CC BY
24
4. Назарук Н. В. Особливосп перекисного окиснення лшщв у кров1 бичюв, уражених кадм1ем та штритами. / Н. В. Назарук, Б. В. Гутий, Д. Ф. Гуфрш // Науково - техшчний бюлетень. 1нституту бюлогп тварин \ Державного науково -дослщного контрольного шституту ветпрепарат1в та кормових добавок. - Льв1в, 2012. - Вип. 13, № 3, 4. - С. 250-253.
5. Bogdan ОШ:у. Wplyw dodatk6w paszowych Meweselu 1 Metifenu па ро21ош produkt6w peroksydacji lipid6w w warunkach przewleklego zatrucia kadшeш / Pasze przeшyslowe slowe КЯ4/2013. - st. 24-26.
Стаття надшшла доредакци 17.04.2015
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера О. О., Лавршенко I. В., Жерносж I. А. ©
Полтаесъка державна аграрна академ1я
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА ЗАХОДИ Л1КВ1ДАЦ11 ПАСТЕРЕЛЬОЗУ
КУРЕЙ В ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ
У статт1 наведено етзоотолог1чм дам, кл1мчм ознаки, патологоанатом1чш зм1ни та результаты лабораторных досл1джень пастерелъозу куреы. Спалах пастерелъозу в досл1джуваному прыватному господарств1 вынык спонтанно, без занесения збудныка /з зовм. Наывыща чутлыв1сть збудныка була встановлена до енрофлоксацыну, тому для л1куваня птыц1 выкорыстовувалы 10% розчын енрофлоксацыну для пероралъного застосування. Препарат додавалы до воды у розрахунку 1 мл на 1 л впродовж п'яты дшв. Препарат прызначалы усъому погол1в'ю птыц1. Высока чутлыв1сть выдыеных пастерел лыше до енрофлоксацыну вказуе на ст1ык1сть пастерел до неспрыятлывых фактор1в зовмшнъого середовыща та необх1дмстъ проводыты вызначення чутлывост1 до антыбактер1ыных речовын у кожному конкретному выпадку захворювання.
Ключовг слова: куры, пастерелъоз, чутлыв1сть, л1кування.
УДК 636.085.3: 619: 616.992.28
Передера А. А., Лавриненко И. В., Жерносик И. А.
Полтавская государственная аграрная академия
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ И МЕРЫ ЛИКВИДАЦИИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗА КУР В ЧАСТНОМ ХОЗЯЙСТВЕ ПОЛТАВСКОГО РАЙОНА
В статье приведены эпизоотологические данные, клинические признаки, патологоанатомические изменения и результаты лабораторных исследований пастереллеза кур. Вспышка пастереллеза в исследуемом частном хозяйстве возник спонтанно, без занесения возбудителя извне. Самая высокая чувствительность возбудителя была установлена к энрофлоксацину, поэтому для лечения птицы использовали 10 % раствор энрофлоксацина для пероралъного применения. Препарат добавляли к воде в расчете на 1 мл на 1 л в течение пяти дней. Препарат назначали всему поголовью птицы. Высокая чувствительность выделенных пастерел только к энрофлоксацину указывает на устойчивость пастерел к неблагоприятным факторам внешней среды и необходимости проводить определение чувствительности к антибактериальным веществам в каждом конкретном случае заболевания.
Ключевые слова: куры, пастереллез, чувствительность, лечение.
© Передера О. О., Лавршенко I. В., Жерносж I. А., 2015
126
UDC 636.085.3: 619: 616.992.28
Peredera O., Lawrynenko I., Zhernosik I.
Poltava State Agrarian Academy
FEATURES OF MEASURES AND ELIMINATION PASTEURELLOSIS CHICKENS IN PRIVATE HOUSEHOLDS POLTAVA REGION
The article presents epizootological data, clinical signs, pathological changes and the results of laboratory tests pasteurellosis chickens. The outbreak of pasteurellosis nutria in the test the private sector emerged spontaneously, without entering the pathogen from outside. The highest sensitivity of the pathogen was set to enrofloxacin, so treatments birds have appointed 10 % enrofloxacin solution for oral administration. The drug was added to water at the rate of 1 ml per 1 liter within five days. The drug was administered over poultry. High sensitivity allocated Pasteurella only enrofloxacin indicates high resistance to Pasteurella adverse environmental factors and the need for a determination of susceptibility to antibacterial agents in every case of the disease.
Key words: chickens, pasteurellosis, sensitivity, treatment.
Актуальшсть теми. У зв'язку з штенсифшащею виробництва сшьськогосподарсько1 продукцп Украша знову стае на шлях створення великих об'екпв тваринництва i птах1вництва - р1зногалузевих високотехнолопчних комплекс1в [1]. В умовах концентрацп погол1в'я на незначнш територп на перший план виступае актив1защя умовно-патогенно1 мшрофлори, яка може призводити до спалаху шфекцшних захворювань без заносу збудника у стадо [2, 3].
Пастерельози - шфекцшш захворювання ycix вид1в домашшх i диких тварин та птищ, що спричинюються мшрооргашзмами з роду Pasteurella i клшшо-анатом1чно характеризуються септичними явищами, геморапчним д1атезом, ураженням оргашв дихання i травления, а також набряками шдшюрно1 кттковини та м1жм'язово1 сполучно1 тканини [3, 4].
Метою роботи було постановка д1агнозу та розробка ефективних заход1в лшвщацишфекцшного захворювання курей в умовах приватного господарства.
Матер1ал i методи. Робота виконувалася у 2014 рощ у приватному господарств1 Полтавсько1 область Д1агностику здшснювали комплексно: вивчали етзоотичш фактори, клшчш ознаки та патологоанатом1чш змши. Проводили м1кроскошчш та бактерюлопчш досл1дження. Клшчш дослщження виконувалися загальноприйнятими методами, включаючи детальний анамнез. Патологоанатом1чний розтин трушв проводили методом евюцерацп. Звертали увагу на положения оргашв, ïx форму та розм1ри, враховували кол1р, консистенщю та малюнок. Для вивчення морфологи м1крооргашзм1в мазки, з видшених культур фарбували спиртово-водним розчином метиленового синього. Вивчали чутливють видшено1 м1крофлори до окремих антибактер1альних препарапв: амоксщилш (20 мкг), доксщиклш (30 мкг), гентамщин (120 мкг), тшозин (15 мкг), цефазолш (30 мкг), енрофлоксацин (5 мкг), тетрациклш (30мкг) та бензилпенщилш (10 ОД) методом дифузп в агар i3 застосуванням дисюв виробництва науково-дослщного центру фармакотерапп (Санкт-Петербург, Рос1я).
Результати дослщження. У листопад! 2014 року в приватному господарств1 було зареестровано загибель курей трьохмюячного в1ку. Хвороба впродовж тижня швидко поширювалася по стаду. Кшьюсть загибло! птищ швидко збшьшувалася. Клшчш ознаки не були характерними: у птищ реестрували пригшчення, кахексда, анемда слизових оболонок, вщсутшсть апетиту.
127
Трупи загибло1 птиц! були виснажеш. Основы! патологоанато]шчш змши спостер!галися в тонкому вщдил кишмвника, серщ та печшщ. У окремих курей виявляли значну кшькють кров'янисто1 рщини у порожниш. На слизових оболонках виявляли ознаки геморапчного д!атезу.
Ус[ загибл! кури, що пщдавалися розтину мали ознаки серозно-геморапчно1 пневмонп; легеш були збшьшеш, нер!вном!рно забарвлеш, на розр!з! - свпло-червоний ексудат (рис. 1.).
Рис. 1. Ознаки серозно-геморапчноТ пневмони за гострого пастерельозу курей
У хворо'1 птиц! виявляли гшертрофто мюкарда (рис.2). Серце було збшьшене у розм!рах, м'яке, темно-вишневого кольору. На ешкард! - численш крапков! та плямисл крововиливи.
Печшка мала темно-фюлетове забарвлення. Збшьшення об'ему не реестрували; жовчний м!хур - збшьшений, переповнений жовчю темно-зеленого кольору.
Рис. 2. Змши мюкарда та печшки за гострого пастерельозу курей
Основш змши шлунково-кишкового тракту стосувалися тонкого вщдшу кишювника: потовщення стшки внаслщок набряку, ознаки венозного застою. Слизова оболонка була пронизана численними крапковими крововиливами (рис. 3), а окрем! 11 дшянки мали ознаки катарального запалення.
Для бактерюлопчного дослщження стерильним шструментом вщбирали кров ¡з серця, шматочки печшки, легень та проводили пос!ви на МПА. Пюля поЫву чашки Петр! помщали у термостат при температур! 37,5 °С [ вели спостереження. Через 24 години на поживному середовищ! виростали округл!, гладенью колони пастерел (рис. 4).
128
У мазках ¡з колонш, що виросли на МПА, були виявлеш пастерелли -характеры! бшолярш палички. Пюля переЫву було отримано чисту культуру збудника, яку використали для визначення чутливост! збудника до р!зних антибактер1альних речовин.__
Рис. 3. Явища геморапчного д!атезу на слизовш оболонщ тонкого кишшвника
Застосовували диско-дифузшний метод, який включае кшька етап1в: приготування поживного середовища, суспензп мжрооргашзм!в та IX шокуляц1я,
Рис. 4. Колонн збудника при пошв1 ¡з матер!алу печшки хвороТ на пастерельоз курки
Чашки Петр! д!аметром 10 см помщали на горизонтальну поверхню та заливали 30 мл розплавленого м'ясо-пептонного агару. Залишали при юмнатнш температур! для застигання агару. Суспензш мжрооргашзм!в готували ¡з 18 годинно1 агарово1 культури збудника. На поверхню агару вносили 1-2 мл суспензп, р!вном!рно розподшяючи и на поверхш. Через 15 хв теля внесения суспензп мжрооргашзм!в на поверхню поживного середовища за допомогою стерильного пшцета наносили диски з антибютиками (4-5 на одну чашку Петр!). Диски акуратно притискали пшцетом до поверхш агару. Пюля цього чашки помщали в термостат догори дном та шкубували 18 годин при 37°С.
Пюля закшчення шкубацп чашки Петр! розглядали та вим!рювали у мшметрах зону затримки росту мжрооргашзм!в.
129
Зпдно до одержаних результатов, видшеш культури пастерел виявили низьку чутливють до тшозину, доксщиклшу пол1мжсину, гентамщину, неомщину, цефазолшу, левомщетину, канамщину (рис. 5)
Рис. 5. Зони затримки росту культури пастарел, видшено! ¡з оргашв хворо! на пастерельоз птищ до р1зних антибактершних засоб1в
Найвища чутливють мкрооргашзм1в була зареестрована до енрофлоксацину. Даний антибактершний зас1б викликав зону затримки росту мжрофлори 35-37 мм (рис. 6).
Рис. 6. Вим1рюваиия зони затримки росту культури пастерел до антибактершних засоб1в
На основ! ешзоотолопчного дослщження кишчних ознак, результата патолого-анатом1чного розтину та бактерюлопчного дослщження встановлений д1агноз - пастерельоз курей. Оскшьки найвища чутливють збудника була встановлена до енрофлоксацину, для лкуваня птищ використали 10 % розчин енрофлоксацину для перорального застосування. Препарат додавали до води у розрахунку 1 мл на 1 л впродовж п'яти дшв. Випоювання препарата здшснювали усьому наявному погол1в'ю птищ. У цей перюд птищ наливали воду лише з лкарським засобом, а 11 кшькють зменшили на третину.
Завдяки проведеним д1агностично-лжувальним заходам вдалося зупинити загибель курей.
130
Висновки. Спалах пастерельозу курей в дослщжуваному приватному господарств1 виник спонтанно, без занесения збудника ¿з зовш. Швидкому поширенню та важкому прояву пастерельозу сприяла велика кшьюсть сприйнятливого молодняку, р1зке зниження температури зовшшнього середовища та шдвищена волопсть. Оскшьки кури мають змогу виходити на подв1ря, не виключена можливють занесения збудника синантропною птицею. Оскшьки найвища чутливють збудника була встановлена до енрофлоксацину, для лшування використали 10 % розчин енрофлоксацину для перорального застосування, що задавали усьому наявному погол1в'ю птищ у розрахунку 1 мл на 1 л впродовж п'яти дшв. Висока чутливють видшених пастерел лише до енрофлоксацину вказуе на високу стшкють пастерел та необхщнють проводити визначення чутливосп до антибактершних речовин у кожному конкретному випадку захворювання.
Лггература
1. Алексеев Ф. Ф. Промислове птах1вництво / Ф. Ф. Алексеев, М. А. Арс1я, Н. Б. Бельченко // М.: Агропромиздат, 1991. - 544 с.
2. Андросик Н. Н. Методические указания по диагностике, профилактике и мерам борьбы с пастереллезом сельскохозяйственных животных / Н. Н. Андросик, Ю. Г. Лях / БелНИИЭВ. - Минск, 1999. - 22 с.
3. Плис В. М. Диференцшна д1агностика пастерельозу (холери) птищ. / В. М. Плис // Ветеринарна медицина Украши. - 2009. - № 9 - С. 19-20.
4. Потоцький М. К. Пастерельози / М. К. Потоцький // Ветеринарна медицина Украши. - 2010. - №1. - С. 24-26.
Стаття надшшла до редакци 3.04.2015
УДК 619:615:5
Пер1г Ж. М., к. вет. н.°
Державный науково-досл1дний контрольный /нститут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Лъв1в, Украгна
ВИЗНАЧЕННЯ Г0СТР01 ТОКСИЧНОСТ1 ПРЕПАРАТУ СТРЕПТОВЕТНН НА ЛАБОРАТОРННХ ТВАРННАХ
У статт1 подам дам параметр1в гострог токсичност1 антыбактер1йного препарату стрептоветын пры р1зних методах обчыслення залежно е/д выду лабораторных тварын та шлях1в введения. Встановлено, що препарат стрептоветын за внутр1шньошлункового введения та його д1юча речовына, стрептом1цину сульфат, в1дноситъся зг1дно з класыф1кац1ею х1м1чних речовын за ступенем небезпечност1 до малотоксычных речовын - IV клас токсычност1. ВЬ50 препарату на быих щурах / мышах е быъше 25000 мг/кг, а його д1ючог речовыны -быъше 5000 мг/кг.
За внутр1шньом 'язового введения препарат в1диосыться до VI класу токсычност1 - в1диосно нешюдлив! речовыны, а його д1юча речовына - до IVкласу (малотоксичш речовыны). ОЬ50препаратуна быых щурахстановытъ 7385 ( 6189,3^ 8580,7) мг/кг, на мышах - быъше 25000 мг/кг, а за дгючою речовыною - 1477 (1416,7^1716,14) мг/кг та быъше 5000 мг/кг в1дпов1дно.
Встановлено, що препарат стрептоветын е токсичшшим для щур1в, поргвняно з лабораторными мышами.
©Пери- Ж. М., 2015
131
