CC BY
11
цитрата с цитратом церия определяется уменьшение эмбриотоксического эффекта и приближение базовых показателей эмбриогенеза до контрольных данных.
Полученные данные свидетельствуют о модифицирующем влиянии цитрата церия на токсичность цитрата кадмия при комбинированном введении в эксперименте на крысах.
Ключевые слова: цитрат кадмия, цитрат церия, эмбриогенез, эмбриотоксичность.
INFLUENCE OF CADMIUM CITRATE IN ISOLATED INTRODUCTION AND IN COMBINATION WITH THE CERIUM OF EMBRYOGENESIS OF RATS
Nefodova O. O., Azarov O. I.
Abstract. The current level of development of industrial technologies does not allow the transition to environmentally friendly production, and one of the most common environmental pollutants are heavy metal ions, in particular cadmium. Scientific data on the influence of heavy metals on the overall course of embryogenesis and organogenesis is insufficient, and the highlights of the research are controversial and not subject to comparison because of the large difference in doses, methods of administration, etc. Therefore, studies on the effects of cadmium on embryogenesis should be conducted taking into account the dose-dependent effect, the duration of exposure, the route of administration, the age of the experimental animals. The morphofunctional state of organs and organs of organs after birth of embryos remains intact in conditions of termination of influence of negative factor.
The aim of the study: experimentally determine the effect of low doses of cadmium citrate when administered in isolation and in combination with cerium citrate on the overall course of embryogenesis of rats during intragastric administration to pregnant females throughout the pregnancy.
Object and methods. Our experimental studies were conducted on young Wistar rats' female. The experiment was conducted in the vivarium of the DMA in accordance with the principles of the Helsinki Declaration, the relevant provisions of the WHO, the International Council for Medical Scientific Societies, and the International Code of Medical Ethics.
The rats with the given date of pregnancy were divided into 3 groups, the first - control, the second - the introduction of cadmium citrate in a dose of 1.0 mg/kg body weight of the female, the third - the introduction of cadmium citrate in a dose of 1.0 mg/kg + cerium citrate in a dose of 1, 3 mg/kg. The possible negative effect of the test substance on embryonic development was judged by the ability to increase the level of embryonic mortality (embryo-lethal effect) and cause external and structural defects in the development of internal organs and bone system (teratogenic effect). The overall development of embryos was evaluated by the number of embryos, the number of yellow fetuses in the ovaries of females, the body mass of the embryo, and its compliance with the developmental stage according to generally accepted criteria for embryonic development of rats.
The analysis of the results showed that in the group of cadmium citrate with isolated effect throughout the embryogenesis on the pregnant females there is an embryotoxic effect, which manifests itself in a significant decrease in the number of live fetuses on both 13 days and 20 days of pregnancy and in the increase of total embryonic mortality by 9, 45% (p <0.01) due to their predominant mortality in the preimplantation period. In the experiment group with the combined administration of citrate cadmium with cerium citrate, the decrease of the embryotoxic effect and the approximation of the basic parameters of embryogenesis to the control data are determined.
The obtained data testify to the modifying effect of cerium citrate on the toxicity of cadmium citrate when combined in the experiment on rats.
Key words: cadmium citrate, cerium citrate, embryogenesis, embryotoxicity.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 15.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-301-305 УДК 616.36-008:546.48:591.3 Нефьодова О. О., Блишко Д. В.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ХЛОРИДУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБШАЦП З ЦИТРАТОМ СЕЛЕНУ НА ПОКАЗНИКИ
ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно теми кафедральной' науковоТ роботи «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та тд впливом зовшш-шх i внутршшх чиннимв», № державнот реестраци 0117и003181.
Вступ. Еколопчне неблагополуччя бтьшосл краТн Св^у на сьогодшшнш день е одним iз провщних чин-нишв та фактором ризику для здоров'я. Серед най-бтьш небезпечних техногенних забруднимв довкш-
ля прюритетне положення займають важк метали, в першу чергу - свинець, кадмш, ртуть, тому особли-вий штерес для сучасноТ медичнот науки представляе вивчення функцюнальних можливостей захисних систем, що попереджують надходження в оргашзм ксенобютишв або сприяють тх дезактиваци. Тривалий контакт з токсикантами, нав^ь на рiвнi порогових та пщпорогових значень, призводить до порушення функцюнування як дорослого оргашзму так i призводить до формування внутршньоутробних дизадап-тивних процеав [1,2]. Сполуки кадмш на сьогодш е
часткою важких металГв, що знаходяться в бюлопч-них системах та формують екологiчну кризу планети. З найбтьшим ризиком отруення кадмieм пов'язана дiяльнiсть працiвникiв металурпчно|' промисловост1 та у виробницв акумуляторiв. Актуальною задачею е визначення морфолопчних змш, що виникають в органiзмi пiд дiею сполук важких металiв [3,4]. За даними лГтератури експериментально визначено токсичш та терапевтичнi дози деяких сполук важких металГв, але на сьогодшшнш день невивченими за-лишаються дози, що е шкщливими для ембрюшв, а також невиявленими е спектр вад розвитку, що виникають тд дiею того чи шшого ксенобiотика [5,6]. Виявити спектр порушень при впливi солей кадмiю у рiзних дозах на морфологiчну структуру паренхГма-тозних органiв тварин та на загальний хГд ембрюге-незу - задача на сьогодш малодослГджена.
Кадмiй при потрапляннi в оргашзм володiе висо-кою мiграцiйною швидшстю, бiохiмiчною актившс-тю, характеризуеться полпропною токсичною дiею i здатнiстю накопичуватись в органах i тканинах [7,8]. Даш стосовно морфолопчних змш та бiохiмiчних механiзмiв, якi лежать в основi розвитку кадмiевоТ штоксикацп, е роздрiбненими i недостатнiми, що не дозволяе створити сучасноУ концепци механiзмiв впливу цього важкого металу.
Мехашзм токсичного впливу кадмiю на оргашзм пов'язаний з утворенням бшмв металотюнеУшв та взаемодiя з багатьма шшими мiкроелементами: не-стача кальцiю i мiдi значно збiльшуе всмоктування i акумуляцiю важкого металу в органiзмi людини, при достатньому надходженнi цинку i селену депонуван-ня кадмГю внутрiшнiми органами рiзко зменшуеть-ся. Залiзо також е антагонiстом кадмш. Вiдомо, що кадмiй при потраплянш в органiзм порушуе метабо-лiзм бiлкiв, обмежуе засвоення залiза, збтьшуе ви-далення кальцiю [9]. Такий вплив обумовлено здат-нiстю кадмш до витiснення цинку i мщ iз з'еднань з металотюне'шом - бтком, що мiстить 30% цисте'шу, з групами -SH якого кадмш утворюе дуже стiйкi спо-луки. Рiзниця мiцностi гiдрат-iонiв, а також сильна схожГсть з сiркою викликае той факт, що кадмш по-еднуеться з групами -SH ензимiв сильшше, нiж цинк. Кадмiй в органiзмi людини пiддаеться бюакумуляцп з перюдом напiврозпаду, який тривае 20-30 рошв (за iншими даними - 40 ромв). Звiдси випливае також обмеження вмiсту кадмiю в рацюш - згiдно ВООЗ цей змiст не повинен перевищувати 0,4-0,5 мг. Кадмш накопичуеться в печшщ та нирках, виводиться дуже повтьно, роками. Основний шлях виведення кадмГю - з калом i сечею.
Все вищевикладене свiдчить про необхщшсть проведення вивчення морфогенетичних змiн, що вщбуваються в ембрiогенезi зародкiв щура та на раншх стадiях шсля народження при впливi сполук кадмГю.
Мета дослiдження - експериментально дослГди-ти вплив низьких доз хлориду кадмГю iзольовано та в комбшаци з цитратом селену на загальний хщ емб-рiогенезу щурiв.
Об'ект i методи дослiдження. Для моделювання впливу i токсично! дм експозицп кадмiю ми протягом вае'| ваптносп самицям щурГв лГиГТ Wistar щодня per os через зонд вводили хлорид кадмш Гзольовано (1,0 мг/кг) або в комбшаци з цитратом селену (0,1
мг/кг) в дозах, що наближаються до тих, як можуть надходити в оргашзм Гз навколишнього середовища, забезпечили повноцшний харчовий рацюн, воду для пиття i ретельний догляд; введення розчинГв металГв проводили з першого дня ваптносп щоденно в один i той же час доби (з 10 до 12 години). Для ембрюналь-ного дослГдження отримували самиць з датованим термшом ваптносп. Перший день ваптносп встанов-лювали на тдставГ виявлення сперматозо'|'дГв у вап-нальному мазку. На 13-й та 20-й день ваптносп проводили оперативний забш. Щурят вилучали з матки, перевГряли на тест «живимертвЬ), зважували, фото-графували та фГксували у 10%-розчиш формалГну для подальшого пстолопчного дослГдження.
Про можливу негативну дш дослщжувано1 ре-човини на ембрюнальний розвиток судили за здат-шстю пГдвищувати рГвень ембрюнально'| смертностГ (ембрюлетальний ефект) та викликати зовнГшнГ та структурш вади розвитку внутрГшнГх оргашв (терато-генний ефект); загальний розвиток плодГв оцГнювали за показниками кшькосп ембрГонГв, кГлькостГ жовтих тГл ваптносп яечнишв самиць, маси тГла ембрюна, його вГдповГдностГ стадГГ розвитку за загальноприй-нятими критерГями ембрГонального розвитку щурГв.
ЕмбрГотоксичну дГю дослГджуваних речовин оцГнювали за наступними показниками: В_А
Загальна ембрГональна смертнГсть = _ЗСЕ =-
де А - тльтсть живих плодГв В - мльтсть жовтих тГл ваптносп в-(А+Б)
ПредГмплантацГйна смертнГсть = _П1С = -де А - тльтсть живих плодГв Б - тльтсть загиблих (резорбованих) плодГв В - мльтсть жовтих тГл ваптносп
Поспмплантацшна смертнГсть = Пост1С =-
де А - тльтсть живих плодГв А+Б
Б - тльтсть загиблих (резорбованих) плодГв КГлькГсть плодГв на 1 самку
Пщ час оперування пГдраховували кГлькГсть плодГв в кожному розГ матки та вГдповГдшсть кшькосп жовтих тш в яечнику з вГдповГдного боку. При цьому визначали доГмплантацшну смертнГсть ембрюшв: якщо кшьшсть жовтих ил вагГтностГ в яечниках сами-цГ була вищою за кГлькГсть ембрюшв у вщповщному розГ матки, це свщчило про ембрГотоксичний вплив дослГджуваного чинника на процес Гмплантаци та наступну загибель ембрюна щура - доГмплантацшну смертнГсть. Даний показник е одним з ведучих по-казникГв ембрютоксичносп дослГджуваних сполук.
Отримаш результати обробляли методом варГа-цшно|' статистики. Оцшку вГрогГдностГ статистичних дослГджень проводили за допомогою t-критерГю Ст'юдента.
ДослГдження на тваринах проводили вщповщно до «Загальних етичних принципГв експериментГв на тваринах» (Кшв, 2001), якГ узгоджуються з бвропей-ською конвенцГею про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985). В експериментальних моделях використовували розчин цитрату селену, отри-маного за аквананотехнолопею [Науково-дослГдний шститут нанобютехнологш та ресурсозбереження Укра'ши, м. КиТв].
Результати дослiдження та ¡х обговорення. Об-рахування результатГв проведеного експерименту показало, що в груш Гзольованого впливу хлориду кадмГю спостерГгалось зменшення кГлькостГ ембрю-
Таблиця.
Показники ембрюнального розвитку щурiв в нормi та в експеримент при впливi хлоридом кадмiю при iзольованому та комбiнованому введеннi з цитратом селену
Показник Контроль Досл1дна група 1зольо-ваного впливу хлориду кадм1ю Дослщна група комбшо-ваного впливу хлориду кадм1ю+цитрат селену
13 доба 20 доба 13 доба 20 доба 13 доба 20 доба
Кшьккть живих плод1в на 1 самицю 9,00±0,53 9,13±0,53 8,13±0,27* 7,50±0,40** 9,13±0,40 8,63±0,13
Кшьккть жовтих т1л ваптносл на 1 самицю 9,50±0,40 9,63±0,40 9,63±0,41 9,63±0,40 10,63±0,27 10,38±0,13
Загальна ембрюнальна смертшсть, % 5,26±0,31 5,19±0,07 15,58±2,70** 22,08±2,33** 14,12±2,02** 16,87±1,21**
Перед1мплантац1йна смертн1сть, од - 0,01±0,07 0,08±0,04** 0,09±0,05** 0,06±0,04** 0,10±0,02**
Поспмплантацшна смертн1сть, од 0,05±0,01 0,04±0,01 0,08±0,02* 0,14±0,03* 0,09±0,01** 0,08±0,01**
Примггки: * - р<0,05; ** - р <0,01; *** - р <0,001; по в1дношенню до контролю.
шв та жовтих тш вагiтностi в яечниках самиць на обох термшах ваптносл та збiльшення загальноТ ембри ональнот смертностi (табл.). Такi данi свщчать про ембрiотоксичний вплив низьких доз хлориду кадмш на ембрiон щура при внутршньошлунковому вве-деннi самицк Середнi показники кiлькостi ембрiонiв на 13 добу ембрюгенезу при впливi кадмiю хлориду знижуються у порiвняннi до контрольно''' групи на 9,6%, а на 20 добу вже на 17,85%. Так результати виглядають лопчними: вплив негативного чинника тривае до кшця вагiтностi, накопичення кадмш стае значним i оргашзм самицi реагуе на iнтоксикацiю зменшенням кiлькостi ембрiонiв (абортування) для збереження ваптносл.
Найвищий рiвень загальноТ ембрюнальноТ смерт-ностi визначався також в грут iзольованого впливу хлориду кадмш i дорiвнював на 20 добу 22,08±2,33%, що в 4,2 рази перевищуе смертнiсть в контрольнiй грут (табл.). Збтьшення загально' ембрюнальноТ смертност вiдбувалось за рахунок пiдвищення до-iмплантацiйноТ та послмплантацшноТ смертностi в грут впливу хлоридом кадмш. Найбтьше зростала передiмплантацiйна смертнiсть (майже у 8 разiв). Така ситуацiя тдтверджуе механiзм регуляцп чисель-ностi плодiв самкою на фонi впливу дестаб^зуючого фактору, який дiе протягом всього перюду ваптносл, в тому чи^ в доiмплантацiйний перiод (з 1 по 4-5 день ваптносл). Енергетично для самиц щура бiльш випдно абортувати плоди в початковий перюд ва-гiтностi, нiж в перюд штенсивного органогенезу, що знайшло тдтвердження i в iнших дослiдженнях по вивченню ембрютоксичносл металiв.
Показник середшх значень кiлькостi ембрiонiв в грут комбшованого впливу кадмiю хлориду з цитратом селену суттево тдвищуеться, а саме на 13-й добi недостовiрно перевищуе контрольнi показники, а на 20-й добi рiзниця з контролем становить 5,5%. Середнiй показник кшькосп жовтих тiл вагiтностi в яечниках самиць не мае дост^рноТ рiзницi в усiх трьох групах, що не суперечить лiтературним науко-вим даним.
При комбшованому введеннi дослiджуваних ре-човин зменшення загальноТ ембрюнальноТ смертности по вiдношенню до групи iзольованого впливу хлоридом кадмiю (як доiмплантацiйноТ та пiсляiмп-лантацшноТ) призводило до тдвищення середнiх показникiв ктькосп живих ембрiонiв. Загальна емб-рюнальна смертнiсть по вiдношенню до контрольно''' групи залишалась досить високою, але була до-
стовфно нижчою у порiвняннi до групи iзольованого впливу хлоридом кадмiю, що свщчить про моделю-ючий вплив цитрату селену на токсичшсть хлориду кадмш в експериментi на щурах при ентеральному введены в зазначених дозах.
Отже, при комбшованому введены хлориду кад-мш та цитрату селену, не зважаючи на наявшсть ембрютоксичних проявiв при iзольованому введен-ш хлориду кадмiю, спостерiгаеться покращення по-казникiв ембрiонального розвитку, що проявляеться збтьшенням кiлькостi жовтих тiл ваптносл, живих плодiв на 1 самицю та зниженш показникiв загальноТ ембрюнальноТ смертностi. Отриманi данi дають можливкть розглядати цитрат селену як бюантого-нiст ембрiотоксичностi хлориду кадмш.
Вилученi ембрiони вивчались пiд бшокулярною лупою МБС-2 для визначення вщповщносл стади ембрiонального розвитку та можливих тератогенних ефектiв дослiджуваних речовин. Аналiз результатiв дослiдження показав, що у контрольнш групi всi емб-рюни вiдповiдали стандартним критерiям розвитку ембрюна щура як на 13 так i на 20 добi ембрюгенезу. Зовшшнш огляд плодiв групи iзольованого введення не виявив формування зовшшшх калiцтв, в бiльшостi своТй ембрюни вiдповiдали критерiям нормального ембрюгенезу (рис.). На 13-й добi ембрюнального розвитку добре визначаються бруньки кшщвок, мозковi пухирi, сомiти, закладка очей та ш. В норм1
Рис. Фшсоваш формалшом плоди щура 13-У доби ваптносл групи впливу хлориду кадм1ю. Фото зроблено на кал|бровочшй поверхш для сшвставлення розм|ру: довжина стшки квадрату - 10 мм.
ембрюн на данГй стади розвитку повинен хвостом ктькосл ембрГонГв та жовтих тт вагГтностГ в яечни-
перекривати передню частину голови (флекая) i бути ках самиць та збтьшення загальноТ ембрюнальноТ
«скрученим» вГдносно повздовжньоТ вГсГ - торсГя. смертности
На фото добре помГтно, що у частини ембрГонГв При комбшованому введеннГ хлориду кадмГю та
порушена торая i флексГя, що свщчить за загально- цитрату селену, не зважаючи на наявшсть ембрю-
прийнятими критерГями оцГнки ембрГогенезу про токсичних проявГв при Гзольованому введеннГ хлори-
порушення розвитку, в наших дослщженнях - не- ду кадмГю, спостерГгаеться покращення показникГв
гативний вплив хлориду кадмГю на ембрюгенез ви- ембрюнального розвитку, що проявляеться збть-
живших ембрГонГв. В контрольнш групГ та груш ком- шенням ктькосл жовтих тт вагГтностГ, живих плодГв
бшованого впливу кадмГю i селену порушень торсп i на 1 самицю та зниженнГ показникГв загальноТ ембрГ-
флексп не визначалось. Тератогенного ефекту зазна- ональноТ смертностГ.
ченГ дози агентГв впливу не викликали. Перспективи подальших дослiджень. У подаль-
Висновки. Отримаш данГ свГдчать про ембрю- шому плануеться проведення гГстологГчних дослГ-
токсичний вплив низьких доз хлориду кадмГю на джень паренхГматозних оргашв ембрГонГв, що шдля-
ембрГон щура при внутрГшньошлунковому введеннГ гали впливу сполукам кадмГю, що допоможе виявити
самицГ його впродовж всього процесу ембрГогенезу, змши на тканинному рГвш та можливо буде поясню-
що виражалось у зменшенш середнГх показникГв вати рГвень ембрюнальноТ смертностГ.
Лггература
1. Neiko EM, Gubskiy Yui, Yerstenyuk GM. intoksikatsiya kadmiem: toksikokinetika i mekhanizm biotsidnikh yefektiv. Zhurn. AMN Ukrainy. 2003;9(2):250-61. [in Ukrainian].
2. Skal'nyy AV, Rudakov IA. Bioelementy v meditsine. M.: Izdatel'skiy dom «ONIKS 21 vek»; 2004. 110 s. [in Russiаn].
3. Trakhtenberg IM, Kolesnikov SV, Lukovenko VP. Tyazhelyye metally vo vneshney sredy. Sovremennyye gigiyenicheskiye i toksikologicheskiye aspekty. Minsk; 1994. 123 s. [in Russiаn].
4. Shevchuk YuD, Shevchuk SM, Sviderko BD. K voprosu ekologicheskoy situatsii pri tekhnogennom nagruzke v usloviyakh L'vovskoy oblasti. Vestnik agrarnoy nauki. 2001;7:112-4. [in Russiаn].
5. Shatorna VF, Garets' Vi, Kolosova ii, Mayor VV, Nef'odova OO, Bel's'ka YuO. Metodika viznachennya yembriotoksichnosti ta teratogennosti v morfologichnikh yeksperimentakh. Visnik problem biologii ta meditsini. 2014;3(3)(112):235-40. [in Ukrainian].
6. Shatornaya VF, Linnik VA, Kaplunenko VG, Savenkova YeA, Chekman IS. Morfologicheskoye issledovaniye vliyaniya nekotorykh mikroelementov na reproduktivnuyu sistemu i embriogenez. Mikroelementy v meditsine. 2014;5(1):34-9. [in Russiаn].
7. Tania Jacobo-Estrada, Mitzi Santoyo-Sanchez, Frank Thevenod, Olivier Barbier. Cadmium Handling, Toxicity and Molecular Targets Involved during Pregnancy: Lessons from Experimental Models. International Journal of Molecular Sciences. 2017;18:136-55.
8. Pinot F. Cadmium in the environment: sources, mechanisms of biotoxicity, and biomarkers. Rev. Environ. Health. 2000;15(3):299-323.
9. Shafran LM, Bol'shoy DV, Pykhteyeva YeG, Timofeyeva SV. Rol' metallotioneinov v biomonitoringe zagryazneniya okruzhayushchey sredy tyazhelymi metallami. Gigiyena naselennykh mest. 2000;37:190-3. [in Russiаn].
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ХЛОРИДУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБ1НАЦП З ЦИТРАТОМ СЕЛЕНУ НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В Нефьодова О. О., Бшишко Д. В.
Резюме. В роботГ представлено результати експериментального дослщження впливу низьких доз хлориду кадмГю Гзольовано та в комбшаци з цитратом селену на загальний хщ ембрГогенезу щурГв при внутрГшньо шлунковому введеннГ з першого дня вагГтностГ до кшця ембрГогенезу. Самицям щурГв з датованим термшом вагГтностГ розчини кадмГю хлориду та селену цитрату вводили щоденно ентерально через зонд один раз на добу: хлорид кадмГю в дозГ 1,0 мг/кг маси тша самицГ, цитрату селену в дозГ 0,1 мг/кг. Оперативний забш вщ-бувався на 13-й i 20-й добГ гестаци.
Обрахування результатГв проведеного експерименту показало ембрютоксичний вплив низьких доз хлориду кадмГю на ембрюн щура. В групГ Гзольованого впливу хлориду кадмГю спостерГгалось зменшення ктькосл ембрГонГв та жовтих тт вагГтностГ в яечниках самиць на обох термшах вагГтностГ та збтьшення загальноТ ембрюнальноТ смертностГ.
При комбшованому введеннГ хлориду кадмГю та цитрату селену, не зважаючи на наявшсть ембрюток-сичних проявГв при Гзольованому введеннГ хлориду кадмГю, спостерГгаеться покращення показникГв ембрюнального розвитку, що проявляеться збтьшенням ктькосл жовтих тт вагГтностГ, живих плодГв на 1 самицю та зниженнГ показникГв загальноТ ембрiональноТ смертностГ.
Ключовi слова: хлорид кадмГю, цитрат селену, ембрюгенез, ембрютоксичшсть.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ХЛОРИДА КАДМИЯ ПРИ ИЗОЛИРОВАННОМ ВВЕДЕНИИ И В КОМБИНАЦИИ С ЦИТРАТОМ СЕЛЕНА НА ПОКАЗАТЕЛИ ЭМБРИОГЕНЕЗА КРЫС Нефедова Е. А., Билишко Д. В.
Резюме. В работе представлены результаты экспериментального исследования влияния низких доз хлорида кадмия изолированно и в сочетании с цитратом селена на общий ход эмбриогенеза крыс при внутри-желудочном введении с первого дня беременности до конца эмбриогенеза. Самкам крыс с датированным сроком беременности растворы кадмия хлорида и селена цитрата вводили ежедневно энтерально через зонд один раз в сутки: хлорид кадмия в дозе 1,0 мг/кг массе тела, цитрата селена в дозе 0,1 мг/кг. Оперативный забой проводили на 13-е и 20-е сутки гестации.
Анализ результатов проведенного эксперимента показал эмбриотоксическое влияние низких доз хлорида кадмия на эмбрионы крысы. В группе изолированного влияния хлорида кадмия наблюдалось уменьше-
ние количества эмбрионов и желтых тел беременности яичников самки на обоих сроках беременности и увеличение показателей общей эмбриональной смертности.
При комбинированном введении хлорида кадмия и цитрата селена, несмотря на наличие эмбриотокси-ческих проявлений при изолированном введении хлорида кадмия, наблюдается улучшение показателей эмбрионального развития, что проявляется увеличением количества желтых тел беременности, живых плодов и снижение показателей общей эмбриональной смертности.
Ключевые слова: хлорид кадмия, цитрат селена, эмбриогенез, эмбриотоксичность.
EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE EFFECT OF CADIUM CHLORIDE IN ISOLATED INTRODUCTION AND IN THE COMBINATION WITH SELENIUM CITRATE ON THE INDICATORS OF RATS EMBRYOGENESIS
Nefodova O. O., Bilishko D. V.
Abstract. Among the most dangerous technogenic environmental pollutants, heavy metals, primarily lead, cadmium, and mercury occupy a priority position in the environment. Therefore, special interest in modern medical science is the study of the functional capabilities of protective systems that prevent the introduction of xenobiotics into the body or contribute to their deactivation. Cadmium compounds today are a part of heavy metals that are in biological systems and form the ecological crisis of the planet, the actual task is to determine the morphological changes that occur in the body under the action of cadmium compounds.
All of the above suggests the need to study the morphogenetic changes occurring in the embryogenesis of the embryos of the rat and in the early stages after birth, with the influence of cadmium compounds.
The aim of the experimental study was the study of the effects of low doses of cadmium chloride isolated and in combination with selenium citrate on the overall course of embryogenesis in rats.
Object and methods of research. To simulate the effects and toxic effects of exposure to cadmium, throughout the pregnancy, Wistar's female rats daily injected by cadmium chloride through a probe or in combination with selenium citrate in doses close to those that can enter the body from the environment (1,0 mg/kg) and a solution of selenium citrate (0,1 mg/kg), provided a complete diet, drinking water and careful care; the introduction of solutions of metals was carried out from the first day of pregnancy at the same time of day from the first day of pregnancy until 19th day.
For embryonal study, females with a dated pregnancy were given. The first day of pregnancy was established on the basis of the detection of sperm in a vaginal smear. On the 13th and 20th day of pregnancy, an operative slaughter was performed. The rats were taken from the uterus, checked for live and dead, weighed, photographed and fixed in 10% formalin solution for further histological examination.
The possible negative effect of the test substance on embryonic development was judged by the ability to increase the level of embryonic mortality (embryo-lethal effect) and cause external and structural defects in the development of internal organs and bone system (teratogenic effect); the overall development of embryos was evaluated by the number of embryos, the number of yellow fetuses in the ovaries of females, the body mass of the embryo, and its compliance with the developmental stage according to generally accepted criteria for embryonic development of rats.
The calculation of the results of the experiment showed the embryotoxic effect of low doses of cadmium chloride on the rat embryo.
In the group of isolated effects of cadmium chloride, there was a decrease in the number of embryos and yellow fetuses in the fetal ovaries on both terms of pregnancy and an increase in total embryonic mortality.
With the combined administration of cadmium chloride and selenium citrate, despite the presence of embryo-toxic manifestations in isolated administration of cadmium chloride, an improvement in the rates of embryonic development is observed, which is manifested by an increase in the number of yellow fetuses, live fetuses per 1 female and a decrease in the rates of total embryonic mortality. No teratogenic effect was found in any of the studied group.
Key words: cadmium chloride, selenium citrate, embryogenesis, embryotoxicity.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття наджшла 14.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-305-309 УДК 616.36-008:546.48:591.3 Нефьодова О. О., Гальперн О. I.
ПОР1ВНЯННЯ ЕМБР1ОТРОПНОТ ДМ СОЛЕЙ КАДМ1Ю НА ЕМБР1ОГЕНЕЗ ЩУР1В
В ЕКСПЕРИМЕНТ1 ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ УкраУни» (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана вщповщно до теми кафедральноТ науковоТ роботи кафедри клГшчноТ анатоми, анатоми та оперативноТ хГрурги «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин екс-периментальних тварин та людини в онтогенезГ в
нормГ та пщ впливом зовшшшх i внутршшх чинни-мв», № державноТ реестраци 0117U003181.
Вступ. Кадмш е повсюдним забруднювачем до-вктля, що викликае стурбовашсть в усьому свт, як свщчать дан проведених дослщжень, продовольчГ культури, вирощеш на кадмшвмкних грунтах або на грунтах, природньо багатих цим металом, а також
