %), кореальними секвестрами (0,95 %) та блефаритами (0,45 %). Серед кон'юнктивтв у 6,3 % тварин виявлена фол1кулярна форма, у 54,5 % серозно-катаральна та у 39,2 % кот1в д1агностовано змшану гншно-катаральну форму кон'юнктив1ту. Бшьшкть (81 %) кон'юнктивтв е двостороншми. Односторонн1 ураження бшьшютю виникали через травмування, проте у 8 % випадюв етюлопя хвороби не була з'ясованою.

2. Серед ycix тварин з ознаками двостороннього кератокон'юнктив1ту в досл1дженнях методами 1ФА та ПЛР у 53,8 % виявлено позитивну реакц1ю на Chlamidia psittaci. Хвороба супроводжувалась набряком пов1к i кон'юнктиви, св1тлофоб1ею, слизово-гн1йними вит1каннями з очно! щшини, осередковими ураженнями рог1вки. У деяких тварин в1дм1чають типов! висипи на слизовш оболонц1 пов1к.

3. Комплексне л1кування хлам1д1озу очей з використанням очно! маз1 «Л1кон1зол» характеризуеться швидким i ст1йким терапевтичним ефектом з одужанням тварин на 18 добу.

4. За хламщюзного кератокон'юнктив1ту антигомотоксичш засоби е недостатньо ефективними (14,3 %) i можуть бути використаш т1льки як допом1жн1.

Л1тература

1. Обухов И.Л. Хламидиоз кошек / И.Л. Обухов, Д.А. Васильев. -Ульяновск. - 2003. - 32 с.

2. Сидоренко В.Е. Демиденко К.В. Хламщюзи тварин / В.Е Сидоренко, К.В Демиденко // Б1блютека с1мейного л1каря та с1мейно! медсестри. - 2010. -№4. - 72 с.

3. Хаппе В. Офтальмология.: [справочник практикующего врача] / В.Хаппе. - М.: MEDnpecc-информ, 2005. - 29 с.

4. Cox R.L. et al. Deoxyribonucleic acid relatedness of Chlamydia sp. strain TWAR to Chlamydia trachomatis and Chlamydia psittaci // Int. J. Syst. Bacleriol. -1988. Vol. 38. - P. 265-268.

191

5. Everett K.D.E. et al. Rapid detection of the Chlamydiaceae and other families in the order Chlamydiales:three PCR tests // J. Clin. Microbiol. - 1999. - Vol. 37. -P. 575-580.

6. Everett K.D.E. et al. The ribosomal intergenic spacer and domain I of the 23S rRNA gene are phylogenetic markers for Chlamydia spp. // Int. J. Syst. Bacterial. -1997. - Vol. 47. - P. 461-473.

7. Fox J.G. et al. Antigenic specificity and morphologic characteristics of Chlamydia trachomatis, strain SFPD, isolated from hamsters with proliferative ileitis / Lab. Anim. Sci. - 1993. - Vol. 43. - P. 405-410.

8. Garrett A.J. Some properties of the polysaccharide from cell cultures infected with TRIG agent (Chlamydia trachomatis) // J. Gen. Microbiol. - 1975. - Vol. 90. -P. 133-139.

Summary

Maslikov S.N., Dnepropetrovsk State Agrarian University Alyakina M.A., doctor of veterinary Medicine

CHLAMYDIOSIS CATS EYE HOMELESSNESS IN THE CITY OF

DNEPROPETROVSK

The results of the analysis of nosological profile of eye diseases in cats of Dnepropetrovsk, as well as data on the prevalence of eye diseases among cats chlamydia. Found that the nosological profile of eye diseases among the study animals presented conjunctivitis (35,5 %), keratitis (5,4 %), keratoconjunctivitis (29,2 %), panoftalmitami (4,5 %), iridocyclitis (3,2 %) retrobulbarnimi phlegmons (4,5 %), cataract (12,9 %), glaucoma (3,2 %), korneal sequesters (0,95 %) and blepharitis (0,45 %). Among all the animals with signs of bilateral keratoconjunctivitis in 53,8 % of patients revealed a positive reaction to Chlamidia psittaci. Comprehensive treatment of chlamydia eye with eye ointment «Likonizol» characterized by a rapid and sustained therapeutic effect in healing animals.

Key words: conjunctivitis, keratoconjunctivitis, chlamidiosis, treatment, trifuzolum, lycopene.

Рецензент - к.вет.н., доцент Калшша О.С.

192