CC BY
23
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8337 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616.8:636.1
Epizootical situation on herpes virus infections, leptospirosis and gelminthosis in horses in several regions of Ukraine
O.E. Halatiuk, A.A. Antoniuk, O.R. Kalnaus
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
Article info
Received 26.01.2018 Received in revised form
02.03.2018 Accepted 08.03.2018
Zhytomyr National Agroecological University, Staryi Blvd 7, Zhytomyr, 10008 Ukraine. Tel.: +38-097-989-46-99. E-mail: antonyuk.doc34@gmail. com
Halatiuk, O.E., Antoniuk, A.A., & Kalnaus, O.R. (2018). Epizootical situation on herpes virus infections, leptospirosis and gelminthosis in horses in several regions of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 194199. doi: 10.15421/nvlvet8337
The distribution of herpes virus infections of the first and second type in tribal horses for the last five years has been established. During this period, a 1301 samples of blood serum samples of horses were investigated in the diffusion precipitation process. Out of these, 412 or 31.6% of the studied specimens were positive for the herpes virus infection of the first type, 473 or 36.40% for the second-generation herpes virus infection, and 345 or 26.5% of the animals were co-infected with herpes virus infections of the first and second type, respectively. The determination of the epizootic .situation in the regions shows that the highest percentage of infections with herpes virus of the first and second types is established in Ternopil region, and the smallest in Chernivtsi. In breeding reproducers of the Chernivtsi region, the level of infection of EHV1 and EHV 2 types does not exceed 10% of the population. We conducted a study on the coexistence of herpes virus infections, leptospirosis and helminthiasis in horses. The results of the coprological research provide an opportunity to state that in all regions the strongilidosis of horses are the most common. Also, frequent cases of infection with dictiocaulosis testify to the grazing of horses on compatible pastures with cattle. The study, based on the latent course of leptospirosis, depending on the severity of the degree of damage by strontium glands, suggests that with a consistent course of leptospirosis and strontium glands increases the number of leukocytes, eosinophils, neutrophils and total protein. In horses positive in the RMA for leptospi-rosis and free from strontium glands, a decrease in the number of erythrocytes, lymphocytes, eosinophils and an increase in the number of leukocytes, neutrophils and total protein is observed. In the horses positive in the RMA and affected by strontium, there is a tendency to increase the number of red blood cells, leukocytes, and eosinophils. However, it was found that with an increase in antibody titers in the RMA 1:100 and the intensity of invasion by strontials of 100 and more eggs in 1 gram of feces, a significant decrease (P < 0.001) of the absolute number of lymphocytes and a significant increase (P < 0.001) of the absolute number of eosinophils and neutrophils. A significant decrease in the absolute number of lymphocytes in horses with latent leptospirosis with antibody titres of 1:100 in the RMA and the presence of 100 and more eggs in 1 gram of feces may indicate the development of the immunodeficiency state in such animals and the desirability of immediate demyelination.
Key words: epizootic situation, leptospirosis, herpesvirus infections, helminthiasis, horses, serological research.
Ешзоотична ситуащя щодо repnecBÏpycH^ шфекцш, лептосшрозу та гельмiнтозiв у коней в деяких регтнах Украши
O.G. Галатюк, А.А. Антонюк, О.Р. Калнаус
Житомирський нацюнальний агpoeкoлoгiчний ^верситет, м. Житомир, Украша
Встановлено поширення герпесвiрyсних тфекцш першого та другого титв у племтних коней за остант п 'ять poKie. За цей nepiod було до^джено в реакцп дифузшног прециттацп 1301 пробу сироваток кpoвi коней. З них позитивно прореагували до гepпeсвipyснoï шфекци першого типу 412, або 31,6% до^джуваних зразтв тварин, до гepпeсвipyснoï тфекци другого типу - 473, або 36,4% , а сум^но уражеш гepпeсвipyсними тфекщями першого та другого титв було виявлено 345, або 26,5% тварин. Визна-
чення етзоотичног ситуацп в регюнах ceiduumb, що найвищий eidcomoK iнфiкованостi герnесвiрусом першого та другого munie встановлено в Терноптьськш обласmi, а найменший - в Чертвецькш. В племтних репродукторах Чершвецькоï обласmi рiвень iнфiкованосmi ГВК 1 та ГВК 2 титв не перевищуе 10% nоголiв'я. Нами були проведенш до^дження щодо сумюного перебiey герnесвiруснuх тфекцш, лептоспрозу та гельмiнmозiв у коней. Результати коnрологiчнi до^дження дають можливкть ствер-джувати, що у вЫх регюнах найбтьш розповсюджеш стронгШдози коней. Також досить часто трапляються випадки зараження дктюкаульозом, це свiдчumь про випасання коней на сумюних пасовищах iз великою рогатою худобою. Проведен до^дження, за латентного перебку лептострозу залежно вiд iнmенсuвносmi ступеня ураження сmронгiлiдамu, свiдчаmь, що при сумюному пере-бг лептосшрозу та сmронгiлiдозiв збтьшуеться ктьюсть лейкоцumiв, еозинофШв, нейmрофiлiв та загального бтка. У коней позитивных в РМА щодо лептосшрозу та втьних вiд сmронгiлiдозiв спостеркаеться зменшення кiлькосmi ерumроцumiв, лмфоци-miв, еозuнофiлiв та збтьшення кiлькосmi лейкоцumiв, нейтрофШв та загального бтка. У коней позитивних в РМА та уражених сmронгiлiдамu вiдмiчаеmься тенденщя до збтьшення кiлькосmi ерumроцumiв, лейкоцumiв, еозинофШв. Разом з тим встановлено, що при збтьшенш mumрiв антитт в РМА 1:100 та iнmенсuвносmi твазп сmронгiлiдамu 100 i бтьше яець в 1 грат фекалш спо-стеркаеться досmовiрне зменшення (Р < 0,001) абсолюmноï кiлькосmi лiмфоцumiв та досmовiрне збтьшення (Р < 0,001) абсолют-ног кiлькосmi еозинофШв та нейтрофШв. Досmовiрне зменшення абсолютноï кiлькосmi лiмфоцumiв у коней з латентним перебком лептоспрозу з титрами антитт 1:100 в РМА та наявносmi 100 i бтьше яець в 1 грама фекалш може свiдчumu про розвиток щунодифщитного стану в таких тварин та доцтьтсть негайного проведення дегельмттизацп.
Ключовi слова: етзоотична ситуащя, лептостроз, герnесвiруснi тфекцп, гельмштози, кот, серологiчнi до^дження.
Вступ
Кшний Bipyc герпесу 1 типу (EHV-1) е важливою причиною ]шелоенцефалопати та рестраторного за-хворювання у коней. Незважаючи на важливють нев-ролопчних розладiв, пов'язаних з герпеcвiрycами, мехашзм, за допомогою якого щ вiрycи впливають на центральну нервову систему, не були остаточно вста-новлеш (Negussie et al., 2017; Holz et al., 2017). У вах племшних шнних господарствах рееструються герпе-cвiрycнi шфекцп першого i другого тишв та лептостроз, а також зycтрiчаютьcя паразитарш захворювання (Halatiuk et al., 2012; Halatiuk et al., 2016).
Акmуальнiсmь теми. Основою профшактики гер-пеcвiрycних шфекцш коней 1-2 типу е уникнення чи мiнiмiзацiя впливу cтреc-факторiв та iмyнодепреcан-пв на коней, дотримання ветеринарно-санпарних норм утримання та годiвлi. Своечасна iмyнiзацiя в бшьшосп випадшв дае змогу запоб^и клшчним проявам хвороби i сприяе збереженню лошат (Halatiuk et al., 2012). Лептосшроз у коней поширений на всш територи Украши. Захворювання пропкае у фор-мi iмyнiзyючоï субшфекцп, в окремих господарствах вiдмiчаетьcя клшчний прояв хвороби, який характеризуемся кон'юнктивггами, ринггами, дерматитами, абортами на останньому мюящ жеребносп, розвитком слшоти в окремих тварин. У неблагополучних щодо лептострозу господарствах збшьшуеться кшьшсть реагуючих коней в РМА в титрах 1:50 - 1:100 до 50% i бшьше, при цьому з'являеться 2% i бшьше тварин, у яких антитша в РМА в титрах 1:200 i вище (Halatiuk et al., 2012; Kaliuzhnyi et al., 2012; Galatjuk et al., 2016). 1нвазшш хвороби коней (параскароз, окауроз, драшь оз, габронемоз та стронплятози) масово поширеш на конефермах та cпецiалiзованих господарствах Украь ни, вони спричиняють зниження працездатноcтi та втрату племiнних якостей тварин.
Мета i завдання до^дження. Метою даноï робо-ти було встановлення ступеня поширення герпеcвiрy-
сних iнфекцiй, лептоcпiрозy та гельмiнтозiв у племш-них коней на територи Украши. Для досягнення пос-тавленоï мети проводили серолопчш та копрологiчнi доcлiдження, що слугували основним завданням на-шоï роботи.
Матерiал та методи дослщжень
Матерiалами для доcлiджень у нашш роботi були кров, сироватка кров^ фекалп вiд коней. Встановлен-ня поширення заразних хвороб коней проводили методом ешзоотолопчного аналiзy, лабораторних дослщжень на: герпеcвiрycнi iнфекцiï першого та другого титв в РДП - зпдно з методичними рекомендащ-ями «Диагностика герпеcвiрycних iнфекцiй коней першого та другого тишв» (Halatiuk, 2009); лептосшроз в РМА зпдно з рекомендацiями з дiагноcтики «Методи лабораторноï дiагноcтики лептоcпiрозy» (Kucheriavenko et al., 2010); гельмiнтози за допомогою гельмштоскопп та овоскопп (Ponomar et al., 2011), а також проводили статистичний аналiз.
Результати та ïx обговорення
Для встановлення чгт^' картини щодо поширення герпеcвiрycних iнфекцiй першого та другого титв у коней потрiбно проводити регулярш доcлiдження на наявнicть антитiл в сироватках кровi тварин. Адже на оcновi визначення поширення захворювання можна проводити визначення особливостей розвитку ешзоо-тичного процесу за герпеcвiрycних шфекцш першого та другого тишв у коней. Проведення регулярного серолопчного мониторингу е одшею з важливих ланок щодо профшактики герпеcвiрycних iнфекцiй коней.
За перюд з 2013 по 2017 роки нами був проведений мониторинг коней в РДП щодо шфшованосп герпеcвiрycними iнфекцiями першого та другого титв. Результати серолопчних дослщжень за даний перюд показаш в таблицi 1.
Таблиця 1
Мониторинг поширеносл герпесв1русних шфекцш першого та другого тишв коней в РДП за 2013-2017 роки
Ик
Дослвджето гол1в
Позитивт кот до
ГВК 1
%
ГВК 2
%
Позитивт до ГВК 1 та ГВК 2 голш %
2013 164 75 46 70 43 66 40
2014 165 58 35 77 47 51 31
2015 424 117 28 149 35 78 18
2016 341 134 39 143 42 126 37
2017 207 28 14 34 16 24 12
Всього 1301 412 32 473 36 345 27
З подано! таблиц видно, що в перюд з 2013 по 2017 роки було дослщжено в реакцп дифузшно! пре-циттаци 1301 проб сироваток кров1 коней. З них позитивно прореагували до герпесв1русно! шфекци першого типу 412 дослвджуваних зразк1в тварин, до герпесв1русно! шфекци другого типу - 473, а сумюно уражет герпесв1русними шфекцшми першого та другого титв було виявлено 345 тварин. Проанал1зував-ши етзоотичну ситуащю щодо поширення ГВК 1 та ГВК 2 титв та 1хнього сум1сного перебиу у вщсотко-вому сшвв1дношенн1 за остант п'ять рок1в було вста-новлено, що в р1зт роки було уражено в1д 14 % у 2017 рощ до 46% у 2013 рощ. Отримат дан свщчать про зниження поширеносл герпесв1русно! шфекци
другого типу ввд 47% у 2014 рощ до 16% у 2017 рощ. Сумюне ураження ГВК 1 та ГВК 2 титв протшало динашчно 1 становило у деяких господарствах Укра1-ни ввд 12% у 2017 рощ до 40% у 2013 рощ. Найниж-чий стутнь шфшованосп було встановлено в 2017 рощ ГВК 1 типу - 14%, ГВК 2 типу - 16%, сумь сно уражених двома типами в1русу було 12% досль джуваних тварин.
Результати проведения серолопчного мониторингу конепогол1в'я, що утримуються у господарствах Тер-нотльсько!, Житомирсько!, Хмельницько!, Кшвсько!, Чершвецько! та Лугансько! областей на наявшсть прециттуючих антитш до герпесв1русно! шфекци першого та другого титв показан в таблищ 2.
Таблиця 2
Результат наявносп прециттуючих антитш в сироватц кров1 коней до герпесв1русних шфекцш першого та другого титв
Позитивно реагуючих до Позитивно реагуючих до Област Укра!ни Дослщжено, гол. _ГВК 1_ГВК 2_
гол. % гол %
Тернотльська 927 335 36,1 433 46,7
Житомирська 250 42 16,8 34 13,6
Ки!вська 77 13 16,9 22 28,6
Хмельницька 27 4 14,8 2 7,4
Луганська 71 14 20,0 3 4,2
Чертвецька 17 1 5,9 1 5,9
Всього 1369 409 18,4 495 17,7
З дано! таблищ видно, що у б1льшост1 обстежених господарств реестрували поширення герпесв1русно! шфекци першого типу. При цьому найвищий вщсоток шфшованосп припадае на Тернопшьську область, а найменший - на Чершвецьку. Щодо поширення гер-песв1русно! шфекци другого типу то найвищий ввдсо-ток уражених коней зареестрували також в Терно-пшьськш области Було встановлено, що в племшних репродукторах Чершвецько! обласп р1вень шфшованосп ГВК 1 та ГВК 2 тишв не перевищуе 10% пого-л1в'я, а на шнних заводах ГВК 1 та ГВК 2 титв ура-жен! жеребщ-плщники та кобили, яш е основним джерелом збудника для молодих тварин.
При проведент огляду погол1в'я було встановлено тдозру, щодо зараження коней гельмштозами. Тому ми вщбирали фекали для проведення лабораторних дослвджень з метою постановки д1агнозу. Разом з тим встановили можливють сумюного перебиу шфекцш-
них хвороб та гельмштоз1в у коней. Результати коп-ролопчних дослвджень показан в таблищ 3. З анал1зу таблищ 3 видно, що у вах репонах найб1льш розпо-всюджен стронгшдози коней, вони можуть завдавати значних економ1чних збитк1в галуз1 конярства, якщо вчасно не проводити мониторинг та профшактику.
Також досить часто зустр1чаються випадки зараження коней джтюкаульозом, це сввдчить про випа-сання коней на сумюних пасовищах !з великою рогатою худобою. Такий випадок зареестрований у Жи-томирськ1й обласп та сввдчить про неправильне ве-дення технологи вирощування коней. Високий стутнь ураженосп коней аноплоцефальозом було встановлено у м. Рокитне Ки!всько! области
В результат! проведених дослщжень виявляли яй-ця (рис. 1) та личинки (рис. 2) гельмшпв родини Strongilide.
Таблиця 3
Результаты дослщження фекалш коней в деяких областях Укра!ни
Областа
Досль джено
Гельмштози
Рaraskaris equoшm
Oxyuris equi Anoplocеphala
Diktiocaulus filfriata
Родины Strongilide
гол. % гол. % гол. % гол. % гол. %
Житомирська 85 48 75 20 21 - - 48 75 85 100
Тернотльська 23 - - - - - - - - 13 57
Кшвська 77 13 17,5 - - 27 27 - - 77 100
Хмельницька 135 7 5,8 - - - - - - 135 100
Чершвецька 10 1 10 1 10 1 1 - - 10 100
Примтка: «-» - яець гельмшпв не виявлено
Рис. 1. Яйце гельмшпв родини
StrongШde
Рис. 2. Личинки гельмшпв родини
StrongШde
У господарствах дегельмштизацш погол1в'я коней проводили рег об препаратами з дшчою речовиною 1вермектин р1зних виробник1в. Перед введенням ант-гельмштишв та шсля !х введення було проведено ряд копролопчних дослвджень. Було встановлено, що шсля застосування кормового анпельмштика «Уш-верму» в доз1 50 мг/кг живо! ваги тша тварини у час-тини коней спостертали повне звшьнення в1д гельмь нпв. Разом з тим виявляли проби у яких в 1 грам1 фекалш було знайдено понад 100 яець гельмшпв. Результати дослщжень свщчать про те, що ефектив-шсть ангельмштишв е виб1рковою, залежно ввд кшь-косп дшчо! речовини, яка потрапила разом з кормом. На основ1 проведених дослщжень було встановлено, що екстенсивна ефектившсть препарату становить 79%.
Ми також виршили провести комплексш досль дження з метою встановлення доцшьносп проведення дегельмггизацш за латентного переб1гу лептострозу в залежносп вщ штенсивносп ступеня ураження строн-гшщами. Даш гематолопчних та копролопчних дослщжень у клшчно здорових коней, серолопчно пози-тивних та негативних в РМА щодо лептоспрозу та вшьних вщ нематодоз1в показаш в таблиц 4. З даних
таблиц 4 видно, що у кобил, шфшованих лептосшра-ми р1зних серогруп з титрами 1:100 в РМА та незнач-ним ураженням стронгшдозами - кшьшсть яець до 50 в 1 грам1 фекал1й вщм1чаеться збшьшення кшькосп еозинофшв та л1мфоципв 1 спостер1гаеться тенденц1я до зниження вм1сту загального б1лка пор1вняно з ви-ще представленими групами тварин. У коней при шдвищенш штенсивносп ураження нематодами вщ 100 1 бшьше яець в 1 граш фекалш вщм1чаеться пщ-вищення кшькосп лейкоципв, еозинофшв та нейт-рофшв 1 зниження вм1сту загального бшка.
Отримаш результати дослщжень свщчать, що при сум1сному перебну лептоспрозу та стронгшщоз1в збшьшуеться к1льк1сть лейкоципв, еозинофшв, нейт-рофшв та загального бшка. У коней, позитивних в РМА щодо лептострозу та вшьних вщ стронгшдоз1в, спостертаеться зменшення кшькосп еритроципв, л1мфоципв, еозинофшв та збшшення кшькосп лейкоципв, нейтрофшв та загального б1лка. У коней, позитивних в РМА та уражених стронгшдами, вщмь чаеться тенденц1я до збшьшення кшькосп еритроципв, лейкоципв, еозинофшв. Вщносна к1льк1сть л1м-фоципв, нейтрофшв та вмют загального б1лка досто-в1рно не розр1знялись 1з здоровою групою коней.
Таблиця 4
Гематолопчш та копролопчш показники у коней за латентного переб1гу лептосшрозу та стронг1л1доз1в
№
Група
Ери- Лей-
тро- ко-цити цити
Т/л Г/л
Еозино-фiли
Нейтро-фiли
%
Г/л
%
Г/л
Л1мфоцити Зага-
- льний
бшок г/л
%
Г/л
Юльюсть яець стронгЫд в 1 грам1 фекалш
Титри АТ щодо
лепто-сшрозу в РМА
Негативнi в РМА, без гельмштозш n = 10
Позитивш в РМА з титрами 1:50, без гельмштоз1в n = 10 Позитивш в РМА з титрами 1:50, до 50 яець стронгЫд n = 5 Позитивш в РМА з титрами 1:50, до 100 яець стронгЫд n = 5 Позитивш в РМА з титрами 1:100, до 50 яець стронгЫд n = 4 Позитивш в РМА з титрами 1:100, до 100 яець стронгЫд n = 4
6,18 ± 7,78 ± 6,2 ± 0,38 ± 39,0 ± 2,4 ± 50,8 ± 3,14 ± 71,5 ± 0 ± 0
0,67 0,5 1,02 0,06 3,74 0.24 4,44 0.27 2,6
5.98 ± 7.8 ± 4,6 ± 0,28 ± 45,6 ± 2.82 ± 50.3 ± 3,1 ± 74,1 ±
0,48 0,89 0,81 0,05 6,36 0.39** *** * 5,57 0,34 *** 1,0 0 ± 0
7,66 ± 2,04 7,1 ± 1,06 6,8 ± 1,71 0,42 ± 52 0 ± 3.21 ± 0,1 524023 0.26 34,8 ± 0,36 2,15 ± 0,02 *** 75,7 ± 3,7 28 ± 8,22 *
6,84 ± 9,14 ± 8,0 ± 0,49± 50 0 ± 3,09± 0,19 7 0,48 39,4 ± 2,43 ± 0.03 *** 75,6 ± 57.5 ± 14,36 *
0,59 1,17 3,04 0,47 2,7
7,8 ± 0,64 7,42 ± 9,25 ± 0,51 0,57 0 56± 35 75 ± 2'2± 0.03 1q3 0,06 52,75 ± 1,55 3,26 ± 0,1 *** 71,1 ± 2,4 30 ± 4,71 *
7,7 ± 1,17 8,53 ± 9,75 ± 1,93 2,85 0.6 ± 54 25 ± 3,35 ± 0,18 963 42,0 ± 7,84 2,6 ± 0,49 *** 71,4 ± 2,3 172,5 ± 47,28 *
0 ± 0
1:50 ± 0
1:50 ± 0
1:50 ± 0
1:100 ± 0
1:100 ± 0 *
Примтка: Р < 0,05 - *; Р < 0,01 -**; Р < 0,001 -***
1
2
3
4
5
6
Разом з тим встановлено, що при зб1льшення тит-р1в антитш в РМА 1:100 та штенсивносп швазп стро-нгшвдами до 100 i бшьше яець в 1 граш фекалш вш-м1чаеться достовiрне зменшення (Р < 0,001) абсолютно! кшькосп лiмфоцитiв та достовiрне збiльшення (Р < 0,001) абсолютно1 кiлькостi еозинофiлiв та нейт-рофшв. Достовiрне зменшення абсолютно1 кiлькостi лiмфоцитiв у коней з латентним перебтем лептосш-розу при титрi антитш 1:100 в РМА та наявносп 100 i бшьше яець в 1 граш фекалш може сввдчити про роз-виток iмунодифiцитного стану в таких тварин. Отри-маш данi свiдчать про доцiльнiсть проведення кожний квартал монiторингу латентного переб^ лептосшро-зу та гельмiнтозiв у 10% поголiв'я в племiнних кшних господарствах з метою профiлактики клшчного про-яву захворювань.
Висновки
1. Найвищий ввдсоток позитивно реагуючих тварин до ГВК 1 та ГВК 2 тишв встановлено в племшних господарствах Тернопшьсько1 областi, а найнижчий -у Чершвецькш областi.
2. З паразитарних хвороб коней до найбшьш роз-повсюджених належать стронгiлiдози, якими уражеш 100% коней. Також зустрiчаються випадки зараження коней дiктiокаульозом та параскаридозом. Дегельмш-тизацш коней варто проводити препаратами комплексно! дп, як1 мають у своему складi декiлька диочих речовин. Для точного дозування дiючоï речовини антигельмiнтика препарати необхшно вводити шдш-кiрно або за допомогою шприщв-тубуав з пастою per os.
3. У коней з латентним перебпом лептосшрозу та стронгiлiдозiв при збiльшеннi титрiв антитш в РМА
1:100 Ta inreHCHBHOCTi iHBa3ii' CTpoHrinigaMH 100 i
6inbme ae^ b 1 rpaMi ^eKanm BigMinaeTbca gocTOBipHe 3MeHmeHHH (P < 0,001) a6cojroTHoI KinbKOcri mм$oцн-TiB Ta gocTOBipHe 36inbmeHHH (P < 0,001) a6c0JMTH0i
KijbKOCTi e03HH0$ijiB Ta Hempo^imB. OTpHMaHi gaHi BKa3yMTb Ha go^flbHicTb 060B'a3K0B0ro npoBegeHHH gerenbMiHTH3aqii y TaKHx TBapHH.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. noganbmi gocnig^eHHH 6ygyTb cnpaMOBam Ha npoBegeHHH eni3OO-TonoriHHoro MOHiTopHHry Ta ygocKOHaneHHa 3axogiB npo^inaKTHKH pHHonHeBMOHii, jenT0cnip03y Ta CTpoH-rinigo3iB y KOHen.
References
Halatiuk, O.Ie., Behas, V.L., Kanovskyi, A.I., Radzykhovskyi, M.L., Antoniuk, A.A., & Halatiuk O.O. (2012). Herpesvirusni infektsii pershoho ta druhoho typu u konei ta yikh profilaktyka. Naukovo-praktychnyi zhurnal. Suchasna veterynarna medytsyna. 5(35), 64-69 (in Ukrainian). Halatiuk, O.Ie., Behas, V.L., Antoniuk, A.A., & Kalnaus, O.R. (2016). Epizootolohichnyi monitorynh ta profilaktyka zaraznykh khvorob konei. Naukovo-tekhnichnyi biuleten derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu veterynarnykh pre-parativ ta kormovykh dobavok i instytutu biolohii tvaryn. 17(2), 187-191 (in Ukrainian). Galatjuk, A.E., Antonjuk, A.A., & Kalnaus, O.R. (2016). Formirovanie specificheskogo immuniteta protiv lep-tospiroza u loshadej pri primenenii vakciny BOVIS. Nauchno-prakticheskij zhurnal «Uchenye zapiski». Gosudarstvennaja akademija veterinarnoj mediciny. 52(3), 26-30 (in Russian).
Kaliuzhnyi, A.V., Kovalov, S.K., & Ushkalov, V.O. (2012). Leptospiroz tvaryn - biolohichni osoblyvosti zbudnyka ta poshyrennia zakhvoriuvannia. Derzhavnyi naukovo-kontrolnyi instytut biotekhnolo-hii i shtamiv mikroorhanizmiv. Veterynarna bio-tekhnolohiia. 21, 226-236. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2012_21_45 (in
Ukrainian).
Ponomar, S.I., Artemenko, L.P., & Lytvynenko, O.P. (2011). Dovidnyk z laboratornykh metodiv di-ahnostyky invaziinykh khvorob tvaryn. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Halatiuk, O.Ye. (2009). Diahnostyka herpesvirusnykh infektsii konei pershoho ta druhoho typiv. metod. rek. Zhytomyr (in Ukrainian).
Kucheriavenko, O., Piotrovych, V., Kucheriavenko, O., Maiorova, H., & Piotrovych, M. (2010). Metody la-
boratornoi diahnostyky leptospirozu. DSTU 6078:2009 Uved. vpershe (zi skasuvanniam HOST 25386-91) chynnyi vid 2009-01-20. Kyiv. Derzh-spozhyvstandart Ukrainy (in Ukrainian).
Negussie, H. Gizaw, D., Tesfaw, L., et al. (2017). Detection of Equine Herpesvirus (EHV)-1,-2,-4 and-5 in Ethiopian Equids with and without Respiratory Problems and Genetic Characterization of EHV-2 and EHV-5 Strains. Transboundary and emergng diseases. 64(6), 1970-1978. doi: 10.1111/tbed.12601.
Holz, C.L. Nelli, R.K., Wilson, M.E., et al. (2017). Viral genes and cellular markers associated with neurological complications duringherpesvirus infections. Journal of general virology. 98(6), 1439-1454. doi: 10.1099/jgv.0.000773.
