CC BY
13
УДК 619:616-097.3
Яненко У.М., к.вет.н., ст. науковий сшвроб^ник (и1уапаки7ук@уапёех. ги) ©
1нститут еетеринарног медицины НААНукрагни, м. Киге
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ АНТИЛ1ЗОЦИМНО1 АКТИВНОСТ1 (АЛА) ПАСТЕРЕЛ, ЩО БУЛИ 1ЗОЛЬОВАН1 В1Д Р1ЗНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ
Н1Ш
Дослгджено антил1зоцимну актиетсть пастерел, що е одним гз маркер1е персистенцп м1крооргашзм1е. Зроблено пор1еняння щег характеристики етзоотичних ¡золят1е, еидтених е1д ргзних об'ектге дослгдження I музейних (люфтгзоеаних) культур. Встаноелено, що показник антил1зоцимног актиеност1 для одтег популяцп м1крооргашзм1е мае р1зт показники I залежить е1д умое перебуеання збудника е наеколишньому середоеищ1.
Ключовi слова: л1зоцим, персистенттсть, пастерели.
Персистенттсть - це здатшсть патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв до виживання в органiзмi господаря [1], е одшею з найважливших проблем у регулюванш переб^у шфекцшних процеав. Рiзновиди перебування збудника хвороби в органiзмi хазя!на безпосередньо пов'язанi iз властивютю мiкроорганiзмiв до антилiзоцимноl активностi, яка сприяе !х життедiяльностi. Вiд ще! властивостi залежить перебiг хвороби в гострш, пiдгострiй, хронiчнiй та латентнш формах. Найбiльшу небезпеку становлять собою тварини, в органiзмi яких збудники хвороб циркулюють без прояву клмчних ознак за И життя (пастерелоноси)[2].
Р. тиЬвЫёа сероварiв А та О е збудниками ентероколiтiв та пневмонш сiльськогосподарських тварин, тому потребують всебiчного дослiдження !х патогенних властивостей, а також пошуку методiв !х виявлення i диференщацп. Однiею з суттевих ознак патогенностi та здатност до персистенцп патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв у макроорганiзмi е продукування бактерiями субстанцiй, що iнактивують фактори неспецифiчного протиiнфекцiйного захисту: лiзоциму, комплементу, штерферону, а також специфiчного захисту - iмуноглобулiнiв тощо [3]. Наявшсть у бактерiй таких факторiв як лiзоцимна активнiсть забезпечуе !м селективш переваги росту i розмноження в живому оргашзмь Дослiдження антилiзоцимноl активност (АЛА) дозволяе визначити рiвень патогенност пастерел по вiдношенню до захисних сил органiзму. Антилiзоцимну активнiсть дослщжують з метою аналiзiв методiв л^вання i прогнозування перебiгу патологiчного процесу, який обумовлений мжрооргашзмами, що викликають дане захворювання.
Пошук засобiв впливу на цю ознаку пастерел вщкривае великi перспективи у профiлактицi та терапи продуктивних тварин.
© Яненко У.М., 2011
Мета дослвдження. Виявлення антилiзоцимно! активност у етзоотичних iзолятiв i музейних культур пастерел, що видiлялись з рiзних еколопчних нiш (хворих сiльськогосподарських тварин, клмчно здорових тварин, кормiв тваринного походження, бактерiально забрудненого грунту пасовищ та предмеив догляду за тваринами).
Матер1али та методи. У дослiдi використали 42 епiзоотичних культури пастерел, що були видшеш з патологiчного матерiалу, отриманого з господарств центрального та схщного регiонiв Укра!ни вiд птищ (курчата, кури, голуби); с/г тварин (телята, поросята, доро^ свинi); iз кормiв тваринного походження, продуктiв забою та грунту.
Паралельно з етзоотичними культурами було проведено визначення особливостей персистентно! активностi музейних, референтних штамiв пастерел, якi зберiгаються в лабораторп ВСЕ.
Бактерiологiчнi дослiдження проводили згщно з „Настановою з лабора-торно! дiагностики пастерельозiв тварин та птахiв" [4] i включали в себе мжроскопш мазкiв та мазкiв-вiдбиткiв iз патологiчного матерiалу, культуральнi (пасажування видшених культур на поживних середовищах (4-5 разiв)) та вивчення бiохiмiчних властивостей, трипанофлавшова проба, бiопроби та серотитзацп на бiлих мишах (за Картером).
Антилiзоцимну активнiсть мiкроорганiзмiв визначали чашечним методом вiдстроченого антагонiзму за О. В. Бухаршим зi спiвавт. [5]. Дослщш штами засiвали на чашки Петрi з 1,5 % - ним МПА, що мiстив лiзоцим бiлка курячого яйця в рiзних концентрацiях вiд 1 мкг/см3 до 10 мкг/см3, на який точково, бактерiальною петлею, засiвали 1млрд завис добово! агарово! дослщно! культури мiкроорганiзмiв. Контролем слугував МПА з додаванням стерильного фiзрозчину замiсть лiзоциму. Шсля культивування в термостатi за температури 37° С протягом 24 годин вирощеш культури пастерел iнактивували парами хлороформу впродовж 40 хв. i другим шаром наносили на всю поверхню чашки 0,7 % МПА з вмютом 1млрд. завису добово! агарово! вдикаторно! культури Micrococcus luteus ГИСК 2665. Визначення рiвня АЛА проводили за наявшстю або вщсутшстю росту тест-культури навколо дослiдних колонш.
Для прискорення методу визначення АЛА пастерел нами був розроблений патент, в якому дефщитний лiзоцим замiнили лiсобактом (лiзоцимом хлориду) [6].
Результати дослщження. При вивченш антилiзоцимно! активностi дослiдили 42 iзоляти пастерел, видiлених з патологiчного матерiалу тваринного походження, вiд птицi, кормiв, продуктiв харчування та об'eктiв довкшля. 1з них типувались як P. multocida серовару А - 24 iзоляти, як сеовару В - 4 iзоляти, серовару D - 7 iзолятiв, ще три штами P. multocida були музейними. Зведеш данi про результати визначення антилiзоцимноl активностi пастерел наведено у виглядi дiаграми (рис.), i вони свщчать, що явище антилiзоцимно! активностi притаманне всiм дослiдженим культурам. Показники антилiзоцимноl активностi коливались у межах вщ 0 до 10 мкг/см3.
0 - 3 4 - 6 мкг/см3 7- 10 мкг,/см3 мкг/см3
АЛА
■ Р.тиШо1аа(Д) ЩР.тиИоо1аа (й) ЩР.тиИоо1аа (В)
Рис. Р1вень АЛА дослщжених культур пастерел
Серед пастерел низький показник антилiзоцимноl активност вiд 0 до 3 мкг/см3 виявили у 9 культур пастерел: 5 (20 %) культур P. multocida (А) i 4 (50 %) P. multocida (Б), причому у цьому рiвнi не виявлено жодно! P. multocida серовару В. Показник антилiзоцимноl активностi, який вважали за середнiй, вiд 4 до 6 мкг/см3 ( в середньому 4,5 мкг/см3), зафiксували у 12 культур:7 (28 %) культур P. multocida (А), 2 (40%) P. multocida (В) i 3 (38,6 %) P. multocida (Б). Високий показник АЛА вiд 7 мкг/см3 до 10 мкг/см3 ( в середньому 7,7 мкг/см3) спостер^али у 17 культур пастерел: 13 (52%) культур P. multocida (А), 3 (60%) P. multocida (В) i 1 (12,5 %) P. multocida (Б). Середнiй показник значення антилiзоцимноl активностi дослiдженого виду мiкроорганiзмiв становив 6,02 мкг/см3.
Низький рiвень АЛА притаманний пастерелам, яю перебувають тривалий час поза оргашзмом тварини чи птицi, у кормах тваринного походження, грунтi, тривале культивування музейних штамiв. Середнiй рiвень АЛА характерний для пастерел, що iзолювались вiд тварин з хрошчним перебiгом захворювання i вiд клшчно здорових тварин. Високий рiвень АЛА властивий мжрооргашзмам, що iзолювались при гострому i пiдгострому перебiгу захворювання.
Результати дослщжень вказують на залежшсть бiологiчних властивостей збудника вiд мюця його видiлення [7] .
Представлеш дослiдження показали, що всi дослщжуваш культури мiкроорганiзмiв володiли антилiзоцимною актившстю. Кiлькiсна оцiнка антилiзоцимноl активностi показала, що мжрооргашзми видiленi вiд тварин iз важким перебiгом захворювання, характеризуются бiльш вираженою
властивютю шактивувати лiзоцим, що виражалося вищою концентращею iнактивованого лiзоциму, внесеного до середовища культивування. Так, середнiй рiвень антилiзоцимноl властивостi у штамiв пастерел, видшених вiд поросят у яких клмчний прояв захворювання вiдсутнiй, був мшмальним i становив 4,5 ± 0,6 мкг/см3. Бiльш високим вiн був у культур, iзольованих вiд хворих iз хронiчним ступенем перебiгу захворювання - 5,5 ± 5,0 ± 0, 7 мкг/см3. У культур, як були видiленi вiд групи поросят i телят з пщгострим перебiгом захворювання, рiвень експреси цього фактору персистенци був досить високим i становив 8,14 ± 0 ,3 мкг/см3.
Висновок. Отримаш даш пiдтверджують участь факторiв персистенци пастерел у патогенезi пневмонiй та ентероколтв поросят i телят, демонструють зв'язок бюлопчних властивостей збудника з характером переб^у iнфекцiйного процесу. Нижча виражешсть дано1 ознаки у мiкроорганiзмiв при легкому переб^у захворювання вiдображае дисбаланс у системi паразит-господар i свiдчить про незавершенiсть селекцп штамiв бактерiй, здатних iнактивувати лiзоцим.
Висв^лений матерiал дае широкi перспективи використання АЛА як одного з маркерiв персистенци в еколого-епщемюлопчно1, саштарно-ппешчно1 i клшчно1 практицi, де необхщна всебiчна оцiнка бiологiчних валастивостей взолюемих культур пастерел.
Л1тература
1. Биомолекулярные основы патогенности бактерий / Ю.В. Езепчук -М. : Наука, 1974. - С. 4-5.
2. Яненко У.М. Виявлення свиней-пастерелоносив за допомогою РНГА / У. М. Яненко // Науковий вшник Нащонального аграрного ун-ту. - 2000. - Вип. 28. - С. 228-230.
3. Сидорчук Л. I. Антилiзоцимна актившсть провщних збудникiв хрошчного уретриту / Л. I. Сидорчук// Буковинський медичний вшник. -Черншщ, 2009. - Т. 13. - № 2 . - С. 45-48.
4. Настанова з лабораторное' дiагностики пастерельозiв тварин та птахiв / М. С. Павленко, В. М. Манченко, А. Ф. Ображей, А. I. Завiрюха. - М., 1995. -9 с.
5. Бухарин О. В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. - Томск, 1974. - 209 с.
6. Споаб визначення антилiзоцимноl активной бактерш Р. шикоаёа iз використанням лiсобакту (лiзоциму хлориду). Патент на корисну модель № 40629. Украша. МПК(2009) С12К 1/00 У.М.Яненко. Заявл.18.07.2008; 0публ.27.04.2009, Бюл.№ 8.- 4с.
7. Фильчаков И. В. Персистенция бактерий: механизмы и иммунная реактивность организма/ И. В. Фильчаков, А. М. Зарицкий// Сучасш шфекци. -2003. - № 3. - С. 71 - 82.
Summary
Yanenko U.M. PhD, leading scientist IVM NAAS of Ukraine THE INVESTIGATION OF ANTILYSOCIM ACTION LEVEL OF PASTEURELLA, ISOLATED FROM DIFFERENT ECOLOGICAL AREAS It was conducted the investigation of antilysocimal action (ALA) of pasteurella isolates. Thia feature counted as one of the microorganism 's persistention marker. It was curried out the comparative characterization of ALA from different isolates from biomaterials and museum (lyophylisated) strains. It was stated what index of antilysocimal activity for the same population of the microorganisms had different level and it depended from environmental conditions impact on causative agent. Key words: lysocim, pathogenesity, escherichia, pasteurella, salmonella
Cmammx nadiümna do peda^ii 29.04.2011
