CC BY
29
УДК 636.8-619:617.711/.713-002
Маслжов С.М., © к.б.н., доцент (maslikovs.62@mail.ru) Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ЕФЕКТИВШСТЬ МАЗЕВИХ ФОРМ ТРИФУЗОЛУ IЛ1КОПЕНУ ПРИ Л1КУВАНН1 KOTIB, ХВОРИХ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ГН1ЙНО-КАТАРАЛЬНИЙ КЕРАТОКОН'ЮНКТИВ1Т
Наведет результаты щодо протимжробног aKmuenocmi трифузолу i румосолу. Встановлено, що трифузол пригтчюе picm Staphylococcus aureus в концентрацИ 1 мг/мл; в do3i 0,5 мг/мл препарат мае помтнии ефект обмеження росту дослгджувано! мжробно! культуры. Для румосолу цей показник склав 8 мг/мл, що свгдчитъ про недостатню його протимжробну активтстъ до Staphylococcus aureus.
При застосувант котам, хворым на гнтно-катаралъний кератокон 'юнктивт, очног маз1 «Футзол» в1дбуваетъся достатнъо швидке зменшення inmencueHOcmi запальног реакцп. Аплжацп маз1 «Лжотзол» маютъ быъш виразний лжувалъний ефект.
Ключов1 слова: кон 'юнктивт, кератит, кератокон 'юнктивт, лжування, трифузол, лжопен
Вступ. До недавнього часу в1тчизняш науковщ в основному розробляли проблеми очно! патологи продуктивних тварин i лише деяк1 дослщники займалнся питаниями офтальмопатологи у др1бних тварин - здебшьшого у собак. Що ж до кшок, то сьогодш у в1тчизняних виданнях бракуе шформаци не тшьки про особливост1 будови i функци органу зору кот1в, поширення та структуру офтальмопатологи у цих тварин, але i даних щодо патогенезу багатьох очних хвороб та ефективност1 ix лшування [1, 3, 5, 9].
Наявш даш, що хвороби очей у кот1в складають 7,7 % загально! та 19 % xipypri4HOi патологи. Найбшьшого поширення набули кон'юнктив1ти (35,4 %), кератокон'юнктив1ти (29,2 %) i катаракти (12,9%). Основними причинами виникнення хвороб очей у kotIb е мехашчш травми, кокова i хламщшна шфекщя, алерпзащя та розвиток на rai первинних уражень вух i параанальних синус!в. Бшьшють хвороб очей (74,1 %) рееструються в холодну пору року, причому самищ частше хворшть у Biu;i до шести мюящв та теля десяти роюв, а самщ - вщ одного до п'яти роюв [5, 6, 7].
Серед хвороб очей, що найчастше зустр1чаються у кот1в, бшьшкть автор!в називають кон'юнктив1ти та кератокон'юнктив1ти. У зв'язку з цим дуже важливими е своечасна д1агностика ушкоджень i надання допомоги ще до виникнення бшьш тяжких ускладнень [1, 3, 9].
© Мастков С.М., 2012
212
Причинами кератокон'юнктивтв часто е шфекци, закрит! або проникш травми очей (близько 35 % випадюв), ектотя вш, новоутворення, природжеш аномали, завор1т i виворп" пов1к; недостатня екскрещя сльози та секрещя кон'юнктивальних келихопод1бних кл1тин. G даш про надзвичайно широке розповсюдження серед кот1в хламщюзу, причому носшство хламщш виявляеться приблизно у 70 % тварин. Зустр1чаються хвороби ¿мунного генезу, алерпчш, а також пов'язаш з порушенням обмшу речовин [1, 3, 4, 7].
Для л1кування очних хвороб, в тому числ1 i кон'юнктивтв, запропоновано дуже багато засоб1в, проте в кожнш конкретнш ситуацп вони мають р1зний терапевтичний ефект [1, 2, 3, 5, 9].
У сво1Й робот1 ми поставили за мету з'ясувати терапевтичну ефектившсть виготовлених нами на основ! препарат1в «Трифузол» та «Лжопен» очних мазей «Фушзол» i «Лжошзол» за лжування експериментального гншно-катарального кератокон'юнктив1ту у кот1в.
Матер1али i методи. Дослщження виконували в умовах кафедри xipyprii i акушерства сшьськогосподарських тварин та науково-дослщного центру бюбезпеки та еколопчного контролю pecypciB АПК Дншропетровського ДАУ. Основними завданнями були встановлення мммально! пригшчуючо! концентраци препарат1в «Трифузол» та «Румосол» на picT Staphylococcus aureus, а також ефективност1 застосування дослщжуваних засоб1в за умов л1кування кот1в, хворих на гншно-катаральний кератокон'юнктив1т.
Мммальну пригшчуючу концентрацию препарата визначали проб!рковим способом шляхом вишвання стандартно! (109мт/мл) культури Staphylococcus aureus (штам 209) на щшьне живильне середовище (МПА) з р!зним BMicTOM (8, 4, 2, 1, 0,5 та 0,25 %%) вщповщно трифузолу та румосолу з наступним культивуванням за температури 370С. Облж результата здшснювали протягом трьох д1б.
Терапевтичну ефектившсть препарата дослщжували на 11 безпородних котах в1ком 14-16 мюящв вагою 3,0-3,5 кг, хворих на експериментальний гншно-катаральний кератокон'юнктив1т. Впродовж всього перюду дослщжень тварин утримували в шдивщуальних кликах площею 0,9 м2. Годували повнорацюнним концентрованим кормом для дорослих кота «Profilum Adult» дв1ч1 на добу (60-70 г корму на тварину). Тварини мали вшьний доступ до води. До початку експерименту тваринам проводили дегельмштизацш, визначали ix клмчний стан, вщбирали змиви з кон'юнктивального Mixypa для виЫву на живильш середовища (МПА, МПБ, СА, СБ). В подальшому yciM тваринам пщ захистом загально! анестези хелабрушвською сумшшю (0,1 мл на 1кг маси тварини) з премедикащею атрошна сульфатом (0,3 мл 0,1 %-вого розчину на тварину) шстилювали до кон'юнктивального Mixypa 0,3 мл спирту денатурованого (70 %), а через 12 годин - 0,1 мл бульйонно! культури (стандарт - 109мт/мл) Staphylococcus aureus (штам 209 колекци Дшпропетровського Национального ушверситету). Через 2 доби (теля розвитку виразного гншного запалення) дослщних тварин подшили на 2 тотожш групи. Тваринам першо!
213
групи у якосп л1кування дв1ч1 на добу застосовували мазь «Футзол», що м1стить 1 % трнфузолу. Тваринам друго! групи дв1ч1 на добу застосовували мазь «Лжошзол», що мютить 1 % трифузолу, 1 % лжопену водорозчинного та 0,5 % новокашу. Обидв! маз1 були виготовлет на гщрофшьнш основ! (60 % ПЕГ-400 + 40 % ПЕГ-1500). За тваринами спостер1гали впродовж 14 д1б, контролюючи габ1тус, наявшсть, характер та стутнь витжань з очно! щшини, стан кон'юнктиви i ропвки.
Результати дослщження. Проведен! дослщження показали, що румосол в концентраци 80 мг/мл повтстю пригшчуе picT Staphylococcus aureus. За концентраци 40 мг/мл спостер1галося пом1рне обмеження росту культури, проте бшьш низью концентраци препарату не мали впливу на picT мжробно! культури (вщсуттсть р!знищ з контролем). В контрол! спостер1гали характерний picT культури.
Для трифузолу мш1мальною для пригн1чення росту Staphylococcus aureus виявилась концентрац1я 1 мг/мл, хоча препарат нав1ть в доз1 0,5 мг/мл мав пом1тний ефект обмеження росту дослщжувано! м1кробно! культури.
Через вщсутшсть виразно! протим1кробно! д1! румосол було виключено з експерименту, а на ochobI трифузолу виготовлено дв1 маз1: «Фун1зол» (рН = 8,4) та «Лкошзол» (рН = 8,6).
На початку друго! cepii досладв yci тварини мали задов1льний загальний стан, в1дпов1дн1 показники загально! температури т1ла, частоти пульсу та дихання. Результати вис1ву на живильн1 середовища змив1в з кон'юнктивального Mixypa були вщ'емними для Bcix тварин.
Пщ час наркозу тварини були нерухом1, загальна температура т1ла майже не змшювалася; серцевий поштовх був ритм1чним, пом1рно! сили, але трохи прискореним, дихання - ритм1чним i глибоким.
1нстиляц1я до кон'юнктивально! порожнини спирту-денатурату не викликала у тварин виразних ознак неспокою, проте частота скорочень серця i дихання дещо прискорювалися.
Через 42,0±3,0 хв yci тварини опритомнши, проте ще 4-6 годин перебували у стан1 середнього ступеня пригн1чення. Кон'юнктива мала яскраво червоний кол1р, склера пом1рно ¿н'ектована судинами, наявн1 noMipHi св1тлофоб1я та сльозотеча. 3 боку рог1вки видимих змш не спостер1гали.
Через 12 годин yci тварини все ще мали ознаки легкого пригшчення i на шокуляцш м1кробно1 культури реагували слабким опором.
Через 24 години теля шокуляци загальний стан тварин дещо попршувався, спостер1гали виразн1 блефароспазм та слизово-гншт вит1кання з очно! щшини, кон'юнктива ставала яскраво-червоного кольору i шосткою; склера була сильно ш'ектована судинами, а poriBKa тьмяною (рис.1). Загальна температура тша, пор1вняно з початковою, дещо (на 0,4 °С) п1двищувалась. Частота серцевих скорочень та дихання пом1рно прискорювались.
214
Рис. 1 Блефароспазм, гшерем1я кон'юнктиви, слизово-гншш витжання з очно1 щшини у експериментальних тварин
Через 48 годин загальний стан тварин залишався пом1рно пригшченим з наявними виразними блефароспазмом та слизово-гншними витжаннями з очно! щшини, засохлими коринками ексудату на в1ях та волосЫ бшя внутршшх кут1в очно! щшини; кон'юнктива р1зко гшеремшована, яскраво-червоного кольору, шорстка; склера сильно ш'ектована судинами, ропвка матова. Кр1м того у одше! тварини (№ 7) спостер1галися виразш иерикорнеальна ш'екщя ешсклеральними судинами, васку ляризащя та шфшьтращя ропвки (рис.2) на тл1 пщвищення загально! температури тша та пом1рного ирискорення частота серцевих скорочень I дихання.
Рис. 2 ГшерерНчний прояв гншного кератокон'юнктивггу (кон'юнктива сильно гшеремшована, набрякла; виразш васкуляризащя 1 помутншня роНвки)
Через нетиповий гшерерпчний переб1г хвороби, кота № 7 було вилучено з ексиерименту, а решту тварин подшено на 2 тотожш груии.
Тваринам першо! груии 2 рази на добу у кон'юнктивальний м1хур закладали мазь «Фушзол», а тваринам друго! груии - мазь «Лшошзол». За тваринами спостер1гали дв1ч1 на добу до одужання.
Протягом перших трьох д1б л1кування стан тварин майже не змшювався: спостер1гали пом1рш блефароспазм та слизово-гншш виткання з очно! щшини,
215
наявшсть скупчень у внутршньому куп очно! щшини слизово-гншного ексудату у вигляд1 пласивщв; ви та волосся бшя внутршшх кут1в очно! щшини волоп, кон'юнктива р1зко гшеремшована, яскраво-червоного кольору, шорстка; склера сильно ш'ектована судинами; рог1вка тьмяна (рис. 3). Загальна температура тша, частота серцевих скорочень та дихання мали дещо 61льш1 показники вщносно початкових.
Рис. 3 Кон'юнктива гшеремшована, яскраво червоного кольору, слизово-гн1йн1 витшання з очно*1 щ1лини
На четверту добу разом з покращенням загального стану у тварин друго! групи спостер1гали послабления ознак запалення (рис. 4А), тод1 як у тварин першо! групи зм1н не вщм1чали (рис. 4Б). 3 п'ято! доби загальний стан тварин обох груп був задов1льним, хоча тварини друго! групи були жвав!шими та бшьш активно приймали корм. Запальн! процеси у тварин друго! групи були менш виразними.
А Б
Рис. 4 Стан кон'юнктиви 1 роНвки у тварин 2-1 (А) та 1-1 (Б) досл1дних груп на четверту добу лжування
216
За дв1 наступи! доби у тварин друго! групи вщухали ексудативш явища, зникало помутншня ропвки, тод1 як у тварин першо! групи щ симптоми ще залишалися (рис. 5).
А Б
Рис. 5 Стан кон'юнктиви 1 роНвки у тварин 2-1 (А) та 1-1 (Б) дослвдних груп на шосту добу лжування
групи спостер1гали вщсутшсть пом1тних ексудативних явищ, блефароспазму та свплофобп; ропвка була прозорою \ блискучою, проте склера \ кон'юнктива залишалися слабко гшеремшованими. У тварин першо! групи було наявне незначне скупчення у внутр1шньому кут1 ока слизового ексудату у вигляд1 закисань; кон'юнктива гшеремшована, рожево-червоного кольору, гладенька; склера пом1рно ш'ектована судинами; ропвка блискуча (рис.6).
Рис. 6 Стан кон'юнктиви 1 роНвки у тварин 2-1 (А) та 1-1 (Б) дослвдних груп на шосту добу лжування
217
На 9 добу л1кування тварин друго! групи було завершено, тод1 як в першш rpyni ще до 11 доби реестрували слабю ознаки запалення.
Висновки. Мшмальна концентрация трифузолу, що повшстю пригшчуе picT Staphylococcus aureus, становить 1 мг/мл; в доз1 0,5 мг/мл препарат проявляв пом1тний ефект обмеження росту дослщжувано! мжробно! культури. Для румосолу цей показний складае 8 мг/мл, що свщчить про його недостатню протимжробну актившсть.
Застосування котам, хворим на гншно-катаральний кератокон'юнктив1т, очно! маз1 «Фушзол» забезпечуе достатньо швидке зменшення штенсивност1 запально! реакцп з одужанням тварин на 12 добу л1кування. Аплжацп маз1 «Лжошзол» мають бшьш виразний лшувальний ефект, що проявляеться скороченням строив одужання.
Виразна протизапальна та протимжробна Д1я трифузолу в поеднанш з потужною регенеративною стимулящею л1копеном е п1дставами для рекомендац^ очно! маз1 «Л1кон1зол» до використання за л1кування гн1йних стаф1лококових кератокон'юнктив1т1в у kotíb.
Л1тература
1. Борисевич В.Б., Кудрявченко О.В., Бродовський О.С. Терап1я кон'юнктивтв у собак // Проблеми ветеринарного обслуговування др1бних домашн1х тварин: Зб1рник матер1ал1в XI м1жнародно! науково-практично! конференци / Ки!в, 1997. С. 62-63.
2. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф. та íh. Ветеринарно-медична офтальмолог1я: Навчальний пос1бник / За ред. В.Б. Борисевича. -К.:Арктей, 2006. - 212 с.
3. Гандлер Э.А., Гаскелл К.Дж., Гаскелл P.M. Болезни кошек. Перевод с английского. М.:"Аквариум ЛТД", 2002.- С. 67 - 90.
4. Копенкин Е.П. Болезни глаз собак и кошек 2-я часть /М. "ЗооМедВет", 2002. - 102 с.
5. Копенкин Е.П. Эффективность ципровета при хронических конъюнктивитах у собак и кошек // Ветеринария. - 2004. - №4. - С.53 - 55.
6. Маслжов С.М. Поширешсть та причини виникнення кон'юнктивтв у kotíb / С.М. Маслков // Bíchhk ДДАУ/ Дн1пропетровськ, 2010. - № 1. С. 104108.
7. Петренко О.О. Щодо класифжаци, етюлоги i патогенезу катаракт у собак i kotíb // Bíchhk Бшоцерювського державного аграрного ун1верситету. -БшаЦерква, 2005. - Вип. 34. - С.100-107.
8. Риис Р.К. Офтальмология мелких домашних животнн^1х. М.: «Аквариум - Принт», 2006. - 208 с.
9. Jacobi S., Dubielzig Richard R. Feline early life ocular disease // Veterinary Ophthalmology. 2008. Vol. 11, Issue 3, P.166 - 169.
218
Summary
Maslikov S.N., Dnipropetrovsk State Agrarian University EFFICIENCY OINTMENT FORM TRIFUZOL AND LYCOPEN FOR TREATMENT OF CATS SUFFERING EXPERIMENTAL PYO-CATARRHAL KERATOKONJUNKTIVITIS
The results of studies of Trifuzol and Rumosol's antimicrobial activity. It is established that the minimum inhibitory concentration of Trifuzol against Staphylococcus aureus was 1 mg/ml, although the drug, even at a dose of 0,5 mg/ml exerted a noticeable effect it limits the growth of microbial cultures studied. For Rumosol this index was 8 mg/ml, indicating its low antimicrobial activity. The use for cats suffering from pyo-catarrhal keratokonjunktivitis eye ointment "Funizol" to arrest the inflammatory process. Applications of ointment «Liconizol» had a faster and more pronounced therapeutic effect.
Рецензент - д.вет.н., професор Хомин Н.М.
219
