CC BY
66
УДК 575.191 +616.2+576.31 +575.854+519.237.7 Чернюк Н. В.
ГЕНЕТИЧНА ДЕТЕРМ1НОВАН1СТЬ МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 6ДНОСТ1 ОРГАН1В БРОНХО-ЛЕГЕНЕВО1 СИСТЕМИ У ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПОНЕНТНОГО I ФАКТОРНОГО АНАЛ1ЗУ
lвано-Франкiвський нацюнальний медичний ушверситет
З метою визначення базових характеристик стану захисних компенсаторних реакцй органзму за допомогою методе компонентного Factor loadings (Unrotated) i факторного Varimax raw анал'зу встановлено три основн фактори, як об'еднали мiж собою 38 бiохiмiчних, iмуногенетичних, морфофункцональних показник'т бронхо-легенево'У системи 78 здорових людей. Перший компонент дов'т взаемозв'язок функцИ дихально'У системи з окиснювально-в'дновними процесами, цитокновим профлем органзму та залежнсть ступеня ендогенно'У iнтоксикацИ в'д хромосомних аномалш. Другий компонент пов'язав показники еп'генетичноУ модиф/'кац/'У експрес'УУ генв клтин бронхiального дерева та УхньоУ функцИ. Третiй компонент визначив негативний вплив структурних порушень хромосомного апарату на функцю дрiбних бронх'т, цитокновий профль, стан окиснювально-в'дновних процес'т та ендогенну iнтоксикацiю органзму. Для досл'дження генетично'У обтяженостi щодо рiзних захворювань вивчено розподл носив антигенв груп кровi систем АВ0 та резус серед 1041 здорового жителя Прикарпаття. Встановлено, що досл/'джуванi здоровi особи склали наступний ряд - А(Н)>0(1)>В(Ш)>АВ(^). Враховано iндив'дуальну чутливсть людей до шк'дливих чинниюв за наявнстю мутацй генв ботрансформацИ ксеноботикв II фази, зокрема глутат'он^-трансфераз (GST). Висновок. Результати компонентного i факторного анал'зу довели генетично детермновану еднсть структурного i функцонального компонент'т бронхо-легенево'У системи, якi забезпечують адапта^ю до мнливих умов довклля.
Кпючов1 слова: бюхмны, 1муногенетичн1 i морфофункцюнальн1 показники, бронхо-легенева система, компонентний i факторний анал1з. Публка^я е фрагментом наукоео-дослiдноi' роботи ДВНЗ "1вано- Франювський нащональний медичний унiеерситет" "Цитогенетичнi механiзми формування здоров'я населення та розробка заходiе його покращення" (номер державно! реестрацп 01/3U000768), яка фiнансуеться МОЗ УкраГни з коштiе держаного бюджету
Вступ
^y^Bi прогнози свщчать, що домшуючими хворобами цього стол^тя будуть еколопчно зумовлеш, серед яких захворювання оргашв дихання займуть лщерш позицп [3, 6]. Вони належать до мультифакторних захворювань, в реа^зацп яких, поряд з генетичним компонентом, суттева роль належить екзогенним чинникам [4, 7]. Не викликае сумшву те, що забруднення довктля в^грае значну роль у збтьшены захворюваносп, частоти загострень та важкост Тх кл^чних проявiв. Зростання у навколишньому середовищi великоТ кшькосп ксенобютиш i токсичних речовин сприяе зниженню бар'ерноТ функцп слизових оболонок дихальноТ системи, порушуе досконалi мехаызми iмyнного захисту [1].
Комплекс неадекватних до адаптивних можливостей людей навантажень вимагае вивчення природи i характеру первинних структурних i функцюнальних порушень у молекулярних мехаызмах захисних
компенсаторних реакцш оргашзму. Однак узагальнюючих дослщжень, присвячених виявленню базових структурних i функцюнальних показниш, як забезпечують адаптивш можливосп у здорових людей, до цього часу немае. Саме тому великоТ актуальност набувають роботи, як дослщжуватимуть надшнють i шформативнють показниш неспецифiчноТ резистентност
оргашзму при оцшц рiвня донозолопчних 3MÍH i адаптивних можливостей людей з наступним розрахунком ризику виникнення хвороб бронхо-легеневоТ системи.
Мета дослщження
Встановлення основних факторiв, як об'еднують мiж собою бiохiмiчнi, iмуногенетичнi, морфофункцюнальш показники бронхо-легеневоТ системи здорових людей.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 40 практично здорових оаб 11-го зртого вку без наявних ознак захворювань рестраторного тракту та шшоТ патологи внутршшх органiв. Проаналiзовано данi клУко-лабораторного, iнструментальних, бiохiмiчних, iмуноцитогенетичних, молекулярно-генетичного, морфологiчних методiв дослщження. З метою встановлення розподту носив рiзних фенотипiв груп кровi систем АВ0 i резус вивчено результати лабораторних даних 1041 практично здорового жителя Прикарпаття. Для визначення онтогенетичних особливостей хромосомного апарату проведено цитогенетичне дослщження 78 оаб молодого, зртого i похилого вку. Морфолопю легень та мiкроциркуляторного русла вивчено у 20 померлих вщ цереброваскулярних хвороб, захворювань шлунково-кишкового тракту, психiчних розладiв, пов'язаних iз вживанням алкоголю.
При проведены статистичноТ обробки використовували параметричн i непараметричнi методи аналiзу: обчислювали середню арифметичну величину (М), середне квадратичне вiдхилення (а), середню похибку (т), вiрогiднiсть рiзниць результaтiв дослщження (р). Поряд з одномiрною статистикою проводили двовибiрковий (t критерiй Стьюдента), кореляцiйний аналiзи (критерiй Спiрмена). Компонентний i факторний аналiз здiйснено за консультативно'!' допомоги доцента кафедри статистичних дослщжень 1вано-Франшського технiчного унiверситету нафти i газу Ткаченка Ю. Ф.
Результати та 1х обговорення
Комплексним дослщженням анамнестичних, клiнiко-лабораторних, iнструментальних,
бiохiмiчних, iмуноцитогенетичних, молекулярно-генетичних, морфологiчних характеристик видтено 38 кiлькiсних показникiв для факторного аналiзу: 1 - об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1); 2 - форсована життева емкють легень (ФЖ6Л); 3 - ОФВ/ФЖ6Л; 4-6 - максимальна об'емна швидкють видиху (МОШ25, МОШ50, МОШ75); 7 - iндекс хроматизацп (1Х); 8 - ядерцевий iндекс (Я1); 9 - статевий хроматин (СХ); 10 - шдекс патологiчних ядер (ПЯ); 11 - мiкроядерний шдекс (МЯ); 12 -хромосомы аберацп (ХА); 13 - асо^аци акроцентричних хромосом (ААХ); 14 -концентра^я трансформуючого фактора росту р1 (ТФР-р1) у сироватцi кровi; 15 - концентра^я ТФр-р1 у бронхо-альвеолярному вмют (БаВ); 16-18 - концентрацiя штерлейкУв (1Л-1р, 1Л-17, 1Л-22) в сироватц кровi; 19-20 - концентрацiя середньо-молекулярних пептидiв (СМП 254 i СМП 280) в сироватцi кровi; 21-24 - рiвень окисних модифiкацiй бтш (ОМБ356, ОМБ370, ОМБ430, ОМБ530); 25 - тюбарб^урово'Т кислоти активнi похщы (ТБК-АП); 26 - дiеновi кон'югати (ДК); 2728 - концентрацп трансферину (Т), церулоплазмiну (Ц); 29-31 - концентрацп сульфгщрильних груп SH2, SH3) в сироватцi кров^ 32-37 - кiлькiсть нейтрофiлiв, макрофапв, лiмфоцитiв, еозинофiлiв, нормальних та патолопчних епiтелiоцитiв у БАВ; 38 - проба на зворотнють бронхiальноТ обструкцп (БО).
З метою оцiнювання внеску рiзних чинникiв у формування здоров'я за дослщжуваними 38 показниками, проаналiзовано кiлькiсть кореляцiй мiж ними. В цтому зареестровано 18б взаемозв'язш середньоТ сили (г>0,3<0,7) мiж шдексами спiрограми, генетичними
показниками, характеристиками цитокшового профiлю, ендогенноТ iнтоксикацiТ органiзму, перекисним окисненням бтш (ПОБ) i лт^в (ПОЛ) та антиоксидантноТ системи (АОС), кл^инним складом БАВ, iмуноглобулiнами.
За матерiалами ВООЗ здоров'я сучасноТ людини залежить вiд рiзних факторiв, серед яких 50 % складають умови i спосiб життя, 20-22
% - стан довктля, 20 % - генетичний фактор (спадковий апарат) i 8-10% - piBeHb розвитку охорони здоров'я [1, 4]. Дослщження останшх ромв дещо змiнили вiдсотковий внесок вищеназваних чинникiв у формування здоров'я в користь бiльшого значення структури i функцп спадкового апарату. Це пщтверджують нашi пiдрахунки, за якими участь генетичного фону в формуванн здоров'я обстежено!' вибiрки складала 21,5 %.
За ктькютю кореляцiй перше мiсце посiли структуры змши спадкового апарату - утворення МЯ i ХА. Зростання частоти останых було зумовлено, окрiм шших чинникiв, рiвнем оМб, посиленням ПОЛ. Водночас встановлено обернен кореляци мiж зростанням кiлькостi патологiчних змiн хромосом та актива^ею показникiв анти-оксидантного захисту (SH-групи), концентрацiею 1Л-17, частотою ААХ, СМП280. Кореляцшний аналiз мiж вiдповiдними показниками кожного обстежуваного довiв однорiднiсть вибiрки здорових людей, осктьки коефiцiент кореляци в кожному випадку дорiвнював або переважав 0,99.
За допомогою компонентного аналiзу Factor loadings (Unrotated) зменшено кiлькiсть ознак шляхом переходу до незалежних компонент (факторiв), якi пояснюють мiнливiсть багатовимiрних даних. Встановлено шють основних компонентiв, як об'еднали рiзнi показники здорових людей. Три першi компоненти мали найбтьше факторне навантаження, !хнш внесок у диспераю вибiрки склав 25,6 %. Згiдно критерiю Каттелла для аналiзу взаемозв'язкiв мiж показниками було залишено компоненти, якi формують рiзкий злам криво! на графку змiни !х дисперсiй. Тому нами проаналiзовано три перших компоненти за точкою криво! спаду дисперсш.
Перший компонент пояснив найвагомшу частку мшливосп багатовимiрних даних. Вш об'еднав функцiональнi показники зовышнього дихання, систем ПОБ, ПОЛ i антиоксидантного захисту, нормальний стан клiтинного складу БАВ, активнють 1Л-1р, 1Л-17, концентраци СМП, якi залежать вiд регулювально! функцi! локусiв Х-хромосоми та частоти ХА. Аналопчы результати отримано при проведен факторного аналiзу. Тому перший компонент (фактор) названо „фактором взаемозв'язку функци дихально! системи з окиснювально-вщновними процесами, кiнiновим статусом оргаызму та залежностi ступеня ендогенно! штоксикацп вiд хромосомних аномалш".
Другий компонент пов'язав ОФВ1/ФЖ6Л та МоШ25 з етгенетичними механiзмами контролю експресi! гешв (iндекси функцiонального стану геному), iмуноцитогенетичним статусом (ААХ), структурними елементами БАВ, зокрема ктькютю нормальних ештелюци^в i лiмфоцитiв, концентрацiями ТФР-р1 в БАВ та 1Л-22. З урахуванням факторного навантаження цих показникiв даний компонент (фактор) названо
„фактором ешгенетичноТ модифкаци' експреси гешв кл^ин бронхiального дерева та Гхньо'Г функци".
Третш компонент охоплював показники лише сшльы з такими у першого або другого компонeнтiв, окрiм СМП280. При провeдeннi факторного аналiзу (Varimax raw) також показано найвагомший внесок трьох факторiв, що в сумi склали 25%. Порiвнянням з результатами компонентного аналiзу не виявлено значущих вщмшностей, проте змiнилися факторы навантаження окремих показниш i поля сптьноТ ди деяких даних.
Принципово важливим виявився той факт, що з'явилося сптьне поле ди' першого та другого фактов, яке поширюеться на стан хромосомного апарату, грубi порушення якого у виглядi мiкроядeр спричиняють структурно-функцiональнi змiни клiтин бронхiв (рис. 1 а). Область ди першого та другого факторiв охоплювала такi самi показники, що й при компонентному анал1з1, тому
Тх назви не змiнилися. Доповненням до мeханiзмiв функцiональних зв'язкiв було поеднання в однш дiлянцi 1Л-22 та МЯ.
За об'еднаними багатовимiрними характеристиками третш фактор названо „фактором негативного впливу структурних порушень хромосомного апарату на функцш дрiбних бронхiв, кiнiновий статус, ПОЛ, АОС та ендогенну штоксикацш органiзму" (рис.1 б, в). Цей фактор мав також спшьш област з першим (МОШ50, ТБК-АК) та другим (ТФ, ктькють нeйтрофiлiв).
Таким чином, отриманi результати компонентного i факторного аналiзiв довели генетично детермшовану еднiсть структурного i функцюнального аспeктiв гомеостазу органiзму в норм^ якi забезпечують адаптацiю до мшливих умов довкiлля. Порушення тако'1' сталостi внутрiшнього середовища (дизадаптаци) спричиняють розвиток захворювань.
0,8
Factor Loadings, Factor 1 vs. Factor 2 Rotation: Varimax raw Extraction: Principal components
0,6 0,4 0,2 0,0 -0,2 -0,4
-0,6 -0,i
Var2
Vary
Varl 5
и
miß
Var7
Ш
VarS
■9
Var3
о
Var36
Q
Varl
Q
Var24 Var35 Q Var34
û
Var37
Var22
\ftr33 ;
о
Var30
Vaf:
iO
Var13
о :
\*1 ° Va£20
°Va£2:Var14 Varl 2 о
О
Var6
о
Var28
о
аг25
й......
Var5
Vai-31
vail®
Varl I
¡8
-0,6
-0,4
-0,2
0,0 Factor 1
0,2
0.4
0,6
а
0,6 0,4 0,2 0,0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8
б
Factor Loadings, Factor 2 vs. Factor 3 Rotation: Varimax raw Extraction: Principal components
-1,0
-0,6
-0,4
-0,2
0,0 0,2 Factor 2
0.4
0,6
0,3
Рис. 1. Взаемозв'язки м'ж факторними навантаженнями та , а - поля diï фактор1в 1 i 2; б - поля diï фактор1в 1 i 3; в -фактор1в: синiй - дiя фактору 1, коричневий - дiя фактору :
Встановлено диференцшш ознаки компонент i факторiв залежно вщ куршня. Так, у кур^в бтьший внесок у диспераю вибiрки за першим компонентом склали ОМБ, показники ПОЛ (ТБК-АК, ДК), кшьмсть нейтроф^в, лiмфоцитiв та еозиноф^в у БАВ, ютотшшими були порушення бронхiальноï прохiдностi.
в
прьома факторами (Varimax raw) 38 показниюв здорових людей. поля di'i факторiв 2 i 3. Pi3HUMU кольорами no3Ha4eHi поля di'i зелений - дiя фактору 3, жовтий - спльна дiя двох факторiв.
Порiвняльним аналiзом величин дисперп кожного показника в межах другого компонента у кур^в з такими у некур^в виявлено, що куршня зумовлюе вiрогiднiшi структуры змши слизовоТ бронхiв i, вiдповiдно, зниження показникiв спiрограми. Останне може бути зумовлено наростанням концентрацп ТБК-АК, ДК та
зниженням показникв АОС (ЦП, ТФ).
У людей, що не курили, з уах багатовимiрних даних, дисперая була значною для показникв ендогенноТ штоксикацп, концентрацiй ТФР-р1 сироватки кровi i БАВ. Закономiрним був той факт, що бтьший внесок у диспераю вибiрки осiб, що не курять, склали iмyноцитогенетичнi показники (ХА та велика кльксть мiкроядер). До цього долучалися збтьшення загальноТ частоти ААХ, асоцшованих хромосом в однiй кл^иш. При цьому стyпiнь структурного пошкодження генетичного апарату (вiд попiморфiзмy гешв детоксикацiТ ксенобiотикiв до рiзних титв мiкроядер) був рiвнозначним з ешгенетичними модифiкацiями геному.
Для дослiдження генетичноТ обтяженостi щодо рiзних захворювань вивчено також розподт здорових людей за антигенами груп кровi систем АВ0 та резус. Встановлено, що у дослщжуванш популяцп жителiв Прикарпаття переважали особи з фенотипом А(11) - 455 (43,71 %). Носп антигешв В(111) i 0(1) вiрогiдно склали меншу кiлькiсть вiд таких серед здорових людей, вщповщно (22,09 i 28,72 %) (р<0,01). Найменше оаб зареестровано з групою АВ (IV) -57 (5,48 %). Проведеним аналiзом на носiйство алеля Rh визначено, що кiлькiсть резус-позитивних людей дорiвнювала 927 (89,05 %), резус-негативних - 114 (10,95 %). Аналогiчний розподiл виявлено i за статтю. За частотою антигешв систем АВ0 i резус ва здоровi особи розподтеш наступним чином -А(П)>0(1)>В(Ш)>АВ(1^.
Вирiшальна роль у генетичнш схильностi до захворювань належить мута^ям генiв ферментiв бютрансформаци ксенобiотикiв, зокрема II фази детоксикаци - глутатюн-S-трансфераз (GST). Багатоцентрове дослiдження основних полiморфних варiантiв генiв серед 15 тисяч представникв рiзних рас i етшчних груп показало, що частота гомозигот по делеци гена GSTM1 складае в середньому 53,1% у европей^в, 53,90 % - у монголо^в, 26,7% - у африкан^в [8], 50,59 % - в украТнськй популяцп [5]. Частота гомозигот по нульовому алелю гена GSTT1 коливалася вщ 7,94 % (у населення швшчноТ 1талп) [2] та 12-13 % (у полякв) до 20 % (у жителiв Словенп) [9]. Серед yкраТнцiв поширенiсть оаб з генотипом GSTT1 0/0 - 14,23 %, а поеднання двох нульових алелей зареестровано у 3,45 % оаб [5].
В людей з генотипом GSTTI"-"/GSTMI "-" юнуе втрата функцп фермента, що може бути причиною пщвищеноТ чyтливостi до генотоксичноТ дiТ будь-яких ксенобiотикiв, зокрема тютюнового диму i зумовлювати високий стушнь ризику розвитку бронхо-легеневих захворювань.
Висновки
1. Результати компонентного Factor loadings (Unrotated) i факторного Varimax raw аналiзy 38
6ÎOXÎMÎ4HMX, ÎMyHoreHeTM4HMX,
морфофункцiональних показникв 78 здорових людей довели генетично детермшовану еднють структурного i функцiонального компонентiв бронхо-легенево'!' системи у здорових людей, як забезпечують адаптацiю до мiнливих умов довклля. 2. Встановлено три основш компонен-ти i фактори, як мали найбiльше факторне навантаження (внесок у диспераю вибiрки склав вщповщно 25,6 i 25,0 %). 3. Визначено наступний розподт здорових жителiв Прикарпаття за антигенами груп кровi систем АВ0 та резус: А(11)>0(1)>В(11 l)>AB(IV)-
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку полягають у математичному обфунтуванш основних патогенетичних ланок розвитку захворювань дихальноТ системи.
Лтература
1. Баранов B.C. Экологические и генетические причины нарушеня репродуктивного здоровья и их профилактика / В. С. Баранов, 6. К. Айламазян // Журнал акушерства и женских болезней. -2007. - № 1. - С. 3-10.
2. Бигатти М. П. Полиморфизм глутатион^-трансферазы Т1 (GSTT1) и М1 (GSTM1) в выборках населения северной Италии / М. П. Бигатти, А. Сантовито // Генетика. - 2007. - Т.43, № 6. -С.827-830.
3. Биличенко Т. Н. Загрязнение атмосферного воздуха и болезни органов дыхания у населения / Т. Н. Биличенко, Э. И. Чигирева, Н. В. Ефименко // Пульмонология. - 2003. - Т.13, № 1. - С. 9-21.
4. Викторова Т. В. Взаимодействие генетических и внешнесредовых факторов в процессе развития хронических обструктивных болезней легких Т. В. Викторова, Г. Ф. Корытина, Д. Г. Янбаева // Мед. генетика. - 2003. - № 2. - С. 50-59.
5. Горовенко Н. Г. Визначення молекулярно-генетичних 1-.1арке|^в спадковоТ схильнос^ до виникнення хрошчного обструктивного захворювання легень / Н. Г. Горовенко, С. В. Подольська, Н. В. Чернюк // УкраТнський пульмонолопчний журнал. - 2009. - № 4. - С.13-16.
6. Дворецкий Л. И. Анемия у больных хронической обструктивной болезнью легких: коморбидность или системное проявление? / Л. И. Дворецкий // Пульмонология. - 2012. - № 2. - С. 5-11.
7. Наследственные болезни: национальное руководство / под. ред. акад. РАМН Н. П. Бочкова, акад. РАМН Е. К. Гинтера, акад. РАМН В.П. Пузырева. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 936 с.
8. Garte S. Metabolic gene polymorphism frequencies in control populations / S. Garte, L. Gaspari, A. K. Alexandrie // Cancer Epidemiology, Biomarkers and Prevention. - 2001. - Vol. 12. - P. 1239-1248.
9. Kargas C. Combined genotype analysis of CSTM1 and CSTT1 polymorphisms in a population / C. Kargas, R. Krupa, Z. Walter // Human Biology. - 2003. - Yol. 75. - P. 301-307.
Реферат
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ДЕТЕРМИНОВАННОСТЬ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО ЕДИНСТВА ОРГАНОВ БРОНХО-ЛЕГЕЧНОЙ СИСТЕМЫ У ЗДОРОВЫХ ЛЮДЕЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПОНЕНТНОГО И ФАКТОРНОГО АНАЛИЗА Чернюк Н. В.
Ключевые слова: биохимические, иммуногенетические и морфофункциональные показатели, бронхо-легочная система, компонентный и факторный анализ.
С целью определения базовых характеристик состояния защитных компенсаторных реакций организма с помощью компонентного Factor loadings (Unrotated) и факторного Varimax raw анализа установлены три основные факторы, которые объединили между собой 38 биохимических, иммуногенетических, морфофункциональных показателей бронхо-легочной системы 78 здоровых людей. Первый компонент доказал взаимосвязь функции дыхательной системы с окислительно-воссстановительными процессами, цитокиновым профилем организма и зависимость степени эндогенной интоксикации от хромосомных аномалий. Второй компонент объединил показатели эпигенетической модификации экспрессии генов клеток бронхиального дерева и их функции. Третий компонент определил негативное влияние структурных нарушений хромосомного аппарата на функцию мелких бронхов, цитокиновый профиль, состояние окислительно-восстановительных процессов и эндогенную интоксикацию организма. Для установления генетической склонности к разным заболеваниям изучено распределение носителей антигенов групп крови систем АВ0 и резус среди 1041 здорового жителя Прикарпатья. Исследуемые здоровые люди составили следующий ряд - А(П)>0(1)>В(Ш)>АВ(1^. Учтено индивидуальную чувствительность людей к вредным факторам с учетом мутаций генов биотрансформации ксенобиотиков II фазы, в частности глутатион^-трансфераз (GST). Вывод. Результаты компонентного и факторного анализа доказали генетически детерминированное единство структурного и функционального компонентов бронхо-легочной системы, которые обеспечивают адаптацию к изменению условий среды.
Summary
GENETIC DETERMINANCY OF MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL INTEGRITY OF BRONCHO-PULMONARY ORGANS IN HEALTHY PERSONS ACCORDING TO RESULTS OF COMPONENTIAL AND FACTOR ANALYSIS Cherniuk N.V.
Key words: biochemical indices, immunogenetic indices, morphofunctional indices, broncho-pulmonary system, componential and factor analysis.
This research was aimed to determine the basic characteristics of the state of protective compensatory body reactions by the methods of factor loadings (unrotated) and Varimax raw analysis. This made it possible to reveal three main factors that combined biochemical, immunogenetic, morphological indicators of bronchopulmonary system in 78 healthy persons. Using the component factor loadings (Unrotated) and the factor Varimax raw analyses enabled to reveal six major components and factors that combined 49 parameters of the healthy persons. The first component proved the interrelation between the respiratory function and oxidation-reduction processes, cytokine profile and the dependence of endogenous intoxication on chromosomal abnormalities. The second component combined the indices of epigenetic modification of gene expression of cells of the bronchial tree and their functions. The third component determined negative impact of structural impairments in chromosome apparatus upon the function of small bronchi, cytokine profile, oxidation-reduction processes, and endogenous body intoxication. To investigate the genetic loading on various diseases we studied the distribution of blood antigen carriers by AB0 and Rh systems among 1041 healthy resident of Carpathian area. It was found out the healthy persons under the observation made up the following row А (11)>0(1)>В (Ш)>АВ (IV). To identify the individual sensitivity of healthy subjects to harmful factors we determined the distribution of gene mutation carrier of phase II biotransformation of xenobiotics, including glutathione-S-transferase (GST gene deletion). The results of componential and factor analyses have demonstrated the genetically determined integrity of functional and structural components of broncho-pulmonary system which provide the adaptation to the changeable environment.
