CC BY
13
УДК 612.6:615.9:547.295.9 О. €. Левченко
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПОДРАЗНЮЮЧО1 РЕЧОВИНИ МОРФОЛ1ДУ ПЕЛАРГОНОВО1 КИСЛОТИ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦ1Ю
Укра'тська вшськово-медична академ1я м. Кигв
Ключовi слова: отруйнг речовини
подразнюючо'1 дИ, морфолгд
пеларгоново'1 кислоти,
ембрютоксичтсть
Key words: irritating agents,
pelargonic acid morpholide,
embryotoxicity
Резюме. В статье приведены и оценены параметры эмбриоток-сичности морфолида пеларгоновой кислоты (МПК) при его пероральном введении белым крысам в разные периоды их беременности в дозе 1/40 LD50. Сделан вывод об отсутствии ембриолетальной и тератогенной активности МПК. В то же время, чувствительность плодов к токсичному действию МПК оказалась большей в первой половине беременности, нежели во второй.
Summary. In the article the parameters of embryotoxicity of pelargonic acid morpholide (PAM) in its peroral introduction in the dose of 1/40 LD50 to the white rats in different periods of their pregnancy are presented and assessed. A conclusion about absence of embryolethal and teratogenic activity of PAM is made. At the same time, the sensitivity offetuses to the toxic action of PAM proved to be greater in the first half of pregnancy, than in the second.
Завдяки Конвенци про заборону хiмiчноl збро1, до яко1 приедналась i Украша, створеш мiжнароднi правов^ оргашзацшш та техноло-пчш мехашзми суттевого шдвищення ефектив-ност протихiмiчноl безпеки i системи захисту вщ високотоксичних отруйних речовин [10]. Особливютю речовин подразнюючо1 ди е як раз 1х широке використання шдроздшами право-охоронних вщомств i структур з метою припи-нення масових безпорядкiв, а також окремими особами з метою самозахисту [4, 7]. Такий аспект застосування подразнюючих речовин (ПР), ефекти ураження котрими е зворотними, не заборонений зазначеною Конвенщею, але при умовi низько! токсичностi ПР, вiдсутностi шюдливих наслiдкiв !х впливу для здоров'я. Тому всебiчне вивчення токсикологiчних характеристик отруйних речовин групи подраз-нюючих е одним iз прюритетних та актуальних серед сучасних завдань вшськово! токсикологи.
Наукових експериментальних даних про нас-лiдки впливу ПР на оргашзм у доступнiй лiтературi опублiковано порiвняно недостатньо. Iснуючi роботи, в основному, присвячеш вив-ченню таких вiдомих iритантiв, як CS, СЯ, хлорацетофенон [9]. Останнiми роками перспективною виявилась ПР морфолщ пеларгоново! кислоти (МПК) [5], котра найбшьш вiдповiдае вимогам Конвенци, як достатньо ефективна за специфiчними властивостями та найменш токсична при рiзних шляхах отруення. Попередньо нами було зазначено [6], що за летальною токсичнiстю, наприклад, при гострому внут-рiшньоочеревинному шляху введення [8], МПК
належить до V классу - практично нетоксичних речовин.
Але уявлення про небезпеку ПР не обмежуються лише даними про гостру, найбшьш сильно пошкоджуючу дiю, яка швидко пере-бiльшуе меж адаптивних соматогенних здатнос-тей органiзму, а збагачуються i знаннями про наслщки пiдгострих, хронiчних впливiв, у тому чи^ на найбiльш чутливi до будь-яких фiзико-хiмiчних факторiв фiзiологiчнi процеси та функци, до яких належить життево важлива -репродуктивна.
Враховуючи зазначене, а також достатню стшюсть в оточуючому середовищi ПР при !х застосуваннi, що зумовлюе можливють багато-кратних контактiв, метою роботи було: визна-чити на експериментальних тваринах та проана-лiзувати показники ембрютоксично1 активностi МПК при його введенш в рiзнi перiоди вапт-ностi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектом даного дослiдження стала токсич-нiсть подразнюючих отруйних речовин. Предметом дослав була наявнiсть ембрюлетально1 активностi та тератогенно1 ди МПК при перо-ральному шляху введення. При цьому вико-ристано методи токсиколопчш, морфологiчнi, статистичнi. Матерiалами дослщжень були лабораторнi тварини (вагiтнi самки щурiв) та ПР МПК.
Вивчення ембрютоксично1 активностi МПК здiйснено на ваптних бiлих щурах в умовах введення тваринам ксенобютику у виглядi
ол1иного розчину перорально в р1зн1 термши ваптносп.
На початку експерименту визначали щур1в-самок з1 стшким естральним циклом та в стади проеструс тдсажували з метою спарювання до щур1в самщв у сшввщношенш 1:2. Наступна тсля спарювання дата виявлення наявност сперматозо!ду у мазку з вагши самки вважалась свщченням заплщнення { рахувалась як першиИ день ваптносп.
Ваптних самок розподшяли на три групи. Перша група отримувала олшний розчин МПК у перш1 с1м д1б ваптносп, а друга група - по-чинаючи з восьмо! доби. При цьому використо-вувались дози, що дор1внювали 1/40 LD50, а саме: МПК вводили в доз1 55,3 мг/кг. Контролем служила третя група штактних ваптних щур1в, котрим перорально вводився лише розчинник. Для встановлення ембрютоксично! ди МПК тварин забивали на 20 добу ваптносп.
Ембрютоксичшсть, складовими котро! е ем-брюлетальна актившсть та тератогенна д1я, вив-чали за загальноприйнятими методиками. Ем-брюлетальна загибель (перед1мплантацшна та поснмплантацшна смертшсть) визначалась за формулами [3]. Показники тератогенно! ди (маса плод1в, краню-каудальний розм1р, наявшсть вад розвитку) визначали за методиками Dauson у модифкацп А.П. Дибана та Willson у моди-фшаци 1.Р. Бариляка [1, 3].
При з'ясуванш ембрюлетально! та тератогенно! ди МПК на тварин ощнювали таю
показники: до- 1 поспмплантацшну загибель плод1в, вагу плод1в { !х краню-каудальний роз-м1р, наявшсть вад розвитку. Пщраховували кшьюсть жовтих тш у яечниках, кшьюсть мюць !мплантаци в матщ, живих { мертвих плод1в (поспмплантацшну загибель { мюця резорбци).
Показник перед1мплантащйно! загибел1 об-числювали як р1зницю м1ж кшьюстю жовтих тш 1 кшьюстю мюць !мплантаци 1 виражали !! у вщсотках до жовтих тш, прийнятих за 100%.
Поснмплантацшна загибель - р1зниця м1ж кшькютю мюць !мплантаци 1 кшькютю живих плод1в, виражена у вщсотках до мюць !м-плантацп, прийнятих за 100%. Показником тератогенно! активност була кшькють вад у вщсотках до зареестрованих плод1в, прийнятих за 100%.
Плоди зважували, вишрювали краню-кау-дальний розм1р. З метою виявлення вад розвитку огляд плоду проводили шд бшокулярною лупою.
Результати дослщжень тддавалися обробщ методом вар1ащйно! статистики з використанням параметричного ^критер1ю Стьюдента [2]. Дос-тов1рним вважалося значення р < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При визначенш в контрольнш груш до1м-плантацшно! загибел1 (табл. 1) пом1чено, що всього кшькють мюць !мплантаци е меншою за кшькють жовтих тш на 2, що в середньому на 1 самку складае вщповщно 9,0 ± 0,45 та 9,33± 0,33.
Таблиця 1
Ембрютоксична д1я МПК в доз1 1/40 LD5o
Групи тварин
Статис-тичн1 показники
Юльюсть жовтих
т1л (на одну самку)
Юльюсть 1мпланта ц1й (на
одну самку)
Загибель до 1мплантаци Загибель тсля шплантаци Кшьюсть живих плодав (на одну самку)
нормальних аномальних
абс. % абс. % абс. % абс. %
Контроль М 9,33 9,0 0,33 3,54 0 0 9,0 100
±т 0,33 0,45 0,21 0,45
Введення М 9,67 9,0 0,67 6,93 0 0 9,0 100
МПК в першу ±т 0,42 0,63 0,33 0,63
половину 0,79
ваптносп Р* > 0,4
(7 даб)
Введення М 9,5 9,17 0,33 3,47 0 0 9,17 100
МПК в другу ±т 0,43 0,31 0,21 0,31
половину 0
ваг1тност1 Р* =1
(з 8 доби до 0,79
розтину) Р1** > 0,4
Прим1тки: Позначка «*» вказуе на статистичш показники при сшвставленш з контролем, позначка «**» вказуе на статистичш показники при сшвставленш даних двох експериментальних груп тварин
09/ Том XIV/ 2
141
Тобто, в контролi доiмплантацiйна загибель складала 0,33 ± 0,21, або 3,54%. При цьому поспмплантацшна загибель плодiв, кiлькiсть
мiсць резорбцп дорiвнювала нулю, а кiлькiсть живих плодiв вiдповiдала кiлькiснiй величинi мюць iмплантацil.
Таблиця 2
Вплив МПК у доз1 1/40 LD 50 на розвиток плод1в щур1в
Групи тварин Кшьюсть плод1в Статистичн1 показники Середня маса плоду (г) Крато-каудальний розм1р плоду (мм)
абс. % до контролю абс. % до контролю
Контроль 50 М 2,64 29,4
±т 0,03 0,37
Введення МПК у першу 50 М 2,41 91,29 % 29,1 98,98 %
половину ваптносп ±т 0,04 0,34
(7 д1б) t* 5,29 0,65
Р* < 0,001 > 0,5
Введення МПК у другу 50 М 2,54 96,21 % 29,3 99,66 %
половину ваптносп ±т 0,03 0,33
(з 8 доби до розтину) t* 2,53 0,26
Р* < 0,05 > 0,5
tl** 3,02 0,34
Р1** < 0,01 > 0,5
Примаки: Позначка «*» вказуе на статистичш показники при спiвставленнi з контролем, позначка «**» вказуе на статистичш показники при спiвставленнi даних двох експериментальних груп тварин
Враховуючи фiзiологiчнi особливостi ембрю-генезу, а саме те, що закладка органiв i систем у плодiв вiдбуваеться в першу половину ваптносп, а також мгготична активнiсть клiтин та розвиток плодiв у цей перiод е бшьш iнтенсивним, важ-ливим уявлялось виявити особливост токсичного впливу МПК саме на щ процеси. Тому отруення ксенобiотиком, що випробувався, здшснювали саме в першу i другу половину вагiтностi тварин окремо, як це зазначено вище.
При дослщженнях МПК у групi тварин, котрим iритант вводився щоденно в першу половину ваптност^ починаючи з 1 доби зап-лiднення i до 7 доби, в цшому кiлькiсть жовтих тiл перевищувала величину мюць iмплантацil на 4. Середня кiлькiсть жовтих тiл на 1 самку складала 9,67 ± 0,42, а iмплантацiй - 9,0 ± 0,63. З цього випливае, що доiмплантацiйна загибель плодiв в абсолютних середшх цифрах дорiвнюе 0,67 ± 0,33, що вiдповiдае 6,93%. Але статис-тичний аналiз показуе недостовiрнiсть цих вiдмiнностей вiд контрольних цифр. Щодо поспмплантацшно1 загибелi, то в данш групi тварин И не було. Про це свщчить вщсутнють мiсць резорбци та живi плоди, середня кшькють котрих вiдповiдае кшькост мiсць iмплантацil.
Кранiо-каудальний розмiр плодiв (табл. 2) у зазначенiй груш не в^^знявся статистичною достовiрнiстю вщ контрольних тварин. У кон-тролi цей показник дорiвнював 29,4 ± 0,37 мм, а в дослад - 29,1 ± 0,34 мм, що вщповщае 98,98% до контролю.
Розраховуючи середню вагу плодiв у цiй сери
дослав з отруенням МПК, визначеними статис-тично достовiрнi вщмшносп вiд контролю. Так, якщо контрольна цифра дорiвнювала 2,64 ± 0,03 г, то величина маси тша плодiв, отримана в дослiдах - 2,41 ± 0,04 г, що, ш^вняно з контролем, складало 91,29%, тобто вона була зменшеною на 8,71%.
У друпй груш тварин, що отримували МПК починаючи з 8 доби ваптносп i до моменту забою, рiзниця кшькостей жовтих тш та мiсць iмплантацil складае 3. Зокрема, розрахована середня кшькють жовтих тiл на 1 самку складае 9,5 ± 0,43, а мюць iмплантацil - 9,17 ± 0,31. Загибель до iмплантацil склала 0,33 ± 0,21 i дорiвнюе 3,47%, що майже не вiдрiзняеться вiд контролю, а рiзниця з першою дослiдною групою не е достовiрною. Кiлькiсть живих плодiв дорiвнювала кiлькостi iмплантацiй, мiсць резорбцп не спостерпали, що свщчить про вiдсутнiсть поспмплантацшно1 загибелi.
Краню-каудальний розмiр плодiв дано1 групи шддослщних тварин практично дорiвнював кон-трольним значенням. Середня вага плодiв мала величину 2,54 ± 0,03 г, або 96,21% до показниюв контрольних тварин, тобто вiдрiзнялась на 3,79%, причому достовiрно. Статистично досто-вiрними були вiдмiнностi маси плодiв тварин дано1 та попередньо1 груп досладв.
В обох експериментальних групах, так само як i в контролi, були вщсутш мертвi плоди. В результат огляду та обстеження плодiв у !х органах вiзуально видимих вад розвитку не виявлено.
ВИСНОВКИ
1. Як показали проведет дослщження з внутршньошлунковим отруенням вагiтних щурiв МПК в дозi 1/40 LD50, у двох групах тварин, що отримували ПР вiдповiдно в першi 7 дiб i в перюд з 8 до 20 доби, iритант, за рiдкiсним винятком, не впливав на доiмплантацiйний роз-виток плодiв. У кожнiй з груп, а також у контролi вiдмiчено лише одиничнi ознаки доiм-плантацшно1 загибелi, що, ймовiрно, не може явитися результатом ди МПК.
2. МПК не спричиняв постiмплантацiйноï загибелi плодiв.
3. Аномалiй розвитку плодiв в обох серiях дослiдiв також не виявлено, тобто МПК не проявив тератогенноï активностi.
4. Незначне, але достовiрне зниження маси плодiв в умовах багатократного отруення МПК свщчить про можливу наявнiсть у них здатност проникати через плацентарний бар'ер та певну токсичну дда речовини на розвиток плодiв. Причому, наслщки такоï токсичноï дiï (змен-шення маси плодiв) в умовах щоденного отруення малими дозами iритантiв у першу половину ваптност е бiльш суттевими, нiж при отруенш цими ж дозами у другу половину ваптносп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Барыляк И.Р. Анализ механизмов патогенного действия антидиабетических сульфаниламидов на эмбриональное развитие крыс: Дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук. - Л., 1967. - 202с.
2. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Л.: Госмед-издат, 1963. - 152с.
3. Дыбан А.П., Баранов Б.С., Акимова И.М. Основные методические подходы к тестированию химических веществ // Архив анатомии. - 1970. - Т. 52, № 10. - С. 89 - 100.
4. Зайцев Г.И., Быковская О.А., Лейкин Ю.Н. Судебно-медицинские аспекты массовых поражений ирритантами // Правовые и организационные вопросы судебной медицины и экспертной практики: Сб.науч.работ. - Киров.гос. мед. ин-т., 1997. - Ч. 2. - С. 127 - 131.
5. Исследование раздражающего действия морфолида пеларгоновой кислоты / Э.П. Зацепин, С.П. Королев, Л.А. Муковский и др. // Фундаментальные и прикладные проблемы современной военной токсикологии: Тез. 6-й Всеарм. конф. - СПб.: ВМА, 1996. - С. 41.
6. Левченко O.G. Ствставлення гостро! токсич-носп подразнюючих речовин капсащину та морфолвду пеларгоново! кислоти при внутршньо-
очеревинному шляху введення // Вшськова медицина Украши. - Т.8, №1. - 2008. - С. 102 - 108.
7. Мохорт Н.А. Пути снижения токсичности полицейских газов // 2 съезд токсикологов России: Тезисы докладов. - М., 2003. - С. 379 - 380.
8. Сидоров К.К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения //Токсикология новых промышленных химических веществ / Под ред. И.В. Саноцкого. - М.: Медицина, 1973. -Вып. 13. - С. 47-51.
9. Blain P.G. Tear gases and irritant incapacitants. 1-chloroacetophenone, 2-chlorobenzylidene malononitrile and dibenz[b,f]-1,4-oxazepine // Toxicol. Rev. - 2003. -Vol.22, N 2. - P. 103 - 110.
10. Convention on the prohibition of the development, production, stockpiling, and use of chemical weapons and on their destruction, corrected version in accordance with Depositary Notification C.N.246.1994.TREATIES-5 issued on 31 August 1994 and the change made under Article XV (new paragraph 5bis of Section B of Part VI of the Verification Annex), in accordance with Depositary Notification C.N. 916.1999. TREATIES-7 issued on 8 October 1999; together with Depositary Notification C.N.157.2000.TREATIES-1 issued on 13 March 2000.
♦
09/ Том XIV/ 2
143
