CC BY
20
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9506 http://nvlvet.com.ua
UDC 594.3:616.99-098(477)
Parasitological studies of snails of different regions Ukraine
I.S. Danilova
National Scientific Center "Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine", Kharkov, Ukraine
Danilova, I.S. (2019). Parasitological studies of snails of different regions Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 32-35. doi: 10.32718/nvlvet9506
Dandelion (Gastropoda) is a numerical class of molluscs (about 130 thousand species), which representatives live in seas, salted and freshwater basins, and in wetlands on land. Clams in natural conditions are often infected with larvae of trematodes and some species of nematodes. Locus of localization of larvae is mostly hepatopancreas. Snails are no exception, they can also get sick, as a result, they become sluggish, refuse to eat, begin to allocate too thick mucus and so on. They can be infected: mites, parasites, nematodes, trematodes, bacteria, fungi. Parasites in snails may appear in several ways, namely : transferring from the soil or through entering new pupils who have not undergone quarantine. The consequences may be the most dangerous: contamination of the whole soil, mollusc diseases, human infection. Signs of infection are: lethargy, lack of appetite, slow growth, visual detection. The purpose of this work was to conduct a life-long and post-mortem diagnosis of helminthiasis of snails from different regions of Ukraine. The research was carried out on the snails of the species Helix pomatia from different regions of Ukraine, as well as on the Helix aspersa maxima and Helix aspersa muller artificial populations. From laboratory methods of diagnosis used coproscopic studies (research of faecal samples) of snails. For this purpose, a track of fecal snails was used, which was investigated by 3 methods - deposition method, expulsion method and compressor method. It was found that in samples 1 and 2, eggs and larvae were not detected, and in samples 3, 4 and 5, that is, in the snails of the natural population, nematodose was observed, as well as fungi were detected. This indicates that the external environment plays an important role in the cycle of nematode development. And this is regulated by factors such as temperature and humidity. In the conditions of the farm, these factors, as well as the possibility of skipping eggs or larvae, can be regulated through preventive measures: regulating the density of snails, using special soil, pasture, feed, water, and limiting contact with other snails and animals altogether. These factors are not at all possible in the snails of the natural population, therefore, in our opinion, samples of snails 3, 4 and 5 were more susceptible to nematodosis and infection with mushrooms than snails in samples 1 and 2. The prospect of our further research will be the histological study of hepatopancreas for nematodoznoy invasion.
Key words: parasitological studies, snail, life-long diagnosis, post-mortem diagnostics.
■ ■ •• • •• • 4 Ж 7 ••
Паразитолопчш дослщження равликш р1зних репошв Украши
1.С. Даншова
Нацюнальний науковий центр "Iнститут експериментальног i KniHi4H0i ветеринарной медицини ", м. XapKie, Укра'та
Черевоногi молюски (Gastropoda) - численний клас молюсюв (близько 130 тис. виЫв), представники якого живуть у морях, со-лонуватих та пргсноводних басейнах, а також у зволожених мгсцевостях на сушг. Молюски в природних умовах нергдко вража-ються личинками трематод i деяких видгв нематод. Мгсцем локалгзацп личинок е здебгльшого гепатопанкреас. Равлики не е виня-тком, вони також можуть хворгти, внаслгдок чого, стають млявими, вгдмовляються вгд шя, починають видгляти надто густий слиз i таке тше. Вони можуть тддатися ураженню: клхщами, паразитами, нематодами, трематодами, бактер!ями, грибами. Паразиты в равликах можуть з 'явитися ктькома шляхами, а саме: занесення Их з Грунту або через особин, ят щойно надшшли до
Article info
Received 03.09.2019 Received in revised form
03.10.2019 Accepted 04.10.2019
National Scientific Center "Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine ", Pushkinskaya street, 83, Kharkov, 61023, Ukraine Tel.: +38-067-305-93-51 E-mail: irrulik@meta.ua
основног популяцп равлитв не пройшовши карантин. На^дки можуть бути дуже небезпечними: ураження всього Грунту, хвороба молюств, ураження людини. Ознаками ураження е: млявкть, вiдсутнiсть апетиту, повтьний ркт. Метою даног роботи було провести зажиттеву та посмертну дiагностику гельмiнтозiв равлитв з рiзних регютв Украгни. До^дження проводили на равли-ках виду Helix pomatia з рiзних регютв Украгни, а також на равликах Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller штучног популяцп. Встановлено, що у пробах 1 та 2 яець та личинок не було виявлено, а у пробах 3, 4 та 5, тобто у равлитв природньог популяцп, спостеркався нематодоз, а також виявляли гриби. Це свiдчить про те, що зовншне середовище вiдiграе важливу роль у циmni розвитку нематод. I це регулюеться такими факторами, як температура та вологють. В умовах ферми ц фактори, а також можливють заносу яець або личинок, можна регулювати шляхом профтактичних заходiв: регулювання щiльностi равлитв, вико-ристання спещального Грунту, пасовища, корму, води, а також обмеження контакту з тшими равликами i взагалi тваринами.
Ключовi слова: паразитологiчнi до^дження, равлик, прижиттева дiагностика, посмертна дiагностика.
Вступ
Вщносини м1ж живими оргашзмами, особливо м1ж тваринами, здавна були предметом детального аналь зу, спонукали дослгднишв до гхньо! систематизации Водночас розвиток рГзних галузей науки дае змогу щоразу глибше проникати в суть цих зв'язшв, 1хне ф1зюлопчне, метаболГчне i генетичне тдгрунтя. Про-те ця проблема дониш остаточно так i не виршена (Nevyadomskaya et al., 2006; Sri-Aroon et al., 2010).
Вщомо, що тварини, як i вс живi оргашзми, пере-бувають мiж собою у певних зв'язках. Це може стосу-ватися особин, як належать до одного чи до рiзних видiв. У виглад, наприклад, вiльних зв'язшв або спе-цiалiзованих угрупувань. Набагато складнiший характер зв'язк1в у системах, що складаються з рiзних видiв (Nevyadomskaya et al., 2006; Khvoroby vynohradnykh ravlykiv).
Черевоногi молюски (Gastropoda) - численний клас молюск1в (близько 130 тис. видiв), представники якого живуть у морях, солонуватих та прГсноводних басейнах, а також у зволожених мюцевостях на сушi. Вони мають асиметричне тiло з головою та шжкою, яке мiститься переважно у конiчно-спiральнiй мушлi кальцiевого складу.
Збудниками бiльшостi хвороб е бюгельмшти, тому досладження промiжних, додаткових, резервуарних хазя1в паразитичних червiв дають змогу з'ясувати гельмштолопчну ситуацш, прогнозувати появу пара-зитозiв на конкрентних фермах, населених пунктах, районах, областях.
Пром1жними хазяшами бiогельмiнтiв можуть бути сухопутш та прiсноводнi молюски, ракоподiбнi, ко-махи, клiщi, дощовi черв'яки. 1х дослiджують шд малим збiльшенням мшроскопу. Личинки гельмiнтiв локалiзуються в рiзних органах i тканинах промiжних хазя1в (Sekretaryuk et al., 2005). Видовий склад молю-ск1в - пром1жних хазяшш трематод i нематод - широкий. У них виявляють личинки дикроцелiуму, еуре-треми, протостронгшд (Sekretaryuk et al., 2005).
Молюски в природних умовах нерiдко вражаються личинками трематод i деяких видiв нематод. Мiсцем локалГзацп личинок е здебшьшого гепатопанкреас. Вiн розмiщений у верхiвцi мушлi. 1х дослiджують компресорним методом пгд мiкроскопом. За формою церкари трематод нагадують пуголовк1в жаб (Sekretaryuk et al., 2005).
Кожна жива ютота, що живе на планет^ пгддаеться впливу зовнипшх фактов. Равлики не е винятком, вони також можуть хворГти, внаслiдок чого стають
млявими, вщмовляються вщ 1ж1, починають видГляти надто густий слиз i таке iнше (Khvoroby vynohradnykh ravlykiv). Вони можуть вражатися клщами, паразитами, нематодами, трематодами, бактерiями, грибами.
Також юнуе цший спектр поверхових руйнувань, як1 залежать вщ навколишнього середовища i безпо-середньо вгд догляду: травмування, отруення, пере-охолодження, тепловий удар, пошкодження раковини, пухлини, вiдшарування мушл вГд тша.
Самi собою молюски е переносниками рГзномашт-них паразитуючих органiзмiв. При неправильних умовах утримання, розведення можна втратити всю популяцш.
Паразити в равликах можуть з'явитися шлькома способами, а саме: перенесения з грунту або шляхом занесения через нових особин, яш не пройшли карантину. Наслщки можуть бути дуже небезпечними: ураження всього грунту, хвороба молюсшв, заражен-ня людини (Urkkhart et al., 2000; Harlynska, 2014).
Ознаками ураження е: млявГсть, вгдсутшсть апетиту, повшьний рют.
Ще одна проблема, що може зашкодити равликам, - це гриби.
Вони можуть потрапити в ареал проживання i всГ щ занепокоення можуть бути з рГзних причин:
• уражений грунт
• зшсована 1жа
• кислГ фрукти
• уражена особина, що не пройшла карантину.
За участю молюсшв розвиваються трематоди, де-
як1 нематоди i цестоди. Найбшьш швазованими вони бувають у другу половину лГта i восени, якщо мова йде про равлишв, що е природньою популящею (Smith, 1984; Harlynska, 2014).
Осшльки молюски е промГжними хазя1нами бага-тьох паразипв рГзних систематичних груп i вони е шнцевою ланкою в циклГ розвитку багатьох гельмш-пв, то питання щодо даних паразитолопчних досль джень равлишв на сьогодш е актуальним.
Мета роботи. Провести прижиттеву та посмертну дГагностику гельмштозГв равлишв з рГзних регютв Укра1ни.
MaTepia™ i методи досл1джень
Молюсшв виду Helix pomatia збирали ручним способом у сиру погоду, тсля дощу або врант, Helix aspersa maxima (проба 1) та Helix aspersa muller (проба 2) були отримаш з фермерського господарства
"PAB.HHK 2016" (yKpai'Ha). ,3,na gocnigKeHb BHKopuc-tobybanu no 15 paBnHKiB kokhoi npo6u.
,3,ocnigKeHHa npoBogunu Ha paBnHKax BHgy Helix pomatia, aKi 6ynu 3i6paHi y c. Ka3a^Ke EepucnaBcbKoro paftoHy XepcoHcbKoi o6nacTi (npo6a 3), c. Eepe3Ha no-noHcbKoro paftoHy XMenbHH^Koi' o6nacTi (npo6a 4), c. Mana ^.aHHniBKa ,3,epragiBcbKoro paftoHy XapKiBcbKoi o6nacTi (npo6a 5).
3 na6opaTopHHx MeTogiB giarHocTHKH 3acTocoByBanu KonpocKoninHi gocnigKeHHa (gocnigKeHHa npo6 $eKa-nift) paBnHKiB. ,3,na цbOгo BHKopucTOByBanu "gopiKKy" 3 $eKanift paBnHKiB, aKy gocnigKyBanu 3 MeTogaMu: oca-gKeHHa, cnnHBaHHa Ta KoMnpecopHHM MeTogoM.
MeTog nocnigoBHoro npoMHBaHHa (ocagKeHHa). He-BenHKy KinbKicTb ^eKanift (5-10 r) po3MimyBanu y cKna-h^ 3 10-KpaTHow KinbKicTM Bogu. CyMim ^inbipyBanu Kpi3b MeTaneBe chto a6o Mapnw i gaBanu in BigcroaTHca ynpogoBK 5 xb. nicna ^oro BepxHift map pigHHH 3nu-Banu, a go ocagy 3HoBy gogaBanu TaKy k KinbKicTb Bogu i BigcTOMBanu 5 xb. nicna npocBiTneHHa BepxHboro mapy piguHH b cKiaH^, ftoro 3nHBanu, a ocag HaHocunu Ha npegMeTHe cKno i gocnigKyBanu nig MiKpocKonoM (36inbmeHHa 10x12,5).
MeTog ®wnne6opHa ($noTa^i' a6o cnnHBaHHa). y cKnaHKy BHocHnH npH6nH3Ho 5,0 r ^eKanift i, noMimyw-
hh cKnaHow nanugKow, gogaBanH HacugeHHH po3HHH KyxoHHoi coni (Ha ogHy gacTHHy ^eKanift 15-20 gacTHH po3HHHy coni). ^na ftoro npuroTyBaHHa y 1,0 n Kpony po3HHHanu 400,0 r coni. OTpuMaHuft po3HHH ^inbipyBa-nu Kpi3b Mapnw a6o BaTy i nicna oxonogKeHHa BHKopuc-ToByBanu. CycneH3iw ^eKanift ^inbipyBanu Kpi3b MeTaneBe chto b iHmy cKnaHKy i BigcTowBanu ynpogoBK 4050 xb. .flftua renbMiHTiB cnnuBanu. 3a gonoMorow MeTa-neBoi neTni giaMeTpoM He 6inbme Hi® 1,0 cm Big6upanu Tpu Kpanni piguHH i nepeHocunu 3 noBepxHeBoro mapy Ha npegMeTHe cKno, nicna goro gocnigKyBanu nig MiKpocKonoM (36inbmeHHa 10x12,5).
KoMnpecopHuft MeTog. PaBnHKa 3BinbHanu 3 Mymni cne^anbHoro MeTaneBow neTnew. noMi^anu y gamKy neTpi, po3ginanu Ha oKpeMi mMaTOHKH 3 pi3HHMH op-raHaMH i TKaHHHaMH Ta gocnigKyBanu 3a gonoMorow KoMnpecopiyMy (puc. 3) nig MiKpocKonoM (36inbmeHHa 10x12,5).
Pe3y.tTara Ta ix oSroBopeHHH
npoBegeHi HaMH napa3HTonorigm gocnigKeHHa paBnHKiB 3 pi3HHx perioHiB yKpaiHu HaBegeHi b тa6nнцi 1.
Ta6.^H 1
napa3HTonoriHHi gocnigKeHHa paBnHKiB, n = 75
npo6u
paBnHKiB
Pe3ynbTaTH giarnocTHKH renbMiHTo3iB:
npHMTTCBoi
nocMepTHoi
nogaTKoBa cTagia HeMaTogo3y Ta ogHHoHHi rpu6u ^hhhhkh HeMaTogu Ta aftua HeMaTog, b noni 3opy Big 4 go 9 rpH6iB nogaTKoBa cTagia HeMaTogo3y Ta ogHHogHi rpu6u
nogaTKoBa cTagia HeMaTogo3y Ta ogHHoHHi rpu6u
.SKua HeMaTog, b noni 3opy Big 2 go 8 rpu6iB nogaTKoBa cTagia HeMaTogo3y Ta ogHHogHi rpu6u
npumimKa: "-" Higoro He BHaBneHo
3a pe3ynbTaTaMH тa6nнцi 1 BcTaHoBneHo, ^o 3rigHo 3 HamHMH gocnigKeHHaMH y npo6ax 1 Ta 2 aeцb Ta nu-hhhok He 6yno BuaBneHo. y npo6ax 3, 4 Ta 5, to6to y paBnHKiB npupogHboi nonynaцii, cnocTepiraBca HeMaTo-go3 (puc. 1), a TaKoK BuaBnanu rpu6u (puc. 2). Цe cBig-guTb npo Te, ^o 3oBHimHe cepegoBH^e Bigirpae BaKnu-By ponb y цнкni po3BHTKy HeMaTog. I ^ perynweTbca TaKHMH ^aKTopaMH, aK TeMnepaTypa Ta BonoricTb. B yMoBax $epMH цi ^aKTopu, a TaKoK MoKnuBicTb 3aHocy aeцb a6o nuguHoK, MoKHa perynwBaTH mnaxoM npo$i-naKTHHHHx 3axogiB: perynwBaHHa ^inbHocTi paBnHKiB, BHKopucTaHHa cne^anbHoro rpyHTy, nacoBH^a, KopMy, Bogu, a TaKoK o6MeKeHHa KoHTaKTy 3 iHmHMH paBnHKa-mh i B3arani TBapuHaMH. Цi ^aKTopu HeMoKnuBi y paBnHKiB npupogHboi nonynaцii, ToMy, Ha Hamy gyMKy, npo6u paBnHKiB 3, 4 Ta 5 6ynu 6inbm cxunbHi go HeMa-Togo3y Ta ypaKeHHa rpu6aMH, HiK paBnHKH y npo6ax 1 Ta 2.
PHC. 1. HeMaTogu (1)
1
Рис. 2. Личинка нематоди (1) та гриби (2) Висновки
1. Равлики можуть тддаватися ураженню грибами i нематодами, особливо це стосуеться молюсшв природно! популяцп. Так, за результатами наших дослгджень встановлено, що равлики природньо! популяцп, а саме, з Херсонсько!, Хмельницько! та Хар-швсько! областей Укра!ни, уражеш в порiвияннi з равликами фермерського господарства. Це можна пояснити тим, що в умовах господарства постшно контролюються уа умови щодо !х вирощуваиия.
2. Обсiменiния яйцями i личинками нематод грунту, пасовищ, кормГв, а також швазоваш безхребетш можуть бути факторами ураження шших тварин i людей. Тому обов'язковим правилом для фермерГв з розведення равлишв е карантин для молюсшв, яш будуть надходити до ферми. Щоб не допустити ура-ження (вГрусами, бактерГями, грибами) потрГбно ро-бити профшактичну дезшфекцш. Все, що контактуе з особинами: грунт, !жа, примщення мае проходити очищення i оброблятися розчинами дезшфектанпв зггдно з шструкщею до застосування, але без присут-ностГ молюсшв.
3. Перш шж виготовляти будь-як страви з равлишв, необхгдно провести комплекс заходГв, i обов'язковим елементом е паразитолопчш досль дження, особливо це стосуеться безхребетних приро-дно! популяцп.
Перспективи подальших дослгджень. Проведення пстолопчних дослщжень гепатопанкреаса за нема-тодозно! швазп.
References
Harlynska, A.M. (2014). Ekoloho-parazytolohichna kha-
rakterystyka molyuskiv pidrodyny pukhyrchykovykh
Рис. 3. Дослвдження компресорним методом
(Gastropoda; Pulmonata; Physinae) Ukrayiny: monohrafiia [Ecological-parasitological characteristics of the subfamily mollusks (Gastropoda; Pulmonata; Physinae) of Ukraine: monograph]. Visnyk KHNU im. V.N. Karazina, 1126, 98-105 (in Ukrainian).
Khvoroby vynohradnykh ravlykiv [Diseases of grape snails]. Retrieved from: https://ukraine.snails-house.com/illnesses-of-snail (in Ukrainian).
Nevyadomskaya, K., Poymanskaya, T., Magnitskaya, B., & Chubay, A. (2006). Zahalna parazytolohiya : monohrafiia [General parasitology: monograph]. Ky-yiv: Science (in Ukrainian).
Sekretaryuk, K.V., Svarchevskyy, O.A., & Tafiychuk, R.I. (2005). Helmintolohichni doslidzhennya tvaryn i navkolyshnoho seredovyshcha u veterynarniy medytsyni: monohrafiia [Helminthological studies of animals and the environment in veterinary medicine: monograph]. Lviv: View of Spolom (in Ukrainian).
Smith, J.D. (1984). Development of Raphidascaris acus (Nematoda, Anisakidae ) in paratenic, intermediate, and definitive hosts. Can. J. Zool., 62(7), 1378-1386. doi: 10.1139/z84-198.
Sri-Aroon, P., Chusongsang, P., Chusongsang, Y., Pornpimol, S., Butraporn, P., & Lohachit, C. (2010). Snails and Trematode infection after Indian Ocean tsunami in Phang-Nga Province, southern Thailand. Southeast Asian J Trop Med Public Health, 41, 48-60. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 20578482.
Urkkhart, G.M., Ermur, Dzh., Dunkan, Dzh., Dann, A.M., & Dzhennings, F.V. (2000). Veterinarnaya parazitologiya : monohrafiia [Veterinary parasitology: monograph]. Moskva: Akvarium LTD (in Russian).
2
