CC BY
75
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера О.О., к.вет.н. ©
Полтавсъка державна аграрна академ1я
ЗАХОДИ Л1КВЩАЦ11 ПАСТЕРЕЛЪОЗУ КРОЛ1В В ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВ1 СМТ ОРЖИЦЯ ПОЛТАВСЬКО! ОБЛАСТ1
У статт1 наведено етзоотолог1чш дат, клтгчт ознаки, патологоанатом1чш змти та результаты лабораторных дослгдженъ асощыованого переб1гу пастерелъозу та еымерюзу у крол1в. За резулътатамы вызначення чутлывост1 выдтеных пастерел до окремых антыбактер1алъных препарат1в встановлено наывыщу чутлывютъ до тылозыну. Тому у даному господарств1 для лшування асоцшованого переб1гу пастерелъозу та еымерюзу крол1в выкорыстовувалы препарат "Тылозын 50" у поеднант з баыкоксом або комплексный препарат бровасептол. Для щеплення крол1в проты пастерелъозу выкорыстовувалы вакцыну Пазорт-Олъ, зггдно з настановою щодо выкорыстання.
Ключое1 слова: кролг, пастерелъоз, антыб1отыкы, лшування.
Актуальшсть теми. У зв'язку з штенсифжащею виробництва сшьськогосподарсько! продукци Украша стае на шлях створення крупних об'ект1в тваринництва I птах1вництва - р1зногалузевих високотехнолопчних комплекав [1,2]. В умовах концентрацп погол1в'я на незначнш територп на перший план виступае актив1защя умовно-патогенно! м1крофлори, яка може призводити до спалаху шфекцшних захворювань без заносу збудника у стадо [3,4].
Численш дослщження свщчать, що значну роль у виникненш та розповсюдженш хвороб тварин ввдграе умовно патогенна бактер1альна мжрофлора, яка за певних обставин може стати I першопричиною хвороби [5]. При концентрацп погол1в'я тварин на обмеженш територи в етюлогп захворювань тварин великого значения набувають пастерельози. Вони завдають значних економ1чних збитюв др1бним, середшм та крупним тваринницьким господарствам I е значною перепоною в розвитку багатьох галузей тваринництва [6].
Пастерельози - шфекцшш захворювання ус1х вид1в домашшх I диких тварин, що спричинюються мжрооргашзмами з роду Ра81еиге11а I клмко-анатом1чно характеризуються септичними явищами, геморапчним д1атезом, ураженням оргашв дихання I травления, а також набряками пщшюрно! кл1тковини та м1жм'язово! сполучно! тканини [7,8].
Встановлено, що в Укра!ш, у господарствах р1зних форм власност1 Лугансько!, Полтавсько!, Запор1зько!, Сумсько! областей, в останш роки спостер1гаеться розповсюдження пастерельозу та збшьшення вогнищ шфекци,
© Передера О.О., 2013
262
що загострюе етзоотичну ситуацш та створюе передумови для виникнення I прояву шших шфекцшних захворювань бактер1ально! I в1русно! етюлогп [9].
Метою роботи було визначити фактори, що сприяють прояву пастерельозу серед крол1в у приватних господарствах, вивчити ктшчш ознаки I патологоанатом1чш змши за спонтанного пастерельозу крол1в; провести заходи щодо лжвщаци сетзооти. Перед застосуванням л1кувальних засоб1в провести визначення чутливост1 ¿зольовано! культури збудника до антибактершних препарат1в.
Матер1ал 1 метод и. Робота виконувалася у 2012-2013 роках у приватному господарств1 Оржицького району. Спочатку вивчали ветеринарно-саштарний та ешзоотичний стан господарства; умови утримання та год1вл1 тварин, сезоншсть виникнення ешзоотп, загальш тенденци розвитку ешзоотп (швидюсть поширення, захворювашсть, смертшсть, фактори, що сприяли захворюванню). Особливу увагу придшяли вивченню клмчних ознак I патологоанатом1чних змш при спонтанному пастерельозу проводили заходи щодо лжвщаци спалаху. Д1агностику здшснювали комплексно: з урахуванням симптом1в захворювання та результат мжроскотчних та бактерюлопчних дослщжень. Кшшчш дослщження виконувалися за загальноприйнятими методами, включаючи детальний анамнез. Патологоанатом1чний розтин трушв проводили методом евшцерацп. Даний метод дозволяе дослщжувати органи, не порушуючи анатомо-ф1зюлопчних зв'язюв м1ж ними. Звертали увагу на положения оргашв, 1х форму та розм1ри, враховували кол1р, консистенцш та малюнок. Для вивчення морфологи мжрооргашзм1в мазки з видшених культур фарбували спиртово-водним розчином метиленового синього. Вивчали чутливють видшено! мжрофлори до окремих антибактер1альних препарата: амоксицилш (20 мкг), доксициклш (30 мкг), гентамщин (120 мкг), тшозин (15 мкг), цефазолш (30 мкг), енрофлоксацин (5 мкг), тетрациклш (30мкг) та бензилпенщилш (10 ОД) методом дифузп в агар ¿з застосуванням дисюв виробництва науково-дослщного центру фармакотерапи (Санкт-Петербург, Рос1я). Дослщження на наявшсть ооцист еймерш проводили методом нативного мазка (рис. 1).
Рис. 1. Ооцисти еймерш.
263
Результата дослщження. Захворювання реестрували у дорослих тварин та кроленят 2-5 мюячного вшу. У кожнш з цих груп захворювання перебрало по-р1зному. Серед дорослих тварин захворшо дв1 кролищ, що окролилися виерше (мали по п'ять та шкть кроленят). Тварини вщмовлялися вщ корму, але жад1бно пили воду. Перед загибеллю у крол1в пщвищувалася температура тша до 41,5°С. Одна кролиця загинула через п'ять, друга - через шкть д1б теля появи перших клшчних ознак. Тварини майже до загибел1 намагалися годувати кроленят.
Серед молодняку захворювання спостер1гали у 12-ти двохм1сячних кроленят. 3 одного гшзда (де було 8 кроленят) захворшо трое тварин, з шшого -дев'ятеро. У них спостер1гали здуття черева, д1арею, зневоднення, температура тша пщвищувалася до 41,5°С. Шестеро тварини загинули протягом 2-3 д1б.
Четверо кроленят п'ятимкячного вшу хворши змшаною формою пастерельозу. У тварин реестрували анорексш, кон'юнктив1ти, ришти. Апетит, як правило, на початку захворювання не змшювався, але з розвитком клмчних ознак попршувався. Тварини втрачали вагу, кшщ вух звисали, слизова оболонка носа була з синюшним вщтшком. Спостер1гали також видшення з носа I пронос. Кр1м розлад1в функцш оргашв дихання спостер1галась дисфункщя шлунково-кишкового тракту - проноси чергувалися ¿з запорами, черевце ставало м'яким, не пружним. Пощання грубих корм1в (особливо цшьного зерна) або нав1ть невелико! кшькост1 зелених корм1в провокувало атонш I здуття шлунка та кишечнику. Основною юлшчною ознакою в цей перюд було прогресуюче зневоднення: сух1сть I анем1чшсть видимих слизових оболонок, западання очей вглиб орбп-и. Задня частина тулуба була забруднена каловими масами рщко! консистенци. Хутро тьмяншо, шерсть ставала скуйовдженою, легко виймалася з волосяних фол1кул1в. В куточках очей накопичувалася значна кшькють слизово-гншного ексудату, що в окремих випадках призводило до склеювання пов1к. При прогресуючш слабкост1 трое хворих тварин загинули.
При розтиш трутв двомюячних кроленят основш змши реестрували в кишювнику: потовщення стшки, численш крововиливи на слизовш оболонщ та ознаки венозного застою. При розтиш трутв п'ятимкячних тварин виявляли змши у кишечнику у вигляд1 гострого катарального ентериту. В органах дихально! системи: гшеремш та смугаст1 крововиливи на слизовш оболонщ трахе!, серозно-геморапчну або серозно-ф1бринозну пневмони; у окремих тварин - серозний плеврит. Легеш були збшьшеш, нер1вном1рно забарвлеш, на розр1з1 - св1тло-червоний ексудат. Трупи дорослих кролиць, що загинули за гострого переб1гу, не були виснажеш. Патологоанатом1чш змши в обох трутв тварин були под1бними. При розтиш у пщшюрнш кл1тковиш виявляли драглистий шфшьтрат жовто-бшого кольору. М'язи були анем1чш, непружш -«вареш м'язи» (рис. 2).
264
Рис. 2. Дистроф1чш процеси у шдшкчрнш клггковиш кролищ за
пастерельозу.
При проведенш патологоанатом1чних розтишв за надгострого переб1гу пастерельозу вщм1чали збшьшення розм1р1в легень та ознаки геморапчно! пневмонп (рис. 3).
Рис. 3. Ознаки гемораНчноУ пневмонн.
У загиблих тварии виявляли гшертрофш мюкарда (рис.4). Серце було збшьшене у розм1рах, м'яке, на ешкард1 - численш крапков1 крововиливи.
Виявляли ознаки серозно-геморапчного плевриту та перитошту. Реестрували сплешт з некрозами крайових частин (рис.5). Внаслщок серцево! недостатност1 виникала венозна гшерем1я оргашв черевно! порожнини. На слизових оболонках товстого кишечника, а шод1 й на слизовш оболонщ сечовового м1хура - крапков1 крововиливи.
265
Рис .4. Гшертроф1я мшкарда за пастерельозу.
Рис .5. Кровонаповнення та гшерплаз1я селезшки за гострого переб1гу пастерельозу.
Капсула печшки була напруженою; жовчний м1хур - збшьшений, наповнений жовчю темно-зеленого кольору. Спостер1галося незначне збшьшення об'ему печшки та И ущшьнення. Забарвлення органа було нер1вном1рним; мускатшсть органу пов'язана з порушенням кровооб1гу.
Д1агноз на пастерельоз встановлювали комплексно, враховуючи ешзоотолопчш даш, кшшчш ознаки, патологоанатом1чш змши та результати лабораторних дослщжень.
Для дослщження стерильним шструментом вщбирали кров ¿з серця, печшки, легеш, л1мфатичш вузли та проводили поЫви на МПА. Пкля пос1ву чашки Петр1 ставили у термостат при температур! 37,5°С I вели спостереження. Через 24 години на поживному середовищ1 виростали округл1, гладенью, «восковЬ колони пастерел (рис.6).
266
Рис. 6. Р1ст пастерел з ураженоУ легеневоУ тканини на МПА.
У мазках ¿з колонш, що виросли на МПА, були виявлеш пастерелли -характерш бшолярш палички. Шсля отримання чисто! культури проводили визначення чутливост! видшеного збудника до антибактер1альних речовин. Використали диско-дифузшний метод, який включае кшька еташв: приготування поживного середовища, приготування суспензп м!крооргашзм!в та !х шокулящя, накладення дисюв та шкубащя, облш результата.
Чашки Петр1 д1аметром 10 см пом1щали на горизонтальну поверхню та заливали 30 мл розплавленого м'ясо-пептонного агару. Залишали при юмнатнш температур! для застигання агару. Суспензш м!кроорган!зм!в готували ¿з 18 годинно! агарово! культури збудника. На поверхню агару вносили 1-2 мл суспензи, р!вном!рно розпод!ляючи !! на поверхш агару. Через 15 хв п!сля внесения суспенз!! м!кроорган!зм!в на поверхню поживного середовища за допомогою стерильного шнцета наносили диски з антиб!отиками (4-5 на одну чашку Петр!). Диски акуратно притискали шнцетом до поверхн! агару. П!сля цього чашки пом!щали в термостат догори дном та шкубували 18 годин при 37°С.
П!сля зак!нчення ¿нкубац!! чашки Петр! розглядали та вим!рювали у м!л!метрах зону затримки росту м!крооргашзм!в. Результати оц!нки визначення чутливост! вид!леного збудника до окремих антибютимв наведено в таблиц! 1.
Видшена культура пастерел виявили високу чутливють до тилозину. Даний антибактер!йний зааб викликав зону затримки росту м!крофлори 14-21 мм. Пом!рну ст!йк!сть пастерел встановлено до енрофлоксацину (зона затримки росту - 8-12 мм), канамщину та левомщетину (зона затримки росту - 10-14 мм). До шших препараив вид!лена м!крофлора була резистентною, зона затримки росту мшрофлори коливалася в!д 0 до 8 мм.
267
Таблиця 1
Чутлнвкть видшено! мжрофлори до окремих антнбштнкш_
Назва препарату Зона затримки росту мжрофлори, мм Категорп чутливосп
Амоксицилш 2-4 Резистентний
Доксициклш 2-4 Резистентний
Пол1м1ксин - Резистентний
Тшозин 14-21 Чутливий
Енрофлоксацин 8-12 Пом1рно -стшкий
Тетрациклш - Резистентний
Неомщин 4-6 Резистентний
Цефазолш 2-4 Резистентний
Левомщетин 10-14 Пом1рно -стшкий
Канамщин 10-14 Пом1рно -стшкий
Ус1х крол1в, яю знаходилися в неблагополучному господарств1, подшили на дв1 групи: перша - хвор1 та пщозрюваш на захворювання, друга - тварини, пщозрюваш у зараженш. Тварин першо! групи ¿золювали в окреме примщення I проводили лшування. Для цього застосовували лжарсью засоби, до яких була встановлена висока чутливкть збудника пастерельозу, а саме - тилозин. Цей препарат застосовують з метою л1кування велико! I др1бно! рогато! худоби, свиней, коней, крол1в, собак, кот1в. Даний бактерюстатик характеризуеться виключно широким спектром свое! дп. Тшозин також шдсилюе дш сшрамицину, тетрациклшу, еритромщину; сумкний ¿з сульфаншамщами, штрофуранами, амшоглжозидами, левомщетином, спектиномщином, еймерюстатиками. Зниження антибактершно! активное^ спостер!гаеться при одночасному застосуванш з ампщилшом, цефалоспоринами, лшкомицином I фторхшолонами.
Хворих тварин було подшено на дв1 пщгрупи (по 3 голови). Тваринам першо! застосовували "Тилозин 50". Препарат вводили внутршньом'язово один раз на добу протягом 5 д1б за добово! норми для крол1в 0,3 мл на 1 кг маси тша.
Оскшьки при дослщженш калу тварин були виявлеш ооцисти еймерш необхщно було провести лжування еймерюзу. Тому тваринам першо! групи застосовували байкокс 2,5 %. Доза - 0,3 мл/кг живо! маси ¿з розрахунку 2 мл на л1тр питно! води протягом 48 годин. Дшча речовина препарату - толтразурил. Вщповщно з рекомендациями, препарат швидко та ефективно д1е на вс1 внутр!шньокл!тинш стади розвитку еймерш. Байкокс не мае поб1чних ефекпв при передозуванш нав1ть у 10 раз1в.
Хворим тваринам друго! групи застосовували бровасептол - комплексний препарат, що мютить в 1 г 80 мг норсульфазолу, 70 мг сульгшу, 30 мг триметоприму, 45 мг окситетрациклшу, 25 мг тилозину. Препарат задавали з комбжормом протягом 3 дшв пщряд, у доз! -1 г на 10 кг живо! маси. Застосування даного преперету дозволило одночасно лжувати тварину вщ пастерельозу та еймерюзу.
268
Клмчно здорових крол1в друго! групи (пщозрюваних у зараженш) щеплювали вакциною Пазорш-Оль, (Ра80пп-01 ) - проти пастерельозу крол1в. Щеплення доцшьно проводити у комплекс! з шшими ветеринарно-саштарними заходами: дератизащею, дезшфекщею, плануванням окрол1в, оптим1защею параметр1в м1крокл1мату.
Покращення клшчного стану хворих тварин було вщм1чено на другу добу теля початку лжування: у тварин з'явився апетит, черево стало м'яким, але в одше! тварини реестрували д1арею. В жоднш груш не було зареестровано загибел1 тварин. Кроленята обох пщгруп з третього дня теля початку лжування стали актившше споживати корми, пожвавшали, що свщчило про одужання тварин.
Висновки: у крол1в дослщжуваного господарства одночасно з пастерельозом було д1агностовано еймерюз, тому кр1м антибактер1альних речовин виникала необхщтсть у застосуванш еймер1остатик1в. Видшена культура пастерел виявила високу чутливкть до тилозину. Встановлено, що для л1кування крол1в при асоц1йованому переб1гу пастерельозу та еймер1озу ефективним препаратом е "Тилозин 50" у поеднанш з байкоксом або комплексний препарат бровасептол. Для проф1лактики пастерельозу доцшьно застосовувати вакцину Пазор1н-Оль, в1дпов1дно з настановою щодо використання.
Л1тература
1. 1глщький I. I. П1двищення ефективност1 ведения крол1вництва / I. I. 1глщький // Науковий в1сн. Льв1в. держ. акад. вет. медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - Льв1в, 2007 - Т. 9, № 1(32) - С.55 - 58.
2. Мирзоев Д. М. Пастереллез / Д. М. Мирзоев, Б. Каримов, С. Назаров. // Актуал. пробл., перспективы развития сельского хозяйства: материалы науч. конф., 2006 г. - Дониш, 2006. - С. 178 - 180.
3. Руденко А. А. Биологические закономерности функционирования болезнетворных потенций микробиального патогена Ра81еиге11а тиНоаёа в паразито-хозяинной системе на модели организма кролика / А. А. Руденко, В. П. Заболотная, А. И. Сосницкий // 36. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. -Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 229 - 234.
4. Руденко А. А. Изоляция Ра81еиге11а тикоаёа серовара А от кроликов-пастереллоносителей / А. А. Руденко // Сум. нац. аграр. ун-т. - Суми, 2005. - №. 1 - 2 (13 - 14). - С. 117 - 120.
5. Кирилов А. К. Пастерелез кроликов. / А. К. Кирилов // Кролиководство и звероводство. - 2002. - № 36 (Б) - С. 20 - 22.
6. Руденко А. А. Этиопатогенетические и иммунобиологические аспекты пастереллеза кроликов / А. А. Руденко // 36. наук. праць. Луган. нац. аграр. унту. - Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 223 - 228.
7. Патоморфолопчна д1агностика пастерельозу крол1в: науково-практичш рекомендацп / М. В. Скрипка, I. I. Пашкар, Н. Б. Колич [та ш.] -Полтава, 2010. - 29 с.
269
11. Скрипка М. В. Патоморфолопчш змши за гострого nepeôiry пастерельозу крол1в / М. В. Скрипка, А. О. Зарщька // Науковий bîch. нац. аграр. ун-ту. - К., 2010. - Вип. 151. - 4.2. - С. 171 - 175.
8. Скрипка М.В., Пашкар I.I., Зарщька А.О. Деяю особливост1 патогенезу та патоморфолопчш змши у легенях крол1в за гострого та хрошчного nepeôiry пастерельозу / М.В. Скрипка, I.I. Пашкар, А.О. Зарщька // BicH. Сум. нац. аграр. ун-ту. Суми, 2011. - № 2 (29). - С. 70 - 72.
9. Мазур Т. В. Характеристика етзоотично1 ситуацп з пастерельозу в Укра1'ш / Т. В. Мазур, Н.Г. Сорок1на // Науковий bîch. нац. аграр. ун - ту. - К., 2010. - Вип. 42. - С. 132 - 136.
Summary
The article presents epizootological data, clinical features, pathological changes and results of laboratory tests associated flow eymeriozu pasteurellosis and rabbit. According to the susceptibility pasterel allocated to individual antimicrobial agents revealed the highest sensitivity to tilozyn. Found that treatment associated flow pasteurellosis and rabbit eymeriozu appropriate use of the drug "tylosin 50" combined with baykoks or complex preparation brovaseptol. To prevent pasteurellosis vaccine should be used Pazorin-Ol, according to the instructions for use.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
270
