CC BY
10
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.177 УДК 378.147+614.253.4+616.314 Лучко О.Р.
ВИВЧЕННЯ BHyTP^HbOÏ МЕДИЦИНИ СТУДЕНТАМИ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ З ВИКОРИСТАННЯМ 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В НАВЧАННЯ
lвано-Франкiвський нацiональний медичний уыверситет
В статтi в'дображено актуальнсть використання '¡нтерактивних метод'т навчання студент'т у вищiй медичнiй школi, як побудован на взаемоди ecix учасник'т навчального процесу та моделюють шлях освоення конкретного навчального матер'алу в межах в'дпов'дного предмету та теми. Наведено особливостi iнновац/'йних метод'т навчання, ухн! види та характеристику кожного зокрема. Проведено аналiз методики малих груп, «мозкового шторму», дискусй, кейс-методу, д'тово'У гри, методу дебрифiнгу. Р'зномаштн'ють метод'т навчання, вимоги до Ух вибору змушують викладача вищо'У медично'У школи рацонально добирати методи навчання до кожно'У теми, створювати власну методику викладання навчальних предмет'т, як у сукупностi сприяють розв'язанню поставлених завдань для оптимальноУ д'агностики та лкування. Описано впровадження певних метод 'т iнтер-активного навчання в педагог'чний процес на кафедрi внутрiшньоУ медицини стоматолог'чного факультету iм. професора М.М. Бережницького 1вано-Франк'1вського нацонального медичного унi-верситету. Для студент'т 3 курсу стоматолог'чного факультету часто використовуються методи малих груп та «мозкового штурму», як дають можливсть навчальному процесу максимально iмплементувати теоретичн!' знання. Для удосконалення практичноУ д 'яльностi студент'т 4 курсу перевага надаеться навчальнш дискусй, яка переходить в наукову. Для розгляду та анал'зу кожного окремого клiнiчного випадку в процес навчання використовуеться кейс - метод в рiзних сво'Ух конструк^ях та длова гра. Методика дебрифiнгу використовуеться для в'дпрацювання практич-них навик'т, як передбачен типовою робочою програмою. Застосування iнтерактивних форм навчання е необх'дною умовою забезпечення ефективностi педагог'чного процесу з дисциплни «Вну-тршня медицина». Така тактика навчання забезпечуе формування профеыйного мислення студе-нт'т, сприяе Ух професшно-особистому розвитку, стимулюванню навчально-пiзнавальноУ активно-ст'!, оволоднню навичками всеб'чного анал'зу ситуац '1й та оперативному прийняттю рiшення. Ключов1 слова: Ытерактивы методи навчання, вища медична школа, внутршня медицина, викладання, студенти.
Модершза^я вищо''' медично''' осв^и зумов- метод малих груп. Навчання студенев у малих лена ïï орieнтацieю на новi стандарти вищо' осв^и. Вщповщно до положення про вищу ме-дичну осв^у в умовах кредитно-модульно''' сис-теми, процес навчання у вищих навчальних закладах мае здшснюватися у формi шдивщуаль-ного осв^нього пщходу. Тому актуальним стае застосування шновацшних методiв i технологш навчання, спрямованих на виховання творчо' активност та самостшносп студенпв [1,2].
1нновацшш методи та технологи навчання моделюють шлях освоення конкретного навчального матерiалу в межах вщповщного навчального предмету та теми. Технолопя шновацшного навчання охоплюе змют, форми та методи навчання [3].
1нтерактивн методи навчання - це метод ствробп"ництва викладача i студента, при якому учасники процесу взаемодшть один з одним, об-мшюються думками, сптьно розв'язують проблеми, моделюють ситуаци. 1нтерактивне навчання побудоване на взаемоди вах учаснимв навчального процесу, як студенев, так i педагога. Педагог зазвичай виступае лише в ролi оргаыза-тора процесу навчання, лщера групи, створюе умови для ^^ативи та активност студенев.
До штерактивних методiв навчання вщносять методику малих груп, «мозковий шторм», диску-ая, кейс-метод, дтова гра, метод дебрифшгу [7,8].
Основним штерактивним методом навчання який використовуеться у вищш медичнш освт е
групах дозволяе набути Тм навичок сшвпрац^ комушкаци, мiжособистiсноТ взаемоди, а також дозволяе брати участь у обговорены, дискуси та формуе вмшня прийняття ршень. При оргашза-ци таким методом навчання студенев необхщно врахувати певну специфку, яка передбачае об'еднання в маленьк групи (2-3-4 особи). У групах з двох чоловк вщзначаеться високий рiвень обмшу шформа^ею i менше розбiжностей, але е бтьша ймовiрнiсть виникнення вираженоТ емо-цшностк У разi виникнення розбiжностей жоден з учасниш не мае союзника. У групах з трьох оаб сильнЫ шдивщуальносп можуть придуши-ти слабшого члена групи. Групам з непарним i парною кшьмстю членiв важко налагодити контакт. Самою оптимальною е група з п'яти оаб, коли розподт думок 2:3 забезпечуе пщтримку меншостк Але така група досить велика для мо-делювання ситуацш i досить мала для залучен-ня всiх учасникiв в роботу [9].
Метою проведення «мозкового штурму» е отримання вщ групи в короткий час великоТ кть-косп варiантiв вiдповiдей. «Мозковий штурм» може продемонструвати, що знають студенти; в ходi ТТ можуть бути запропонован iдеТ, якi здатнi вирiшити проблему, створена структура обмшу поглядами на загальний досвщ i висловленi по-бажання студентiв. Суть процесу «мозкового штурму» полягае в тому, що груш даеться тема, питання чи незакшчена пропози^я. Протягом дектькох хвилин члени групи говорять на цю
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
тему, все, що приходить в голову i все це запи-суеться. Виникае необхщнють в отриманнi велико! кшькосп рiзноманiтних пропозицiй. У цей час не дшть заборони i не даються нiякi оцшки; в учасникiв е можливiсть тзыше розiбрати пропо-зици, висловити незгоду i обговорити всi запро-понован iдеT. Надзвичайно важливо, щоб ви-кладач/ведучий пояснив групi порядок TT дiй на самому початку «мозково! атаки». Викладачу необхiдно обрати одного студента для запису пропозицш шших учасникiв [8,9].
Дискусiя як метод штерактивного навчання фунтуеться на рiзнодумствi, що власне TT i наро-джуе. Однак справа йде якраз навпаки: супереч-ка, дискусiя породжуе думку, активiзуе мислен-ня, а в навчальнш дискусiT до того ж забезпечуе свщоме засвоення навчального матерiалу. Метод дискусiT використовуеться з метою обгово-рення пщсумюв виконання завдань на практич-них i лабораторних заняттях, коли студентам по-трiбно висловлюватися. Дискусiя на практичному (семшарському) заняттi вимагае продуманос-т i фунтовно! попередньоT пiдготовки студенев. Потрiбнi не тiльки хорошi знання, але також на-явнiсть у студенев умiння виражати своT думки, ч^ко формулювати питання, приводити аргуме-нти. Навчальнi дискусiT збагачують уявлення студенев по темi, впорядковують i закрiплюють знання. Метод дискусiT формуеться в ктька ета-пiв. Перш за все необхщно визначити, хто буде повщомляти результат роботи групи. Далi оби-раеться органiзатори обговорення. По™ визна-чають журi та обговорюють виступ. Наступним стае робота в командах (15-20 хвилин) та групо-ва робота. Журi оцшюе виступ, запитання, вщ-повiдi, заперечення, доповнення та заключне слово. Останшм етапом е узагальнення. Крите-рiями дискусiT стае задоволення, одержане студентами пюля дискусiT; вмiння студенев правильно, логiчно викласти свою i чужу думку; культура дискуси; вмiння студентiв користуватися прийомами доказiв, спростувань, робити вибiр. Недолгом методу дискусiT е те, що вона пере-творюеться в дiалог, в якому бере участь лише невелика частина аудитори [3,8].
Кейс-метод або метод конкретних ситуацш (вщ англiйського «case» - випадок, ситуа^я) -метод активного проблемно-ситуативного аналн зу, заснований на навчаннi шляхом виршення конкретних завдань-ситуацiй (вирiшення кейав). Такий метод дозволяе застосувати теоретичн знання до розв'язання практичних завдань. Основна функцiя кейс-методу вчити студенев ви-рiшувати складнi неструктурован проблеми, якi неможливо вирiшити анал^ичним способом. Навчання за допомогою кейав розвивае здат-нiсть аналiзувати, вчить уникати помилок, як часто виникають пщ час виконання конкретних завдань. Кейс-метод повинен мати вщповщний рн вень складностi, тюструвати типовi клiнiчнi си-туацiT, розвивати кл^чне мислення, провокува-ти дискуаю, мати декiлька вирiшень. Даний ме-
тод розвивае здатнють до аналiзу та синтезу, застосування практичних та творчих навичок, комушкаци, дiT та надання оцшки сво!м дiям. Кейси можуть бути кiлькох типiв: кейс, що вимагае прийняття ршення; кейс, що вимагае розро-бки стратеги; описовий кейс; кейс, що вимагае визначення проблеми; кейс, що вимагае застосування теоретичних понять. Вщповщно до вн дображення матерiалу, виду отримання й обро-бки шформаци, процесу прийняття ршення, рн шення проблеми й оцiнки ршення розрiзняють чотири варiанти кейс-методу. Першим е сase-study method, особливютю якого е великий обсяг матерiалу. Основний наголос в роботi над кейсом робиться на аналiзi i синтезi проблеми та прийнятт рiшення. Case-problem method перед-бачае, що пщ час опису кейса ч^ко називаеться проблема. Таким чином, залишаеться бiльше часу на розробку варiантiв рiшення та Tх деталь-не обговорення. Case-incident method характеризуемся тим, що в центрi уваги знаходиться процес отримання шформаци. З цiе! причини си-туа^я часто вiдображаеться не в повному обся-зi. Однак така форма роботи потребуе багато часу, TT можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практик саме отримання шформаци складае суттеву частину всього процесу прийняття ршення. Характерною рисою Stated-problem method е надання готових ршень та !х обфунтування. Завдання студенев полягае в першу чергу в ознайомленн зi структурою процесу прийняття ршення на практик, в крити-чнш оцiнцi прийнятих рiшень i по можливост у розробцi альтернативних ршень [6].
Дiлова гра у медицин - це форма вщтворен-ня предметного i соцiального змiсту професшно! дiяльностi лiкаря, моделювання систем вщносин «лкар-па^ент», «лкар-лкар», «лiкар-родичi патента», «лкарчнший фахiвець». Загальнi цiлi дтових iгор у медицинi е занурення в атмосферу iмiтацi! професшно! дiяльностi, гранично бли-зькоT до практично! роботи лiкаря в розтзнаван-нi хвороб i лiкуваннi хворих. Дослщники проблеми iгровоT iмiтацi! вважають, що ситуацiT, якi за-кладаються в основу кожноT гри, повинн бути актуальними, реальними, типовими, повними, здатними до росту i розвитку ситуацш. Але в медициш потрiбно врахувати проблему рщкюних хворих [3,8]. Клшщисти всiх профiлiв знають, що багато хвороб, передбачен навчальною про-грамою, зустрiчаються рiдко i показати студентам реальних хворих часто неможливо. I тут на-вчальна гра на цю тему компенсуе вщсутнють хворого. Тому навчальне моделювання за до-помогою дiагностичних i лiкувальних завдань, проблемних ситуацiй i особливо дiлових iгор забезпечуе високу професшну пiдготовку, саме на цьому рiвнi. У дiлових iграх у медицинi потрiбно передбачити повноту ситуацш. Розробляючи та-ку гру, слщ прагнути до того, що крiм iнформацiT, необхщно! i достатньо! для дiагностики був обо-в'язково включений i «шформацшний штурм».
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Це склады лабораторн аналiзи, численнi ш-струментальн дослiдження. Дiловi iгри у меди-цинi подiляють на дослiдницькi, виробничi та на-вчальнi. Головною метою дшово! гри е пщготов-ка фахiвцiв, !х тренування i розвиток професш-них умiнь i навичок до рiвня високо! квалiфiкацiT. Рiзнi форми iгор мають рiзнi цiлi. Завдання до-слiдних iгор - перевiрка гiпотези, накопичення статистичних даних, пошуку нових форм оргаш-зацш. Виробничi iгри застосовуються для вдос-коналення, вiдпрацювання та коригування орга-нiзацiйних, управлiнських, технологiчних та ш-ших прийомiв i процесiв. Навчальн iгри викорис-товуються для подготовки та тренування, фор-мування вузьких знань i розвитку вмiння i навичок. Дiловi iгри бувають однобiчнi, коли всi гравцi прагнуть до досягнення едино! певно! мети; дво-стороннiми, коли всi протиборчi сторони нама-гаються вирiшити ситуацш на свою користь; ба-гатостороншми, коли доводиться органiзовувати складнi взаемоди гравцiв з конкуруючими i взае-мовиключними iнтересами.
Одним iз ефективних методiв навчання метою яких е формування ключного мислення е метод дебрифшгу. Дебрифiнг (англ. debriefing -«витягування», в даному випадку знань з учас-никiв iгрово! взаемодп) - це процес перегляду суджень або думок учасниш штерактивного навчання, а також обговорення i порiвняння !х ви-ршення з можливими альтернативами. Викори-стовуючи дебрифшг, викладач стимулюе всiх студенев до мiжособистiсноT взаемодiT, включа-ючи викладача пщ час розгляду ктычно! задачi як в умовах кшнки з пацiентом, так i в стимуля-цiйному класi. Дебрифiнг починаеться з розгляду кожним студентом шшчно! задачi з метою вщ-працювання практично! навички i записуеться на вщеокамеру. Пiсля чого кожен студент, перегля-даючи це вiдео разом шшими студентами та з викладачем, починае обговорення кожного кроку виконання алгоритму практично! навички, пщмн чаючи помилки, неточности отримуючи практич-ний досвщ вчитися на помилках шших [7, 9].
На кафедрi внутршньо! медицини стомато-логiчного факультету iм. професора М.М. Бере-жницького 1вано-Франшського нацiонального медичного унiверситету, згiдно наскрiзно! робо-чо! програми «Внутрiшня медицина у тому чи^ iнфекцiйнi хвороби та епщемюлопя, клiнiчна фармакологiя» для спе^альносп «221 Стома-тологiя», яка складена для студенев 3, 4 курав стоматологiчних факультетiв вищих медичних закладiв освiти III-IV рiвнiв акредитаци на основi типово! програми «Внутршня медицина (у тому числi шфекцшш хвороби та епiдемiологiя, ктыч-на фармаколопя) (2019) та навчального плану на 2019 рк для навчання за модульнорейтиго-вою системою другого (мапстерського) рiвня вищо! осв^и Галузi знань 22 «Охорона здо-ров'я» передбачено 120 годин практичних за-няття [5]. Практичнi заняття, як стосуються кт-нiчного переб^у нозологiчних одиниць внутрн
шньо! медицини для студенев стоматологiчного факультету 3, 4 курав проводяться здебтьшого за рiзними методиками iнтерактивного навчання. Так, для студенев 3 курсу стоматолопчного факультету часто використовуються таю методи ш-терактивного навчання, як метод малих груп та «мозкового штурму», яю дають можnивiсть на-вчальному процесу максимально iмплементува-ти теоретичнi знання. Для удосконалення практично! дiяльностi студенев 4 курсу, часто в практик викладачiв використовуються такi методи штерактивного навчання, як навчальна дискуая, яка переходить в наукову. Для розгляду та аналiзу кожного окремого ключного випадку в процеа навчання використовуеться кейс-метод в рiзних сво!х конструк^ях та дiлова гра [4]. Для вщпрацювання практичних навик, якi пе-редбаченi типовою робочою програмою, на практичному занятп використовуеться методика дебрифшгу.
Педагопчна теорiя i практика вищо! медично! освiти свiдчить, що у навчанш немае «чистих» методiв. Уа методи тiсно пов'язaнi i перепл^а-ються мiж собою. Рiзномaнiтнiсть методiв навчання, вимоги до !х вибору змушують викладача вищо! медично! школи рацюнально добирати методи навчання до кожно! теми, створювати власну методику викладання навчальних пред-ме^в, якi у сукупностi сприяють розв'язанню по-ставлених завдань для оптимально! дiaгностики та лiкувaння.
Покращення педагопчного процесу шляхом вдосконалення методiв i зaсобiв навчання за допомогою застосування штерактивних форм навчання е необхщною умовою забезпечення ефективностi процесу навчання студенев з дис-циплши «Внутрiшня медицина». Така тактика навчання забезпечуе об'ективш передумови для формування професшного мислення студентiв, сприяе !х професiйно-особистому розвитку, сти-мулюванню навчально-тзнавально! aктивностi, оволодiнню навичками всебiчного aнaлiзу ситу-aцiй, оперативному прийняттю р^ення.
Лiтература
1. Hai LA, Sukhin YuV, Venher VF, Serdiuk VV. Suchasni metody vykladannia medychnykh dystsyplin u vyshchii shkoli [Modern methods of teaching medical disciplines in high schools]. Medychna osvita. 2016; 1:15-18. (Ukrainian).
2. Kyrychok VA. Mozhlyvosti zastosuvannia interaktyvnykh metodiv navchannia u systemi pisliadyplomnoi osvity [Possibilities of using interactive teaching methods in the system of postgraduate education]. Medychna osvita. 2016;1:25-28. (Ukrainian).
3. Klishch HI. Formy orhanizatsii i navchannia u medychnykh universytetakh Avstrii [Forms of organization and training at medical universities in Austria]. Medychna osvita. 2014;4:56-59. (Ukrainian).
4. Kosenko SV, Rozhko MM, Kostyshyn ZT, Soroka OB, Ilnytska OM. Optymizatsiia navchalnoho protsesu u pidhotovtsi likariv-interniv-stomatolohiv. (Povidomlennia 5. Rezultaty vplyvu metodychnoho zabezpechennia na efektyvnist navchalnoho protsesu vprodovzh 2007-2010 rokiv. VII, VIII, IX etapy alhorytmu navchannia) [Optimization of the educational process in the preparation of dentists-interns. (Report 5. The results of the impact of methodological support on the effectiveness of the educational process during 2007-2010. VII, VIII, IX stages of the learning algorithm)]. Halytskyi likarskyi visnyk. 2012;3(1):70-7. (Ukrainian).
5. MOZ Ukrainy. Vyshchyi derzhavnyi navchalnyi medychnyi zaklad Ukrainy. Ivano-Frankivskyi natsionalnyi medychnyi universytet. Kafedra vnutrishnoi medytsyny stomatolohichnoho fakultetu im.
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
profesora M.M. Berezhnytskoho; kafedra infektsiinykh khvorob ta epidemiolohii [Ministry of Health of Ukraine. Higher State Educational Establishment of Ukraine. Ivano-Frankivsk National Medical University. Department of Internal Medicine named after Professor MM Berezhnitsky, Dental Faculty; Department of Infectious Diseases and Epidemiology] / Navchalno-metodychnyi kompleks vnutrishnia medytsyna u tomu chysli infektsiini khvoroby ta epidemiolohiia, klinichna farmakolohiia «221 Stomatolohiia». 2018:9-17. (Ukrainian).
Oleshchuk OM, Chornomydz AV, Malanchuk SL, Drapak Ola, Ivankiv Yal. Vykorystannia keis-metodu u vykladanni farmakolohii dlia studentiv medychnoho fakultetu [Using the case method in
teaching pharmacology to medical students]. Art of medicine. 2018; 2(6):123-130. (Ukrainian).
Maksymenko SD, Filonenko MM. Pedahohika vyshchoi medychnoi osvity [Pedagogy of higher medical education]. K.: Tsentr uchbovoi literatury; 2014. 288 p. (Ukrainian). Sierykh NO, Volkova OM. Zastosuvannia interaktyvnykh metodiv navchannia u vyvchenni medychnoi parazytolohii [Using of interactive teaching methods in the study of medical parasitology]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii. 2017;2 (33):77-80. (Ukrainian). Sysoieva SO. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh: navch.-metod. posib [Interactive technologies adult education: textbook]. K.:VD "EKMO"; 2011. 320 p. (Ukrainian).
Реферат
ИЗУЧЕНИЯ ВНУТРЕННЕЙ медицины студентами стоматологического факультета с использованием
ИНТЕРАКТИВНЫХ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ Лучко О.Р.
Ключевые слова: интерактивные методы обучения, высшая медицинская школа, внутренняя медицина, преподавание, студенты.
В статье отражены актуальность использования интерактивных методов обучения студентов в высшей медицинской школе, построенных на взаимодействии всех участников учебного процесса, которые моделируют путь освоения конкретного учебного материала в пределах соответствующего учебного предмета и темы. Приведены особенности инновационных методов обучения, их виды и характеристика каждого в отдельности. Проведен анализ методики малых групп, «мозгового шторма», дискуссии, кейс-метода, деловой игры, метода дебрифинга. Разнообразие методов обучения, требования к их выбору заставляют преподавателя высшей медицинской школы рационально подбирать методы обучения к каждой теме, создавать собственную методику преподавания учебных предметов, в совокупности способствуют решению поставленных задач для оптимальной диагностики и лечения. Описано внедрение определенных методов интерактивного обучения в педагогический процесс на кафедре внутренней медицины стоматологического факультета им. профессора Н.Н. Бережницкого Ивано-Франковского национального медицинского университета. Для студентов 3 курса стоматологического факультета часто используются методы малых групп и «мозгового штурма», которые дают возможность учебному процессу максимально имплементировать теоретические знания. Для совершенствования практической деятельности студентов 4 курса предпочтение отдается учебной дискуссии, которая переходит в научную. Для рассмотрения и анализа каждого отдельного клинического случая в процессе обучения используется кейс-метод в различных своих конструкциях и деловая игра. Методика дебрифинга используется для отработки практических навыков, предусмотренных типичной рабочей программой. Применение интерактивных форм обучения является необходимым условием обеспечения эффективности педагогического процесса по дисциплине «Внутренняя медицина». Такая тактика обучения обеспечивает формирование профессионального мышления студентов, способствует их профессионально-личностному развитию, стимулированию учебно-познавательной активности, овладению навыками всестороннего анализа ситуаций и оперативному принятию решения.
Summary
INTERACTIVE TEACHING METHODS IN TEACHING INTERNAL MEDICINE TO DENTAL STUDENTS Luchko O.R.
Key words: interactive teaching methods, higher medical school, internal medicine, education, students.
The article reflects the relevance of using interactive teaching methods based on the involvement of all participants of the educational process, who are being impelled to pass through the specific training materials within the relevant discipline and each topic in particular. The article also highlights the distinct features of innovative teaching techniques, their types and characteristics. There have been analyzed small group methods, brainstorming, discussion, case method, business game, and debriefing techniques. A variety of teaching methods, the requirements for their selection make instructors and lecturers of a higher medical school to opt teaching methods thoroughly for each topic in order to enhance their own methodology of teaching subjects than in general should considerably contribute to professional task solving of diagnosis, treatment and prevention of diseases. The paper presents the implementation of some methods into interactive professional training at the Department of Internal Medicine of the Prof. M.M. Berezhnitsky Dentistry Faculty, Ivano-Frankivsk National Medical University. The 3rd year dental students are often involved into training activities through the methods of small group working and "brainstorming" that allows to deeper understanding and better mastering of theoretical knowledge. In order to improve subject comprehension, the 4th year students are involved into topic-related discussions and problem-solving tasks. The case method in its different designs and business games are used to consider and analyze an each individual clinical case in the discipline course. The debriefing technique seems to be effective to improve practical skills required by a typical discipline curriculum. The implementation of interactive training techniques is a prerequisite for ensuring the effectiveness of the teaching and learning the discipline "Internal Medicine". Such training tactics provide fostering of students' professional thinking, promote their professional and personal growth, stimulate learning and cognitive activity, master the skills of comprehensive analysis of situations and prompt decision making.
7
8
6
9
