Діагностика та заходи боротьби з пастерельозом гусей в приватному зоо- парку Полтавської області Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet6631

ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.085.3:619:616.992.28

Дiагностика та заходи боротьби з пастерельозом гусей в приватному зоопарку ПолтавськоУ област

О.О. Передера, 1.В. Лавршенко, I.A. Жерносiк [email protected]

Полтавська державна аграрна академ1я вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, 36003, Украна

У статт1 наведет результати дослгдження спалаху пастерельозу гусей в приватному зоопарку Полтавськоi областг. Дгагноз на пастерельоз встановлювали комплексно, враховуючи етзоотологгчш особливостг, клгнгчнг ознаки та патологоа-натомгчш змти.

Дгагностику захворювання здшснювали комплексно: з урахуванням етзоотологгчних особливостей, клтчних ознак та результатгв патологоанатомгчного розтину. Визначальними у постановц дгагнозу були результати мгкроскопгчних та бактерюлоггчних дослгджень. Для вивчення морфологн мжрооргатзмгв мазки, з видыених культур, фарбували спиртово— водним розчином метиленового синього. Вивчали чутливкть видыеног мжрофлори до окремих антибактергальних препа-ратгв. Через 24 години ткубацп на поживному середовищг виростали округлг, гладенью, «восковг» колони мжрооргашзмгв.

У мазках iз колонш, що виросли на МПА були виявлеш пастерели — характеры бтолярш палички (рис.1). Пгсля отри-мання чистоi культури проводили визначення чутливостi видтеного збудника до рiзних антибактерiальних речовин. Для цього використали диско—дифузшний метод. Пiсля заюнчення ткубацп чашки Петрi розглядали та вимiрювали у мыжет-рах зону затримки росту мiкроорганiзмiв лтткою.

Згiдно до одержаних результатiв, видыен культури пастерел виявили високу чутливiсть до тыозину. Даний антибак-тершний заЫб викликав зону затримки росту мжрофлори 14—21 мм; висока чутливiсть видыено1 культури також була визначена до енрофлоксацину (зона затримки росту — 16—24 мм) та гентамщину (зона затримки росту — 18—24 мм) Помi-рно—стткою культура виявилася до канамщину та левомщетину (зона затримки росту — 8—14 мм, вiдnовiдно). До решти nреnаратiв видыена мжрофлора була резистентною, зона затримки росту мжрофлори коливалася вiд 0 до 4 мм.

Препарат Енроксы 10% розчин, на основi енрофлоксацину застосовували перорально з питною водою у розрахунку 5 мл препарату на 10 лiтрiв води протягом трьох дтв. У nерiод л^вання птиця отримувала лише воду, що мiстить препарат. Високу чутливiсть видыено1 мжрофлори до низки антибактершних засобiв та високу ефективтсть л^вальних заходiв можна пояснити вчасним зверненням власника зоопарку по допомогу зi встановлення дiагнозу.

K.mnoei слова: гуси, пастерельоз, дiагностика, заходи боротьби.

Диагностика и мероприятия по ликвидации пастерелеза гусей в частном зоопарке Полтавской области

Е.А. Передера, И.В. Лавриненко, И.А. Жерносик [email protected]

Полтавская государственная аграрная академия, ул. Сковороды, 1/3, г. Полтава, 36003, Украина

В статье приведены результаты исследования вспышки пастереллеза гусей в частном зоопарке Полтавской области. Диагностику заболевания осуществляли комплексно: с учетом эпизоотологических особенностей, клинических признаков и результатов патологоанатомического вскрытия. Определяющими в постановке диагноза были результаты микроскопических и бактериологических исследований. Для изучения морфологии микроорганизмов мазки, из выделенных культур, краси-

Citation:

Peredera, O.O., Lavrinenko, I.V., Zhernosik, I.A. (2016). The diagnosis and elimination of pasterelosis geese in the privat zoo sn the Poltava region.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 152-156.

ли спиртово-водным раствором метиленового синего. Изучали чувствительность выделенной микрофлоры к отдельным антибактериальных препаратов. Через 24 часа инкубации на питательной среде вырастали округлые, гладкие, «восковые» колонии микроорганизмов.

В мазках из колоний, выросших на МПА были обнаружены пастереллы - характерные биполярные палочки. После получения чистой культуры проводили определение чувствительности выделенного возбудителя к различным антибактериальным веществ. Для этого использовали диско—диффузионный метод. После окончания инкубации чашки Петри рассматривали и измеряли в миллиметрах зону задержки роста микроорганизмов линейкой.

Согласно полученным результатам, выделенные культуры пастерел обнаружили высокую чувствительность к тилози-ну. Данный препарат вызвал зону задержки роста микрофлоры 14—21 мм; высокая чувствительность выделенной культуры также была определена к энрофлоксацину (зона задержки роста - 16-24 мм) и гентамицину (зона задержки роста -18-24 мм) Умеренно-устойчивой культура оказалась к канамицину и левомицетина (зона задержки роста - 8-14 мм, соответственно). К другим препаратам выделенная микрофлора была резистентной, зона задержки роста микрофлоры колебалась от 0 до 4 мм. Препарат Енроксил 10% раствор на основе энрофлоксацина применяли перорально с питьевой водой в расчете 5 мл препарата на 10 литров воды в течение трех дней. В период лечения птица получала только воду, содержащую препарат. Высокую чувствительность выделенной микрофлоры к ряду антибактериальных средств и высокую эффективность лечебных мероприятий можно объяснить своевременным обращением владельца зоопарка за помощью по установке диагноза.

Ключевые слова: гуси, пастерелез, диагностика, мероприятия по ликвидации.

The diagnosis and elimination of pasterelosis geese in the privat zoo sn the

Poltava region

O.O. Peredera, I.V. Lavrinenko, I.A. Zhernosik [email protected]

Poltava State Agrarian Academy, Skovorody Str., 1/3, Poltava, 36003,Ukraine

The results of the study geese pasteurellosis outbreaks in private zoo in the Poltava region. Diagnosis for pasteurellosis set comprehensively, taking into account epizootological features, clinical signs and pathological changes.

The diagnosis was carried out comprehensively, taking into account the characteristics of epizootic, clinical signs and postmortem autopsy results. In determining the diagnosis were the results of microscopic and bacteriological research. To study the morphology of microorganisms strokes, the selected cultures were stained with alcoholic-aqueous methylene blue. We studied the sensitivity of selected microorganisms to certain antibiotics. After 24 hours of incubation in nutrient medium grew rounded, smooth, «wax» colonies of microorganisms.

In smears of colonies that grew were found to IPA Pasteurella - typical bipolar coli. After obtaining a pure culture was carried determine the sensitivity of the selected pathogen to various antibacterial agents. For this we used disco-diffusion method. After the incubation, the Petri dish looked and measured in millimeters zone delay line growth of microorganisms.

According to the results obtained, isolated Pasteurella culture revealed high sensitivity to tilozyn. This antibacterial agent caused stunted growth zone microflora 14-21 mm; High sensitivity also highlighted the culture was determined to enrofloxacin (zone of stunted growth - 16-24 mm) and gentamicin (zone of stunted growth - 18-24 mm) Moderately resistant culture was to kanamycin and chloramphenicol (zone growth retardation - 8-14 mm in accordance). To the rest of the drugs was highlighted microflora resistant, zone microflora growth delay ranged from 0 to 4 mm.

The drug Enroksil 10% solution, based on enrofloxacin used orally in drinking water at the rate of 5 ml per 10 liters of water for three days. During treatment birds received only water containing the drug. The high sensitivity of microflora selected a number of antibacterial drugs and high efficiency of therapeutic measures can be explained by timely treatment zoo owner for help with diagnosis.

Key words: geese, pasteurellosis, clinical signs, pathological changes.

Вступ

В останш роки тд впливом напружено! еколопч-но! ситуацп, еволюци свпу мiкроорганiзмiв, масово! вакцинацп тварин, безконтрольного та надмiрного використання антибютишв, хiмiопрепаратiв та шших факторiв, що спричиняють змши бiоценозiв, загроз-ливо змшився не лише список шфекцшних захворю-вань, але i 1х етюлопчна структура, роль рiзних видiв i сероварiантiв мiкроорганiзмiв у виникненш та роз-витку шфекцшних хвороб. У результата ввдбуваеться змша перебпу ешзоотичного процесу, його циктчно-CTi, тривалосп клшчного переб^ хвороби та 11 симптоматики, яка стае менш вираженою або набувае но-вих обриав (Kovaljov et al., 1999; Zeljukina, 2008). У птaхiвництвi серйозну небезпеку становлять шфек-

цшш хвороби, поширенню яких сприяе значна конце-нтращя поголiв'я птиц на обмеженш площ^ внутрш-m та мiжгосподaрськi зв'язки, порушення норматив-них положень з вирощування птицг Одним iз захво-рювань, що наносить птaхiвництву Украши значш економiчнi збитки, е пастерельоз (German, 2002; Slugun, 2003).

Мета роботи - розробка ефективних зaходiв щодо лшшдацп спалаху пастерельозу в умовах приватного зоопарку Полтавсько! области

MaTepia™ i методи дослвджень

Диагностику захворювання здшснювали комплексно: з урахуванням ешзоотолопчних особливостей, клшчних ознак та результата пaтологоaнaтомiчного

po3THHy. BroHanaibHHMH y nocraHoBui giarao3y 6yiu pe3yibrarH MiKpocKoniHHHx Ta 6aKTepioioriHHHx gocii-g^eHb (Pavlenko et al., 1995; Stegnij, 2009). fl,ia bh-BneHHH Mop^oiorii MiKpoopraHi3MiB Ma3KH, 3 BugiieHux Kyibryp, $ap6yBaiu cnupTOBo-BogHHM po3hhhom Me-THieHoBoro cuHboro. BuBnaiu nyTiHBicrb BugiieHoi MiKpo^iopu go oKpeMHx aHTu6aKTepiaibHHx npenapa-TiB: aMoKciuHiiH (20 MKr), goKciuHKiiH (30 MKr), reHTa-MiuHH (120 MKr), Tiio3HH (15 MKr), ue$a3oim (30 MKr), eHpo^ioKcauuH (5 MKr), TerpauuKiiH (30 MKr) Ta 6eH-3HinemuHiiH (10 0,3,), ieBoMiueTHH (20 MKr) MeTogoM gu$y3ii b arap i3 3acTocyBaHHaM gucKiB Bupo6HuuTBa HayKoBo-gociigHoro uempy ^apMaKoTepanii (CaHKT-neTep6ypr, Pocia).

MiKpo6ioiorinHHx gociig^eHb crepHibHHMH iH-cTpyMeHTaMH Big6upaiu KpoB i3 cepua, mMaTOHKH neni-hkh, iereHb, iiM^arnHHux By3JiiB Ta npoBoguiu nociBH Ha MnA. nicia uboro namKH neTpi craBHiH y TepMoc-TaT npu TeMnepaTypi 37,5 °C i Beiu cnocrepe^eHHa. ^epe3 24 roguHH Ha no^HBHoMy cepegoBH^i BupocTaiu oKpyrii, riageHbKi, «BocKoBi» koiohu MiKpoopraHi3MiB.

y Ma3Kax i3 Koiomn, ^o Bupociu Ha MnA 6yiu bh-aBieHi nacTepeiH - xapaKTepHi 6inoiapHi naiuHKH (puc.1). nicia orpuMaHHa hhctoi Kyibrypu npoBoguiu BH3HaneHHa nyTiHBocTi BugiieHoro 36ygHHKa go pi3Hux aHTH6aKTepiaibHHx penoBHH. ,ia uboro BHKopHcraiH gucKo-gH$y3iHHHH MeTog.

^amKH neTpi giaMeTpoM 10 cm noMi^aiu Ha ropu-3oHTaibHy noBepxHro Ta 3aiHBaiu 30 mi po3niaBieHoro M'aco-nenToHHoro arapy. 3aiumaiH npu KiMHarHrn TeMnepaTypi gia 3acTuraHHa arapy. Cycneroiro MiKpoo-praHi3MiB roryBaiu i3 18 roguHHoi arapoBoi KyibTypu 36ygHHKa. Ha noBepxHro arapy bhochih 1-2 mi cycneH-

3ii, piBHoMipHo po3nogiiaMHH ii Ha noBepxHi arapy. ^epe3 15 xb nicia BHeceHHa cycneroii MiKpoopraHi3MiB Ha noBepxHM no^HBHoro cepegoBH^a 3a gonoMororo crepuibHoro niHueTa HaHocuiu gucKH 3 aHTu6ioTHKaMH (4-5 Ha ogHy namKy neTpi). 3hckh aKypaTHo npuTucKa-ih niHijeToM go noBepxHi arapy. nicua uboro HamKH noMi^aiu b TepMocrar goropu gHoM Ta iHKy6yBaiu 18 roguH npu 37°C.

PHC.1. nacrepe.m, BHgLrom 3 nenmKH 3a rocTporo nepeßiry nacrepemo3y ryceö

nicia 3aKiHHeHHa iHKy6auii namKH neTpi po3riaga-ih Ta BHMiproBaiu y MiiiMeTpax 3oHy 3arpuMKH pocTy MiKpoopraHi3MiB iirnHKoro (puc. 2-5).

Phc. 2-5. 3ohh 3aTpHMKH pocTy KymTypu nacrepe^ 3a pi3HHx .uicuiii 3 aHTHÖaKTepiÖHHMH penoBHHaMH

Результати та i'x обговорення

Результаты оцшки визначення чутливосп видшено! мжрофлори до окремих антибютишв наведено в таблиц 1. Зпдно до одержаних результапв, видшеш культури пастерел виявили високу чутливють до тшозину. Даний антибактершний зааб викликав зону затримки росту мшрофлори 14-21 мм; висока чутли-вють видшено! культури також була визначена до енрофлоксацину (зона затримки росту - 16-24 мм) та гентамщину (зона затримки росту - 18-24 мм) Помь рно-стшкою культура виявилася до канамщину та левомщетину (зона затримки росту - 8-14 мм, вщпо-вщно). До решти препарапв видшена мшрофлора була резистентною, зона затримки росту мшрофлори коливалася вщ 0 до 4 мм.

Гусей яш знаходилися в неблагополучному госпо-дарств1 1золювали в окремому примщенш. Оскшьки видшена культура м1кроорган1зм1в була чутлива до декшькох антибактершних засоб1в, для л1кування було обрано препарат Енроксш 10% розчин, на основ1 енрофлоксацину. Ддюча речовина препарату - фтор-хшолон (енрофлоксацин) мае протимжробну дю вщносно грампозитивних i грамнегативних мжроор-ган1зм1в, включаючи штами Escherichia spp., Salmonella spp., Pasteurella spp., Staphylococcus spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp., Bordetella spp., Campylobacter spp ., Corynebacterium spp., Proteus spp., Mycoplasma spp. Haemophilus spp.

Чутливкть видшено! мжрофлори до окремих антибютишв

Таблиця 1

Назва препарату Зона затримки росту мжрофло-ри, мм Категорп чутливост

Амоксшилш 0 - 4 Резистентний

Стрептомщин 0 - 4 Резистентний

П/^мжсин - Резистентний

Тшозин 14 - 21 Чутливий

Енрофлоксацин 16 - 24 Чутливий

Тетрациклш - Резистентний

Гентамщин 18 - 24 Чутливий

Цефазолш 2 - 4 Резистентний

Левомiцетин 5 - 14 П^рно-стшкий

Канамщин 8 - 13 Пхмрно-стшкий

Мехашзм дп препарату заснований на шпбщп активности ферменту прази, що бере участь в процеа реплшацп спiралi ДНК в a^i бактерiально! клiтини. Пiсля перорального застосування енрофлоксацин добре всмоктуеться з шлунково-кишкового тракту i проникае в ус органи i тканини оргашзму. Максимальна концентрацiя енрофлоксацину в плазмi кровi досягаеться через 1,5 - 2 години тсля перорального застосування i продовжуеться протягом шести годин. Терапевтична дiя 24 години. Виводиться в основному в незмшеному виглядi з сечею i жовчю. За ступенем впливу на оргашзм теплокровних тварин препарат належить до безпечних речовин i в рекомендованих дозах не чинить мюцевоподразнюючо!, резорбтивно-токсичного, алерпзуючо! та сенсибшзуючо! дп.

Лiкарський зааб застосовували птицi перорально з питною водою у розрахунку 5 мл препарату на 10 ттрш води протягом трьох днiв. У перiод л^вання птиця отримувала тiльки воду, що мютить препарат.

Покращення клiнiчного стану хворо! птищ було вiдмiчено на другу добу тсля початку лшування: птиця стала реагувати на зовшшш подразники, з'явився апетит.

Висновки

Ддагноз на пастерельоз гусей встановлювали комплексно, враховуючи ешзоотолопчш особливостi, кшнчт ознаки та патологоанатомiчнi змiни. Було видшено чисту культуру збудника пастерельозу та визначено !! чутливiсть до ряду антибактершних за-собiв. Висока чутливють мiкрофлори була встановле-на до тшозину, енрофлоксацину та гентамщину. Тому у даному господарствi для л^вання пастерельозу гусей використовували препарат Енроксш 10% роз-

чин, на основi енрофлоксацину. Його застосовували птищ перорально з питною водою у розрахунку 5 мл препарату на 10 лп^в води протягом трьох дшв. У перюд л^вання птиця отримувала лише воду, що мютить препарат. Високу чутливiсть видiлено! мжро-флори до низки антибактершних засобiв та високу ефектившсть лiкувальних заходiв можна пояснити вчасним зверненням власника зоопарку по допомогу зi встановленням дiагнозу. Власник не застосовував лiкувальнi засоби для хворо! птищ навмання, а строго дотримувався наданих йому рекомендацш.

Бiблiографiчнi посилання

Zeljukina, Ja.S. (2008). Rol' P. multocida v smeshannyh infekcijah ptic. Zb. nauk. prac'. Lugan. nac. agrar. un-tu. - Lugans'k. 92, 70 - 73 (in Russian). Kovaljov, V.L., Zabolotnjaja, V.P., Sosnickij, A.I. (1999). Ustojchivost' paterell k antibiotikam. Sbornik materi-alov: mezhdunar. nauch.-prakt. konf., Minsk, 87 (in Russian).

Slugun, V.S. (2003). Pasterellez. Veterinarija. 7, 3 - 7 (in Russian).

German, V.V. (2002). Pasterel'oz. Dovidnyk z hvorob

ptyci. 62-64 (in Ukrainian). Pavlenko, M.S., Manchenko, V.M., Obrazhej, A.F., Zavirjuha, A.I. (1995). Nastanova z laboratornoi' diagnostyky pasterel'oziv tvaryn ta ptahiv. (in Ukrainian).

Stegnij, B.T. (2009). Metodychni rekomendacii' z diagnostyky, profilaktyky ta zahodiv borot'by z pasterel'ozom (holeroju) ptyci. Dnipropetrovs'k, 4-39 (in Ukrainian).

Стаття надiйшла до редакцп 22.08.2016