CC BY
23
УДК 577. 175. 1+616. 15+616. 314-77
I. В. Палшчук, М. М, Рожко, Р. В. Куцик
ВИВЧЕННЯ РОД! ЦИТ0К1Н1В СИРОВАТКИ КРОВ! У ВИНИКНЕНН1 ПРОТЕЗНИХ СТОМАТИТ1В
ДВНЗУ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний уш'верситет»
Постановка проблем и I аналв останн1х доонджень. Серед до-даткових метод!в д!агностики про-тезних стоматите (ПС) важливе м!сце лоряд ¡з показниками р!вня колон ¡заци ротовоТ порожни ни м!-крофлорою [1,2], мкцевого ¡мун!-тету (коложзацшна резистентысть, фагоцитарна активность лейкоци-лв слизовоГ оболонхи ротово"| по-рожнини) [3] займають показники стану системного !мун!тету {функ-цюнальний стан Т- \ В-л!мфоцит1в кров!) [4].
Запальн! лроцеси, як! виника-ють у ротов!й порожние внасл!-док користування зжмними конструкциями зубних протез1в (ЗКЗП), проявляются загальними змЫами в органЬм)" та супроводжуються певними ¡мунолопчними зрушен-нями 15]. Установлено зм!ни вшсту ¡муноглобул!н!в (1дА, 1дМ) та 11_-|31,1/1-6, ТЫР-а у сироватф кров! до ! пкля протезування ЗКЗП, як! р1зко наростають при ПС [б].
Упродовж останнього десяти-р1ччя зросла юльюсть пов!домлень про участь циток!н!в у патогенез! захворювань, що супроводжуються хрон!чним запальним про-цесом [7,8]. Так, установлено роль деяких прозапальних ¡нтерлейюжв (1Л) - 1Л-1, 1Л-6, 1Л-8, 1Л-11, 1Л-12, 1Л-16, ФНПа, 1ФНа у роз витку хро-жчного запалення та пов'язаного з ним процесу апоптозу, що приводить до формування ¡нтерлейюн-залежного вторинного ¡мунодеф!-циту [9].
Особливий ¡нгерес досл!дник1в останн!м часом викликають 11.-17 та И-22,як! продукуються особливою субпопуляц!ею Т-хелпер!в (так званих ТИ 17). И -17 представляе собою цЬпу родину спорщнених биж!в (11-17-А, -8, -С, -О, -Е, -Р), як! мають прозапальш властивост!. И-
17 ¡ндукуе продукц1ю ¡нших прозапальних цитокжш (11-6, 11.-8,6-СБР, СМ-СБР, И-рийР- ри^-а) та простагландину Е2 р!зними типами кл!тин. Таким чином в!н сприяе акумуляцн нейтроф!л1в у тканинах, бере участь у розвитку алерпчних та авто1мунних реакций (у т. ч. в патогенез! ревматощного артриту, бронх)альноУ астми, СЧВ, вщтор-гнення трансплантату) [8].
Заслуговуе на увагу досл!джен-ня \ протизапальних циток!жв. 1/1-22 належить до суперродини 1Л-10,яка включае також ряд гн-ших потужних мед1атор!в клнин-ноТ ¡мунно')' вщповщ! (¡Л-19, 20, 24, 26). Поряд ¡з добре вивченим ме-хажзмом д» 1Л-10,який е протиза-пальним цитоюном, що пригжчуе М1сцеву протизапальну в!дпов!дь, останнши роками з'явилися пов1-домлення про 1Л-22, що е функционально важливим медиатором тка-нинного гомеостазу, регулятором прол)феративних, антиапоптичних, амтим!кробних процес!в [10,11].
Трансформуючий фактор росту бета (ТОР-|51) е одн!ею з найбтьш важливих ¡мунорегуляторних молекул, як) втягнен! в р!зн! ф!зюло-Г1чн5 та патоф!з!олопчж процеси, включаючи ¡мунолопчж, запальж та неопластичж [12]. Т6Р-|31 € по-л!функц!ональним циток!ном, що секретуеться Т-л!мфоцитами та макрофагами ! мае велике значення для розвитку гуморальной в!дпо-забезпечення процеов анпо-генезу та тканинноУ репарацп [13].
Зодночас ми не знайшли жод-них пов!домлень у лггератур! про вивчення та роль 1Л-17, ГЛ-22, ТСР-р1 при стоматолопчних за-хворюваннях, зокрема в ортопе-дичнш стоматолог!'! при лкуванн! хворих ЗКЗП. Вивчення Ух ум!сту в сироватц! кров! оаб до протезу-
вання дозволить на ¡мунному р!вж глибше розкрити патогенез розвитку ПС.
Мета досл!дження - вивчення рол! ¡мунолопчних показнимв (р!вн1в 1Л-17, 1Л-22 та концентрац!!' ТСР-р1) сироватки кров! в патогенез! виникнення протезних стоматитов у ос!б при протезуваннг зимними конструкц!ями зубних протез! в.
Матер1али1методидосл1джен-ня. Для реалвацн поставлено! мети нами використано раыше сформован! групи обстежуваних ос!б на основ! комплексного клшко-лабораторного обстеження 126 пащенлв однакового в!ку {45-50 рок!В). Контрольну групу склали особи з ¡нтактними зубними рядами {45 ос!б) та групи обстеженних (81 особа) з частковими дефектами зубн их ряд! в до протезування 3 КЗП. На основ! проведених анамнестич-них (ураховувалась схильн1сть до алерпчних захворювань, наявшсть у родоводах та при огляд! ознак захворювань тканин пародонта), кл!-н!чних, кл!н1КО-лабораторних (за-гальний анал!з кров!), генетичних, цитолопчних (к1льк!сть лейкоцит!в, епггелюцилв, ¡мунних кл!тин)та м!-кроб!олог!чних {ртня антиколон!-зац!йно*( резистентност!, наявност! дисбактерюзу слизовоТ оболонки ротовоТ порожними) метод ¡в до-сл!джень було сформовано групи не схильних (НСХ), що склало 26 оаб, та схильних (СХ) {55 ос!б) до виникнення ПС.
Заб!р крой) об'ьмом 5 м/г. в ь«ни в пац!ент!в проводився натще п!д час обстеження. Кров центрифугу-вали 15 хв. при 3000 об/хв. В!дд!-лену плазму кров! розподьпяли по 2 мл. у пластиков! проб^ки ) збе-р|гали в морозильн!Й камер! при -270 °С.
© УКРА1НСЫСИЙ СТОМАТОЛОПЧНИ Й АЛЬМАНАХ №4. 20Ю
15
Экспериментально-me op етичнии
Таблиця 1
Концентращ я цитокШв у сироватщ крове лац(еншсв сз рСзною схильнитю до розвитку протезних стоматитов
1нтерлей-К1НИ Групи обстежених oci6
контрольна г\=45 не cxwntHiп=26 схильж п=55
L1-17 (пг/мл) 4,16+0,07 4,09±0,07 * р=0,571 4,23+0,12 * р=0,762 .р=0,406
lf\-22 (пг/мл) 7,61±0,099 7,63+0,11 * р=0,909 8,24+0,07 * р=0,0005 'р=0,0006
TGF-ßl (пг/ мл) 8,711±0,23 8,64б±0,12 * р=0,969 8,417+0,23 * р=0,344 .р=0,545
Примака: *- в портнянн! з локззником групп контролю; • - в пороняны) з пацкнтами НСХ до розвитку ПС.
Визначення рюня ¡нтерлейк!-Hie (1/1-17, 1/5-22 та TGF-ßl) у си-роватц1 Kpoßi обстежених oci6 здмснювалося сандв1ч-методом ¡муноферментного аналЬу ELISA з використанням набор1в реагентов «BIOSOURSE EUROPE S. А. » (Бель-пя) -IL-17, -TGF-ßl та «R&D System» (США) -IL-22. Розрахунок кЫъкосп цитсштв (у пг/мл) у доонджуваних пробах за побудованими кзл1бру-вальними кривими.
Статистичну обробку отри-маних результат^ дооиджень здмснювали за допомогою персонального комп'ютера та лщен-зованих прикладних програм для роботи з електронними табли-цями «Microsoft Excel» i пакета «STATIST1KA 7,0».
Результати дооидження, Тх об-говорення. Проведене комплексне обстеження дозволило поршняти цитокшовий лрофть сироватки Kpoßi naqi€HTiB р1зних досл!дних груп i контрольно*!* групп. У Ц1ЛОМУ сл)Д зазначити, що в oci6 ИСХ та СХ до розвитку ПС рееструються не-значж змЫи концентраций 1/1-17, 1Л-22 та TGF-ßl у сироватщ кров! в nopiBHAHni з контролем (табл. 1).
Так, середне значения концен-траци прозалального цитоюну 1Л-17 у сироватц1 кров| oci6 СХ до розвитку ПС було недостовфно вищим {4,23±0,12 пг/мл) в1днос-но як групи НСХ (4,09±0,07 пг/мл при р=0,406), так i групи контролю (4Д6±0,07 пг/мл, р=0,762).
Вивчення р!вня лрозапально-го цитоюну (TGF-ßl) сироватки Kpoßi oci6 НСХ та СХ до розвитку ПС св1дчить про те, що середня концентрацт його в цих трупах
була дещо нижчою вщпов!дно (8,б4б±0Д2 пг/мл при р=0,969 та 8,417+0,23 пг/мл, р=0,344) в пороняны з особами контрольно'!* групи (8,711 ±0,23 пг/мл).
Анал13 р!вня 1/1-17 та ТОР-Р1 па-цкнлв рвних груп указуе на не-значж Тх коливання, що можуть в!дображати стан мкцевого ¡му-жтету та мкробюценозу ротовоТ порожнини. Осмльки отримаж результати щодо концентрацм 1Л-17 та ТСР-р1 статистично не в1др1з-нялися м!ж собою як за середшми значениями, так 1 за р1внем Тх дис-персп в трупах, то, на нашу думку, прогностичного значения для ран-нього вияалення СХ до розвитку ПС вони не мають.
При аналЫ концентрами 1Л-22 в сироватках кров1 обстежених пз-Ц1снт1в виявлено шоп законом1р-носп. Установлено, що в оаб СХ до розвитку ПС концентращя 1.Л-22 була достовфно вищою (8,24±0,07 пг/мл), жж у контрольна груп1 (7,61±0,099 пг/мл, р=0,0005) та в грул1 НСХ до розвитку ПС (7,63±0Д1 пг/мл, р=0,909). Достов1рноТ р1зни-ц1 м)ж показниками концентра-М"Т 1Л-22 групи НСХ (7,63±0,11 пг/ мл) та групи контролю (7,61±0,099 пг/мл, р=0,909) не виявлено. Мак-симальне в1дхилення в|'д норми кон центра цп 1Л-22 у оаб СХ до розвитку ПС становило 8,56 пг/мл, а його зростання в сироватц! кров1 спостер1галося в 70%±14,49 оаб.
В|домо, що за своею ф13юлолч-ною активн!стю 1Л-22 д1е под1бно до 1Л-10, але на в1дм!ну в(д остан-нього не пригжчуе продукщю прозапальних цитокмв. Очевидно рання продук^я 1Л-22 в грут СХ
до розвитку ПС забезпечуе латент-ний переб(г запального процесу [11], \ це вказуе на ймов(ржсть його причетносп до патогенезу ПС. Звщси можна припустити, що п)д-вищена концентращя 1Л-22 може слугувати маркером адекватное^ протизапального захисту при ви-явленж схильносп до виникнення ПС та бути додатковим критер|'ем лабораторноТ д!агностики СХ до розвитку ПС.
Певний практичний ¡нтерес представляе з'ясування можливих кореляцмних зв'язк!в циток|'н1в у межах кожноТ групи обстежених ос!б. Нами визначено сильний зворотний зв'язок м1ж концентра-цшми 1Л-17 та 1Л-22 в груп1 контролю (г=-0,87, р=0,00016), груп1 ос1б НСХ та СХ до розвитку ПС (г= - 0,91, р=0,00016). Лише в оаб контроль-ноТ групи виявлено сильний пря-мий зв'язок м1ж концентрац1ями 1Л-22 та (г=0,92, р=0,00067)
I сильний зворотний зв'язок М1Ж концентрациями 1Л-17 та (г=-0,78, р=0,00016). Отримаж ко-реляц1йн1 зв'язки м1ж циток1нами е лопчними, що Ыдтверджуе Тхню природу та механ|'зм дй* кожного з них.
Можна припустити, що виявле-н1 в ход1 даного досл1дження зм1ни концентра ци 1Л-22 у оаб ¡з част-ковою в!дсутнктю зуб1в можуть бути наслщком дисб1отичних зм1н на поверхн1 СОРП [14], яю переду-ють розвитку патолопчних стан1б у ротов1й порожниж [5]. Таке пору-шення м!кро6юлопчноТ р1вноваги в ротовой порожнин! може ство-рювати умови для сенсибшзацм орган1зму антигенами умовно па-тогенних мжрооргажзмт [15], що е одним ¡з етюлопчних фактор1в виникнення ПС.
Отримаж даж евщчать, що початков! ¡мунолопчж зрушення по-чинають рееструватися в оаб уже при частковш втрал зуб!в.
Пщвищення концентрац1й рш-ня 1Л-22 в сироватц) кров! вспоено ф1з1олопчноТ норми може слугувати додатковим прогнос-тичним критерием розвитку ПС, що дозволить завчасно визначити обсяг 1 напрямок профЫактично-л1кувальних заход1в.
16 © УКРА'1'НСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №4, 2010
Висновки
1. У oci6 СХ до розвитку ПС достов^рних вщхилень у концентрациях IJI-17,TGF-ßl у сиро ватщ кров! не виявлено.
2. У 70%±14,49 oci6 Í3 частковими дефектами зубних ряд1в до протезування ЗКЗП спо-стер1гаеться зростання концентрацп протизапального 1Л-22 в сироватщ KpOBÍ, що може ви-користовуватися в рол! додаткового прогностичного ¡мунолопчного маркера розвитку СХ до виникнення ПС.
Перспективи подальших дослщжеыь. Надал! плануеться вивчити цитокшовий про-фшь хворих Í3 р1зними видами ПС.
/Нтература
1. Stohler С. Etiology and occurence of denture stomatitis. A review of literature / C. Stohler // Schweiz. Monatschr. Zahnmed. - 1994. - Vol. 94,№ 2. - P. 187-194.
2. Ковальов E. В. Мкробюлопчне обстеження хворих на хронжний кандидоз слизово'!* оболонки по-рожнини рота / Е. В. Ковальов, I. Я. Марченко // Bíchhk стоматолога -1997. - № 1. - С. 32-35.
3. Томилина Т. В. Состояние неспецифической резистентности при грибковых и вирусных заболеваниях слизистой оболочки полости рта /Т. В. Томилина// Bíchhk стоматологП". - 2000. - № 5. - С. 59-60.
4. Кулыгина В. П. Показатели иммунного сгз-туса больных хроническим кандидозом СОПР / В. П. Кулыгина, Л. А. Дымнич // Современная стоматология. - 2004. - № 4. - С. 64-67.
5. Дяченко Ю. В. Оппортунистические инфекции в стоматологии / Ю. В. Дяченко // Bíchhk стоматологи. -1996. - № 5. - С. 343-346.
6. Бугерчук О. В. Клжко-експеременталыне обфун-тування методу попередньоТ д!агностики несприй-няття до акрилових пластмас при повторному про-тезуванн! зшмними конструкции зубних протезт : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14. 01. 22. «Стоматолопя» / О. В. Бугерчук. - 1вано-Франювськ, 2002. - 20 с.
7. Демьянов А. В. Диагностическая ценность исследования уровней цитокинов в клинической практике / А. В. Демьянов, А. Ю. Котов, А. С. Симбирцев // Цитокины и воспаление. - 2003. - Т. 2,№3. - С. 20-34.
8. Kolls J. К. Interleukin-17 family members and inflammation / J. K. Koíís, A. Linden // immunity. - 2004. - Vol. 21. - P. 467-476.
9. Калинина E. П, Цитокиновый дисбалансу больных хроническим обструктивным бронхитом / Е. П. Калинина, Е. В. Исаченко, Г. И. Цывкина // Клиническая медицина. - 2003. - №7. - С. 25-27.
10. Decreased serum 11-22 levels in patients with systemic lupus erythematosus / H. -F. Pan, X. -F. Zhao, H. Yuan [et al. ] // Clinica Chimica Asta. - 2009. - Vol. 401. - P. 179-180.
11. Interleykin-22 (IL-22): a potential immunomodulatory molecule in the lung / [H. A. Whittington, L. Armstrong, К. M. Uppington, A, B. Millar] // Am. J. Respir. Cell Mol. Biol. - 2004. - Vol. 31,№ 2. - P. 220-226.
12. Role of Transforming Growth Factor p in human disease / C. Gerard, M. D. Blobe, P. William [et al. ] // The New England J. of Medicine. - 2000. - Vol. 342. - P. 1350-1358.
13. Казмфчук В. С. Юитчна ¡мунолопя i алерголопя / В. £. Казм)рчук, Л. В. Ковальчук. - Вшниця: Нова книга, 2006.-528 с.
14. Зеленова Е. Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: учебн. пособие / Зеленова Е. Г., Заславская М. И., Рассанов Е. В. - Нижний Новгород: НГМА, 2004. -158 с.
15. Стрижа ков В. А. К линико-матем этическое обоснование применения эластичного пружинящего кламмера в съемных конструкциях зубных протезов : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: елец. 14. 01. 22 «Стоматология» / В. А. Стрижа-ков. - Екатеринбург, 2003.-20 с.
Стаття надшшла 17. 05. 2010 р.
© УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧ Н И Й АЛЬМАНАХ №4,2010
17
Резюме
Проведен анализ цитокинового статуса у лиц, склонных и не склонных к возникновению протезных стоматитов с частичными дефектами зубных рядов перед протезированием съемными конструкциями зубных протезов.
Установлено изменения цитокинового профиля (ИЛ-17, TGF-B1 и ИЛ-22) сыворотки крови пациентов при частичной потере зубов по сравнению с практически здоровыми лицами с ин-тактными зубными рядами.
У лиц, склонных к развитию протезных стоматитов, достоверных отклонений в концентрациях ИЛ-17, TGF-B1 в сыворотке крови не обнаружено.
В 70%±14,49 лиц с частичными дефектами зубных рядов до протезирования съемными конструкциями зубных протезов наблюдается рост концентрации противовоспалительного ИЛ-22 в сыворотке крови, которая может использоваться в качестве дополнительного прогностического иммунологического маркера развития склонности к возникновению протезных стоматитов.
Ключевые слова: иммунная система, цитокины, ротовая полость, съемные конструкции зубных протезов.
Summary
The analysis of cytokine status of the patients prone and averse to the emergence of prosthetic stomatitis with partial denture defects before removable denture prosthesis was conducted.
Changes in cytokine profile (IL-17, TGF-81 and IL-22) of the serum at the patients with partial loss of teeth, as compared with practically healthy persons with intact dentitions were established.
The reliable deviations in the concentrations of IL-17, TGF-61 in serum at the patients prone to prosthetic stomatitis were not detected.
At 70%±14,49 of people with partial dental defects before removable denture prosthesis the concentration increase of anti-inflammatory IL-22 in serum was observed. It can be used as the additional prognostic immunological marker of susceptibility to the emergence of prosthetic stomatitis.
Key words: immune system, cytokines, oral cavity, removable dentures.
18
©УКРАТНСЬКИЙ СТОМАГОЛОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ №4, 2010
