CC BY
25
УДК: 575. 113+616. 12+616. 31-002 I. В. Пал1Йчук, Л. G. Ковальчук
КОРЕАЯЦ1ЙН1 ЗВ'ЯЗКИ М1Ж ПОКАЗНИКАМИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ГЕНОМУ НЕЙТРОФ1ЛЬНИХ ГРАНУЛОЦИТ1В ПЕРИФЕРИЧН01 KPOBIУ ХВОРИХ НА ПР0ТЕЗН1СТОМАТИТИ
ДВНЗУ «1вано-Франювський нацюнальний медичний университет»
Постановка проблеми \ анашз останшх дослщжень. Порушення функци нейтроф1льних гранулоци-т1в периферичноиров1 (НГК) як 01-тии внутршнього середовища ор-гаи1зму [1,2] в1дображають загальш прояви патолопчного процесу в орган ¡змл \ можуть бути маркерами порушення реалвацн спадковоТ ¡нформаци при мультифакторних захворюваннях [3], до яких належать протеза стоматити (ПС) [4]. ¡нтегральним показником функционального стану оргажзму може бути поеднане дос/ндження ¡ндек-автранскрипцмно-трансляцмного апарату ¡нтерфазних ядер со-матичних клггин (5]. Кореляцмш зв'язки мЬк показниками ¡нтерфазних ядер НГК (¡ндекав хроматиза-цн (IX), ядерцевого (Я1), мкроядер (МЯ), морфолопчно змжених, тоб-то патологнно змЫених ядер (ПЗЯ) та статевого хроматину (СХ)) можуть виявити характера особли-восл, притаманж тому чи ¡ншому виду ПС, та бмьш детально дифе-ренц1ювати кожний ¡з них.
Метою роботи було вивчення кореляц|'йних зв'язюв м|'ж показниками ¡нтерфазних ядер нейтро-фЬпьних гранулоцит1в периферич-ноТ кров! хворих ¡з рЬними видами ПС та ос!б ¡з дефектами зуб них ря-д(в до протезування зжмними конструкции зубних протезш (ЗКЗП).
Матерый та методи досл1-дження. Для визначення ступеня кореляцмних зв'язк!в спадкового апарату соматичних кл1тин обсте-жено 134 особи в1ком 54-70 роюв, хворих на ПС: 34 особи з токсич-ним (ТоПС), 37 з алерпйним (АПС), 30 ¡з кандидозним (КПС) I 33 з комбЫованим (КоПС) протезними стоматитами. Д1агноз установлю-
вали за даними об'ективного об-стеження та комплексних клгнко-лабораторних дослщжень.
Контрольну групу склали 81 особа BimM 45-53 poKie ¡з дефектами зубних ряд1в до протезування без клш)чиих ознак прояву запа-лення слизовоТ оболонки ротовоТ порожнини {СОРП). Цих пац)ент1в було роздЫено на 2 шдгрули (спад-ково схильш та спадково несхильж щодо ПС) залежно в1д наявносл в родоводах ПС, захворювання тканин пародонта i результат!в мкро-бюлопчних, дерматошфЫних до-слщжень [б].
Для встановлення кореляцмних зв'язюв функционального стану геному (ФСГ) всередиж кожноУ групи проведено аналЬ ¡нтерфазних ядер НГК за в1дпов]дними методиками [7,8]. Препарата доопджували методом свпуювоТ MiKpocKonii за допомогою оптико-електронного комплексу «Метаскан-2». У кожному препарат вивчали по 100 ¡нтерфазних ядер ¡з наступною оценкою Тхжх структурних характеристик: IX, Я1, ПЗЯ. Для оц!нювання дестабг-л|'заци карютипу виявляли частоту МЯ. У оаб ж1ночо'| стат! ш'драхову-вали показник гетероткнотичноТ Х-хромосоми (СХ).
Статистичну обробку отрима-них результате доонджень здм-снювали за допомогою персонального комп'ютера та лщензованих прикладних програм для роботи з електронними таблицами «Microsoft Excel» i пакета «STATISTIKA 7,0». Для проведения кореляцм-ного аналЬу отриманих шыасних характеристик використано метод С. Н. Лапач i сЫвавт. [9Д1Д2].
Результати та Vx обговорення. Проведений кореляцмний аналя
м1ж показниками функцюнальноТ активное^ геному НГК усеред-иж групи оаб, як! мали дефекти зубних ряд1в без клЫмних ознак проявю запалення СОРП, показав наявжеть лише одного сильного позитивного зв'язку мгж ПЗЯ \ МЯ (г=0,б7,р=0,00007). Цей факт € за-коном1рним, осмльки утворення мкроядер, як фрагменте або ц|-лих хромосом, супроводжуеться структурними змжами хроматину, появою везикул, ¡нвапнацшми карюлеми тощо. У ц!й груш оаб зареестровано також 4 слабю ко-реляци, з них дв1 позитивж м1ж активнктю ядерцевого организатора \ двома характеристиками карюграми - частотою патолог!ч-них ядер ! мЕкроядер (в[дпов1дно р=0,0025 I р=0,00008 ), а також негативн!: м(ж ступеней конденса-ц!Т хроматину та Я1 (р=0,00007) г з ПЗЯ (р=0,00007).
Поршняльним аналоом юль-косл кореляц1й залежно вщ статг в пац!ент1в контрольно'!' групи ви-явлено одну однакову сильну за-лежн1сть ) в чоловшв, I в ж)нок мЬк ПЗЯ \ МЯ (В1ДЛ0В1ДН0 р=0,00016 I р=0,0000). Водночас визначено перевагу зв'язкш середньо'Г сили в оаб ж^ночоТ стат! - п'ять проти одного в чолов1юв. У останжх одна негативна кореляц]я середньоТ сили спостер!галася Я! та IX {г=-0,45, р=0,00015). Натом1стьу ж!-нок вищеназван! показники мали лише тенденц!ю до позитибноТ взаемозалежност! (г=0,02). Важли-вим виявився той факт, що показник оптимально! регуяяцм функцп геному СХ у ж1нок позитивно ко-релював ¡з частотою ПЗЯ та МЯ, а негативно - з Я1 (в1дпов1ДНо г=0,33; 0,61 I -0,28 при р<0,0001). Актив-
н!сть транскрипцп була большою в ядрах ¡з нормальною структурою, що засвщчила обернена кореля-ц!я середньоТ сили м^ж ПЗЯ та IX (г=-0,28, р<0,0001). Достов|'рними були слабк! взаемозв'язки М1Ж по-тенц)йноюможлив!стюлоутворен-ня ядерець у патолопчно змжених кл1тинах жжок (г=0,12, р<0,0001) та обернет' мЬк Я1 I СХ (г=-0,22, р=0,00016), ПЗЯ та IX (¡--0,12, р=0,00016) у чолов1юв.
Отже, дошдженням кореля-ц)й мЬк р1зними показниками транскрип фйно-трансляцшного апарату нейтрофЫв периферич-ноТ кров! лацкнлв контрольно!' труп и доведено статев! особли-восл взаемозв'язкш - перевагу контролюючого значения сайлв Х-хромосоми в регуляцп активное-л реал ¡за цп спадковоТ ¡нформацм в жжок у поршняннм з такою в чо-ловшв. Як компенсаторний меха-шзм у остан нгх можна розглядати безпосереджй обернений зв'язок м!ж першим етапом експреси ге-н]в, оц/неним за IX, та другим етапом бюсинтезу пол1пептиду, про що св1дчить значения Я1 (г=-0,45, р=0,00015).
Наступним етапом роботи було вивчення особливостей взаемозв'язюв м1ж показниками карюграми генетично необтяже-них \ обтяжених щодо ПС людей контрольно! групи. Установлено, що в спадково схильних оаб переважали кореляцГГ середньоТ сили в пор!внянн1 з такими в не-схильних до ПС людей - ш!сть проти чотирьох в1дпов!дно, а також виявлено одну достов1р-ну слабку негативну кореляц!ю м1ж Я1 та IX. Однаковими були обернет залежносп м1ж Я1 та СХ (г=-0,51 при р=0,0013 у генетично обтяжених I г=-0,37 при р=0,00015 у необтяжених лацгенлв). У остан-н!х визначено одну сильну пози-тивну кореляц1ю м1ж ПЗЯ та МЯ {г=0,74, р=0,00015), а в обтяжених оаб така кореляцш була середньоУ сили (г=035, р=0,0018).
В1дмЫнктю М!ж цими двома □¡дгрупами можна вважати те, що при схильносл до ПС глибшими були порушення структури ядер-
них компоненлв, а в людей ¡з генетично необтяженим анамнезом на перший план вистулали функц!-ональж розлади регуляцп бюсин-тетичних процеав у кл!тин1
Установлено статев1 особливос-л взаемозв'язюв м)ж показниками ФСГ у межах кожноТ пщгрупи контрольно')' групи. Хоча в обтяжених щодо ПС оаб зареестровано по одн1Й сильнж позитивна коре-ляцн, вони об'еднували р>зн1 характеристики в жжок I чоловкт. Так, у останнЫ активжсть ядерцевого апарату корелювала з частотою ПЗЯ (г=0,7б при р=0,03б), а в жшок - ¡з формуванням МЯ (г=0,8 при р=0,0039). У чолов^в виявлено таю кореляци середньоТ сили: дв! обернет м!ж ступеней конден-сацп хроматину 1 МЯ (г=-0,54 при р=0,075) та Я1 (г=-0,3 при р=0,009), а також одну позитивну мЬк ПЗЯ та МЯ, ¡дентичну до такоТ в жи нок (г=0,35 при р=0,009). У жшок, окргм того, зареестровано ще один позитивний зв'язок середньоТ сили м\ж Я1 та ПЗЯ (г=0,49, р=0,00064). Визначальним було те, що чотири слабю кореляци в жжок м1ж ПЗЯ та IX, ПЗЯ та СХ, IX тз МЯ, МЯ та СХ були достов1рними (р<0,005).
Отже, в обтяжених щодо ПС жжок функцюнальж розлади координату р1зних етатв реалвацн бюлолчног ¡нформацм мають гаке ж велике значения, як I структуры перебудови хроматину, утворення ПЗЯ ( пов'язане з ним формування МЯ та ядерець. У чоловкш переважали структура зм^ни карю-плазми.
Дещо ¡ншими виявилися ген-дерн! особливосл в несхильних до ПС оаб. Визначено дв1 одна-ков! кореляци для чоловшв 1 ж1-нок: одна сильна позитивна м1ж ПЗЯ I МЯ (в1дпов1дно г=0,84 I 0,81 при р=0,009) одна негативна середньоТ сили мЬк ПЗЯ та IX (г=-0,4, г=-0,5 при р=0,009).
Статев! в1дм1нност1 полягали в тому, що в жшок спостер1галися два взаемозв'язки середньоТ сили м1ж регуляторною функц1ею СХ ! можливктю утворення ядерця (г=-0,55, р=0,009) та патолопчними зм1нами ядер (г= 0,6, р=0,009). У
чолов1к!в на перший план висгупа-ли в(Д €мн) кореляци м1ж структур-ними показниками формування ядерець: м(ж Я1 ] МЯ, м1ж Я1 та IX, мЬк Я1 та ПЗЯ (вщповщно г=-0,34, г=-0,6 1 г=-0,23 при р=0,009).
При ТоПС визначено с!м коре-ля ц!й середньоУ сили, серед яких переважали морфолопчш зм(-ни хромосомного апарату, представлен! М!Кроядрами. М1ж по-тенц!йною можлив1стю утворення останнЫ та активн1стю транскрип-цшних процес1в, ПЗЯ визначено законом|рш в1д'€мн( зе'язки (в1дпо-в1дно г=-0,67 1 г=-0,48, р=0,00078), а з Я1 - позитивний {г=0,62, р=0,00078). Особлив1стю метабо-л]чних процеав у кл1тин1 при ТоПС були ДВ1 достов!рн1 залежност1 М1ж ступеней конденсацм хроматину \ активН1стю ядерцевого оргажза-тора (г=-0,5, р=0,00078) та частотою морфолопчно зм1нених ядер (г=0,5, р=0,00078). Дв1 позитивн! кореляцП' характеризували вплиё гетерохроматизац)! Х-хромосоми на утворення ядерець \ зм1ни бу-дови ядер, однак ¡нтерпретацт цих взаемозв'язюв не може бути ко-ректною для загальноТ сукупносл вибфки, яка включае чолов1кш 1
Ж1НОК.
Тому продоаженням кореля-ц1йного анализу було встановлен-ня його статевих особливостей. 3 описаних вище функцюнальних взаем0зв'язк1в середньоТ сили в загальнж груп1 хворих на ТоПС у жжок спостер1галися дв! силь-н! кореляц]Т м\ж МЯ та Я1 (г =0,82, р=0,02), м\ж МЯ та IX (г =-0,97, р=1,0). Натом(сть у чолов(к1в серед ст'льних кореляц1Й зареестровано лише одну сильну м1ж МЯ та ПЗЯ (г =-0,95, р=0,02). Також характер-ними для оаб чолов(чоТ стат! були сильна кореляцИ' М1Ж СХ та пору-шеннями структури спадкового апарату - утворенням МЯ (г=1,0, р=0,56) I патолог!чними змгнами кар1олеми ( кар!оплазми (г=-0,95, р=0,04). Визначальними для жжок були сильн! взаемозв'язки М1Ж Я1 та IX, Я! та СХ. У першому випадку кореляц!я мала вщ'емне значения (г=-0,7, р=0,02), що може св1дчити про перевагу транскрипцмного
етапу реалоэцп спадковоТ ¡нфор-маци над трансляц1ею. Позитивний зв'язок м1ж активжстю сайлв Х-хромосоми та формуванням ядерцевого апарату лопчно допо-внюе економнкть синтетичних ме-хажзм1в полшептидш за наявносл невелико'!" юлькосл мРНК.
АПС на в1дм!ну в\р, ТоПС та оаб контрольно! групи, при яких не спо-стер1галися сильж взаемозв'язки м1ж показниками, характеризував-ся двома сильними кореляц1ями -позитивною М1'ж ПЗЯ ( СХ (г=0,7, р=0,42) I негативняою м!ж Я1 та IX (г=-0,8, р=0,0008). Недостов1ржсть оберненоУ залежносл регуля-торноТ функцп блокованих сайлв Х-хромосоми може бути зумовле-на великою рвницею м!ж СХ жшок \ чоловшв, осюльки для останжх у оптимальному варшнл регуляци ФСГ нейтрофми можуть зовам не мктити гетерохроматину едино!" Х-хромосоми. Однак у одного з пацкнлв ч1тко диференц1ювалися 6Д5% ядер ¡з СХ, що вплинуло на отриманий результат.
Маркерними для АПС у загаль-жй груш обстежених виявилися сильна I близька до сильно!' обернет кореляцп М1Ж Я1 та IX (г=-0,8, р=0,0008), м1ж Я1 та ПЗЯ (г=-0,65, р=0,0008), ЯК1 вдаутж при ТоПС. При цьому перша з них у контр-ол1 слабка I також обернена (г=-0Д, р=0,0008), а друга - позитивна слабка (г =0,11, р=0,00005). Та кий лсний функцюнальний в1д'емний зв'язок при АПС М1ж активнгстю утворення ядерець, матершльного субстрату синтезу матричноУ ри-босомноУ РНК та станом нормально!' структури ядер доводить, що в патолопчно змшених структурних компонентах ядра гальмуються процеси синтезу б1лка ще на стади ¡жщацн трансляцн. Под!бними до кореляцм при ТоПС були таю м1ж ПЗЯ та IX (г=0,53, р=0,008), МЯ та IX (г--0,4, р=0,87).
Пор1вняльним аналЬом кореля-цш М1ж показниками ФСГ окремо в жшок 1 чоловшв визначено ста-тев! В1ДмЫност1 за типом \ силою взаемозв'язюв. Насамперед визначено однаков! сильж кореляцГТ м1ж Я1 та IX (маркеры для АПС), ПЗЯ та
СХ: у чоловшв - в|'дпов1"дно г=-0,87 i г-1,0, р=0,009; у жшок - г=-0,83 i г=-0,93, р=0,02. Лише в чоловн к1в з АПС спостер!галися чотири сильж взаемозв'язки м)ж ПЗЯ та Я1 (г=-0,97, р=0,02), ПЗЯ та IX (г=0,86, р=0,009), СХ i Я1 (г=-1,0, р=0,11) та СХ та IX (г=0,9, р=0Д1). Той факт, що залежносл м1ж гетерохрома-тизащею Х-хромосоми i ступенем конденсацм хроматину та ймов!р-жстю утворення ядерець недосто-BipHi, пояснюеться тим, що нав!ть при виражених симптомах захво-рювання збер1галася регуляторна здатжсть едино!' статево!' хромо-соми в бмьшосп лацкнтш. Тому специф1чним для АПС у чоловМв можна вважати розвиток альтера-тивних процеав i зумовлеж ними розлади конденсацп/деконденса-ци хроматину, що вщображаються порушенням траискрилци, а також зниженням функцюнальноУ актив-Hocri ядерець.
У жЫок, хворих на АПС, зареестровано ТрИ СИЛЬЖ ЗВ'ЯЗКИ М1Ж к1льк)сними параметрами ФСГ, два з яких сшльж до олисаних вище в чоловшв, i лльки один властивий для оаб жЫочоУ стал - м|'ж частотою МЯ та IX {г=-0,72, р= 0,88). Другою специфмною ознакою АПС ж!нок виявилася кореля-ц)я середньоТ сили м1ж МЯ та СХ (г=0,47, р=0,02). Таким чином, осо-бливктю nepe6iry АПС у жшок е порушення структури хромосомного апарату, що в ¡нтерфа-3i кл ¡тин но го циклу виявляеть ся змшами функцюнування загально-ядерного i статевого хроматину.
Не менш взжливим е отриманий нами результат диференцмованоУ д!агностики КПС за кореляцшними зв'язками м!ж цитогенетичними характеристиками нейтроф|л1в пе-риферичноТ Kposi. У загальжй rpyni пацкнлв установлено одну обер-нену кореляц1ю середньоТ сили, характерну лише для даного виду стоматиту - мЬк активжстю утворення ядерець та частотою мжро-ядер (г=-0,4, р-0,001) та одну позитивну, близьку до сильно!" М1Ж МЯ та СХ (г=0,69, р=0Д8). Те, що показ-ник вфопдносп недостатжй, пояснюеться вщсутжстю гетерошк-
нотично!" Х-хромосоми у чолов)к!в. Високий ревень взаемозв'язку м!ж утворенням мкроядер та контрольною функц!ю статево!" хромо-соми забезпечуеться за рахунок жшочо!' виб1рки. Окр!м того, спо-стер1галися дв1 кореляцп середньоТ сили, як I при ТоПС I АПС, м1ж Я1 та СХ (г=0,67, р=0,4), М1Ж IX та МЯ (г=-0,45, р=0,95). Через висою циф-ри в1рог1дност! ц1 кореляци не можуть бути визначальними в попе-редн!й д1агностиц1 виду ПС.
Вивченням функцюнальних вза-емозалежностей М1Ж ¡ндексами карюграми чолов1к!в ¡з КПС доведено Тх под!бн)сть ¡з такими при вищеолисаних ТоПС I АПС. Однак показовим € той факт, що при кан-дидозному ураженж СОРП дв! еди-н1 сильн) кореляцм В1др1зняються тим, що зм1нили зв'язок на проти-лежний: м1ж Я1 та ПЗЯ кореляцю стала позитивною (г=0,87, р=0,08), а М1Ж ПЗЯ та IX - негативною (г=-0,8, р=0,04). При ТоПС \ АПС усе в(дбуеалося навпаки. Дослгджен-ня особливостей функцюнальних зв'язкш м1ж р1зними ядерними параметрами нейтроф^в у ж1нок ¡з КПС вия вило, що б^ьшють ¡з них под1бна до тих, що визначалися при АПС I ТоПС, за винятком сили цих кореляцм або змши позитив-них на негативт та навпаки. Так, за ная вноси прямо!" залежност1 м1ж активтстю ядерцевого орган!зато-ра \ нормальною структурою ядра при вищеолисаних ПС у жшок ¡з КПС названа кореляфя обернена (г=-0,52, р=0,01), Окр1м того, зм1на значения залежностг з негативно"! на позитивну встановлена мЬк ПЗЯ та МЯ (г=0,4б, р=0,009).
Вивченню природи \ характеру лервинних структурних I функцюнальних порушень у цитоге-нетичних механ1змах захисних компенсаторних реакц!й орган1з-му в процеа розвитку КоПС при-свячено настулний фрагмент ро-боти. Найшформативжшою при даному захворюванн! в загальнм виб|рц1 пацкнлв виявилася позитивна кореляц]я м!ж показниками активносл ядерцевого апарату та частоти ПЯ (г=0,53, р=0,005). Взаемозв'язок м1ж такими самими
параметрами спостеркався ! при АПС, але з в1д'емним значениям. Другою специфгчною особлтк-тю при КоПС можна вважати по-зитивну залежжсть середньо')' сили мЬк IX та МЯ (г=0,49, р=0008). Хоча при вищеописаних трьох видах ПС ¡дентичш за силою кореляци також наявж, вони були оберненими. Поеднанз патолопя зумовлюе ак-тивац!Ю деконденсацп хроматину, щоб максимально забезпечити порушен! процеси бюсинтезу в кл!ти-ж.
У виб!рц| пацкнтш чоловмоТ стат!, хворих на КоПС, зареестро-вано два так1 сам! ¡нформативж взаемозв'язки, як у загальжй ви-б1рцг м)ж Я1та ПЗЯ (г=0,63, р=0,02), яка в^сутня в ж1нок, м!ж IX та МЯ (г=0,49, р=0,б). Окрм того, визна-чено одну позитивну кореляц!ю,
сшльну з такою в жнок, м1ж IX та ПЗЯ (г=0,6,р=0,009).
Доои'дження характерних осо-бливостей взаемозв'язкт цитоге-нетичних параметра у жшочм еиб|рц| хворих на КоПС засв!дчи-ло визначальну роль оптимально-адаптивного контролю регуля-торних сайлв Х-хромосоми в посшдовносп транскрипц!йно-трансляцмних процеав. Це дово-дять дв! сильш та одна середньоТ сили позитивж кореляци м!ж СХ тз IX (г=0,9, р=0,02), м!ж СХ та ПЗЯ (г=0,93, р=0,02), м1ж СХ та МЯ (г= 0,49, р-0,02). Безумовно специ-ф)чною т(льки для жшок € залежжсть м!ж ступенем компактизаци хроматину 1 потенцмною здатжс-тю до утворення ядерець - м1ж IX та Я! (г=0,3б,р=0,02). Б1пьш ткний зв'язок, жж у чоловшв, установлено м)ж IX та ПЗЯ (г-0,95, р=0,02).
На в(дмшу в!д чолов!чоТ виб1рки М1Ж структурними порушеннями хромосомного апарату (МЯ) та ак-тивжстю ядерцевого оргажзатора (Я1) виявлено законом!рну обер-нену кореляц1ю (г=-0,б7, р=0,03). Такий результат узгоджуеться з даними про достатню регуляторну роль Х-хромосоми в жшок, описа-ну вище.
Отже, поеднане вивчення коре-ляцмних зв'язмв м!ж показниками ¡нтерфазних ядер НГК дал о можли-в!сть виявити характерж особли-восп у хворих, притаманж кожному ¡з видш ПС, та в оаб, спадково схильних! несхильних щодо ПС Це дозволяе 61льш рацюнально т'дхо-дити до питань диференц!йовано! диагностики, л1кування та профи лактики ПС.
Висновки
1. У жшок контрольно! групи встановлёно перевагу контролюючого значения сайт1в Х-хромосоми в регуляци активное^ реал^зацп спадково! шформацп. У чолов1к!в безпосереднш обер-нений зв'язок лпж першим етапом експресп гешв, оцшеним за IX, та другим етапом бюсинтезу полшептиду (значения Я1) еввдчить про оптимальне забезпечення компенсаторних мехашзмав бюсинтетичних продес!в у клггиш.
2. В оехб ¡з генетичко необтяженим анамнезом щодо ПС виявлено функцюнальш розлади регуляци транскрипцшно-трансляцшних процеав у клггиш на В1дмшу вщ схильних до ПС, у яких переважае порушення структури ядерних компонент!в. До статевих особливостей ФСГ обтяжених щодо НС жшок належать функщональш розлади координаци р1зних еташв реаль зацп бюлопчно! шформацп, морфолопчш змши ядер та структурт перебудови хромосомного апарату; натомить у чоловппв переважали структурш змши каркшлазми.
3. При ТоПС у жшок установлено вищу актившеть транскрипцп в пopiвняннi з трансляцию; в чолов!к1в важливу роль у патогенез! захворювання мали розлади регуляторного впливу X-хромосоми на формування лпкроядер, патолог!чних змш карюлеми г карюплазми.
4. Маркерними для АПС у загальшй груш обстежених були сильн! обернет кореляци м1ж Я1 та IX, м1ж Я1 та ПЗЯ, як! вказують на гальмування процесса синтезу бшка ще на стада 1шщаци трансляцп. Особливютю перебегу в ж5нок е порушення структури хромосомного апарату, що в штерфаз! кл!тииного циклу виявляеться змшами функцюнуваыня загальноядерного \ стате-вого хроматину.
5. У загальнш труп! пащент$в ¿з КПС установлено характерну лише для даного виду стоматиту обернену корелящю м1ж актившетю утворення ядерець 1 частотою м^кроядер та позитивну М1Ж МЯ 1 СХ. Для чоловпав характерт дв1 един1 сильн! корелящ!: позитивна М1Ж Я1! ПЗЯ та негативна мгж ПЗЯ IIX.
6. Нашнформатившшими при КоПС у загальнШ виб1рщ пац1ент1в виявилися позитивш ко-реляцп м1ж показниками активное« ядерцевого апарату I частоти патолог1чних ядер та м!ж IX1 МЯ. Специф1чними т1льки для жшок е залежшеть м1Ж ступенем компактизаци хроматину
— -.. — , -» ,, т.лж ,— .. . . —. ' • -> ■ » пт*л.*л.,л ттт ттл ' \ " 'г ПТТЛ.ТТ* тЛ пт т,л ттл ттттт оттЛтл
А ии^^пЦшпиш оДа!шч^± 1 оиреш1л лДсрсмс 1 |[I и!. • . '<
контролю регуляторних сайт1в Х-хромосоми в посл1довност1 транскрипцшно-трансляцшних процес1в.
Перспективи подальших дослЦжень полягатимуть у вивченн! кореляцшних зв'язтв ьпж функцюнальним станом геному р1зних тишв кл^тин еттелюципв слизово! оболонки ротово! порожнини та нейтроф!льних гранулоципв кров! при протезному стоматит).
Литература
1. Тепляков А. И. Топография интерфазного хроматина нейтрофильных гранулоцитов при атеросклерозе: еще одно подтверждение активной экспрессии генов для завершения ими функциональной программы / А. И. Тепляков // Иммунопатология, аллергология, инфектология. - 2004, - №2. - С. 40-43.
2. Newburger P. Е. Global analysis jf neutrofil gene expression / Newburger P. E., Subrahmanyam Y. V., Weiss-man S. M, // Cur. Opin. Haematol. - 2000. - Vol. 7(1). -P. 16-20.
3. Аксенович Т. И. Картирование генов, детерминирующих распространённые болезни человека / Т. И. Аксенович // Медицинская генетика. - 2006. - №2 (44). - С. 11-15.
4. Орнат Г. С. Клшжо-лабораторна оценка ¡муноло-лчних i генетичних факторт переб!гу протезних стоматита та обгрунтування медикаментозноТ корекцп в комплексному лкуваннг автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22. «Стома-тололя» / Г. С. Орнат. - 1вано-Франк1вськ( 2002. - 20 с.
5. Пат. 44459 УкраТна, МПК А61/В 10/00,А61/С 13/00 Cnoci6 докл!н|чноТ д1агностики протезних стоматит!в
алерлйного походження у первинно протезованих хворих / [Пал1йчук I. В., Ковальчук Л. £. ]; заявник i па-тентовласник 1вано-Франк. держ. мед. ун-т. - № и2009 02350; заявл. 16. 03. 09; опубл. 12.10. 09,Бюл. № 19.
7. Ганина К. П. Цитогенетическая диагностика в он-коморфологии/ Ганина К. П. - К.: Наукова думка, 1980. -176 с.
8. Рац. пропозиц1я 30/2319 1вано-Франк!вськ. Ви-явлення ДНК в цитолопчних препаратах / [Ковальчук Л. €., Ковальчук Н. В., 1лик В. В. ]; заявник i патен-товласник 1вано-Франк. держ. мед. ун-т. - 1997.
9. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / Лапач С. Н„ Губенко А. В., Бабич П. Н. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МОРИОН, 2000. - 408 с.
10. Статистический портал Statsoft [електронний ресурс] : - режим порталу : http://www. statsoft. ru/ home/portai/default. asp.
11. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. [пер. с англ. Ю. А. Данилова]. - М : Практика, 1998.-459 с.
Стаття надшшла 1. 06.2010 р.
Резюме
Проведен комплексный анализ корреляционных связей четырех показателей интерфазных ядер нейтрофильных гранулоцитов периферической крови (индексов хроматизации, ядрышковых, морфологически измененных ядер и полового хроматина) в 134 больных с протезным стоматитом и 81 лица с дефектами зубных рядов до протезирования съемными конструкциями зубных протезов. Установлена зависимость активности различных этапов экспрессии генов от частичной потери зубов, вида протезного стоматита, наследственной предрасположенности к нему и половых особенностей. Выявлено угнетение активности ядрышкового аппарата при токсическом и аллергическом протезном стоматите у мужчин и преимущество структурных изменений ядер у женщин при аллергическом и комбинированном протезном стоматите. У пациентов с кандидоз-ным протезным: стоматитом: установлено характерную только для данного вида стоматита обратную корреляцию между активностью образования ядрышек и частотой микроядер и положительную между микроядрами и половым хроматином. Для мужчин с кандидозным протезным стоматитом характерны две единственные сильные корреляции: положительная между ядрышковым индексом и патологически измененными ядрами и отрицательная между патологически измененными ядрами и индексом хроматизации. В наследственно отягощенных пациентов и при комбинированном протезном стоматите доказана определяющая роль оптимально-адаптивного контроля регуляторных сайтов Х-хромосомы в последовательности транскрипционных-трансляционных процессов. Полученные результаты дают возможность более детально дифференцировать вид протезного стоматита.
Ключевые слова: функциональное состояние генома, нейтрофильные грану-лоциты периферической крови, протезный стоматит.
Summary
A comprehensive analysis of the correlation of four indicators of interphase nuclei of peripheral blood neutrophiles was done (chromatyzation indexes, nuclei morphologically altered nuclei and sex chromatin) among 134 patients with prosthetic stomatitis and among 81 individuals with dental defects before removable denture use. The dependence of activity of different stages of gene expression from a partial loss of teeth, type of prosthetic stomatitis, hereditary predisposition to it, and sexual characteristics was established. Suppression of nuclei apparatus activity at toxic and allergic prosthetic stomatitis among male as well as superiority of structural changes of nuclei among women with allergic and combined prosthetic stomatitis were revealed. Among the patients with Candida prosthetic stomatitis inverse correlation between activity of nuclei formation and micronuclei frequency was observed, as well as positive correlation between microkernel and sex chromatin. For men with Candida prosthetic stomatitis only two strong correlations considered to be typical: positive nuclei index between the index and pathologically changed between nuclei and negative pathologically altered kernels and chromatyzation index. At hereditary burdened patients and the patients with combined prosthetic stomatitis the crucial role of adaptive optimal-control regulatory sites in the X-chromosome sequence syndicated-transcriptional processes was proved. The given results allow more detailed differentiating the types of prosthetic stomatitis.
Key words: genome functional state, blood neutrophiles, prosthetic stomatitis.
