CC BY
14
The purpose of the work was to determine the dynamics of the expression of carbohydrate determinants of the structural components of the mucosa of the attached gum portion of rats for P-galactosospecific peanut lectin in chronic intoxication with ethanol.
The study involved 15 white non-breeding male rats. The control group consisted of 5 animals, experimental - 10 animals, which were injected premugly 4 times a day with 12 mg / kg 40% ethanol (in terms of pure alcohol). Animals were extracted from the experiment at 5 and 12 days by overdose of thiopental anesthesia. In order to determine the carbohydrate components of the structural elements of the mucous membrane of the attached gingiva, we used the method of lectinohistochemistry. The remnants of galactose carbohydrates were detected by lectin (PNA). Samples were treated with standard sets of the Lectinost laboratory at 1:50 dilution of lectin. Visualization of the reaction with lectin conjugates was performed using the semi-quantitative method.
The probe of the mucous membrane of the attached gland of the rats with P-galactosospecific peanut lectin (PNA) found that in the control group rats a strong degree
of expression of carbohydrate determinants was found for the self-plate collagen fibers, elastic membranes of arterioles and mast cells. At the stage of formation of alcoholic motivation (5 days of experiment), there was a violation of the differentiation of the epithelium, which was manifested by a decrease in the intensity of labeling of horny scales from moderate to weak and histologically manifested by pareceratose events. The reaction from collagen fibers was suppressed and the affinity for P-galactose on mastocyte receptors increased, which was morphologically manifested by the accumulation of secretory granules. In chronic intoxication with ethanol and formation of physical dependence (12 days), inhibition of expression of receptors on collagen fibers of the own plate and elastic membranes of arterioles is determined. Negative was the response from mastocyte receptors, which reflected the exclusion of cells from the process of regulating the permeability of the connective tissue and vascular wall during this observation period.
Key words: mucous membrane of the oral cavity, attachment part of gums, rats, chronic intoxication with ethanol.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 20.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-297-301 УДК 616.61:591.3:546.48:612.6 Нефьодова О. О., Азаров О. I.
ВПЛИВ ЦИТРАТУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБ1НАЦП З ЦЕР16М НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ДЗ «Дншропетровська медична академт МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
elenanefedova1803@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана вщповщно до теми кафедральноТ науковоТ роботи «Морфофункци ональний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтоrенезi в нормi та пщ впли-вом зовшшшх i внутршшх чиннишв», № державноТ реестрацп 0117U003181.
Вступ. Сучасний рiвень розвитку промислових технологш не дозволяе перейти до еколопчно чистого виробництва, а одним з найбшьш поширених забруднювачiв навколишнього середовища е спо-луки важких металiв, зокрема кадмш. 1ндус^аль-не забруднення кадмiем характерно для багатьох промислових райошв краТни: джерелами бмьшосл антропогенних забруднень е вщходи вщ металурпй-них виробництв, шших виробництв, в яких застосову-ються кадмшвмкш стаб^затори, тгменти, фарби i в результат використання фосфатних добрив. Кадмш присутнш в повп^ великих мiст внаслщок стиран-ня шин, ерози деяких видiв пластмасових виробiв та фарб. Нав^ь в незабруднених районах з вм^ом кадмш в повп^ менше 1 мкг/м, його щоденне над-ходження в оргашзм людини при диханш складае близько 1% вщ допустимоТ добовоТ дози [1,2]. Додат-ковим джерелом надходження кадмш в оргашзм е куршня (одна сигарета мiстить 1-2 мкг кадмш), у питну воду кадмш потрапляе внаслщок забруднення вододжерел виробничими скидами. Середньодобо-ве споживання кадмш людиною становить приблиз-но 50 мкг з окремими вщхиленнями в залежност вiд
iндивiдуальних та репональних особливостей. Гранично допустима концентращя кадмiю в атмосферному повiтрi становить 0,3 мкг/м3, в водi вододжерел - 0,001 мг/л, в грунтах вiд 5 до 2,0 мг/кг. Всесвiтньою орrанiзацiею охорони здоров'я (ВООЗ) встановлено допустимий рiвень вмiсту кадмiю в орrанiзмi 6,7-8 мкг/кг [3,4,5].
Обмiн кадмiю в орrанiзмi характеризуеться на-ступними основними особливостями: вщсутшстю ефективного механiзму гомеостатичного контролю; тривалим утриманням (кумуляцiею) в оргашзмк На затримку кадмiю в орrанiзмi впливае вiк людини: у дп"ей i пiдлiткiв ступiнь його всмоктування в 5 разiв вище, нiж у дорослих. Виведення кадмш вщбуваеть-ся повiльно, перiод його бюлопчного напiвжиття в орrанiзмi коливаеться, за рiзними оцiнками, в межах 10-47 рошв. Основна кiлькiсть кадмш з оргашзму ви-водиться з сечею (1-2 мкг/добу) i калом (10-50 мкг/ добу) [6,7].
Хрошчний вплив кадмш на людину призводить до порушень нирковоТ функцГТ, легеневоТ недостат-ностi, остеомаляцiй, анемiй i втрати нюху. 1снуе дан1 про можливий канцерогенний ефект кадмiю i про ймовiрну участь його в розвитку серцево-судинних захворювань. Найбтьш важкою формою хрошчного отруення кадмiем е хвороба «атайчтай», яка характеризуеться деформа^ею скелета з помiтним знижен-ням процесу зростання, поперековими болями, бо-лючим явищами в м'язах шг, качиноТ ходою, а також порушенням функцiй пiдшлунковоТ залози, дисфунк-
^ею нирок та ш. Токсична дiя металу проявляеться вже при дуже низьких концентращях [8,9].
У сучаснш науковiй лiтературi вивченню токсично! дм кадмiю присвячено чимало робт Найбiльш типовим проявом отруення кадмiем е порушення процесiв поглинання амшокислот, фосфору i кальцiю в нирках [10,11]. Наукових ведомостей щодо впливу важких металiв на загальний хщ ембрiогенезу та органогенезу вкрай недостатньо, а висв^леш резуль-тати дослiджень е суперечливими та не шдлягають спiвставленню через велику рiзницю в дозах, способах введення та ш. Тому дослщження впливу кадмiю на ембрiогенез потрiбно проводити з урахуванням дозозалежного ефекту, термшу впливу, способу введення, вту дослiдних тварин. Не висвiтленими залишаються i морфофункцiональний стан органiв I систем оргашв пiсля народження ембрюшв за умов припинення впливу негативного фактору.
Мета дослщження: експериментально визначи-ти вплив низьких доз цитрату кадмш при iзольова-ному введены та в комбшацп з цитратом церш на загальний хiд ембрюгенезу щурiв при внутршньош-лунковому введены ваптним самицям впродовж всього перюду вагiтностi.
Об'ект i методи дослщження. Нашi експери-ментальнi дослiдження були проведенi на молодих самицях щурiв лшп Wistar (розплiдник «Далi 2000», м. Кшв). Вибiр об'ектом дослщження саме цих лабо-раторних тварин зумовлений низьким рiвнем у них спонтанних вад розвитку порiвняно з мишами та кро-лями. Експеримент проводився в вiварií ДЗ «ДМА».
На пiдготовчому етапi перед проведенням екс-перименту дослiджували естральний цикл самиць методом тхвових мазкiв, що дозволило визначити у кожно! самиц тривалiсть циклу та окремих його фаз, наявшсть усiх 4 фаз циклу та ритмiчнiсть !'х чергуван-ня. Для подальшого дослiдження можливо! ембри отоксично! дм самок вагою 160-180 г iз стiйким ритмом естрального циклу на стадiях проеструс i еструс парували з штактними самцями за схемою 2:1. Перший день ваптносл визначали за наявшстю сперма-тозо'^в у тхвових мазках.
Зпдно загальноприйнятим шструкщям проведен-ня експериментальних ембрiональних дослщжень, розчини кадмiю цитрату та церш цитрату вводили самицям ентерально через зонд один раз на добу, в один i той же час, з 1-ого по 19-й день ваптносл. Пщ час введення розчишв реестрували стан та поведш-ку самок, динамiку маси тта, ректальну температуру, перебiг ваптносл. На 13-й та 20-й день ваптнос-тi проводили оперативний забш. Щурят вилучали з матки, перевiряли на тест «живi-мертвi», зважували, фотографували та фтсували у 10%-розчинi форма-лiну для подальшого гiстологiчного дослщження. В яечниках самиць проводили тдрахування жовтих тiл вагiтностi.
Самиць щурiв з датованим термiном вагiтностi розподтили на 3 групи, перша - контрольна, друга - введення цитрату кадмш в дозi 1,0 мг/кг маси тта самицi, третя - введення цитрату кадм^ в дозi 1,0 мг/кг + цитрат цер^ в дозi 1,3 мг/кг. Для проведення дослщжень обрано низьку дозу солi кадмiю та церiю, яка може бути ствставлена з реальною концентраци ею в добових рацюнах жiнок промислового регiону.
Про можливу негативну дiю дослщжувано'| ре-човини на ембрюнальний розвиток судили за здат-нiстю пiдвищувати рiвень ембрюнально!' смертност1 (ембрiолетальний ефект) та викликати зовшшш та структурнi вади розвитку внутршшх органiв i мст-ково! системи (тератогенний ефект); загальний розвиток плодiв оцiнювали за показниками ктькосл ембрiонiв, кiлькостi жовтих тт вагiтностi яечникiв самиць, маси тта ембрюна, його вiдповiдностi стадп розвитку за загальноприйнятими критерiями ембри онального розвитку щурiв.
Пiд час оперативного забою розкривали черев-ну порожнину самиць вирiзали матку, переносили в чашку Петрi з фiзiологiчним розчином. Розкривали роги матки, тдраховували ктьшсть живих, мертвих, резорбованих плодiв, обстежували слизову матки, вщзначаючи мiсця iмплантацií, виймали плоди, звiльняючи вiд оболонок. В яечниках тдраховува-ли ктьмсть жовтих тiл вагiтностi та |'х вiдповiднiсть кiлькостi ембрiонiв з кожного рогу. Далi проводився зовнiшнiй огляд i зважування плодiв. Всi живi плоди кожного послiду обстежували тд бiнокулярним ми кроскопом типу МБС для виявлення зовшшшх ви-димих аномалш розвитку. Пiсля цього плоди зважували, вщзначали стан кожного плоду i описували аномалп, вказуючи масу кожного плоду i сумарну масу плодiв послiду.
Показниками ембрютоксичносл е загальноприй-нятi критери: 1) перед- i постiмплантацiйна смертшсть ембрiонiв, 2) морфологiчнi вади розвитку, а також 3) загальна затримка розвитку плодiв. Пере-дiмплантацiйну смертшсть визначали за рiзницею мiж ктьмстю жовтих тiл в яечниках i кiлькiстю мiсць iмплантацiй в матщ; постiмплантацiйну смертнiсть по рiзницi мiж кiлькiстю мiсць iмплантацiй i ктьмстю живих плодiв. Крiм цього, пщраховувалася загальна ембрiональна смертнiсть. Використовувалися на-ступнi формули: В_А
Загальна ембрюнальна смертнiсть = _ЗСЕ = —— де А - кiлькiсть живих плодiв В - ктьшсть жовтих тiл вагiтностi га+б")
Предiмплантацiйна смертнiсть = П1С = —---
де А - кiлькiсть живих плодiв в
Б - кiлькiсть загиблих (резорбованих) плодiв В - кiлькiсть жовтих тт вагiтностi Б
Постiмплантацiйна смертшсть = Пост1С = —-де А - кiлькiсть живих плодiв Б - кiлькiсть загиблих (резорбованих) плодiв Кiлькiсть плодiв на 1 самку
Отримаш результати обробляли методом варiа-цшно'| статистики. Оцшку вiрогiдностi статистичних дослiджень проводили за допомогою ^критер^ Ст'юдента.
Дослiдження виконувались у вщповщносл до принципiв Хельсшксько'| деклараци, прийнято'| Гене-ральною асамблеею Всесв^ньо'| медично'| асощацп (2000 р.), Конвенцп Ради бвропи у правах людини та бюмедицини (1997 р.), вщповщних положень ВООЗ, Мiжнародноí ради медичних наукових товариств, Мiжнародного кодексу медично'| етики (1983 р.), «Загальним етичним принципам експериментiв над тваринами», що затвердженi I Нацiональним конгре-сом з бiоетики (Кшв, 2001 р.) зпдно з положеннями «£вропейсько'| конвенци по захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментах та шших
навчальних цшях» (Страсбург, 18.03.1986 р.).
Результати досль дження та Тх обгово-рення. Обрахування результат1в проведе-ного експерименту показало, що в груш 1зольованого впливу цитрату кадмш спо-стер1галось зменшен-ня ктькосп ембр1он1в та жовтих т1л ваптносп в яечниках самиць на обох термшах вапт-ност1 та збтьшення загально''' ембрюнально'' смертност1 (табл.). Так1 дан1 св1дчать про емб-
Таблиця.
Показники ембрiонального розвитку щурiв в нормi та в експеримент1 при впливi цитратом кадмiю при iзольованому та комбiнованому введенн1
з цитратом цер№
Показник Контроль Досл1дна гр ваного впл кал упа 1зольо-1ву цитрату м|ю Досл1дна гр^ ваного впл кадм1ю /па комб1но-иву цитрату +прр1И
13 доба 20 доба 13 доба 20 доба 13 доба 20 доба
Ктьмсть живих плод1в на 1 самицю 9,00±0,53 9,25±0,53 8,18±0,80* 8,75±0,80** 9,0±0,27 8,50±0,40
К1льк1сть жовтих тт ваг1т-ност1 на 1 самицю 9,50±0,40 9,63±0,40 9,75±0,66 9,88±0,66 10,38±0,27** 9,25±0,27
Загальна ембрюнальна смертн1сть, % 5,26±0,31 3,90±0,07 16,67±2,70** 11,39±2,33** 13,25±3,02** 8,11±1,21**
Перед1мплантац1Ина смертн1сть, од - 0,01±0,01 0,15±0,03** 0,03±0,10** 0,05±0,02** 0,03±0,05**
Пост1мплантац1Ина смертшсть, од 0,05±0,01 0,04±0,01 0,06±0,02 0,09±0,03* 0,09±0,02** 0,06±0,01*
Примнтки: * -р<0,05; ** -р <0,01; '
рютоксичнии вплив низьких доз цитрату кадм1ю на ембр1он щура при внутр1шньошлунковому введенн1 самиц1 Иого впродовж всього процесу ембрюгенезу. Середн показники к1лькост1 ембр1он1в на 13 добу ембрюгенезу при вплив1 кадм1ю цитрату знижують-ся у пор1внянн1 до контрольно! групи на 9%, а на 20 добу на 5,4%. ЦеИ же показник в груш комбшованого впливу суттево знижуеться, а саме на 13-И доб1 до-р1внюе контролю, а на 20-И доб1 р1зниця з контролем становить 8,4%. Середнш показник ктькосп жовтих
р <0,001; по вдношенню до контролю.
розвитку були наближеними до контрольно!' групи, що свщчить про модифтуючий вплив цитрату цер1ю на ембрютоксичшсть кадм1ю в експеримент1 на щурах (табл.).
Як показав анал1з отриманих результат1в, при комб1нованому введенн1 дослщжуваних речовин зменшення загально''' ембрюнально' смертносл (як до1мплантац1Ино!' та п1сля1мплантац1Ино!') призво-дило до п1двищення середн1х показник1в к1лькост1 живих ембр1он1в.
Рис. Зовшшнш вигляд ембрюшв групи комбшованого введення цитрату кадм1ю та цитрату цер|ю на 13-й доб| (А) та 20-й доб| (В)
ембрюгенезу щура.
т1л ваптносп в яечниках самиць не мае достовфнот р1зниц1 в ус1х трьох групах, що не суперечить л1тера-турним науковим даним.
НаИб1льш1 зм1ни спостер1галися нами в показни-ках загально!' ембрюнальноУ смертности як1 зростали в1д 4,58% в контрольнш груп1 до 14,03% в груш впливу цитратом кадм1ю. В груш комбшованого введення цитралв кадм1ю та цер1ю загальна ембрюналь-на смертн1сть на обох термшах дослщження була нижчою у пор1внянн1 до групи 1зольованого впливу кадм1ем I дор1внювала 10,68%, що свщчить про про-текторну д1ю цитрату цер1ю на токсичн1сть цитрату кадм1ю, яку ми спостер1гали в груш 1зольованого введення.
В груп1 комбшованого введення цитрату кадм1ю та цитрату цер1ю базов1 показники ембр1онального
У вс1х досл1джених групах на тринадцятиИ I дев'ятнадцятиИ день ваг1тност1 не було виявлено в1д-ставання розвитку ембрюшв обох терм1н1в ваг1тнос-т1, що виражалося в наступному: на 13 доб1 ембр1оге-незу плодов! оболонки були правильно сформован!, амнютична р1дина прозора, плацента повнокровна, без ознак склерозу. Поверхня шк1ри на 20-ту добу ембр1огенезу мала зморшкуватиИ, крупноскладча-тиИ вид, спина була випрямлена, рот, оч1 I вуха за-крит1, визначались закладки в1брис (рис.).
Тобто критерГ'' нормального розвитку ембрю-ну в1дпов1дали загальноприИнятим, тератогенного ефекту при введены дослщжуваних речовин в за-значених дозах в наших експериментах не виявлено.
Висновки. Анал1з отриманих результат1в показав, що в грут кадм1ю цитрату при вплив1 впродовж всьо-
го ембрюгенезу на BariTHy самицю спостер^аеться базових показникiв ембрюгенезу до контрольних
ембрютоксичний ефект, що проявляеться в достовiр- даних.
ному зниженш кiлькостi живих плодiв як на 13 добi Отримаш дaнi свщчать про модифтуючий вплив
так i на 20 добi вaгiтностi та в збшьшенш загальноУ цитрату церш на токсичнiсть цитрату кaдмiю при
ембрюнальноУ смертностi на 9,45% (р<0,01) за раху- комбшованому введеннi в експеримент на щурах.
нок переважноУ Ух смертностi в доiмплaнтaцiйний пе- Перспективи подальших дослiджень. Перспек-
рюд. В грyпi експерименту з комбшованим введен- тивним, на наш погляд, е дослщження впливу сполук
ням кадм^ цитрату з цитратом цер^ визначаеться кaдмiю з цитратами метaлiв на органогенез на псто-
зменшення ембрiотоксичного ефекту i наближення лопчному рiвнi.
Лiтература
1. Mykolayiv VA, Lebedenko IYu. Toksykolohiya kadmiyu. Problemy stomatolohiyi ta neyrostomatolohiyi. 1999;1:48-53. [in Ukrainian].
2. Ostrovs'ka SS, Shatorna VF, Kolosova II. Kombinovanyy vplyv svyntsyu ta kadmiyu na orhanizm. Visnyk biolohichnykh i medychnykh problem. 2014;4(115):121-5. [in Ukrainian].
3. Paran'ko MA, Belits'ka EN, Zemlyakova TD. Rol' vazhkykh metaliv u vynyknenni reproduktyvnykh rozladiv. Hihiyena ta sanitariya. 2002;1:28-30. [in Ukrainian].
4. Skal'nyy AV, Rudakov IA, Rok AV. Bioelementy v medytsyni. M.: Vydavnytstvo ONIKS 21 stolittya. Myr; 2004. 110 s. [in Russian].
5. Trakhtenberh IM, Kolesnykov SV, Lukovenko VP. Vazhki metaly v zovnishn'omu seredovyshchi. Suchasni hihiyenichni ta toksykolohichni aspekty. Mins'k: 1994. 123 s. [in Ukrainian].
6. Shatorna VF, Lynik VA, Kaplunenko VH, Savenkova EA, Chekman IS. Morfolohichne doslidzhennya vplyvu deyakykh mikroelementiv na reproduktyvnu systemu ta embriohenez. Mikroelementy v medytsyni. 2014;15(1):34-9. [in Ukrainian].
7. Pinot F. Cadmium in the environment: sources, mechanisms of biotoxicity, and biomarkers. Rev. Environ. Health. 2000;15(3):299-323.
8. Fav'yer M. Mikroelementy ta vahitnist'. Mikroelementy v medytsyni. 2002;3(4):2-6. [in Ukrainian].
9. Nikula TD. Toksychna nefropatiya: klinichna nefrolohiya. Zdorov'ya. 2004;3:379-84. [in Ukrainian].
10. Tania Jacobo-Estrada, Mitzi Santoyo-Sánchez, Frank Thévenod, Olivier Barbier. Cadmium Handling, Toxicity and Molecular Targets Involved during Pregnancy: Lessons from Experimental Models. International Journal of Molecular Sciences. 2017;18:136-55.
11. Ostrovskaya SS, Shatornaya VF, Kolosova II, Mayor VV. Rizni aspekty toksychnoho vplyvu vazhkykh metaliv na orhanizm ditey ta pozhylykh lyudey. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2016;3(130):35-9. [in Ukrainian].
ВПЛИВ ЦИТРАТУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБ1НАЦП З ЦЕР16М НА ПОКАЗНИКИ ЕМБРЮГЕНЕЗУ ЩУР1В
Нефьодова О. О., Азаров О. I.
Резюме. Наукових вщомостей щодо впливу важких метaлiв на загальний хщ ембрюгенезу та органогенезу вкрай недостатньо, а висв^леш результати дослщжень е суперечливими та не пщлягають сшвставленню через велику рiзницю в дозах, способах введення та ш.
Мета досл>дження: експериментально визначити вплив низьких доз цитрату кадмш при iзольовaномy введены та в комбшацп з цитратом цер^ на загальний хщ ембрюгенезу щyрiв при внутршньошлунковому введены ваптним самицям впродовж всього перюду ваптностг
Самицям щyрiв з датованим термшом вaгiтностi розчини кадмш цитрату та церiю цитрату вводили енте-рально через зонд один раз на добу: цитрату кадм^ в дозi 1,0 мг/кг маси тта сaмицi, цитрату церiю в доз1 1,3 мг/кг.
Aнaлiз отриманих результат продемонстрував, що в груш кадм^ цитрату спостерiгaеться ембрiотоксичний ефект, що проявляеться в дост^рному зниженш ктькосп живих плодiв як на 13 добi так i на 20 добi вaгiтностi та в збшьшенш загальноУ ембрюнальноУ смертностi на 9,45% (р<0,01) за рахунок переважноУ Ух смертност в доiмплaнтaцiйний перюд. В грyпi експерименту з комбшованим введенням кадм^ цитрату з цитратом цер^ визначаеться зменшення ембрiотоксичного ефекту i наближення базових показнишв ембрюгенезу до контрольних даних.
Отримаш даш свiдчaть про модифiкyючий вплив цитрату церш на токсичнiсть цитрату кадмш при комбiновaномy введеннi в експеримент на щурах.
Ключовi слова: цитрат кадм^, цитрат церiю, ембрюгенез, ембрiотоксичнiсть.
ВЛИЯНИЕ ЦИТРАТА КАДМИЯ ПРИ ИЗОЛИРОВАННОМ ВВЕДЕНИИ И В КОМБИНАЦИИ С ЦЕРИЕМ НА ПОКАЗАТЕЛИ ЭМБРИОГЕНЕЗА КРЫС Нефедова Е. А., Азаров А. И.
Резюме. Научных сведений о влиянии тяжелых металлов на общий ход эмбриогенеза и органогенеза крайне недостаточно, а опубликованные результаты исследований противоречивы и не подлежат сопоставлению из-за большой разницы в дозах, способах введения и др.
Цель исследования: экспериментально определить влияние низких доз цитрата кадмия при изолированном введении и в комбинации с цитратом церия на общий ход эмбриогенеза крыс при внутрижелудочном введении беременным самкам в течение всего периода беременности.
Самкам крыс с датированным сроком беременности растворы кадмия цитрата и церия цитрата вводили энтерально через зонд один раз в сутки: цитрата кадмия в дозе 1,0 мг/кг массы тела самки, цитрата церия в дозе 1,3 мг/кг.
Анализ полученных результатов показал, что в группе воздействия кадмия цитрата наблюдается эмбрио-токсический эффект, который проявляется в достоверном снижении количества живых плодов как на 13 сутки так и на 20 сутки беременности и в увеличении общей эмбриональной смертности на 9,45% (р <0,01) за счет смертности в доимплантационный период. В группе эксперимента с комбинированным введением кадмия
цитрата с цитратом церия определяется уменьшение эмбриотоксического эффекта и приближение базовых показателей эмбриогенеза до контрольных данных.
Полученные данные свидетельствуют о модифицирующем влиянии цитрата церия на токсичность цитрата кадмия при комбинированном введении в эксперименте на крысах.
Ключевые слова: цитрат кадмия, цитрат церия, эмбриогенез, эмбриотоксичность.
INFLUENCE OF CADMIUM CITRATE IN ISOLATED INTRODUCTION AND IN COMBINATION WITH THE CERIUM OF EMBRYOGENESIS OF RATS
Nefodova O. O., Azarov O. I.
Abstract. The current level of development of industrial technologies does not allow the transition to environmentally friendly production, and one of the most common environmental pollutants are heavy metal ions, in particular cadmium. Scientific data on the influence of heavy metals on the overall course of embryogenesis and organogenesis is insufficient, and the highlights of the research are controversial and not subject to comparison because of the large difference in doses, methods of administration, etc. Therefore, studies on the effects of cadmium on embryogenesis should be conducted taking into account the dose-dependent effect, the duration of exposure, the route of administration, the age of the experimental animals. The morphofunctional state of organs and organs of organs after birth of embryos remains intact in conditions of termination of influence of negative factor.
The aim of the study: experimentally determine the effect of low doses of cadmium citrate when administered in isolation and in combination with cerium citrate on the overall course of embryogenesis of rats during intragastric administration to pregnant females throughout the pregnancy.
Object and methods. Our experimental studies were conducted on young Wistar rats' female. The experiment was conducted in the vivarium of the DMA in accordance with the principles of the Helsinki Declaration, the relevant provisions of the WHO, the International Council for Medical Scientific Societies, and the International Code of Medical Ethics.
The rats with the given date of pregnancy were divided into 3 groups, the first - control, the second - the introduction of cadmium citrate in a dose of 1.0 mg/kg body weight of the female, the third - the introduction of cadmium citrate in a dose of 1.0 mg/kg + cerium citrate in a dose of 1, 3 mg/kg. The possible negative effect of the test substance on embryonic development was judged by the ability to increase the level of embryonic mortality (embryo-lethal effect) and cause external and structural defects in the development of internal organs and bone system (teratogenic effect). The overall development of embryos was evaluated by the number of embryos, the number of yellow fetuses in the ovaries of females, the body mass of the embryo, and its compliance with the developmental stage according to generally accepted criteria for embryonic development of rats.
The analysis of the results showed that in the group of cadmium citrate with isolated effect throughout the embryogenesis on the pregnant females there is an embryotoxic effect, which manifests itself in a significant decrease in the number of live fetuses on both 13 days and 20 days of pregnancy and in the increase of total embryonic mortality by 9, 45% (p <0.01) due to their predominant mortality in the preimplantation period. In the experiment group with the combined administration of citrate cadmium with cerium citrate, the decrease of the embryotoxic effect and the approximation of the basic parameters of embryogenesis to the control data are determined.
The obtained data testify to the modifying effect of cerium citrate on the toxicity of cadmium citrate when combined in the experiment on rats.
Key words: cadmium citrate, cerium citrate, embryogenesis, embryotoxicity.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 15.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-301-305 УДК 616.36-008:546.48:591.3 Нефьодова О. О., Блишко Д. В.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ХЛОРИДУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБШАЦП З ЦИТРАТОМ СЕЛЕНУ НА ПОКАЗНИКИ
ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
elenanefedova1803@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно теми кафе-дрально'| науково'| роботи «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та тд впливом зовшш-шх i внутршшх чиннимв», № державно'| реестраци 0117и003181.
Вступ. Еколопчне неблагополуччя бтьшосп краш Св^у на сьогодшшнш день е одним iз провщних чин-нишв та фактором ризику для здоров'я. Серед най-бтьш небезпечних техногенних забруднимв довкш-
ля прюритетне положення займають важк метали, в першу чергу - свинець, кадмш, ртуть, тому особли-вий штерес для сучасно'| медично'| науки представляв вивчення функцюнальних можливостей захисних систем, що попереджують надходження в оргашзм ксенобютишв або сприяють |'х дезактиваци. Тривалий контакт з токсикантами, нав^ь на рiвнi порогових та тдпорогових значень, призводить до порушення функцюнування як дорослого оргашзму так i призводить до формування внутршньоутробних дизадап-тивних процеав [1,2]. Сполуки кадмш на сьогодш е
