CC BY
19
GENDER FEATURES OF THE LINEAR PARAMETERS OF THE GALL BLADDER AND EXTRAHEPATIC BILIARY TRACT IN PEOPLE OF DIFFERENT PERIODS OF MATURE AGE ACCORDING TO COMPUTER TOMOGRAPHY DATA
Zubko L. Yu.
Abstract. The growth of the pathology of the hepatobiliary system in the structure of somatic diseases induces the study of the morphological features of the structures of this system in order to develop effective preventive measures for the development of pathological processes and reduce the iatrogenic complications in the process of their treatment. Improvement of life-time examination methods allows to identify individual anthropometric and morphological features of internal organs and structures. In the course of the study we used the method of computed tomography (CT) on the device SiemensSomatomEmotion 16-section, providing high-quality images with reduced radiation load in a three-plane projection, followed by the processing of results by the operating program in 3D-COR mode, which allows to detect not only pathological form, but also the location of small elements of organs and their topographical correlation. As a result of the analysis of computer tomograms (a sample of 24 persons), it was found that the ratio of the studied indices in men and women of different age groups, as well as their age dynamics, are different and characteristic both for each indicator and for patients of each sex. According to the results of measurements of linear parameters of the gall bladder and biliary tract and their analysis, the ratio of the studied indices in men and women of different age groups, as well as their age dynamics are different and characteristic for each indicator, and for individuals of each sex. The linear dimensions of the length of the gall bladder, the width of the neck of the gallbladder, the thickness of the wall of the gall bladder, and the angle of the fall of the bladder duct are larger in males. The linear dimensions of the width of the bottom of the gall bladder, the width of the widest part of the gall bladder, the length and width of the right and left hepatic ducts, the angle of convergence of the liver ducts, the length and width of the cystic duct, the length and width of the common liver duct are greater in females. The same age dynamics in persons of different sex with the tendency to increase have the following linear dimensions: the width of the widest part of the gall bladder, the thickness of the wall of the gall bladder, the width of the right hepatic duct, the width of the left hepatic duct, the length of the cystic duct, the width of the cystic duct, the length of the common liver duct, width of the common bile duct. The tendency for decrease in persons of the second age group, regardless of sex, is the angle of fall of the bladder duct, the length of the right hepatic duct, the length of the left hepatic duct and the length of the common bile duct. Equal proportions of the studied indices in persons of different sex, which are preserved in both age groups, have the width of the gall bladder bottom, the width of the widest part of the gall bladder, and the width of the neck of the gall bladder. The inclining angles of extrahepatic bile ducts have the following features: the angle of the right and left hepatic duct climb is greater in females; with age, this indicator for men is increasing, and for women is decreasing. The incidence of the bladder duct is higher in men in both periods of mature age, with a tendency to decrease in the persons of both sexes.
Key words: gall bladder, extrahepatic bile ducts, matureage, linear dimensions, computer tomography.
Рецензент - проф. ДубЫн С. I.
Стаття наджшла 22.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-273-278 УДК 611.12-076:611.013:616-092.9:669.018.674 Нефьодова О. О., Гальперн О. I., Шаторна В. Ф.
ВПЛИВ ЦИТРАТ1В ЦЕР1Ю ТА ГЕРМАН1Ю НА Х1Д ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУРА НА ТЛ1
КАДМ1£ВОТ ШТОКСИКАЦП ДЗ «Дншропетровська медична академт МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
verashatornaya67@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана вщповщно до теми кафедральноТ науковоТ роботи кафедри клш1ч-ноТ анатоми, анатоми та оперативно! xipypriT «Мор-фофункцюнальний стан оргашв i тканин експери-ментальних тварин та людини в онтоrенезi в норм1 та шд впливом зовшшшх i внутршшх чиннишв», № державно!' реестраци 0117U003181.
Вступ. В останн роки штерес до вивчення впли-ву якост середовища проживання на зростання так званих хвороб цив^заци або нешфекцшно!' патологи значно зрк у всьому свт, перш за все в економiчно розвинених краТнах i в державах з бурхливо розви-нутою економтою. Зростання урбашзаци неминуче призводить до ускладнення еколопчно!' обстановки на площах, зайнятих промисловими шдприемства-ми, транспортними мапстралями, а також на приле-глих до них теpитоpiяx. Вплив сполук важких металiв в пренатальному пеpiодi розвитку, коли вщбувають-
ся головы морфогенетичн поди та перебудови струк-турних компонент ембрюна, а також формуються вроджен вади, отримаш в цей втовий перюд дан мають особливе значення щодо питань розвитку та становлення оргашзму.
Результати численних дослщжень пщтверджу-ють, що одшею з етюпатогенетичних причин е вплив еколопчних фактоpiв: викиди промислових пщпри-емств i автотранспорту, pадiацiйне забруднення, xiмiзацiя сшьського господарства, використання барвнишв, консерванлв та шших xiмiчниx добавок у виробницв продуклв харчування [1,2]. Проте вплив сполук кадмш на розвиток ембрюна та органегенез е малодослщженою галуззю як в експериментальнш морфологи так i в медициш. У pядi дослщжень М.П. Чекунова i сшвавт. [3] встановлено, що при тривало-му пщвищеному надходженн в оргашзм потенцшно токсичних елеменлв (сурми, ртул, кадмш) спосте-ркаеться змша роботи серцево-судинно!' системи з
вираженою кардютоксичною д1ею по катехоламшо-вому механ1зму.
Перспективи i особливосп застосування сполук церш, особливо наноцерш визначаються двома основними факторами: низькою токсичнiстю i ви-сокою кисневою нестехiометрieю. До специфiчних властивостей церш вiдносять його здатнiсть пщви-щувати регенерацiю яка виражаеться в тому, що на-ночастки дiоксиду церш пiсля участi в окисно-вщнов-ному процес за порiвняно невеликий промiжок часу здатнi повертатися до вихщного стану [4,5]. Надзви-чайно цтавими е результати експериментiв вп"чиз-няних дослщнишв з впливу дiоксину церш на стан репродуктивно'1 системи старшчих самок та самиць щурiв. Отримаш результати свiдчать, що введення старшчим самцям церiю в дозi 1 мг/кг протягом 10 дшв значно пщвищуе рiвень тестостерону, кiлькiсть сперматозо'^в i кiлькiсть дитинчат в приплодк При цьому в дослiднiй груш фiзичний i статевий розвиток Ух нащадкiв не вiдрiзнялися вiд контролю [6,7]. Гру-пою авторiв дослщжено мейотичне дозрiвання оо-цитiв i життездатнiсть клiтин фолiкулярних гранульоз у молодих i старих експериментальних мишей в при-сутностi наночастинок церю Збiльшуеться кiлькiсть ооцитiв у фолтулах, i цей ефект супроводжуеться збшьшенням кiлькостi ооцитiв у метафазi I i метафаз1 II мейозу. Збшьшуеться кiлькiсть живих клiтин грану-льози, а вщсоток некротичних i апоптотичних змен-шуеться вiдносно контрольно! групи. Також збшьшу-еться розмiр послщу у старих мишей, якi отримували церш [7].
З лiтературних джерел вщомо, що цитрат гермашю, отриманий методом нанотехнологп е найменш токсичним [8,9]. Як мтроелемент, германш володiе iмуностимулюючою, антиоксидантною, антиппер-тензивною, протизапальною та знеболюючою влас-тивостями. Застосування з водою самицям щурiв та Ух приплоду цитрату гермашю у дозах 10, 20, 200, 2000 мкг/кг, зумовлюе змши показнимв iмунофiзi-ологiчного стану органiзму та iмунноT системи, що характеризуються вищим вмiстом iмуноглобулiнiв, сiалових кислот, але нижчим - числа тромбоцилв i молекул середньоУ маси у кровi щурiв дослiдних. Авторами вiдзначено стимулюючий вплив цитрату германiю на гуморальну ланку iмунноT системи та iмуносупресивний - на ТУ клiтинну ланку, що бшьше виражено в органiзмi самиць щурiв [10].
Таким чином, актуальним напрямком морфоло-гiчних експериментальних дослщжень е виявлення спектру порушень загального ходу ембрюгенезу при впливi солями кадмiю на вагiтну самицю та за умов компенсацп цитратами металiв.
Мета дослiдження - експериментально визна-чити вплив на загальний хщ ембрiогенезу солей кадмiю при iзольованому введеннi та в комбшаци з цитратами церiю та гермашю при внутршньошлун-ковому введеннi впродовж всього перюду вагiтностi у ЩУPiв.
Об'ект i методи дослiдження. Експериментальш дослiдження були проведенi на самицях щурiв лшп Wistar (розплiдник «ДалЬ>, м. КиУв). Для моделюван-ня впливу i токсично! дм експозицУУ хлоридом кад-мiю ми протягом вае'У вaгiтностi самицям щурiв лшп Wistar щодня per os через зонд вводили розчин хлориду кадмш (в дозi - 1,0 мг/кг). Нами обрано дозу,
що наближаеться до такоУ, яка може надходити в ор-гашзм iз навколишнього середовища при кадмiево-му забрудненш довкiлля.
Всi щури були роздтеш на 7 груп (в груш по 8 самиць):
1 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмш у дозi 1,0 мг/кг.
2 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмш у дозi 1,0 мг/кг.
3 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмш у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату гермашю у дозi 0,1 мг/кг.
4 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмш у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату гермашю у дозi 0,1 мг/кг.
5 група - тварини, яким вводили розчин хлориду кадмш у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату церш у доз1 1,3 мг/кг.
6 група - тварини, яким вводили розчин цитрату кадмш у дозi 1,0 мг/кг та розчин цитрату церш у доз1 1,3 мг/кг.
7 група - контрольна.
Вщповщно до умов i вимог проведення ембрю-нальних експерименлв ми забезпечили повноцш-ний харчовий рацюн, воду для пиття i ретельний догляд самицям; введення розчишв металiв (зонду-ванням) проводили з першого дня ваптносп щоден-но в один i той же час доби (з 10 до 12 години). Для ембрюнального дослiдження отримували самиць з датованим термшом вагiтностi, використовуючи метод вагiнальних мазкiв. Перший день ваптносп встановлювали на пiдставi виявлення сперматозоУ-дiв у вагiнальному мазку. На 13-й та 20-й день ваптносп проводили оперативний забш.
Про можливу негативну дiю дослщжувано'У ре-човини на ембрiональний розвиток судили за здат-нiстю пщвищувати рiвень ембрюнально'У смертност1 (ембрiолетальний ефект); загальний розвиток пло-дiв оцшювали за показниками кiлькостi ембрiонiв, кiлькостi жовтих тiл вагiтностi яечникiв самиць, маси тта ембрiона, його вщповщносп стади розвитку за загальноприйнятими критерiями ембрiонального розвитку щурiв.
Ембрiотоксичну дш дослiджуваних речовин оци нювали за наступними показниками:
Загальна ембрiональна смертшсть = _ЗСЕ= В - А де А - кiлькiсть живих плодiв В
В - кшьшсть жовтих тiл вагiтностi Предiмплантацiйна смертшсть = _П1С= В~(А+Б) де А - ктьшсть живих плодiв В
Б - кiлькiсть загиблих (резорбованих) плодiв В - кiлькiсть жовтих тм вагiтностi
Б
Поспмплантацшна смертшсть= Пост1С=
А+Б
де А - ктьшсть живих плодiв Б - ктьшсть загиблих (резорбованих) плодiв Кiлькiсть плодiв на 1 самку
Отриманi результати обробляли методом варiа-цшно'У статистики. Оцшку вiрогiдностi статистичних дослiджень проводили за допомогою t-критерiю Ст'юдента.
Дослщження на тваринах проводили вiдповiдно до «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах» (КиУв, 2001), якi узгоджуються з бвропей-ською конвенцiею про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985).
Результати дослщження та Тх обговорення. Перший пункт дослiдження впливу зовшшшх чинникiв нашого експерименту проводився на 13-ту добу емб-рюгенезу щура, що вiдповiдаe 16-й стадп розвитку ембрюна за стандартними таблицями загального ембрюгенезу Гамбургера та Гамтьтона.
Критерiями нормального перебiгу розвитку та формування зовшшшх структур ембрюну на такому терм^ вагiтностi е диференщювання пальцьовоУ пластинки заднiх кiнuiвок, перетворення першо'Г зя-бровоУ дуги на зовшшнш слуховий прохiд, ступiнь диференщювання кiнuiвок, розвиток переднього мозку, закладка повт та появи першо'' тгментацп ока. На uiй стадп починаеться випрямлення спини ембрюну, хоча флешя ще добре виражена i голова ембрюна в нормi торкаеться хвоста (рис. 1). За да-ними критерiями можна дiагностувати ступiнь потер-пання ембрiона вiд впливу дослщжуваних чинникiв.
Рис. 1. Фото фшсованого eM6pioHa щура 13-1 доби розвитку в матщ, контрольна група. Фото зроблено на калiбрувальнiй поверхнi для сшвставлення розмiру: довжина стiнки квадрату - 10 мм.
В rpyni впливу хлоридом кадм^ спостерiгали вже на 13-ту добу результат негативного впливу. Аналiз отриманих результат показав, що у 68,30% ембри ошв, що пережили вплив кадмiю хлориду зменше-но кут флексй (згинання) та/або торсп (скручування), що свщчить про порушення загального ходу ембри огенезу (рис. 2). Xßicr ембрюна не торкався голови, що свщчить про порушення флексй", а на самш головi ембрiона спостерiгалось виражене збтьшення переднього мозку. У щурят, що пережили вплив цитратом кад-м^, порушення флексй' е значно меншим, а саме складае 33,10%, а набряк головного мозку вщсутнш. Там даш вказують на мен-ший токсичний вплив на загальний хщ емб-рiонального розвитку цитрату кадм^ у по-рiвняннi до хлориду кадм^.
В групах комбшованого введення кадмiю та цитратiв металiв (германiю або церiю) зовнiшнiх вщхилень вiд норми не спостери галось, що свщчить про компенсаторну д^ цитратiв металiв на ембрiотоксичнiсть хлориду кадм^.
Рис. 2. Фото фшсованого ембрiона щура 13-1 доби розвитку, група впливу кадмieм хлориду. Зменшення флексй' ембрiона. Фото зроблено на калiбрувальнiй поверхнi для сшвставлення розмiру: довжина стiнки квадрату - 10 мм.
Порiвняння результатiв ембрютропно'"' дм низь-ких доз хлориду кадм^ з показниками контрольно"' групи виявило його ембрютоксичшсть: при практично однаковш кiлькостi жовтих тт вагiтностi в груп1 контролю та грут впливу хлоридом кадмiю спо-стерiгаеться достовiрне (р<0,05) зниження млькосп живих плодiв на 11,7% на 13-й добi та на 17,3% на 20-й добi ембрiогенезу (рис. 3, 4). Цитрат кадм^ виявляе меншу ембрiотоксичнiсть у порiвняннi до хлориду кадм^, зменшення середнiх показнимв чи-сельностi ембрiонiв по вщношенню до групи контролю складае 9,14% на 13-ту добу та 7,9% на 20 добу (рис. 3, 4).
При комбшованому введенш хлориду кадм^ та цитра^в металiв, зниження показникiв середнiх зна-чень млькосл плодiв у порiвняннi до груп iзольова-ного введення хлориду кадмю було значно нижчим. Так в грут комбшованого введення хлориду кадм^ + цитрат цер^ на 13-й добi показники дорiвнювали таким в грут iзольованого впливу хлоридом кадм^ (11,7%), а на 20-й добi дорiвнювали зниженню до 13,2%, що е доо^рно вищими шж у групi iзольо-ваного впливу хлориду кадм^ (рис. 3, 4). Там даш свщчать про модифтуючий вплив цитрату церiю на ембрютоксичшсть хлориду кадм^ при "х комбшованому введенш внутршньошлунковим засобом в екс-периментi на щурах.
Рис. 3. Показники середшх значень тлькосп живих ембрiонiв щурiв в контрольнiй та експериментальних групах на 13-ту добу ваптносп.
Рис. 4. Показники середшх значень кшькосп живих ембрюшв щур^в в контрольной та експериментальних групах на 20-ту добу ваптносп.
Рис. 5. Показники середшх значень загальноТембрюнальноТ смертносп щур^в в контрольной та експериментальних групах на 20-ту добу ваптносп.
При комбшованому введеннi цитрату кадмш та цитрату церiю в зазначених дозах зниження ктькос-т плодiв у порiвняннi до контрольних значень було наступним: на 13-й добi зниження на 7,8%, а на 20-й добi на 5,3%, але дост^рно вищими нiж у груш iзо-льованого впливу хлориду кадмш. Такi данi свiдчать про модифтуючий вплив цитрату церiю на ембрю-токсичнiсть хлориду кадмiю при Тх комбiнованому введеннi в експериментi на щурах (рис. 3, 4).
Комбшоване введення хлориду/цитрату кадмiю з цитратом германш також знижувало показники ембрютоксичносп кадмiю. Якщо iзольоване введення хлориду кадмш знижувало середш показники кiлькостi живих ембрiонiв на 13-ту добу на 11,7%, то в комбшаци з цитратом гермашю лише 9,1%. На 20-добу вщповщш показники складали в груш кадмiе-воТ штоксикацп -17,3%, а при комбшованому вплив1 - 10,5% (рис. 3, 4).
Важливим критерieм ембрiотоксичностi е показники загальноТ ембрюнальноТ смертностi та доiмп-лантацшноТ i пiсляiмплантацiйноТ смертностi. Обра-
хування даних показнишв на дослiджуваних термшах показало, що найнижчий результат загальноТ ембрюнальноТ смертностi на 13-ту добу ембрюгенезу визначався в групi iзольо-ваного введення кадмiю цитрату i дорiвню-вав 10,26 (в контролi - 6,10), а найвищi зна-чення були в групi впливу кадмiем хлоридом - 17,70 (рис. 5).
При цьому доiмплантацiйна смертшсть в групi цитрату кадмiю складала 0,04±0,04 (група кадмiю хлориду -0,09±0,04, тобто в 2,25 разiв вища), а пiсляiмплантацiйна ста-новила 0,07±0,01 (хлорид кадмiю 0,13±0,04). На 20-ту добу в цiй групi загальна ембрю-нальна смертнiсть становила 13,58, доiмп-лантацiйна - 0,06±0,03, пiсляiмплантацiйна 0,08±0,03.
В групах комбiнованого введення показники ембрюнальноТ смертносп були досто-вiрно нижчими в порiвняннi до груп кадми евоТ штоксикаци. На 20-й добi ембрiогенезу найнижчий показник загальноТ ембрюнальноТ смертносп виявлено в груш кадмш ци-трат+ цитрат церiю, який дорiвнював 11,11. Така ситуацiя пояснюеться зменшенням до-iмплантацiйноТ смертностi в груш, яка становила 0,05±0,01, що дорiвнюе контролю. Най-вищий показник загальноТ ембрюнальноТ смертносп в групах комбшованого введення визначався на 20-й добi при впливi хлориду кадмш та цитрату гермашю i дорiвнював 16,05, що пояснюеться пiдвищенням доiмп-лантацшноТ смертностi до 0,1±0,06. Так дан1 свiдчать про компенсаторний вплив цитралв церiю та германiю на ембрютоксичшсть спо-лук кадмiю при Тх комбшованому введенш у щурiв.
Висновки. 1зольоване внутрiшньошлункове введення солей кадмш у дозi 1,0 мг/кг ваптним са-мицям впродовж всього перюду вагiтностi довело рiзний ступiнь ембрiотоксичностi дослiджуваних сполук: хлориду кадмш та цитрату кадмш Результа-ти експерименту виявили бтьш виражений ембрю-токсичний ефект впливу хлориду кадмш у порiвнян-нi до впливу цитрату кадмш при Тх однаковш дозi та способу введення в експеримент на щурах.
Комбшоване введення хлориду/цитрату кадмш з цитратами церш/германш виразно знижуе емб-рютоксичний ефект кадмiю, що виражаеться в збшь-шеннi кiлькостi ембрiонiв в посл^ та зниженнi загальноТ ембрюнальноТ смертносп.
Перспективи подальших дослщжень. На наш погляд, досить актуальним та перспективним буде визначення нових бюантогошспв ембрiотоксичностi сполук кадмiю серед цитралв металiв, що отриманi з використанням нанотехнологiй.
Л1тература
Hays SM, Nordberg M, Yager JW. Biomonitoring Equivalents (BE) dossier for cadmium (Cd). Regul. Toxicol. Pharmacol. 2008;51(3):49-56. Shatorna VF, Nef'odova OO, Harets' VI. Eksperymental'ne vyznachennya kombinovanoho vplyvu atsetatu svyntsyu ta tsytratu sribla na kardio-henez shchuriv. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. 2016;16,4(56):294-8. [in Ukrainian]. Chekunova MP, Frolova AD. Sovremennyye problemy profilakticheskoy toksikogii. M.; 1991. s. 36-45. [in Russian].
Ivanov VK, Shcherbakov AB, Usatenko AV. Strukturnochuvstvitel'nyye svoystva i biomeditsinskiye primeneniya nanodispersnogo dioksida tseriya. Uspekhi khimii. 2009;78(9):924-41. [in Russian].
Shcherbakov AB, Zholobak NM, Ivanov VK, Tret'yakov YuD, Spivak NYa. Nanomaterialy na osnove dioksida tseriya: svoystva i perspektivy ispol'zovaniya v biologii i meditsine. Biotekhnologiya. 2011;4(1):9-24. [in Russian].
6. Spivak YA, Nosenko ND, Zholobak NM, Shcherbakov AB, Reznikov AG, Ivanova OS, i dr. Nanokristallicheskiy dioksid tseriya povyshayet funktsional'nuyu aktivnost' reproduktivnoy sistemy stareyushchikh samtsov krys. Nanosistemy: fizika, khimiya, matematika. 2013;4(1):72-7. [in Russian].
7. Spivak NYa, Shepel EA. Ceria nanoparticles boost activity of aged murine oocytes. Nano Biomed Eng. 2012;4(4):188-90.
8. Borysevych VB, Kaplunenko VH. Nanomaterialy v biolohiyi. Osnovy nanoveterynariyi. K.: VD "Avitsena"; 2010. 416 s. [in Ukrainian].
9. Borysevych VB, Petrenko OF. Nanotekhnolohiya u veterynarniy medytsyni. K.: Lira; 2009. 232 s. [in Ukrainian].
10. Fedoruk RS, Khrabko MI. Dynamika masy tila i reproduktyvna funktsiya samok shchuriv ta zhyttyezdatnist' pryplodu za vypoyuvannya riznykh kil'kostey tsytratu hermaniyu. Biolohiya tvaryn. 2015;17(3):214-6. [in Ukrainian].
ВПЛИВ ЦИТРАТ1В ЦЕР1Ю ТА ГЕРМАН1Ю НА Х1Д ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУРА НА ТЛ1 КАДМ1ЕВО1' 1НТОКСИКАЦП Нефьодова О. О., Гальперш О. I., Шаторна В. Ф.
Резюме. В po6oTi експериментально визначали вплив на загальний хщ ембрюгенезу солей кадмш (у доз1 1,0 мг/кг) при iзольованому введеннi та в комбшаци з цитратами церiю та гермашю при внутрiшньошлунковому введеннi впродовж всього перюду вагiтностi у щурiв. Можливу ембрiотоксичну дiю дослiджуваних речовин оцшювали за наступними показниками: загальна ембрюнальна смертнiсть, додiмплантацiйна смертнiсть, постiмплантацiйна смертшсть, кiлькiсть плодiв на 1 самку.
1зольоване внутрiшньошлункове введення солей кадмш вагiтним самицям довело рiзний ступшь ембрiотоксичностi дослiджуваних сполук: хлориду кадмш та цитрату кадмiю. Результати експерименту виявили бтьш виражений ембрiотоксичний ефект впливу хлориду кадмш у порiвняннi до впливу цитрату кадмiю при ïx однаковiй дозi та способу введення в експеримент на щурах.
Комбшоване введення хлориду/цитрату кадмiю з цитратами церш/гермашю виразно знижуе ембрютоксичний ефект кадмiю, що виражаеться в збтьшенш кiлькостi ембрiонiв в посл^ та зниженн1 загальноУ ембрюнальноУ смертности
Ключов1 слова: ембрiотоксичнiсть, кадмiй, церш, германiй, нанометали.
ВЛИЯНИЕ ЦИТРАТОВ ЦЕРИЯ И ГЕРМАНИЯ НА ХОД ЭМБРИОГЕНЕЗА КРЫСЫ НА ФОНЕ КАДМИЕВОЙ ИНТОКСИКАЦИИ
Нефедова Е. А., Гальперин А. И., Шаторная В. Ф.
Резюме. В работе экспериментально определяли влияние на общий ход эмбриогенеза солей кадмия (в дозе 1,0 мг/кг) при изолированном введении и в комбинации с цитратами церия и германия при внутриже-лудочном введении в течение всего периода беременности у крыс. Возможное эмбриотоксическое действие исследуемых веществ оценивали по следующим показателям: общая эмбриональная смертность, додим-плантационная смертность, постимплантационная смертность, количество плодов на 1 самку.
Изолированное внутрижелудочное введение солей кадмия беременным самкам доказало разную степень эмбриотоксичности исследуемых соединений: хлорида кадмия и цитрата кадмия. Результаты эксперимента обнаружили более выраженный эмбриотоксический эффект влияния хлорида кадмия по сравнению с влиянием цитрата кадмия при их одинаковой дозе и способе введения в эксперименте на крысах.
Комбинированное введение хлорида/цитрата кадмия с цитратами церия/германия определенно снижает эмбриотоксический эффект кадмия, что выражается в увеличении количества эмбрионов в помете и снижении общей эмбриональной смертности.
Ключевые слова: эмбриотоксичность, кадмий, церий, германий, нанометаллы.
THE INFLUENCE OF CERIUM AND GERMANIUM CITRATES ON THE PROCESS OF EMBRYOGENESIS OF RAT ON THE BACKGROUND OF CADMIUM INTOXICATION Nefodova O. O., Halperin O. I., Shatorna V. F.
Abstract. The change in the environment in industrialized countries prompts intensive study of the impact of environmental factors on biological objects. In most industrialized countries, the priority group of eco-toxicants are heavy metals and, in particular, cadmium compounds, which are easily digested by plants in fairly large quantities and fall into the biosystem and have the property to accumulate in the body.
Direct observation of the development of human developmental disorders is not possible, therefore, with the help of induced experimental models it becomes possible to analyze morphogenetic changes during embryogenesis. Thus, the actual direction of morphological experimental studies is the detection of a spectrum of violations of the general course of embryogenesis under the influence of cadmium salts on pregnant females and under conditions of compensation of citrates of metals.
The purpose of the study is to experimentally determine the effect on the overall course of embryogenesis of cadmium salts when administered in isolation and in combination with cerium and germanium citrates during intragastric administration throughout the entire period of pregnancy in rats.
To simulate the effect of salts of the studied metals, all rats were divided into 7 groups: 1 group - animals, which were administered a solution of cadmium chloride at a dose of 1.0 mg/kg. Group 2 - Animals administered a 1.0 mg/kg solution of cadmium citrate. Group 3 - Animals administered a 1.0 mg/kg solution of cadmium chloride and a solution of germanium citrate in a dose of 0.1 mg/kg. Group 4 - Animals administered a 1.0 mg/kg solution of cadmium citrate and a solution of germanium citrate in a dose of 0.1 mg/kg. Group 5 - Animals administered a 1.0 mg/kg solution of cadmium chloride and a cerium citrate solution at a dose of 1.3 mg/kg. Group 6 - Animals administered a 1.0 mg/kg solution of cadmium citrate and a cerium citrate solution at a dose of 1.3 mg/kg. 7 group - control.
In accordance with the conditions and requirements for carrying out embryonic experiments, we have provided a complete diet, drinking water and careful care for the female; the introduction of metal solutions (sensing) was carried out from the first day of pregnancy every day at the same time of day. For an embryonic study, females with a dated pregnancy were given using the method of vaginal swab.
In the work, the effects on the overall course of embryogenesis of cadmium salts (at a dose of 1.0 mg/kg) were determined experimentally with isolated administration and in combination with citrates of cerium and germanium during intragastric administration throughout the entire period of pregnancy in rats. The probable embryotoxic effect of the substances studied was assessed by the following indicators: total embryonic mortality, preimplantation mortality, post-implantation mortality, and the number of fetuses per 1 female.
Isolated intragastric administration of cadmium salts to pregnant females has shown a different degree of embryotoxicity of the compounds studied: cadmium chloride and cadmium citrate. The results of the experiment revealed a more pronounced embryotoxic effect of cadmium chloride compared to the effects of cadmium citrate at their same dose and route of administration in an experiment on rats.
The combined administration of cadmium chloride/citrate with cerium/germanium citrate significantly reduces the embryotoxic effect of cadmium, which is manifested in increasing the number of embryos in the litter and reducing overall embryonic mortality.
Key words: embryotoxicity, cadmium, cerium, germanium, nanometals.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 20.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-278-281 УДК 611.12/13-053.13:616-007.7-092.9:669.018.674 Нефьодова О. О., Задесенець I. П. ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ КАДМ1Ю ЦИТРАТУ ТА КАДМ1Ю ХЛОРИДУ НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ЗА УМОВ КОРЕКЦП ЦИТРАТАМИ ЦИНКУ ТА СЕЛЕНУ ДЗ «Дншропетровська медична академт МОЗ УкраУни» (м. Дншро)
izadesenec1@gmail.com
Зв'язок публшацп' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконувалась вщповщно до теми науково!' роботи кафедри «Морфофункцюналь-ний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та пщ впливом зо-вшшшх i внутршшх чиннимв», № державно!' рее-страци 0117U003181.
Вступ. Фiзiологiчне значення мтроелеменлв в першу чергу обумовлено ïx роллю в складi фермен-тативних систем оргашзму, оптимальне функцюну-вання яких у великш мiрi залежить вщ надходження мтроелеменлв з навколишнього середовища. Недо-статшсть, як i ïx надлишок в середовищi юнування, може привести до захворювань, часом вкрай важ-ких, а позначаеться цей стан як мтроелементози. Як зазначаеться багатьма дослщниками, порушення балансу надходження мтроелеменлв до оргашзму е етюпатогенетичним фактором виникнення хвороб та вад розвитку. Особливо критичним це порушення е в перюд стрiмкого розвитку - а саме пщ час ваптносп та в дитячому вiцi [1,2].
Вщповщно до класифтацп А. П. Авцина та ш., ми кроелементози подшяються на природы екзогенш, ендогенш, техногенш та ятрогенш. Вони вiдрiзня-ються певними патоморфолопчними i клЫко-бюхи мiчними ознаками [3].
На тепершнш час проблема забруднення до-вктля важкими металами, а саме кадмiем, свинцем та ртуттю е особливо актуальною, осктьки останш мають найбтьш виражену токсичну дш [4].
Значення багатьох есенщальних мiкроелементiв для людини вивчеш вiдносно добре; найбтьшою мiрою це вiдноситься до залiза, йоду, цинку, селену i ряду шших. Цинк (Zn) - один з найважливших мтро-елементiв, необхщних людинi протягом усього його
життя, починаючи з внутрiшньоутробного перiоду свого розвитку i закшчуючи глибокою а^стю [5].
Якщо фiзiологiчнa роль розглянутих вище мтро-елементiв добре вщома, то роль селену вивчена зна-чно менше. Його розглядають як один з потужних антиканцерогенних чиннишв, необхщних для анти-стресово!' захисту оргашзму, особливо в перюд ваптносп. Важливим завданням сучасно!' медично!' науки е пошук детоксикaнтiв та профтактичних препaрaтiв, що можуть знижувати надходження важких метaлiв до оргашзму людини (особливо пщ час ваптносп) та зменшувати ïx шкiдливий вплив.
В даних л^ератури зустрiчaеться велика ктьтсть наукових робiт, присвячених дослщженню впливу рiзниx форм кaдмiю в постнатальному перiодi [6], в той час як вплив кадм^ та його форм на хщ ембрю-генезу вивчено недостатньо. Оскiльки безпосередне моделювання порушень ембрiогенезу пiд впливом сполук кадм^ у людини та шляxiв корекцГ| остан-нix неможливе, вченi застосовують iндуковaнi екс-периментальш моделi. За ïx допомогою визначають спектр морфогенетичних порушень протягом ембри огенезу. На тепершнш момент актуальним напрям-ком морфологiчниx експериментальних дослщжень е вивчення впливу кaдмiю хлориду та кадм^ цитрату на загальний хщ ембрiогенезу та пошук бюанта-гонiстiв.
Мета дослiдження: експериментально визначи-ти вплив низьких доз кадм^ цитрату (наноаквахе-латна форма кадм^) та кaдмiю хлориду iзольовaно та в комбiнaцi!' з цитратами цинку та селену на загальний хщ ембрюгенезу при внутршньошлунково-му введеннi самицям щура у продовж всього термшу вaгiтностi.
