CC BY
17
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9410 http://nvlvet.com.ua
UDC 637.56.055:615.9
Study of toxicness of snails meat on biological model
I.S. Danilova
National Scientific Center "Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine ", Kharkov, Ukraine
Article info
Received 02.04.2019 Received in revised form
01.05.2019 Accepted 02.05.2019
National Scientific Center "Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine ", Pushkinskaya Str., 83, Kharkov, 61023, Ukraine. Tel.: +38-067-305-93-51 E-mail: irrulik@meta.ua
Danilova, I.S. (2019). Study of toxicness of snails meat on biological model Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 57-60. doi: 10.32718/nvlvet9410
Snails can be found in any part of the planet. They belong to the class of gastropods, which includes terrestrial, freshwater, marine snails. Their ancestors are some oof the most ancient species of the fauna. Archaeologists say that the first lived on our planet 500 million years ago. There are about 90000 species of snails, but only 3 species have gained worldwide fame: gigantic African snail, grape and Helix aspersa. Snail's meat improves bowel function and normalizes metabolism. It is believed that due to the content of magnesium, snail meat has calming effect on humans and helps to fight stress. To determine the level of toxicity of food snails meat on a biological model. Helix pomatia snails were collected in wet weather, after rain or in the morning, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller were recieved from the farm "SNAIL 2016" (Ukraine). As a model we used white mise. To determine the toxicity, the sampled meat preparation has been conducted. For this purpose an average sample of meat of each snail types of 10.0 g, carefully chopped. The milled sample of 5.0 g was introduced into a sterile glass, poured 50.0 cm3 of distilled water, stirred and filtered. There were formed experimental 6 and 2 control groups of mice were formed by six in each one, of 2 months of age (body weight 20 g). Subsequently, prepared samples oof snails meat were injected into the mice stomach through a probe every day for 3 days by 0.5 cm3. As a probe, a thin, single-use micropipette was used. The white mice of each group experimental of all groups were placed in isolated cages and clinically monitored for five days. The mice didn't recieved food, animals had free access to water. Mice of the control groups had free access to food. The meat of each type of snails in the experiments was used both fresh and after 7 days storage refrigerator at a temperature of 4 °C. It was found that filtrates from fresh meat oof the three types of food snails Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller and Helix pomatia were non-toxic,for the mice of I, II and III groups. We have noticed that the meat that was stored for 7 days in the refrigerator at a temperature of 4 °C was toxic. Mice of the V-VII groups that were fed such meat had a depressed state, muscle tremor, they refused of water and died on 2nd and 3rd days. The mise of control groups (IV and VIII) remained during all experience remained living. This work can be used as a method for determining the toxicity of snail's meat. It is technologically simple, it requires only laboratory animals, namely white mice, does not require special equipment. Only 3 days can get the result. The method can be used in the work of scientific-experimental, production and regional laboratories of veterinary medicine.
Key words: white mise, snail, meat, toxicity.
Вивчення токсичност м'яса равлиюв на бюлопчнш модел!
1.С. Даншова
Нацюналъний науковий центр "1нститут експерименталъног i кпшчног ветеринарног медицини м. XapKie, Украгна
Токсичшстъ (eid грец. toxikon — отрута) — отруймстъ, властивiстъ деякихречовин 6юлог1чно1 природи при потраплянт в пев-них юлъкостяху живий оргамзм (людини, тварини i рослини) викликати порушення його фгзгологгчних функцш, в резулътатi чого виникаютъ симптоми отруення (¡нтоксикацп, захворювання), а при важких — загибелъ. Равлики за правилъного приготування не
мають протипоказань, якщо, seicno, не враховувати indueidyavbuy непереносим^ть. Якщо вона буде виявлена, то краще виключи-ти 3i свого ращону цей продукт. Але питання щодо вивчення токсuчностi м 'яса равлитв на сьогодн залишаеться мало до^дже-ним. Викладено дат щодо токсuчностi м 'яса равлитв: Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller та Helix pomatia. При цьому випробували бiологiчнuй метод на бтих мишах. Встановлено, що м 'ясо трьох вuдiв равлитв, яке зберкалося протягом 7 дiб в умовах холодильное камери холодильника за температури +4 °С, не придатне для вживання, е не свiжuм i токсичним. У бтих мишей, яких годували фильтратом з такого м 'яса спочатку спостеркали пригшчений стан i тремор м 'язiв, скуйовджену шерсть, вiдмовy вiд пиття, а потм i загибель на 2 та 3 добу. Протягом усього до^ду мuшi мали пригШчений стан. Вiдмiчено, що дану роботу можна використовувати в лaборaторiях ветеринарног медицини як спосiб визначення токсичностi м 'ясаравлитв.
Ключовi слова: бШ мишi, равлик, м 'ясо, токсичтсть.
Вступ
Равлишв можно зустргти, в будь-якому куточку планети, а за шльшстю вид1в вони поступаються тшь-ки комахам. Належать до класу черевоногих, який включае в себе наземних, пр1сноводних, морських равлишв та слимашв. 1х предки - одш з найдавшших вид1в тваринного свиу. Археологи говорять, що пер-ш1 черевоноп жили на нашш планет ще 500 мшьйо-шв рошв тому (Babalola & Akinsoyinu, 2009).
У Шмеччиш в перш1 столггтя християнства ченщ намагалися розводити равлишв при монастирях у садах, засаджених капустою. Равлики вважалися стра-тепчним запасом на випадок голоду i щнувалися як замша м'яса в шст (Shevchuk et al., 2011).
В Укра!ш довол1 штенсивно споживали равлишв у трипшьський перюд, а також тд час голодомору в 1932-1933 рр. та у важкий тслявоенний перюд 19451948 рр.
У сучасному свт роль равлишв зазвичай обмежу-еться використанням у кулшарп. Але так було не завжди. В минулому деяк1 народносп вважали черевоногих "нечистими" тваринами, в1д яких немае ш-яко! корисп. Для стародавшх вавилонян i египтян равлики були символом в1чност1, а ацтеки взагал1 боготворили цього молюска - вважали його богом мюяця (Malik et al., 2011). Перш1 ввдомосп про вживання цих черевоногих в !жу належить до час1в античности Ведомо, що стародавш римляни не гидували равликами, i це багате проте!нами м'ясо однаково часто з'являлося на таршках знат1 й бщняшв.
1снуе б1ля 90000 вид1в равлик1в, але всесвггая слава д1сталася лише 3 видам: пгантському африкансь-кому равлику, виноградному i Helix Aspersa.
У наш час Укра!на виходить на передове мюце в £врош за експортом юпвних равлишв. Постае питання щодо створення спещал1зованих ферм з розведення цих черевоногих молюск1в. Природа надзвичайно щедро надшила м'ясо равлишв багатьма вггамшами. Також воно м1стить дуже корисну для мозку людини амшокислоту - холш. Ще до складу м'яса равлишв входять щнт мшро- i макроелементи: зал1зо, цинк, селен, кальцш, натрш. Неймов1рно багат1 щ черевоно-ri молюски магшем, кал1ем, фосфором i мцддо. Ва елементи е в легкозасвоюванш людиною форм1. М'ясо равлик1в м'яке, воно легко засвоюеться i роз-щеплюеться.
Так, наприклад, якщо на перетравлення свинини або курятини зазвичай в середньому потр1бно 45 годин (Paska & Masliichuk, 2017), то на перетрав-лення м'яса равлишв досить i 2 годин.
Равлишв особливо рекомендують тим, у кого е по-рушення кальщевого балансу в оргашзм1, ваптним i ж1нкам, що годуюють, д1тям i людям, як страждають такими захворюваннями, як хондроз i коллагеноз.
М'ясо равлик1в полшшуе роботу кишк1вника i но-рмал1зуе обмш речовин.
Вважають, що завдяки вм1сту магшю, м'ясо равлишв здатне впливати заспок1йливо на людей i допо-магае боротися з1 стресом.
Равлики за правильного приготування не мають протипоказань, якщо, звюно, не враховувати 1ндивь дуальне несприйняття. Якщо воно буде виявлене, то краще виключити з1 свого рацюну цей продукт.
Але питання щодо вивчення токсичносп м'яса равлишв на сьогодш залишаеться малодослщженим.
Токсичшсть (вщ грец. toxikon - отрута) - отруй-шсть, властивють деяких речовин бюлопчно! приро-ди при потраплянш в певних к1лькостях у живий ор-гашзм (людини, тварини i рослини) викликати пору-шення його ф1зюлопчних функцш, в результат чого виникають симптоми отруення (штоксикацп, захво-рювання), а при важких - загибель (Kovbasenko et al., 2014).
Мета роботи. Визначити токсичшсть м'яса хар-чових равлик1в на бюлопчнш модели
Матерiал i методи досл1джень
Равлишв виду Helix pomatia збирали у сиру погоду, тсля дощу, або вранщ, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller були отримаш з фермерського господарства "РАВЛИК 2016" (Укра!на). Як моделей ми використовували бших мишей.
Для визначення токсичносп спочатку робили про-ботдготовку м'яса. Для цього брали середню пробу м'яса кожного виду равлика вагою 10,0 г, ретельно подр1бнювали в ступщ. Подр1бнену пробу вагою 5,0 г вносили у стерильну склянку, заливали 50,0 см3 дис-тильовано! води, перемшували i ф1льтрували.
Для дослщу ми вщбрали 48 бших мишей 2-м1сячного вшу з масою тша в1д 19 до 22 г. Надал1 нами сформовано вю1м груп, з яких шють дослщних груп та дв1 котрольш групи по шють мишей у кожнш.
Пот1м проводили безпосередньо дослщ, для цього зразки, яш були п1дготовлен1 за описаною нами методикою, вводили мишам у шлунок через зонд кожного дня упродовж 3-х дн1в по 0,5 см3. Як зонд використовували тонку одноразову мшропшетку. Б1лих мишей кожно! групи розм1щували в 1зольоваш кл1тки i проводили клшчне спостереження впродовж п'яти д1б. Мишей залишали без 1ж1, а води давали вволю.
Мишей контрольних груп забезпечували звичай-ним рацюном зерносумiшi i давали воду вволю.
М'ясо кожного виду равлишв в дослщах викорис-товували як свiже, приготовлене ex tempore, так i не свгже, що зберiгалося протягом 7 дiб в умовах холо-дильно! камери холодильника за температури +4 °С. Bci проби м'яса попередньо дослщжували удоскона-леними нами реакцiями щодо визначення свiжостi (реакцiя з реактивом Неслера та з сульфатом мвд).
У робот з тваринами дотримувались положень £вропейсько1 конвенцп, прийнято1 у Страсбурз1 (1986 р.).
Результати та ïx обговорення
Проведет нами дослщження щодо токсичносл м'яса харчових равлишв на бших мишах наведеш в таблиц 1.
Таблиця 1
Результати дослщжень м'яса равлишв на токсичнють, n = 48
Вид равлика
особини Helix aspersa maxima (I група) Helix aspersa muller (II група) Helix pomatia (III група) ГчОНфОЛЬ (IV група)
1 2 3 4 5
с/м
1 з/ж з/ж з/ж з/ж
2 з/ж з/ж з/ж з/ж
3 з/ж з/ж з/ж з/ж
4 з/ж з/ж з/ж з/ж
5 з/ж з/ж з/ж з/ж
6 з/ж з/ж з/ж з/ж
н/м
Helix aspersa maxima (V група) Helix aspersa muller (VI група) Helix pomatia (VII група) Контроль (VIII група)
7 з/д2 з/д2 з/д2 з/ж
8 з/дз з/дз з/дз з/ж
1 2 3 4 5
9 з/д2 з/д2 з/д2 з/ж
10 з/дз з/дз з/дз з/ж
11 з/д2 з/д2 з/дз з/ж
12 з/дз з/д2 з/д2 з/ж
Примтка: с/м -заражения
св1же м'ясо, н/м - несв1же м'ясо, з/ж - залишилася протягом дослщу жива, з/дп - загинула на добу тсля
За результатами таблиц 1 встановлено, що фшьт-рат з1 св1жого м'яса трьох вид1в харчових равлишв Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller та Helix pomatia, який отримували штучно бш миш1, виявився нетоксичним, а миш1 I, II та III груп залишилися жи-вими протягом усього дослщу.
Нами ввдм1чено, що м'ясо, яке зберйалося протягом 7 д1б в умовах холодильно1 камери холодильника за температури +4 °С виявилося несвгжим i токсич-ним. Мишi V-VII груп, що годувалися таким м'ясом, спочатку мали пригнiчений стан i тремор м'язiв, ску-йовджену шерсть, вщмовлялися вщ пиття та гинули на 2 та 3 добу.
Мишi контрольних груп (IV та VIII) протягом всього дослщу залишалися живими.
Висновки
Таким чином, можна стверджувати, що м'ясо рав-ликiв, яке зберйалося протягом 7 дiб в умовах холо-дильно1 камери за температури +4 °С е не свгжим i навiть токсичним для бших мишей. Дану роботу мо-жна використовувати як спосiб визначення токсично-
CTi M'aca paBjuKiB. Bîh e TexHOïïorinHO HecKjagHHM, BHMarae jnme ja6opaTopHHx TBapuH, a caMe ôîjihx mh-men. He noTpe6ye cnemanbHoro o6ïïagHaHHa. Ctpok OTpuMaHHa pe3yïïbraTÎB CKjagae jume 3 go6u. Cnoci6 MO^e 6yTH BHKopucTaHHH b po6oT HayKOBO-eKcnepuMeHTajbHux, bhpo6hhhhx Ta perioHajbHux ja6oparopiax BeTepuHapHOÏ мegнцннн.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. npoBegeHHa ricTOJorÎHHHx gocmg^eHb opraHiB, aKi 6yjo Bigi6paHO Big Mumen, Ta BH3HaneHHa 3mîh b hhx 3a paxyHOK tok-chhîb M'aca.
References
Babalola, O. & Akinsoyinu, A. (2009). Proximate composition and mineral profile of snail meat from different breeds of land snail in Nigeria. Pakistan Journal of Nutrition, 8(12), 1842-1844. doi: 10.3923/pjn.2009.1842.1844. Kovbasenko, V.M., Khimych, M.S., Naidich, O.V., Pchelinska, L.V., & Baran, M.M. (2014). Sposib vyznachennia toksychnosti ryby. Patent na korysnu model № 96714; zaiavl. 19.09.2014; opubl.
10.02.2015, Biul. № 3. http://uapatents.com/4-96714-sposib-viznachennya-toksichnosti-ribi.html (in
Ukrainian).
Malik, A., Aremu, A., Bayode, G., & Ibrahim, B. (2011). A nutritional and organoleptic assessment of the meat of the giant African land snail (Archachatina maginata swaison) compared to the meat of other livestock. Livestock Research for Rural Development, 23(3). http://www.lrrd.org/lrrd23/3/mali23060.htm.
Paska, M.Z., & Masliichuk, O.B. (2017). Vyznachennia toksychnosti liupynovoho boroshna i dyvosylu ta
funktsionalnykh kotlet z yikh vmistom. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veteryn-arnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho, 19(75), 35-39. doi: 10.15421/nvlvet7507 (in Ukrainian).
Shevchuk, V.F., Burlaka, V.A., Kryvyi, M.M., Mam-chenko, V.Yu. (2011). Bezpeka ta sanitarna yakist mi-asa slymakiv pry yikh utrymanni v umovakh promys-lovoi fermy. Visnyk ZhNAEU, 2(1), 158-163 (in Ukrainian).
