CC BY
13
УДК 616-001.28:504.054: 612.616:591.147+612.018 1Гавриш I. Т., 2Канюк С. М., 3Грубська Л. В.
ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТА ФЕРМЕНТАТИВНОЙ АКТИВНОСТ1 ПРОСТАТИЧНОТ Р1ДИНИ УЧАСНИК1В АТО
1lвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет (м. 1вано-Франювськ) 2Державна установа «Нацюнальний науковий центр рaдiaцiйноГ медицини Нацюнально'Г
академГГ медичних наук Укра'Гни» (м. КиГв) 3Нaцiонaльний унiверситет бюресурЫв та природокористування (м. КиГв)
gavrysh1979@gmail.com
Дослiдження виконано в рамках науково-дослщ-ницько! роботи лабораторiI радiацiйноI медицини лабораторно! радiацiйноI бiохiмiI iнституту експе-риментально! радiологiI ДУ «Нацiональний науковий центр НАМН Укра!ни» «Розробка прогностичних маркерiв оцiнки спермо продукуючо! функцiI генеративного епiтелiю за умов юызуючо! радiацiI», № державно! реестраци 0115U002698.
Вступ. Поди на сходi Укра!ни в 2014-2017 роках розширили сферу дм системи сощального захис-ту та надання медично! допомоги. Виникла потреба здмснення диференцiйованого пiдходу до дiа-гностики та л^вання вiйськовослужбовцiв та шших учасникiв антитерористично! операцп, якi захища-ють незалежнiсть, суверенiтет та територiальну ц^ лiснiсть Укра!ни.
Екстремальнi чинники часто створюють нега-тивний вплив на стан здоров'я оЫб, як виконують оперативнi завдання. Найбiльш наочними проявами е нервово-психiчнi дизадаптивнi розлади [3]. Най-частiше вони призводять до ускладнень: вщ функц^ ональних зрушень (фiзичного та психоемоцiйно! пе-ревтоми, безсоння, дратiвливостi, тривожностi, до перед- або патолопчних порушень. В основi цих та iнших змш лежать порушення адаптацмно-присто-сувально! дiяльностi органiзму. Така реакцiя оргаыз-му розцшюеться як «професiйний стрес» [3].
Бойовi дм на сходi Укра!ни i вiдсутнiсть повно-цiнного моыторингу за екологiчним i техногенним станом репону з боку держави призвели до складно! еколопчно! ситуацп на Донбасi. Вiйськовий кон-флкт на територи АТО вiдбуваеться в найбтьшому в Gвропi вугледобувному район з великою кiлькiстю потенцiйно небезпечних об'ек^в. До його початку на територи Донецько! областi було зосереджено п'яту частину промислового потенцiалу нашо! держави, 78% якого припадае на еколопчно небезпечн ви-робництва [2]. Пщприемства саме цих галузей най-бiльш негативно впливають на довюлля.
Значну загрозу виникнення надзвичайних ситу-ацiй природнотехногенного походження становить наявнють велико! кiлькостi затоплених i натвзато-плених шахт на територи Лугансько! та Донецько! областей, що мають постiйний гiдравлiчний зв'язок з дтчими шахтами. Незадовiльний екологiчний стан у вугледобувних районах, особливо у ДонбаЫ, поси-люеться також високим рiвнем концентрацп пщпри-емств металургiйно! та хiмiчно! промисловостi, що
збiльшуе техногенне навантаження на навколишне середовище [1].
Екстремальнi чинники та несприятливi екологiчнi умови впливають практично на вс органи i системи оргаызму. Психоемоцiйне напруження, обумовлене стресовими ситуа^ями, передбачае наявнiсть прямого зв'язку з порушеннями репродуктивно! функци у виглядi статевих дисфункцй Високий рiвень за-хворюваностi простатитом, гiперплазiя передмiху-рово! залози, еректильн розлади, а також низька мотива^я до створення сiм'!, вiдсутнiсть бажання мати дтей.
Секрет передмiхурово! залози становить близь-ко 1/3 об'ему еякуляту. Вважаеться, що секрет пе-редмiхурово! залози необхiдний для пщтримки рухо-во! активностi i життездатност сперматозо!дiв поза органiзмом чоловiки. Нормальний склад секрету передмiхурово! залози е одыею з умов збереження нормально! заплщнюючо! здатностi (фертильнос-тi) еякуляту. При запалены передмiхурово! залози (простатит) порушуеться заплiднююча здатнiсть сперматозо!дiв, розвиваеться екскреторно-токсич-ну безплiднiсть. Передмiхурова залоза - андрогено-залежний орган, тому при зниженн рiвня чоловiчих статевих гормоыв, секреторна активнiсть передм^ хурово! залози знижуеться.
Зростання iнтересу до вивчення юльюсних i якю-них змш бiохiмiчних компонентiв простатично! рщи-ни пов'язано, в першу чергу, з усвiдомленням тiе! ролi, що вони в^грають при розвитку патолопчних процеЫв у простатi [13].
Так, юнуе ряд доказiв, що вмют цинку так само, як i рiвень кисло! фосфатази та лейцин амшопеп-тидази знижуеться при появi злоякiсних новоутво-рень, тодi як вмют (3-глюкуронщази може, навпаки, зростати [5,16,19]. ^м того, за тако! ситуацi!, од-ночасно вiдбуваеться i змша профiлю iзоферментiв лактатдегiдрогенази та збтьшення кiлькостi бiлка в простатичнм рiдинi. Поряд з цим слщ вiдзначити, що було виявлено ряд вщмшностей компонентного складу простатично! та Ым'яно! рiдини як серед здорових чоловшв, так i пащетчв з простатитом [1,9,15].
Вiдтак, склад та об'ем простатично! та Ым'яно! рщини було використано для оцшки функцюналь-ного i метаболiчного стану передмiхурово! залози учасникiв АТО.
Мета дослщження - вивчити 6íoxímÍ4hí осо-бливостi компонентного складу та ферментативно! активност простатично! рiдини учасникiв АТО, за вщсутност в них ознак патологи та шфекцмних за-хворювань сечостатево! системи.
Об'ект i методи дослщження. У дослiдженнi брали участь 56 чоловiкiв мешканцiв 1вано-Франюв-сько! област^ учасникiв АТО, у яких не було виявлено шфекцмних та Ыших захворювань сечостатево! системи, що дае змогу !х вiдносити до категори чоло-вiкiв з нормально функцюнуючою передмiхуровою залозою. Вiк обстежених пащен^в варiював вiд 23 до 48 роюв i в середньому склав 32,12 ± 0,40 року. Письмову шформовану згоду на участь у доогмджен-нi отримано вщ кожного учасника.
Забiр простатично! рщини здiйснювали шляхом ректального масажу передмiхурово! залози, пiсля чого вiдбирали першу пор^ю сечi об'емом в 20 мл. Величину рН отриманих зразюв визначали негайно за допомогою лакмусового патрця. Протягом перших 2 год. зразки заморожували для подальшого тривалого зберiгання. При проведеннi бiохiмiчного аналiзу простатичну рiдину розморожували, вщби-рали з не! алiквоту, а решту знову заморожували. Всi бiохiмiчнi показники визначалися в простатич-нм рiдинi протягом двох мiсяцiв з моменту !! забору, за виключенням вмiсту диамiнооксидази, що був оцшений протягом мiсяця. Зразки вважалися нор-мальними, якщо були взят вiд донора зi здоровою передмiхуровою залозою, за вiдсутностi будь-яких симптомiв або анамнезу зi згадкою про захворю-вання передмiхурово! залози чи сеч^ при 100% вщ-сутност бактерiально! мiкрофлори.
Визначення цинку проводили за допомогою атомно-абсорбцмно! спектроскоп^ на спектрофо-тометрi Analytik Jena ContrAA 300 (Нiмеччина) при 213,9 нм (чутливють = 0,14 мкмоль). Простатичну рщину спочатку розводили в 200 раз. Якщо концен-трацiя цинку була бтьше, нiж 15 мкМ, тодi проводили ще одне розведення в 5 разiв [20].
Вмют лимонно! кислоти оцiнювали за допомогою ультрафюлету. Зразки iнкубували з лактатдегщроге-назою, малат-дегiдрогеназою та НАД-Н в трис бу-ферi (0,1 М, pH 7,6, що мютив 0,2 мМ ZnCI2). Змiну оптично! щiльностi визначали при довжинi хвилi в 340 нм пiсля додавання цитрат лiази [6].
Концентрацiю ферритину визначали iмунофер-ментним методом за допомогою набору реагентв «Ferritin ELISA» (DAI, США).
Кислу фосфатазу (ЕС 3.1.3.2) (КФ) аналiзували за допомогою реакци з 1мМ пара-нггрофентфос-фатом в 0,1 М витратному буферу pH 6,2. За переб^ гом реакци стежили при 405 нм та температурi 25°С на спектрофотометрi «Specoll-211» (Ымеччина). Такi умови е найбiльш чутливими для безперервного вивчення вказано! реакци. Зразки простатично! р^ дини (5 мкп) були розведен витратним буфером у стввщношення 1:100 [10].
Ферментативну активнють лейцин амшопепти-дази (ЕС 3.4.11.1) (ЛАП) оцЫювали за допомогою L-лейцин-пара-нiтранiлiду (25 мМ в метанол^, який розводили до концентраци 0,8 мМ 0,05 М фосфат-ним буфером, pH 7,2. Оптичну щтьнють реакцмного
середовища, що мiстило також 10 мкл простатично! рщини, оцшювали за допомогою спектрофотометра при 405 нм та температурi 25°С.
Активнють Я-глюкуронщази (ЕС 3.2.1.31) визначали шляхом Ыкубаци 10 мкл простатично! рщини в 0,5 мл 0,1 М ацетатного буфера, pH 4,0, що мютив 8 мМ пара-ытрофентф-О-глюкуронщу протягом З год. при 25°С. Реакцю зупиняли, додаючи 0,5 мл 0,1 М NaOH, i вимiрювали оптичну щiльнiсть на спек-трофотометрi при Х=405 нм. Нульова проба мютила простатичну рщину та ацетатний буфер.
Для визначення активност диамшооксидази (ЕС 1.4.3.6) використовували 10 мкл простатично! рщини та 1 мл 1 мМ пара-диметиламшометил бен-зиламшу в 0,1 М фосфатному буферу рН=7,0. За перебiгом реакци стежили за допомогою спектрофотометру при Х=250 та температурi 25°С.
Лактатдегiдрогеназну активнiсть (ЕС 1.1.1.27) визначали спектрофотометричним методом у су-мш 100 мМ iмiдазолу, 150 мкМ НАД'Н та 1,0 мМ трувату натрю, рН=7,0, пiсля додавання 50 мкл простатично! рщини при Х=340 нм протягом 5-7 хв. з Ытервалами в 50 с. Нульова проба мютила вс ком-поненти, окрiм простатично! рiдини. Активнiсть вЫх ферментiв виражали в IU/мл (моль дослщжуваного продукту/с в мл середовища).
Сечовину у зразках визначали колориметрично за допомогою фенолу з ппохлоритною кислотою пюля розщеплення сечовини уреазою, що зумовлю-вало утворення кольорових амоыевих комплексiв.
Статистичний аналiз даних, отриманих, в результат доогидження, проводився з використанням при-кладних паке^в комп'ютерних програм «Microsoft Office Ехсе1 2013™» та «Statistaca 6™».
Результати дослiджень та 'Гх обговорення. ВЫ зразки були перевiренi на присутнiсть сечовини, се-редня концентра^я яко! виявилась на рiвнi 5,5 мМ, що приблизно в 62 рази менше, ыж у добовм порцi! сечi. Отриманий результат вказував на вщсутнють будь-якого змiшування та контамЫаци простатично! рiдини сечею.
У таблиц представлен данi стосовно вмюту цинку, лимонно! кислоти, ферритину, а також ферментативно! активност кисло! фосфатази (КФ), лейцин амшопептидази (ЛАП), p-глюкоронщази (БГР), диамiнооксидази (ДАО) та лактатдегщрогенази (ЛДГ) в простатичнм рiдинi дослiджувано! групи.
Як видно з вище наведених результатiв, серед-не значення pH простатично! рщини було практично нейтральним i становило 6,9. М^мальне значення склало 6,2, максимальне 7,6. Не виключено, що таю розбiжностi в результатах можуть бути пов'язанi з контамiнацiею зразюв сечовиною. Якщо подивитися на середы значення цинку та цитрату, котрi в прове-дених дослщженнях становили 6,68 мМ та 81,4 мМ, вщповщно, то можна помггити деяке зменшення цих показникiв порiвняно з тими даними, що надаються шшими авторами.
У цьому зв'язку, не слщ забувати про незадо-втьний екологiчний стан у вугледобувних районах, особливо у ДонбаЫ, що характеризуемся високим рiвнем концентрацi! пiдприемств металурпйно! та хiмiчно! промисловостi та пщвищенням рiвня радiа-
Таблиця.
Результати 6ioxÍMÍ4Horo аналiзу простатично! рiдини учасникiв АТО
Параметр Ктькють вимiрiв, n Середне значення, М Стандартна похибка, t Межi змши показника
Мт Мах
рн 56 6,9 0,26 6,3 7,6
цинк, мМ 40 6,68 2,48 2,65 14,9
лимонна кислота, мМ 56 81,4 16,3 29,1 136,2
кисла фосфатаза, IU/млЧЮ2 47 1,12 0,79 0,00 3,79
лейцин амшопептидаза, IU/млЧЮ5 47 3,72 1,85 0,07 10,10
Р-глюкоронщаза, IU/млЧЮ7 48 6,15 2,45 1,30 29,68
лактатдепдрогеназа, IU/мл 26 3,57 1,29 1,19 5,79
диамшооксидаза, IU/млЧЮ7 44 0,89 1,09 0,00 2,14
Ферритин, нг/мл 41 831 251 133 1527
цiI у зв'язку з затопленням шахт та присутнють там плям розпорошеного радiоплутонiю та америцю
Вiдомо, що актинiди можуть проникати у сечо-статеву систему за допомогою залiзо трансферино-вого тестикулярного човника та згодом справляти негативний вплив на допомiжнi чоловiчi статевi за-лози [2,8]. Тому зменшення концентрацiI цитрату та цинку може вказувати на пщвищення ризику утво-рення неопластичних процесiв у простак [6,7]. Це пщтверджуе також зменшення ферментативно! ак-тивностi кисло! фосфатази, лейцин амшопептидази та диамiноксидази i, навпаки, збтьшення активностi p-глюкоронiдази та лактатдегщрогенази порiвняно з тими даними, що наводяться для жителiв мирних репоыв Укра1ни.
Висновки
1. Для простатично! рщини чоловiкiв-учасникiв АТО з нормально функцюнуючою простатою, що
несли службу на територп Донбасу, було характерно коливання показниюв вмiсту цинку, лимонно! кис-лоти та ферритину в дiапазонi 2,65-14,9 мМ, 29,1136,2 мМ та 133-1527 нг/мл, вщповщно, при цьому показник рН знаходився в межах 6,2-8,0.
2. Ферментативна активнють кисло! фосфатази, лейцин амшопептидази, (р-глюкоронiдази, диам^ нооксидази та лактатдегщрогенази змшювалась в дiапазонi (0 - 3,79) IU/млЧЮ2, (0,07 - 10,10) IU/ млЧ105, (1,30 - 29,68) IU/млЧЮ5, (0 - 2,14) IU/млЧЮ7 та (1,19 - 5,79) IU/мл, вiдповiдно.
Перспективи подальших дослiджень. У по-дальшому плануеться провести порiвняльнi ран-домiзованi дослiдження компонентного складу та ферментативно! активной простатично! рщини чо-ловiкiв-учасникiв АТО та розробка методiв корекци виявлених змiн.
.iTepaTypa
1. Informacijno-anality'chna dovidka pro nadzvy'chajni sy'tuaciyi v Ukrayini, shho staly'sya vprodovzh 2015 roku. [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://www.mns.gov.ua/opinfo/8638.html.
2. Nacional'na dopovid' pro stan texnogennoyi ta pry'rodnoyi bezpeky' v Ukrayini u 2014 r. - [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://mns.gov.ua/content/annual_report_2014.html.
3. Topol' O.V. Social'no-psy'xologichna reabilitaciya uchasny'kiv anty'terory'sty'chnoyi operaciyi / O.V. Topol' // Visny'k Chernigivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universy'tetu. - 2015. - № 124. - S. 230-233.
4. Chen J. Citrate in expressed prostatic secretions has the feasibility to be used as a useful indicator for the diagnosis of category NIB prostatitis / J. Chen, Z. Xu, H. Zhao [et al.] // Urol. Int. - 2007. - Vol. 78. - P. 230-234.
5. Drake R.R. Clinical collection and protein properties of expressed prostatic secretions as a source for biomarkers of prostatic disease / R.R. Drake, K.Y White, TW. Fuller [et al.] // J Proteomics. - 2009. - Vol. 72 (6). - P. 907-917.
6. Franklin R.B. Zinc and zinc transporter in normal prostate function and the pathogenesis of prostate cancer / R.B. Franklin, B. Milon, P. Feng, L.C. Costello // Front. Biosci. - 2005. - Vol. 10. - P. 2230-2239.
7. Giskeodegar G.D. Spermidine and citrate as metabolic biomarkers for assessing prostate cancer aggressiveness / G.D. Giskeodegar, H. Bertilsson, K.M. Selnas [et al.] // PLOS ONE. - 2013. - Vol. 8 (4). - P. 62375-62385.
8. Hoyes K.P. Environmental radiation and male reproduction / K.P Hoyes, I.D. Morris // Int. J. Androl. - 1996. - Vol. 19. -P. 199-204.
9. Kavanagh J.P. Isocitric and citric acid in human prostatic and seminal fluid: implications for prostatic metabolism and secretion / J.P Kavanagh // The Prostate. - 1994. - Vol. 24. - P. 394-402.
10. Kavanagh J.P. Sodium, potassium, calcium, magnesium, zinc, citrate and chloride content of human prostatic and seminal fluid / J.P. Kavanagh // J. Reprod. Fertil. - 1985. - Vol. 75. - P. 35-41.
11. Kavanagh J.P. The response of seven prostatic fluid components to prostatic disease / J.P. Kavanagh, C. Darby, C.B. Costello // Int. J. Androl. - 1982. - Vol. 5. - P. 487-496.
12. Kline E.E. Citrate concentrations in human seminal fluid and expressed prostatic fluid determined via 1H nuclear magnetic resonance spectroscopy outperform prostate specific antigen in prostate cancer detection / E.E. Kline, E.G. Treat, T.A. Averna [et al.] // J. Urol. - 2006. - Vol. 176. - P. 2274-2279.
13. Kuhnert B. Reproductive functions of the ageing male / B. Kuhnert, E. Nieschlag // Hum. Reprod. Update. - 2004. - Vol. 10. -P. 327-339.
14. Laxman B. A first-generation multiplex bio marker analysis of urine for the early detection of prostate cancer / B. Laxman, D.S. Morris, J. Yu [et al.] // Cancer Res. - 2008. - Vol. 68. - P. 645-649.
15. Martini A.C. Overweight and seminal quality: a study of 794 patients / A.C. Martini, A. Tissera, D. Estofan [et al.] // Fert. Ster. -2010. - Vol. 94 (5). - P. 1739-1743.
16. Olsson I. Isoenzyme pattern of lactate dehydrogenase associated with human prostatosomes / I. Olsson, G. Ronquist // Urol. Int. - 1990. - Vol. 45. - P. 346-349.
17. Principe S. Identification of prostate-enriched proteins by in-depth proteomic analyses of expressed prostatic secretions in urine / S. Principe, Yu. Kim, S. Fontana [et al.] // J Proteome Res. - 2012. - Vol. 11 (4). - P. 2386-2396.
18. Qu M. Current early diagnostic biomarkers of prostate cancer / M. Qu, Sh-Ch. Ren, Y Sun // Asian J. Androl. - 2014. - Vol. 16. - Р. 549-554.
19. Serkova N.J. The metabolites citrate, myo-inositol, and spermine are potential age-independent markers of prostate cancer in human expressed prostatic secretions / N.J. Serkova, E.J. Gamito, R.H. Jones [et al.] // Prostate. - 2008. - Vol. 68. -Р. 620-628.
20. Zaichick V.Y Zinc concentration in human prostatic fluid: normal, chronic prostatitis, adenoma and cancer / V.Y Zaichik, T.V. Sviridova, S.V. Zaichick // Int. Urol. Nephrol. - 1996. - Vol. 28. - P. 687-694.
УДК 616-001.28:504.054: 612.616:591.147+612.018
ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТА ФЕРМЕНТАТИВНОТ АКТИВНОСТ1 ПРОСТАТИЧНОТ Р1ДИ-НИ УЧАСНИК1В АТО
Гавриш I. Т., Канюк С. М., Грубська Л. В.
Резюме. Метою дослщження е вивчити бiохiмiчнi особливост компонентного складу та ферментативно! активност простатично! рщини учасниюв АТО, за вщсутност в них ознак патологи та шфекцмних захворю-вань сечостатево! системи. У доатджены брали участь 56 чоловшв мешкан^в 1вано-Франювсько! област^ учасниюв АТО, у яких не було виявлено Ыфекцмних та Ыших захворювань сечостатево! системи. Середне значення pH простатично! рщини було практично нейтральним i становило 6,9. М^мальне значення склало 6,2, максимальне 7,6. Якщо подивитися на середы значення цинку та цитрату, котрi в проведених досл^ дженнях становили 6,68 мМ та 81,4 мМ, вщповщно, то можна помiтити деяке зменшення цих показниюв порiвняно з тими даними, що надаються Ышими авторами. Таким чином для простатично! рщини чоловЫв-учасниюв АТО з нормально функцюнуючою простатою, що несли службу на територи Донбасу було характерно коливання показниюв вмюту цинку, лимонно! кислоти та ферритину, при цьому показник рН знаходився в межах 6,2-8,0. Ферментативна активнють кисло! фосфатази, лейцин амшопептидази, (р-глюкоронщази, диамшооксидази та лактатдегщрогенази змЫювалась в дiапазонi (0 - 3,79) IU/млЧЮ2, (0,07 - 10,10) IU/ млЧ105, (1,30 - 29,68) IU/млЧЮ5, (0 - 2,14) IU/млЧЮ7 та (1,19 - 5,79) IU/мл, вщповщно.
Ключовi слова: АТО, ферментативна активнють простатично! рщини, диамЫооксидаза, лактатдегщро-геназа.
УДК 616-001.28: 504.054: 612.616: 591.147 + 612.018
ИЗУЧЕНИЕ КОМПОНЕНТНОГО СОСТАВА И ФЕРМЕНТАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ ПРОСТАТИЧЕСКОЙ ЖИДКОСТИ УЧАСТНИКОВ АТО
Гавриш И. Т., Канюк С. М., Грубская Л. В.
Резюме. Цель исследования - изучить биохимические особенности компонентного состава и ферментативной активности простатической жидкости участников АТО, при отсутствии в них признаков патологии и инфекционных заболеваний мочеполовой системы. В исследовании принимали участие 56 мужчин жителей Ивано-Франковской области, участников АТО, в которых не было выявлено инфекционных и других заболеваний мочеполовой системы. Среднее значение pH простатической жидкости было практически нейтральным и составило 6,9. Минимальное значение составило 6,2, максимальное 7,6. Если посмотреть на средние значения цинка и цитрата, которые в проведенных исследованиях составляли 6,68 ммоль и 81,4 мм, соответственно, то можно заметить некоторое уменьшение этих показателей по сравнению с теми данными, которые предоставляются другими авторами. Для простатической жидкости мужчин-участников АТО с нормально функционирующей простатой, которые служили на территории Донбасса было характерно колебание показателей содержания цинка, лимонной кислоты и ферритина, при этом показатель рН находился в пределах 6,2-8,0. Ферментативная активность кислой фосфатазы, лейцин аминопептидазы, (p-глюкоронидазы, диаминооксидазы и лактатдегидрогеназы изменений в диа-пазони (0 - 3,79) IU / млЧ102, (0,07 - 10,10) IU / млЧ105 (1, 30 -29,68) IU / млЧ105, (0 - 2,14) IU / млЧ107 и (1,19 - 5,79) IU / мл, соответственно.
Ключевые слова: АТО, ферментативная активность простатической жидкости, диаминооксидаза, лак-татдегидрогеназа.
UDC 616-001.28: 504.054: 612.616: 591.147 + 612.018
STUDY OF COMPONENT COMPOSITION AND ENZYMATIVE ACTIVITY OF THE PROSTATE LIQUID ATO PARTICIPANTS
Gavrysh I. Т., Kanyuk S. M., Grubskay L. V.
Abstract. The purpose of the research work is to study the biochemical features of the component composition and the enzymatic activity of the prostatic fluid of ATO participants, in the absence of pathology signs and infectious diseases of the genitourinary system.
The object and methods of research. The study involved 56 men in Ivano-Frankivsk region, ATO participants, who did not find infectious and other diseases of the genitourinary system, which makes them possible to be categorized as males with normal functioning prostate gland. The age of the patients examined varied from 23 to 48 years and averaged 32.12 ± 0.40 years. The prostatic fluid was collected by rectal massage of the prostate gland, after which the first portion of urine was taken in a volume of 20 ml. The pH of the samples obtained was determined immediately using litmus paper. All biochemical parameters were determined in the prostatic fluid for two months from the time of its collection, with the exception of the content of diamine oxidase evaluated within a month.
Research results. All samples were tested for the presence of urea, whose average concentration was 5.5 mM, which is approximately 62 times less than in the daily portion of urine. The result indicated the absence of any mixing and contamination of the prostatic fluid in the urine. The average value of the pH of the prostatic fluid was virtually neutral and was 6.9. The minimum value was 6.2, maximum 7.6. If we look at the mean values of zinc and cyflut, which in the conducted studies were 6.68 mM and 81.4 mM, respectively, then there is a slight decrease in these rates compared to the data provided by other authors. It is known that actinides can penetrate into the urinary system with the help of a transfer iron of the new testicular shuttle and subsequently exert a negative influence on the male sexual glands. Therefore, reducing the concentration of citrate and zinc may indicate an increased risk of neoplastic processes in the prostate. This also confirms the decrease in the enzymatic activity of acid phosphatase, leucine aminopeptidase and diaminoxidase and, conversely, an increase in the activity of p-glucuronidase and lactate dehydrogenase compared to the data provided for residents of peaceful regions of Ukraine.
Conclusions. For the prostatic fluid of men-participants of the ATO with normal functioning prostate who carried the service on the territory of the Donbas was characterized by fluctuations in the content of zinc, citric acid and ferritin, with a pH value of 6,2-8,0. The enzymatic activity of acid phosphatase, leucine aminopeptidase, (P-glucoronidase, diamine oxidase and lactate dehydrogenase varied within the range (0-3.79) IU / ml CH102, (0.07-10.10) IU / ml CH105 (1, 30 -29.68) IU / mlCH105, (0-2.14) IU / mlCH107 and (1.19-5.79) IU / ml, respectively.
Prospects for further research. In the future it is planned to conduct comparative randomized studies of the component composition and enzymatic activity of the prostatic fluid of the men participating in the ATO and the development of methods for correction of the detected changes.
Keywords: ATO, enzymatic activity of the prostatic fluid, diamine oxidase, lactate dehydrogenase.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 29.07.2017 року
