CC BY
26
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8336 http://nvlvet.com.ua/
UDC 637.5'695.07:[543+546]:594.382.4
Content of inorganic elements in snails meat
I.S. Danilova
National Scientific Center «Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine», Kharkov, Ukraine
Article info
Received 25.01.2018 Received in revised form
02.03.2018 Accepted 08.03.2018
National Scientific Center «Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine», Pushkinskaya street, 83, Kharkov, 61023, Ukraine. Tel.: +38-067-305-93-51. E-mail: irrulik@meta.ua
Danilova, I.S. (2018). Content of inorganic elements in snails meat. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 189-193. doi: 10.15421/nvlvet8336
Currently, there are several classifications of inorganic elements, although each has its own advantages and disadvantages. The most studied group is macroelements, because they have a significant spread in the body and serve as a function of .structural elements. The trace elements perform their functions, being part of the biologically active substances, which makes it difficult to study them, since the same element, depending on the form, can have a toxic effect or be vital. The macroelements include: K, Ca, Mg, Na, S, P, Cl. The trace elements are distributed as follows: Al, B, Br, V, I, Li, Si, As, Rb, Se, F, Sr and heavy metals, namely Zn, Cr, Ge, Fe, Cd, Co, Cu, Mn, Mo, Sn, Ni, Pb. Macroelements are contained in our body in a significant amount (more than 0.01% of the body weight, in other words, their content in the body of an adult is measured in grams and even in kilograms). The trace elements are involved in all processes of life and are the catalysts of biochemical reactions. Their daily intake is less than 200 mg, and they are contained in the body in small doses (less than 0.001% of body weight). The article presents the results of our own research on the content of inorganic elements in the meat of snails of various species Helix pomatia, Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller. It is established that fresh meat of Helix aspersa maxima snails contains the least amount of heavy metals and the highest amount of selenium. Of the 12 inorganic elements that we studied in meat of snails from trace elements, Bromus is most often kept by Helix aspersa muller snails and is 1.91 ± 0.23 mg, Selenium and Manganese from Helix aspersa maxima snails are 0.32 ± 0.01mg and 29.29 ± 0.27 respectively. In the case of heavy metals in the meat of Helix aspersa maxima, there was no evidence of flatulence at all, and the most commonly found zinc in this specimen was 27.64 ± 0.22 mg in accordance. The calcium is the most enriched meat of Snails Helix pomatia and is 12571.25 ± 304.51 mg. As for the vital calcium macroelement, most of all it enriched the meat of the grape snail Helix pomatia. Based on the foregoing, it can be concluded that the fresh meat of Helix aspersa maxima snails contains the least amount of heavy metals and can be successfully used in the relevant industries, and especially in the food industry.
Key words: snail meat, inorganic elements, snail species Helix aspersa maxima, snail species Helix as-persa muller, snail species Helix pomatia.
Умкт неоргашчних елеменпв у м'яС равлиюв
1.С. Даншова
Нац1ональний науковий центр «1нститут експерименталъно'1' i KniHi4H0i ветеринарной медицини», м. Хартв, Укра'ша
На съогодт гснуе дектъка класифтацш неоргатчних елементгв, хоча кожна з них мае ceoi як переваги, так i недолти. Най-бглъш вивченою групою е макроелементи, осктъки вони маютъ значне поширення в oрганiзмi i виконуютъ функцЮ структурних елементiв. Мтроелементи виконуютъ cвoi функцп, входячи до складу бюлоггчно активних речовин, що ускладнюе ix вивчення, адже один i той самий елемент залежно вгд форми може чинити токсичну дт або бути життево необхгдним. До макроелемен-тгв вгдносятъся: Калш (K), Калъцй (Ca), Магтй (Mg), Натрш (Na), Сгрка (S), Фосфор (P), Хлор (Cl). Мгкроелементи розподтя-ютъся таким чином: Алюмтш (Al), Бор (B), Бром (Br), Ванадш (V), Йод (I), Лтш (Li), Кремтй (Si), Мишъяк (As), Руб1дш (Rb), Селен (Se), Фтор (F), Стронцй (Sr) та важт метали, а саме - Цинк (Zn), Хром (Cr), Герматй (Ge), Ферум (Fe), Кадмш (Cd), Ко-балът (Co), Купрум (Cu), Марганецъ (Mn), Молибден (Mo), Олово (Sn), Шкелъ (Ni), Плюмбум (Pb). Макроелементи утримуютъся в нашому оргатзмi в значтй кглъкостг (бтъше тж 0,01% маси тгла, такше кажучи, ix вмкт в тШ дорослоiлюдини вимарюетъся
грамами i навШь ктограмами). Мжроелементи беруть участь у ecix процесах життeдiяльностi i е Kamani3amopaMU 6ioxiMiHnux реакщй. 1х добове споживання менше тж 200 мг, i мктяться вони в оргaнiзмi у маленьких дозах (менше тж 0,001% маси тта). У стaттi наведет результати власних до^джень щодо вмкту неоргатчних елементiв у м'яd равлитв рiзниx видiв Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller. Встановлено, що свiже м'ясо равлитв Helix aspersa maxima мктить найменшу кть-тсть важких метaлiв та найбтьшу тльтсть селену. 1з 12 неоргашчних елементiв, яKi були нами достджеш у м'ясi равлитв, з мiкроелементiв найбтьше утримуеться Брому у равлитв Helix aspersa muller i складае 1,91 ± 0,23мг/кг, а Селену i Мангану у равлитв Helix aspersa maxima - 0,32 ± 0,01мг/кг та 29,29 ± 0,27 вiдповiдно. Стосовно важких метaлiв у м ''dравлитв Helix aspersa maxima Плюмбуму взaгaлi не виявлено, Цинку у цьому ж зразку виявлено найбтьше - 27,64 ± 0,22 мг/кг i найменший вмкт Нжелю, Кобальту, Хрому - 0,21 ± 0,03; 0,11 ± 0,01; 0,22 ± 0,02 мг/кг вiдnовiдно. Кальщем найбтьше збагачене м'ясо равлитв Helix pomatia i становить 12571,25 ± 304,51 мг/кг. Що стосуеться життево необxiдного макроелементу кальцЮ, то найбтьше ним збагачено м 'ясо виноградного равлика Helix pomatia. Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що свiже м 'ясо равлитв Helix aspersa maxima мктить найменшу ктьтсть важких метaлiв i може використовуватися у вiдповiдниx галузях промисловостi, особливо у харчовш.
Ключовi слова: м 'ясо равлитв, неоргашчш елементи, равлик Helix aspersa maxima, равлик Helix aspersa muller, равлик Helix pomatia.
Вступ
Наявшсть низки мшеральних речовин в оргашзм1 у певних шлькостях - неодмшна умова для збережен-ня здоров'я людини. Важливо пам'ятати, що макро-i мшроелементи не синтезуються в оргашзм^ вони надходять з харчовими продуктами, водою, повирям. Стушнь !х засвоення залежить ввд стану оргашв ди-хання i травлення. Обмш мшеральних речовин i води, в якш вони розчинеш, нероздшьш, а ключовi елементи депонуються в тканинах i в мiру необхщносп всм-октуються в кров. Сукупшсть процеав всмоктування, розпод^, засвоення i видшення у виглядi неоргашчних сполук речовин складають мшеральний обмш.
Мшеральш речовини надходять в оргашзм людини в основному харчовим (алiментарним) шляхом в неактивному стан i активiзуються, утворюючи рiзнi сполуки з високомолекулярними бшками. Вмiст мше-ральних речовин змшюеться залежно ввд сезону. Навеснi рiвень макро-i мiкроелементiв знижуеться, а на початку осеш пiдвищуеться.
З мшроелеменпв деякi е важкими металами (Malynin, 2009; Kutsan et al., 2014).
До макроелеменлв вiдносяться: Калiй (K), Кальцш (Ca), Магнiй (Mg), Натрш (Na), Сiрка (S), Фосфор (P), Хлор (Cl).
Мiкроелементи розподiляються таким чином: Алюмшш (Al), Бор (B), Бром (Br), Ванадш (V), Йод (I), Лтй (Li), Кремнiй (Si), Мишьяк (As), Рубiдiй (Rb), Селен (Se), Фтор (F), Стронцш (Sr) та важш метали, а саме - (Zn), Хром (Cr), Германш (Ge), Фе-рум (Fe), Кадмш (Cd), Кобальт (Co), Купрум (Cu), Марганець (Mn), Молiбден (Mo), Олово (Sn), Нiкель (Ni), Плюмбум (Pb).
Макроелементи утримуються в нашому органiзмi в значнiй кiлькостi (бiльше шж 0,01% маси тiла, iн-акше кажучи, !х вмiст в тш доросло! людини вимiрю-еться грамами i навiть к1лограмами).
Мiкроелементи беруть участь у вах процесах жит-тедiяльностi i е катал1заторами бiохiмiчних реакцiй. 1х добове споживання менше шж 200 мг, мiстяться вони в органiзмi в маленьких дозах (менше шж 0,001% маси тша).
Недостатнiсть мiкро- i макроелементiв призводить до патологiчних змiн в оргашзм^ порушення водного балансу, обмiну речовин, шдвищення або зниження
тиску, уповшьнення хiмiчних процесiв. Всi структурнi змши всерединi клiтин призводять до загального зниження iмунiтету, а також появи рiзних захворювань: гiпертонil, дисбакгерюзу, колiтiв, гастритiв, хвороб серцево-судинно! системи, алергп, ожирiння, цукро-вого дiабету та багатьох iнших. Такi захворювання ведуть до погiршення функцiонування оргашзму, уповiльнення розумового i фiзичного розвитку, що особливо небезпечно в дитячому вщ.
В органiзмi катiони завжди повиннi перебувати у вiдрегульованiй рiвновазi. Натрiй, кал1й, кальцiй, магнiй - основш катiони. Вони вiдiграють величезну роль, пiдтримуючи потрiбний рiвень води як в клгш-нах, так i в мiжклiтинному просторi, тобто тканинних родинах кровi. В мiжклiтинному просторi мiстяться в основному натрш i кальцiй, а всерединi клгган - калiй i магнiй, баланс м1ж якими дуже важливий для забез-печення електролiтичноl нейтральностi рвдин.
Макроелементи не беруть участь в енергетичному обмiнi органiзму, але саме вони керують процесами обмiну речовин, шдтримують фiзичну i хiмiчну цiлiс-шсть клiтин i тканин шляхом збереження характерних бiоелектричних потенцiалiв. Дефiцит кальцш та натрш призводить до ослабления функци травних залоз, недоотримання органiзмом натр1ю, кальцiю, кал1ю порушуе роботу центрально! нервово! системи тощо.
Кальцiй - один з найважливших мiнеральних елементiв годiвлi, який бере участь у пластичних та обмшних процесах, у формуванш к1стково! тканини (в нш зосереджено 99% його загально! кiлькостi), входить до складу клгганних структур, вiн е обов'язковим компонентом системи пвдтримання кислотно-лужио! рiвноваги внутрiшнього середовища оргаиiзму та нормального функцюнування багатьох життево важливих систем. Вш необхiдний для забез-печення дiяльностi серця, входить до складу кров^ бере участь у процесах !! згортання, а також у стабш-зацi! захисних механiзмiв, яш пiдвищують стiйкiсть оргаиiзму до хвороб та ди несприятливих зовнiшнiх чиннишв.
Повноцiнними джерелами кальцiю е корми тва-ринного походження: м'ясо-к1сткове, шсткове i рибне борошно. М'ясо-к1сткове борошно залежно вщ рiвия проте!ну мютить вiд 8,5 до 13,0% кальцш, шсткове борошно знежирене мае приблизно 21,2%, а з вмiстом жиру - 19,0% цього елементу. Залежно ввд рiвия про-те!ну кальцш метиться i в рибному борошш, прибли-
зно в1д 5,0 до 8,5%. Джерелами кальцш е корми мше-рального походження: моно-, ди- i трикальцшфосфа-ти, а також черепашки, крейда i борошно вапнякове.
На сьогодш iснуе декiлька класифiкацiй неоргаш-чних елементiв, хоча кожна з них мае сво! як переваги, так i недолши. Найбшьш вивченою групою е мак-роелементи, осшльки вони мають значне поширення в органiзмi й виконують функцш структурних елемен-тiв. Мiкроелементи виконують сво! функци, входячи до складу бюлопчно активних речовин, що усклад-нюе !х вивчення, адже один i той же елемент залежно ввд форми може чинити токсичну дiю або бути житте-во необхвдним.
Головна функцiя макроелеменпв полягае в побу-довi тканин, шдгримш сталостi осмотичного тиску, iонного й кислотно-основного складу. Мжроелемен-ти, входячи до складу ензимiв, гормонiв, виашшв i бiологiчно активних речовин як комплексоутворювачi або активатори, беруть участь в обмш речовин, про-цесах розмноження, тканинному диханнi, знешко-дженш токсичних речовин. Мiкроелементи активно впливають на процеси кровотворення, окиснення-ввдновлення, проникнiсть судин i тканин (Ershov, 2003).
Значний науковий i практичний iнтерес сконцент-рований на визначенш вмiсту мiкро- та макроелеменпв у кормах, мiнеральних добавках, рiзних тканинах живого органiзму. Виявлення закономiрностей i характеру змiн !х хiмiчного складу пвд рiзним впливом, встановлення показник1в безпечностi та якосп ново! галузi, яка тiльки но розвиваеться в Укра!ш - равлиш-вництва, i вимагае застосування ретельних та перспе-ктивних методiв аналiзу (Kutsan et al., 2014).
Метою нашо! роботи було дослвдити вмiст неоргашчних елементiв у св1жому (сирому) м'яс харчових видiв равликiв Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller.
MaTepia™ та методи дослвджень
Дослiдження проводилися у лаборатори токсико-логiчного монiторингу Нацiонального наукового центру «1нститут експериментально! i клшчно! вете-
ринарно! медицини» з використанням рентгенофлуо-ресцентного методу у трьох повтореннях. Для цього було сформовано 3 середшх проби св1жого м'яса равлик1в по 20,0 ± 0,5 г кожного виду. Равлишв виду Helix pomatia збирали самостiйно у сиру погоду, особливо тсля дощу, а iнодi вранцi, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller були отримаш з фермерського господарства «РАВЛИК 2016» (Укра!на). Середню пробу м'яса равлишв було сформовано самостшно безпосередньо перед дослвдженнями.
Умiст неорганiчних елеменпв визначали за допо-могою рентгенофлуоресцентного аналiзу, зг1дно з методичними рекоменда^ми (Malynin, 2009). Метод рентгенофлуоресцентного аналiзу грунтуеться на використаннi рентгенiвськоl флуоресценци елементiв з подальшим аналiзом спекав на приладi «Спектрос-кан-МАКС - G» НВО «Спектрон». Основнi парамет-ри приладу за вимiрювання спектральних показник1в: перше в1дображення - вщ 950 мА до 3150 мА, друге вiдображення - вiд 315 мА до 1575 мА. Величина кроку приладу i час експозицп дорiвнювали 4 (Kutsan et al., 2014).
За опромшення зразка рентгешвськими променя-ми бiологiчний об'ект, який заздалегiдь п1дданий сухiй мiнералiзацü', починае випромшювати (флуоре-сц1ювати) в рентгешвському дiапазонi. Спектр цiеl вторинно! флуоресценци адекватно вщображае еле-ментний склад аналiзованого зразка.
Сумiш елементiв тдбирали з таким розрахунком, щоб спектр внесених елеменпв не накладався один на одного. Специфiчнi показники довжини хвилi флуо-ресценцil перевiряли за каталогом спекав, а для визначення маси елементiв враховували к1льк1сть iмпульсiв флуоресценцй', характерних для кожного з елеменпв.
Результати та ix обговорення
Нами було визначено вмют неоргашчних елемен-тiв у свiжому м'яа равлик1в Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller, результати наведет в таблицях 1, 2 та 3 вщповщно.
Таблиця 1
Вмют неоргашчних елеменпв у свiжому м'яа равлишв Helix pomatia
Проба 1 H. pomatia Л/Г -т
Елемент, мг/кг Повторшсть 1 Повторшсть 2 Повторшсть 3 М ± m
1 2 3 4 5
Стронцш 50,39 53,48 50,92 51,60 ± 0,95
Бром 0,67 0,75 0,71 0,71 ± 0,02
Селен 0,21 0,23 0,18 0,21 ± 0,07
Плюмбум 0,042 0,039 0,024 0,04 ± 0,00
Цинк 11,65 13,15 11,54 12,11 ± 0,48
Купрум 2,42 3,19 2,93 2,85 ± 0,13
Нжель 0,32 0,36 0,38 0,35 ± 0,01
Кобальт 0,54 0,52 0,48 0,51 ± 0,01
Ферум 14,45 15,78 15,71 15,31 ± 0,26
Манган 5,92 6,69 5,79 6,08 ± 0,19
Хром 0,28 0,46 0,41 0,38 ± 0,03
Кальцш 12208,12 13268,21 12237,42 12571,25 ± 304,51
HayKoBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 83
Ta6.^H 2
BmIct HeopramnHux eneMeffriB y CBi®oMy M'aci paBjHKiB Helix aspersa maxima
npo6a 2 H. Aspersa maxima M ± m
EjeMeHT, Mr/Kr noBTopHicTb 1 noBTopHicTb 2 noBTopHicTb 3
CTpo^in 13,59 13,65 14,10 13,78 ± 0,13
EpoM 1,23 1,57 1,52 1,44 ± 0,06
CejeH 0,28 0,33 0,35 0,32 ± 0,01
njroM6yM He BHaBjeHo He BHaBjeHo He BHaBjeHo -
UHHK 28,38 27,10 27,43 27,64 ± 0,22
KynpyM 3,68 3,84 3,63 3,72 ± 0,06
Hkem 0,30 0,13 0,20 0,21 ± 0,03
Ko6antT 0,11 0,10 0,12 0,11 ± 0,01
OepyM 14,80 15,35 15,86 15,34 ± 0,16
MaHraH 30,21 29,10 28,57 29,29 ± 0,27
XpoM 0,17 0,27 0,21 0,22 ± 0,02
Kan^in 3666,23 3454,16 3114,67 3411,69 ± 100,29
Ta6.^H 3
BMicT HeopramnHux eneMeffriB y CBi^OMy M'aci paBjHKiB Helix aspersa muller
npo6a 3 H. Aspersa muller M ± m
EjeMeHT, Mr/Kr noBTopHicTb 1 noBTopHicTb 2 noBTopHicTb 3
1 2 3 4 5
CTpo^in 12,29 11,59 9,46 11,11 ± 0,63
EpoM 1,57 2,47 1,69 1,91 ± 0,23
CejeH 0,14 0,19 0,15 0,16 ± 0,01
njroM6yM 0,039 0,028 0,031 0,03 ± 0,00
UHHK 28,76 29,61 22,36 26,91 ± 2,14
KynpyM 4,21 4,52 4,43 4,39 ± 0,05
Hkem 0,30 0,39 0,24 0,31 ± 0,04
Ko6antT 0,21 0,15 0,25 0,20 ± 0,03
OepyM 13,13 13,04 10,80 12,32 ± 0,66
MaHraH 10,47 15,77 8,42 11,55 ± 2,17
XpoM 0,47 0,51 0,46 0,48 ± 0,01
Kan^in 4814,55 4855,58 4221,14 4630,42 ± 187,42
TaKHM hhhom, i3 12 HeopramnHux eneMeffrib, aKi 6yju HaMH gocnig^ern y M'aci paBjHKiB, 3 MiKpoejeMe-HTiB HaH6iflbme yTpuMyeTbca EpoMy y paBjHKiB Helix aspersa muller i CKjiagae 1,91 ± 0,23Mr/Kr, a CejieHy i MaHraHy y paBjHKiB Helix aspersa maxima 0,32 ± 0,01 Mr/Kr Ta 29,29 ± 0,27 BignoBigHo. Ctocobho Ba®-khx MeTajiB y M'aci paBjHKiB Helix aspersa maxima njMM6yMy B3araji He BuaBjeHo, Цннкy b ^oMy ® 3pa3Ky BHHBjieHo Haii6ijibme 27,64 ± 0,22 Mr/Kr i Haii-MeHmHH BMicT HiKejo, Ko6ajbTy, XpoMy - 0,21 ± 0,03; 0,11 ± 0,01; 0,22 ± 0,02 Mr/Kr BignoBigHo.
Kanb^eM Han6ijbme 36araneHo M'aco paBjHKiB Helixpomatia i CTaHoBHTb 12571,25 ± 304,51 Mr/Kr.
Ctocobho crpoH^ro, to ^h ejeMeHT Haje®HTb go 3-ro Kjacy He6e3neKH. nigBH^eHe Horo BBegeHHa npurm-nye KicTKoBoyTBopeHHa h npH3BogHTb go nopymeHHa npo^cy ocH^iKaqii i BHHHKHeHHa стpoнцieвoro paxiTy. TaK, Haii6ijibma KijibKicTb стpoнцiEO MicTHTbca y M'aci BHHorpagHHx paBjHKiB (Helix pomatia) - 51,60 ± 0,95 Mr/Kr.
3rigHo 3 o6ob'33kobhm MiHiMajbHHM nepejiKoM goc-jig®eHb cnpoBHHH, npogyKqi! TBapuHHoro Ta pocjhhho-ro noxog®eHHa, KoM6iKopMoBoi chpobhhh, KoM6iKop-MiB, BiTaMiHHHx npenapaTiB Ta iH., am cjig npoBogHTH b gep^aBHHx ja6oparopiax BeTepuHapHoi мegнцннн i 3a pe3yjbTaTaMH aKux BugaeTbca свigoцтвo (®-2), 3aTBep-g®eHHM ^,ep®aBHHM genapTaMeHToM вeтмegнцннн
MiHarponojiTHKH yKpaiHH № 549/9148 Big 28 KBiTHa 2004 p.), to y ^oMy goKyMeHTi peraaMeffiyoTbca noKa-3hhkh jume mogo njOM6yMy, aKoro y Bcix 3pa3Kax MicTHTbca Big 0,03 go 0,04 Mr/Kr, mo e b Me®ax gonyc-thmhx HopM (Oboviazkovyi minimalnyi perelik..., 2004).
Ehchobkh
Buxoga^H 3 Hamux pe3yjbTaTiB, Mo®Ha 3po6uTH bh-chobok, mo CBi®e M'aco paBjiHKiB Helix aspersa maxima MicTHTb HaHMeHmy KijbKicTb Ba®Kux MeTajiB i Mo®e BHKopucToByBaTHca y BignoBigHux rajy3ax npoMHCjo-BocTi, oco6jhbo y xapnoBin.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. y nogajb-moMy MeToo Hamoi po6oTH 6yge gocmgmu BMicT Heop-rarnHHHx ejeMeHTiB y BapeHoMy M'aci xapnoBux BugiB paBjHKiB 3a pi3Horo nacy BapiHHa Ta 3po6uTH nopiBHa-jbHi gocjig®eHHa i aHaji3 oTpuMaHux gaHux.
References
Ershov, Ju.A. (2003). Obshhaja himija. Biofizicheskaja himija. Himija biogennyh jelementov. M: Vysshaja shkola (in Russian). Malynin, O.O. (2009). Vyznachennia neorhanichnykh elementiv u biolohichnykh substratakh metodom
HayKOBHH bíchhk ^HyBME ÍMeHÍ C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 83
renthenofuorestsentnoho analizu: metod. vkazivky. DKVM Ukrainy (in Ukrainian).
Oboviazkovyi minimalnyi perelik doslidzhen syrovyny, produktsii tvarynnoho ta roslynnoho pokhodzhennia, kombikormovoi syrovyny, kombikormiv, vitaminnykh preparativ ta in. yaki slid provodyty v derzhavnykh laboratoriiakh vetmedytsyny i za rezultatamy yakykh vydaietsia svidotstvo (F-2), zatverdzhenyi Derzhavnym departamentom vetmedytsyny Minahropolityky Ukrainy. № 549/9148 vid 28 kvitnia 2004 r. https://dnaop.com/html/45130/doc-
obovjakovij-minimalynij-perelik-doslidzheny-sirovini-produkciji-tvarinnogo-ta-roslinnogo-pohodzhennya-kombikormovoji-sirovini-ko (in
Ukrainian).
Kutsan, O.T., Orobchenko, O.L., & Kocherhin, Yu.A. (2014). Toksyko-biokhimichna kharakterystyka neorhanichnykh elementiv ta zastosuvannia renthenofluorestsentnoho analizu u veterynarnii medytsyni. Kharkiv. Planeta-print (in Ukrainian).
