CC BY
10
DOI 10.31718/2077-1096.19.2.202 УДК 378.147+616.314
Октисюк Ю.В., Атаманчук О.В., Рожко М.М.
ДОСВ1Д 1М1ТАЦ1ЙНИХ МЕТОД1В ВИКЛАДАННЯ ДИТЯЧО1 ТЕРАПЕВТИЧНО1 СТОМАТОЛОГИ
lвано-Франкiвський нацiональний медичний уыверситет
Гпобальн! змни у вс'к сферах життя людини вимагають в'д медичноУ освти формування у студе-нт'т св'домого ставлення до власного життя, псих'чного i фiзичного розвитку, навчання, майбут-ньоТ профеайноУ д'яльностi. Практичне заняття - це форма навчання в системi медичноУ освти, при якш студенти мають найбльший контакт з викладачем i стикаються з реальною л/'карською д'яльн'ютю. Саме на практичних заняттях викладач може i повинен забезпечувати кероване формування дш i понять. Колективне виршення i обговорення клiнiчних завдань, що е однею iз форм iнтерактивного навчання, дае можливсть майбутньому лiкарю навчитися правильно формулюва-ти сво'У думки, чтко обфунтовувати прийнятi рiшення. На в1'дм1'ну в'д тради^йного заняття, при данш форм!' студенти отримують можливсть перевiрити себе, приймати рiшення з урахуванням основних положень про д'агностику i лкування рiзних нозологiчних форм. У статтi наведений до-св'д формування профеайних компетентностей у студент'т 5 курсу стоматолог'чного факультету за допомогою ЫтерактивноУ методики навчання - анал'зу конкретних ситуа^й („case-study" методу) для вивчення дитячо'У терапевтично'У стоматолога на кафедрi дитячо'У стоматолога iвa-но-Франк'тського нацюнального медичного унверситету. Дана методика сприяе активному фор-муванню знань у студент'т через самостйну роботу та колективне обговорення, розвивае та вдосконалюе нтелектуальн вмiння, стимулюе продуктивне та творче мислення, а також дозво-ляе активно формувати профес/йн/' яко^i майбутнх фах1вц1в. Для викладача така форма органi-заца навчального процесу е д'евим способом отримання зворотного зв'язку, що сприяе можливостi ефективно корегувати процес оволодння знаннями та вмiннями, органзовувати консультативну допомогу студентам. Поеднання нтерактивних метод'т з iншими прийомами формування знань та з активною самосттною роботою студент'т, створення системи i алгоритму введення даних метод'т, досконале володння ними викладачем та наявнсть розвинутих в'дносин партнерства, взаемоповаги м/ж викладачем i студентами е запорукою пдготовки компетентного фах'тця.
навчання, кейс-метод, дитяча терапевтична стоматолопя. Першi два елементи забезпечують третш, а третш - майбутню практику. Прийнято вважати, що наявнють наукових знань, що виявляеться на ic-пит або залку, служить свщченням готовносп студента застосовувати ц знання на практик, але життя постшно переконуе в повнш або част-ковш вщсутносл такоТ готовносп. При такому пiдходi до навчання не виявляеться i не аналiзу-еться, не враховуеться шдивщуальний досвщ студента, його особистюш особливосп, що на практик призводить до "вщчуження" студента вщ процесу шзнання, знижуе мотивацш, яка по-чинае усвщомлюватися бтьшютю викладачiв. Незважаючи на постшне "вдосконалення" методично' шфраструктури при шформацшноТ моделi навчання його ефективнють не змшюеться [4].
Основою процесу навчання в медичному вузi е концеп^я професшноТ осв^и, орiентованого на формування у студенев професшноТ компетент-носп i професшних установок. Пщ компетентню-тю людини педагоги розумшть спе^ально стру-ктурован набори знань, умшь, навичок i став-лень, що Тх набувають у процес навчання [5]. Вони дозволяють людин визначати, тобто щен-тифкувати i розв'язувати, незалежно вiд ситуа-цiТ, проблеми, характернi для певноТ сфери дiя-льноcтi. Реалiзацiя компетентнюного пiдходу передбачае побудову оcвiти не як академiчного явища, орiентованого на передачу готових знань, а як контекстного, який навчае людину знаходити знання i застосовувати Тх в ситуа^ях,
Ключовi слова: вища осв^а, компетентнiсть, iнтерактивнi методи Вступ
XXI стол1ття характеризуеться стр1мким зрос-танням шформацшних поток1в та зб1льшенням обсяпв 1нформац1Т, що потребуе швидкого, точного, повного опрацювання заради результативного та ефективного споживання людиною на-самперед у сфер1 осв1ти. Практика сьогодення характеризуеться не ттьки високими технолоп-ями, а й складнютю вимог до спец1ал1ст1в, як1 ТТ забезпечують у тому числ1 I в галуз1 медицини [1, 2]. Пщвищенням р1вня вимог до якосп професш-ноТ подготовки л1каря у сучасних умовах у змоз1 забезпечити лише викладач1 вузу з глибокими психолого-педагопчними знаннями, що втьно ор1ентуються в сучасних тенденц1ях розвитку вищоТ медичноТ осв1ти, породжують нов1 п1дходи до його пщготовки. Ключовим моментом у кон-цепци орган1зац1Т навчальноТ д1яльност1 у даних реал1ях, п1дпорядкованих досягненню конкретного результату, стала штеграц1я УкраТни до единого науково-осв1тнього европейського простору шляхом впровадження европейськоТ системи трансферу I накопичення кредит1в (ECTS).
1нформац1йн1 модел1 навчання, як1 були акту-альними в минулому стол1тп, реал1зують уяв-лення про те, що основною метою навчання е оволод1ння студентами знаннями, вмшнями I навичками в Тх предметний змют. Структура навчального процесу при цьому мала вигляд: "по-вщомлення знань" - "запам'ятовування знань" -"к1нцевий результат навчання (багаж знань)" [3].
подiбних до професшних, якi готують до вмоти-вованоТ безперервноТ самоосвiти та самовдос-коналення. Таким чином, компетентнiсний пщхщ в освiтi можна розглядати як один iз сучасних адекватних пiдходiв до розкриття поняття суб'eктностi по вщношенню до життeдiяльностi людини [6].
Найбтьш повноцiнно реалiзацiя сучасних те-нденцiй в освiтi проявилася в особистюно-орieнтованому пiдходi i вщповщних йому техно-логiях навчання, де кардинально змшюються по-зицiя i функцiя викладача [7]. У ситуацiях навчання, пов'язаних з наданням реальноТ допомо-ги пацieнту, роль викладача полягае в створеннi умов для рефлекси - обмiрковування, аналiзу студентом своТх дiй, Тх обфунтування, оцiнки правильностi або помилковостi з точки зору умов, як необхщно враховувати в конкретнiй си-туаци (клiнiчнiй, деонтологiчнiй, соцiальнiй). При очевидних вщмшностях навчальноТ i реальноТ ситуаци Тх об'еднуе одне: якщо студент прагне дiяти професiйно, то йому необхщно вм^и правильно мiркувати, вiдповiдно до логiки норм i способiв дiяльностi [8].
Традицiйно, усi методи навчання у педагогiцi можна роздтити на три групи: пасивш - якi про-понують студентам виступати в ролi "об'екта" навчання, та повинш засвоТти i вщтворити мате-рiал, який передаеться викладачем; активы -дають можливiсть студенту стати "суб'ектом" навчання, виконувати творчi завдання, вступати в дiалог з викладачем та iнтерактивнi методи, як дозволяють вчитися взаемодiяти мiж собою [9]. Остання група методiв найбiльш вiдповiдае осо-бистiсно-орiентованому пщходу, де студенти i педагог е суб'ектами навчального процесу. Педагог часпше виступае лише в ролi оргашзатора процесу навчання, лiдера групи, фасил^атора, творця умов для студенев [10]. Дослiдження, проведенi у 80-х рр. нацюнальним тренiнговим центром (США, штат Мертенд), показали, що штерактивш методи дозволяють рiзко збiльшити ктькють засвоеного матерiалу. Результати цьо-го дослщження вiдображенi в «шрам^д навчання», складеноТ з вiдсоткiв засвоення знань, отриманих iз залученням рiзних методiв навчання: лекцiя - 5%; читання 10%; вщео- та аудюма-терiали - 20%; демонстраци - 30%; дискусiйнi групи - 50%; практичш дiТ - 75%; навчання шших - 90%. Тут доречно навести китайське при^в'я: "Скажи меш, я забуду. Покажи меш, я можу за-пам'ятати. Дозволь меш зробити це, i це стане моТм назавжди" [11]. Використання компетентш-сного пiдходу у поеднанн iз ECTS дае змогу перейти вщ навчальних програм, орiентованих на викладача, до програм, орiентованих на студента.
На кафедрi дитячоТ стоматологiТ 1ФНМУ дис-циплша "Дитяча хiрургiчна стоматологiя" викла-даеться студентам 4 та 5 курав. Дисциплша структурована на 2 модулi, перший з яких при-свячений вивченню питань карiесу, некарiозних
уражень, ускладненням Kapiecy тимчасових i по-стшних 3y6iB у дiтей, другий - захворюванням тканин пародонта i слизовоТ оболонки порожни-ни рота у д^ей. Об'ем навчального мaтеpiaлy займае 12 кpедитiв (360 годин) i3 них 7 кpедитiв (210 годин) выводиться на пpaктичнi заняття та 130 годин - на самостшну позааудиторну роботу студента. Тематика, яка вивчаеться в рамках даноТ спе^альносп у бaзi завдань подготовки до лiцензовaного iнтегpовaного icпитy "Крок-2 сто-матолопя", подаеться пiд piзними кутами штер-пpетaцiТ проблеми та вимагае ретельноТ пщгото-вки. З шшого боку, забезпечення тематичними патентами заняття е не завжди достатшм та своечасним.
Метою даного доcлiдження стала апроба^я та впровадження методу «Case-Study» iз дитячоТ терапевтичноТ стоматологи для навчання студенев 5 курсу.
Опанування дисциплши "Дитяча терапевтич-на стоматолопя" передбачае вмiння aнaлiзyвaти результати обстеження хворого, визначити про-вщш синдроми i симптоми, виявляти piзнi ктшч-нi вapiaнти та ускладнення найбтьш поширених захворювань, планувати обстеження стоматоло-гiчного хворого, iнтеpпpетyвaти результати ла-бораторних та iнcтpyментaльних дослщжень при нaйбiльш поширених захворюваннях та Тх ускладненнях у ктшц дитячоТ терапевтичноТ стоматологи. Великий об'ем навчального мате-piaлy, cклaднicть його запам'ятовування, забу-вання, тpyднощi у застосуванш теоретичних знань на пpaктицi створюють перепони у досяг-неннi кшцевих цiлей диcциплiни. Це спонукало виклaдaчiв кафедри до розробки та впровадження так званих iмiтaцiйних методiв навчання, а саме групового виршення конкретних cитyaцiй (cитyaцiйнa методика навчання або кейс-методу).
З метою штеграци кейс-методу в навчальний процес на кaфедpi дитячоТ стоматологи 1ФНМУ на оcновi теоретичного мaтеpiaлy та перелку практичних навичок, необхiдних для здaчi комплексного випускного icпитy, а також ключного доcвiдy виклaдaчiв розроблен cитyaцiйнi зaдaчi, побyдовaнi на даних реальних та вигаданих uni-шчних icтоpiй захворювань. В пpоцеci Тх вирн шення студенти навчаються працювати в колек-тивi, встановлюють попереднш дiaгноз, визна-чають доцiльнicть призначення тих чи шших до-даткових методiв обстеження, iнтеpпpетyють Тх можливi результати, проводять дифеpенцiйнy дiaгноcтикy, що в кшцевому pезyльтaтi веде до постановки кшцевого дiaгнозy та вибору правильного методу лкування. При цьому студенти повинш мати хоpошi знання iз cyмiжних дисцип-лш: aнaтомiТ людини, нормально!' фiзiологiТ, п-cтологiТ, пaтологiчноТ aнaтомiТ, пaтофiзiологiТ, мь кpобiологiТ, хiмiТ, фiзики, мaтеpiaлознaвcтвa, фармакологи, терапевтичноТ стоматологи, педiaтpi!, хipypгi!, онкологiТ. 3 метою здiйcнення штеграци з шшими кафедрами використовуються един
теорп i концепци', класифкаци', принципи дiагно-стики, пiкування, профiпактики захворювань при викладенш матерiапу, що регпаментуеться про-грамою по спецiапьностi.
На початкових етапах впровадження штерак-тивних методiв в практику викпадачi кафедри дотримувапися наступних рекомендацш:
1). Погпибпення мотиваци' навчання - зрозу-мiпо, що штерактивш методики вимагають у студента активно!' прац^ пiдготовки, активного мис-пення, а у студента, який не бажае працювати i навчатися, даний метод викпикатиме лише гшв i роздратування;
2). Послщовнють введення штерактивних методик - вмшня спiпкуватися, дискутувати, працювати в командi не приходить одномоментно, воно формуеться поступово, у процес навчання;
3). 1нтерактивш методи не призначеш для овоподiння базовими теоретичними знаннями -даш методи повинш використовуватися в ком-ппексi з шшими методами формування знань, i активною самостшною роботою студентiв з ово-подiння знаннями;
4). Вмшня не можуть бути виробпенi одномоментно - використання штерактивних методiв повинно скпадати певну систему, яка мае алгоритм нарощення складносп;
5). Ефективне впровадження штерактивних методик навчання напряму залежить вщ ступеня володшня ними викладачем.
Методика проведення практичного заняття за "case-study" методом включае наступн етапи.
Пщготовчий етап - являе собою складну тво-рчу роботу по створенню кейсу i питань для його аналiзу. Вона здшснюеться за межами аудиторп i включае в себе науково-дослщну, методичну i конструктивну дiяльнiсть викладача. У робот хорошого пiкаря-педагога обов'язкова присут-нiсть наступних складових: лкарська практика; усвiдомпення сенсу, цiнностей, змюту i способiв ^еТ' дiяпьностi - лкарська рефпексiя; дiяпьнiсть викладача з проектування осв^нього процесу; обов'язкове усвщомлення всiх умов успiшностi виконання ^е'|' дiяпьностi - педагогiчна рефлек-ая. Скпаднiсть впровадження iнтерактивних ме-тодiв навчання вимагае вiд викладача доскона-лого знання методики ТхньоТ оргашзацп, причому не тiпьки загальних положень, а кожного окре-мого методу та Тх комплексного використання.
Етап введення в кейс. Проводиться тестовий контроль вихщного рiвня знань студенев вщпо-вiдно до теми заняття. Викладач пояснюе студентам суть case-study методу. По™ роздае штег-рованi ситуацiйнi задачi, якi доповнюються фо-тографiею зовнiшнього вигляду хворого ^з вра-хуванням етичних норм), даними рентгенолопч-них та лабораторних дослщжень. При ознайом-пеннi iз завданнями кейсу студенти мають мож-пивiсть задати викладачу уточнюючi запитання. Даючи деяк пояснення, пiкар-педагог повинен уникати прямих консультацш. Також надаеться можливють використання навчальноТ', методич-
но!' та довщковоТ' лiтератури.
Основний етап - аналiз ситуаци. Студенти в межах робочих груп (4-5 оаб) оцшюють кпiнiчну ситуацiю, iнтерпретують результати додаткових методiв обстеження, обговорюють та вибирають оптимальний варiант лiкування. В кожнш групi студенти обирають спкера, який доповiдае ос-новнi положення та виршення запропонованоТ' кл^чноТ' ситуаци. Однак в останнш момент викладач "вольовим ршенням" може сам призна-чити доповiдача. Груповi обговорення завдань е найбтьш цкавою i, разом з тим, складною формою роботи на занятп, так як вимагають вщ викладача пильноТ' уваги i постшноТ' готовност до
д||.
Етап презентацп ршень. Вмiння публiчно представити вирiшення ситуацшноТ' задачi е хорошим треншгом комушкативноТ' компетентностi майбутнього лiкаря-стоматолога. Учасники за-дають спiкеру питання, на як вiн повинен або вщповюти, або внести обфунтоване заперечен-ня. Викладач лише спрямовуе дискусш, спону-каючи усiх членiв групи брати у нш участь. Для зручност роботи i подальшого пiдбиття пщсум-кiв кожен варiант рiшення фксуеться на окре-мому аркушi паперу. Якщо ж в процеа дискусп випливае рiшення, протилежне виступу спкера, вважаеться що група не справилася з кейсом.
Завершальний етап тривалютю 10-15 хв. Викладач пояснюе дискусшш моменти, звертае увагу на неточности вказуе на суттевi та несут-тевi дiагностичнi ознаки у кейсах, як допомага-ють у виршенш запропонованих кпiнiчних завдань. Пюля цього проводить оцiнку доповiдачiв, активнiсть студентiв у процесi обговорення кей-сiв, оцiнку кiнцевого рiвня знань шляхом тесту-вання. Завершуеться заняття пiдведенням пщ-сумкiв, оголошенням оцiнок та завданням для самостшноТ' позааудиторноТ' роботи.
Висновки та перспективи подальших дослiджень
1. Застосування iнтерактивних методiв навчання забезпечуе високу активнють всiх учас-никiв осв^нього процесу, обумовлену наявнiстю едино!' мети i загально!' мотивацiею, подiлом процесу дiяльностi мiж його учасниками адекватно шдивщуальним можливостям, прийняттям на себе вщповщальносп за загальний результат;
2. Використання штерактивних технологш характеризуемся розвитком вмiння виступати перед аудиторiею, чiтко, лаконiчно висловлювати власш думки i рiшення.
3. Введення у навчальний процес активних iмiтацiйних методiв навчання допомагае у пщго-товцi фахiвця нового типу, адекватного вимогам сучасного сусптьства, фахiвця, який здатен шу-кати рiшення у ствпрац з колегами, в активному обм^ знаннями.
Лiтература
Antonenko MYu, Znachkova OA. Suchasni tekhnologiyi vyshchoyi osvity. Keys-metod u fakhoviy pidgotovtsi likariv-interniv-stomatologiv [Modern technologies of higher education. Case method in the professional training of interns-dentists]. Sovremennaya stomatologyya. 2015; 2: 128-31. (Ukrainian) Kudryavaya NV, Ukolova EM, Molchanov AS, Smyrnova NB, Zoryn KV. Vrach-pedagog v yzmenyayushchemsya myre: tradytsyy y novatsyy [Doctor-teacher in a changing world: traditions and innovations]. 2-e yzd, yspr y dop. Pod red ND Yushchuka. M: GOU VUNMTs; 2005. 336 p. (Russian) Mykhaylyuk YuV, Khryptovych VA, Manulyk VA. Formyrovanye kommunykatyvnoy kompetentnosty u studentov medytsynskogo vuza (teoretycheskye y praktycheskye aspekty) [Formation of communicative competence among students of medical high school (theoretical and practical aspects)]: uchebno-metodycheskoe posobye. Mynsk: BGMU; 2015. 68 p. (Russian) Artyukhyna AY. Professyonalno-lychnostnoe razvytye studentov v obrazovatelnoy srede medytsynskogo vuza [Professional and personal development of students in the educational environment of a medical university]: uchebnoe posobye. Volgograd: Volgogradskyy gosudarstvennyy medytsynskyy universytet; 2006. 22 p. (Russian)
Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayinski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoyi polityky [Competency Approach in Modern Education: World Experience
10.
11.
and Ukrainian Perspectives: Library for Educational Policy]. Pid zag red OV Ovcharuk. K: K.I.S.; 2004. 112 p. (Ukrainian) Levchenkova NS, Nykolaev AY, Nesterova MM, Orekhova NS, Nakonechnyy DA. Yspolzovanye v uchebnom protsesse ynnovatsyonnykh metodov obuchenyya na kafedre terapevtycheskoy stomatologyy SGMU [Use in the educational process of innovative teaching methods at the Department of Therapeutic Dentistry of SGMU]. Smolenskyy medytsynskyy almanakh. 2016; 2: 97-100. (Russian)
Plaksyna YV. Ynteraktyvnye tekhnologyy v obuchenyy y vospytanye [Interactive technologies in training and education]: metod posobye. Vladymyr: Yzd-vo VlGU; 2014. 163 p. (Russian) Maksymenko SD, Filonenko MM. Pedagogika vyshchoyi medychnoyi osvity: pidruchnyk [Pedagogics of Higher Medical Education: Textbook]. K: Tsentr navchalnoyi literatury; 2014. 286 p. (Ukrainian)
Interaktyvni metody navchannya [Interactive teaching methods]: navch posibnyk. Za zag red P Shevchuka, P Fenrykha. Shchetsin: WSAP; 2005. 170 p. (Ukrainian)
Stupyna SB. Tekhnologyy ynteraktyvnogo obuchenyya v vysshey shkole [Interactive High School Education Technologies]: uchebno-metodycheskoe posobye. Saratov: Nauka; 2009. 52 p. (Russian)
Sichkaruk OI. Interaktyvni metody navchannya u vyshchiy shkoli [Interactive methods of teaching at a high school]: navch-metod posibnyk. K: Takson; 2006. 88 p. (Ukrainian)
Реферат
ОПЫТ ИМИТАЦИОННЫХ МЕТОДОВ ПРЕПОДАВАНИЯ ДЕТСКОЙ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОМ СТОМАТОЛОГИИ Октисюк Ю.В., Атаманчук О.В.
Ключевые слова: высшее образование, компетентность, интерактивные методы обучения, кейс-метод, детская терапевтическая стоматология.
Глобальные изменения во всех сферах жизни человека требуют от медицинского образования формирования у студентов сознательного отношения к собственной жизни, психическому и физическому развитию, обучению, будущей профессиональной деятельности. Практическое занятие - это форма обучения в системе медицинского образования, при которой студенты имеют наибольший контакт с преподавателем и сталкиваются с реальной врачебной деятельностью. Именно на практических занятиях преподаватель может и должен обеспечивать управляемое формирование действий и понятий. Коллективное решение и обсуждение клинических задач является одной из форм интерактивного обучения дает возможность будущему врачу научиться правильно формулировать свои мысли, четко обосновывать принимаемые решения. В отличие от традиционного занятия, при данной форме студенты получают возможность проверить себя, принимать решения с учетом основных положений о диагностике и лечении различных нозологических форм. В статье приведен опыт формирования профессиональных компетенций у студентов 5 курса стоматологического факультета с помощью интерактивной методики обучения - анализа конкретных ситуаций ("case-study" метода) для изучения детской терапевтической стоматологии на кафедре детской стоматологии Ивано-Франковского национального медицинского университета. Данная методика способствует активному формированию знаний у студентов через самостоятельную работу и коллективное обсуждение, развивает и совершенствует интеллектуальные умения, продуктивное и творческое мышление, а также позволяют активно формировать профессиональные качества будущих специалистов. Для преподавателя такая форма организации учебного процесса является действенным способом получения обратной связи, способствует возможности эффективно корректировать процесс овладения знаниями и умениями, организовывать консультативную помощь студентам. Сочетание интерактивных методов с другими приемами формирования знаний и с активной самостоятельной работой студентов, создание системы и алгоритма ввода данных методов, совершенное владение ими преподавателем и наличие развитых отношений партнерства, взаимоуважения между преподавателем и студентами является залогом подготовки компетентного специалиста.
Summary
EXPERIENCE OF IMITATION METHODS IN TEACHING PEDIATRIC DENTISTRY Oktysiuk Y.V., Atamanchuk O.V.
Key words: higher education, competence, interactive teaching methods, case method, paediatric dentistry.
Global changes in all spheres of human life require medical education to form students' conscious attitude towards their own lives, mental and physical development, education, and further medical career. Practical classes are a type of teaching within a variety of teaching and learning approaches providing the close interaction and cooperation between the students and tutors and posing real-life tasks. It is at practical classes when the tutors or mentors can and should conduct a controlled evolving of concepts and development of skills. Making a collective decision and discussing clinical problems is one of the forms of interactive education that enables future doctors to learn how to express their thoughts correctly, how to clearly substantiate decisions. Unlike the traditional classes, this form gives the students an opportunity to check up themselves, to make decisions based on the main principles of the diagnosis and treatment of
e
2
7
3
8
9
4
5
various nosological forms. The article presents an experience of fostering professional competencies in the 5th year students of the Faculty of Dentistry by applying a case study, an interactive teaching method (case-study method) during the course of paediatric therapeutic dentistry at the Department of Paediatric Dentistry, Ivano-Frankivsk National Medical University. This technique contributes to strengthening the generation of students' knowledge and its shaping through independent activities and collective discussion; it also boosts students' intellectual skills, creating and critical thinking. As for the tutors and mentors, this type of teaching form is an effective way to get feedback and contributes to the ability to effectively correct the ways to shape knowledge, and to organize consultancy assistance to students. The combination of interactive methods and other methods of knowledge, skills and competence building and the active independent work of students, the creation of the system and algorithm for implementing these methods, perfect mastery of their mentors and partnership, mutual respect between the teachers and students is a guarantee of the training of a highly competent specialist.
DOI 10.31718/2077-1096.19.2.206 УДК 378.016:811.111 '243:811 '33 Прийма Л.Ю., Чуприна К.С.
ЗАСТОСУВАННЯ КОРПУСНОГО П1ДХОДУ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГШЙСЬ^ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОÏ ОСВ1ТИ
Укра'шська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Проанал1зовано можливостi застосування здобутк'т корпусноУ л'тгв'ютики на заняттях з англшсь-ко'У мови у закладах вищо'У oceimu. Виокремлено поняття мовного корпусу та обфунтовано доцль-нсть його застосування у навчанн1 ¡ноземно'У мови у вищ1й школ1. Зокрема, були розкрит1 можливост!' використання прямого та непрямого корпусного пдходу у формуванн1 лексичних, граматичних, стилстичних та фонетичних навичок студент'т. Розглянуто причини непопулярност1 даного методу в укра'Унських закладах вищо'У освти на сучасному етапi навчання та обфунтована доцль-нсть його бльш широкого застосування у майбутньому освтньому просторi. Обфунтовано доцi-льнсть застосування корпусного методу у навчанн1 ¡ноземно'У мови у вищ1й школ1. Так, зокрема, використання корпуав у роботi студент'т ¡з залученням ¡ндуктивного методу, що сприяе усв'дом-ленню ними основних мовних законом'рностей та виробленню лнгвютично'У ¡нту'Уц'УУ, при цьому ма-тер'алом вивчення виступають виключно автентичн текстов! зразки. Розкрито можливостi використання прямого та непрямого корпусного пдходу у формуванн1 лексичних, граматичних, сти-лстичних та фонетичних навичок студент'т. Так, пряме використання даного методу може пе-редбачати викладання корпусноУ л'тгв'ютики для студент'т ун'терситет'т у якостi суто навчального предмета, виконання певних завдань або вправ з використанням програм-конкорданс'т та ви-конання ¡ндив/'дуальних досл'дницьких проект'т студент'т. Непрямий корпусний п'дх'д може вклю-чати публжацю посилань, розробку матер1ал1в та мовне тестування. У статтi вмщено ¡нформа-цю про спецальне програмне забезпечення, за допомогою якого актуально здйснювати корпусне навчання за основними видами завдань, як можна створити на базi даних програм. Ключовi слова: корпус, корпусна лшгвютика, корпусний пщхщ, конкорданс, колока^я, методика навчання Ыоземно!' мови,
заклади вищо1 освгги.
Поява цифрових технологш та розробка ана-л^ичного програмного забезпечення ознамену-вала новий етап лшгвютичних дослщжень, в яких мтьйони текспв можна збер^ати в одному мюц та обробляти автоматично, а сукупнють таких текспв називаеться корпусом. З другоТ поло-вини минулого стол^тя лшгвюти проводили до-слщження мовних корпуав, для виявлення найбтьш типових тенденцш у використанн мовних одиниць з огляду на Тх лшгвютичне середовище. За останн роки зросла ктькють застосувань мовних корпуав, що на даний момент, включае: лексикографiчнi дослщження, пошукову оптимн зацш, соцюлшгвютику, стилютичний аналiз та нав^ь лшгвютичний аналiз тексту в кримшалю-тичнш практицк
Проте, найважлившим е те, що мовн корпуси почали використовуватися в навчально-методичнш практик, зокрема, у методиц Мiж-
народноТ мовноТ школи «ESL». Незважаючи на те, що застосування корпуав в aкaдемiчних трупах мае великий потен^ал для ефективного за-своення основних особливостей функцюнування мовних одиниць у певних контекстах, система вищоТ осв^и в УкраТн та в багатьох шших краТ-нах не використовуе цей потен^ал повною мь рою у навчанн шоземноТ мови. Саме це складае актуальнють даноТ статп, в якш розглядаеться необхщнють aнaлiзу та систематизацп особливостей застосування корпуав у викладанн анг-лшськоТ мови у ЗВО.
Актуальнють. Незважаючи на те, що викладання мов на основi корпуав стало предметом багатьох наукових робп", досить невелика ктькють з них зосереджуеться на специфiчних осо-бливостях викладання англшськоТ мови для студенев вищих навчальних зaклaдiв, що й складае новизну даноТ статп.
