CC BY
17
ние количества эмбрионов и желтых тел беременности яичников самки на обоих сроках беременности и увеличение показателей общей эмбриональной смертности.
При комбинированном введении хлорида кадмия и цитрата селена, несмотря на наличие эмбриотокси-ческих проявлений при изолированном введении хлорида кадмия, наблюдается улучшение показателей эмбрионального развития, что проявляется увеличением количества желтых тел беременности, живых плодов и снижение показателей общей эмбриональной смертности.
Ключевые слова: хлорид кадмия, цитрат селена, эмбриогенез, эмбриотоксичность.
EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE EFFECT OF CADIUM CHLORIDE IN ISOLATED INTRODUCTION AND IN THE COMBINATION WITH SELENIUM CITRATE ON THE INDICATORS OF RATS EMBRYOGENESIS
Nefodova O. O., Bilishko D. V.
Abstract. Among the most dangerous technogenic environmental pollutants, heavy metals, primarily lead, cadmium, and mercury occupy a priority position in the environment. Therefore, special interest in modern medical science is the study of the functional capabilities of protective systems that prevent the introduction of xenobiotics into the body or contribute to their deactivation. Cadmium compounds today are a part of heavy metals that are in biological systems and form the ecological crisis of the planet, the actual task is to determine the morphological changes that occur in the body under the action of cadmium compounds.
All of the above suggests the need to study the morphogenetic changes occurring in the embryogenesis of the embryos of the rat and in the early stages after birth, with the influence of cadmium compounds.
The aim of the experimental study was the study of the effects of low doses of cadmium chloride isolated and in combination with selenium citrate on the overall course of embryogenesis in rats.
Object and methods of research. To simulate the effects and toxic effects of exposure to cadmium, throughout the pregnancy, Wistar's female rats daily injected by cadmium chloride through a probe or in combination with selenium citrate in doses close to those that can enter the body from the environment (1,0 mg/kg) and a solution of selenium citrate (0,1 mg/kg), provided a complete diet, drinking water and careful care; the introduction of solutions of metals was carried out from the first day of pregnancy at the same time of day from the first day of pregnancy until 19th day.
For embryonal study, females with a dated pregnancy were given. The first day of pregnancy was established on the basis of the detection of sperm in a vaginal smear. On the 13th and 20th day of pregnancy, an operative slaughter was performed. The rats were taken from the uterus, checked for live and dead, weighed, photographed and fixed in 10% formalin solution for further histological examination.
The possible negative effect of the test substance on embryonic development was judged by the ability to increase the level of embryonic mortality (embryo-lethal effect) and cause external and structural defects in the development of internal organs and bone system (teratogenic effect); the overall development of embryos was evaluated by the number of embryos, the number of yellow fetuses in the ovaries of females, the body mass of the embryo, and its compliance with the developmental stage according to generally accepted criteria for embryonic development of rats.
The calculation of the results of the experiment showed the embryotoxic effect of low doses of cadmium chloride on the rat embryo.
In the group of isolated effects of cadmium chloride, there was a decrease in the number of embryos and yellow fetuses in the fetal ovaries on both terms of pregnancy and an increase in total embryonic mortality.
With the combined administration of cadmium chloride and selenium citrate, despite the presence of embryo-toxic manifestations in isolated administration of cadmium chloride, an improvement in the rates of embryonic development is observed, which is manifested by an increase in the number of yellow fetuses, live fetuses per 1 female and a decrease in the rates of total embryonic mortality. No teratogenic effect was found in any of the studied group.
Key words: cadmium chloride, selenium citrate, embryogenesis, embryotoxicity.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття наджшла 14.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-305-309 УДК 616.36-008:546.48:591.3 Нефьодова О. О., Гальперн О. I.
ПОР1ВНЯННЯ ЕМБР1ОТРОПНОТ ДМ СОЛЕЙ КАДМ1Ю НА ЕМБР1ОГЕНЕЗ ЩУР1В
В ЕКСПЕРИМЕНТ1 ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
elenanefedova1803@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана вщповщно до теми кафедральноТ науковоТ роботи кафедри кл1н1чно'| анатоми, анатоми та оперативно! х1рурги «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин екс-периментальних тварин та людини в онтогенезi в
нормi та пщ впливом зовшшшх i внутршшх чинни-мв», № державно!' реестраци 0117U003181.
Вступ. Кадмш е повсюдним забруднювачем до-вктля, що викликае стурбовашсть в усьому свт, як свщчать дан проведених дослщжень, продовольч1 культури, вирощеш на кадмшвмкних грунтах або на грунтах, природньо багатих цим металом, а також
куршня, представляють е основним джерелом не-професiйного впливу цього металу [1,2,3].
Доведено функцюнальну значущiсть цього еле-мента для серцевоТ дiяльностi, кадмiй, як i свинець, мае високий тротзм до ендотелiю судин, виклика-ючи в ньому структуры i функцiональнi змiни. Вва-жаеться, що основним механiзмом цитотоксичноТ дм е його вплив на внутршньокл^инш процеси, як1 опосередкованi кальцiем. Кадмш, як i iншi важк1 метали, якi мають високу спорiдненiсть до сульфп-дрильних (SH) груп, шактивуе функцiю численних ензимiв, амiнокислот i сiрковмiсних антиоксидантiв з подальшим зниженням антиоксидантного захисту та збтьшенням оксидативного стресу [4,5]. В остан-ш роки вiдбулося розширення сфери використання рiзних сполук кадмiю i значне збтьшення антропогенного вкладу в забруднення ними навколишнього середовища, внаслщок чого вмiст кадмiю в атмосферному повггр^ продуктах харчування та об'ектах господарсько-питного водопостачання перевищуе допустимi нормативи в рядi регiонiв нашоТ краТни i за кордоном [6,7,8].
Зпдно з даними чисельних дослщжень показ-ники репродуктивноТ функци у жшок, якi прожи-вають в забруднених мiстах, значно вiдрiзняються вщ контрольних показникiв. Вони мають однако-ву спрямованiсть у виглядi пщвищення кiлькостi ускладнень вагiтностi, пологiв i пiсляпологового пе-рiоду; збiльшення коефщента ранньоТ неонаталь-ноТ захворюваностi та смертности числа вроджених вад розвитку; попршення здоров'я дiтей на вщда-лених термiнах постнатального онтогенезу. Вс цi змiни призводять до зниження народжуваносл, а також до народження хворих д^ей з фiзичними та штелектуальними вадами [9].
У зв'язку з цим виникае необхщшсть проведен-ня комплексного дослiдження впливу рiзних солей кадмiю на загальний хщ ембрiогенезу та формуван-ня можливих тератогенних ефектiв у плода, що е ак-туальним з точки зору як теоретичноТ бюлогм, так i практичноТ медицини.
Мета дослщження - експериментально визна-чити вплив низьких доз цитрату кадмiю та хлориду кадм^ на загальний хщ ембрiогенезу щурiв при-внутрiшньошлунковому введены.
Об'ект i методи дослiдження. Для моделюван-ня впливу i токсичноТ дм експозици солей кадмiю ми протягом ваеТ вaгiтностi самицям щурiв лшп Wistar щодня per os через зонд вводили цитрат кадм^ або хлорид кaдмiю (в дозi - 1,0 мг/кг). Нами обрано дозу, що наближаеться до такоТ, яка може надхо-дити в оргашзм iз навколишнього середовища при кaдмiевому зaбрудненнi довкiлля.
Вiдповiдно до умов i вимог проведення ембри ональних експериментiв ми забезпечили повно-цiнний харчовий рaцiон, воду для пиття i ретельний догляд самицям; введення розчишв метaлiв проводили з першого дня вaгiтностi щоденно в один i той же час доби (з 10 до 12 години). Для ембрю-нального дослщження отримували самиць з дато-ваним термшом вaгiтностi, використовуючи метод вапнальних мaзкiв, що дало змогу визначити стади естрального циклу (мазки дослщжували пiд мтро-скопом незабарвленими та нефтсованими). На
стади про еструс та еструс пщсаджували самщв в клiтки з самицями з розрахунку 1:3. Перший день ваптносп встановлювали на пiдставi виявлення сперматозо'^в у вагiнальному мазку. На 13-й та 20-й день ваптносп проводили оперативний забш. Щурят вилучали з матки, перевiряли на тест «живи мертвЬ>, зважували, фотографували та фтсували у 10%-розчинi формалiну для подальшого пстолопч-ного дослiдження.
Про можливу негативну дiю дослщжувано'| ре-човини на ембрюнальний розвиток судили за здат-нiстю пiдвищувати рiвень ембрюнально'| смертност1 (ембрiолетальний ефект) та викликати зовшшш та структурнi вади розвитку внутршшх органiв (тера-тогенний ефект); загальний розвиток плодiв оцшю-вали за показниками ктькосп ембрiонiв, ктькосп жовтих тiл вагiтностi яeчникiв самиць, маси тта ембрiона, його вщповщносп стади розвитку за за-гальноприйнятими критерiями ембрiонального розвитку щурiв.
Ембрютоксичну дiю дослiджуваних речовин оци нювали за наступними показниками: В_А
Загальна ембрюнальна смертнiсть = _ЗСЕ = —— де А - кiлькiсть живих плодiв В - кшьмсть жовтих тiл вагiтностi в-(А+Б)
Предiмплантацiйна смертнiсть = П1С =-
де А - кшьмсть живих плодiв Б - кшьмсть загиблих (резорбованих) плодiв В - кшьмсть жовтих тiл вагiтностi б
Послмплантацшна смертнiсть = Пост1С = де А - кшьмсть живих плодiв Б - кшьмсть загиблих (резорбованих) плодiв Кiлькiсть плодiв на 1 самку. Пiд час оперування пщраховували кiлькiсть пло-дiв в кожному розi матки та вщповщшсть кiлькостi жовтих тiл в яечнику з вiдповiдного боку. При цьому визначали доiмплантацiйну смертнiсть ембрюшв: якщо кiлькiсть жовтих тiл ваптносп в яечниках са-мицi була вищою за кiлькiсть ембрiонiв у вщповщ-ному розi матки, це свщчило про ембрiотоксичний вплив дослщжуваного чинника на процес iмпланта-цп та наступну загибель ембрiона щура - доiмплан-тацiйну смертнiсть. Даний показник е одним з ве-дучих показникiв ембрiотоксичностi дослiджуваних сполук. Поспмплантацшну смертнiсть визначали за рiзницею мiст iмплантацií в рогах матки та ктьшстю ембрiонiв.
Можлива тератогенна дiя низьких доз хлориду кадм^ та цитрату кадмiю проводилась за методикою Втьсона що включала порiвняння сери 9 гори-зонтальних зрiзiв плодiв на 20-й добi ембрiогенезу та вiдповiднiсть стадiям розвитку на 13-й добг
Отриманi результати обробляли методом варiа-цшно'| статистики. Оцшку вiрогiдностi статистичних дослiджень проводили за допомогою ^критер^ Ст'юдента.
Дослщження на тваринах проводили вiдповiдно до «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах» (Кшв, 2001), якi узгоджуються з бвропей-ською конвенцiею про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985).
Результати дослщження та Тх обговорення. По-рiвняння результатiв ембрютропно'| дм низьких доз хлориду кадмiю та цитрату кадм^ з показниками
контрольно! групи виявило |'х ембрютоксич-шсть, але ступiнь ембрютоксичносп був рiзний. Так, при практично однаковш кiлькостi жовтих тiл вагiтностi (10,25±0,27) в групi контролю та грут впливу хлоридом кадмiю спостерiгаeться доо^рне (р<0,05) зниження кiлькостi живих плодiв на 11,7% на 13-й добi та на - 17,3% на 20-й добi ембрiогенезу (рис. 1). В грут впливу цитратом кадм^ аналопчш показники в^-рiзняються вiд групи впливу хлоридом кадм^, не зважаючи на тотожнiсть дози по кадм^. На 13-й добi ембрiогенезу показник середнього значення шлькосп ембрiонiв зменшуеться у порiвняннi до контролю на 9,1%, а на 20-й доб1 на 7,9%. Отримаш дан дозволяють зробити ви-сновок, що ембрiотоксичнiсть цитрату кадмiю менша за токсичнiсть хлориду кадмiю. Така рiзниця пояснюеться тим фактом, що цитрат кадмю е похiдним лимонно' кислоти, яка при по-траплянш в органiзм може приймати участь у цикл1 трикарбонових кисло Кребсу, що в^пов^ае остан-нiм досл^женням впливу цитратiв мiкроелементiв на тваринах [10].
Така ситуащя пiдтверджуе мехашзм регуляцп чи-сельностi плодiв самкою на фон впливу дестабти зуючого фактору, який дiе протягом всього перюду вагiтностi, в тому чи^ в доiмплантацiйний перiод (з 1 по 4-5 день ваптносп). Загальнов^омо, що енергетично для самицi щура бтьш вигiдно абор-тувати плоди в початковий перюд вагiтностi, шж в перiод iнтенсивного органогенезу, що знайшло пiдтвердження i в шших дослiдженнях по вивчен-ню ембрютоксичносп металiв [2]. При цьому зменшуеться не лише загальна шльшсть плодiв, але i |'х маса та розмiри порiвняно з групою контролю. Най-вищими показники загально''' ембрюнально' смерт-ностi були в грут впливу хлоридом кадм^ - на 13-й добi дорiвнювали 17,70±1,40 (в 2,9 разiв бiльше вщ контролю), а на 20-й добi вже добiгали 23,17±1,43 (в 3,2 рази). Збтьшення показника ембрюнально' смертносп на 20-й добi логiчне, бо термш штокси-кацп самицi кадмiем збiльшувався (рис. 2).
Передiмплантацiйна смертшсть в групi хлориду кадмiем зростала у 4,5 разiв на 13-й доб^ та у 6,5 разiв на 20-й добi у порiвняннi до контрольних значень, а пiсляiмплантацiйна зростала у 2,25 разiв на 13-й добi, та у 2,2 рази на 20-й добi вшповшно.
Рис. 2. Середнi показники загальноТ ембрiональноY смертност1 на 13-й та 20-й добi ембрiонального розвитку в контрольнш та експериментальних групах.
Рис. 1. Середш показники кiлькостi живих ембрiонiв на 13-й та 20-й доб1 ембрiонального розвитку в контрольнш та експериментальних групах.
Саме за рахунок збтьшення цих показнишв в^бу-лось зниження кiлькостi ембрюшв в групi впливу хлоридом кадм^, що безумовно пiдтверджуе емб-рютоксичний характер дано'' сполуки в зазначенш дозi при внутрiшньошлунковому введеннi в умовах експерименту на щурах.
Як показав аналiз отриманих результат, показники загально'' ембрюнально' смертностi в грут тварин, що пiдлягали впливу цитрату кадмю були вищими за контрольш значення, але нижчими за групу впливу хлоридом кадм^. Показники пере-дiмплантацiйноí смертностi в зазначенш грут у порiвняннi до контрольних значень зростали у 2,0 разiв на 13-й доб^ та у 3,0 разiв на 20-й доб^ а шс-ляiмплантацiйна смертнiсть зростала у 1,75 разiв на 13-й добЬ та у 1,6 рази на 20-й добi вiдповiдно. Ми спостер^али ембрiотоксичний вплив цитрату кад-мiю, але вiн був значно нижчим за ембрютоксич-нiсть хлориду кадм^.
Тератогенно' дм низьких доз хлориду кадм^ та цитрату кадм^ у даних експериментальних умовах не виявлено. Порiвняння серп горизонтальних зрiзiв за методикою Вiльсона плодiв групи впливу солей кадмiю св^чить про вiдповiднiсть рiвня розвитку вах органiв до контрольно'' групи як на 13-й так i на 20-й добi ембрiогенезу.
Висновки. Проведене експериментальне досл^ження показало рiзну ембрiотоксичнiсть розчину солей кадмiю, про що св^чить тдви-щення ембюлетальносп, зниження кiлькостi живих плодiв, показнишв загально'', доiмплан-тацшноТ та поспмплантацшно' ембрюнально' смертностi.
Результати дослiдження виявили бтьш ви-ражений ембрiотоксичний ефект впливу хлориду кадм^ у порiвняннi до впливу цитрату кад-мiю при 'х однаковiй дозi та способу введення в експеримент на щурах.
Перспективи подальших досл1джень. У по-дальшому плануеться вивчити морфофункци ональнi змiни в будовi серця плодiв щурiв, що тдлягали впливу дослiджуваних речовин.
Лггература
1. Trakhtenberh IM. Knyha pro otruty ta otruyennya. Narysy toksykolohiyi. Ternopil': TDMU; 2008. 364 s. [in Ukrainian].
2. Dinerman AA. Rol' zagryaznitelej okruzhayushchej sredy v narushenii ehmbrional'nogo razvitiya. М.: Medicina; 1980. 191 s. [in Russian].
3. Paran'ko MA, Belits'ka EN, Zemlyakova TD. Rol' vazhkykh metaliv u vynyknenni reproduktyvnykh rozladiv. Hihiyena ta sanitariya. 2002;1:28-30. [in Ukrainian].
4. Litvinov NN, Lamentova TG, Kazachkov VI. Strukturno-funktsional'nyye izmeneniya v pecheni beremennykh krys i ikh plodov pri deystvii kadmiya, benzola i nitrata svintsa. Gigiyena i sanitariya. 1991;5:19-22. [in Russian].
5. Setko NP, Zaharova EA. Kinetika metallov v sisteme mat'- plod-novorozhdennyj pri tekhnogennom vozdejstvii. Gigiena i sanitariya. 2008;6:65-7. [in Russian].
6. Shatorna VF, Garets' Vi, Kolosova ii, Mayor VV, Nef'odova OO, Bel's'ka YuO. Metodika viznachennya yembriotoksichnosti ta teratogennosti v morfologichnikh yeksperimentakh. Visnik problem biologii ta meditsini. 2014;3(112):235-40. [in Ukrainian].
7. Ostrovskaya SS, Shatornaya VF, Kolosova II, Mayor VV. Rizni aspekty toksychnoho vplyvu vazhkykh metaliv na orhanizm ditey ta pozhylykh lyudey. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2016;3(130):35-9. [in Ukrainian].
8. Global'naya strategiya VOZ po pitaniyu, fizicheskoy aktivnosti i zdorov'yu: Rukovodstvo dlya stran po monitoringu i otsenke osushchestvleniya. VOZ; 2009. s. 47. [in Russian].
9. Skal'nyy AV, Zaytseva IP, Tin'kov AA. Mikroelementy i sport. Personalizirovannaya korrektsiya elementnogo statusa sportsmenov. M.: Sport; 2018. 288 s. [in Russian].
10. Fedoruk RS, Kaplunenko VH, Khomyn M, Dolaychuk OP, Kropyvka SY, Khrabko MI. Biolohichnyy vplyv tsytrativ nanochastynok khromu i selenu na samok shchuriv. Visnyk ahrarnoyi nauky Prychornomor"ya. 2013;4(75):168-75. [in Ukrainian].
ПОР1ВНЯННЯ ЕМБРЮТРОПНО1 ДМ СОЛЕЙ КАДМ1Ю НА ЕМБР1ОГЕНЕЗ ЩУР1В В ЕКСПЕРИМЕНТ1 Нефьодова О. О., Гальперш О. I.
Резюме. В останш роки вщбулося розширення сфери використання рiзних сполук кадмш i значне збшь-шення антропогенного вкладу в забруднення ними навколишнього середовища, зпдно з даними чисельних дослщжень показники репродуктивной' функцГГ у жшок, якi проживають в забруднених Mia^x, значно вщ-рiзняються вiд контрольних показнишв. У зв'язку з цим виникае необxiднiсть проведення комплексного до-слiдження впливу рiзниx солей кадмш на загальний xiд ембрюгенезу, що е актуальним з точки зору як теоретично' бюлоги, так i практично'' медицини.
Метою дослщження було експериментальне визначення впливу низьких доз цитрату кадм^ та хлориду кадм^ на загальний xiд ембрюгенезу щурiв при внутрiшньошлунковому введеннi.
Для моделювання впливу i токсично' дм експозици солей кадмiю протягом ваеТ вaгiтностi самицям щурiв лшп Wistar щодня per os через зонд вводили цитрат кадмш або хлорид кадмш (в дозi - 1,0 мг/кг).
Проведене експериментальне дослщження показало рiзну ембрiотоксичнiсть солей кaдмiю, про що свщ-чить рiвень ембюлетальносп, показники кiлькостi живих плодiв, показники загальноТ, доiмплaнтaцiйноТ та поспмплантацшноТ ембрюнальноТ смертностi.
Результати дослiдження виявили бтьш виражений ембрiотоксичний ефект впливу хлориду кадм^ у по-рiвняннi до впливу цитрату кадм^ при Тх однaковiй дозi та способi введення в експеримент на щурах.
Ключовi слова: цитрат кaдмiю, хлорид кадмш, ембрiогенез, ембрiотоксичнiсть, ембрiонaльнa смертнiсть, щури.
СРАВНЕНИЕ ЭМБРИОТРОПНОГО ДЕЙСТВИЯ СОЛЕЙ КАДМИЯ НА ЭМБРИОГЕНЕЗ КРЫС В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Нефедова Е. А., Гальперин А. И.
Резюме. В последние годы произошло расширение сферы использования различных соединений кадмия и значительное увеличение антропогенного вклада в загрязнение ними окружающей среды, согласно данным многочисленных исследований показатели репродуктивной функции у женщин, проживающих в загрязненных городах, значительно отличаются от контрольных показателей. В связи с этим возникает необходимость проведения комплексного исследования влияния различных солей кадмия на общий ход эмбриогенеза, что является актуальным с точки зрения как теоретической биологии, так и практической медицины.
Целью исследования было экспериментальное определение влияния низких доз цитрата кадмия и хлорида кадмия на общий ход эмбриогенеза крыс при внутрижелудочном введении.
Для моделирования влияния и токсического действия экспозиции солей кадмия на протяжении всей беременности самкам крыс линии Wistar ежедневно per os через зонд вводили цитрат кадмия или хлорид кадмия (в дозе - 1,0 мг/кг).
Проведенное экспериментальное исследование показало различную эмбриотоксичность солей кадмия, о чем свидетельствует уровень ембиолетальности, показатели количества живых плодов, показатели общей, доимплантационной и постимплантационной эмбриональной смертности.
Результаты исследования выявили более выраженный эмбриотоксический эффект влияния хлорида кадмия по сравнению с влиянием цитрата кадмия при их одинаковой дозе и способе введения в эксперименте на крысах.
Ключевые слова: цитрат кадмия, хлорид кадмия, эмбриогенез, эмбриотоксичность, эмбриональная смертность, крысы.
COMPARISON OF EMBRYOTROPIC EFFECT OF CADIUM SALTS ON EMBRYOGENESIS OF RATS IN EXPERIMENT Nefodova O. O., Halperin O. I.
Abstract. In recent years, there has been an expansion of the use of various cadmium compounds and a significant increase in anthropogenic contribution to contamination of the environment, according to numerical stud-
ies, reproductive function indicators for women living in contaminated cities are significantly different from benchmarks. There is an increase in the coefficient of early neonatal morbidity and mortality, the number of birth defects; deterioration of children's health in remote postnatal ontogenesis. In connection with this, there is a need for a comprehensive study of the effects of various salts of cadmium on the general course of embryogenesis, which is relevant from the point of view of both theoretical biology and practical medicine.
The purpose of the study was to experimentally determine the effect of low doses of cadmium citrate and cadmium chloride on the overall course of embryogenesis in rats at intragastric administration.
To simulate the effects and toxic effects of exposure to cadmium salts throughout the pregnancy, female Wistar rats were injected daily with cadmium citrate or cadmium chloride (in dose 1.0 mg/kg) per os. For embryonal study, rats with a dated pregnancy were using the vaginal stroke method, which made it possible to determine the stages of the estral cycle.
The probable negative effect of the test substance on embryonic development was judged by the ability to increase the level of embryonic mortality (embryoal effect) and cause external and structural defects in the development of internal organs (teratogenic effect). The total development of the embryos was evaluated by the number of embryos, the number of yellow fetuses, the weight of the fetal ovary, the body mass of the embryo, its compliance with the stage of development according to generally accepted criteria for embryonic development of rats.
Animal studies were conducted in accordance with the "General Ethical Principles of Animal Experiments" (Kyiv, 2001), which are in line with the European Convention for the Protection of Experimental Animals (Strasbourg, 1985).
Comparison of the results of the embryotropic effect of low doses of cadmium chloride and cadmium citrate with control group parameters revealed their embryotoxicity, but the degree of embryotoxicity was different.
The highest rates of total embryonic mortality were in the group of exposure to cadmium chloride: at 13 days it was 17.70 ± 1.40 (2.9 times more than control), and in the 20th day already 23.17 ± 1.43 (in 3,2 times). The increase in the rate of embryonic mortality at the 20th day is logical, as the term of intoxication of females by cadmium has increased.
As shown by the analysis of the results, the rates of total embryonic mortality in the group of animals exposed to cadmium citrate were higher than control values, but lower than the exposure group of cadmium chloride.
Thus, the experimental study carried out showed different embryotoxicity of cadmium salts, as evidenced by an increase in embolitics, a decrease in the number of live fetuses, general, preimplantation and post-implantational embryonic mortality rates.
The teratogenic effect of low doses of cadmium chloride and cadmium citrate in these experimental conditions was not detected.
The results of the study revealed a more pronounced embryotoxic effect of cadmium chloride compared to the effects of cadmium citrate at their same dose and route of administration.
Key words: cadmium citrate, cadmium chloride, embryogenesis, embryotoxicity, embryonic mortality, rats.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття наджшла 24.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-309-314 УДК 611.12/13-053.13:616-007.7-092.9:669.018.674 Нефьодова О. О., Задесенець I. П.
ОЦ1НКА ВПЛИВУ КАДМ1Ю ХЛОРИДУ НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ЗА УМОВ КОРЕКЦП ЦИТРАТОМ ЦИНКУ ПРИ ВНУТР1ШНЬОШЛУНКОВОМУ ВВЕДЕНН1 ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
izadesenec1@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно теми кафе-дрально'| науково'| роботи «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та пщ впливом зовшш-шх i внутршшх чиннимв», № державно'1 реестраци 0117и003181.
Вступ. Науково-техшчний прогрес призвiв до рiз-кого зростання забруднення навколишнього серед-овища у зв'язку зi зростанням обсяпв промислових вiдходiв, що потрапляють у бюсферу. Це пщсилюе негативний вплив токсиканлв на розвиток живих органiзмiв, у тому чи^ i людини. Особливе мкце серед забруднюючих речовин займають важк метали (ВМ), основними джерелами яких е кар'ери та шахти з видобутку полiметалiчних руд, пщприемства кольорово'| металурги, хiмiчна промисловiсть, вироб-ництво мшеральних добрив та ш.
Особливе мкце для мошторингу забрудненост навколишнього середовища належить важким мета-лам (атомна вага бтьше 40). Бюлопчна актившсть та фiзiологiчна дiя на оргашзм людини багатьох з них залежить вщ природи металу, типу сполук, в яких вони кнують у природному середовищi та |'х концентраций Проблема забруднення ВМ полягае також у тому, що юни важких металiв е стабшьними i стш-кими забруднювачами навколишнього середовища, осктьки вони не розкладаються i не руйнуються [1].
Серед важких металiв виокремлюються так зван1 бюгенш, ям е вкрай необхщш для забезпечення жит-тедiяльностi людини та шших живих органiзмiв. Час-тина ВМ вщноситься до класу ксенобютимв, тобто чужих живому. Вони призводять до отруення або за-гибелi живих органiзмiв [2].
Серед ВМ виражений негативний вплив на здоров'я людини мають кадмш, мщь, миш'як, ш-
