Інфекційні ризики наукових дослідів за участю лабораторних кролів Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:613.3:632.2

Новщька О.В., к.вет.н., доцент, Апарш Д.1., студент 2 курсу © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м.Кшв

1НФЕКЦ1ЙН1 РИЗИКИ НАУКОВИХ ДОСЛ1Д1В ЗА УЧАСТЮ ЛАБОРАТОРНИХ КРОЛ1В

Представлет результаты визначення тфекцтних ризикгв наукових дослгдженъ, що проводятъся на кролях. Визначена чутливктъ культуры Р. Multocida, що була видыена в/д крол1в з ознаками нежитю та в/д клгтчно здоровых крол1в до фурадонту, ципрофлоксацину (зона затримки 25 мм), гентамщину (20 мм), амтцилту (20 мм) та офлоксацину (25 мм).

Ключое1 слова: кролг, лабораторт тварини, пастерелъоз, антибютики, дослгди.

Вступ. Початок використання лабораториях тварин як об'ект1в медико-бюлопчних дослщжень сягае коршням у глибоку давнину. Проте лише теля друго! св1тово! вшни до лабораторних тварин змшили ставлення. Англшський лжар У. Лейн-Петтер прнсвятив решту свого жнття проблемам лабораторних тварин, дшшовши висновку, що його колеги у власних дослщах використовують непщготовлених (неблагоиолучних з точки зору швазп та шфекци) тварин. У. Лейн-Петтер почав розводити тварин у стандартних умовах та переконав багатьох дослщниюв у необхщност1 удосконалення принцишв роботи з ними. У результат! переконливих дискусш Рада медичних дослщжень Великобритани оргашзувала центр з роботи з лабораторними тваринами, першим директором якого став сам У. Лейн-Петтер. Це було початком стр1мкого росту щкавост1 до правильного наукового використання лабораторних тварин у медико-бюлопчних дослщженнях. У цьому контекст! доречне висловлювання вщомого ф1зюлога 20 стор1ччя 1.1. Павлова: «Нехай собака, пом1чник та товариш людини з доюторичних чаав, що приносимо його у жертву наущ, проте, наша гщшсть зобов'язуе нас, щоб це вщбувалося завжди без непотр1бного знущання» [1].

Лабораторш гризуни е невичерпним об'ектом а також ушверсальним шструментом сучасного наукового шзнання. Вони широко використовуються у дослщах з генетики, ¿мунологи, гнотобюлоги, фармакологи, в1русологи. Дослщи на лабораторних тваринах дозволяють виявляти ефективш засоби боротьби з багатьма захворюваннями. Вони е першими дегустаторами л1юв, починаючи з етапу вивчення бюлопчно! активное^ та нешкщливост1 й закшчуючи л1кувальною ефектившстю, дозуванням та стабшьшстю останшх. Гризуни завдяки низщ переваг (багатоплщшсть, короткий строк ваптност1) завоювали ринок пщдослщних тварин. На сьогодш для проведения експеримент1в використовуються десятки мшлюнш тварин р1зних вид1в, з яких

© Нов1цька О.В., Апарш Д.1., 2013

172

65-90% миш1 та щур1, 10-15% морсью свинки та 2-3 % крол1 [1]. Останш, хоча i у меншш кшькост!, дуже часто використовуються, особливо у навчально-науковому процеЫ пщготовки фах1вщв медико-бюлопчних напрям1в. Вщносно невелик! розм1ри, не агресившсть, можливють проведения ycix маншуляцш щодо введения та вщбору бюлопчних зразюв роблять крол1в бажаними лабораторними тваринами. Проте, важливо враховувати, що використання тварин у наукових дослщженнях без врахування ix ф1зюлопчного стану иризводить до викривленост1 та тиск нтозами ctí, в умовах шших лабораторш, результате дослщжень [1,2].

Пщ час розведення лабораторних гризушв в умовах BÍBapiiB великими популящями збшьшуеться в1рогщшсть розиовсюдження шфекцш серед останшх. Клмчно приховаш шфекци ускладнюють проведения наукових експеримент1в, можуть призводити не лише до втрати тварин, а й до ризик1в втрати цшних наукових результате дослщжень. Розведення та утримання лабораторних тварин у розплщниках звичайного типу вимагае вщ фах1вщв ветеринарно! медицини 4Ítko налагоджено! оргашзацп протиетзоотичних заход1в з використанням науково-обгрунтованих метод1в боротьби та профшактики шфекцш, особливо тих, що мають прихований або хрошчний nepeöir.

Серед основних шфекцшних хвороб крол1в слщ вщзначити мжсоматоз, BipycHy гемораг1чну хворобу крол1в та пастерельоз. Якщо nepmi дв1 - це rocTpi BipycHi шфекци, як1 практично не залишають шанс1в на одужання, пастерельоз мае декшька форм nepeöiry. Серед останшх хрошчний nepeöir хвороби проявляеться у вигляд1 так званого заразного нежитю, або шфекцшного ришту, який на початку характеризуемся видшенням з носових 0TB0pÍB найдр1бшших крапель слизу. Надал1 витжання з носа посилюються i стають слизовими, слизово-гншними, i, нарешт1, гншними, яю, засихаючи, утворюють навколо носових 0TB0pÍB юрку, що утруднюе дихання. Хворий кршь, вщчуваючи подразнення, тре передшми лапками híc, шерсть, забруднена видшеннями з носа, склеюеться i часто випадае; утворюються так зваш розчухи, що е характерною ознакою хвороби. При терт1 мордочки лапками крол1 переносять шфекцш на 04Í та статев1 органи. Хвороба тривае декшька мкящв з перюдами полшшення та попршення. Як ускладнення при пастерельоз! проявляються пщшюрш абсцеси, запалення середнього та внутршнього вуха, запалення мозку (енцефал1ти), гншш запалення очей. Якщо запальний процес перейшов на бронхи, легеш та плевру, захворювання загострюеться катаральним або гншним плевритом та пневмошею, що призводить до летального кшця [2,3].

Основним джерелом пастерельозу е xBopi тварини та tí, що перехворши. Збудник у навколишньому середовищ1 е пор1вняно малостшким до несприятливих фактор1в, проте таке явище як бактерюносшство oöepirae збудника. Пастерелоноси, що клмчно шчим не вщр1зняються вщ здорових тварин, бшьшютю науковщв, вважаються основним фактором розповсюдження ще! хвороби. Пастерели у тварин-бактерюносив локал1зуються переважно в органах дихання (hocobí ходи, трахея, легеш) i постшно видшяються з

173

мокротами у навколишне середовище, забруднюючи корми, воду, кл1тки, швентар. Збуднимв можуть иереиосити мухи, комар!, клщ!, блохи та обслуговуючий персонал. Пастерелоносшство е причиною спонтанних спалах1в шфекци, що виникае пщ д1ею несприятливих фактор1в. Пщ час таких спалах1в пастерельозу летальшсть серед дорослих крол1в не перевищуе 10%, а серед молодняка може сягати понад 80% погол1в'я. Враховуючи те, що пастерелоносшство може тривати понад р1к, перед використанням крол1в у дослщах необхщно пщтвердити вщсутшсть шкубацшного перюду та пастерелоносшства у пщдослщних тварин [2,3,4].

Метою нашо! роботи було обстеження кролепогол1в'я в1варш факультету ветеринарно! медицини на предмет захворюваност! на пастерельоз.

Матер1али та методи. Зразки секрету носово! порожнини вщбирали вщ крол1в з ознаками нежитю. Клмчно здоровим кролям вводили 0,5% водний розчин брил1антового зеленого протягом трьох дшв у шздр1 по дв1 крапл1. У раз1 появи гн1йних вид1лень з носово! порожнини вщбирали зразки секрету. Секрет слизово! носових порожнин в1дбирали стерильними ватними паличками, як1 занурювали у проб1рки з стерильним МПБ з 10% сироватки кров1 барана та закорковували стерильними гумовими корками. У лаборатори проб1рки закорковували ватно-марлевими стерильними корками та витримували в умовах термостату (370С) 24-96 год. Чисту культуру вид1ляли на МПА, з наступною м1кроскоп1ею мазк1в фарбованих за Грамом, Романовським - Г1мзею. Пщ час м1кроскопування чисто! культури знаходили тиск нтозами б1полярн1 др1бн1 палички.

Спираючись на дан1 про чутливкть вид1леного м1кроорган1зму до р1зних антибютиюв можна, вибрати оптимальний препарат для лжування. Чисту культуру Р. МиИо^а перев1ряли на чутлив1сть до антибютиюв. Було перев1рено чутлив1сть до наступних антиб1отик1в: кламоксил (10 мг), неомщин (30 мкг), ципрофлоксацин (5 мкг), гентам1цин (10 мкг), амп1цил1н (10 мкг), цефалексин (30 мкг), офлаксацин (5 мкг), тетрацикл1н (30 мкг), канамщин (30 мкг), л1нкомицин (15 мкг), стрептомщин (30 мкг) та антибактер1альний препарат фурадон1н (300 мкг).

Для визначення чутливост1 використовували поживний агар АГВ з вм1стом триптичного г1дрол1зату к1льки 25,0 г/л, крохмалю 0,5 г/л, натр1ю хлористого 5,0 г/л, натрш фосфорнокислого двозам1щеного 1,0 г/л, агару 13,5 г/л, рН -7,4 ± 0,2. Розплавлене середовище розливали по 15 см3 у стерильш чашки Петр1 (д1аметром 10 см), яю розташовували у ч1тко горизонтальному положенн1. Перед нанесениям чисто! культури поверхню застиглого середовища пщсушували 30 хв. 1нокулят готували з чисто! 24-годинно! культури, яка виросла на поверхн! щ!льного МПА. Для цього 5% ¿зольованих колон!й суспендували у стерильному ¿зотон!чному розчин! хлориду натру. 1нокулят у об'ем! 1 см3 наносили на поверхню АГВ, р!вном!рно розподшяли похитуванням чашки. Пщсушували 10 хв при юмнатнш температур!. Диски з антиб!отиками за допомогою стерильного п!нцету розпод!ляли на поверхн! зааяного щ!льного середовища на вщсташ 2 см в!д краю чашки та на

174

р1вновщдаленш вщсташ м1ж дисками. На одну чашку помщували не бшьше 6 диск1в. Чашки з дисками у перевернутому сташ (щоб конденсат накопичувався на склянш кришщ чашки) шкубували 24 год при температур! 370С. Шсля чого результата облжовували за допомогою лшшки, вим1рюючи найбшьш ч1ткий контур д1аметра зон затримки росту культури.

Результати. Було з'ясовано, що культура виявилася чутливою до фурадоншу, ципрофлоксацину (зона затримки 25 мм), гентамщину (20 мм), ампщил1ну (20 мм) та офлоксацину (25 мм). Слабо чутливою до канамщину та нечутливою до кламоксилу, лшкомщину, тетрациклшу та цефалексину.

Висновки.

1. Хрошчний nepe6ir пастерельозу крол1в призводить до поступового виснаження тварини та унеможливлюе И використання у наукових дослщах.

2. Клмчно здоров! пастерелонос11 е пост1йним джерелом активного збудника P. Multocida. Таких тварин рекомендовано вилучати 3i стада.

3. Чиста культура P. Multocida, видшена вщ крол1в з ознаками нежитю, виявилася чутливою до фурадон1ну, ципрофлоксацину (зона затримки 25 мм), гентамщину (20 мм), ампщил1ну (20 мм) та офлоксацину (25 мм). Даш антибютики рекомендуеться застосовувати у cxeMi л1кування пастерельозу крол1в, п1сля якого тварин обов'язково п1ддавати вакцинац11.

Л1тература

1. Адениль Дуроссими Адам. Гельминтофауна тиск нтозам и тиск нтозам грызунов, меры борьбы с тиск нто тиск нтозами в

условиях города Москвы и Московской области. Автореф. Дисс. На тиск. Учен, степени к-тавет. наук. -Москва, -2001. С. 2-3.

2. Панин А.Н., Душук Р.В. Пастереллез животных. // Ветеринария. -2012. -№6. -С. 3-8.

3. Романюк М.В., Мандигра М.С., Томко Ю.М., Степаняк I.B., Пищик П.П. Пастерельоз крол1в. Засоби проф1лактики та боротьби. // Ветеринарна медицинаУкра!ни. -2011. -№6. -С. 11-12.

4. СкрипкаМ.В., Пан1кар I.I., Зарщька А.О. Патолог1чн1 (морфолог1чн1, ricTOxiMi4Hi та ультраструктурш) зм1ни в легенях за експериментального пастерельозу крол1в. // Вюник Полтавсько! державно! аграрно! академ11. -2010. -№3. -С.119-120.

Summary

The results determine the infectious risks of research conducted on rabbits. Determined the sensitivity of culture P. Multocida, which was isolated from rabbits with signs of rhinitis and from clinically healthy rabbits to furadonin, ciprofloxacin (zone delay 25 mm), gentamicin (20 mm), ampicillin (20 mm) and ofloxacin (25 mm).

Рецензент - д.вет.н., професор Kicepa Я.В.

175